Державою визначено порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на вирішення, в тому числі, житлового питання переселенців. Однією і з таких опцій є тимчасове житло.

Важливо, що 70% вартості житла покривається державою через розпорядника – Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.  Лише 30% від цієї суми має знайти місцева громада.

Цією можливістю вже скористались у Маріуполі, Лимані, Покровську, Слов’янську Донецької області, Попасній та Золотому Луганської області, Бердянську та Приморську Запорізької області, у Кривому Розі Дніпропетровської області. В бюджеті 2019 року на програму було закладено 34 млн грн.

Про те, як скористатись громаді та громадянам програмою у нашій інфографіці:   Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Слідкуйте за новинами проєкту на нашій сторінці в Facebook.

Завантажити одним файлом у форматі .pdf  

2 грудня відбулося чергове засідання Центральної виборчої комісії. Комісія своєю постановою затвердила Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, повідомляє Відділ взаємодії із ЗМІ Секретаріату Комісії.

Як зазначив Голова Комісії Олег Діденко, всім добре відомі складнощі, які виникали під час тимчасової зміни місця голосування в ході цьогорічних президентських та позачергових парламентських виборів. Тож приймаючи нову редакцію зазначеного Порядку, Комісія робить черговий відчутний крок вперед щодо спрощення цієї процедури для виборців.

Серед багатьох нововведень одним із найважливіших, на його думку, є надання можливості виборцям подавати заяви про тимчасову зміну голосування в електронній формі, тобто в режимі онлайн. Окрім того, відтепер під час виборів Президента України виборці матимуть можливість змінювати місце голосування відразу на два тури, отримувати посвідчення про зміну в електронній формі на вказану адресу електронної пошти тощо.

“ЦВК підійшла до підготовки сьогоднішнього рішення досить нетрадиційно. Вперше було запропоновано представникам громадськості та експертного середовища взяти участь у підготовці проекту нового Порядку та подати свої зауваження й пропозиції. Окрім того, з цього питання була проведена відкрита нарада за участю заінтересованих осіб. Врешті ми вийшли на той документ, який, на мою думку, дійсно дозволить суттєво спростити процес тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси”, – наголосив Діденко.

Відповідно Службі розпорядника Державного реєстру виборців доручено забезпечити розробку та впровадження електронного сервісу для реалізації вказаного Порядку.

Нагадаємо, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” тривалий час наполегливо звертав увагу ЦВК та інших владних структур на потребу зміни чинних процедур. Приміром, наприкінці жовтня Громадський холдинг спільно з іншими громадським організаціями звертався до ЦВК з пропозиціями щодо лібералізації процедури тимчасової зміни місця голосування. Також листи, у яких змальовувалися інші аспекти ускладненого доступу до процесу голосування й відповідно пропонувалися шляхи їхнього вирішення, адресувалися попередньому складу Центрвиборчкому.

Фото

Виступ виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої на Форумі “Ефективне самоврядування як запорука демократичної та правової держави”, який відбувся у Краматорську 28-29 листопада 2019 р.

Вона, зокрема, під час свого виступу акцентувала увагу на положеннях проєкту Виборчого кодексу, які відкриють шлях до голосування на всіх видах виборів внутрішньо переміщеним особам та трудовим мігрантам, як на місцях є доволі потужним ресурсом для розвитку громад. “Наступним кроком після прийняття Виборчого кодексу має стати широка інформаційно-просвітницька кампанія, зкоординована між ЦВК, громадськістю, виконавчою владою та органами місцевого самоврядування для забезпечення достатнього рівня участі виборців в наступних місцевих виборах”, – наголосила Тетяна Дурнєва.

Annual report 2018 ukr.

Тимчасове житло, на будівництво та ремонт якого держава виділяє мільйони гривень, має бути доступним не тільки для переселенців, але і для інших категорій громадян. З такими рекомендаціями до влади звернулися учасники та учасниці круглого столу “Тимчасове житло для ВПО”, який пройшов в Сумах 28 листопада.  За словами учасників, проблема наразі полягає в тому, що влада в громадах, в яких переселенці складають незначну частку населення, не зацікавлена в будівництві тимчасового житла. Ситуація доходить до того, що через відсутність запиту з боку громад, в державному бюджеті на кінець року залишається понад десять млн грн, які були спеціально виділені на будівництво тимчасового житла для переселенців. Це в свою чергу призвело до того, що на 2020 рік на програму тимчасового житла було виділено на 14 млн грн менше.  Якщо держава змінить цільове призначення тимчасового житла для ВПО, дозволивши таке житло використовувати як соціальне житло для задоволення потреб інших категорій громадян, то ситуація зміниться і гроші не будуть залишатися невикористаними.  “Ми стикаємось з такою проблемою, що в громадах переселенцям відмовляють в будівництві соціального житла через те, що нібито потреби в такому житлі громада не має. Навіть той факт, що держава готова профінансувати 70% вартості такого житла, для громади, в якій відсоток ВПО невеликий, така можливість виявляється неактуальною. Через це ВПО, які роками мешкають в орендованих квартирах, не мають можливості покращити свої житлові умови”, – зазначила Марія Красненко, юристка, Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».  Серед інших рекомендацій, підготовлених за результатами круглого столу:  – переглянути чинні пріоритети при наданні житла ВПО; – забезпечити населення доступною інформацію про можливості отримати житло за державними програмами; – активно висвітлювати приклади громадян, які успішно скористалися програмою пільгового кредитування житла. Учасники круглого столу звернулися з зазначеними рекомендаціями до Мінветеранів. Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Слідкуйте за новинами проєкту на нашій сторінці в Facebook.

12 листопада в Одесі Злата Швець, представниця ГО «10 квітня» та Віктор Демешко, представник ГС «Коаліція ВПО в Одеській області» в ефірі UA: Одеса презентували результати дослідження потреб ВПО в житлі в Одеській області. 13 листопада представники та представниці ГС “Коаліції ВПО Одеської області”, ГО “10 Квітня”, ГО “Земляцтво Донбас-Одеса” взяли участь у роботі міського координаційного штабу з питань підтримки громадян України – ВПО. Темою засідання стало надання соціального житла переселенцям та робота міської програми пільгового кредитування ВПО. “Міська влада Одеси виділила на програми пільгового кредитування придбання житла ВПО під 5% в 2019 році 6,6 млн грн. За рік програмою скористалися три переселенця та один місцевий мешканець. Планується придбання ще 2-х квартир. В той же час, міська рада передала на розгляд профільного міністерства заявку на фінансування програми соціального житла, але через завищені цифри за 1 кв. м в заявці, її відхилили в міністерстві”, – зазначив Віктор Демешко, представник ГС «Коаліція ВПО в Одеській області»  14 листопада в Одесі була проведена прес-конференція за участі представників та представниць ГО «10 квітня» та ГС «Коаліція ВПО в Одеській області» на тему забезпечення житлом ВПО. На заході було презентовано результати соціологічного дослідження потреб ВПО в регіоні, яке було проведено командою коаліції громадських організацій. Метою дослідження було визначити потреби родин внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Одеській області. На початок 2019 року в області проживало 31 211 сімей. У дослідженні взяли участь 401 особи. Було проведено 4 інтерв’ю з державними службовцями, які займаються проблемами житла для ВПО в області. За результатами опитування стало відомо, що 77% родин досі проживають в орендованих квартирах, ще 10% проживають в колективних центрах. 57% опитаних не планують повертатися додому після закінчення війни. 85% не планують цього робити в найближчий рік. В Одеській області зараз 700 осіб, які за програмою “Доступне житло” хочуть отримати житло. Лише 14 осіб наразі скористалися цією програмою. Жодна особа не виявила бажання скористатися програмою пільгового кредитування за ставкою 17% на купівлю житла. Також є дві програми – міська та регіональна – з пільгового кредитування за 5% на купівлю на житло. Але через проблеми з фінансуванням, ці програми фактично не діють. Міською програмою скористалися наразі лише одна родина. 29% опитаних в рамках дослідження заявили, що їм потрібен пільговий кредит на купівлю житла. 66% опитаних взагалі не знають нічого про діючі програми отримання житла. Ще 40% не вірять в ці програми. Однією з рекомендацій команди експертів є підвищення інформування населення про можливість отримання житла за діючими програмами. В Ужгороді 14 листопада відбулося засідання робочої групи, головною темою якого стала ситуація з отриманням пенсійних виплат ВПО та судові справи, які ініціюють переселенці у контексті недоотримання коштів. Адвокаційна кампанія з захисту пенсійних прав ВПО триває з 2018 року. За словами Анжели Бабкіної, радниці з питань соціальної згуртованості в Закарпатській області, держава вже заборгувала пенсіонерам – переселенцям  62 млрд грн. Понад 90% громадян, які стикнулися з цим порушенням власних пенсійних справ, звертаються до судів та виграють їх. Пенсійний фонд вже сплатив понад 9 млн грн судового збору. 19 листопада в місті Сторожинці Чернівецької області було проведено круглий стіл на тему “Тимчасове житло для внутрішньо переміщених осіб: шляхи рішень”. На заході було обговорено переваги для громади в реалізації програми соціального житла. В результаті зустрічі учасники погодили план дій, згідно якого визначили приміщення, яке може бути відремонтоване за рахунок державної програми. Слідкуйте за новинами проєкту на нашій сторінці в Facebook.

Правозахисниця, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія Красненко коментує новий “пенсійний” законопроект, який стосується виплат пенсій жителям тимчасово окупованих територій (ТОТ).

“Зараз постійною практикою є отримання пенсій жителями тимчасово окупованих територій лише за умови наявності статусу “внутрішньо переміщеної особи”. Відповідно, до таких громадян застосовуються ті ж самі заходи, що й до інших ВПО: перевірки, фіксування перетину лінії зіткнення тощо, хоча насправді такі громадяни не є переселенцями. Якщо говорити про плюси, то мова йде не просто про забезпечення громадян України пенсіями, які є їхнім майном (відповідно до практики Європейського суду з прав людини), а про суттєвий крок до реінтеграції окупованих територій та громадян”.

Говорячи про строки ухвалення законопроекту, юристка назвала це реальним у наступному році.

“Як будь-який інший законопроект, цей також має пройти кілька процедурних сходинок перед голосуванням. Це – розгляд у комітетах, висновки експертів, два читання і лише тоді він потрапить до зали засідань парламенту. Потім – ухвалення, підписання головою ВР та Президентом. З огляду на те, що законопроект підтримали два профільних комітети, можна говорити про суттєві позитивні передумови й шанси на ухвалення в цілому”.

Джерело

27 листопада у Центральній виборчій комісії у новому форматі – в режимі відкритої наради – відбулося обговорення проєкту Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, повідомляє Відділ взаємодії із ЗМІ секретаріату Комісії.

Нагадаємо, місяць тому Центральна виборча комісія оголосила про збір пропозицій від неурядових організацій щодо вдосконалення процедури тимчасової зміни місця голосування. Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з партнерами надав відповідний пакет пропозицій.

“Питання тимчасової зміни місця голосування сьогодні є одним з чутливих, – зазначив Голова ЦВК Олег Діденко, відкриваючи нараду. – Усі пам’ятають, які проблеми виникали під час останніх двох виборчих кампаній: великі черги до відділів ведення ДРВ, багато виборців не змогли скористатися цим правом. Тому ЦВК послідовно рухається у напрямку максимального спрощення відповідних процедур. Нагадаю, початку парламентської кампанії вже були вчинені певні дії щодо їх спрощення. Внаслідок відповідних роз’яснень ЦВК відділи ведення ДРВ припинили вимагати деякі підтверджуючі документи.”

За його словами, наступним кроком стало те, що Служба розпорядника ДРВ розробила новий варіант Порядку, основний акцент в якому зроблений на можливості подачі заяви про тимчасову зміну місця голосування в електронній формі. “Такий підхід в комплексі з іншими новаціями, на нашу думку, істотно спростить цей механізм”, – підкреслив Голова Комісії.

“Разом з тим, для того, щоб рішення були обгрунтованими, а Порядок був максимально якісним, ми вирішили залучити до його обговорення громадськість. І мене потішило, що жодних критичних зауважень щодо запропонованої процедури звітритися в електронній формі ми не отримали, – констатував очільник ЦВК. – Навпаки, надійшли пропозиції щодо ще більшого спрощення і полегшення механізмів звернення”.

Своєю чергою керівник Служби розпорядника ДРВ Олександр Стельмах повідомив, що до Комісії надійшло понад 40 різноманітних пропозицій від 10 представників громадянського суспільства та зацікавлених громадян. Кожну з них було ретельно опрацьовано, за результатами чого для зручності складено порівняльну таблицю. “Частину пропозицій було враховано або враховано редакційно під час роботи над майбутнім непересічним документом. Проте, окремі пропозиції можливо врахувати лише у разі внесення змін до законодавства”, – зазначив Стельмах.

Запрошення активістів, які долучилися до опрацювання проєкту, взяти безпосередню участь у відкритій нараді ЦВК, стало логічним продовженням роботи над Порядком. На цю ініціативу Комісії відгукнулися представники Міністерства юстиції України, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні, Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА”, громадської організації “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” та керівник напряму “Верховенство права” Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Вони разом з членами ЦВК в режимі “brainstorm” детально проаналізували вже систематизовані спільні напрацювання на предмет їх раціональності, ефективності запровадження на практиці, а також з точки зору потенційних ризиків.

Так, голова правління Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА” Ольга Айвазовська, дякуючи за запрошення і новий формат – відкритий діалог, відзначила, що захід подібного роду, дійсно, було проведено вперше і він, без сумніву, є корисним. “Ця постанова нам не байдужа, вона зазнавала декількох етапних змін, – підкреслила вона. – А в сучасній редакції є пропозиції, які раціональні з точки зору спрощення доступу виборців, як, наприклад, екстериторіальний принцип звернення, коли громадянин може звертатися до будь-якого відділу ведення ДРВ”.

За відкритість і пошук нових форм співпраці с громадянським суспільством подякувала ЦВК й виконавча директорка громадської організації “Громадський холдинг “Група впливу” Тетяна Дурнєва, яка особисто підготувала кілька пропозицій до Порядку. На завершення наради Голова ЦВК повідомив, що Комісія має наміри вже наступного тижня формалізувати відшліфовані власні напрацювання і пропозиції громадськості шляхом прийняття відповідної постанови. “Що ж до майбутнього, то Комісія не тільки продовжуватиме практику відкритих нарад, а й буде працювати над пошуком інших нових форм комунікації та співпраці з суспільством”, – запевнив Діденко.

ДОВІДКОВО. Механізм тимчасової зміни голосування вперше був застосований у 2012 році. З того часу ця процедура є незмінною складовою всіх без винятку виборів Президента України та виборів народних депутатів України. В період з 2012 по 2019 роки під час 17 виборчих процесів (3 ВНД, 3 ВП, 11 проміжні ВНД) майже 1 мільйон 480 тисяч разів виборці звертались до відповідних відділів ведення Реєстру щодо зміни місця голосування. Це 992 тисячі унікальних громадян України. Є виборці, які 7 раз користувались можливістю зміни місця голосування.

Під час проведення парламентських виборів у поточному році в Порядок тимчасової зміни місця голосування були внесені зміни в частині скасування вимог щодо подання виборцем разом із заявою про тимчасову зміну місця голосування документів, які підтверджують необхідність такої зміни, що безумовно позитивно вплинуло на хід виборчого процесу.

Від 28 листопада 2019 року почав діяти новий порядок переміщення товарів через лінію розмежування. Відповідне повідомлення розміщено на сайті Кабінету міністрів.

Що саме змінилося? Вся інформація в інфографіках.

  Завантажити усі