19 грудня Верховна Рада України України ухвалила Виборчий кодекс. Після того, як в вересні 2019 року Президент України наклав вето на Виборчий кодекс, три місяці в парламенті тривала робота над врахуванням пропозицій Президента. Врешті 330 народних депутатів віддали свої голоси за оновлену версію. Поки документ, який має вступити в силу 1 січня 2020 року, чекає на підпис Президента та публікацію, ми поговоримо про важливі зміни у виборчому законодавстві.

Учасники:
Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”
Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА
Роман Любченко, директор програм Міжнародної фундації виборчих систем, IFES

– Як відновили виборчі права внутрішньо переміщених осіб та чи зможуть на місцевих виборах голосувати трудові мігранти?
– Які зміни передбачає Виборчий кодекс в сфері гендерних квот та доступу людей з інвалідністю до виборів?
– Про які ще зміни варто знати виборцеві?

Про ці та інші питання розкажуть представники організацій, які тривалий час системно лобіювали зміни до виборчого законодавства.

Де: Главком (вул. Шовковична, 8/20, м. Київ)
Коли: 23 грудня о 12:00

Виборчий кодекс, за який сьогодні проголосували народні депутати, включає норми щодо виборчих прав ВПО та трудових мігрантів.

Багаторічна боротьба за виборчі права мобільних всередині країни громадян дійшла логічного кінця! Чотири роки внутрішньо переміщені особи відстоювали своє право брати участь у місцевих виборах за новим місцем проживання. Експерти українських та міжнародних організацій використовували всі можливі засоби впливу для того, щоб нарешті відновити право голосу для внутрішньо переміщених осіб, а також надати можливість трудовим мігрантам голосувати за місцем фактичного проживання.

Врешті решт, законодавчі зміни, які були закладені в законопроєкті №6240* (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян) ще на початку 2017 року, знайшли відображення в тексті Виборчого кодексу після того, як Президент України наклав на Кодекс вето з пропозиціями, зокрема щодо необхідності надати ВПО можливість голосувати на місцевих виборах.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) координував загальнонаціональну кампанію «Кожен голос впливає», організувавши самих переселенців для захисту їхніх прав, залучивши до боротьби правозахисні громадські організації, органи місцевого самоврядування, які неодноразово приймали рішення місцевих рад про необхідність надання переселенцям право обирати за місцем проживання та міжнародні організації, які системно через резолюції та рекомендації мотивували Україну захистити виборчі права ВПО.

У прикінцевих та перехідних положеннях Виборчого кодексу вносяться зміни до Закону України “Про Державний реєстр виборців”, зокрема в частині визначення виборчої адреси, яка може тепер не співпадати з адресою зареєстрованого місця проживання.

Стаття 8 Закону про Держреєстр доповнена новою частиною, згідно якої за мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до зареєстрованого місця проживання. Для зміни виборчої адреси виборцю потрібно буде надати один з документів, що підтверджує фактичне проживання: довідку про взяття на облік ВПО, договір оренди житла, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності або про право власності на житло, документ, що засвідчує перебування виборця у шлюбі, родинних відносинах або догляд за особою, місце проживання якої зареєстроване відповідно до Закону України «Про  свободу пересування та вільний  вибір місця проживання».

“Ці прогресивні зміни дозволять виборцям, які проживають не за місцем реєстрації, належним чином мати доступ до реалізації виборчих прав на всіх типах виборів (загальнодержавних і місцевих)”, – коментує Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. Приємно, що нарешті ми отримали такі довгоочікувані позитивні результати. Всі ці роки мені було дивно, чому за конституційне право потрібно так довго та важко боротися. Але дійсно, мрії збуваються тоді, коли до них системно прямують, об’єднуючи зусилля. Я вдячна всім, хто підтримував нас, хто вірив і не дав опустити руки. Без регіональних, національних та міжнародних партнерів цієї перемоги не було б, адже до захисту виборчих прав долучились всі – від самих переселенців, розселених по всій Україні до Ради Європи та ООН”, – додала Тетяна Дурнєва.

“Вірю, що свято демократії буде відновлене після отримання права голосу на місцевих виборах для внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів. І ми будемо разом ходити на вибори, розвивати та підтримувати процеси врядування нашими громадами, адже #коженголосвпливає”, – Ганна Дворна, директорка Спільно HUB, регіональний партнер Коаліції “Кожен голос впливає” із Запоріжжя.

“Для мене важливо мати право голосу на місцевих виборах, бо я хочу відчувати себе повноцінною громадянкою своєї країни, без дискримінації щодо реєстрації в паспорті з окупованої території. Я маю право не тільки обиратись у органи місцевого самоврядування, а ще й впливати на їхню роботу як виборець. Вже шостий рік я живу в чудовому місті, яке для мене стало другою домівкою та сплачую податки, які сприяють саме його розвитку. Тепер я нарешті зможу голосувати на місцевих виборах!” – Анжела Бабкіна, переселенка, ГО “Закарпаття-Донбас”, регіональний партнер Коаліції “Кожен голос впливає” з Ужгороду.

* Законодавчі зміни були розроблені експертами Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Громадянської мережі ОПОРА, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), народними депутатами України, із залученням представників громадських організацій «Донбас СОС», «Центр інформації про права людини», «Крим СОС», благодійних організацій «Право на захист» та «Восток-COC». До обговорення проєкту долучалися члени міжвідомчої Робочої групи з удосконалення законодавства у сфері прав людини внутрішньо переміщених осіб при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (включаючи представників Агентства ООН у справах біженців та Ради Європи). 

Хто має право на отримання статусу?

Дитина (зокрема особа, яка під час здійснення АТО/ООС* не досягла 18 років) яка:

– отримала поранення, контузію, каліцтво;
– зазнала фізичного, сексуального насильства;
– була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
– залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
– незаконно утримувалася, зокрема й у полоні;
– зазнала психологічного насильства.

Важливо! Психологічним насильством є моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, що знаходиться на території АТО/ООС її батьків або одного з них – із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них – з числа осіб, визначених пунктом 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Важливо! При зверненні вказується та підстава, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я, розвиток.

Хто може звернутися для отримання статусу?

– дитина самостійно (з 14 років);
– законний представник дитини (батьки/усиновлювачі);
– родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють;
– представник органу опіки та піклування.

Важливо! Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), документи для отримання статусу готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Куди необхідно звертатися?

Звертатися з документами слід до служби у справах дітей. 

Контакти регіональних служб ви можете знайти на сайті Міністерства соціальної політики України за посиланням: https://www.msp.gov.ua/content/kontakti1.html. 

Які документи необхідно подати?

– заяву про надання статусу;
– згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”;
– копію свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини (паспорт громадянина України);
– копію документа, що посвідчує особу заявника (якщо дитина звертається не самостійно);
– копію документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
– копію довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини у населеному пункті, що знаходиться на території АТО/ООС.

Важливо! У разі відсутності відомостей про реєстрацію місця проживання/перебування дитини, доказами, що підтверджують перебування на території АТО/ООС можуть бути відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, інші документи.

У разі отримання поранення, контузії, каліцтва також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров’я, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення АТО/ООС.

У разі обставин психологічного насильства також подаються висновки оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлені центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України; копія посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”, якщо дитина отримала відповідний статус; копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, що знаходиться на території АТО/ООС , або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення АТО/ООС, у разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.

За інших обставин подаються:

– копії заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
– витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
– висновок експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за наявності таких підстав).

Ким надається статус?

Органом опіки та піклування:
– за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, що знаходиться на території АТО/ООС;
– за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.
Коли і як буде надано статус?

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини відповідно до поданих документів.

Важливо! У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою “А”), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Які можуть бути підстави скасування статусу?

– встановлення недостовірних відомостей у поданих документах;
– непідтвердження обставин під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Важливо! Досягнення повноліття не є підставою для скасування статусу.

Які нормативно-правові акти регулюють?

– Закон України “Про охорону дитинства”.

– Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268  “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”.

* Антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Завантажити інфографіку у форматі .pdf

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” запустив в мережі відео, в якому розповідається про історію боротьби за повернення права голосу внутрішньо переміщеним особам.



На відео є кадри з виступів правозахисниць у Верховній Раді та на міжнародних майданчиках, фото з мітингів під стінами парламентських комітетів та на центральних площах обласних центрів. Координатори адвокаційної кампанії “Кожен голос впливає” показали креативну сторону системної багаторічної роботи, до якої були залучені і регіональні партнери, і правозахисні коаліції, і органи місцевого самоврядування, і міжнародні структури.

Починаючи з 2015 року відразу кілька правозахисних організацій ведуть боротьбу за повернення внутрішньо переміщеним особам права голосувати на місцевих виборах. Експертами Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з Громадянською мережею ОПОРА, Міжнародною фундацією виборчих систем IFES та правозахисними організаціями було підготовано законодавчі зміни щодо захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян, однак парламент минулого скликання так і не знайшов часу для його розгляду. Новий склад Верховної Ради до кінця 2019 року має розглянути зміни до Виборчого кодексу України, в якому, з врахуванням пропозицій Президента України, буде передбачено механізми реалізації права переселенців та трудових мігрантів брати участь у місцевих виборах.

«Ми також ілюструємо, що навіть якщо боротьба тривала та виснажлива, завжди знайдеться місце для креативу та радості, що допомагає не опустити руки та дійти до поставленої мети! Цим відео ми також хочемо показати, що наша кампанія триває і ми очікуємо від народних депутатів підтримки рішення, яке нарешті відновить справедливість по відношенню до мільйонів українців, які позбавлені права обирати. Мова йде не тільки про переселенців, а й про трудових мігрантів, які так само не мають права обирати владу в нових громадах, в яких вони живуть, працюють, сплачують податки. Кожен має право на голос», – зазначила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”.

Відео було підготовлено командою ГХ «ГРУПА ВПЛИВУ».

Колонка юристки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марії Красненко для НВ

Лише вдумайтесь: діти, які у вересні 2014 року вперше пішли до школи на тимчасово окупованих територіях, вже навчаються в 6 класі.

Коли ми говоримо про окупацію чи то Криму, чи то Донбасу, я відразу думаю про дітей. Знаю не одну дитину, що в силу свого віку стала заручником обставин війни, і дуже часто — поглядів своєї сім’ї чи її окремих членів. Вирватись зі ситуації, попри її розуміння, змогли лиш одиниці. Не хочу розповідати історії окремих людей — близьких мені, чи тих, з ким мала лише коротку розмову. Та хочеться, аби ми розуміли масштаб — і краще за все його показують цифри.

Понад 120 тисяч випускників шкіл на тимчасово окупованих територіях потребують визнання документів про освіту лише в 2019 році.

735 тисяч дітей і вчителів зазнали негативних наслідків війни. 343 000 здобувають освіту та навчають на підконтрольних територіях, 394 000 — в умовах окупації.

Ці та інші цифри надає Український Освітній кластер ООН, що здійснює системний збір даних навколо ситуації з освітою на тимчасово окупованих територіях України, де має свій офіс.

855 осіб у 2016-му, 1346 — у 2018-му та 1600 — у 2019 році. Саме так збільшується кількість вступників з тимчасово окупованих територій через освітні центри «Донбас-Україна». Це непоганий результат, але є ще і ті, хто продовжує навчання в Донецьку, Луганську, Горлівці чи іншому місті окупованого Донбасу.

Щонайменше 27 фактів фізичних пошкоджень навчальних будівель зафіксовано тільки у першій декаді поточного року.

Подібні цифри я озвучила не для того, щоб спонукати «хейтити» чи «ставити хрест», а для розуміння масштабу і потреби. Мені хочеться підкреслити: факт залучення дітей та молоді до навчання в закладах, що знаходяться на підконтрольних уряду територіях, (дистанційно та за формою екстернату) і надалі має бути основним.

Сьогодні ми як держава маємо констатувати — перед дітьми, які вимушено перебувають в окупації, стоїть низка перешкод. Ми маємо розуміти, що підготовка та здача таких предметів як українська мова, література та історія України може неабияк лякати тих, хто вчиться за підручниками ЛДНР. Але, незалежно від підручника, як держава ми не маємо ставити ці дисципліни «єдиною умовою» чи «тестом на патріотизм». Адже лише вдумайтесь: діти, які у вересні 2014 року вперше пішли до школи, вже навчаються в 6 класі.

Важливо знайти ефективні інструменти та подбати про максимальне залучення дітей до освіти на підконтрольній території. Шляхом розробки комплексної програми підтримки у разі переміщення, та широкої інформаційної кампанії і роботи як із дітьми, так і їх сім’ями. Не менш важливо розпочати роботу з вчителями та учнями на підконтрольній території, які не є вимушеними переселенцями. Бо всі ми з вами у меншій чи більшій мірі є жертвами війни, так як війна стосується кожного українця. І розуміння цього не менш важливе, ніж результати зустрічі в Парижі.

Фото

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №2083-д. Він має врегулювати питання щодо виплати пенсій особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Коментують цю ініціативу народні депутати Дмитро Лубінець та Галина Третякова, а також юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія Красненко.



  Сюжет 24 каналу за 6 грудня 2019 р.

Про новий Порядок перетину лінії розмежування, що вступив у дію 28 листопада, написано вже чимало. У ньому знаходять як сильні, так і слабкі сторони.

У коментарях виданню “Донецкие новости” експерти проаналізували Порядок й перспективи подібних кроків для реінтеграції непідконтрольних Україні територій Донбасу.

Марія Красненко, правозахисниця, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”:

– Так, справді наприкінці листопада почали діяти нові правила перетину лінії зіткнення, які були відтерміновані на місяць. Причиною цього були норми про перетин дітьми до 14 років на підставі паспорта для виїзду за кордон (без можливості перетину за свідоцтвом про народження, як це було з моменту встановлення пропускного режиму). У чинній редакції цей момент був врахований, як і документи, що дають підставу перетинати КПВВ в період виготовлення паспорта (вперше, при вклейці фото або його заміні).

Не менш позитивним є і паралельна поява наказу Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, що передбачає перелік заборонених до переміщення товарів. Тепер громадяни зможуть ввозити на окуповані території товари для власних потреб без обмежень. Визначено і суми коштів, допустимі до переміщення.

Все це є позитивним сигналом. Однак продовжує залишатися питання фактичної імплементації нововведень, а також наявної пропускної системи з дозволами від СБУ.

Читати далі на сайті “Донецкие новости”

Можливість виборця змінити місце голосування в режимі онлайн значно збільшить рівень участі в загальнодержавних виборах.

Так прокоментувала кореспондентові «Укрінформу» виконавчий директор ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва затвердження Центральною виборчою комісією 2 грудня Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси.

«Відтепер виборці зможуть змінити місце голосування в режимі онлайн. І загалом хочеться подякувати Центральній виборчій комісії та Державному реєстру виборців за увагу до проблем, з якими стикаються виборці на шляху до виборчих скриньок, що в майбутньому збільшить рівень участі у виборах», – сказала Дурнєва.

Вона пояснила, що під час президентської та парламентської виборчих кампаній 2019 року до Громадського холдингу «Група впливу», який захищає права внутрішньо переміщених осіб, надходило чимало звернень від виборців, які не могли дістати доступ до виборів. Здебільшого, проблеми виникали у громадян, які не мають зареєстрованого місця проживання. За даними Державного реєстру виборців, станом на 30 листопада таких громадян більше 1 мільйона. Зокрема, з такими проблеми стикалися студенти, які переїхали з тимчасово окупованих територій та після завершення навчання знялися з реєстрації в гуртожитку. Вони вибувають з Реєстру виборців та не мають виборчої адреси, тому що повернути «донецьку» прописку неможливо.

Дурнєва повідомила, що до них також зверталися переселенці з інвалідністю, яким для зміни місця голосування потрібно було особисто подавати заяви у відділ ведення Державного реєстру виборців, що було складно. Тепер же маломобільні люди можуть подати заяву через уповноважену особу за довіреністю або онлайн. Крім того, подання заяви про зміну місця голосування через електронний сервіс на сайті ЦВК з використанням електронного підпису дозволить зменшити черги в відділах ведення Державного реєстру виборців.

«Ще одна позитивна зміна, про яку просили громадські організації – можливість подати заяву про зміну місця голосування одразу на два тури виборів. Ті, хто двічі проходив цю процедуру під час виборів Президента у 2019 році, оцінять таку новацію», – додала Тетяна Дурнєва.

Як повідомляв «Укрінформ», Центральна виборча комісія 2 грудня затвердила Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси.

3-4 грудня 2019 року в Києві відбулася нарада-зустріч представників та представниць організацій, що входять у Мережу хабів громадянського суспільства. Обговорювали попередні підсумки року, ділилися планами на майбутнє.

Нагадаємо, в рамках такого партнерства Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” активно реалізовує кілька проєктів…

Марія КРАСНЕНКО, правозахисниця, юристка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

Минулий тиждень приніс ряд хороших новин — новий порядок перетину лінії розмежування, включно з переліком заборонених до провезення товарів. Текст нового Виборчого кодексу включає можливість голосування переселенців, і, головне, був зареєстрований законопроект про виплату пенсії тим, хто проживає в окупованому Донбасі чи Криму.

Зараз пенсіонер з Донецька, Горлівки чи Луганська може отримати своє майно (а пенсія таким є) виключно реєструючись як переселенець. Тому, увага: у нас близько 1.5 млн внутрішньо переміщених осіб і понад мільйон щомісячних перетинів пунктів пропуску на Донбасі (більше 50% тих, хто їх перетинають, — пенсіонери).

Так ось, новий законопроект — це важливий крок для української держави. Ми можемо мільйони разів говорити: «Як так? Ми ж будемо платити окупанту!» і все в подібному дусі. Вибачте, але це не так. Важливо запам’ятати (або повторити) таке:

По-перше, пенсії — це майно. Це не соціальна допомога, що виплачується державою з огляду на її позицію, зокрема фінансову. І про це чітко говорить практика Європейського суду з прав людини.

Я також не розумію аргумент, що Донбас і Крим не платить податки, тому ми й не будемо платити пенсії. Задумайтесь над тим, скільки людей (працездатних) виїхало і платять податки (чималі) до бюджету держави. Здебільшого батьки цих людей живуть в окупації. Оскільки на 70-80 році свого життя змінити все (кинути свою квартиру, оточення, рідні місця) можуть не всі. Рекомендую подивитися скільки підприємств виїхало і платять свої податки. І так, всі ці люди вийшли на пенсію з огляду на «відпрацьоване».

І, головне, навантаження на бюджет. Так, воно буде, і якщо не сьогодні, то в наступні роки. Звичайно, простіше це планувати поступово.

Мені сумно усвідомлювати, що ті, хто виїхав через свої переконання, зараз живуть далеко не «на рівні», без належної підтримки держави. Але це окрема тема і вона вимагає інших питань державі — про житло, пільги, виборчі права та багато іншого. Ці питання не відміняються і повинні стати ще гостріше.

Зазначений законопроект говорить виключно про звернення громадян на підконтрольній території України, ніякі гроші везтися на тимчасово окуповані території не будуть! Будуть застосовуватися процедури ідентифікації, щоб не було сумнівів в адресності отримання. Йдеться і про відсутність трирічного терміну виплати, адже тут немає провини ні держави, ні самої людини.

І що важливо, це можливість покупки трудового стажу. Незважаючи на те, що ця опція доступна і зараз, за умови сплати потрійного еквівалента, відсутність такого (сплата за мінімальним), тільки стимулює звернення і сплату. Все це за умови відповідного інформування. Адже якщо людям буде про це відомо — вони будуть це робити.

Хоча я і не знаю, коли по-справжньому приймуть цей проект, коли він запрацює, але точно можу сказати, що нас чекають довгі дискусії із зацікавленими сторонами (Міністерством соціальної політики, Пенсійний фондом, Мінфіном), а головне — із суспільством в цілому. Це довгий шлях, і багато з цього точно буде неприємно.

Передрук. Оригінал тексту на сайті “НВ”

Фото УНІАН