В Ірпіні відбулося обговорення з представниками/цями міської ради та громади інструменти локальної демократії, шляхи їхнього покращення через розширення прав і можливостей для ВПО, молоді, людей з інвалідністю. Також обговорювався гендерний підхід в політиках і положеннях, які діють і діятимуть тут на локальному рівні. Координаторка проєкту “Маю вплив в регіонах” Вікторія Золотухіна відзначає, що Ірпінь – місто великої громадської активності, тому інструменти мають вдосконалюватися для розширення можливостей співпраці влади та громади, для чіткого висвітлення позиції громади щодо всіх процесів, які відбуваються в місті.

11 листопада об 11-00 в УНІАН (вул.Хрещатик, 4, конференц-зал.) відбудеться прес-конференція, присвячена проблемним питанням нового порядку перетину лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а також пропозиціям щодо його удосконалення. 

У заході візьмуть участь представники громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від конфлікту осіб та представник РНБО.

Донедавна процес перетину КПВВ регулювався особливим порядком СБУ, який набув чинності в 2014 році та неодноразово піддавався критиці через дискримінаційні норми, необґрунтовані обмеження та відірваність від реальних потреб людей. Новий порядок в’їзду-виїзду осіб, переміщення товарів із/на окуповані території  Донецької та Луганської областей,ще влітку затверджений Постановою Кабінету міністрів України №815, мав набути чинності 29 жовтня. Утім через шквал критики щодо змін у правилах перетину КПВВ дітьми до 16 років початок дії нового Порядку був відтермінований до 29 листопада 2019 року. Під час заходу представники громадських організацій представлять пропозиції  змін до Постанови №815, які дозволять з урахуванням безпекового фактору забезпечити дотримання прав людини та підтримку зв’язків з мешканцями окупованих територій.

Учасники прес-конференції: Сергій Сивохо, радник Секретаря Ради національної безпеки і оборони з питань реінтеграції і відновлення Донбасу, Дарина Толкач, Благодійний фонд «Право на захист»; Тетяна Дурнєва, Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»; Альона Луньова, ZMINA. Центр прав людини; Михайло Фоменко, Громадська організація «Донбас СОС»; Ірина Пецко, Благодійний фонд «Право на захист».

Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.

Згідно з проведеним Київським міжнародним інститутом соціології опитуванням на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА понад 79% респондентів згодні з тим, що внутрішньо переміщеним особам варто надати право голосу в усіх виборах, включно з місцевими.

Про це сказала науковий директор Школи політичної аналітики НаУКМА, доцент, кандидат соціологічних наук Анна Осипчук під час презентації результатів соціологічного опитування щодо суспільної думки про ситуацію на Донбасі в Укрінформі.

“Ми запитували щодо внутрішньо переміщених осіб та щодо їхньої інтегрованості й можливості брати участь у політичному житті … Абсолютна більшість населення згодні з тим, що внутрішньо переміщеним особам слід надати право голосу в усіх виборах включно з місцевими, а саме це 79,5%”, – розповіла Осипчук.

При цьому, наголосила вона, згідно з розподілом по макрорегіонах, видно, що більше наполягають на цьому жителі півдня та сходу України.

“І ми це пояснили тим, що фактично саме ці регіони прийняли найбільше внутрішньо переміщених осіб і саме там це питання є більш нагальним”, – пояснила Осипчук.

Вона також звернула увагу на розподіл відповідей на запитання, наскільки респонденти погоджуються, чи варто допускати внутрішньо переміщених осіб до служби в Збройних силах України.

“Більшість із цим твердженням не погоджуються, тобто проти такого вибіркового ставлення до ВПО – 40,7% , проте досить високий відсоток тих, хто згодний — 31,4%, або вагається — 23,7%”, – додала Осипчук.

Водночас, за словами експерта, 41,4% респондентів висловили незгоду з твердженням, що жителі тимчасово окупованих територій не мають іншого вибору, ніж отримувати російський паспорт — більшість українців не згодні – 41,4%.

“Тобто більшість вважають, що в них завжди є вибір його не отримувати, хоча третина – 29,2% вагається з відповіддю або не може відповісти взагалі”, – повідомила Осипчук.

Дослідження проводилося Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Школи політичної аналітики з 27 серпня по 23 вересня 2019 року. Польовий етап тривав з 8 по 20 вересня 2019 року в 110 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим (у Донецькій і Луганській областях – тільки на територіях, що контролюються Україною). В результаті польового етапу було зібрано 2035 анкет.

Опитування проведено в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

За матеріалами “Укрінформу”

Як у майбутній Вишгородській ОТГ відбуватиметься діалог між владою та громадою? Якими інструментами впливу на владні рішення послуговуватимуться громадяни? Якою є роль статуту ОТГ у цих процесах? Ці та інші дотичні теми обговорювалися 5-го листопада у Вишгороді під час презентації й публічного обговорення інструментів локальної демократії Вишгородська ОТГ: розвиток місцевої демократії. Близько 40 осіб (внутрішньо переміщені особи, представники ОГС, влади та просто небайдужі жителі громад) виявилися зацікавлення, аби “зазирнути в майбутнє” й дізнатися про можливості впливу на владу. Як відзначає координаторка проєкту Віктория Золотухіна, під час обговорення всі погодилися, що статут об’єднаної територіальної громади є надзвичайно важливим і потребує всезагального обговорення. Ініціатива виконується ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки проєкту Програми розвитку ООН в Україні “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”
Публікується мовою оригіналу. Першоджерело Comments.ua

Правозащитники доработали ранее предложенный ими украинским парламентариям законопроект о выплатах долгов по пенсиям жителям ОРДЛО (отдельные районы Донецкой и Луганской областей – временно неподконтрольная часть Донбасса). Учитывая, что речь идет о госдолге в более чем 62 млрд грн (а такого рода долги переходят по наследству), вопрос совсем не праздный. К тому же, есть нюансы, связанные с внутренне перемещенным лицами (ВПЛ). О важности этого документа изданию «Комментарии» рассказала правозащитник, юрист Громадського холдингу “Група впливу” Мария Красненко.

«Действительно, сейчас ожидается представление законопроекта о выплате пенсии жителям временно оккупированных территорий, а также о ряде вопросов, которые вызваны временной оккупацией. Подобная инициатива не нова, поскольку в прошлом созыве Верховной Рады Украины был зарегистрирован проект №6692. В свою очередь, новая инициатива разработана представителями правозащитных и международных организаций предусматривает:

– закрепление порядка выплаты пенсии лицам, проживающим на временно оккупированных территориях Украины (органа обращения, порядке подачи заявления, прохождения идентификации, другое);
– порядок оформления пенсии при отсутствии документов, подтверждающих полученный стаж;
– возможность добровольной уплаты страхового стажа без применения коэффициента;
– закрепление порядка выплаты пенсии за прошедшее время без ограничения каким-либо сроком с момента обращения лица, а также в порядке наследования.

В случае принятия данного проекта Верховной Радой будет не только решен вопрос выплаты пенсии жителям оккупированных территорий Крыма и Донбасса, которые вынуждены регистрироваться как переселенцы для получения данных выплат (закон предлагает открепление получения пенсия от справки переселенца), но и существенно улучшится положение самих переселенцев, наследников.

Главное, на что нужно обратить внимание – это возможность поэтапной выплаты сумм “задолженностей”, возникших у государства по выплате пенсии.

Запланирована поэтапная подготовка вступления Закона с целью учета Пенсионным фондом Украины текущей задолженности, подготовки органов и специалистов Пенсфонда, к которым ожидается наибольшее количество обращений, поэтапное планирование самих обращений (в том числе по электронной записи).

Этот закон является требованием времени, он ожидаем как жителями временно оккупированных территорий, так и переселенцами, которые из-за его отсутствия испытывают неоправданную дискриминацию».

Фото Вчасно

В рамках Міжнародного форуму “Реінтеграція на Донбасі – поліпшення гуманітарної ситуації і зміцнення контактів між людьми в регіоні конфлікту” Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” проводить круглий стіл “Розділені лінією розмежування: державна політика для відновлення прав, зв’язків та довіри”.

Захід відбудеться 14-го листопада 2019 р. у Києві, він розпочнеться о 14:30 і завершиться орієнтовно о 16:00.

Обговорюватимуться питання:
– Відновлення права на пенсію для мешканців тимчасово окупованих територій України;
– Компенсація за зруйноване майно;
– Оформлення цивільних документів для мешканців тимчасово окупованих територій України;
– Лінія зіткнення: спрощення порядку перетину як складова частина процесу реінтеграції;
– Доступ до освіти для дітей з тимчасово окупованих територій України;
– Гуманітарна та інформаційна політика держави;
– Пілотні Ради ВПО: посилення участі ВПО у процесах демократизації та розбудови миру.

Участь у заході можлива тільки після реєстрації https://forms.gle/yng4FvMjpR8V3Vdc7, яка відкрита до 12 листопада. Зареєстрованим учасникам буде надіслано запрошення з інформацією про місце проведення. Організатори не покривають жодних витрат учасникам та учасницям.

7 листопада у м. Ірпінь о 14.00 відбудеться презентація дослідження та обговорення “Ірпінь: розвиток місцевої демократії“.

Запрошуються активні громадяни, представники/ці організацій громадянського суспільства, місцевої влади Ірпеня.

Мета зустрічі – презентувати дослідження інструментів локальної демократії, обговорити теперішній стан та визначити шляхи покращення ситуації для підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень.

Захід відбудеться за адресою м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, 2 поверх, зал засідань.

Контактна особа: Вікторія Золотухіна, менеджерка проєктів ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, zolotukhinavictory@gmail.com

Ініціатива виконується ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки проєкту Програми розвитку ООН в Україні “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

5 листопада у м. Вишгород о 19.00 відбудеться “Презентація дослідження інструментів локальної демократії: шляхи розвитку демократії у Вишгородській ОТГ“.

Запрошуються активні громадяни, представники/ці організацій громадянського суспільства, місцевої влади міста Вишгород, сіл Хотянівка, Нові Петрівці, Старі Петрівці, Лютіж, Козаровичі.

Мета зустрічі – обговорити сучасний стан застосування різних інструментів впливу громадян на процеси прийняття рішень місцевою владою та способи покращення ситуації.

УВАГА! Під час презентації відбудеться обговорення статуту Вишгородської міської об’єднаної територіальної громади. Проект цього документу наразі є відкритим для внесення змін та пропозицій! Ознайомитися з ним можна за цим посиланням http://bit.ly/2Wtxo57

Захід відбудеться у м. Вишгород, пл. Шевченка, 1 (Будівля Вишгородської міської ради), велика зала.

Контактна особа: Вікторія Золотухіна, менеджерка проєктів ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, zolotukhinavictory@gmail.com

Ініціатива виконується ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки проєкту Програми розвитку ООН в Україні “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Експерти та експертки Мережі хабів громадянського суспільства провели дослідження 30 громад у Закарпатській, Полтавській, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Київській областях з метою виявлення наявних бар’єрів, які ускладнюють доступ громадян до процесу прийняття управлінських рішень та вирішення проблем місцевого значення. За результатами дослідження складено звіт, який можна знайти за посиланням. Серед ключових проблем, з якими стикаються громадяни – відсутність інформації,  позбавлення внутрішньо переміщених осіб, осіб без реєстрації, іноземців можливості використовувати інструменти локальної демократії, штучно звужується коло осіб, які належать до територіальної громади та можуть використовувати ці інструменти. Нагадаємо, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” досліджував інструменти локальної демократії у містах Київщини. Завантажити дослідження у форматі pdf Дослідження “Інструменти локальної демократії” було проведено в рамках проекту ПРООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.   

Держава повинна визнати реальну ситуацію і вжити відповідних заходів

1 413 649. Саме така кількість переселенців з Донбасу і Криму стоїть на обліку, згідно з єдиною базою внутрішньо переміщених осіб. Близько 600 тисяч — наші пенсіонери.Насправді, цифра 1 413 649 не відображає реальну ситуацію. Вона може бути більше або значно менше. І причин цьому кілька.

По-перше, не всі громадяни, які виїхали після початку війни, мають «статус» переселенця. Деякі або відразу змінили реєстрацію, купивши житло, або офіційно орендували житло і цю реєстрацію собі «поставили». Або просто ніколи ще не зверталися до держорганів, де ця довідка власне і потрібна. Є й ті, хто від «статусу» відмовився.Друга причина полягає в тому, що значна кількість жителів Донбасу і Криму виїхали до початку війни, і законодавчо просто не є переселенцями, хоча доступу до свого житла і місця проживання рідних у них немає.

І третя, головна для багатьох. Для того, щоб отримувати свою пенсію, люди (йдеться про жителів тимчасово окупованих територій) змушені реєструватися як переселенці і проходити відповідні перевірки, і заради цього періодично перетинають лінію зіткнення, не будучи внутрішньо переміщеними особами за своєю суттю.Саме тому слова про те, що платити пенсії жителям тимчасово окупованих територій не треба, звучать смішно. Частина людей вже отримують її. Правда, змушені обманювати систему, реєструючись переселенцями і підлаштовуючись під дискримінаційні механізми контролю, які щоразу вигадує держава, створюючи тим самим проблеми для «реальних» переселенців.

І знаєте, для мене це завжди головний аргумент. Держава повинна визнати реальну ситуацію і вжити відповідних заходів.До речі, а ви знаєте, в чому різниця між пенсіонером з Києва і київським пенсіонером, але з Донецька? Так от, киянин може отримувати пенсію на рахунок не тільки в Ощадбанку. Він не буде проходити фізичну ідентифікацію кожні півроку. До пенсіонера з Києва також не будуть приходити з перевірками в порядку призначення або контролю навіть тоді, коли такі перевірки скасовані рішенням суду. І так, пенсіонер з Києва не буде бояться поїхати у відпустку за кордон на кілька тижнів, адже за базами даних та іншими системами його перевірять не будуть.І якщо ви думаєте, що все це необхідні заходи — не думайте. Ви б хотіли, щоб подібні заходи застосовувалися до вас?Подібні «заходи» (будемо називати це так) є наслідком того, що ми досі не запустили порядок виплати пенсій жителям тимчасово окупованих територій. Я говорю саме «не запустили», оскільки він вже давно розроблений і навіть був зареєстрований в минулому скликанні Верховної Ради. Цей механізм говорить не про виплату пенсії на окупованих територіях, а про можливість звертатися до їх жителів не як до переселенців, а як до громадян України. У відповідному порядку, до відповідних органів, і з відповідним періодом проходження фізичної ідентифікації.

Будь ласка, давайте не помилятися.

Марія Красненко
правозахисниця, юристка “Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”

Передрук. Оригінал тексту – НВ
Фото Укрінформ