hawerand – Page 23 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation
Основні ідеї законопроекту в простій інфографіці: зміна виборчої адреси без зміни реєстрації місця проживання, що дозволить брати участь в місцевих виборах.

Президенту України 

Зеленському Володимиру Олександровичу

Шановний Володимире Олександровичу!

Коаліція громадських організацій із захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів спільно з правозахисними організаціями та ініціативами просить Вас про особисту зустріч для обговорення подальших кроків із захисту конституційних прав громадян.

Протягом 2014-2019 рр. ми приклали значні зусилля для забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів. Враховуючи міжнародні стандарти, підготували низку законопроектів, провели масштабні інформаційні кампанії та активно працювали із народними депутатами. 

На жаль, Верховна Рада України VIII скликання провалила завдання із захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інших груп виборців. Це було викликано безсистемністю державної політики щодо переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій, домінуванням політичних мотивів у процесі прийняття рішень. 

Лише 1% з 4,5 мільйонів наших громадян, які мають виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях, мали змогу проголосувати на позачергових виборах народних депутатів України. На місцевих виборах внутрішньо переміщені особи взагалі не мають можливості реалізувати конституційне право голосу. 

Сподіваємось, що Президент України та новий парламент зможуть припинити довготривалу бездіяльність держави і оперативно після початку роботи парламенту ІХ скликання вирішити нагальні проблеми у сфері виборчих прав громадян. 

Зустріч із Вами дозволить не лише напрацювати першочергові рішення для захисту прав громадян, але і подати сигнал суспільству про завершення періоду байдужості до проблем переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій.  Цей поступ вже має підготовлену основу – розроблено і широко обговорено проект Закону України №6240 «Про забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян».

Ми бачимо шанси для суттєвого прогресу у сфері виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і звертаємось до Вас із закликом виступити на правах гаранта прав і свобод громадян,  ініціатором цих зрушень.

Висловлюємо готовність зустрітися у зручний для Вас час.

З повагою та надією на плідну співпрацю, це звернення підписали:
Тетяна Дурнєва, ГО “Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»
Ольга Айвазовська, Олександр Клюжев, ВГО “Громадянська мережа ОПОРА”
Дарина Толкач, БФ “Право на захист”
Костянтин Блажевич, ГО “Закарпаття-Донбас”
Ганна Дворна, ГО “Спільно HUB”
Ольга Куришко, ГО “КримСОС”
Дуднік Інга , ГО “Територія успіху”
Альона Луньова, Центр прав людини ZMINA
Перепелиця Анастасія, ГО “Донбаська Ініціатива “Міст”
Ірина Гайдучик, ГО “Волинський Інститут Права”
Валерія Поклонська, ГО “Донбас СОС”
Кацьора Олександр, Ресурсний центр у Закарпатській області ГО “Справа Кольпінга в Україні”
Валерія Вершиніна, БО БФ “Stabilization Support Services”
Юлія Яригіна, ГО “Україна – Шлях Єдності”
Валентина Донцова, ЕЦДВПО
Чистяков Сергій, ГО Донбас Соц-проект
Кальницька Юлія, ГО “Запорізька мережа організацій ВПО”
Гамбарян Карен, ГО “Об’єднання переселенців “Спільна справа”
Пономарьова Світлана, ГО ”СХІД.ІНТЕГРАЦІЯ”
Ірина Ярко, ГО “ЗМО “Небо без кордонів”
Олена Кондратенко, ГО “Творці країни мрій”
Сиромятников Ігор, ГО “Об’єднання вимушених переселенців Донбасу “ДОБРОТВОР”
Марина Казінцева, ГО”Рука допомоги”, м.Ужгород
Дябло Ольга, ГО “Флокс” м.Новий Буг
Головко Валерій, ГО “Правозахисне товариство “Співдружність”
Патрушева Наталя, ГО “Егіда-Центр”, м. Кривий Ріг
Денис Сухотін, ГО “Всеукраїнська організація “Союз осіб з інвалідністю України”, “Закарпатське обласне товариство осіб з інвалідністю”
Олексій Ярославцев, ГО “Поряд з вами”
Марина Сташина-Неймет, ГО ” Наше місто – рідний дім”, ВП ГО “Поряд з вами” у Закарпатській області
Сергій Забара, “Еко Місто Чернігів”
Алла Гніліцька, ГО “БОП “За краще життя”
Руслана Бурова, ГО “МАРТ”
Морозов Сергій, ГО “Житлова спілка переселенців”
Володимир Кіпень, ГО Донецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу, м.Вінниця
Вишневецька Наталія, ГО “Д.О.М.48.24”, м.Івано-Франківськ
Люсія Сачине, Центр юридичної допомоги учасникам АТО та ВПО у Житомирській області
Гримальський Олександр, “Сила духа”
Орлова Христина, Вінницька обласна правозахисна організація “Джерело надії”
Губанова Віра, Громадська організація “ТЕРИТОРІЯ-НОВИЙ СХІД”, м.Київ
Овчарова Валерія, Громадська Організація “ЙЕС”
Кошель Тетяна, Благодійна Організація “Пліч-о-Пліч”, м. Бахмут, Донецька обл.
Людмила Чаплигіна, ГО «ОБ’ЄДНАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ УКРАЇНИ В М. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ»
Анна Чернікова, Громадська Організація “Полум’я надії”
Величко Євген, Деревцова Маргарита, ГО КОІВ “ВЕЛЕС”
Оксана Яковець, радниця з питань ВПО у Львівській області
Енвер Бекіров, БФ “Хайтарма”
Анастасія Прокопенко, ГО “Точка доступу”
Агаджанян Світлана, ГО “Україна можливостей”, м.Дружківка
Шулік Ольга, ГО “Спільна користь”, м. Дніпро
Квітковська Юлія, ВПО
Ірина Бреза, ГО ЗОО Ужгородський прес-клуб
Сабадош Інна, ЗГЖО “Веста”, Ужгород
Андрій Вишняк, БФ “Центр громадських ініціатив”
Рожкова Ірина, ІГ ВПО, м.Канів, Черкаської обл.
Олена Логвіненко, БФ “Все Можливо”
Макада Ганна, ГО “Об’єднання переселенців КВІТЕНЬ-2014”
Василенко Тамара, ГО “Новий Схід”
Юрій Зиков, ГО ОП “Спільна справа”
Микола Яцков, ГО “Карпатська агенція прав людини “Вестед”
Вікторія Мовчан, БО БФ “Розвиток суспільства”
Любов Ширяева, ГО “ВПО”Джерело”
Дрюк-Ілляшенко Юлія, ГО “Мій.Дім.Юа” та БО “БФ “До-До”
Демко Марина ГО “Арт-простір вільних людей” м. Краматорськ
Марія Бірюкова, ГО “Відродження та єдність”
Олександра Матвійчук, ГО “Центр громадянських свобод”
Вікторія Золотухіна, Мережа хабів громадянського суспільства України
Валерія Лутковська, ГО “Український інститут з прав людини”
Олена Глазкова, ГО “Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр “Європейський клуб”
Ольга Скрипник, Кримська правозахисна група
Ярина Волошин, ГО “Центр молодіжних ініціатив “Крок”
Дмитро Чичера, ГО “Центр громадських ініціатив “Східна Брама”
Олексій Машкін, ГО “Маріупольська Асоціація Підприємців”
Євгенія Ставицька, ГО “Інший Шлях”
Олександр Павліченко, Українська Гельсінська спілка з прав людини
Олександра Дворецька, Благодійний фонд “Восток-SOS”


На активність виборців вплинув сезон відпусток, хоча 300 тисяч українців змінили місце голосування. Але бюлетень таки дістанеться не усім… Кому відмовили у праві проголосувати та чому? Сюжет за 20 липня 2019 р.



Сюжет 4-го каналу.
Триває робота з реалізації проекту щодо аналізу можливостей громад ефективно впливати на розвиток місцевого самоврядування. Проект охоплює окремі територіальні громади Закарпатської, Полтавської, Вінницької, Волинської, Донецької та Київської областей.

Перший етап проекту завершився в червні й він мав на меті зорієнтувати тренерів та аналітиків на методиках дослідження різних шляхів впливу на рішення місцевих органів влади.

Зараз відбувається аналітичний етап роботи – досліджується місцева нормативна база, яка регулює доступ громадян до рішень влади. В Київській області проект реалізує Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» й зокрема опрацьовуються матеріали в громадах у Ірпені, Гостомелі, Вишгороді, Бучі та Білій Церкві.

Досліджуються й вимірюються спроможності впливу за кількома параметрами. Це – звернення, місцеві бюджети участі, доступ до засідань колегіальних органів, можливість участі у контрольно-наглядових органах, електронні петиції, та інші інструменти. Також аналізується зміст вебсайтів органів влади – наскільки вони повно подають інформацію, документацію, чи є вона у вільному доступі.

«За підсумками цієї роботи, – розповідає Вікторія Золотухіна, керівниця проекту, – ми підготуємо конкретні пропозиції щодо впровадження тих або інших інструментів, щоб мешканці громад могли активно долучатися до процесів прийняття рішень і знали про існування цілого комплексу засобів впливу на органи місцевого самоврядування».
Нагадаємо, проект реалізовують ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БО “БФ” Центр громадський ініціатив” (м. Перечин), ГО “Точка доступу” (м. Краматорськ), ГО “Інститут аналітики та адвокації” (м. Полтава), Вінницька обласна правозахисна організація “Джерело надії”, ОМ ГО “Волинський інститут права” (м. Луцьк).

Ініціатива виконується за підтримки проекту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
У зверненні, зокрема, йдеться про потребу започаткувати діалог для вирішення актуальної проблеми із захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів.

«Протягом 2014-2019 рр. ми приклали значних зусиль для забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів, – відзначаються автори звернення. – Враховуючи міжнародні стандарти, підготували низку законопроектів, провели масштабні інформаційні кампанії та активно працювали із народними депутатами. На жаль, Верховна Рада України VIII скликання провалила завдання із захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інших груп виборців. Це було викликано безсистемністю державної політики щодо переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій, домінуванням політичних мотивів у процесі прийняття рішень».

Автори звернення звертають увагу гаранта Конституції, що лише 1% з 4,5 мільйонів наших громадян, які мають виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях, мали змогу проголосувати на позачергових виборах народних депутатів України. «На місцевих виборах внутрішньо переміщені особи взагалі не мають можливості реалізувати конституційне право голосу», – наголошують лідери громадських організацій та об’єднань.

«Сподіваємось, що Президент України та новий парламент зможуть припинити довготривалу бездіяльність держави і оперативно після початку роботи парламенту ІХ скликання вирішити нагальні проблеми у сфері виборчих прав громадян, – йдеться у зверненні. – Зустріч із Вами дозволить не лише напрацювати першочергові рішення для захисту прав громадян, але і подати сигнал суспільству про завершення періоду байдужості до проблем переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій.  Цей поступ вже має підготовлену основу – розроблено і широко обговорено проект Закону України №6240 «Про забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян».

«Ми бачимо шанси для суттєвого прогресу у сфері виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і звертаємось до Вас із закликом виступити на правах гаранта прав і свобод громадян,  ініціатором цих зрушень. Висловлюємо готовність зустрітися у зручний для Вас час», – завершують свій лист до Президента Володимира Зеленського лідери неурядових організацій.

Підписати звернення й ознайомитися із усіма підписантами можна за цим посиланням.
Представники громадянського суспільства звернулися до майбутніх депутатів з пропозицією укласти угоду про співпрацю для деокупації, реінтеграції та зміцнення громадської довіри для повернення Криму і Донбасу

Активісти і експерти закликали майбутніх обранців прийняти пять базових рішень, щоб створити і реалізувати системну внутрішню політику щодо тимчасово окупованих територій у новому парламенті. Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті ініціативи “Дай п’ять!” 

За словами авторів ініціативи, на сьогодні існує багато модальностей для реінтеграції окупованих територій, проте серед них є п’ять базових кроків, що дозволять розпочати нарешті ефективну деокупацію і реінтеграцію, зміцнити громадську довіру жителів на окупованих територіях та на лінії розмежування. Зокрема, експерти закликають

– утворити у новому парламенті комітет з питань тимчасово окупованих територій,

– створити робочу групу для напрацювань механізмів перехідного правосуддя,

– передбачити у коаліційній угоді створення Міністерства реінтеграції і національної єдності і змінити архітектуру роботу з окупованими територіями, 

– також потенційних нардепів закликають якнайшвидше внести зміни до закону про військово-цивільні адміністрації, з метою перетворити їх на сервісні механізми військово-цивільного співпраці,

– а також прийняти законопроект про виборчі права ВПО, що дозволяє переселенцям повноцінно реалізувати право голосу на всіх виборах у приймаючих громадах.

Ініціатори наголошують, що складання новим парламентом “базового мінімуму співпраці”, що не викликає суперечок у експертному середовищі, дозволить встановити довгострокове партнерство та заручитися підтримкою громадянського суспільства, якісною полісі-експертизою та аналітичною допомогою. 

Підтримати звернення можна за посиланням
На позачергових парламентських виборах-2019 зможуть проголосувати лише 47 016 виборців, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей, м. Севастополь та АР Крим. Майже 99% внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій не подали заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси та, відповідно не включені в списки виборців на тих виборчих дільницях, де проводяться вибори[1] . Дана заява подається не пізніш ніж за 5 днів до дня голосування до відділу ведення Державного реєстру виборців (ДРВ) за виборчою адресою громадянина (зареєстрованим місцем проживання) або за місцезнаходженням (перебуванням) в день голосування. Ця процедура регулюється Постановою ЦВК від 13 вересня 2012 року №893 «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси». Для виборців, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованих територіях, проходження цієї процедури є єдиною можливістю потрапити в списки виборців та реалізувати право голосу за місцем переселення (фактичного проживання в приймаючій громаді).

Нижче представлена карта розселення внутрішньо переміщених осіб (старше 18 років, за даними Міністерства соціальної політики) та карта, що відображає кількість затверджених заяв (у відсотках) про зміну місця голосування цими виборцями (за даними Державного реєстру виборців). На інфографіці помітно, в яких регіонах прийнято та затверджено найбільшу кількість заяв від виборців з виборчою адресою на тимчасово окупованих територіях. На інфографіці представлена карта розселення внутрішньо переміщених осіб (старше 18 років, за даними Міністерства соціальної політики) та карта, що відображає кількість затверджених заяв (у відсотках) про зміну місця голосування цими виборцями (за даними Державного реєстру виборців). На інфографіці помітно, в яких регіонах прийнято та затверджено найбільшу кількість заяв про тимчасову зміну місця голосування від виборців з виборчою адресою на тимчасово окупованих територіях. Відповідно, потрібно звернути увагу на те, що серед всіх виборців, які обрали виборчу дільницю для голосування в Донецькій області, тільки 20% (7 264) є виборцями з тимчасово окупованої території Донецької області (ВПО та фактично мешканці тимчасово окупованих територій), а інші виборці – як з підконтрольної території Донецької області, так і з інших регіонів України. Так само, в місті Києві усього 31 547 виборців подали заяву про зміну місця голосування, серед них 10 241 виборець має виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях.

У відсотковому значенні найбільш активними були внутрішньо переміщені особи, які переселилися до Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Черкаської та Київської областей. Загалом, активність внутрішньо переміщених осіб в порівнянні з виборами президента, знизилась. Наприклад, відсоток ВПО, які змінили місце голосування по Львівській області на президентських виборах становив майже на 10% більше (24,7%). Загальна кількість виборців, які скористались тимчасовою зміною місця голосування на виборах народних депутатів у 2019 році становить 280 922.  Громадяни України мотивували бажання змінити виборчу дільницю фактичним місцем проживання (яке відрізняється від зареєстрованого); роботою в виборчих комісіях; тимчасовою окупацією; проходженням військової служби; відпочинком та подорожами.

Усього по країні близько 1000 виборців отримали відмови від відділів ведення Державного реєстру виборців через наступні причини: відсутність виборця в реєстрі; подання заяви вдруге, до відкликання попередньої заяви[2]; відсутність зареєстрованого місця проживання; подання заяви до невідповідного відділу ведення ДРВ.

76% виборців, які змінили місце голосування, отримають лише один виборчий бюлетень –   блакитно-сірого кольору для голосування в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за партійні списки. Тільки 24% виборців, які обрали нову дільницю для голосування в межах свого виборчого округу (до якого вони відносяться згідно виборчої адреси), отримають також другий, пісочного кольору бюлетень для голосування в одномандатному виборчому окрузі для обрання депутата за мажоритарною складовою.

Питання видачі бюлетенів виборцям, які змінили місце голосування, регулюється ст.2 та ст.39 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та п.4.3. Постанови ЦВК №893 «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси». У списку виборців у графі «Примітки» напроти прізвища такого виборця буде відмітка «Отримує лише бюлетень для голосування у загальнодержавному виборчому окрузі». Виборець, який змінив місце голосування, буде знаходитися в кінці списку виборців на тій дільниці, яка визначена як місце для голосування.

Найбільше скористалися процедурою зміни місця голосування виборці, місце реєстрації яких знаходиться в Донецькій області (як на підконтрольній, такі і на тимчасово окупованій території області – 42 642 заяв), місті Києві 21 239 заяв, Дніпропетровській області – 20 231, Луганській області – 19 848 та Львівській області – 16 157.

Регіонами, в яких прийнято найбільшу кількість заяв є: Донецька область – 34 840 осіб, місто Київ – 31 547, Київська область – 18 964, Одеська область – 18 906 та Харківська область – 17 805.

На інфографіці помітно, в яких регіонах прийнято найбільшу кількість заяв від виборців, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Відповідно, потрібно звернути увагу на те, що серед всіх виборців, які обрали виборчу дільницю для голосування в Донецькій області, тільки 20% (7 264) є виборцями з тимчасово окупованої території Донецької області (ВПО та фактично мешканці тимчасово окупованих територій), а інші виборці – як з підконтрольної території Донецької області, так і з інших регіонів України. Так само, в місті Києві усього 31 547 виборців подали заяву про зміну місця голосування, серед них 10 241 виборець має виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях. У порівнянні з президентськими виборами-2019 кількість виборців, які змінили місце голосування, зменшилась майже на 35 тисяч (315 725 перед першим туром та 325 604 виборці перед другим туром змінили місце голосування). Навіть спрощення процедури, запроваджене ЦВК 29 травня 2019 року, що призвело до пришвидшення оформлення документів та зменшення черг, не збільшило кількість громадян, які скористалися можливістю проголосувати на виборчій дільниці за місцем фактичного знаходження в день голосування. Ймовірно, це пов’язано не лише з відпустками, літнім періодом, а також з певною втомою громадян від виборів, обуренням через необхідність знову міняти місце голосування, коли вже двічі робили це зовсім нещодавно. Крім того, для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій процедура ускладнена необхідністю подачі заяви про зміну місця голосування лише в той відділ ведення Державного реєстру виборців, який знаходиться за місцезнаходженням в день виборів. Наприклад, якщо ВПО, що проживає в Києві, планував перебувати та голосувати 21 липня в Одесі, то такому виборцю потрібно було б приїхати в Одесу до 15 липня, щоб встигнути подати заяву. Дану проблему вирішила б можливість подачі заяви онлайн, про яку неодноразово говорили правозахисники в своїх зверненнях до ЦВК.

В порівнянні з попередніми парламентськими виборами різниця по кількості виборців, які змінили місце голосування, становить майже 90 тисяч на користь виборів цього року.[3] Незважаючи на це, існуюча процедура не відповідає потребам суспільства, в якому значна частина громадян проживає не за місцем реєстрації. Потрібна докорінна зміна системи визначення виборчої адреси та системи реєстрації місця проживання. На жаль, Верховна Рада восьмого скликання не розглянула законопроект №6240 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)». Виборчий Кодекс, який був прийнятий Верховною Радою 11 липня, також не врахував поправок та пропозицій громадських організацій щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян, які були надані до другого читання. Через ці та багато інших причин Виборчий Кодекс потребує ретельного перегляду та усунення конкретних недоліків в його тексті силами парламенту наступного скликання. Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» спільно з партнерами продовжить проведення широкої адвокаційної кампанії для повноцінного захисту політичних прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних категорій громадян.

[1] Згідно з Постановою ЦВК від 2 липня 2019 року № 1430 «Про деякі питання організації та проведення голосування громадян України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в окремих регіонах України». За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 квітня 2019 року всього в Україні обліковано 1 177 469 внутрішньо переміщених осіб старше 18 років.
[2] п.4.7. Постанови №893 «Якщо виборцю вже було змінено місце голосування, орган ведення Реєстру невідкладно повертає заяву такого виборця з роз’ясненням можливості повторного звернення у визначений законом строк після відкликання попередньої заяви в органі ведення Реєстру за місцем отримання посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця, та його повернення».
[3] На попередніх позачергових виборах народних депутатів України у 2014 році місце голосування змінили 190 283 виборця.

Завантажити інфографіки у високій якості: 1, 2, 3.
Ефір від 17 липня 2019 р. на UA: Радіо, “Активізація з Людмилка Тягнирядно

Гості: правозахисниця та керівниця проектів ZMINA. Центр прав людини Людмила Янкіна та виконавча директорка Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва.

У черговий раз Верховна Рада буде сформована майже без врахування думки значної частини громадян України, які постраждали внаслідок російської агресії. Про це заявила виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва під час круглого столу «#КоженГолосВпливає», який відбувся в Києві 18 липня.

«Ще раз наголошуємо, що більшість внутрішньо переміщених осіб знову не обиратимуть законодавчий орган, а навіть ті, хто поміняв місце голосування, здебільшого, отримають лише один виборчий бюлетень замість двох», – сказала вона. «Крім того, всі виборці, які змінили місце голосування за межі свого виборчого округу (наприклад, ВПО, військовослужбовці, трудові мігранти), зможуть обрати лише 50% парламенту. Під час попередніх позачергових парламентських виборів у 2014 році, 190 283 виборця змінили місце голосування. Хоча різниця становить майже 90 тисяч на користь виборів цього року, очевидно, що процедура тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси не відповідає потребам суспільства. Потрібна докорінна зміна системи визначення виборчої адреси та системи реєстрації місця проживання», – заявила Тетяна Дурнєва.

Олександр Стельмах, керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців (ДРВ), поінформував, що всього за період з 24 травня 15 липня 2019 року можливістю змінити місце голосування без зміни виборчої адреси на позачергових виборах скористалось 280 922 виборців. «76% змінили місце голосування поза межі свого одномандатного виборчого округу, а 24% в межах свого округу, тож вони отримають два бюлетені, – сказав він. – В останній день тимчасової зміни місця голосування середня швидкість опрацювання звернень відділами Державного реєстру виборців сягала 3600 виборців на годину!»

Як загалом українці сприймають ВПО крізь тематику виборчого права? Відповідь на це питання надала Надія Пашкова, старша координаторка проекту IFES Україна. Вона, зокрема, розповіла про ставлення українців до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. «Результати проведеного в травні 2019 року опитування засвідчили підтримку розширення політичної участі внутрішньо переміщених осіб в українській політиці», – наголосила Надія Пашкова. – «Загалом 71% згодні й 19% переважно згодні, що ВПО, які проживають у нових громадах, повинні мати можливість реалізувати право голосу на місцевих виборах за місцем їх фактичного проживання. Однак, як відомо, чинне законодавство про місцеві вибори не дозволяє ВПО, які є повноцінними членами громад, впливати на прийняття рішень на місцевому рівні через інститут виборів». На переконання Надії Пашкової, новообрана Верховна Рада повинна докласти максимум зусиль у напрямі усунення правових та практичних бар’єрів для участі ВПО в найближчих місцевих виборах.

Людмила Янкіна, координаторка проектів Центру прав людини ZMINA висловилася про потребу спрощення процедури участі в голосуванні для громадян без реєстрації місця проживання. Вона наголосила, що в українському законодавстві немає такої умови реалізації виборчого права, як реєстрація місця проживання. «Однак, на практиці переважна більшість людей без реєстрації місця проживання не мають можливості отримати виборчу адресу без судового рішення на їхню користь», – сказала Людмила Янкіна.  «За даними Центральної виборчої комісії, за весь час існування Державного реєстру виборців зафіксовано 2999 випадків визначення органами ведення Реєстру виборчих адрес виборців для осіб без «прописки». І варто звернути особливу увагу на те, що лише за 2019 рік виборцями без реєстрації місця проживання стали 2695 громадян. Це свідчить про існування механізму, однак, це також свідчить і про небажання його застосовувати».

Круглий стіл «#КоженГолосВпливає» став майданчиком для дискусії про підсумки тимчасової зміни місця голосування на позачергових виборах до Верховної Ради України.

Учасники круглого столу погодились, що проблему доступу до голосування для всіх виборців не вирішити без законодавчих змін у цілій низці сфер, які регулюють питання виборчого права, вільного вибору місця проживання, участі громадян у локальній демократії тощо. Водночас є великі сподівання на оновлені інституції влади у сприянні вирішення цих проблем, а також на підтримку з боку ЗМІ, які своїми матеріалами нагадуватимуть про існування «больових точок» в українському суспільстві.

Цей захід реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені в цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, уряду США або уряду Великої Британії.

***

Відповідь ЦВК на звернення громадських організацій від 20 червня 2019 р.

Відповідь ЦВК на запит про кількість виборців, що вибули з реєстру
280 922 виборця змінили місце голосування на позачергових виборах народних депутатів, які відбудуться 21 липня 2019 р. На дострокових виборах до ВР 2014 року таких було 190 283 виборця.

76% тих, хто скористався цією процедурою, змінили місце голосування поза межі свого одномандатного виборчого округу, а 24% – в межах свого округу, а отже вони отримають два бюлетені.

Завантажити графіку у високій якості.