Відеозапис презентації ініціативи “Почуй Нарешті Виконай. Верховна Рада” та результатів опитування внутрішньо переміщених осіб щодо їхньої участі в голосуванні на дострокових парламентських виборах.

Спікерки заходу: Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” та Дарина Толкач, координаторка адвокації БФ “Право на захист”.

Пропонуємо ознайомитися з цифрами щодо зміни місця голосування внутрішньо переміщених осіб у розрізі регіонів. За основу взято дані Держреєстру виборців перед голосуванням 31 березня 2019 року. Рахувалися не всі виборці з Донецької та Луганської областей, а лише ті виборці, які мають виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях.

Завантажити графіку у максимальній якості

Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» презентує інформаційно-мотиваційний відео-ролик, в якому відомі громадяни України, вихідці з Донбасу і Криму, звертаються до внутрішньо переміщених осіб з закликом змінити місце голосування, щоб мати можливість проголосувати на виборах Президента України.     

Журналіст Сергій Стуканов, вчений-релігієзнавець Ігор Козловський, право захисниця Тетяна Дурнєва – вихідці з Донецька та юристка Ельміра Катакі з Криму звертаються до вимушених переселенців у короткому інформаційно-мотиваційному відеоролику кожен зі своєю історією – історією вибору та шляху.

Соціальну рекламу, яка покликана підвищити рівень участі громадян України у виборах, підготовлено у співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем та Центральною виборчою комісією.

«Кожен з нас щодня прокидаючись може зробити усвідомлений вибір – посміхатись або сумувати, творити або мовчати, діяти або стояти на місці. Всі ми тут, на вільній території України, живемо у відносно тепличних умовах. Так, кожен має свої драми і проблеми. А як живуть ті люди, які втратили буквально все з початком війни? Звідки знаходять сили рухатись далі після 2 років полону або лаштувати свій побут і реалізовуватись професійно у нових обставинах і умовах? Що ми знаємо про відчай, страх, зневіру і про вибір діяти, творити, жити поза всім?», – говорить Ірина Бутко, режисерка і авторка ідеї відео-проекту.

«Свобода завжди пов’язана з нашим вибором і відповідальністю за нього, – говорить Ігор Козловський. – У  ці буремні часи нашої сучасної історії ми всі відповідальні за нашу країну та її рух до створення сильної правової  держави і зрілого громадянського суспільства.  Влада повинна чути і враховувати голос кожного з нас ! Ця війна перекреслила наше минуле життя, забрала наші домівки але ми, вимушені переселенці, які стали біженцями у власній країні, продовжуємо жити, мріяти, планувати подальші свої кроки у нових умовах. І ми маємо право обирати свою українську владу!»

31 березня мільйони громадян України підуть на виборчі дільниці, аби проголосувати на чергових виборах Президента. Сьогодні офіційно зареєстровано майже 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб, значна частина з яких, за даними різноманітних досліджень, не знають про процедуру зміни місця голосування та можливість реалізувати своє конституційне право голосу.

«До 25 березня триває прийом заяв для тимчасової зміни місця голосування. Якщо ви є внутрішньо переміщеною особою, проживаєте на тимчасово окупованій території чи просто знаєте, що 31 березня перебуватиме не за місцем реєстрації, в такому разі необхідно визначити виборчу дільницю, на якій ви зможете проголосувати в день виборів Президента України. Ми розробили покрокову інструкцію «Як змінити місце голосування», яка поширюється в інтернеті, а тепер ще буде відео соціальна реклама. Для нас це важливо, адже ми знаємо, що #КоженГолосВпливає», – ділиться правозахисниця Тетяна Дурнєва.

«До 2014 року здавалося, що право голосу – це невід’ємне право. Та з’ясувалося, що це привілей – тих, хто живе в демократичному суспільстві. Українці заплатили велику ціну за те, щоб користуватись цим правом. Щоб мати можливість прийти на дільницю і обрати своє майбутнє. Тож прийдімо та оберімо», – закликає журналіст Сергій Стуканов.

«Коли критикують владу, згадую фразу «Народ завжди гідний свого правителя», тому хочеться, щоб ми піклувалися про своє майбутнє та обирали президента, який теж думає про майбутнє. Не буде результату, поки не буде дій», – каже юристка Ельміра Катакі.

Герої відео:

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець з Донецька, в’язень сумління окупаційної «адміністрації» Російської Федерації на тимчасово окупованій території Донецької області в 2016-2017 роках. Після звільнення з полону з 2018 року мешкає у Києві.

Тетяна Дурнєва, громадська діячка й правозахисниця з Донецька, активно бореться за відновлення громадянських та соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій, очолюючи з 2016 року громадську організацію «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».

Ельміра Катакі, переселенка з Криму, мати трьох дітей, за фахом юристка. Чотири роки мешкає у Броварах, займається кримськотатарською вишивкою.

Сергій Стуканов, журналіст, історик, політолог з Донецька. У 2014 році виїхав до Львова, зараз мешкає і працює у Києві.

Більше інформації – на сайті ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» або на сайті Державного реєстру виборців.

#КоженГолосВпливає!

Деталі: Тетяна Дурнєва, тел.: +38 050 477 0800,   Ірина Бутко, тел.: +38 067 208 12 49, irchi.musman@gmail.com

Ця ініціатива реалізується громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у відео-ролику належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або уряду Великої Британії. 

 

Пропонуємо Вашій увазі український варант статті Promoting Electoral Participation of Internally Displaced Persons, розміщеній нещодавно на сайті Міжнародної фундації виборчих систем.

Внутрішнє переміщення залишається трагедією для мільйонів людей, вимушених залишити власні домівки через збройні конфлікти, зміни клімату чи природні лиха. Попри вжиття урядами багатьох держав заходів, спрямованих на пом’якшення негативних наслідків переміщення, інші уряди не бажають вирішувати відповідні питання і, як наслідок, громадяни цих країн не мають повноцінної можливості реалізувати усі свої права та отримати всі необхідні публічні послуги. Нерідко внутрішньо переміщені особи (ВПО) позбавлені права брати участь у виборах нарівні з іншими громадянами країни. У вересні 2016 року Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) опублікувала “білу книгу” під назвою Внутрішньо переміщені особи та участь у виборах: короткий огляд з метою привернення уваги до цього питання (яке нерідко залишається поза увагою) та поглиблення поінформованості зацікавлених сторін з цього приводу. У білій книзі також викладено 17 рекомендацій, покликаних сприяти впровадженню Керівних принципів з питань внутрішнього переміщення –основного міжнародного документа, присвяченого питанням внутрішнього переміщення, схваленого Комісією ООН з прав людини у 1998 році.

18 жовтня 2018 року IFES взяв участь у двох міжнародних заходах, приурочених 20-ій річниці підписання Керівних принципів. У Женеві (Швейцарія) Моніторинговий центр з питань внутрішньо переміщених осіб організував міждисциплінарну конференцію, учасники якої мали змогу обговорити шляхи врахування потреб ВПО під час розробки програм національного розвитку, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Старша міжнародна радниця IFES Ганна Робертс розповіла про залучення ВПО до політики та презентувала рекомендації, що містяться у білій книзі IFES. Представниця партнерської організації IFES – Громадського холдингу «Група впливу» Тетяна Дурнєва – представила практичне дослідження цих питань в українському контексті.

IFES вважає, що участь ВПО у виборах є ключовою умовою для примирення та запобігання маргіналізації цих людей. Наявність у ВПО «політичного голосу» є запорукою підвищення підзвітності та відповідальності урядових інституцій, зокрема і стосовно питань надання послуг та вирішення проблем ВПО. Забезпечення виборчих прав ВПО у їхніх рідних громадах чи у громадах фактичного проживання є передумовою розробки сталого рішення проблеми переселення ВПО. «Водночас, на практиці,  реалізація таких прав є досить складною і політично чутливою,» – наголосила Робертс, «особливо зважаючи на те, що ВПО можуть змінити баланс сил у певному виборчому окрузі та суттєво вплинути на результати виборів. Нерідко вважається, що ВПО представляють інтереси певної однієї партії – це відштовхує інші партії від вирішення питання забезпечення виборчих прав таких груп громадян».

На превеликий жаль, такий підхід віддзеркалює і нинішнє ставлення українських політичних еліт до понад півтора мільйони осіб, котрі були вимушені залишити свої домівки через збройний конфлікт на Донбасі та незаконну анексію Криму Російською Федерацією у 2014 році. З моменту початку конфлікту українська влада так і не спромоглася усунути законодавчі та практичні бар’єри, котрі стоять перед ВПО на шляху реалізації ними права голосу на місцевих виборах та права голосу на виборах в одномандатних округах за мажоритарним компонентом змішаної виборчої системи. «Аби відчути себе на рівних з іншими членами наших нових громад, нам потрібно мати можливість реалізувати своє конституційне право обрати наших місцевих лідерів», – заявила Дурнєва. «Спільно з IFES Україна «Група впливу» продовжить адвокаційну кампанію, спрямовану на забезпечення права голосу ВПО на всіх видах виборів. Наша мета – прийняття проекту Закону України № 6240.» Законопроектом № 6240 передбачається, що ВПО та інші мобільні всередині країни групи населення, такі як трудові мігранти та студенти, матимуть змогу проголосувати на виборах за теперішнім місцем проживання.

Система реєстрації постійного місця проживання або так звана «прописка», що залишилася в Україні майже без змін з радянських часів, є основним законодавчим та практичним бар’єром на шляху реалізації ВПО їхніх виборчих прав. Значна кількість громадян України проживають не за зареєстрованим місцем проживання. Зміна реєстрації постійного місця проживання – доволі тривалий і складний процес,і нерідко ВПО бракує необхідних документів для отримання нової «прописки». Окрім того, у разі реєстрації за новим постійним місцем проживання, ВПО ризикують втратити свій статус ВПО, а з ним – і доступ до гуманітарної допомоги та соціальних виплат.

Нещодавно IFES провів всеукраїнське опитування ВПО з метою дослідження рівня їхньої обізнаності та ставлення до політичного та виборчого процесу загалом, а також до участі у виборах в Україні зокрема. За результатами опитування було виявлено, що більшість ВПО інтегрувалися в нові громади. Водночас, більшість ВПО не готові розривати зв’язки з громадами, в яких зареєстровано їхнє місце проживання лише для набуття права на участь у місцевих виборах. Для багатьох ВПО важливим аргументом на користь збереження «прописки» на окупованих територіях є потенційна можливість брати активну участь у врегулюванні збройного конфлікту. ВПО необхідно мати можливість реалізувати свої виборчі права зараз і після мирного врегулювання конфлікту – у своїх рідних громадах чи за місцем їхнього теперішнього проживання. Їхній вибір не має жодним чином впливати на наявність статусу ВПО чи доступ до гуманітарної допомоги.

Відсутність у ВПО в Україні можливості брати участь у всіх видах виборах наразі є предметом двох справ, що перебувають на розгляді у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі. Ці справи були відкриті за позовами українських ВПО, які були позбавлені можливості взяти участь у місцевих виборах у 2015 році.

IFES також був представлений на круглому столі, присвяченому питанням ВПО, який відбувся у Аммані, 18 жовтня. У Йорданії організацію представляли старший міжнародний радник IFES Гаральд Йепсен, а також аналітик партнерської організації – Громадянської мережі ОПОРА – Олександр Клюжев. У заході, який був організований спільно Глобальним кластером з захисту та Центром Картера взяли участь професіонали більш ніж з 15 країн світу з досвідом роботи у гуманітарних місіях, програмах розвитку, у сфері захисту прав людини та виборчій сфері.

У своїй презентації, пан Йепсен звернувся до спостерігачів за виборами з тим, щоб вони приділяли більше уваги моніторингу участі ВПО у всіх аспектах виборчого процесу. «Більшість організацій зі спостереження за виборами розробили ґрунтовні керівні принципи моніторингу участі у виборах маргіналізованих та недопредставлених груп, зокрема жінок, представників національних меншин, людей з інвалідністю, водночас стосовно моніторингу участі у виборах ВПО таких принципів немає». Пан Клюжев, співавтор проекту Закону України № 6240 – сам ВПО з Донецька. «Немає ніяких суттєвих причин для того, щоб в Україні залишалися такі перешкоди для політичної участі громадян, які були вимушені залишити зону конфлікту. ВПО досить добре інтегрувалися у свої громади. Природньо, що вони хочуть брати участь у громадському житті та мати можливість голосувати на усіх видах виборів, зокрема і під час місцевих виборів. Ми сподіваємося, що майбутнє рішення Європейського суду з прав людини визнає неправильність рішень українських судів та змусить вітчизняних законодавців забезпечити можливість ВПО брати участь в усіх видах виборів.»

Конгрес місцевих та регіональних влад (Конгрес) Ради Європи (РЄ) здійснював моніторинг останніх місцевих виборів в Україні, що відбувалися у 2015 році, та у своїх рекомендаціях парламенту наголосив на необхідності забезпечення виборчих прав ВПО під час майбутніх місцевих виборів, що мають відбутися у 2020 році. 6 листопада 2018 року під час 35-ї пленарної сесії Конгресу, його учасники затвердили звіт “Виборчі права на місцевому рівні як елемент успішної довготермінової інтеграції мігрантів та внутрішньо переміщених осіб  у муніципалітети та регіони Європи”, до підготовки якого долучилися експерти IFES. Доповідач Йос Вінен (Європейська народна партія, Нідерланди) у своєму вітальному слові з жалем наголосив на тому, що Україна і досі не втілила в життя рекомендації Конгресу. Так, приблизно 2,5 – 3 мільйони громадян України позбавлені можливості брати участь у всіх видах виборів, оскільки вони проживають далеко від офіційного місця реєстрації постійного місця проживання.

Виступаючи під час пленарної сесії Конгресу у Страсбурзі, пан Йепсен наголосив на тому, що система «прописки» наразі є палицею на два кінці для українських ВПО. З одного боку, вони позбавлені можливості брати участь у всіх виборах за місцем реєстрації. З іншого боку, прописка визнається угрупуваннями, які здійснюють фактичний контроль над непідконтрольними Україні територіями. Це дозволяє ВПО мати доступ до окупованих територій та відвідувати родичів, які залишилися по інший бік. «Водночас», – наголосив Йепсен, – «першопричиною проблеми участі у виборах ВПО в Україні є система «прописки», яка у довгостроковій перспективі має припинити своє існування». Пан Йепсен також наголосив на тому, що з моменту початку вимушеного переселення громадян України IFES був залучений до спроб вирішення проблеми виборчих прав ВПО. У процесі розробки законопроекту № 6240, IFES та його партнери з громадянського суспільства провели низку консультацій з залученням усіх зацікавлених сторін. Зацікавлені сторони у сфері виборів погоджуються з тим, що будь-яке рішення, спрямоване на реалізацію виборчих прав ВПО має бути ретельно продуманим, аби запобігти потенційній загрозі доброчесності виборчого процесу загалом.

Як повідомила Міжнародна кризова група у своєму нещодавньому звіті, існує ризик того, що теперішня політика Києва стосовно громадян, яких торкнувся конфлікт та які перебувають по обидві його сторони, зокрема і ВПО, призведе до відчуження цих людей від власного уряду. Наприкінці своєї пленарної сесії Конгрес ухвалив резолюцію, у якій закликав Україну забезпечити можливість ВПО брати участь у всіх видах виборів. За підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid) IFES Україна продовжуватиме просувати ідею забезпечення виборчих прав ВПО в Україні. Наразі IFES Україна спільно з партнерською організацією «Група впливу» готує кампанію з просвіти виборців напередодні виборів Президента України, що мають відбутися у 2019 році, а також готує наступне опитування (зі зрізом станом на грудень 2018 року)ставлення ВПО до політичного та виборчого процесу та участі у виборах в Україні.  

Ми, як організатори Форуму, не поспішали з оприлюдненням підсумкової Заяви, оскільки сподівалися, що парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя розгляне питання про виборчі права ВПО. Двічі протягом останніх тижнів це питання фігурувало в порядку денному засідань комітету, однак також двічі, на жаль, це питання з різних причин не розглядалося… Так чи інакше, Заява учасників Форуму – актуальна і кожен може її підписати (відповідне посилання – у кінці тексту).

Учасники Національного Форуму «Почути невидимих виборців», який відбувся у Києві 26 червня 2018 року, закликають Верховну Раду України невідкладно внести зміни до законодавства про вибори з метою забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країні громадян, зокрема, трудових мігрантів.

Більш ніж півтора мільйона українських громадян є внутрішньо переміщеними особами. Положення чинних законів про вибори (зокрема, Закону “Про вибори народних депутатів України” та Закону “Про місцеві вибори”) фактично позбавляють ВПО права голосу на виборах народних депутатів України в одномандатних виборчих округах та на місцевих виборах, у тому числі виборах депутатів сільських, селищних та міських рад, а також відповідних голів. З проблемами в реалізації права голосу стикаються не лише ВПО, але й інші категорії українських громадян, фактичне місце проживання/перебування яких у день виборів не збігається із зареєстрованим місцем проживання та виборчою адресою.

Керівні принципи ООН з питань внутрішнього переміщення забороняють дискримінацію ВПО, у тому числі в частині права участі у виборчих процесах та у вирішенні питань державного або місцевого значення. Як член Ради Європи, Україна має дотримуватись рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи, які передбачають вжиття законодавчих та практичних кроків у напрямі забезпечення права голосу ВПО на національних, регіональних та місцевих виборах.

Відсутність механізмів, спрямованих на забезпечення права голосу цих категорій виборців на виборах народних депутатів України в одномандатних округах та на місцевих виборах суперечить не лише міжнародним стандартам, але й Конституції України, яка закріплює принципи загального та рівного виборчого права. Більше того, такі обмеження також не сприяють інтеграції ВПО в громади, в яких вони фактично проживають.

27 березня 2017 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону №6240 “Про внесення змін до деяких законів України” (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян). Ініціаторами законопроекту стали 24 народних депутати України, а сам проект був напрацьований з дотриманням принципів відкритості та інклюзивності. Законопроектом передбачено внесення змін до Закону “Про Державний реєстр виборців” та інших законодавчих актів, які передбачають належне забезпечення прав ВПО в Україні, у тому числі й можливість голосування на місцевих виборах та за мажоритарною складовою виборчої системи на парламентських виборах шляхом спрощення процедури зміни виборчої адреси виборця.

Разом з тим, парламент так і не спромігся розглянути законопроект № 6240 навіть у першому читанні. ВПО та інші мобільні всередині країни групи громадян все ще позбавлені можливості реалізувати свої виборчі права на певних видах виборів – попри заклики до забезпечення “політичної участі та представництва…внутрішньо переміщених осіб”, викладені у Заяві Послів країн “Великої Сімки” щодо підтримки виборчої реформи в Україні, та попри рекомендації “запровадити механізми забезпечення виборчих прав ВПО на всіх виборах, у тому числі виборах на місцевому рівні”, відображені у Резолюції ПАРЄ № 2198 (2018) “Гуманітарні наслідки війни в Україні”.

Учасники Національного форуму “Почути невидимих виборців” підтримують схвалення парламентом законопроекту № 6240 та рекомендують:

Верховній Раді України:

– привести українське законодавство з питань виборів у відповідність до Конституції України та міжнародних стандартів шляхом прийняття як закону законопроекту № 6240;

Центральній виборчій комісії:

– забезпечити ефективну реалізацію положень законопроекту № 6240 на практиці після його прийняття Верховною Радою України;
– задовго до проведення виборів 2019 року запровадити, у взаємодії з організаціями громадянського суспільства та іншими зацікавленими сторонами, комплексну програму інформування ВПО та інших мобільних всередині країни груп виборців про механізми реалізації ними своїх виборчих прав та процедуру зміни місця голосування без зміни виборчої адреси;
– забезпечити ефективне та оперативне опрацювання органами ведення Державного реєстру виборців заяв виборців про зміну місця голосування без зміни виборчої адреси виборця, зокрема, з урахуванням суттєвого збільшення кількості таких заяв в останні дні перед завершенням встановленого законом строку на їх подання до відповідних органів.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” закликає долучатися до підписання заяви Форуму. Залишайте свої ПІБ та назву ініціативи в цьому документі.

Ця заява була підготовлена за підсумками національного форуму «Почути невидимих виборців», що відбувся в Києві 26 червня, 2018 року. Захід був організований Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» спільно з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні в рамках проекту «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», який здійснюється IFES за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії. Це – складова постійної спільної роботи зі зміцнення демократичного прогресу в Україні, яка підтримується урядом Великої Британії та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Думки, висловлені в цьому тексті належать автору і не обов’язково відображають погляди уряду Великої Британії, USAID або уряду США.

Пропонуємо ознайомитися зі Звітом про гендерний аналіз результатів Всеукраїнського опитування щодо дотримання прав ВПО.

Опитування проводилося Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка з 27 вересня по 24 жовтня 2017 року в 24‑х областях України та м. Києві. Всього опитано 2002 респонденти. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,34 – 2,24 відсотка. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч‑на‑віч»

Мета гендерного дослідження:
– Оцінити становище жінок та чоловіків ВПО, визначити особливості та особливі потреби щодо захисту їхніх прав;
– Визначити специфіку проблем ВПО-жінок;
– Визначити, наскільки дотримується принцип рівних можливостей жінок та чоловіків ВПО у сфері реалізації їх прав.

Завдання:
Визначити основні проблеми, з якими стикаються жінки ВПО, тенденції та закономірності у сферах:
– взяття на облік;
– відновлення та оформлення документів, що посвідчують особу
– право на житло
– право на охорону здоров’я
– соціальний захист та пенсійне забезпечення
– право на зайнятість
– право на освіту
– доступ до суду тощо.
Проаналізувати чи є різниця у відповідях на питання анкети «Права внутрішньо-переміщених осіб» між жінками та чоловіками.

Гендерний аналіз дослідження показав, що існує гендерна специфіка становища жінок-ВПО та чоловіків-ВПО в Україні. Ця специфіка дуже часто повторює основні гендерні проблеми соціального буття жінок та чоловіків в Україні, в основі яких лежать гендерні ролі та гендерні стереотипи.

Так, наприклад, дослідження демонструє значно більшу «відповідальність» та додаткове навантаження по забезпеченню виховання неповнолітніх дітей лежить на жінках-ВПО (27,1% чоловіків проживає разом з дітьми до 18 років та 41,6% жінок) – гендерний розрив 14,5%. Також жінки перебувають у економічно-вразливішому стані: втричі частіше ніж чоловіки жінки – ВПО проживають з багатодітними родинами, майже удвічі частіше – у малозабезпечених та на 9% частіше проживають у сім’ях, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Подібна ситуація складається і з зайнятістю. Серед усіх опитаних ренспондентів менше половини (40,7%) повідомили, що працюють (мають роботу / зайнятість), а саме 46,1% – чоловіків та 35,9% – жінки.

60,5% жінок та 53,8% – чоловіків вказали щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання як джерело доходу родини. Це може свідчити про те, що цей вид допомоги дещо важливіший для жінок-ВПО, вони його частіше оформляють і користуються.

Аналізуючи відповіді на запитання «Як ви могли б оцінити фінансове становище вашого домогосподарства?», бачимо, що відповідь «Змушені заощаджувати навіть на харчування» дало 20,7% чоловіків та 27,5% жінок. Подібний гендерний розрив бачимо у іншому варіанті відповіді: «Вистачає на харчування та необхідний одяг, взуття. Для таких покупок, як мобільний телефон, невелика побутова техніка (праска, пилосос тощо), необхідно збирати або позичати гроші, брати кредит». Його вибрало 33,0% чоловіків та 27,9% жінок. Сукупність цих відповідей свідчить про те, що жінки-ВПО суттєво більше відчувають брак коштів, ніж чоловіки-ВПО та більше змушені заощаджувати.

Аналіз відповідей показав, що до усіх органів влади та місцевого самоврядування, соціального захисту населення, гуманітарних організацій, що надають підтримку ВПО, правозахисних організацій, що працюють у сфері захисту прав ВПО, державної міграційної служби, судів, офісу Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та до правоохоронних органів частіше (а у деяких випадках і значно частіше) особисто звертаються жінки-ВПО ніж чоловіки-ВПО.

Спостерігається деяка гендерна специфіка у доступі жінок та чоловіків до інформації та послуг різних соціальних та правозахисних інституцій, організацій та служб (більш детально розкрита у Звіті у розділах про кожну інституцію).

Щодо права на доступ до суду, то чоловіки частіше звертаються до суду з питань взяття на облік, як ВПО (10,7% проти 4,2%), реалізації права на свободу пересування (перетин лінії зіткнення, адміністративний кордон з окупованою територією) (5,4% проти 0%), надання дозволу для виїзду дитини за кордон (12,5% проти 5,6%), відновлення/оформлення документів, що посвідчують особу (16,1% проти 8,3%). Жінки частіше звертаються до суду з питань розлучення (11,1% проти 8,9%), оформлення спадщини (18,1% проти 14,3%), отримання відповідних соціальних виплат (12,5% проти 7,1%), звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення зменшення судового збору (5,6% проти 1,8%).

В результаті звернення більше чоловіків захистили свої права у суді ніж жінок (56,6% проти 48,5%).

Цікавим виявився гендерний розподіл відповідей на запитання: «Яке джерело Ви використовуєте для отримання інформації про права ВПО?»

Найбільшим джерелом інформації для жінок та чоловіків є центральні (загальноукраїнські) телеканали (64,8% – чоловіки та 59,3% – жінки).

Чоловіки у більшості випадків надають перевагу різного роду ЗМІ (крім центральних – місцеві телеканали та друковані ЗМІ), а жінки надають перевагу соціальним мережам (Фейсбук, Твітер тощо), Спілкування з друзями та родичами та Інформаційним стендам органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це потрібно враховувати, вибираючи комунікаційні канали для спілкування з жінками ВПО та чоловіками ВПО.

Повний текст дослідження можна завантажити за посиланням.
Інфографічні матеріали.

Над реалізацією проекту працювали Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадська організація “Центр “Жіночі перспективи” за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.

Основу для підготовки цього аналітичного звіту становлять звернення громадян, отримані під час роботи гарячої лінії та он-лайн приймальні громадської організації «Донбас СОС», а також дані дослідження, яке в травні–липні 2017 року проводили представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за методологією, розробленою експертами громадської організації «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”». У звіті також досліджено інформацію, розміщену на офіційних ресурсах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти міжнародних і національних неурядових організацій, які займаються вирішенням проблем внутрішньо переміщених осіб та громадян, які проживають на тимчасово непідконтрольній території Донецької та Луганської областей^[1], а також на тимчасово окупованій території України.

Під час проведення аналізу використано як чинні нормативно–правові акти в цій сфері, так і проекти законів, які перебувають на розгляді у Верховній Раді України, зокрема № 6240 (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян) та № 6692 (щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян, зокрема жителів тимчасово непідконтрольної території Донецької та Луганської областей).

Значна частина проблем, визначених у цьому аналітичному звіті, існує вже достатньо тривалий час і потребує врегулювання саме на рівні внесення змін до чинних законів чи підзаконних нормативно–правових актів, проте для вирішення окремих проблем достатньо вдосконалити правозастосовну практику на місцевому рівні через видання уповноваженими суб’єктами, зокрема центральними органами виконавчої влади, відповідних роз’яснень щодо однозначного та уніфікованого застосування тих чи інших правових норм.

Окремо варто зазначити, що складнощі під час проведення цього дослідження викликала невизначеність щодо майбутнього статусу тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей у зв’язку з тривалим розглядом і прийняттям Верховною Радою України проекту Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», реєстраційний номер № 7163, положення якого суттєво змінюють наявний правовий режим на цих територіях.

Загалом аналітичний звіт складається з преамбули, резюме, переліку скорочень, 21 розділу та висновку за результатами дослідження. Розділи звіту побудовано за наступною структурою: перелік основних нормативно–правових актів, що регулюють окреслене в розділі питання, стислий опис особливостей правової реалізації визначеного у розділі (підрозділі) права чи відповідної теми, визначення основної проблематики в цій сфері та перелік конкретних практичних рекомендацій щодо їх усунення. Розділи 1, 4, 5, 7, 11, 12, 13, 16, 17 також поділяються на додаткові підрозділи.

У рамках публікації окреслено переважну більшість проблем, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи з Донецької та Луганської областей, проте цей перелік не є вичерпним. Основу дослідження становлять досвід і практика експертів з двох громадських організацій, які працюють у сфері забезпечення та захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, які, спираючись на Методологію моніторингу дотримання прав ВПО в Україні^[2], узагальнили основні актуальні проблеми та систематизували відповідні рекомендації для органів влади^[3].

^[1] Статус територій змінено у зв’язку з прийняттям законопроекту № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (станом на 23.02.2018 – підписано Президентом України).

^[2] Методологія моніторингу дотримання прав внутрішньо переміщених осіб в Україні / Архіпов В., Городецька Г., Дурнєва Т., Кисленко Р., Рехтман Є. Кер. авт. кол. Дурнєва Т. – Київ, 2017. – 90 с.

^[3] У цьому звіті також згадано рекомендації, розроблені в рамках Міжвідомчої робочої групи з удосконалення законодавства у сфері дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, створеної при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО; альтернативних доповідей організацій громадянського суспільства до Універсального періодичного огляду, рекомендацій Парламентських і Комітетських слухань, проекту Плану заходів з реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року, до розробки яких було залучено авторів публікації.

Читати далі: Group of Influence_analyses

Цю публікацію розробила та упорядкувала Громадська організація «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”» в партнерстві з громадською організацією «Донбас СОС» у рамках проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України готує проект розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження Плану заходів з реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року”. Стратегія, як відомо, була ухвалена в листопаді 2017-го р. Тривалий час збиралися пропозиції зацікавлених сторін – яким чином її впроваджувати на практиці. І ось справа дійшла до їхнього обговорення в “живому” режимі.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в особі Ольги Мартиновської взяв участь в громадському обговоренні проекту. Цей захід ініціював МінТОТ й отже робота над проектом розпорядження практично вийшла на фінішну пряму.

3 травня в Києві в офісі Омбудсмена відбулося експертне обговорення “Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб: гендерний зріз”. Не секрет, що жінки з числа ВПО зазнають утисків прав частіше, аніж чоловіки: їм важче знайти роботу, важче адаптуватися в нових громадах тощо. Подекуди це призводить до стресових ситуацій, конфліктів, виникають передумови для тривалого напруження й невизначеності, чи в окремій сім’ї, чи в більш ширшому середовищі. Як цьому запобігти?

Про це і говорили експерти з представниками державних органів влади. Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” виступив співорганізатором заходу.

Під час дискусії було презентовано Звіт про гендерний аналіз результатів Всеукраїнського опитування щодо дотримання прав ВПО (його можна завантажити у форматі .pdf за цим посиланням).

Дослідження провів Український інститут соціальних досліджень ім. Олександра Яременка з 27 вересня по 24 жовтня 2017 року у 24-х областях України та місті Києві. Методом індивідуального інтерв’ю “віч-на-віч” було опитано 2002 респонденти.

Тут на основі соціологічного опитування проаналізовані усі головні чинники, що перешкоджають ВПО (чоловікам та жінкам) користуватися повною мірою своїми громадянськими правами.

“Ми хочемо, щоб про ці ґендерні відмінності знали органи влади, які приймають рішення в цій країні. Дані цього дослідження мають бути імплементовані в ті програми, які приймаються урядом для підтримки ВПО”, – відзначила виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва.

Опитування проводилося на замовлення Уповноваженого  Верховної Ради України  з прав людини за підтримки проекту ПРООН та Міністерства закордонних справ Данії.