Якщо ви залишили свій дім, але не перетнули державний кордон України, станьте на облік як внутрішньо переміщена особа.

За новим місцем проживання зверніться до:

– органу соціального захисту населення;

– або до уповноваженої особи у виконкомі місцевої ради;

– або до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);

Також можна подати заяву онлайн через застосунок “Дія”.

Приготуйте документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або спеціальний статус. У разі відсутності паспорта можна стати на облік ВПО на підставі цифрового документу або довідки від Державної міграційної служби України.

Ви можете отримати довідку ВПО навіть у разі переміщення у межах одного населеного пункту, району, області.

ВПО – це особа, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення особа має право оформити довідку про взяття на облік ВПО. 

Звертаємо Вашу увагу, що оформлення довідки є правом, а не обов’язком.

Однак довідка дає можливість отримувати державну допомогу на проживання та інші виплати, які передбачені законодавством, дозволить позачергово влаштувати дитину в дитячий садок або школу та інше.

Порядок оформлення та видачі довідки про взяття на облік ВПО визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та  Постановою КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”.

Звернутися за оформленням довідки ВПО можуть громадяни України; іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні.

На оформлення довідки про взяття на облік ВПО мають право: 

• особи, які після введення воєнного стану перемістилися з територій, де проводяться бойові дії, а саме: з Волинської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та м. Києва; 
• особи, які не бажають повернутися на територію проведення бойових дій або тимчасово окупованих територій після закінчення навчання, відбування покарання, закінчення військової служби;
• особи, житлові приміщення яких зруйновані або стали непридатними для проживання в результаті збройної агресії проти України.

Отримання довідки можливе у разі переміщення у межах однієї області, району або населеного пункту, наприклад, особа переміщується у межах Харківської області чи м. Харкова. 

Використано матеріал з Посібника для експертів і консультантів гарячої лінії Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, який створено за підтримки Проєкту Ради Європи  “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ”. Посібник розроблений за координацією команди Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ»

Віце-прем’єр-міністру – Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Верещук І. А.

Міністру соціальної політики України 

Жолнович О. І.

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, звертаємось до вас щодо запровадження механізмів здійснення вибіркових перевірок фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) під час надання допомоги на проживання.

14 жовтня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України № 1168 були внесені зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332. 

Зазначеним порядком передбачається контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання ВПО шляхом проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування зі складанням відповідного акту. За процедурою такої перевірки, в разі відсутності ВПО за фактичним місцем проживання вона має протягом десяти календарних днів прибути до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації. Крім того, визначено, що в разі її неприбуття орган соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання допомоги на проживання з наступного місяця.

Вважаємо, що проведення вибіркових перевірок, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 1168, є невиправданим в умовах воєнного стану та протиправним відповідно до рішень судів щодо подібної практики в минулий період.

По-перше, ідея запровадження процедури перевірки місця проживання ВПО не є новою. Подібні норми були передбачені в Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року у справі № 640/18720/18 пункти порядку, якими визначається проведення перевірок за місцем фактичного проживання, були визнані протиправними та нечинними. Наразі додані положення про проведення перевірок повертають державу до проведення протиправних практик, оцінку яким вже дав Суд.

По-друге, затверджений Постановою механізм перевірок не передбачає процедуру або можливість поновлення припинених виплат допомоги на проживання ВПО через непроходження ВПО фізичної ідентифікації за місцем проживання або в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем перебування на обліку.

По-третє, не є послідовною поява норми про можливість перевірок місця проживання ВПО саме зараз, коли, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни діє заборона на здійснення контролю за проведенням соціальних виплат ВПО за місцем їх фактичного проживання/перебування (пункт 3 частини 3 Прикінцевих положень вищевказаного Закону), а також здійснення перевірок фактичного місця проживання/перебування ВПО при призначенні (відновленні) соціальних виплат (пункт 4 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 928, карантинні обмеження на території України продовжено до 31 грудня 2022 року. А відтак нові норми про перевірку місця проживання ВПО, попри їхнє прийняття, не можуть бути застосовані в будь-якому разі.

Натомість, важливо зауважити, що ВПО стикаються із суттєвими складнощами в повідомленні уповноважених органів про зміну місця проживання. Беручи до уваги умови воєнного стану, періодичні обстріли цивільної, енергетичної та критичної інфраструктури, ВПО з огляду на ризики для їхнього життя та здоров’я можуть бути позбавлені протягом тривалого часу можливості повідомити уповноважені органи про зміну місця їхнього проживання. Послуга зміни місця проживання наразі недоступна в мобільному застосунку “Дія” попри повідомлення про планове оновлення в цій частині (наразі відбувається тестування даного функціоналу). 

В свою чергу, усвідомлюючи важливість надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, ми бачимо необхідність у розробці комплексного підходу до здійснення виплат на проживання ВПО із відповідними та, головне, правомірними заходами контролю адресності надання цієї допомоги. Механізми моніторингу державних виплат мають бути недискримінаційними та обґрунтованими, оскільки результат цього моніторингу може мати негативні наслідки для ВПО у вигляді припинення виплат допомоги на проживання. 

Відтак, на підставі вищенаведеного, ми закликаємо Міністерство соціальної політики України:

• дати роз’яснення структурним підрозділам з питань соціального захисту населення щодо недопустимості проведення перевірок місця проживання ВПО на час дії карантинних обмежень до 31 грудня 2022 року;
• ініціювати скасування дії змін до пункту 5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1168.

 Зі свого боку підтверджуємо готовність до спільного напрацювання та обговорення недискримінаційного механізму моніторингу адресності виплат на проживання ВПО. 

27 жовтня 2022 року

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Центр прав людини ZMINA

ГО “Донбас СОС”

ГО “КримСОС”

БО БФ “Стабілізейшен Супорт Сервісез”

БО “БФ Восток SOS”

ГО Кримська правозахисна група

Завантажити аналіз в форматі PDF

Виплати та компенсації

Прийом повторних заяв від переселенців на виплати продовжать до 1 грудня

Скористатися цим зможуть переселенці, які до 30 квітня подали заяву про отримання допомоги через застосунок “Дія”, але не отримали її. Відповідні законодавчі зміни Уряд затвердить найближчим часом. Органи соцзахисту зобов’язані приймати всі повторні заяви на допомогу від ВПО. Подати заяву можна особисто або поштою, в тому числі електронною. Допомога має бути призначена протягом 10 днів із часу отримання органом соціального захисту повторної заяви.

Джерело

Переселенцям із Криму та Севастополя спростять оформлення українських пенсій

Планується скасувати положення про необхідність підтвердження від уповноваженого органу Росії, що людині пенсія не призначалася на території Автономної Республіки Крим (АР Крим) та м. Севастополя. Поки що відповідні зміни опрацьовуються, звернення, які надходять на гарячі лінії Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) та благодійного фонду “Право на захист”, громадських організацій (ГО) “Крим СОС” і “Донбас СОС”, будуть передаватися до Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) й вирішуватимуться в індивідуальному порядку.

Крім того, громадські організації, зокрема “ГРУПА ВПЛИВУ”, підготували детальний аналіз пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Джерело

Завершено перший етап прийому заявок на виплату грошової допомоги від міжнародних організацій

Громадяни та громадянки України подали понад 10 млн заявок, за якими розпочато виплату коштів. Водночас збір заявок на платформі “єДопомога” призупинено. Про поновлення прийому буде проінформовано через офіційні ресурси.

Джерело

З 1 жовтня власники житла, які розмістили у себе ВПО, отримуватимуть 900 грн замість 450 грн за кожну таку особу на місяць

Зміни від 30 вересня передбачають, що допомога виплачуватиметься тим, хто розмістив:

• ВПО, які перемістилися з тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
• житло яких зруйноване або непридатне для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (РФ).

У період із 1 жовтня 2022 року по 31 березня 2023 року сума компенсації визначається на рівні 30 грн за кожен людино-день.

Текст постанови за посиланням.

Джерело

Уряд оптимізував програму “Прихисток”

З 1 вересня прийняття заяви на отримання компенсації, внесення даних про розміщених переселенців відбуватиметься через інформаційно-аналітичну систему обліку даних. Також отримати компенсацію зможуть власники майна віком до 18 років. Зокрема, їхні батьки чи опікуни можуть подавати заяви на компенсацію витрат, що пов’язані з безоплатним тимчасовим розміщенням ВПО.

Джерело

Мінсоцполітики запровадило централізоване призначення, нарахування та виплати ВПО

Цифровізація соціальних послуг забезпечить зручність для отримувачів і надавачів послуг. Зокрема, завдяки змінам більшість призначень здійснюватиметься в автоматичному режимі. Таким чином буде забезпечена взаємодія з різними державними реєстрами для зниження рівня помилок і неточностей, скорочення підтвердження інформації тощо.

Джерело

Оформлення документів для ВПО та нові можливості

Вчинення нотаріальних дій щодо майнових прав проводиться незалежно від місцезнаходження майна

В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також державна реєстрація юридичної особи та громадського формування, місцезнаходженням яких є:

• АР Крим;
• м. Севастополь;
• Донецька область;
• Запорізька область;
• Луганська область;
• Миколаївська область;
• Харківська область;
• Херсонська область,

проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна/такої юридичної особи та громадського формування.

Джерело

Німеччина може профінансувати гранти переселенцям для започаткування власної справи

З такою пропозицією до влади Німеччини звернувся прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. На гранти для ВПО можуть бути спрямовані кошти, які Німеччина раніше виділила на програми підтримки внутрішніх переселенців. Загальна сума допомоги тоді становила 200 млн євро.

Джерело

Інструменти

Мінреінтеграції запускає чат-бот з питань евакуації та надання гуманітарної допомоги

Чат-бот Minre_1548_Help_Bot створено для звернень українців, які потребують евакуації чи гуманітарної допомоги.

Джерело

Житло

500 сімей переселенців зможуть отримати кредит на житло під 3 %

20 вересня 2022 року проведено черговий відбір переможців серед ВПО для отримання пільгового іпотечного кредиту під 3 % за кошти гранту, надані Кредитною установою для відбудови (KfW). Більше про умови участі, подання заявки, стан реєстрації, результати відбору тощо за посиланням.

Джерело

Евакуація

Як евакуювати з тимчасово окупованої території маломобільну людину?

Команда Мінреінтеграції разом із волонтерськими організаціями “Helping to leave” та “Help people” розробила алгоритм дій на такий випадок.

Джерело

Як подати заявку на Програму медичної евакуації?

Постраждалі внаслідок збройної агресії РФ українські громадяни можуть бути евакуйовані та доправлені на спеціалізоване лікування до клінік Європи. Подати заявку можна за посиланням.

Джерело

Різне

Координаційний штаб з питань деокупованих територій очолила Ірина Верещук

Основне завдання Координаційного штабу – відновлення територій, які Збройні Сили України звільняють від ворога, відбудова державної та цивільної інфраструктури, нормалізація їх життєзабезпечення. Для цього також готується Законопроєкт про деокуповані території, який визначить законодавчу рамку для першочергових дій із відновлення життєдіяльності.

Джерело

Оновлено актуальний перелік громад у районах бойових дій, на тимчасово окупованих територіях і тих, що в оточенні

Наказом Мінреінтеграції затверджено оновлений перелік, на основі якого ВПО можуть отримати виплати допомоги на проживання. Оновлений перелік доступний на інтерактивній карті.

Джерело

Поради для ВПО

Звернулися за отриманням допомоги на проживання, проте виплати не нараховуються.

Про те, що робити в такому випадку, читайте за посиланням.

Джерело

Оформили довідку та подали заяву на отримання допомоги через мобільний застосунок “Дія”. Однак виплат досі не було.

Про те, що робити в такому випадку, читайте за посиланням.

Джерело

Я зареєстрований/зареєстрована як ВПО. Проте маю знову переїхати.

Про те, що робити в такому випадку, читайте за посиланням.

Джерело

Залишили свою домівку внаслідок війни?

Дізнайтеся про перші кроки для отримання допомоги в інфографіці за посиланням.

Джерело

Як отримати довідку ВПО?

Дізнайтеся про те, як отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в інфографіці за посиланням.

Джерело

Як ВПО можуть знайти житло?

Дізнайтеся про те, як внутрішньо переміщені особи можуть знайти житло, можна в інфографіці за посиланням.

Джерело

Як отримати соціальну допомогу для ВПО?

Допомога на проживання від Уряду України: 2 000 грн на дорослого та 3 000 грн на дитину та особу з інвалідністю. Як отримати цю допомогу, дізнайтеся в інфографіці за посиланням.

Джерело

Як отримати безоплатну правову допомогу для ВПО?

ВПО мають право на безоплатну правову допомогу. Як її отримати, дізнайтеся в інфографіці за посиланням.

Джерело

Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам

Хто може отримати допомогу на проживання станом на вересень 2022, дізнайтеся в інфографіці за посиланням.

Джерело

Особливості здійснення правосуддя у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ, впровадженням воєнного стану на території України

Джерело

Тренінги та вебінари

Вебінар на тему “Відповіді на проблемні питання, які виникають у внутрішньо переміщених осіб”

Переглянувши запис вебінару, ви отримаєте відповіді на такі запитання:

• як одержати належну допомогу на проживання у разі подачі заяви через застосунок “Дія”?
• до кого звернутися щодо затримки з виплатою допомоги?
• що робити, якщо ви повторно переїжджаєте або повертаєтеся до покинутого місця проживання?
• як оформити виплати на дітей, які перемістилися окремо від батьків?
• що варто зробити, якщо вашу громаду включили до Переліку територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)?

Переглянути вебінар можна за посиланням.

Джерело

Онлайн-курс “Що має знати внутрішньо переміщена особа?”

Наша команда взяла участь у розробці онлайн-курсу “Що має знати внутрішньо переміщена особа?”, який розміщений на платформі Prometheus. Зареєструватися можна за цим посиланням.

Джерело

Законопроєкти тижня

#ЗаконодавчаІніціатива щодо змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”

Джерело

#ЗаконодавчаІніціатива щодо окремих питань оптимізації функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану

Джерело

#ЗаконодавчаІніціатива щодо запровадження безкоштовного проїзду для внутрішньо переміщених осіб на період дії воєнного стану

Джерело

#ЗаконодавчаІніціатива щодо криміналізації діянь, пов’язаних з набуттям громадянства держави-агресора та російською паспортизацією

Джерело

#ЗаконодавчаІніціатива щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність

Джерело

Аналітичні документи

Аналіз пропозицій змін до законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність

Джерело

Правовий аналіз щодо змін у доступі до безоплатної вторинної правової допомоги внутрішньо

Джерело

Огляд особливостей виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам та мешканцям тимчасово окупованих територій

Джерело

Заяви та звернення

Звернення правозахисників щодо ідентифікації громадян із тимчасово окупованих територій України для подальшого оформлення ними українського паспорта

Джерело

Відео, інтерв’ю та подкасти

“Впливовий подкаст” з адвокатом Юрієм Білоусом про документування воєнних злочинів окупантів та перспективи трибуналу в Гаазі

Джерело

Нові виклики: Про доступ до суду та правову допомогу в умовах воєнного стану

Джерело

Нові виклики: Про медичне забезпечення для ВПО

Джерело

Нові виклики: Про зайнятість в умовах війни

Джерело

Нові виклики: Про інформаційну доступність

Джерело

Нові виклики: Про особливості на період воєнного стану для людей з інвалідністю

Джерело

Завантажити бюлетень в форматі PDF

12 вересня Марія Красненко, Тетяна Дурнєва та Вікторія Золотухіна провели перший із серії вебінарів на тему “Відповіді на проблемні питання, які виникають у внутрішньо переміщених осіб”.

Проглянувши запис вебінару, ви маєте змогу отримати відповіді на такі запитання:

• як отримати належну допомогу на проживання у разі подачі заяви через застосунок “Дія”?
• до кого звернутися щодо затримки з виплатою допомоги?
• що робити, якщо ви повторно переїжджаєте або повертаєтеся до покинутого місця проживання?
• як оформити виплати на дітей, які перемістилися окремо від батьків?
• що варто зробити, якщо вашу громаду включили до Переліку громад, де ведуться бойові дії, або які знаходяться в окупації або оточенні?

Вебінар організований ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.

Презентація

Наша команда взяла участь у розробці онлайн-курсу «Що має знати внутрішньо переміщена особа?», який розміщений на платформі Prometheus.

Цей курс покликаний стати для внутрішньо переміщених осіб своєрідним довідником щодо їх прав, можливостей, актуальних питань медичного забезпечення, освіти, а також усіх знань, що полегшують інтеграцію за новим місцем проживання.

 “Я хочу, щоб люди, які покинули власні домівки, не почувалися покинутими. Тому ми з колегами створили цей онлайн курс та запрошуємо кожного і кожну реєструватися, отримувати нові знання, відчувати експертну підтримку та захищати свої права”, – Тетяна Дурнєва.

«Переселенці мають починати життя у новому місці. Шукати роботу, влаштовувати дітей у садок, вирішувати багато інших питань. Але як людині, яка вимушено переїхала, на законних підставах влаштуватися на роботу, отримувати допомогу по безробіттю у зовсім незнайомому місці? Відповіді на ці та багато інших запитань ви знайдете у нашому курсі «Що має знати внутрішньо переміщена особа?», – Анастасія Калініна, юристка КримSOS

За результатами успішного проходження курсу ви отримаєте сертифікат.

Програма курсу складається з семи модулів:

• Модуль 1. Хто такі внутрішньо переміщені особи?
• Модуль 2. Отримання довідки ВПО
• Модуль 3. Виплати ВПО та тим, хто їх приймає вдома
• Модуль 4. Права ВПО та їхній захист
• Модуль 5. Працевлаштування, соціальні виплати та пенсії
• Модуль 6. Освіта та медичні послуги для ВПО
• Модуль 7. Інтеграція ВПО у життя нової громади

Більше про курс тут.

Курс створено в партнерстві з IREX в межах програми СИЛА (Єднання через спільні дії молоді), що працює над інтеграцією внутрішньо переміщеної молоді в Україні та забезпеченням найбільш комфортних умов для них.

Автори/ки та лектори/ки курсу

Тетяна Дурнєва

Голова правління ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ». Координувала національну адвокаційну кампанію #КоженГолосВпливає. Сертифікована тренерка з питань адвокації та виборчого законодавства. Експертка Проєкту ≪Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень≫ Офісу Ради Європи в Україні.

Віолета Артемчук

Головна координаторка ГО «Донбас СОС». Брала участь в робочих групах при органах державної влади (Міністерства освіти і науки, Міністерства реінтеграції). За її ініціативою були реалізовані освітні проєкти: «Протидія всім формама ксенофобії та досягнення рівності» (для учнів системи профтехосвіти Донецької області) та «Покращення доступу до освіти для молоді з числа постраждалих від збройного конфлікту на Сході України».

Валерія Вершиніна

Директорка з правових питань Благодійного Фонду Стабілізейшен Суппорт Сервісез. У 2019-2020 рр. успішно реалізувала в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій областях пілотний проєкт зі створення Рад Внутрішньо переміщених осіб при органах влади, такі які були включені у затверджену Кабінетом Міністрів України Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження середньострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2024 року.

Марія Красненко

Юристка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ». Бере активну участь у розробці нормативно-правових актів, підготовці висновків та адвокації рішень у сфері внутрішнього переміщення та забезпечення прав та інтересів жителів тимчасово окупованих територій, інклюзивності.

Альона Луньова

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA. Брала участь у підготовці та адвокатуванні змін до законодавства в частині захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України. Експертка Проєкту ≪Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень≫ Офісу Ради Європи в Україні.

Анастасія Калініна

Юристка Громадської організації «Крим SOS».

Тетяна Лузан

Адвокаційна координаторка Благодійного Фонду «Право на захист». Кандидатка юридичних наук. Бере активну участь у адвокаційній діяльності, спрямованій на забезпечення захисту та дотримання прав людини внутрішньо переміщених осіб, біженців, осіб без громадянства та зменшення ризику технологічних катастроф. Виступала 05 травня 2022 року з промовою як представниця громадянського суспільства на 9027-му засіданні Ради Безпеки ООН «Підтримання миру та безпеки в Україні».

Вікторія Золотухіна

Виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», сертифікована тренерка з Підходу, що базується на правах людини у діяльності організацій громадянського суспільства; сертифікована майстриня кооперативної стратегії, стимулятору розвитку спільноти «Світ Громад».

Даниїл Попков

Юридичний координатор Благодійного фонду Восток SOS.

Дар’я Лисенко

Проєктна менеджерка, юристка БФ «Право на захист».

Олег Тарасенко

Головний юрист з питань стратегічного судочинства Благодійного фонду «Право на захист».

Наталія Юрлова

Юристка-аналітик ГО «Донбас СОС».

Марія Цип’ящук

Адвокатка, юристка Українського національного центру розбудови миру та викладачка Національного університету «Острозька академія».

Список використаних абревіатур

ВПО – внутрішньо переміщена особа
ДБН – державні будівельні норми
ЗМІ – засоби масової інформації
ЛзІ – людина з інвалідністю
ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
РФ – Російська Федерація
МГН – маломобільні групи населення

Вступ

Опис проблеми, що зумовлює актуальність дослідження. За даними Міжнародної організації з міграції, з початку повномасштабного вторгнення РФ станом на 23 серпня 2022 року кількість ВПО в Україні становила 6,9 млн. Для порівняння: за даними Міністерства соціальної політики України, кількість ВПО станом на кінець липня 2021 року – 1 млн 470 тис. 234 особи. Таке масове внутрішнє переміщення в умовах воєнного стану вимагає оперативного реагування на питання, пов’язані з розміщенням і наданням якісних послуг ВПО відповідно до чинного законодавства – з одного боку, та розроблення тривалих рішень для вирішення наявних проблем і готовності до ймовірних викликів (наприклад, розроблення проєктів з евакуації населення, підприємств/установ, програм щодо забезпечення житлом ВПО) – з другого.

Крім того, у контексті внутрішнього переміщення у зв’язку з активними бойовими діями гостро постає питання щодо забезпечення прав і врахування потреб ЛзІ, кількість яких в Україні за різними даними становить від 2,5 до 2,7 млн осіб. Для більшості цих людей вимушена евакуація та влаштування на новому місці стає надзвичайно складним викликом.

У зв’язку з цим громадська організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” у рамках проєкту “Посилення демократичних процесів участі та політичної включеності” провела дослідження. Його мета – визначити рівень реагування місцевої влади на потребу в забезпеченні прав та інтересів ВПО, зокрема ЛзІ, у сфері евакуації, розміщення, оформлення втрачених або знищених документів у результаті повномасштабної збройної агресії проти України. Дослідження здійснювалося на основі аналізу відповідей на запити на отримання публічної інформації.

Завдання дослідження

1. Проаналізувати наявність місць розміщення ВПО у приймаючих громадах з урахуванням тривалості розміщення та рівня доступності для ЛзІ.
2. Проаналізувати наявність проєктів довгострокових рішень щодо забезпечення житлом ВПО у приймаючих громадах.
3. Проаналізувати наявність планів евакуації цивільного населення, зокрема ЛзІ та інших МГН, на випадок погіршення безпекової ситуації у приймаючих громадах.
4. Проаналізувати наявність планів евакуації підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, зокрема й закладів закритого типу або спеціалізованих закладів (навчальні заклади для неповнолітніх, школи-інтернати тощо), у приймаючих громадах.
5. Визначити рівень надання послуг ВПО з оформлення втрачених або знищених документів у приймаючих громадах.

Терміни дослідження

Дослідження здійснювалося протягом серпня–вересня 2022 року.

Географія дослідження

15 обласних центрів України, які нині виступають у ролі приймаючих громад: Київ, Одеса, Львів, Дніпро, Ужгород, Чернівці, Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Рівне, Вінниця, Житомир, Полтава, Хмельницький, Кропивницький. Запити на отримання публічної інформації були надіслані до відповідних міських рад.

Відповідь на запити отримана від 15 міських рад (зокрема й відповідних департаментів та управлінь, районних у містах державних адміністрацій). Проте Луцька та Чернівецька міські ради відмовили у наданні інформації щодо наявності місць розміщення ВПО, плану евакуації, послуг з оформлення втрачених або знищених документів осіб, які були переміщені. У відповіді було зазначено, що доступ до такої інформації у період дії правового режиму воєнного стану може становити істотну шкоду національній безпеці, а головне – загрозу життю та здоров’ю громадян (Луцька міська рада), інформація є конфіденційною (Чернівецька міська рада).

Зазначимо, що право громадян на звернення до суб’єктів владних повноважень та отримання відповіді, гарантоване статтею 40 Конституції України, не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану. Обмеження доступу до інформації відповідно до положень статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” здійснюється за сукупністю вимог, а саме:

• виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя;
• розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
• шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

На нашу думку, запитувана інформація щодо наявності місць розміщення ВПО, плану евакуації, послуг з оформлення втрачених або знищених документів не підпадає під зазначені вище обмеження.

Статистичні дані

Із початком повномасштабної збройної агресії проти України кількість ВПО в громадах суттєво збільшилася. Найбільша кількість ВПО зареєстрована у Києві та Львові. Однак у відсотковому співвідношенні щодо кількості населення у місті лідером є Ужгород, населення якого збільшилося на понад 22 %.

• У Київ перемістилося 288 528 осіб (близько 9,8 % населення міста), з яких 9554 – ЛзІ та 46 698 – діти.
• У Львів – 103 041 ВПО (близько 14,4 % населення міста), з яких 29 043 – діти. Інформацію щодо кількості офіційно зареєстрованих ЛзІ з числа ВПО не надано.
• У Кропивницький – 23 933 ВПО (близько 10,9 % населення міста), 1174 з яких – ЛзІ та 6 071 – діти.
• У Хмельницький – 37 035 ВПО (близько 13,5 % населення міста), 1261 з яких – ЛзІ, 10 102 – діти.
• В Івано-Франківськ – 38 265 ВПО (понад 16 % населення міста), 1218 з яких – ЛзІ та 11 091 – діти.
• У Тернопіль – 27 702 ВПО (близько 12,3 % населення міста), 846 з яких – ЛзІ та 8 210 – діти.
• У Вінницю – 41 978 ВПО (понад 11,3 % населення міста), 1162 з яких – ЛзІ та 11 228 – діти (зокрема й діти з інвалідністю).
• У Чернівці – 44 152 ВПО (понад 16,7 % населення міста), 1604 з яких – ЛзІ та 13 959 – діти.
• В Ужгород – 25 443 ВПО (понад 22 % населення міста), 735 з яких – ЛзІ та 8 160 – діти (зокрема й діти з інвалідністю).
• У Житомир — 8788 ВПО (близько 3,4 % населення міста), з яких 388 – ЛЗІ та 2125 – діти.
• У Дніпро – 149 100 ВПО (близько 15,4 % населення міста), з яких 30 500 – діти та 6500 – ЛзІ.
• У Рівне – 19 467 ВПО (близько 7,9 % населення міста), з яких 5272 – діти та 705 – ЛзІ.
• У Луцьк – 15 800 ВПО (понад 7,3 % населення міста), інформація не надана щодо кількості дітей та ЛзІ з числа ВПО.
• У Полтаву – 55 855 ВПО (майже 20 % населення міста). Також відомо, що у Київському та Шевченківському районах міста Полтави загалом 9823 – діті з числа ВПО та 2341 – ЛзІ, що взяті на облік як ВПО. Подільська районна у місті Полтаві рада не надала інформації щодо кількості дітей та ЛзІ з числа ВПО.
• В Одесу – 35 027 ВПО (близько 3,5 % населення міста), 8430 з яких – діти та 1435 – ЛзІ.

Утім, варто зауважити, що дані щодо загальної кількості офіційно зареєстрованих ВПО та фактичної кількості переміщених осіб відрізняються. Багато людей не отримували довідку ВПО, оскільки:

• не бачать у цьому потреби (реєстрація не є обов’язковою для ВПО);
• розраховують на швидке повернення до покинутого місця проживання;
• не мають доступу до послуг реєстрації ВПО в застосунку “Дія”
  та/або не можуть стати на облік в управлінні праці та соцзахисту
  через великі черги чи віддаленість від місця проживання тощо.

Місця розміщення

Про наявність місць безоплатного тимчасового розміщення для ВПО повідомили у дев’яти обласних центрах (Кропивницький, Хмельницький, Львів, Вінниця, Ужгород, Дніпро, Рівне, Полтава, Одеса).

Про відсутність місць безоплатного тимчасового розміщення для ВПО повідомили у Києві (Дарницька, Шевченківська, Оболонська, Святошинська, Дніпровська, Солом’янська районні в місті державні адміністрації), Тернополі, Житомирі.

Інформацію щодо місць розміщення не надано Івано-Франківською, Луцькою, Чернівецькою, а також Голосіївською, Деснянською, Подільською та Печерською районними в місті Києві державними адміністраціями. Зі свого боку, попри відмову Луцької міської ради надати відповідну інформацію у відповідь на запит, на її офіційному сайті у відкритому доступі розміщено перелік пунктів тимчасового розселення ВПО із зазначенням контактів. Таких пунктів у списку 22 (гуртожитки навчальних закладів, церкви та готелі).

У Чернівецькій міській раді зазначили, що така інформація є конфіденційною.

За результатами аналізу було виявлено такі тенденції щодо місць розміщення ВПО:

1. Безоплатне розміщення ВПО відбувається на базі, зокрема:

• закладів освіти та гуртожитків (Полтава, Рівне, Дніпро, Хмельницький, Вінниця, Кропивницький);
• модульних містечок (Львів, Дніпро);
• готелів і хостелів (Одеса);
• територіальних центрів соціального обслуговування та центрів соцiальної пiдтримки, реабілітації та адаптації (Ужгород, Львів, Хмельницький, Кропивницький).

2. Найбільшу кількість ВПО у місцях тимчасового розміщення на момент отримання відповідей на запити зафіксовано у Полтаві. На базі 40 закладів освіти (24 з яких – місця довгострокового розміщення і 16 – короткострокового) проживало 2134 ВПО, зокрема й 391 дитина.

Також велику кількість ВПО у місцях тимчасового розміщення зафіксовано у Рівному. На базі 10 гуртожитків закладів освіти перебувало 1274 особи. Утім, у відповіді зазначено, що 742 з них потребували відселення у зв’язку з початком навчання.

У Львові на базі трьох модульних містечок перебувало близько 1000 осіб. Ще 104 людини проживали у модульному містечку для вагітних жінок та жінок з маленькими дітьми. У Центрі соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і внутрішньо переміщених осіб проживало близько 100 осіб.

У Кропивницькому згідно з офіційними даними було тимчасово розміщено 308 осіб при спроможності прийняти 365 осіб. Перебування здійснюється до повного розміщення або тимчасово в закладах дошкільної освіти, гуртожитках тощо.

У Дніпрі в місцях тимчасового розміщення було розміщено 325 осіб,
з яких 242 особи – на базі модульного містечка, 83 особи – у двох гуртожитках для тимчасового проживання ВПО.

В Одесі доступно понад 100 місць для короткострокового розміщення ВПО.

Найменшу кількість ВПО у місцях тимчасового розміщення зафіксовано в Ужгороді. На базі відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування перебувало 14 ВПО.

• Інформацію щодо проживання ЛзІ надали у двох із дев’яти обласних центрах, де є місця для тимчасового розміщення ВПО на безоплатній основі (Ужгород, Полтава). Так, в Ужгороді перебувало двоє Лзі з числа ВПО. Натомість у Полтаві на базі 18 закладів освіти перебувало 115 ЛзІ з числа ВПО, 15 із яких – діти.

Про відсутність місць розміщення ВПО, які доступні для ЛзІ, повідомили у Вінниці, Хмельницькому, про часткову доступність – у Рівному. Одеса, Дніпро, Львів відповідної інформації не надали.

Довгострокові рішення щодо забезпечення житлом

Інформацію про наявність проєктів довгострокових рішень щодо забезпечення житлом ВПО надали п’ять обласних центрів (Львів, Івано-Франківськ, Вінниця, Одеса, Дніпро). Це дало змогу виявити:

• У Львові здійснюється робота щодо забезпечення належних умов тимчасового проживання ВПО у зимовий період на базі існуючих об’єктів (гуртожитків/хостелів). Ведуться перемовини із власниками/балансоутримувачами цих об’єктів.
• Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 3 серпня 2022 року вирішено залучити грант від Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО). Відповідно до договору на загальні потреби розміщення ВПО буде виділена сума у розмірі 2 203 000 євро.
• У Вінниці питання щодо забезпечення житлом ВПО у довгостроковій перспективі вирішується у рамках міської програми “Муніципальне житло”.
• В Одесі в попередні роки було придбано квартири у комунальну власність коштом субвенції з державного бюджету та бюджету громади. У червні 2022 року було сформовано фонд житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО. З метою забезпечення житлом ВПО нині проводиться робота з розроблення відповідної міської програми.
• Дніпровська міська рада ухвалила рішення від 20 липня 2022 року № 31/25 “Про соціальний квартирний облік у м. Дніпрі”. ВПО в подальшому будуть мати право стати на соціальний квартирний облік.

Окремі державні адміністрації Києва також повідомили про визначення списку ЛзІ та інших МГН, які підлягають евакуації, як частини плану з евакуації. Також наявна Схема оповіщення осіб з інвалідністю та осіб, які проживають з ними, працівниками управлінь соціального захисту. Окремі управління соціального захисту Дніпровської міської ради визначили відповідальних за реєстрацію ЛзІ та МГН у пунктах посадки на транспортні засоби.

Лише в шести обласних центрах зазначили інформацію щодо евакуації підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, зокрема й закладів закритого типу або спеціалізованих закладів (Київ, Вінниця, Тернопіль, Одеса, Кропивницький, Дніпро), а саме:

• Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що Планом евакуації Оболонського району міста Києва передбачено евакуацію закладів закритого типу або спеціалізованих закладів (навчальних закладів для неповнолітніх, шкіл-інтернатів тощо). Зі свого боку Шевченківська, Дніпровська районна адміністрації міста Києва повідомили про те, що розроблені та затверджені плани евакуації працівників об’єктів господарювання.
• У містах Вінниця, Тернопіль, Кропивницький, а також Подільська, Голосіївська та Святошинська районні адміністрації в місті Києві повідомили, що розроблення відповідного плану лежить на суб’єктах господарювання (розробляється ними самостійно).
• Одеська міська рада повідомила, що плани евакуації комунальних підприємств та установ затверджені головами евакуаційних комісій районних адміністрацій Одеської міської ради та міської евакуаційної комісії Одеської міської ради та погоджені з військовим комендантом міста Одеси.

Зі свого боку, Дніпровська міська рада також повідомила про те, що для планування евакуації суб’єктів господарювання утворюються комісії з питань евакуації відповідно до Методики планування заходів з евакуації, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 липня 2017 р. № 549, однак інформації про підготовку чи впровадження заходів не надано.

Міста обирають різні шляхи інформування жителів щодо плану та/або наявних алгоритмів евакуації. Так, шість міських рад обласних центрів зазначили про такі алгоритми інформування громадськості:

• публікації на офіційних сайтах органів місцевого самоврядування (Кропивницький, Вінниця, Київ, зокрема і сім районів у місті, Дніпро);
• публікації у ЗМІ (Дніпро, Київ, Кропивницький);
• інформування через відповідні місцеві системи сповіщення (Вінниця, Дніпро);
  застосунки “Вайбер” і “Телеграм” (Дніпро).

В Одесі алгоритми виконання планів евакуації, місця збору, згідно з відповіддю, доведені лише до відома відповідальних посадових осіб. Про подальші заходи інформація відсутня.

Житомирська міська рада зазначила про заходи реагування та безпеки, зокрема розміщення мапи укриттів, проведення навчання, розміщення та поширення інформаційних матеріалів. Водночас інформація про наявність Плану евакуації не була надана.

Сприяння оформленню втрачених або знищених документів внутрішньо переміщених осіб

Здебільшого міські ради інформують громадян про допомогу в оформленні втрачених або знищених документів. У різних містах інформування здійснюють різні структурні підрозділи місцевих рад. Наприклад, зазначається, що у Вінниці консультації надає відділ первинної правової допомоги департаменту правової політики та якості; у Дніпрі інформація розміщена на інформаційних дошках управлінь соціального захисту населення, а також транслюється на інформаційно-телевізійних екранах і надається при особистому зверненні; у Дніпровському районі міста Києва в приміщенні бібліотеки ім. К. Симонова діє Центр комплексної консультації для ВПО, де й, зокрема, надається допомога з відновлення документів.

Львів, Хмельницький, Ужгород, Одеса, Полтава, Луцьк, Рівне не надали жодної інформації про заходи сприяння в оформленні втрачених, знищених документів осіб, які були переміщені.

Загальні висновки та рекомендації

• Інформація щодо кількості ВПО наявна в усіх містах. У деяких із них відсутня узагальнена інформація щодо дітей, людей з інвалідністю та дітей з інвалідністю з числа ВПО. Водночас ці дані необхідні для формування виваженої місцевої політики щодо внутрішнього переміщення.
• Більшість міст (9 із 15) повідомили про наявність місць безоплатного тимчасового розміщення, які надаються у навчальних закладах, модульних містечках, готелях і хостелах, соціальних центрах тощо. Лише щодо окремих із них наявна інформація про можливість розміщення ЛзІ та МГН, загальної кількості доступних місць. Зі свого боку загальна кількість розміщення варіюється від 14 (в Ужгороді) до 2134 (у Полтаві) людей.

Варто зауважити, що надана інформація повною мірою не відображає фактичні тенденції щодо розміщення ВПО в громадах, оскільки враховує виключно дані, зазначені в офіційних відповідях. Водночас не відомо, чи ведеться облік місць розміщення ВПО в громадах із урахуванням перспектив та/або потреб у переселенні. Узагальнення і систематичне оновлення даних щодо наявності місць та умов розміщення, доступності житлових приміщень для ЛзІ та МГН необхідні для планування заходів із прийому ВПО, які переміщуються самостійно чи яких евакуйовують, а також для отримання громадами підтримки, зокрема й гуманітарної.

• Згідно з відповідями лише 5 із 15 міст зазначили про пошук довгострокових рішень щодо забезпечення житлом ВПО через залучення інвестицій, покращення умов проживання у тимчасових місцях розміщення, а також у рамках міських програм. Зокрема, ідеться про забезпечення соціальним (Дніпро) чи тимчасовим (Одеса) житлом. В одному з міст (Вінниця) питання забезпечення житлом ВПО передбачається вирішувати у межах місцевої програми. Також два міста (Київ і Житомир) зазначили про взяття на облік з метою забезпечення тимчасовим житлом, однак сам фонд відсутній (Київ) або не сформований (Житомир) у зв’язку з відсутністю субвенції з державного бюджету місцевому бюджету на викуп та/або будівництво такого житла.

Слід зазначити, що міста надали різний обсяг інформації щодо пошуку довгострокових рішень для забезпечення житлом ВПО. Місцева влада не надала інформацію щодо програм та ініціатив, які реалізують міжнародні організації, неурядові організації чи волонтери. Констатувати про відсутність або наявність у них такої інформації не є можливим. Проте врахування повних даних необхідне для розроблення довгострокових рішень щодо ВПО через напрацювання власних підходів з урахуванням місцевого контексту та можливостей. Така інформація позитивно вплине на формування стратегій на національному рівні, зокрема завдяки пошуку та залученню відповідних інвестицій.

• Більшість громад (9 із 15) розробили План евакуації цивільного населення у разі надзвичайних ситуацій або визначили заходи з евакуації у разі збройної агресії як окремий розділ Плану цивільного захисту. Такі плани включають алгоритми евакуації ЛзІ та інших МГН. Зі свого боку в окремих громадах (Полтава та Львів) створено спеціальні органи з евакуації та розроблено плани з приймання населення із зони бойових дій (Львів), передбачено додаткові заходи зі сприяння в евакуації ЛзІ та МГН (Київ), наприклад, схеми оповіщення, формування списків осіб тощо.

Розроблення плану евакуації підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності, зокрема й закладів закритого типу або спеціалізованих закладів, здебільшого лежить на суб’єктах господарювання (розробляється ними самостійно). В окремих містах розроблено плани евакуації закладів закритого типу або спеціалізованих закладів (Київ), повідомлено про те, що для планування і затвердження планів евакуації суб’єктів господарювання утворюються комісії з питань евакуації (Одеса, Дніпро).

У більшості міст розміщення інформації здійснюється у різних форматах, проте в усіх із них інформування має бути посилено і забезпечено через всі наявні ресурси, з урахуванням стандартів доступності. Відповідні плани евакуації, зокрема і закладів закритого типу або спеціалізованих закладів, мають бути передбачені в усіх містах.

• Інформування про допомогу в оформленні втрачених або знищених документів здійснюють різні структурні підрозділи місцевих рад. Однак для чіткого розуміння послідовності дій та своєчасного збору необхідних документів потрібно, щоб така інформація була розміщена на сайтах місцевих рад (наприклад, у відповідному розділі для ВПО), а також на інформаційних дошках у пунктах прийому ВПО, структурних підрозділах місцевих рад. Також варто передбачити соціальну рекламу з інформацією про допомогу в оформленні втрачених або знищених документів у місцевих ЗМІ.

Звіт підготовлений командою Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” у рамках проєкту “Посилення демократичних процесів участі та політичної включеності” за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED)

Завантажити звіт в форматі PDF

Хто такий колаборант. Коментар від заступниці міністра юстиції України

Валерія Коломієць, заступниця міністра юстиції України, надала пояснення щодо Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність”.

Серед іншого, чиновниця зазначила, що відповідно до нового законодавства звинувачувати у чомусь людей, які опинилися в окупації та не припинили виконувати свої обов’язки, не можна. Натомість поняття “колаборант” стосується людей, які, “маючи можливості, вчиняють активні дії для захоплення територій, і у тому числі співпрацюють з окупантом, аби ще й отримати якісь посади”.

“Це люди, які маючи певну посаду і певні можливості, віддають все це російській армії, щоб вона здійснювала свою антигуманну діяльність”, – уточнила Валерія Коломієць.

Джерело

Уряд затвердив перелік територіальних громад, де ведуться бойові дії

Наказом від 25 квітня 2022 р. затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Цей перелік постійно оновлюється. Нині дані станом на 12 травня.

Також дізнатися про те, які громади є тимчасово окупованими або в них ведуться бойові дії, можна в режимі онлайн. Для цього Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України спільно з Міністерством цифрової трансформації України запустили спеціальну цифрову платформу.

Ця платформа відображає актуальну інформацію щодо статусу громад. Її ви можете знайти за посиланням.

Нагадаємо, що внутрішньо переміщені особи, які перемістилися з територій, де проводяться бойові дії відповідно до цього переліку, та які отримали довідку ВПО, мають право на допомогу від держави.

Джерело 

Діти-переселенці зможуть отримати грошову допомогу навіть без супроводу законного представника 

Відповідні зміни прописані в Постанові Уряду від 29 квітня 2022 р. № 507.

У документі зазначено, що заяву про виплату допомоги малолітній дитині,

яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

• особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (зокрема й хрещені батьки), за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;
• особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
• особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Виплата допомоги такій дитині здійснюється у розмірі 3 000 грн на місяць, починаючи з березня 2022 р. у разі звернення за її наданням до 15 травня 2022 р. включно. Допомога виплачується на поточний рахунок “єПідтримка” або на банківський рахунок заявника.

Джерело

5,2 млрд грн на виплату допомоги на проживання переселенцям 

Міністр соціальної політики України повідомила, що протягом квітня держава перерахувала 5,2 млрд грн на виплату допомоги на проживання. Невдовзі гроші надійдуть на рахунки людей. Також міністерка зазначила, що 2,7 млн людей зареєструвались як внутрішньо переміщені особи після впровадження воєнного стану, із них – близько 500 тис. через застосунок “Дія”. Нагадаємо, допомога на проживання ВПО становить: 3 000 грн – для осіб з інвалідністю та дітей, 2 000 грн – для інших осіб.

Зверніть увагу! Допомога на проживання не припиняється для ВПО, які повернулись до місця постійного проживання, але є власниками нерухомого майна, знищеного внаслідок російської агресії, і подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

* Згідно п.7-1 Постанови КМУ №509  

Джерело

Додаткова допомога для переселенців від Червоного Хреста

Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні та Товариства Червоного Хреста України надаватимуть додаткову грошовому допомогу переселенцям. Право на таку допомогу матимуть люди, які зареєструвались як внутрішньо переміщені особи або подали заявку на отримання допомоги.

Виплата здійснюється у розмірі 2 500 грн на людину у місяць. Мінімальний строк отримання – один місяць. Виплата може бути продовжена з огляду на потреби та наявність фінансування.

Джерело

Додаткова грошова допомога для 500 тис. українців

Міністерство соціальної політики України разом із Всесвітньою продовольчою програмою ООН уклали меморандум про взаєморозуміння, відповідно до якого внутрішньо переміщені особи з числа найбільш вразливих груп отримають додаткові грошові виплати.

Сума допомоги на місяць – 2 220 грн на кожного члена домогосподарства, але не більш ніж на трьох осіб. Виплати будуть здійснюватися за три місяці.

Нині загальна сума допомоги завдяки співпраці з агенціями ООН та іншими міжнародними організаціями становить 9,6 млрд грн. Понад 2 млн людей вже скористалися нею.

Джерело

Уряд формує фонд житла для переселенців

Постановою № 495 Уряд затвердив відразу три порядки, які спрямовані на формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Зокрема:

• порядок формування фондів житла;
• порядок викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
• порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на викуп, будівництво такого житла.

Джерело 

Юридичні особи зможуть зареєструвати пошкоджене майно в Дії

Прем’єр-міністр України заявив, що найближчим часом юридичні особи також зможуть подавати заявки в Дії, аби Уряд почав формувати детальний реєстр пошкодженого та знищеного майна. 

Джерело

Програма “Прихисток” стане ще більш ефективною

Уряд вніс зміни до Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану. Завдяки цьому на реалізацію програми “Прихисток” зможуть залучити додаткові кошти ООН, Данської ради у справах біженців, Норвезької ради у справах біженців та Товариства Червоного Хреста України.

Також було розширено перелік осіб, які зможуть отримати компенсацію. Наприклад, отримати гроші за надання житла переселенцям зможуть власники, які перебувають не за місцем проживання, а також власники, які розмістили внутрішньо переміщених осіб за кошти міжнародних, благодійних організацій та громадських об’єднань.

Нагадаємо, що програма “Прихисток” була запущена для забезпечення житлом вимушених переселенців, які перемістилися у період воєнного стану в безпечніші місця. У межах програми люди, які безоплатно прихистили у себе переселенців, отримали право на грошову компенсацію від держави в розмірі близько 450 грн на місяць за кожну прийняту особу. Нині програмою скористалися майже 170 тис. переселенців.

Джерело

Знайти роботу стане простіше

Уряд спростив реєстрацію в Державній службі зайнятості українців, які втратили роботу під час дії воєнного стану. Відтепер стати на облік по безробіттю можна буде через портал “Дія” та без документів про освіту, трудової книжки, військово-облікового документа тощо. Достатньо лише написати заяву в електронній формі.

Скористатися цією можливістю зможуть ті працівники, які до введення  воєнного стану працювали на умовах трудового договору, гіг-контракту чи іншого цивільно-правового договору.

Джерело

Внутрішній та закордонний паспорти можна буде оформити одночасно 

Такий експеримент запровадили в Державній міграційній службі України. Особа, яка досягла 14-річного віку, одночасно з оформленням ID-картки зможе подати заяву для оформлення закордонного паспорта. Для цього потрібно буде особисто звернутися до відповідного державного органу. 

Джерело

Відтепер можна отримати всю необхідну інформацію про допомогу в режимі онлайн

Уряд запустив платформу “єДопомога”. На платформі можна знайти інформацію про існуючі програми допомоги для переселенців, подати заявку на допомогу або запропонувати підтримати інших у забезпеченні продуктами харчування, одягом, ліками тощо.

Джерело

Підприємці, які працевлаштували переселенців, вже можуть отримати 6 500 грн 

По 6 500 грн за перший і другий місяці працевлаштування переселенця можна отримати, якщо ви:

• працевлаштували ВПО після 24 лютого 2022 р., за умови, що людина отримала довідку після 24 лютого;
• виплачували зарплату не меншу за мінімальну (6 500 грн);
• сплачуєте єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• подали податкову звітність за IV квартал 2021 р. або за весь 2021 р.

Подати заявку на компенсацію витрат роботодавець може лише через п’ять днів після працевлаштування внутрішньо переміщеної особи. Зробити це можна через портал “Дія”.  

Джерело

Гаряча лінія для переселенців та безробітних від Міністерства цифрової трансформації України

Щодня з 8:00 до 22:00 за телефоном +380 800 33 18 34 можна дізнатися про виплати для внутрішньо переміщених осіб, допомогу по безробіттю та іншу соціальну підтримку.

Джерело 

Отримати довідку переселенця через портал “Дія” наразі неможливо

Про це повідомили на офіційній сторінці Міністерства цифрової трансформації України. Причина – необхідність внесення технічних змін у послугу. Зі свого боку Коаліція правозахисних організацій* опублікувала звернення, у якому закликала у найкоротші терміни запустити удосконалені послуги для переселенців. Через відсутність послуги десятки тисяч переселенців не можуть отримати необхідну допомогу від держави, яку неможливо отримати без довідки.

*Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії росії проти України.

Джерело

Конкурс для локальних ініціатив від спілки “Громадські ініціативи України”

Участь можуть взяти локальні ініціативи з невеликих населених пунктів України, які спрямовані на розвиток співпраці між мешканцями, соціальну згуртованість, волонтерську діяльність, розвиток громади та активне залучення місцевих мешканців до процесу прийняття рішень.

Фінансова підтримка проєкту – до 800 доларів США. Тривалість не може перевищувати чотирьох місяців. Початок реалізації – із червня 2022 р.

Щоб взяти участь у конкурсі потрібно подати заповнену форму проєктної заявки  та форму бюджету.  Заявки  приймаються до 25 травня 2022 р. включно. Із запитаннями та за додатковою інформацією можна звернутися на електронну адресу (civilukraine@gmail.com)  або за телефоном +38 067 430 15 54. Конкурс ініціатив здійснюється у межах проєкту “Інституційний розвиток громадських організацій в громадах України”. Реалізується спілкою “Громадські ініціативи України” за сприяння Національного фонду підтримки демократії (NED).

Джерело

Перелік гарячих ліній щодо актуальних запитів під час війни

Команда “Громадського Простору” зібрала разом контакти працюючих гарячих ліній та ресурсів громадських організацій, державних органів та служб, міжнародних організацій, які надають консультації за різними напрямами.

Джерело  

Безкоштовні комікси про мінну безпеку для дітей

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України спільно з видавництвом “Ранок” розмістили у відкритий доступ дитяче видання у вигляді коміксу “Мінна безпека не без ПЕКа”. Воно розповідає про правила безпечної поведінки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів.

Комікс допомагає пояснити дитині основні правила поведінки з вибухонебезпечними та підозрілими предметами. Їх дотримання у небезпечних ситуаціях може зберегти життя! Видання рекомендоване до читання маленьким українцям і їхнім батькам. Завантажити комікс можна безкоштовно за посиланнями:

1 частина

2 частина

Джерело

СТАТТІ

Як потрібно говорити про росію і росіян у світі, щоб не допустити повторення “глобального зла”

Кілька порад від Марії Красненко:

Не закликати до вбивств і знищення росіян. Їх має чекати максимально швидке розслідування, притягнення до відповідальності та покарання. Кожного і кожну, хто винен у злочинах, які вчиняються. Я розумію всю злість, проте ми не можемо бути подібними до них у бажанні знищення.

Називати росію росією, а росіян росіянами. Не варто використовувати такі слова, як “свинособаки”, “орки”, “русня” тощо. Називати зло потрібно своїми іменами. Воно має бути цим забарвлене.

Джерело

ПОДКАСТИ

“З цієї війни ми вийдемо сильнішими…”. Історія Юлії про життя війною, правозахист і Словаччину

“З цієї війни ми вийдемо сильнішими…”. Це – новий епізод Впливового подкасту, в якому ми разом із ШоТам? розповідаємо історію Юлії.

Юлія – відома правозахисниця та координаторка освітніх проєктів у «Восток SOS». У 2014 р. вона була змушена переїхати з Луганська до Києва. Вісім років вона разом із чоловіком будували своє нове життя на новому місці. Вони знайшли роботу, придбали власне житло, стали батьками. Ранок 24 лютого перекреслив це нове життя. Чоловік Юлі пішов на фронт. Вона з дитиною під бомбардуваннями рятувалася з Києва, аби дістатися Словаччини. 

Повна версія епізоду.

Telegram

Spotify

Apple Podcasts

Google Podcasts

#МаюВплив

“Мені потрібно повертатися…”. Історія Аліни про передчуття війни, Туреччину та поразку російської пропаганди

“Мені потрібно повертатися…” – це новий епізод Впливового подкасту, в якому ми разом із ШоТам? розповідаємо історію Аліни. Передчуття наближення чогось страшного змусило її залишити роботу та друзів і за день до вторгнення вилетіти до Туреччини. “Я думала, що зраджую країну, мені хотілося повернутися назад і робити щось, аби тільки зупинити путіна…”.

У перші дні в Стамбулі Аліна не була впевнена у тому, чи буде Туреччина підтримувати у цій війні Україну. Серед турків популярні російські телеканали і кремлівська пропаганда має великий вплив у країні. Однак місцеве населення стало на бік українців. Турки виходили разом з українцями на мітинги, допомагали з житлом. Ті кілька тижнів, які Аліна провела в Стамбулі, продемонстрували справжню гостинність Туреччини та солідарність її громадян з українцями.

Повна версія епізоду

Telegram

Spotify

Apple Podcasts

Google Podcasts

#МаюВплив

ІНФОГРАФІКА

Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам

В інфографіці зібрана інформація про те, хто з внутрішньо переміщених осіб може отримати допомогу за березень, квітень і травень 2022 р. Також наведено покрокову інструкцію, як її отримати. Для цього потрібно зареєструватись як переселенець і подати заяву на отримання допомоги, звернувшись до:

• Управління соціального захисту населення (УСЗН);
• Уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
• Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу).

Джерело

Примусове відчуження або вилучення майна під час воєнного стану

В інфографіці наведено інформацію про те, хто і навіщо може вилучити ваше майно під час воєнного стану. Воєнний стан передбачає можливість для держави вилучати або примусово відчужувати майно.  Якщо йдеться про майно у приватній або комунальній власності, його можуть примусово відчужити з відшкодуванням вартості. Причому зробити це можуть як відразу (попереднє повне відшкодування), так і після скасування воєнного стану (наступна повна компенсація).

Якщо ж ідеться про майно у державній власності, його вилучають без відшкодування. Рішення про це приймає військове командування. У зоні, де ведуться бойові дії, таке рішення не вимагає погодження з органами місцевої або державної влади.

Джерело

Призначення, відновлення, продовження виплат пенсій внутрішньо переміщеним особам після 24 лютого 2022 р.

Стаття з детальним оглядом того, як призначається та виплачується пенсія в умовах воєнного стану. 

Також у матеріалі надано пояснення щодо відновлення пенсій переселенцям. Для відновлення виплат необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України на територіях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі. Рішення приймається на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Джерело

У зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації, впровадженням воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 р. визначено особливості трудових відносин. Особливості стосуються всіх установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності.

Працевлаштування

• Форма трудового договору визначається за згодою сторін.
• Випробування може встановлюватись для будь-якого працівника.
• Трудові договори можуть укладатись на період дії воєнного стану або заміщення відсутнього працівника.

Переведення та зміна істотних умов праці

• Працівник може бути переведений 

Для цього не потрібне отримання згоди, крім переведення у місцевість активних бойових дій.  

• Оплата має бути не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Робочий час

• Тривалість не може перевищувати 60 годин на тиждень або 50 годин для тих, кому встановлено скорочену тривалість робочого часу.
• Вихідний час може бути скорочено до 24 годин на тиждень.
• До роботи в нічний час можуть залучатись всі особи. Залучення вагітних жінок, жінок із дітьми до 1 року, осіб з інвалідністю (за наявністю медичного протипоказання) здійснюється лише за їхньою згодою. 
• Особливості роботи у святкові та неробочі дні, напередодні їх не застосовуються.

Відпустка 

• Щорічна основна оплачувана відпустка надається тривалістю 24 календарних дні.
• Може бути відмовлено у разі залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Гарантії мобілізованих

• Гарантується збереження місця роботи і середнього заробітку.
• Увільнення від виконання обов’язків оформлюється наказом (розпорядженням).

Гарантії добровольців територіальної оборони

• Гарантується збереження місця роботи і середнього заробітку.
• Враховуються особливості кожного конкретного випадку і час, формат залучення.

Нормативно-правове регулювання 

• Кодекс законів про працю України.
• Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. 

Інфографіка створена Коаліцією організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих внаслідок широкомасштабної збройної агресії проти України.

Про продовження дії карток «Ощадбанку», нові правила перетину кордону та особливості перебування громадян України на території ЄС.

Команда Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» підготувала бюлетень з оглядом важливих рішень, прийнятих державною для захисту прав внутрішньо переміщених осіб та жертв російської військової агресії. В бюлетені зібрані постанови  Кабінет Міністрів України, поради юристів та новини про програми допомоги від донорських організацій для  постраждалого населення.

28 лютого. Нові правила щодо внесення даних про неповнолітніх дітей до закордонного паспорта

Відповідно до урядової Постанови № 170 “Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон” встановлено нові правила щодо внесення даних про неповнолітніх дітей до закордонного паспорта. 

Для цього необхідно звернутись: 

– До Державної міграційної служби за місцем перебування. 

– До дипломатичного/консульського представництва України у разі постійного проживання або тимчасового перебування за кордоном.

Один із батьків або законний представник дитини повинен надати наступні документи:

– закордонний паспорт;

– заяву за формою (Додаток 1);

– свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (У разі відсутності свідоцтва – витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження);

– дві фотокартки дитини (3,5 см х 4,5 см);

– документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.

Внесення інформації про дитину здійснюється безоплатно та в день звернення. Інформація про дитину, внесена до паспорта для виїзду за кордон, посвідчує особу та підтверджує громадянство України такої дитини.

Перетин дитиною кордону може здійснюватись на підставі такого документа.

Уряд дозволив продовжити на 5 років дію закордонного паспорта 

Відповідно до урядової Постанову № 170 “Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон” дозволяється продовження дії закордонного паспорта на 5 років.

Для продовження дії паспорта необхідно звернутись до Державної міграційної служби України за місцем перебування або дипломатичного/консульського представництва України за кордоном.

При зверненні слід подати заяву встановленої форми та паспорт.

За результатом на 2–5 сторінці паспорта буде проставлена відмітка “Строк дії паспорта продовжено до ____._____.______ року”. Також має бути зазначено прізвище та ініціали посадової особи, яка вчинила дію, підпис і гербова печатка.

Продовження строку дії здійснюється безоплатно та в день звернення.

Перетин державного кордону може відбуватися на підставі документів, строк дії яких продовжено. 

Джерело 

2 березня. Продовження дії карток “Ощадбанку” у зв’язку із введенням на території України воєнного стану

Дії карток, термін яких завершується у січні–липні, нині продовжено до 1 серпня 2022 р. Також, активована можливість здійснення розрахунків усіма картами, дія яких завершилася, до 30 червня 2022 р. 

Крім цього, “Ощадбанк” прийняв низку інших рішень. Серед них:

на період воєнного стану відмінено комісію за зарахування бюджетних коштів (зарплат, пенсій, соціальних виплат тощо);

заблоковано картки емітентів Російської Федерації та Республіки Білорусь у мережі банку. Також заблоковано рахунки резидентів цих країн. 

Джерело 

6 березня. Деякі правила реєстрації в умовах воєнного стану.

• Державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами та посадовими особами.
• Державна реєстрація проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна, місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців чи громадських формувань.
• Державна реєстрація може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі. 
• Державна реєстрація проводиться невідкладно після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації.
• Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам України та іншим особам, які забезпечують національну безпеку й оборону. 
• Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (зокрема і скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Джерело 

7 березня. Уряд затвердив порядок надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні

• Допомога надається за рахунок  коштів, що надійшли на рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Національному банку, від фізичних та юридичних осіб, резидентів і нерезидентів; 
• кошти спрямовуються на забезпечення продовольчих потреб, забезпечення одягом та взуттям, товарами першої необхідності, гігієнічними засобами, медичними засобами, евакуацію/вивезення/переміщення
• Одержувачами коштів  є  військові адміністрації та виконавчі органи місцевих  рад, заклади, санаторії, підприємства, установи, організації  незалежно від форми власності, благодійні організації і громадські об’єднання.
• розподіл коштів здійснюється комісією з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану, утвореною  Мінсоцполітики 

Джерело

10 березня. Мінімальні вимоги до місць для перебування людей,
які тимчасово переїхали в інші регіони

У Міністерстві охорони здоров’я України розробили мінімальні вимоги до місць для перебування людей, які тимчасово переїхали в інші регіони. У кожному такому місці має бути забезпечено доступ до води. Вимогами передбачено, що: 

• душових має бути не менше ніж одна на 50 осіб;
• умивальників – з одним краном на 5–7 осіб;
• доступ до питної води з розрахунку 20 л на людину щодня;
• вода для санітарно-гігієнічних потреб – 50 л на людину щодня.

Спальні місця мають бути на відстані не менше 1 м, а відстань від зовнішньої стіни – не менше 0,8 м. Мають бути ліки, можливість отримати першу медичну допомогу. На кожні 100 людей має бути присутній мінімум один медичний працівник. Має бути передбачено окреме приміщення або частина приміщення для розміщення людей із симптомами інфекційних захворювань. 

Місце перебування людей має провітрюватися не менше трьох разів на добу з вологим прибиранням не менше одного разу на добу та дезінфекцією поверхонь не менше двох разів на день. 

Джерело 

12 березня. Правила перетину кордону для осіб з інвалідністю та дітей в умовах воєнного та надзвичайного стану

Кабінет Міністрів України встановив правила перетину кордону для осіб з інвалідністю та дітей в умовах воєнного та надзвичайного стану. Під час перетину державного кордону дітьми та особами з інвалідністю мають бути пред’явлені такі документи:

• паспорт громадянина України або свідоцтво про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) або документи, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин кордону;
• документи, що містять відомості про особу, яка супроводжує дитину (особу з інвалідністю), на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин кордону.

Супроводжувати дитину при перетині кордону може один із батьків, баба, дід, повнолітній брат, сестра, мачуха, вітчим або інша особа, уповноважена одним із батьків.

Для виїзду в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітнього брата, сестри, мачухи, вітчима необхідні документи, що підтверджують сімейні зв’язки супроводжуючої особи з дитиною (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо). 

Для виїзду в супроводі іншої особи, уповноваженої одним із батьків, необхідна письмова заява одного з батьків, завірена органом опіки та піклування.

Більше інформації за посиланням. 

13 березня. Зміни до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відтепер подати заяву про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за наявності технічної можливості можна через “Дію”. 

Отримати довідку можна, звернувшись до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Перелік ЦНАПів, де вже можна отримати послугу доступний за посиланням.

 Джерело 

14 березня. Особливості перебування українців за кордоном: статус біженця і тимчасового захисту

Вебінар юристки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марії Красненко на тему “Особливості перебування українців за кордоном: статус біженця і тимчасового захисту. Як отримати, в чому різниця, можливості й обмеження”. У вебінарі було розглянуто такі питання:  

• Особливості перебування українців в ЄС: статус біженця чи тимчасовий захист?
• Тимчасовий захист: кому він доступний та як ним скористатись?
• Статус біженця: що це таке? Як його отримати та що він дозволяє / у чому обмежує?
• Особливості перебування дітей на території ЄС у період воєнних дій на території України.
• Перебування українців у країнах поза ЄС: короткий огляд.

Джерело 

21 березня. Нові програми підтримки переселенців від Уряду

Кабінет Міністрів України запустив програми підтримки переселенців. Держава виплатить кожному переселенцю в Україні мінімальну грошову щомісячну допомогу: 2 тис. грн – дорослому і та 3 тис. грн – дитині. Роботодавцям, які беруть на роботу переселенців із постраждалих регіонів, держава виплатить по 6,5 тис. грн за кожного працевлаштованого.  Всі, хто надав безкоштовний прихисток для внутрішньо переміщених осіб, отримуватимуть 450 грн у місяць за кожного, кому допомогли, на компенсацію комунальних послуг. 

Джерело 

23 березня. Як поділитися свідченнями воєнних злодіянь окупантів

Агентство ООН у справах біженців у співпраці з “Укрпоштою” розпочало масштабну програму грошової допомоги, щоб допомогти вразливим переміщеним особам задовольнити їхні основні потреби. На першому етапі допомогу у сумі 2 220 грн отримають 360 тис. переміщених осіб по всій Україні. Така допомога буде виплачуватися щомісяця протягом трьох місяців із розрахунку на кількість людей у родині. Сім’ї зможуть отримати готівку через відділення “Укрпошти” в усіх регіонах України, а у перспективі – скористатися банківським переказом.

Джерело 

Що робити, якщо ви не взяли або втратили паспорт. Поради від юристів* 

• Можна користуватися паспортами на порталі “Дія” – ID-карткою або закордонним. Вони мають таку ж юридичну силу, що й звичайні. Цифровий паспорт можна показувати на блокпостах і поліції. Та навіть використовувати для перетину кордону в Польщі та Молдові.
• У центрах надання адміністративних послуг можна отримати ID-картку та закордонний паспорт і відновити втрачені документи. Нині вони працюють у таких областях: Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька.
• Можна звернутися до підрозділів Державної міграційної служби України. Перевірити, чи працює Державна міграційна служба України у вашому регіоні та знайти контактний номер, можна за посиланням. 

 * “Юридичний порадник для ВПО”, розроблений швейцарсько-українською Програмою EGAP та командою БФ “Право на захист” за підтримки Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства цифрової трансформації України.

Загальний огляд особливостей перебування громадян України на території ЄС

Жителі України можуть перебувати на території ЄС на трьох основних підставах, а саме: 

• залишатися у статусі туриста; 
• подати документи на отримання статусу біженця або додаткового захисту;
• отримати тимчасовий захист на території ЄС. 

Попри часте використання визначення “біженці” щодо  жителів, які були вимушені покинути територію України, кожна із цих підстав має свої особливості. Юристи Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” рекомендують звертатися за отриманням тимчасового захисту. Суттєвими перевагами є швидкість і простота отримання дозволу на проживання, доступ до праці, освіти, медицини та інших прав. Відсутність будь-яких обмежень, зокрема у пересуванні чи вилученні документів.  Після усунення загрози, спричиненої війною,  громадяни зможуть повернутися в Україну без необхідності вжиття додаткових дій із вашого боку.

Джерело 

Як поділитися свідченнями воєнних злодіянь окупантів

Урядові структури й громадські організації збирають свідчення про воєнні злочини та порушення правил і принципів ведення війни. Інформацію про воєнні злочини, скоєні російськими загарбниками, на спеціальному сайті збирає та публікує “ОПОРА”. Кожен, хто став свідком воєнних злодіянь окупантів, може заповнити форму на сайті. Зібрані свідчення будуть передані розслідувачам із Міжнародного кримінального суду.Так само Офіс Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами запустив сайт для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні. На сайті можна заповнити анкету та надати відео- і фотоматеріали, а також будь-яку інформацію про воєнні злочини, скоєні російськими загарбниками.

Переглянути бюлетень в форматі PDF:

Згідно з повідомленнями Філіппо Гранді, Верховного комісара ООН у справах біженців, понад 3 (три) мільйони людей  були вимушені покинути Україну у зв’язку з війною. Українці і далі продовжують перетинати кордон України, шукаючи прихистку в європейських країнах. У цьому матеріалі ми приділяємо увагу правовим підставам перебування жителів України в державах – членах ЄС. 

Підстави перебування в ЄС

Жителі України можуть перебувати на території ЄС на трьох основних підставах, а саме: 

• залишатися у статусі туриста; 
• подати документи на отримання статусу біженця або додаткового захисту;
• отримати тимчасовий захист на території ЄС. 

Попри часте використання визначення “біженці” щодо  жителів, які були вимушені покинути територію України, кожна із цих підстав має свої особливості. 

Турист

Статус “туриста” передбачає можливість перебування протягом 90 календарних днів на території Шенгенської зони з дати в’їзду. 

Житло. Ви маєте можливість самостійно забезпечувати своє перебування. Крім того, можете скористатися приватними пропозиціями, волонтерськими ініціативами щодо проживання. 

Працевлаштування. Більшість держав-членів вимагають наявності візи та дозволу на працевлаштування, навіть якщо запланована кількість днів перебування менша, ніж 90. Працевлаштування на території Шенгенської зони без відповідного дозволу є нелегальним і може призвести до заборони в’їзду. Залежно від держави-члена за це може стягуватися грошовий штраф.

Навчання. Ви можете брати участь у короткостроковому навчанні, що не перевищує 90 днів у 180-денному проміжку часу. Для довгострокового навчання необхідно  отримати дозвіл на перебування у вигляді візи, яка дозволяє довгострокове перебування. Правила в’їзду у таких випадках для кожної держави-члена різні. 

Таким чином, статус “туриста” не передбачає можливості працевлаштування, доступу до освіти, соціальної допомоги,  медицини тощо. 

Примітка 

До держав – членів ЄС, які є частиною території Шенгенської зони, відносяться: Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція.  

Держави – члени ЄС, в яких ще не в повному обсязі впроваджена Шенгенська нормативно-правова база (тобто ті, що не є частиною території Шенген без внутрішніх кордонів): Болгарія, Хорватія, Кіпр і Румунія. Перебування у цих країнах не буде враховуватися під час підрахунку днів перебування на території Шенген. 

Безвізовий режим розповсюджується також на держави – асоційованих учасників Шенгенської угоди: Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію.  

Безвізовий режим розповсюджується тільки на європейську територію Франції та Нідерландів.

Біженець

Статус “біженця” визначається згідно з Конвенцією про статус біженців 1951 року.  Відповідно до Конвенції біженець – це особа, яка внаслідок обґрунтованих побоювань стала жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань. 

Країна-звернення. У ЄС лише одна держава – член ЄС може розглядати заяву про міжнародний захист, як правило, це перша країна в’їзду. Це називається Дублінським регламентом.  

Орган подання заяви. Кожна держава має свій визначений орган, який здійснює розгляд звернень про отримання міжнародного захисту. Наприклад, у Польщі заяву необхідно подавати через прикордонну службу. Розгляд заяви і прийняття рішення здійснює Польське управління у справах іноземців. 

Строк розгляду. В середньому розгляд документів після подання заяви триває близько 6 місяців та включає низку етапів: 1) попередня процедура з коротким інтерв’ю; 2) процедура розгляду по суті з проведенням детального інтерв’ю; 3) розгляд та оголошення рішення по суті; 4) оскарження рішення (у разі негативного рішення). 

Статус біженця не має обмежень, проте може бути відкликаний у разі виявлення нових обставин щодо фактів, які розглядались. Водночас документ, який підтверджує статус (посвідки на проживання), має свій строк дії.

Житло. Проживання у приймальних центрах, наприклад таборах для біженців, є обов’язковим в окремих країнах під час розгляду заявки на отримання статусу. В інших – можливе проживання у приватному житлі за отримання відповідної згоди. 

Працевлаштування. Доступне після отримання статусу. У більшості країн є обмеження на роботу в період розгляду заяви. Наприклад, у Польщі, після того як подасте заяву, ви не маєте права працювати протягом 6 місяців із дати її подання. Це правило діє навіть якщо ви жили в Польщі до подачі заяви. Якщо через 6 місяців по вашій справі немає рішення, ви можете подати заяву на отримання дозволу на роботу до Управління у справах іноземців. Управління у справах іноземців видасть документ, що підтверджує ваше право на роботу в Польщі, поки ви очікуєте на рішення. 

Додаткова інформація. Агентство ООН у справах біженців –- організація, діяльність якої спрямована на  порятунок життів, захист прав і побудову кращого майбутнього для біженців, внутрішньо переміщених осіб та осіб без громадянства. Агентство представлене в більшості країн світу. Ви можете отримати більше інформації про процедуру отримання статусу біженця:

• в Угорщині: https://bit.ly/3tfnh4M
• у Польщі: https://bit.ly/35ckvoR
• у Румунії: https://bit.ly/3HvhrkK
• у Словаччині: https://bit.ly/3HkZzJi
• у будь-якій іншій країні: https://bit.ly/3HsFiSf 

Таким чином, статус біженця є заходом індивідуального характеру через подання заявки, надання доказів, що підтверджують конкретні обставини неможливості повернення до країни свого громадянства. Процедура є тривалою та має низку обмежень у процесі розгляду, зокрема право на працевлаштування, вибір місця проживання. 

Тимчасовий захист

Тимчасовий захист  –- це процедура виняткового характеру в ЄС. Процедура була розроблена внаслідок війни на території Балкан і може бути застосована тоді, коли є масовий наплив людей. Цей механізм має на меті забезпечити негайний і колективний (тобто без необхідності розгляду індивідуальних заяв) захист переміщених осіб, які не мають змоги повернутися до країни їхнього походження.  

Мета тимчасового захисту полягає в тому, аби послабити тиск на національні системи надання притулку та дозволити особам користуватися правами в усьому ЄС. Ідеться про право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу та доступ до освіти для дітей. 

Директива про тимчасовий захист діє у всіх країнах  – членах ЄС, крім Данії. Вона не застосовується в інших країнах Шенгенської зони (у Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії).  

Правовою підставою тимчасового захисту є: 

• Директива про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту від 20 липня 2001 року № 2001/55/ЄC; 
• Рішення Ради ЄС про її активацію для українців від 4 березня 2022 року №2022/382 ; 
• Повідомлення Комісії про оперативні вказівки щодо імплементації Рішення Ради №2022/382, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви №2001/55/ЄС та має наслідком запровадження тимчасового захисту; 
• законодавство кожної з країн – членів ЄС.

Тимчасовий захист застосовується до: 

• громадян України, які проживають в Україні та які були переміщені 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
• громадяни третіх країн, крім України, які були переміщені з України 24 лютого 2022 року або після цієї дати та мали в Україні статус біженця або еквівалентний захист до 24 лютого 2022 року.

Останні роз’яснення ЄС визначають продовження співпраці з державними органами України щодо “еквівалентного захисту” осіб. Згідно з попередньою інформацією документами, виданими Україною, є: 

– проїзний документ для осіб, яким надано додатковий захист; 

– проїзний документ особи без громадянства; 

– посвідчення для осіб, яким надано додатковий захист.

• членів сімей перших двох категорій, зокрема й  чоловіка/дружини (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, якщо такі визнає відповідна держава ЄС) та їхніх неповнолітніх неодружених дітей або дітей їхніх чоловіка/дружини (без різниці, чи вони народжені у шлюбі чи поза шлюбом, чи усиновлені), а також їхніх близьких родичів, які проживали разом із ними у складі сім’ї на момент вторгнення Росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні осіб із перших двох категорій; 
• громадяни третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на  підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, та які не можуть повернутися у безпечних і довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження.

За рішенням держав – членів ЄС тимчасовий захист може застосовуватись до: 

• громадян України, які виїхали до ЄС незадовго до 24 лютого, рятуючись від можливої війни, або якщо вони були у відпустці або відрядженні в ЄС; 
• осіб без громадянства або громадян третіх країн, крім України, які мали в Україні статус біженця або інший еквівалентний захист до 24 лютого 2022 року та які були вимушені виїхати з України до 24 лютого 2022 року або опинилися за межами України, наприклад, у зв’язку з роботою, навчанням, канікулами, сімейними або медичними відвідуваннями або з інших причин до цієї дати;
• осіб без громадянства або громадян третіх країн, крім України, які можуть довести, що вони легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, і які могли б повернутися в безпечних і довготривалих умовах до країни або регіону походження;
• осіб без громадянства або громадян третіх країн, крім України, які законно прожили в Україні на короткостроковій основі до 24 лютого 2022 року, зокрема студенти та працівники, і які не можуть повернутися в безпечних і довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження.

Про зазначене рішення кожна з країн зобов’язана повідомити Раду та Комісію ЄС. Одночасно з цим Комісія наполегливо закликає прийняти відповідне рішення із-за неможливості повернення до України.

Особи, які можуть бути виключені з тимчасового захисту. Державам-членам дозволяється виключати особу з тимчасового захисту, якщо вони мають серйозні причини вважати, що особа вчинила:

– злочин проти миру; 

– воєнний злочин; 

– злочин проти людства. 

Якщо особу визнали винною у діях, що суперечать цілям і принципам ООН, а також є розумні підстави вважати її загрозою для безпеки приймаючої держави-члена або громади.

Підстави  застосування тимчасового захисту. Відповідно до положень, визначених у Директиві, необхідно лише підтвердити своє громадянство, міжнародний захист або статус еквівалентного захисту, проживання в Україні, сімейний зв’язок (якщо необхідно).  Однак, щоб забезпечити належне управління та реєстрацію, держава-член ЄС може прийняти рішення про виконання певних вимог. Зокрема, йдеться про подання реєстраційної форми та надання відповідних доказів. Під доказами розуміють документи, які підтверджують особу та місце проживання, родинні стосунки. 

Орієнтовний перелік документів, що підтверджують громадянство України, навіть якщо термін їхньої дії закінчився:

• паспорти будь-якого виду (національні, дипломатичні, службові тощо);
• національні посвідчення особи;
• військові книжки та військові квитки;
• посвідчення особи моряка;
• свідоцтва про громадянство; 
• інші офіційні документи, у яких згадується або вказується громадянство.

Важливо

Якщо у держави-члена виникнуть сумніви щодо достовірності документів, або якщо особа не володіє названими вище документами, вона може зв’язатися з українським посольством/консульством.

Якщо ви не можете надати відповідні документи, а держава – член ЄС – отримати відповідні дані, то може бути прийнято рішення про перенаправлення на процедуру надання притулку. 

Орган подання документів. Подання документів здійснюється до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту. У різних державах це можуть бути різні установи. Детальна інформація в розрізі країн буде надана у статті “Особливості тимчасового захисту в країнах ЄС”.

Під час реєстрації держави-члени зобов’язані отримати персональні дані, такі як ім’я та прізвище, громадянство, дату та місце народження, сімейний стан і сімейні відносини. Фіксування інформації здійснюється у національних базах кожної з країн. 

Документ, що підтверджує перебування та строк дії. Дозвіл на проживання або інший ідентичний статус особа отримує у країні перебування. Він слугує підтвердженням легального перебування у  країна. Документ надається на один рік до 4 березня 2023 року. Якщо причини надання тимчасового захисту не зникнуть – тимчасовий захист буде автоматично продовжено на 6 місяців двічі, тобто до 4 березня 2024 року. Якщо причини для тимчасового захисту залишаться і надалі, Європейська Комісія може запропонувати Раді продовжити тимчасовий захист ще на 1 рік (тобто до 4 березня 2025 року). Строки можуть відрізнятись (збільшено строк 1 року) залежно від держави – члена ЄС. 

Житло. Кожна держава – член ЄС забезпечує тимчасовим житлом відповідно до своїх можливостей: проживання в готелях, розселення в приватних будинках тощо. Крім того, можлива виплата коштів на компенсацію витрат із розміщення. Більше інформації в розрізі країн буде надано в статті “Особливості тимчасового захисту в країнах ЄС”.

Працевлаштування. З дня звернення за тимчасовим захистом й отримання відповідного документа, що підтверджує проживання, ви можете розпочати свою трудову діяльність, самозайнятість, проходити стажування чи практику. В окремих країнах вимагається оформлення страховки чи реєстрації в податкових органах. 

Оплата праці, соціальне страхування, робочий час тощо визначається відповідно до регулювання у кожній із держав – членів ЄС. 

У низці країн створено ресурси для пошуку роботи. Більше інформації в розрізі країн буде надано в статті “Особливості тимчасового захисту в країнах ЄС”.

Доступ до освіти. Для дітей (до 18 років) гарантується доступ до освіти на рівні з дітьми з держав – членів ЄС. На рівні ЄС країнам рекомендується надавати дітям заходи підтримки, такі як підготовчі класи, мовні курси, психологічна підтримка тощо. Доступ до освіти забезпечується на всіх рівнях. Більше інформації в розрізі країн буде надано в статті “Особливості тимчасового захисту в країнах ЄС”.

Свобода пересування. Після того як держава-член надала тимчасовий захист, ви маєте право подорожувати у межах ЄС до 90 днів протягом 180-денного періоду.  Користуватися правами, отриманими від тимчасового захисту, можна лише в державі-члені, яка надала дозвіл на проживання.  Інша держава-член на власний розсуд може вирішити надати інший дозвіл на проживання.   

Таким чином, тимчасовий захист розроблено, щоб забезпечити негайний захист переміщених осіб, зокрема й тих, які втекли із зон збройного конфлікту. Він гарантує надання дозволу на проживання, а також пов’язані з ним права. Тривалість тимчасового захисту визначається законодавством ЄС.  Водночас особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця.  

Загальні рекомендації

Відповідно до зазначеного вище  жителям України рекомендуємо звертатися за отриманням тимчасового захисту. Суттєвими перевагами є швидкість і простота отримання дозволу на проживання, доступ до праці, освіти, медицини та інших прав. Відсутність будь-яких обмежень, зокрема у пересуванні чи вилученні документів. 

Після усунення загрози, спричиненої війною, ви зможете повернутися в Україну без необхідності вжиття додаткових дій із вашого боку. 

1. Посилання на твіт (повідомлення в соціальній мережі “Твіттер”) Філіппо Гранді опублікований 15 березня 2022 року: 

Today we have passed another terrible milestone: three million refugees have fled from Ukraine.

The war has to stop. Now.

— Filippo Grandi (@FilippoGrandi) March 15, 2022

 2. Посилання на повний текст Конвенції.

3. Дублінський регламент доступний англійською мовою за посиланням.

4.  Директива доступна англійською мовою за посиланням.

5. Рішення доступне англійською мовою за посиланням.

6.  Повідомлення Комісії доступне англійською мовою за посиланням.