вибори – Page 2 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation
Як показують дві виборчі кампанії минулого року, далеко не всі дільниці готові прийняти виборців зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями

Одна з моїх улюблених фраз: «Виборча кампанія — це проміжок між виборами».

Для тих, хто думав, що ми вже пережили всі вибори у 2019-му, то нагадаю: цьогоріч ми маємо обирати місцеву владу. А з огляду на запропоноване скорочення видатків до держбюджету-2020 через пандемію, дуже прикро, що тепер і Центральній виборчій комісії слід нагадувати про проведення виборів восени. Хіба в Раді знають більше, і на вибори в період «після-кризи» не очікують.

Втім, період між виборами зазвичай не менш корисний. Причин цьому кілька — Виборчий кодекс та потреба підготовки та впровадження значної кількості нормативних актів в зв’язку з його прийняттям. Одним із таких моментів є критерії доступності виборів.

Складно? А тепер уявіть собі, що ви мешкаєте в невеличкому містечку, далеко від обласного центру і ви — особа з інвалідністю, маломобільний громадянин, чи у вас немовля у візочку. Чи легко вам реалізувати своє виборче право? Я не кажу вже про те, аби бути обраним (стати депутатом чи мером), а хоча б проголосувати. Наразі значна кількість виборчих дільниць не пристосовані для громадян України, що мають інвалідність чи є маломобільними.

Про кого ми говоримо

Йдеться про понад 2 мільйони 600 тисяч громадян України, які мають різну групу інвалідності. З них близько 240 тисяч — особи І групи інвалідності, тобто з високим ступенем втрати здоров’я та залежністю від стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб.

Також ми говоримо про маломобільних громадян, які можуть і не мати інвалідності, але мають тимчасові розлади здоров’я, наприклад, перелом. А ще є літні люди, матері та батьки з візочками.

Тільки вдумайтесь: в Україні 6% громадян мають встановлену інвалідність. То чи варто думати про реалізацію їх прав? Відповідь однозначна.

Чи є доступними виборчі дільниці

Тут слід згадати багато компонентів. Від можливості стати кандидатом, членом виборчої комісії до можливості прочитати інформацію на сайті ЦВК чи поставити галочку навпроти обраного кандидата. Та зараз я зупинюсь на одному — безперешкодному доступі до виборчих дільниць.

Якщо звести до суті, то доступною є та дільниця, до якої можна дістатись. Тобто вона знаходиться або на першому поверсі, або має пандус, ліфт, місце для паркування спецтранспорту, а дорогою до них не трапляється перешкод. Не менш важлива наявність місць, де можна відпочити, належна висота поверхонь у кабінках, їх освітленість та можливість ознайомитись з інструкціями різним способом — крупним шрифтом, Брайля, викладеними письмово або за допомогою перекладача мови жестів тощо.

І як показують дві виборчі кампанії минулого року, далеко не всі дільниці готові прийняти виборців зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями.

Хто і як має це вирішувати?

Найпростіший спосіб — проголосувати за місцем перебування, тобто «на дому». Та слід знати, що особи з інвалідністю чи маломобільні громадяни можуть просто хотіти піти на дільницю. Або ж не хочуть пускати до себе велику кількість людей, включаючи спостерігачів, а часом і журналістів, які хочуть відзняти цей «прекрасний» момент. Підстав можна знайти багато, включно з ризиками помилкового заповнення бюлетенів, замість яких під час голосування «на дому» не отримати додатковий.

Новий Виборчий кодекс поклав на Кабмін обов’язок до 1 квітня 2020 року розробити та затвердити критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, що дозволить органам на місцях зробити підготовчу роботу відповідно до стандартів. Слід пам’ятати: така робота займає не один день і потребує фінансових витрат. А схоже на те, що досі навіть не визначено відповідальний орган, який розроблятиме ці критерії.

Та чи йдеться лише про вибори? Звісно ж, ні. Йдеться в цілому про ставлення держави до своїх громадян. Про осіб з інвалідністю на державному рівні мають не лише пам’ятати, а й реалізовувати всеукраїнські, регіональні та приватні програми з урахуванням усіх інтересів і потреб. Ми намагаємось застосовувати інклюзивний процес в школах, але не готові впроваджувати його в усі сфери життя. Ми готові згадувати про наших паралімпійців як досягнення року в новорічних зверненнях, але не готові сприяти особам з інвалідністю на законодавчому і практичному рівнях, а також з належним для цього фінансуванням.

Я все ще маю надію на запуск цих процесів, адже ми не раз чекали на Кабмін і, рано чи пізно, різними зусиллями досягали свого.

Юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія КРАСНЕНКО, НВ, 2 квітня 2020

Фото
Внутрішньо переміщені особи зацікавлені у місцевих виборах. Після нещодавніх змін до законодавства, місцеві влади почали більше реагувати на звернення та прохання громадян, які вимушено переїхали до безпечніших регіонів України.

Коментар виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої про те, що не можна зволікати з розробкою Порядку зімни виборчої адреси.



Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, місцеві вибори мають відбутись в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень, тобто 25 жовтня 2020 року.
Про це зауважила виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва під час круглого столу «Реформування законодавства, що регулює місцеві вибори», який відбувся 10 березня на базі Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

«Ми дякуємо всім причетним за можливість голосувати внутрішньо переміщеним особам та іншим мобільним всередині країни громадянам на місцевих виборах. Це є перемога. Проте щоб скористатися плодами цієї перемоги потрібно, щоб Центральна виборча комісія вчасно розробила порядок зміни виборчої адреси. Так, на це є термін до липня, але важливо якомога раніше почати інформаційну кампанію, щоб виборці могли дізнатися про таку можливість і вчасно нею скористатися. Адже змінити виборчу адресу можна не пізніше ніж на п’ятий день з початку виборчого процесу. Особливу увагу потрібно приділити можливості подачі заяви онлайн. Це надасть безперешкодний доступ для людей з інвалідністю, а також зменшить навантаження на органи ведення Державного реєстру виборців», – сказала Тетяна Дурнєва.



Щодо доступності виборів для людей з інвалідністю, виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» просила представників влади звернути увагу на те, що наразі не відомо, чи всі відповідальні органи виконують свої обов’язки в цій сфері.

Так, згідно прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу, Кабінету Міністрів України до 1 квітня 2020 року необхідно:

– розробити та затвердити критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування;

– забезпечити проведення постійного моніторингу та оцінки доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування, та врахувати їх результати під час розробки та здійснення загальнодержавних програм забезпечення реалізації прав і задоволення потреб людей з інвалідністю на відповідні роки.

Проте згідно з офіційними відповідями, які отримав Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» , схоже на те, що жодне міністерство не займалось цим питанням.

Разом з тим, позитивним є те, що при Центральній виборчій комісії функціонує Робоча група з питань забезпечення реалізації і захисту виборчих прав осіб з інвалідністю. В рамках роботи в групі експерти Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» надавали рекомендації для вдосконалення Виборчого кодексу, які були враховані в пропозиціях ЦВК.

Фото – Роман Шаламов, IFES
13-14 листопада 2019 року Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Центральною виборчою комісією (ЦВК), Радою Європи та Координатором проектів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні провели конференцію “Президентські та парламентські вибори 2019 року в Україні: Висновки та рекомендації”.

Від Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” у цьому заході взяла активну участь Ольга Мартиновська. Вона презентувала тему “Підвищення медіа-грамотності та навичок кібер-гігієни громадян”.

Європейська мережа організацій з моніторингу виборів (ENEMO) оприлюднила фінальні звіти за підсумками спостережень за президентськими та позачерговими парламентськими виборами, що відбулися в Україні цього року. У висновках містяться загальні враження спостерігачів місії, а також рекомендації щодо вдосконалення виборчих правил та процедур. Тема голосування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) займає окреме місце в обох звітах. Далі – витримки-цитати.

Президентські вибори (І та ІІ тури)

Внутрішньо переміщеним особам (ВПО) мають бути надані повні політичні права бути зареєстрованими та голосувати без необхідності жорсткої реєстрації в кожному турі виборів. ЦВК та Державний Реєстр Виборців повинні проводити аудиторські перевірки, використовуючи зразки списків виборців у районах з високим рівнем міграції ВПО, щоб більш ефективно ідентифікувати незареєстрованих виборців. Як альтернатива, якщо виборцям потрібно зареєструватися за тимчасовою адресою, вони повинні мати змогу зробити це на відносно тривалий період часу, як це рекомендує Венеціанська комісія (Кодекс належної практики у виборчих питаннях 2002 р., Розділ I.1.2 ) з метою включення якомога більшої кількості виборців. Обов’язок реєструватися у тимчасовому місці голосування між турами (залишаючи на реєстрацію лише два тижні) є порушенням цього принципу”.

Парламентські вибори

ENEMO рекомендує внести зміни до законодавства для повного закріплення ВПО, щоб вони могли голосувати в одномандатних округах. ENEMO вважає відсутність повного закріплення ВПО однією із вразливих рис діючої виборчої системи, що впливає на всеохопність реєстру виборців. Це також суперечить міжнародним стандартам, таким як Загальна декларація прав людини 1948 р. (Ст. 21), яка зазначає, що кожен має право брати участь в урядуванні та голосувати на виборах шляхом загального і рівного виборчого права.

Відсутність закріплення ВПО пов’язана, головним чином, з чинною вимогою формальної договірної власності та оренди, яка уможливлює закріплення ВПО лише на розсуд власників майна. Зважаючи на характер дозволу на реєстрацію місця проживання в Україні, якщо власники майна вважають за краще не засвідчувати проживання орендаря з метою уникнення оподаткування, орендар не може довести своє місце проживання. Кодекс доброї практики Венеціанської комісії з виборчих питань (2002 р.) передбачає, що: «Якщо особи, у виняткових випадках, були переміщені проти своєї волі, вони повинні, тимчасово, мати можливість вважатись резидентом за попереднім місцем проживання».

Загальну систему реєстрації місця проживання слід реформувати до декларативного підходу до реєстрації резидентів, щоб уникнути суперечності з міжнародними стандартами.”

***

Звіт за підсумками виборів Президента-2019 (укр.)
Звіт за підсумками виборів до ВР-2019 (укр.)
Центральна виборча комісія на своєму засіданні затвердила Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення чергових виборів Президента України 31 березня 2019 р. Він складається із 151 пункту.

У документі визначено строки, коли громадяни, що мешкають поза місцем реєстрації, можуть звернутися до відділів ведення Реєстру виборців із заявою про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. До таких громадян належать передусім внутрішньо переміщені особи та трудові мігранти.

Отже, подавати заяву можна від 31 грудня 2018 р., але не пізніше за 5 днів до дня виборів, тобто до 25 березня 2019 р.

Нагадаємо, у ЦВК закликають не зволікати із зверненнями до органів Державного реєстру виборців, а зробити це якомога раніше. Адреси відділів ведення Реєстру можна знайти на Порталі держреєстру.

Фото
Секретарка Центральної виборчої комісії Наталія Бернацька закликала переселенців завчасно подбати про інформування органів ведення реєстру виборців та написати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

Про це вона сказала під час прес-конференції “Я маю право обирати“.



За її словами, всі переселенці матимуть можливість проголосувати на виборах Президента, і вже починаючи з 31 грудня, але не пізніше пʼяти днів до дня голосування, можна подавати заяву про зміну місця голосування без зміни місця реєстрації до найближчого органу ведення Державного реєстру виборців.

Фото  
У продовження теми про вчорашнє рішення Центральної виборчої комісії Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” надає відповіді на деякі актуальні питання щодо майбутнього голосування.

?Ми і на виборах 2014 року не приносили ніяких документів, просто показали паспорт з донецькою пропискою і змінили місце голосування. То що змінилось?

Так, на виборах 2014 року діяла Постанова ЦВК від 7 жовтня 2014 року № 1529 «Про питання тимчасової зміни місця голосування виборцям, виборча адреса яких відноситься до території Донецької чи Луганської області, на період проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року».

?А як же бути виборцям з кримською реєстрацією? Про них ЦВК забула?

Ні, навпаки, ще 9 квітня 2014 року ЦВК прийняла Постанову № 240, згідно якої «виборці, виборча адреса яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування».

?То я зможу нарешті поміняти виборчу адресу?

Ні, мова не про виборчу адресу, а про місце голосування. Про можливість для ВПО змінити виборчу адресу ми говоримо в #законопроект6240, який поки що не розглянуто в парламенті.

?Як проголосувати «трудовим мігрантам»?

Так, як і раніше, згідно з Постановою ЦВК від 13 вересня 2012 року № 893 «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси». Потрібно додати до заяви документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси.

?Коли можна змінити місце голосування?

Якщо ви включені до Реєстру виборців (варто перевірити себе в Особистому кабінеті виборця), то написати заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси можна не раніше дня початку відповідного виборчого процесу та не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування. Тобто зараз нікуди йти не потрібно, бо виборчий процес ще не почався.
9 вересня 2017 року стартував виборчий процес у 201 об’єднаній територіальній громаді, які розташовані у 24 областях України. Загалом ці вибори охоплюють майже 1 мільйон 300 тисяч громадян. Проте не всі зможуть проголосувати 29 жовтня. Зокрема на території ОТГ, де відбуватимуться вибори, проживають 116 404 внутрішньо переміщених осіб*. Вони не зможуть реалізувати свої конституційні права та проголосувати за місцеву владу в нових для них громадах.

116 тисяч – це багато чи мало?

«Для прикладу, візьмемо кількість населення типового українського міста – Ужгород, – каже аналітик Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Роман Кисленко. – Станом на сьогодні тут мешкає 114 007 осіб. Отже, кількість ВПО, які не можуть реалізувати своє активне виборче право гарантоване Конституцією та іншими законами, перевищує кількість цього обласного центру.

Загалом цю проблему можна вирішити шляхом ухвалення проекту Закону №6240 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)», який було внесено до Верховної Ради України ще навесні цього року. Однак цей документ досі не розглянув парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя й не надав відповідного висновку, як це передбачається процедурою.

«Проблема, коли громадяни України не можуть реалізувати своє активне виборче право за місцем фактичного проживання, досі є не вирішеною, – відзначає Роман Кисленко. – ВПО й надалі залишаються осторонь виборчого процесу та не беруть участі в місцевому самоврядуванні в громадах, в яких вони проживають уже більше трьох років».

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», який є одним з розробників згаданого законопроекту, кілька разів звертався до голови Комітету Руслана Князевича з тим, щоб депутати якомога швидше розглянули на засіданні Комітету законопроект й рекомендували Верховній Раді включити його до Порядку денного, розглянути й врешті у першому читанні прийняти за основу. Однак поки що Комітет не розглянув документ, який гарантуватиме переселенцям право голосу на місцевих виборах. Тож, на жаль, чергові вибори в об’єднаних територіальних громадах відбудуться без участі понад 100 тисяч виборців.

* Загалом станом на 11 вересня ц. р., за даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, взято на облік 1 592 430 переселенців або 1 281 907 сімей з Донбасу і Криму.

(Фото Укрінформ)