Вже понад 100 днів минуло від 25 жовтня, відколи громадяни, які мешкають не за місцем офіційної реєстрації вперше в історії України могли проголосувати на місцевих виборах у тих громадах, де вони мешкають!

5 повних днів є для зміни виборчої адреси у виборців, які живуть в тих громадах, де 28 березня пройдуть повторні та проміжні місцеві вибори. Це стосується громадян, які дійсно проживають в цих населених пунктах, але не мають зареєстрованого місця проживання і не включені в списки виборців. Можливо, ви не встигли подати заяву про зміну виборчої адреси для участі у чергових місцевих виборах 25 жовтня? Доля дає вам таку можливість.

Вибори відбудуться у різних куточках України – повний список є на сайті Центральної виборчої комісії: https://bit.ly/3oS4GHT або на сайті Державного реєстру виборців: https://bit.ly/36Ek2t8

Нагадаємо, ось тут є вебінар “Як змінити виборчу адресу, щоб проголосувати не за місцем реєстрації, або не маючи реєстрації взагалі”

Не втрачай своє право голосу!

21 січня на платформі Zoom відбулася експертна зустріч, під час якої обговорювалися можливі законодавчі зміни в частині вдосконалення Виборчого кодексу для збереження позитивних тенденцій лібералізації процедур зміни виборчої адреси.

У зустрічі взяли участь представники Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” (організатор), Громадянської мережі ОПОРА, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Національної поліції України, Центральної виборчої комісії та Державного реєстру виборців.

Загалом учасники експертної зустрічі дотримуються позиції, що лібералізація процедури зміни виборчої адреси – незворотній крок уперед, який, утім, потребує певного вдосконалення, аби запобігти появі «схем» в умовах українських реалій. Зміни до законодавства  – це логічний крок й вони на меті унеможливити в подальшому потенційні зловживання із зміною виборчої адреси.  

Учасники дискусії висловлювали різні ідеї та пропозиції. Наприклад, внести зміни до ККУ, зокрема щодо визначення нових складів злочинів (для громадян і організаторів «схем»); збільшити строки розгляду заяв до 30 днів, а не 15, для можливості перевірки інформації тощо.

Експертна зустріч відбулася за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії.

Україна вкотре продемонструвала здатність організувати виборчий процес, що заслуговує довіри, а українці ще раз підтвердили своє непохитне бажання жити у демократичному суспільстві. До такого висновку дійшли аналітики Національного демократичного інституту у підсумковому аналізі виборчого середовища «Спостереження за виборами в Україні».

Серед ключових висновків дослідження:

– перебіг дня голосування загалом був впорядкований та професійно організований;

– передвиборчий період характеризувався конкурентною агітацією;

– пандемія covid-19 мала негативний вплив на багато аспектів виборчого процесу;

– є достатньо підстав вважати, що результати відображають плюралізм думок українських виборців.

Аналітики інституту з 25 серпня до 23 жовтня проводили дослідження із залученням представників та представниць органів державної влади України, політичних партій, органів адміністрування виборів, громадянського суспільства, ЗМІ, українських та міжнародних організацій зі спостереження за виборами.

Повний текст дослідження українською мовою

Повний текст дослідження англійською мовою 

Центральна виборча комісія прийняла 185 (сто вісімдесят п’ять) Постанов з 1 вересня до 15 жовтня 2020 року. Серед них 3 (три) Постанови про реалізацію виборчих прав людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Документи доступні на сайті Центральної виборчої комісії у розділі “Нормативні акти” або за посиланням.

Щодо плакатів, які будуть на всіх виборчих дільницях

2 жовтня 2020 року Центральна виборча комісія прийняла Постанову №329 та встановила форми плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Плакати будуть розміщені на виборчих дільницях у доступних для ознайомлення місцях.

У нижньому правому куті плакатів є QR-код для отримання інформації у спрощеному доступному форматі та перегляду відео українською жестовою мовою. Для зчитування QR-коду виборець має використати спеціальний додаток або навести камеру мобільного пристрою на картинку.
15 жовтня Центральна виборча комісія затвердила форму і текст плакатів у спрощеному доступному форматі. Експертки
Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” допомагали Центральній виборчій комісії розробити спрощену версію плакату. Плакати доступні за посиланням.

Постанова №329 доступна за посиланням.

Постанова №387, що вносить зміни до Постанови №329, доступна за посиланням.

Щодо інформаційної доступності

15 жовтня 2020 року Центральна виборча комісія прийняла Постанову №385, якою затвердила порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком).

Порядок визначає:

• надання в доступному форматі інформації, що стосується підготовки та проведення загальнодержавних та місцевих виборів. Наприклад, щодо передвиборчих програм партій, порядку зміни місця голосування тощо.
• вимоги до форми, розміру, текстів, поліграфічного виконання інформаційних матеріалів. Наприклад, текст має бути без курсиву, переносів, підкреслень, написання фраз, текстів повністю великими літерами. В той же час шрифти мають бути розбірливими, контрастними темними на світлому фоні або, навпаки, світлі білі шрифти на темному фоні.
  
  Рекомендується використовувати шрифти Verdana або Arial 18-го розміру.


• виборчі комісії визначають особу, відповідальну за сприяння в реалізації виборчих прав людей з інвалідністю.
• розміщувати матеріали на стендах та офіційних сайтах виборчих комісій потрібно на зручній для вільного зорового сприймання висоті 1,20 – 1,60 м.

Постанова доступна за посиланням.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” двічі надавав рекомендації до проєкту цієї Постанови. ЦВК врахувала більшість зауважень та пропозицій.

Щодо критеріїв доступності виборчих дільниць для маломобільних груп населення 9 жовтня Уряд затвердив критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення Приміщення для голосування та приміщення виборчих комісій мають відповідати критеріям.

Критерії передбачають:

● облаштування безоплатних паркомісць (не далі ніж 50 метрів від виборчої дільниці),

● встановлення пандусів або піднімальних пристроїв,

● обладнання шляхів руху засобами орієнтування та інформаційної підтримки,

● пішохідні доріжки, тротуари і пандуси мають бути рівними та без бордюрів,

● дверні отвори мають бути без порогів і перепадів висот підлоги,

ширина дверей і відкритих отворів у стіні, а також виходів з приміщень виборчих дільниць на сходову клітку має становити не менше 90 см.

Текст Постанови на момент публікації тексту не був опублікований на офіційних ресурсах. Однак ми знаємо, які основні критерії включено, оскільки саме Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” ініціював розробку цих критеріїв в рамках Робочої групи при ЦВК та створив перший варіант критеріїв.

Результати обговорення рекомендацій для політичних партій та політиків

25 вересня команда Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» провела онлайн – обговорення рекомендацій щодо врахування інтересів громадян з інвалідністю при веденні партіями та окремими політиками виборчої кампанії. На захід зареєструвалося більше 60 учасників та учасниць, представники та представниці політичних партій, громадських організацій, ЗМІ. Н заході виступили:

– Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ»; – Ірина Саранча, авторка рекомендацій, голова правління ГО «Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді «Паросток»; – Тетяна Герасимова, проєктна менеджерка ГО «Fight for Right»; – Сергій Постівий, член Центральної виборчої комісії; – Людмила Фурсова, референтка Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю; – Наталія Скрипка, Голова Національної Асамблеї людей з інвалідністю України; – Мішель МакГрорті, старша менеджерка програми для політичних партій НДІ в Україні; – Вірджинія Аткінсон, старша міжнародна радниця з питань інклюзивності, IFES (Міжнародна Фундація Виборчих Систем).

Ірина Саранча в своєму виступі детально розказала про наявні в Україні проблеми із залученням людей з інвалідністю та маломобільних груп населення до політики. Експертка також презентувала розроблені правозахисниками рекомендації політичним партіям.

Серед ключових проблем, з якими стикаються виборці з інвалідністю, експертка визначила недотримання прав, архітектурна недоступність та відсутність універсального дизайну, низьку явку населення на виборита неможливість людей з інвалідністю брати повноцінну участь у діяльності політичної партії.

Враховуючи той факт, що кожен 10 виборець має інвалідність або належать до МГН, а українське законодавство та міжнародні документи чітко закріплюють рівність прав усіх громадян, вирішення зазначених проблем має стати одним з пріоритетів політичних партій та політиків як в ході виборчої кампанії, так і після її завершення.

Рекомендації охоплюють теми підготовки друкованих матеріалів, організації онлайн та офлайн заходів та поради щодо правильного вживання термінів при веденні агітації.

«Робота над цими рекомендаціями була голосом тих людей з інвалідністю, які живуть у маленьких містечках, які живуть на 5 поверхах старих «хрущовок». Про них ніхто не знає, але якщо політичні партії проявляють інтерес до цих людей, не просто виборчі обіцянки, а справжній інтерес, це стане справжнім кроком до побудови суспільства рівних можливостей. Я сподіваюсь, що разом ми створимо цей інклюзивний простір для тих небайдужих людей, які хочуть бути активними», – додала Ірина Саранча, авторка рекомендацій.

Проєктна менеджерка ГО «Fight for Right» Тетяна Герасимова у своєму виступі наголосила на тому, що в Україні потрібно побудувати суспільство, де б людина з інвалідністю мала змогу займатися улюбленою справою, в тому числі і політичною. Існуюча недоступність політики в Україні для людей з інвалідністю свідчить про те, що там не чекають на таких людей.

«Навіщо людині йти в політику, якщо вона не зможе зайти в жоден з владних кабінетів через відсутність пандусів. Для чого їй іти на вибори, якщо вона не може прочитати, побачити або почути програму кандидатів», – зазначила Тетяна Герасимова.

Також експертка закликала всіх учасників виборчого процесу, партії та НДО, залучати до роботи з захисту прав осіб з інвалідністю досвідчених та підготовлених спеціалістів.

Про роботу Центральної виборчої комісії щодо врахування інтересів виборців з інвалідністю у виборчому процесі розказав Сергій Постівий. Член ЦВК зазначив, що була створена спеціальна робоча група, в яку увійшли представники правозахисних організацій. Ця група готує та відправляє на розгляд народних депутатів свої рекомендації щодо врахування інтересів громадян з інвалідністю. Одним з головних результатів цієї роботи стало прийняття змін до Виборчого кодексу, в якому було враховано більшість рекомендацій групи. Крім того робоча група розробила критерії доступності виборів для громадян з інвалідністю, які вже на розгляді в Кабінеті Міністрів України.

Про досвід інших країн з включення людей з інвалідністю в політичний процес в своїх виступах розказали представниці міжнародних організацій. Мішель МакГрорті, старша менеджерка програми для політичних партій НДІ в Україні, поділилася власним досвідом участі в 2018 році у виборчій кампанії до Сенату США в штаті Іллінойс. Ця кампанія стала унікальною через те, що обидва кандидати до Сенату від цього штату мали інвалідність. Більш того, одна з кандидаток була жінкою, яка отримала інвалідність під час війни в Іраку.

«Інклюзивність важлива не лише через питання захисту прав людини чи прав громадянина. Коли ми залучаємо людей з інвалідністю, ми допомагаємо своїй країні, бо це допомагає економіці. Бар’єри в суспільстві для людей з інвалідністю негативно впливають на економіку, про що свідчать останні дослідження в трьох африканських країнах. Це дослідження продемонструвало, що відсутність бар’єрів для людей з інвалідністю дозволяє цим людям ставати успішними та допомагати суспільству та країні», – зазначила Мішель МакГрорті.

Експертка також навела цифри, які свідчать прозростання впливу виборців з інвалідністю в США. У 2018 році в США у виборах взяло участь на 8,5% виборців з інвалідністю більше, ніж в минули роки. Це призводить до того, що кандидати зацікавлені в тому, щоб забезпечити можливість цим виборцям голосувати, бо від цього може залежати результат виборів.

Вірджинія Аткінсон, старша міжнародна радниця з питань інклюзивності IFES презентувала досвід інших країн в забезпеченні участі людей з інвалідністю в політичному процесі. Наприклад у Великобританії були зняті фінансові бар’єри для участі людей з інвалідністю виборах в якості кандидатів. Було створено спеціальний фонд, який фінансував витрати, які кандидат з інвалідністю ніс додатково через свою інвалідність. В Уганді у парламенті з 1995 року зарезервовано 5 місць для людей з інвалідністю. В цій країні 47 000 представників та депутатів різного рівня мають інвалідність. Спеціальні квоти також були запроваджені в Зімбабве в 2014 році в Сенаті країни. Також експертка наголосила, що від запровадження інклюзивних практик для людей з інвалідністю виграє все суспільство. Наприклад спеціальні інформаційні буклети для виборців з порушенням зору будуть корисні і для людей похилого віку, які мають слабкий зір та зможуть краще ознайомитись з інформацією про кандидата.

Наталія Скрипка, Голова Національної Асамблеї людей з інвалідністю України в своєму виступі розказала про важливість доступу інформації для людей з інвалідністю для освіти. Як продемонструвало дослідження, яке проводили в Україні, недоступність інформації негативно впливає на політичну активність громадян з інвалідністю. Ще більш важливим є той факт, що представники політичних партій не висловлюють зацікавленість у тому, аби забезпечувати виборців з інвалідністю такою інформацією.

Політичні партії недооцінюють важливість інформаційної доступності своєї діяльності для людей з інвалідністю. Існуючі упередження та стереотипи щодо людей з інвалідністю породжують дискримінаційні практики по відношенню до цих громадян, в тому числі і з боку партій. Попри це самі громадяни з інвалідністю готові брати участь у виборах, як виборці і як кандидати.

Людмила Фурсова, референтка Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю у своєму виступі зазначила, що особлива увага в роботі з забезпечення прав людей з інвалідністю має приділятися саме усуненню існуючих перешкод. Діюча система, за словами експертки, до сих пір має безліч перешкод для голосування в першу чергу людей з порушеннями зору. Також експертка звернула увагу на необхідність виконання зобов’язань перед міжнародною спільнотою.

Після виступів спікерів учасники та учасниці заходу продовжили обговорення та відповідали на питання.

12 жовтня о 19:00 команда Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» проводить на платформі Zoom вебінар на тему того, як людям з інвалідністю підготуватися до голосування 25 жовтня 2020 року. Наші експертки розкажуть про:

• звернення щодо голосування за місцем перебування: як підготувати та подати відповідне звернення, як голосувати на дільниці, маючи відомості про постійну нездатність пересуватись самостійно тощо;
• вимоги щодо доступності виборчих дільниць: як перевірити свою дільницю на доступність та що робити, якщо дільниця не є доступною;
• голосування на дільниці: як виглядатиме виборчий бюлетень, як правильно його заповнити, чи можна скористатись сторонньою допомогою та про розумні пристосування.

Кожен учасник та кожна учасниця можуть задати питання експерткам після закінчення презентації. Для участі у вебінарі заповніть анкету за посиланням до 11 жовтня включно: https://bit.ly/2SFOXxX
Вебінар організовано командою Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проекту “Доступні вибори” за фінансовою підтримкою Національного демократичного інституту.

16-го вересня відбулася пресконференція “Місцеві вибори за новими правилами“. Спікери заходу: Олена Гатаулліна, секретар ЦВК, Олександр Стельмах, Керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців, Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ»; Роман Любченко, директор програм Міжнародної фундації виборчих систем в Україні; Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА; Ольга Одинокова, начальниця відділу Головного слідчого управління Національної поліції України, а також виборці, які успішно скористалися новими можливостями законодавства.

 

Наталка: Вітаю наших слухачів та слухачок. Мене звати Наталка Новикова, я працюю в ГО “ГРУПА ВПЛИВУ”. Вже декілька років ми займаємось захистом прав громадян та громадянок, зокрема і виборчих прав.

В своєму першому подкасті (посилання на нього Ви можете знайти нижче) я розповідала про аспекти доступності наших міст. І в контексті виборів ми можемо точно сказати, що в Україні поки що є і інформаційна, і процедурна, і транспортна недоступність, але в більшій мірі можемо бачити архітектурну недоступність. От якраз з останнім нам допоможе розібратись Тарас Щербатюк, Регіональний координатор громадських омбудсменів із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА.

Вітаю, Тарасе! Розкажіть, чим Ви в цілому займаєтесь як виборчий омбудсмен? Що входитть до вашої відповідальності?

Тарас: З 2019 року з’явилась нова інституція омбудсменів із захисту виборчих прав (ред. в межах діяльності Громадянської мережі ОПОРА). Основною нашою метою і завданням є захист виборчих прав громадян України. Є декілька напрямків, в яких ми працюємо саме в плані захисту виборчих прав: 1) Захист виборчих прав людей з інвалідністю, 2) Захист прав внутрішньо переміщених осіб, 3) Захист виборчих прав ув’язнених та інших категорій громадян загалом. Виборчі омбудсмени також займаються аналізом саме діяльності і органів влади, і правоохоронної системи – все, що стосується саме виборчих правопорушень, притягнення до відповідальності винних осіб за порушення виборчого законодавства. Ми такі собі спостерігачі, монітори за дотриманням саме виборчого законодавства.

Наталка: Тобто ви працюєте як безпосередньо і у виборчому процесі, так і у міжвиборчий період, коли вибори не відбуваються?

Тарас: Так-так.

Наталка: А от якщо ми переходимо до правового поля. Відповідно до Виборчого кодексу, це в нас перший такий виборчий великий документ, який описує взагалі весь процес виборів, всі аспекти, який був прийнятий нещодавно, в грудні попереднього року, саме виконавчі органи місцевої влади до 2025 року мають забезпечити доступність до приміщень виборчих дільниць та приміщень для голосування. От якщо ми представимо, що зараз 2025 рік, як з Вашої точки зору виглядає ця доступна дільниця?

Тарас: Ви ж знаєте, законодавство у нас майже ідеальне в плані архітектурної доступності. І органи влади нам це також підтверджують, що законодавство ідеальне.

Наталка: Нещодавно стало ідеальним, я би так сказала. Тому що Державні будівельні норми були прийняті, оновлені у 2018 році, тож воно поступово стає все кращим.

Тарас: Так-так. Зважаючи на це ми задались тоді питанням: законодавство майже ідеальне з 2018 року, люди з інвалідністю постійно про це говорять, постійно відбуваються певні зустрічі, в Україні створені комітети доступності при органах влади – тобто це питання на слуху. Але майже нічого не робиться. Ми задались питанням: а що ми можемо зробити, щоби зрушити ці питання? Ми побачили, що це питання майже нереально вирішити, якщо ми будем займатись якось точково. Візьмемо, наприклад, одну область і будемо там робити все це: наголошувати, зустрічатись з органами влади, з людьми з інвалідністю, іншими маломобільними групами населення, писати якісь скарги, заперечення щодо бездіяльності органів влади. Але в мене промайнула думка: щоб вирішити глобально це питання, потрібно глобально зайти з цим питанням. Тому ми вирішили, оскільки в нас є 25 виборчих омбудсменів, ми можемо сколихнути всю країну в цьому напрямку. І ми почали з 2019 року це робити. З різницею в один-два дні ми надіслали листи на обласні державні адміністрації, міста обласного значення, громади з роз’ясненнями виборчого законодавства, з роз’ясненням те, яка відповідальність буде у органів місцевого самоврядування, якщо не буде виконуватись законодавство. І другий лист, який ми надіслали – ми почали вивчати, скільки загалом є недоступних дільниць на всій території України. Оскільки, як ви знаєте, ні в державному реєстрі виборців, ні в якому іншому органі влади не знають відповідь на це питання: “Наскільки є доступними архітектурні дільниці?”. Це питання є загадкою мабуть і на сьогоднішній день. За результатами нашого того моніторингу ми побачили, що більше 10% виборчих дільниць в Україні є або взагалі недоступними, або малодоступними. І ми побачили, що саме 10% цих дільниць є проблемними, і що люди, які на них голосують, або стикаються з певними труднощами, або з проблемами під час голосування. В Україні близько 50% виборців, які приходять на голосування. І виникла думка: а можливо також і в доступності проблема? Люли банально не можуть прийти на дільницю. Вони знають, що вони не можуть потрапити туди. І вони просто не ходять на цю дільницю. А потім виникає питання: чому така низька явка виборців в Україні? Ми як правовики здатні виправити, допомогти маломобільним громадянам підготувати ті ж самі заяви, скарги, налагодити комунікацію з органами влади. І вже після того, як ми почали говорити про це по всій країні., до нас почали звертатись організації людей з інвалідністю на місцевому рівні з цією проблемою і з проханням допомогти. Перед президентськими виборами до мене масово почали звертатись саме люди з інвалідністю і вказувати на те, що їхні виборчі дільниці не є доступними, що вони не можуть голосувати і просять про допомогу. Вони почали вказувати, що питання більше там не в пандусах чи засобах доступності, а в тому, що дільниці масово розташовані на других поверхах, приміщення в будівлях, які не облаштовані ліфтами та іншими засобами доступності. І ми почали це питання також висвітлювати. Про те, що нас є дві складові цієї проблеми: недоступність виборчих дільниць через відсутність засобів доступності і те, що вони знаходяться вище першого поверху.

Наталка: А от тут я хотіла, щоб Ви допомогли деяким нашим слухачам, які просто іноді не замислюються. Якщо не має якихось проблем зі здоров’ям, вона (ред. людина) мобільна, в неї немає маленької дитини з візочком, то зазвичай людина не відчуває, що таке недоступна дільниця. От Ви сказали аспект – це не на першому поверсі, на другому і вище, відсутність пандусу проблеми створює для маломобільних громадян та осіб з інвалідністю. На що ще Ви звертаєте увагу, коли говорите про недоступну дільницю?

Тарас: Якщо ми говоримо саме про архітектурну доступність, то Ви правильно задали питання “Що саме для мене є доступна виборча дільниця?”. Коли ми почали цим питанням займатися, я одразу вирішив, що мені потрібно пройти цей шлях від дому, де проживає людина з інвалідністю, до приміщення для голосування. І визначити, які ж проблеми є на шляху цього слідування. І от коли ми пройдемо зараз віртуально цей шлях і Ви також зрозумієте, якою є доступна виборча дільниця і для мене, і загалом для більшості категорій населення. По-перше, транспортна доступність. Людина з інвалідністю та інші маломобільні групи населення мають можливість безперешкодно від свого дому потрапити саме до приміщення для голосування. В громаді, в місті повинен бути доступний транспорт для цих категорій населення. Потім, коли ми проходимо цей шлях, людина встає на зупинці, поблизу приміщення для голосування. Шлях слідування від зупинки територією, де знаходиться виборча дільниця, приміщення для голосування також повинен бути доступним: не повинно бути бордюр, вибоїн, інших перешкод, які не дозволяють безперешкодно рухатися до цієї будівлі.

Наталка: Я знаю дуже часто в школах, або в таких якихось установах, стоять такі клумбочки, вазони з квітами невеличкі, невеличка доріжка між ними йде – це дуже гарно, але для людей, які пересуваються на кріслах колісних або на милицях, це недоступно.

Тарас: Якщо продовжуємо наш віртуальний шлях, то людина доїжджає, (хай ця людина буде на кріслі колісному) до тієї самої хвірточки або входу на територію, де розташовано приміщення для голосування. Перед нами досить часто виникає такий бар’єр, бо ця хвірточка – шириною 70 см. Банально крісло колісне не може взагалі проїхати на територію. Тоді людина має шукати або інші входи, або ті ж самі службові, де проїжджає транспорт навчально закладу. Тобто вона відчуває на собі певну дискримінацію: “Чому я не можу як решта громадян потрапити так само як всі на дільницю через центральний вхід?”. Це проблема досить масштабна наразі в Україні. Потім людина проходить від входу на територію до будівлі, де знаходиться приміщення для голосування. Тут також може виникнути багато бар’єрів: ті ж самі вибоїни, бордюри, навіть інколи виникає так, що на території є сходові клітини, які також не обладнані пандусом. Варто також сказати про те, що така ситуація виникає на багатьох виборчих дільницях. Ми це вже бачимо під час нашого дослідження, про яке я скажу. Потім людина підходить до входу в будівлю і бачить високі сходи. Часто поряд з цими сходами немає ні пандусів, ні інших засобів, за допомогою яких людина потрапила б на виборчу дільницю.

Наталка: Підйомники я знаю у нас в Києві в метро на деяких станціях.

Тарас: Я би також до архітектурної доступності відніс не тільки пандусі, а й наявність банально дворівневих поручнів, в навчальних закладах часто не буває. На сходах немає маркування – це також дуже велика проблема. Після цього, ми припустимо, що людина якось піднялась або ж по пандусу, або за допомогою інших людей, до вхідних дверей. Виникає знову ж таки питання: “Яка ж ширина цих дверей?”. Ширина дверей має бути не менше 90 см, але в більшості випадків виникає проблема, що вони занадто вузькі. Або ж взагалі, вхідні двері нормативно все добре, але є поріг в дверях. Він буває от 5 до 10 см. Також є велика проблема, щоб потрапити до будівлі. І коли людина все таки потрапить у будівлю, де знаходиться до приміщення для голосування, виникає знов проблема, банально воно може бути розташовано дільниця на 2-3 поверсі.

Наталка: А іноді я пам’ятаю школу таку, і в нас був вестибюль, ти заходиш і направо і наліво йдуть сходинки, невеликі. Це не поверх, це буквально дві-три сходинки. Достатньо архітектурно гарно, але для людей, які мають якісь порушення здоров’я – це великий бар’єр.

Тарас: Так, другий-третій поверх – це зрозуміло. А в нас ще є велика проблема. Людина, яка пересувається на кріслі колісному потрапляє в приміщення для голосування, і раптовой ій потрібно у вбиральню. Вбиральні взагалі не обладнані для даної категорій населення. навіть іноді ширина самих дверей близько 70 см, Не кажу про те, що вбиральні повинні бути обладнані спеціальними засобами для зручності даної категорії населення. А іноді в школах, це навіть не іноді, а зачасту в школах у вбиральнях такі подіуми будують. Людина, яка немає інвалідності, загалом складно потрапити в ту кабіну. Я виділив самі основні аспекти, з якими людина з інвалідіністю та інші маломобільні групи населення зіштовхуєься, коли вони проходять цей шлях від дому до виборчої дільниці. Яка виборча дільниця ідеальна? Загалом, якщо цих проблем немає, які я назвав, коли людина пересувається до виборчої дільниці, то я би вважав, що ця дільниця майже ідеальна.

Наталка: Ну давайте отак загалом, як ви сказали: по-перше, це транспорт. Він має бути доступним. Я пам’ятаю тролейбуси, в них є такі порожики низькі, ще опускається такий невеличкий ліфт, коли людина на кріслі колісному може заїхати, який її піднімає і людина може сама проїхати безпосередньо у транспорт. Коли на вході немає всяких хвітроточок, шикарних вазонів з квітами, або вони розставлені достатньо широко, близько метра. Щоб дорога була без вибоїн, щоб сходинки, наприклад, дублювались з’їздами, щоб маркування було, до речі. Тому що для людей з порушенням зору це контрастне маркування дуже важливо.

Тарас: Я ще не зустрічав, мої знайомі також, щоб тактильна плитка була по ходу слідування саме на території освітнього закладу.

Наталка: Так, але це важливо. Це те, куди ми маємо рухатись, шоб наші і заклади, і інші установи були доступними. По дорозі перед входом має бути пандус. І пандус не такий, що потрібно як гору опановувати, він пологий має бути. Має бути два рівні поручнів, щоб людині і на кріслі колісному була зручно, і людина на милицях теж мала можливість триматись.

Тарас: Треба зазначити для наших слухачів, що пандус повинен бути під ухилом не більше 8%, а поручні, дворівневі, повинні бути на рівні 70 см. Це нормативна висота.

Наталка: Так, дійсно, щоб наші громадяни і громадянки звертали увагу, як це має бути, щоб дільниця була доступною, а не формальною (ред.формально-доступною). Потім ми бачимо вхід. Вхідні двері мають бути достатньо широкими, щоб не було тих порожків, як в нас люблять робити. І вже безпосередньо в самій будівлі мають бути або ліфти, або внутрішні підйомники, пандуси. Щоб людина могла обійти ці сходинки, якщо вони там є. А от в самій дільниці? Ви розбиради вже це питання?

Тарас: Так, в самій дільниці досить багато перешкод саме під час голосування. На кожній дільниці має бути кабінка для голосування, яка повинна бути доступною для людей з інвалідністю. В самій кабінці для голосування повинен бути розташований столик таким чином, щоб на ньому можна було проголосувати вільно та безперешкодно людині, яка пересувається на кріслі колісному. Я також хочу звернути увагу на освітлення. Освітлення має бути достатньо. Якщо освітлення не достатньо в самому приміщенні, то органи місцевого самоврядування мають попіклуватись, щоб додатково були встановлені лампи. Тому що для слабозорих людей то є виклик, коли вони заходять у кабінку для голосування, і дістають той виборчий бюлетень, надрукований 6-8 шрифтом, і вони банально не бачить, що там написано.

Наталка: Навіть я в окулярах дуже часто не бачу! Я ходжу по цій кабінці, повертаюсь у різні боки, щоб побачити, що там надруковано. Це дійсно велика проблема.

Тарас: Варто також зазначити (про це ми наголошуємо і Центральній виборчій комісії, і загалом, коли ми всі разом спілкуємось), що на кожній дільниці повинна бути відповідальна особа для комунікації саме з людьми з інвалідністю, щоб ця людина могла безперешкодно проголосувати. Тобто роз’яснити всі виборчі права, можливості, оскарження у випадку, якщо її права порушуються. Ну, і загалом для банальної допомоги, тобто направити, де знаходиться кабінка для голосування, навіть направити, де та ж сама вбиральня. Всі ми були на виборах і всі ми бачили, що інформація про кандидатів, політичні партії, інформація про порядок голосування, в цілому документація самої виборчої комісії знаходиться на недоступній висоті саме для людей, які пересуваються на кріслах колісних. Тобто вона знаходиться або занадто високо, або в недоступних місцях, до яких не може проїхати крісло колісне.

Наталка: Я пам’ятаю в коридорі, в цьому темному коридорі надруковані на не дуже якісному принтері листочки А4. Це для людини без порушення здоров’я складно прочитати, а для людині, якій необхідні якісь розумні пристосування, освітлення, відстань бути нормальною – це взагалі нереально.

Тарас: Освітлення в приміщеннях, де знаходиться ця інформація, має бути достатнім. Ну, і нині ж обговорюється інформація саме шрифтів. Інформація повинна бути надрукована саме таким чином, щоб слабозорі змогли прочитати цю інформацію безперешкодно. Ми нині можемо говорити, що ця інформація має бути доступною для людей незрячих, для людей з порушеннями слуху. Досить велика проблема саме для цієї категорії населення, над якою потрібно органам місцевого самоврядування працювати вже нині. Тому що з моменту незалежності до моменту останніх виборів що стосується інформаційної доступності ці люди зазнавали дискримінації.

Наталка: Ви сказали, що достатньо велика кількість виборчих дільниць не відповідають вимогам доступності та і взагалі потребам наших громадян. От, наприклад, моя дільниця в Києві знаходиться, як і більшість, в школі. І перед входом є декілька сходинок – наші “улюблені”. Я розумію, що ця дільниця недоступна, хоча вона на першому поверсі, але не всі громадяни зможуть туди дістатись. Що мені робити, куди звертатись? Який алгоритм дій?

Тарас: Ну, це цікаве питання. Питання яке ми почали обговорювати з організаціями людей з інвалідністю: “Що робити?”. І от коли ми нещодавно проводили комунікаційну зустріч з більшістю організацій людей з інвалідністю, де ми обговорювали стратегічний план нашої спільної діяльності, як саме забезпечити доступність виборчих дільниць, я сразу їм сказав: “Найперше людина повинна заявити, що виборча дільниця не є доступною. Якщо людина цього не заявить, органи влади нічого робити не будуть. Про це потрібно заявляти вже нині, не чекати початку виборчого процесу, не чекати часу за тиждень-два, коли людина схаменеться: “Ой, і правда, я хочу на виборчій дільниці цій проголосувати, а вона не є доступною”. За тиждень-за два ніхто проблеми цієї не вирішить. От зараз, скільки там залишилось три місяці, чи трохи більше, люди мають розпочати досліджувати, чи є ця виборча дільниця доступною для них, а також для їхніх родичів. Чи можуть вони безперешкодно пройти проголосувати на ній. Якщо вони виявлять, що там немає ні пандусів, ні поручнів, ні інших засобів доступності немає. Що, якщо вони прийдуть на виборчу дільницю, розвернуться і підуть назад додому, то вже нині треба писати листа до органу місцевого самоврядування з проханням забезпечити для вільної та безперешкодної реалізації свого права голосу на виборчій дільниця номер такий-то під час місцевих виборів 2020 року. Це самий перший крок, щоб я радив зробити. Оскільки наші виборчі омбудсмени розпочали роботу, я можу сказати, що ми вже визначили певні механізми, стратегію, як допомогти людям на місцевих виборах саме в плані із забезпечення доступності виборчих дільниць. Звернутись до обласного нашого виборчого омбудсмена. Ми допоможемо завжди підготувати той же лист звернення та потім контролювати його проходження в органах місцевого самоврядування. Дивитись наскільки на місцевому рівні влада готова забезпечувати саме безперешкодність на місцевих виборах. Це перший крок. Другий крок – це більш стати активнішим організаціям людей з інвалідністю саме на місцевому рівні. На обласних і місцевих комітетах доступності вже нині треба підняти питання щодо того, щоб органи місцевого самоврядування провели аналіз доступності виборчих дрібниць в плані наявності тих же самих пандусів, місця розміщення виборчих дільниць – розташування на першому або на другому поверхах. Вже почати вирішувати проблему щодо або переміщення з другого на перший поверх, або по фінансових ресурсах, можливостей для встановлення тимчасових мобільних пандусів, або постійних пандусів до будівлі, в яких будуть відбуватись голосування тих же самих виборців. Це першочерговий такий крок. Якщо ж людина прийде до виборчої дільниці у день виборів, і побачить, що незважаючи на всі її зусилля, всю роботу яку вона проводила разом зі своїми колегами, партнерами, вона виявить, що не має можливості, все ж таки, проголосувати на цій виборчій дільниці і потрапити до приміщення для голосування, я раджу одразу викликати правоохоронні органи фіксувати даний факт, вказувати, що вона піддається дискримінації, що вона не має можливості реалізувати свої права голосу через те, що місцеві органи влади діють або незаконно, або….

Наталка: Вони бездіяльні та не створили умови для того, щоб будь-яка людина змогла проголосувати. Тобто, якщо коротко повторити, то спочатку людині треба продивитись, промоніторити свою дільницю. Часто є приміщення для голосування і приміщення для комісій окремі. Якщо людина вже голосувала, то скоріш за все отам, де вона приймала участь у голосуванні на попередніх виборах, там дільниці будуть знаходитись і в цьому році. Друге – це подати звернення до органів влади з вимогою забезпечити безперешкодний доступ до виборчих дільниць. І в цьому можуть допомогти виборчі омбудсмени ОПОРИ, які знаходяться в кожній області. Третій аспект, те що зараз людина може робити – приймати більшу участь у діяльності цих комітетів доступності на міському або обласному рівні. Ну, а якщо в день голосування на місці фактично нічого не змінилось, або були якісь порушення, звертатись до поліції з заявою, що були порушені права громадяднина на безперешкодну участьу виборах. ось це такі аспекти, краткий алгоритм дій від мого колеги, гостя, Тараса Щербатюка. Тарасе, і наостанок хочу запитати. Я знаю, що у Вас в Черкасах вже ви багато працюєте, другий рік. Як зараз ситуація? Що було до початку вашої діяльності, що зараз у вас?

Тарас: У 2019 році у місті Черкаси до мене почали звертатись люди з інвалідністю саме з питанням, що їхні виборчі дільниці розташовуються на других поверхах. І ми розпочали кампанію, ще у 2019 році, за перенесення виборчих дільниць, приміщень для голосування з другого на перший поверх. І ми тоді ініціювали створення певної робочої групи за участі балансоутримувачів тих приміщень, де знаходяться приміщення для голосування. Ми проаналізували, наскільки можна перенести ці приміщення, наскільки це проблематично, оскільки це було за три чи чотири тижня до дати проведення виборів. І вже тоді побачили, ми напрацювали певні механізми, як це зробити досить швидко. Тобто ми зібрались робочою групою при міській раді, обзвонили всіх директорів шкіл, запитали в чому проблема саме перенесення з другого на перший поверх, і чи можливо розмістити на перший поверх? Чи є приміщення, яке відповідає певним нормативам? Нам повідомили, що є таке приміщення, але відразу нам було сказано, що “…ми не хочемо розміщати там, бо зроблений ремонт”. І тоді таким собі тиском саме з нашої робочої групи було роз’яснення, що ремонт-ремонтом, пофарбована підлога то є пофарбована, її завжди можна перефарбувати, але права виборців важливі. Потрібно перенести на перший поверх, тому що можливі позови до міської ради і що люди будуть скаржитись. Або ж ви переносите на перший поверх, або ж ви отримуєте певну кампанію за відновлення порушених прав виборців. Отаким чином ми працювали.

Наталка: Скільки дільниць Ви так змогли перенести?

Тарас: Ми загалом перенесли вісім дільниць протягом 2019 року. В принципі, по такій же саме процедурі ми почали працювати і по всій країні. Загалом близько 15-20 дільниць нашим виборчим омбудсменам вдалось перенести сам на перший поверх. Але це був тільки початок, це ми тільки почали роботу по доступності виборчих дільниць, ми почали напрацьовувати механізм, через те така маленька кількість виборчих дільниць, які нам вдалось перемістити. Якщо сказати за 20 рік, то ми продовжуємо цю кампанію. І вже за ініціативою виборчих омбудсменів почали створювати робочі групи з визначення проблематики доступності виборчих дільниць. І вже почались певні дії органів влади щоб забезпечити цю доступність. Я вже можу з упевненістю сказати. що ота робота, яку провели виборчі омбудсмени в 19 році, коли ми інформаційно закидали органи місцевої влади вимогами, запереченнями, скаргами. що доступність це важливо, її потрібно вирішувати, вона дає вже свої результати. Тому що коли ми в 20 році розпочали таку другу хвилю по доступності по всій країні, ми побачили, що органи влади готові з нами працювати, вони вже самі нас запрошують в ті ж самі комітети доступності, вони просять роз’яснити певні питання, вони говорять: “Ми готові, але допоможіть нам в цьому”.

Наталка: Це дуже добрий приклад, коли влада дослухається до громадських організацій. до експертів з громадськості. Мені здається, що більшість проблем можна вирішити силами активістів та влади – це ідеальна суміш успіху.

Тарас: Варто сказати. Цо ми не зупинили роботу в 20 році. Всі мабудь слідкували за сторінкою Громадських омбудсменів, де ми почали інформаційну кампанію спочатку цього року. Ми почали роботу саме з людьми з інвалідністю. Ми просили їх розповідати про проблематику, з якою вони стикаються під час виборів, під час голосування. Чому ми це робимо? Тому що, кому як не цій категорії населення знати ці проблеми. Ми можемо теоретично знати про них, багато розказувати, але якщо людина буде про це розповідати, це буде набагато кращий результат саме для органів влади, які почули цю категорію громадян. З липня місяця ми почали третій етап в цьому напрямку, ми почали по всій території країни досліджувати доступність виборчих дільниць шляхом польових досліджень. Ми розробили такі собі критерії доступності. Ну, не ми ми розробили, це було розроблено робочою групою ЦВК, ми взяли їх за основу, трохи свого добавили, і почали от дивитись, якими є виборчі дільниці по всій території України. На даний момент, ми проводимо моніторинг. Загалом буде досліджено близько 500-600 дільниць по всій території. І ми цю роботу почали, і ми вже бачимо, наскільки масштабною є проблема. Коли ми виїжджаємо у населений пункт і безпосередньо бачимо цю проблему. Не з відповідей органів влади, а безпосередньо. Насправді, нас ще чекає багато інших етапів, де ми будемо боротись за вирішенні цієї проблеми, і будемо спонукати місцеві виконавчої влади зробити акцент саме на вирішенні цих проблем, які є у людей з інвалідністю і маломобільних категорій громадян під час реалізації права голосу.

Наталка: Я тут з вами згодна, багато ще в нас роботи, але потрошки ми будемо лупати цю скалу і ми дійсно створимо інклюзивне суспільство, хоча би починаючи з цієї сфери – з виборчих дільниць. Я Вам дуже дякую, Тарасе, що Ви нам допомогли ще трошки розібратись взагалі в темі архітектурної доступності, ми затронули трошки тему інформаційної доступності. Я сподіваюсь, що наші слухачі, слухачки будуть активніше захищати свої виборчі права і права своїх родичів, знайомих. Якщо хтось нас слухав з органів місцевої влади, звертайтесь і до виборчих омбудсменів, і до нас, щоб ми дійсно створили такі виборчі дільниці, які відповідають потребам громадян. З вами була я, Наталка Новикова, і мій колега, Тарас Щербатюк, а за лаштунками команда ГРУПИ ВПЛИВУ!

Попередні подкасти Ви можете прослухати за посиланнями: 

Подкаст №1:



Подкаст №2:



Подкаст №3:



Дані подкасти підготовлені ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проекту “Доступні вибори”, який фінансується Національним Демократичним Інститутом.

Центральна виборча комісія ввела в дослідну експлуатацію електронний сервіс для тимчасової зміни місця голосування. Відповідну постанову розміщено на сайті ЦВК.

Це означає, що під час майбутніх президентських та парламентських виборів люди зможуть подавати заяви про зміну місця голосування онлайн! Якщо система успішно пройде тестування й буде впроваджена в експлуатацію, це означає, що не треба буде стояти в чергах, люди з інвалідністю не будуть змушені долати великі відстані та сходи, щоб дістатися приміщень відділів державного реєстру виборців, а переселенці та трудові мігранти спокійно зможуть брати участь у виборах за місцем фактичного знаходження в день виборів, а не лише “за пропискою”.

Електронний сервіс було розроблено Службою розпорядника Державного реєстру виборців на виконання пункту 5 постанови ЦВК від 2 грудня 2019 року № 1969 “Про Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси”, повідомляє сайт Центрвиборчкому.

Водночас, як відзначає виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, саме до цієї постанови холдинг надавав зауваження та рекомендації (наприклад, такі, або такі), узагальнені за наслідками двох загальнонаціональних виборчих кампаній 2019 року. “Ми дуже цінуємо налаштованість ЦВК на співпрацю з громадським сектором, публічність процесу збору пропозицій й готовність впроваджувати прогресивні інклюзивні практики, і дякуємо за це, – наголосила Тетяна Дурнєва. – Подача заяви онлайн особливо полегшить доступ до виборів людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб”.

Варто відзначити, що можливість подати заяви про зміну місця голосування без зміни виборчої адреси буде відкрита лише під час парламентських та президентських виборів. Те, що ЦВК вже ввела в дослідницьку експлуатацію сервіс автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Державний реєстр виборців”, говорить також про системність роботи та вчасне виконання запланованої діяльності.