Дурнєва – Page 6 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation
37% жінок-ВПО відчувають себе активними мешканками нових громад, а близько 48% кажуть, що для них важливо брати участь у місцевих виборах за місцем фактичного проживання. Такі дані з посиланням на дослідження Міжнародної фундації виборчих систем навела сьогодні, 10 жовтня, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва на парламентських слуханнях “Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп”.

Проте жінкам з числа внутрішньо переміщених осіб обмежений доступ до голосування, до прийняття рішень, участі в локальній демократії та управлінні державними справами у місцях фактичного проживання, наголосила Тетяна Дурнєва, й закликала депутатів терміново розглянути законопроект №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян!

За її словами, відокремленість жінок від політичних процесів та прийняття рішень є серйозним викликом для країни, в якій йде війна. Водночас, як зазначила Тетяна Дурнєва, залученість жінок-ВПО до прийняття рішень та безперешкодна участь на всіх видах виборів зменшує рівень конфліктності в громадах, сприяє інтеграції та соціальній згуртованості, а також підвищує відповідальність влади та є інструментом довгострокових рішень щодо розв’язання проблем ВПО.

Під час парламентських слухань обговорювалися проблемні аспекти щодо запобігання та протидії дискримінації жінок із вразливих соціальних груп, зокрема, жінок з інвалідністю, хворих на ВІЛ-СНІД, похилого віку, з числа внутрішньо переміщених осіб, ромських та сільських жінок; забезпечення прав жінок з вразливих соціальних груп в умовах реформи місцевого самоврядування та децентралізації; вдосконалення законодавства з питань захисту прав жінок із вразливих груп на основі дотримання принципу рівності прав жінок і чоловіків та недискримінації.



Загалом до участі в слуханнях зареєструвалися 744 учасниці та учасники, серед яких, зокрема, про важливість інтеграції та забезпечення виборчих прав говорили віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе та народна депутатка Ірина Суслова.
Які “таємниці” ховаються в реєстрі виборців? Як отримати посвідчення про тимчасову зміну місця голосування?.. Про це в сюжеті ТРК “Чорноморська”.

Гості студії UKRLIFE.TV – старша координаторка проектів Міжнародної фундації виборчих систем IFES Надія Пашкова та виконавча директорка громадянського холдингу “Групи впливу” Тетяна Дурнєва. Вони представили деякі результати дослідження електоральних настроїв внутрішньо переміщених осіб в Україні. Ефір від 5-го жовтня 2018 р.

3-го жовтня 2018 року Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Громадським холдингом “ГРУПА ВПЛИВУ” оприлюднили результати соціологічного дослідження щодо політичних вподобань та настроїв внутрішньо переміщених осіб.

Опитування проводила компанія GfK Ukraine, яка опитала 2048 ВПО за місцем проживання респондентів з 16 січня по 13 лютого 2018 р. У рамках цього опитування ВПО визначені як мешканці Донецької та Луганської областей і Криму, що були змушені переїхати до інших регіонів України через конфлікт та окупацію цих територій. До вибірки цього опитування було включено ВПО, що проживають у домогосподарствах. Величина похибки становить ± 2% в межах 95% довірчого інтервалу.

Ставлення до органів влади, посадових осіб та політиків

Як відзначив Ракеш Шарма, директор з моніторингу, оцінки та досліджень IFES, ВПО, як правило, мають низький рівень довіри до більшості державних органів, а рівень довіри до центральних державних інституцій є особливо низьким. “Внутрішньо переміщені особи мають більшу довіру до місцевих органів влади, які займаються питаннями, пов’язаними з ВПО в Україні”, – наголосив Ракеш Шарма.

– Місцеве самоврядування (39% довіряю чи скоріше довіряю / 45% скоріше не довіряю та недовіряю)
– Антикорупційне бюро України (36% / 49%)
– Міністерство соціальної політики (34% / 52%)
– Місцеві виконавчі органи влади (32% / 49%)
– Державна фіскальна служба (30% / 54%)
– Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (30% / 60%)
– Місцеві суди (28% / 55%)
– Обласна державна адміністрація (28% / 56%)
– Органи Державного реєстру виборців (25% / 62%)
– Національне агентство з питань запобігання корупції (23% / 62%)
– Центральна виборча комісія (18% / 66%)

  Довіра до більшості цих інституцій залишається відносно стабільною порівняно з 2016 роком. Кілька винятків – Національне антикорупційне бюро (збільшення рівня довіри на 10%), Державний реєстр виборців (зниження рівня довіри на 9%) та Центральна виборча комісія (зниження рівня довіри на 9%).

  За словами Ракеша Шарми, ВПО мають дуже низький рівень довіри до політичних лідерів у країні, а саме – не більше 12% довіряють будь-якому з високопоставлених чиновників. “Довіра до політичних лідерів серед ВПО навіть нижча, ніж до органів державної влади. Насправді лише трохи більше, ніж один із десяти вимушених переселенців, висловлюють довіру до будь-якого політичного лідера в Україні, що вказує на крайнє розчарування у політиці”, – відзначає Ракеш Шарма.

– Найвищий рейтинг довіри серед ВПО має Президент України Петро Порошенко – 12%, проте 75% опитаних ВПО висловлюють свою недовіру главі держави. Ситуація не є кращою для інших провідних політичних діячів в Україні:

– Прем’єр-міністр Володимир Гройсман (12% довіряє / 75% не довіряє)
– Міністр оборони Степан Полторак (11% / 60%)
– Співголова Опозиційного блоку Юрій Бойко (11% / 71%)
– Голова партії Самопоміч Андрій Садовий (10% / 64%)
– Лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко (9%  / 77%)

  Крім цих політичних лідерів, ВПО також висловлюють низький рівень довіри і до Олега Ляшка (7%), Арсена Авакова (6%), Вадима Черниша (6%) та Андрія Парубія (5%).

“Результати дослідження розвінчують міф про “особливі” політичні вподобання внутрішньо переміщених осіб. Ми повторювали і повторюємо: ВПО відображають ті електоральні настрої, що здебільшого притаманні мешканцям громад, до яких вони переселилися. ВПО не є загрозою, вони такі ж самі виборці України, як й інші громадяни. Держава не може обмежувати політичні права певної категорії осіб на підставі міфів, гіпотез чи розрахунків щодо їхніх електоральних настроїв. Але самі ці аргументи ми чуємо від певних політиків, які виступають проти надання права голосу ВПО на місцевих виборах”, – додає Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».

Участь у виборах: наміри та перепони

– ВПО розійшлись у думках щодо того, наскільки важливо мати змогу проголосувати на місцевих виборах. Відносна більшість – 48% – вважає можливість проголосувати на місцевих виборах певною мірою або дуже важливою, а 41% – або не розглядають її як важливу, або заявляють, що байдужі до виборів.
– Серед тих, хто вважає голосування можливістю вплинути на прийняття рішень, участь у місцевих виборах частіше сприймається як важлива. 71% тих, хто заявляє, що голосування може вплинути на прийняття рішень, відзначають, що для них важливо проголосувати на місцевих виборах (для порівняння: частка тих, хто не вважає, що голосування може вплинути на прийняття рішень становить лише 37%).
– Серед респондентів, інтегрованих у свою громаду, невелика більшість – 54% – вважає важливим для себе проголосувати на місцевих виборах, порівняно з 37% неінтегрованих.
– ВПО з Криму частіше заявляють, що для них брати участь у місцевих виборах важливо, – такої позиції дотримуються 56% (порівняно з 50% вихідців з Луганщини та 46% представників Донеччини).

ВПО в більшості не готові до різних проблем, які можуть виникнути внаслідок отримання права голосу на виборах  в повному обсязі. 69% не робитимуть цього, якщо це означатиме труднощі при перетині адміністративного кордону з тимчасово окупованими територіями (на цеготові8%), 66% не бажають стикатись із загрозою переслідування з боку проросійських сепаратистів на тимчасово окупованих територіях (8% не бояться цього), 62% не хотіли б втратити право голосу на можливих майбутніх виборах на тимчасово окупованих територіях (16% готові і до цього), а 56% не хотіли б осуду з боку родичів, які все ще перебувають на тимчасово окупованих територіях (14% не бояться осуду, а 20% – не вважають такий сценарій можливим). По кожному з цих негативних моментів частка ВПО, які не бажали б добиватись права проголосувати, зросла на сім – дев’ять відсотків у порівнянні з опитуванням 2016 року, що свідчить про неготовність йти на такі жертви заради права взяти участь у місцевих виборах. Такі дані підтверджують і фокус-групові дослідження, які були проведені ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в десяти регіонах України у 2016 році.

“Саме тому найбільш адекватною відповіддю на ці побоювання ВПО та їхні потреби зберігати формальний зв’язок з покинутими громадами є механізм зміни виборчої адреси без зміни реєстрації місця проживання, який запропонований у законопроекті №6240. Держава повинна забезпечити можливості для повноцінної участі у виборах громадян, які багато років тому були змушені залишити свої оселі внаслідок війни, і наразі фактично обмежені, а то й взагалі позбавлені можливості брати участь в управлінні державними справами на національному та місцевому рівнях, що суперечить міжнародним стандартам та Конституції України”, – вважає Тетяна Дурнєва.

Вона нагадала, що законопроект №6240 “Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян” було зареєстровано в парламенті ще 27 березня 2017 року, але документ досі не був розглянутий парламентом навіть у першому читанні. У цей самий час, депутати місцевих рад і далі продовжують звертатися до Верховної Ради щодо необхідності забезпечення виборчих прав ВПО та підтримки законопроекту №6240. Такі звернення за останні півроку прийняли Вінницька, Ужгородська, Маріупольська, Криворізька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Шосткінська та інші місцеві ради.

*   *   * 

Телефони для довідок для ЗМІ: 050 477 0800 або 068 352 35 75

Презентація результатів опитування проводиться в рамках проекту “Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги”, який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії.
Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Громадським Холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» запрошують до участі в презентації та подальшому обговоренні ключових результатів опитування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) щодо участі у виборах та політичних вподобань.

Презентація відбудеться 5 жовтня 2018 року з 11:00 до 12:00 в приміщенні “KHARKIV Today” (Харків, вул. Мироносицька, 8). Реєстрація починається о 10:30.

Репрезентативне національне опитування внутрішньо переміщених осіб спрямоване на вивчення їхнього рівня знань та ставлення до політичного і виборчого процесу в Україні. Це опитування відображає зміну політичних поглядів та позицій внутрішньо переміщених осіб з грудня 2016 року, коли проводилося аналогічне опитування.

Ключові результати презентує Надія Пашкова, старша координаторка проекту IFES в Україні.

Виконавча директорка ГО «Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва розкаже про адвокаційну кампанію «Кожен голос впливає» на підтримку законопроекту №6240 щодо виборчих прав ВПО.

Також на заході виступатиме Ольга Чичина, депутат Харківської міської ради, голова постійної комісії з гуманітарних питань.

Цей захід стане платформою для представників громадських організацій, міжнародних експертів, депутатів, щоб знайти шляхи забезпечення виборчих прав ВПО в Україні.

Будь ласка, підтвердіть свою участь до 3 жовтня 2018 р., заповнивши анкету за посиланням https://goo.gl/Lucuwg

Телефон для довідок: 050 477 0800 або 068 352 35 75

Презентація проводиться в рамках проекту «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії.
28 вересня 2018 р.у Києві відбулася зустріч представників громадськості з новими членами Центральної виборчої комісії «Першочергові кроки для нової ЦВК або як здобути довіру».

Цлен ЦВК Євгеній Радченко, відповідаючи на запитання виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої про можливості голосування на виборах мешканців окупованих територій та ВПО в контексті нещодавно прийнятої Постанови ЦВК, сказав:

“Як експерт можу спрогнозувати, що постанова Центральної виборчої комісії зазнає змін… Треба розуміти, що проблему голосування мешканців окупованих територій без зміни виборчої адреси без ухвалення законопроекту №6240 – не вирішити. Чому? Спрацює політичний фактор. Політичні сили, які, скажімо так, не прогнозують підтримку мешканців окупованих територій на свою користь робитимуть усе, щоб вони не змогли проголосувати. І навпаки. Це може перетворитися просто в “гризню”. В такому випадку, якщо політично ситуація не буде вирішена, все залишиться без змін. Це – по-перше. По-друге, потрібно виходити з міркувань безпеки. Я дуже сумніваюся, що так звана влада “ДНР” і “ЛНР” дозволить безперешкодно виборцям, які хочуть проголосувати, перетнути лінію розмежування і спокійно проголосувати. А якщо вони робитимуть провокації?.. Без ухвалення 6240 – питання не вирішити”.


Фото
Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Громадським холдингом “ГРУПА ВПЛИВУ” запрошують на презентацію та подальше обговорення ключових результатів опитування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) щодо участі у виборах та політичних вподобань.

Презентація відбудеться 3 жовтня 2018 р. з 11:00 до 13:00 в інформаційному агентстві “Укрінформ” (вулиця Богдана Хмельницького, 8/16, Київ). Реєстрація починається о 10:30.

Репрезентативне національне опитування внутрішньо переміщених осіб спрямоване на вивчення їхнього рівня знань та ставлення до політичного і виборчого процесу в Україні. Це опитування відображає зміну політичних поглядів та позицій внутрішньо переміщених осіб з грудня 2016 року, коли проводилося аналогічне дослідження.

Ключові результати презентує Ракеш Шарма (Rakesh Sharma), директор з моніторингу, оцінки та досліджень IFES.

Виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва розкаже про адвокаційну кампанію “Кожен голос впливає” на підтримку законопроекту №6240 щодо виборчих прав ВПО.

Цей захід стане платформою для представників громадських організацій, міжнародних експертів, народних депутатів, представників Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, представників ЦВК для того, щоб знайти шляхи забезпечення виборчих прав ВПО в Україні. На заході будуть присутні представники національних медіа, буде організована онлайн-трансляція події в Інтернеті та забезпечений синхронний переклад.

Будь ласка, підтвердіть свою участь до 1 жовтня 2018 р., заповнивши анкету.

Телефон для довідок: 050 477 0800 або 068 352 3575

Презентація проводиться в рамках проекту “Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги”, який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії.
Уже за півроку, 31 березня 2019-го, в Україні відбудуться вибори президента, ще через шість місяців, 27 жовтня, українці обиратимуть парламент.

За законодавством, виборча адреса прив’язана до зареєстрованого місця проживання. Утім, можна змінити місце голосування на загальнонаціональних перегонах, якщо в день волевиявлення громадянин перебуватиме не там, де зареєс­трований. В Україні велика кількість мобільного населення, яке живе не за «пропискою». Наприклад, внутрішніх трудових мігрантів, за даними Міжнародної організації з міграції, близько 1,6 млн. Крім того, офіційно зареєстровано майже 1,5 млн переселенців із Донбасу та Криму.

Згідно з результатами дослідження Національної системи моніторингу «Ситуація з ВПО» станом на червень 41% переселенців мали намір голосувати на наступних президентських та парламентських виборах в Україні, 33% не збираються цього робити. Найпоширенішою причиною відмови є переконання, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) позбавлені права голосу (31%). Більше ніж половина опитаних (60%) не знає, як голосувати на новому місці проживання, 38% обізнані з цією процедурою.

Загалом же, згідно з дослідженням аналітичного центру CEDOS за 2016 рік, від 15% до 30% українців мешкають не там, де зареєстровані. Якщо вони мають намір проголосувати на майбутніх виборах, то повинні подбати про свою присутність у списках на тих дільницях, де їм зручно це робити. Адресу потрібної дільниці можна знайти на сайті Державного реєстру виборців (ДРВ). Потім слід звернутися до найближчого органу ведення ДРВ із паспортом і написати заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Зазвичай працівники цих органів допомагають заповнити документи та знайти номер відповідної дільниці.

До заяви обов’язково додається документ, який є підставою для зміни місця голосування: довідка з місця навчання, роботи, підтвердження права власності на житло, договір оренди, довідка ВПО — перелік не є вичерпним. Для кримських переселенців цю процедуру спростили ще перед виборами 2014-го: Центральна виборча комісія ухвалила постанову, за якою виборці з Криму та Севастополя могли не додавати до заяви жодних документів, достатньо було показати паспорт із відповідною реєстрацією. За даними ЦВК, 2014-го на президентських виборах 171 тис. осіб змінила місце голосування, із них лише 6 тис. були кримчанами. На парламентських перегонах того самого року 190 тис. українців скористалися цією можливістю, із них 3,6 тис. кримчан і майже 33 тис. мешканців Донбасу — не тільки переселенці з окупованої його частини, а й жителі підконтрольних територій.

Водночас наступного року громадяни з виборчою адресою на окупованому Донбасі також зможуть змінювати місце голосування без довідок: 5 вересня ЦВК дала їм таку можливість. «Але є один момент: наразі ще немає відповідного указу президента про затвердження меж та переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їхніх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, про який ідеться у відповідній постанові ЦВК № 129. Якщо до початку виборчого процесу такого документа не буде, то можна буде, як і раніше, принести довідку про взяття на облік ВПО. Або, можливо, будуть ще якісь зміни, які максимально спростять голосування для виборців, що мають виборчу адресу на тимчасово окупованій території», — пояснила Тетяна Дурнєва, керівниця Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ».

Заяву для зміни місця голосування можна подавати від початку виборчого процесу (для майбутніх президентських виборів це орієнтовно 31 грудня) і не пізніше як за п’ять днів до дня голосування. Краще робити це не в останній момент, щоб не потрапити в чергу. Органи ведення ДРВ складають попередні списки виборців і виготовляють іменні запрошення, які кожен отримує за кілька днів до виборів. Також дільнична виборча комісія надає для ознайомлення списки у своєму приміщенні: кожен може прийти, знайти себе там, перевірити, чи правильно внесено його дані. «Залежно від виборів списки тих, хто голосуватиме, є на дільницях або не пізніше як за вісім, або не пізніше як за 20 днів до дня голосування. Рекомендуємо не відкладати на останній момент ані звернення до органу ДРВ щодо зміни місця голосування, ані перевірку себе в списках виборців», — зазначає Дурнєва.

А ще, нагадує вона, є спеціальні виборчі дільниці, які утворюються в стаціонарних лікувальних закладах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні, на полярні станції України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини. У день виборів їм надається відпустка не менш ніж на чотири години. Українці, які цього дня перебувають в іншій країні, голосують на дільницях закордонних дипломатичних установ нашої держави.

Підкреслимо, що місце голосування можна змінити лише для конкретного дня виборів. Якщо ж виникає потреба проголосувати ще раз, наприклад, за президента в другому турі, то треба звернутися до органу ведення ДРВ повторно. А вже зміна виборчої адреси є підставою для постійного прикріплення виборця до конкретної дільниці на всіх видах перегонів: як загальноукраїнських, так і місцевих. Змінити виборчу адресу можна тільки змінивши зареєстроване місце проживання. Відтак громадянин зможе брати участь у місцевих виборах у новій громаді та голосувати за народного депутата від округу. Саме цих прав, за нинішнім законодавством, поз­бавлені мобільні громадяни, які постійно проживають не там, де зареєстровані, а також внутрішньо переміщені особи. Багато переселенців уже понад чотири роки мешкають у нових громадах, однак не можуть брати участь у місцевих виборах. Довідка ВПО не є підставою для зміни виборчої адреси, а для реєстрації в новому місці треба, наприклад, купити там нерухомість, більшість не може собі цього дозволити. Для вирішення такої проблеми експерти Громадянської мережі «ОПОРА», Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Міжнародної фундації виборчих систем та інших правозахисних організацій розробили законопроект № 6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Документ півтора року перебуває в парламенті, проте ніяк не дійде до сесійної зали.

Законопроект пропонує дати виборцям можливість змінити виборчу адресу без прив’язки до реєстрації місця проживання. Наприклад, підставою для такої зміни стане довідка переселенця, договір оренди житла, підприємницька діяльність, право власності на житло, догляд за особою, шлюб чи родинні стосунки з людиною, яка зареєстрована за певною адресою. Водночас автори пропонують і запобіжники, щоб уникнути зловживань такою можливістю. Наприклад, звернутися щодо зміни місця голосування можна в будь-який момент, але не пізніше, ніж на п’ятий день із початку виборчого процесу. Змінити виборчу адресу повторно можна не раніше, ніж через 180 днів. Якщо виборець змінив зареєстроване місце проживання після зміни виборчої адреси, то його нова виборча дільниця визначатиметься місцем останньої реєстрації. Після набрання чинності законом належність громадянина до територіальної громади визначатиметься  його виборчою адресою, а не зареєстрованим місцем проживання.

Громадські організації розгорнули широку інформаційну кампанію на підтримку законопроекту, щоб до місцевих виборів 2020 року всі громадяни дістали право проголосувати без перепон. Координаторка мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська на тематичній акції в березні закликала депутатів ухвалити закон, оскільки місцеве самоврядування спонсорується, зокрема, із податків трудових мігрантів і внутрішньо переміщених осіб. «Рівні дороги, якісна освіта, якісна медицина — це не питання, куди нам завтра вступати: у НАТО чи Євросоюз. Тим паче, що на національних виборах будь-який громадянин має можливість проголосувати там, де перебуває де-факто. Цей радянський принцип реєстрації або прописки має піти в небуття, тому що місцева громада повинна наповнюватися не лише податками від громадян, які живуть, працюють, навчаються в громадах, а і їхніми спроможностями, ідеями, уявленнями про те, як саме суспільству й місту слід розвиватися», — наголосила вона. Натомість, додала експертка, дискримінаційна політика позбавлення права голосу внутрішньо переміщених осіб є не європейською, а радянською практикою, якої потрібно позбавлятися.

Ганна Чабарай, Журнал “Тиждень” № 38 (566) від 20 вересня 2018 р.
У Варшаві добігає кінця нарада з розгляду виконання обов’язків в сфері людського виміру ОБСЄ. Про її початок, а також про позицію Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, яку озвучувала виконавча директорка Тетяна Дурнєва, можна почитати тут і тут. Загалом нарада зібрала близько 1500 (!) представників урядів та громадянського суспільства з держав-учасниць ОБСЄ та країн-партнерів.

Під час заключного етапу наради відбулися не менш знакові й цікаві події. 18 вересня в рамках зібрання відбулася дискусія “HDIM Гуманітарно-соціальні наслідки збройного конфлікту на Донбасі”. Українські громадські організації спробували у такий спосіб донести свою позицію європейським політикам та експертам щодо різних проблемних аспектів, з яким стикаються громадяни, що постраждали внаслідок конфлікту.

Говорили переважно про порушення прав людини, а також про можливі варіанти вирішення проблем.

Як наголосила виконавча директорка “ГРУПИ ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, Україна повинна вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації базових прав громадян, які постраждали від конфлікту. “Право на соціальний захист – це фундаментальне право, закріплене в положеннях міжнародного права та внутрішнього законодавства України”, – сказала вона.

Наступного дня (19 вересня) відбулася 14-а робоча сесія наради: гуманітарні питання та інші зобов’язання – боротьба з торгівлею людьми, біженці та переміщені особи, люди, які перебувають під загрозою переміщення. Під час цього обговорення представники недержавного сектору різних країн розповідали про свої “больові точки”, також свою позицію озвучували офіційні речники держав.

Тетяна Дурнєва розповіла про сферу діяльності Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, а також поінформувала про порушення соціальних прав ВПО й про державну політику, яка не відповідає керівним принципам ООН з питань переміщення всередині країни. (Повний текст виступу)
 

Під час заключного слова 14-ї сесії наради представник України Андрій Чесноков (радник, Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні) наголосив, що уряд активно працює з громадянським суспільством, аби законопроект №6692 (про пенсії) врахував усі потреби населення, яке постраждало від конфлікту. Він подякував за рекомендації українським громадським організаціям й додав, що депутати також беруть участь у цьому діалозі щодо долі законопроекту. “Стосовно постів на лініях розмежування, то – так, їх потрібно більше, – сказав Андрій Чесноков. – Ми це розуміємо. Але ми не бачимо бажання від російської окупаційної адміністрації відкрити окремі пости, про які було домовлено раніше. Вирішення багатьох питань ВПО пов’язано насамперед з виводом Росією своїх військ з Криму і Донбасу.”

English video version of speech of Tetyana Durnyeva on HDIM 2018 Working Session 14 – discussion on humanitarian issues and other commitments, including combating trafficking in human beings, refugees and displaced persons, persons at risk of displacement.
10 вересня 2018, Варшава. Нарада з розгляду виконання обов’язків в сфері людського виміру ОБСЄ. Робоче засідання 1: Демократичні інститути: демократія на національному, регіональному на місцевому рівнях; демократичні вибори.

Шановні пані та панове!

Насамперед, я хотіла б висловити повагу за ваш внесок у зміцнення демократії та захист прав людини.

Мене звати Тетяна Дурнєва, я з Донецька, і мені довелося переїхати до Києва після початку російської агресії. Зараз я очолюю українську неурядову організацію “ГРУПА ВПЛИВУ”, і ми захищаємо права людей, що постраждали від конфлікту.

Станом на 30 липня 2018 року, за даними Міністерства соціальної політики, в Україні було зареєстровано 1516246 вимушених переселенців з окупованих територій Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.


Близько 4% українських виборців, які є вимушеними переселенцями, позбавлені можливості повного здійснення своїх політичних прав. В Україні люди можуть брати участь у місцевій демократії тільки в місцях реєстрації їхнього місця проживання, які часто відрізняються від фактичних.

В Україні є міста, де кількість вимушених переселенців перевищує кількість місцевих жителів. Ця ситуація гостро стоїть у регіонах поблизу конфліктної лінії. Проте, треба сказати, що внутрішньо переміщені особи змінили свої нові громади не тільки у кількісному вимірі, але і за якістю.

У нас є багато прикладів того, що ВПЛ стають соціальними лідерами – коли переміщені лікарі, вчителі чи бізнесмени впливають на свою нову спільноту через свої щоденні справи та сплачують податки. Однак ці люди, не можуть вплинути на вибір органів місцевого самоврядування.

На парламентських виборах у жовтні 2014 р. переселенці не мали права обирати депутатів Верховної Ради України у мажоритарних округах. У жовтні 2015 року на місцевих виборах 1,3 мільйона вимушених переселенців не брали участі у виборах і не мали можливості обрати депутатів місцевих рад.

Це порушення принципу недискримінації у забезпеченні рівних прав, свобод та можливостей та уповільнює процес інтеграції внутрішніх переміщених осіб до місцевих громад. Конституція України та міжнародні стандарти чітко визначають рівність прав усіх громадян, зокрема у питаннях виборчого законодавства. Міжнародні принципи також зобов’язують Україну забезпечувати ці права.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з партнерами проводить широку інформаційно-просвітницьку кампанію, і ми пропагуємо принципи Конституції щодо рівних прав усіх громадян незалежно від їхнього походження, місця проживання чи інших відмінностей.

Спільно з партнерами ми розробили законопроект №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян. Він був зареєстрований у Верховній Раді в березні 2017 року. Громадська організація “Громадянський холдинг” ГРУПА ВПЛИВУ” була б вдячна, якби ви могли надіслати наступні рекомендації Верховній Раді України:

1. До Комітету з питань правової політики та правосуддя: прискорити розгляд законопроекту № 6240 та рекомендувати його прийняти Верховною Радою в першому читанні;
2. Верховній Раді України: прийняти законопроект № 6240 та забезпечити механізми забезпечення права голосу ВПЛ на всіх виборах, у тому числі на місцевому рівні.

Дякую за увагу!