hawerand – Page 26 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Парламентські вибори: як змінити місце голосування (Громадське Радіо)

До 15 липня включно всі охочі повинні подати заяву про зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Жодних документів, окрім паспорту, брати не потрібно. Про особливості зміни місця голосування перед виборами в Раду розповіла Тетяна Дурнєва, директорка Громадського  холдингу «Група впливу».

Окрім цього, поспілкувалися про те, чи варто змінювати місце голосування зараз, поки ще немає рішення Конституційного суду щодо розпуску Ради, а також про особливості голосування тих, хто змінює  місце голосування поза межами свого виборчого округу.

— Змінити місце голосування після президентських виборів стало трохи легше. Що потрібно, щоб це зробити?

— 29 травня ЦВК прийняла зміни до постанови № 893 про тимчасову зміну місця голосування і виключила пункти про необхідність надання документів, які обґрунтовують необхідність зміни місця голосування.

Раніше людина мала підтвердити документами, чому вона хоче голосувати не за місцем офіційної реєстрації, надати, наприклад, документ оренди житла, квитки. Потім із початком російської агресії для мешканців із Криму ця норма була скасована. Потім і для виборців, чия виборча адреса розташована на тимчасово окупованій території. У відповідь на наші неодноразові звернення, що процедуру потрібно спростити для всіх виборців, ЦВК зробила це.

Тепер потрібно тільки показати паспорт і подати заяву, в якій зазначити фактичне місце голосування.  Можна написати номер дільниці, де ви хочете голосувати, або написати адресу, тоді працівники Державного реєстру виборців допоможуть визначити, яка дільниця буде найзручніша для вас.

— Люди, які змінять місце голосування, отримають тільки один бюлетень, а не два, як інші?

— Не зовсім так. Люди, які змінили місце голосування за межами свого виборчого округу. Ми відносимось до своїх виборчих округів відповідно до своєї виборчої адреси, яка визначається за зареєстрованим місцем проживання. Якщо ж ти змінюєш місце голосування поза межами округу — так, втрачається можливість голосувати за кандидата в одномандатному окрузі.

Є люди, які змінять місце голосування в межах свого округу, це так само стосується і виборців із тимчасово окупованої території. Наприклад, людина проживала в Донецьку на вулиці Засядька (це Київський район, 45-й округ). Межі цього округу доходять аж до Авдіївки. Якщо людина переїхала в Авдіївку і змінює там місце голосування, фактично залишається в межах свого виборчого округу й повинна отримати два виборчі бюлетені.

— До кінця червня Конституційний суд має винести рішення, яке може змінити все, до чого ми готуємося. Можливо, виборів не буде, а значить — поки не треба змінювати місце голосування?

— Зараз триває виборчий процес. Всі процеси запущені, витрачаються гроші, друкуються інформаційні матеріали. Кандидати реєструються, так само реєструються заяви про зміну місця голосування. Казати зараз людям: «почекайте, можливо, рішення Конституційного суду перенесе дату виборів», — я думаю, не треба. Ніхто не знає, яке буде рішення, як воно буде імплементоване.

На мою думку, навіть якщо дата виборів буде перенесена, я би не скасовувала автоматично попередні заяви, якщо людина сама цього не зробить. Зараз є близько 9700 заяв, переважна більшість – виборці з виборчою адресою на тимчасово окупованих територіях, а найбільше людей подали заяви в Києві. Мені здається, навіть якщо дата виборів буде перенесена, ці заяви не треба анульовувати. Але тут слово повинні сказати юристи й безпосередньо спеціалісти Державного реєстру виборців.

— Якщо в день виборів людина буде за кордоном?

— Якщо людина знає, що вона буде за кордоном, їй краще звернутися до Відділу ведення реєстру виборців у МЗС (це будівля Дипломатичної академії на Великій Житомирській, 2 в Києві). А якщо людина має відділ ведення реєстру виборців за зареєстрованим місцем проживання, вона може звернутися туди і визначити собі дільницю за кордоном.

Якщо людина вже за кордоном і планує залишатися там аж до виборів, їй треба звернутися в дипломатичну установу – посольство чи консульство – і там надати документи про зміну виборчої адреси.

Передрук. Оригінал тексту.
Уряд не хоче бачити в переселенцях та жителях окупованих територій громадян України, і продовжує створювати для них додаткові проблеми. Про це заявили члени Коаліції громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та мешканців тимчасово окупованих територій, під час акції перед Кабінетом Міністрів. Правозахисники облаштували перед будівлею уряду символічний цегляний «мур» та закликали урядовців «будувати мости, а не стіни». Далі…  
Уряд не хоче бачити в переселенцях та жителях окупованих територій громадян України, і продовжує створювати для них додаткові проблеми.

Про це заявили члени Коаліції громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та мешканців тимчасово окупованих територій, під час акції перед Кабінетом Міністрів. Правозахисники облаштували перед будівлею уряду символічний цегляний «мур» та закликали урядовців «будувати мости, а не стіни».

Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» нагадала, що подібна акція вже проходила у 2016 році. Тоді правозахисники протестували проти дискримінаційного порядку соціальних виплат для ВПО.м «Пройшло три роки. Замість налагодження зв’язків з мешканцями тимчасово окупованих територій – драконівський порядок перевозу товарів та речей через лінію зіткнення, замість соціального захисту постраждалих громадян – принизливі перевірки. Ми впевнені, що Кабмін може встигнути прийняти необхідні проекти постанов, щоб побудувати міст в майбутню реінтеграцію замість того, щоб зміцнювати мур», – наголошує Дурнєва.

До соціальної політики України щодо постраждалого від конфлікту населення прикута увага всього світу, зазначає Ольга Аношкіна, юристка БФ «Восток-СОС». За її словами, міжнародна спільнота постійно критикує державу за недолугі кроки та недоречні обмеження.

«З 2014 року і до сьогодні ми маємо механізм виплати пенсій, за яким мешканці окупованих територій мають ставати на облік як переселенці. Це змушує людей отримувати довідки ВПО навіть в разі, якщо вони не переїжджали, регулярно перетинати лінію зіткнення та наражатися на небезпеку. На жаль, нам доводиться чути про смерті пенсіонерів у чергах на КПВВ. Саме тому створення дієвого недискримінаційного механізму виплати пенсій мешканцям окупованих територій досі залишається нагальним завданням», – наголошує юристка.

Не може дати раду держава і у випадку знищеного майна. За інформацією Еліни Шишкіної, правовоїправовї аналітикині БФ “Право на захист”, лише на території, контрольованій урядом, вздовж лінії розмежування розташовано близько 20 тисяч пошкоджених або зруйнованих будинків. Частина з них була відновлена, і переважно за кошти самих власників.

«За зруйновані будинки власники не отримали компенсацій досі. Навіть якщо вони позиваються до суду, і отримують рішення на свою користь, то ці рішення просто не виконуються. Щоб зрушити цю ситуацію, варто створити єдиний реєстр пошкодженого та зруйнованого житла, розробити методологію визначення ступенів пошкоджень, оцінки майна і, звісно, розробити процедуру виплати компенсації постраждалим особам», – додає вона.

 Повага до прав і свобод допоможе зберегти контакт із мешканцями окупованих територій, вважає Ольга Куришко, юристка ГО «Крим-СОС».

«Ми завжди говоримо про те, що найголовнішим завданням державної політики є підтримка контакту з громадянами, розуміння їхніх потреб та швидке реагування на них. Коли людина не може перевезти свої власні речі з окупованих територій, або точніше може лише те, що дозволено законом, це навряд чи допомагає адаптації на новому місці чи будівництву мостів», – підкреслює вона. Це ж стосується облаштування пропускних пунктів та створення сервісних зон, додає юристка. Справедлива та дружня політика держави може стати проявом відкритості до постраждалих від конфлікту громадян.

Під час акції правозахисники озвучили вимоги як до Кабінету Міністрів як колегіального органу, так і до конкретних  міністерств, зокрема, міністерства внутрішніх справ, соціальної політики, юстиції, освіти та науки, Пенсійному фонду та іншим органам влади. Ці вимоги були передані Уряду України.
Що таке адвокація та як її можна застосувати в діяльності громадської організації? Як зробити так, щоб вирішення тої чи іншої проблеми не заблукало в коридорах бюрократії? Як можна впливати на тих, хто приймає рішення?

Відповідь на ці питання отримали учасники тренінгу «Організація та реалізація адвокаційних кампаній, або як впливати на тих, хто приймає рішення», який відбувся у Луцьку 14 – 15 червня.

«Чуючи слово «адвокація» люди найчастіше уявляють або ж, що воно якимось чином пов’язане із адвокатами і їх діяльністю, або уявляють себе з рупором на акції протесту. При цьому, так, адвокація пов’язана із ухваленням певних владних рішень, і тому знання законів і, як мінімум, етапів формування і реалізації політики – необхідність. Проте, одна із ознак успішної адвокації має бути широке залучення різних груп, публічність – а отже – партнерів, які допоможуть цю діяльність зробити ефективною. Що ж стосується акцій протесту, рупорів і мегафонів – це певна тенденція, якою громадські активісти користуються бо вважають це єдиним методом впливу. Як на мене, ми маємо користуватись не силовими, а правовими методами вирішення проблем, а їх у запасі адвокаційних кампаній більше сотні», – зазначила тренерка, виконавча директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Захід став початком реалізації на Волині проекту «Маємо вплив в регіонах!», який адмініструє Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» у 6 облкастях України. Проект спрямовано на підвищення обізнаності населення про інструменти локальної демократії, проведення адвокаційних кампаній на місцевому рівні, прийняття локальних нормативно-правових актів, які сприятимуть реалізації інструментів громадської участі.

У Волинській області партнером проекту є Волинський Інститут Права. Проект реалізовуватиметься у Заболотівській, Старовижівській, Любешівській, Турійській ОТГ та м. Рожище.

Довідково

Захід відбувся за підтримки проекту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.


Передрук. Першоджерело
19 червня о 10.00 під будівлею Кабінету Міністрів України відбудеться прес-конференція представників Коаліції громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та тих, хто залишився проживати на тимчасово окупованих територіях України.

Учасники розкажуть, що уряд зробив для захисту прав ВПО та жителів окупованих територій за три роки. Громадські організації оприлюднять перелік завдань для Кабміну для вирішення проблем ВПО та жителів окупованих територій. Серед них, зокрема, соціально-економічні проблеми, житлові питання, питання компенсацій, свободи пересування тощо. Крім того, учасники представлять своє бачення політики мінімізації наслідків війни для людей по обидва боки лінії зіткнення.

Спікери:
Альона Луньова, ZMINA. Центр прав людини;
Тетяна Дурнєва, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”;
Оля Аношкіна, БФ “Восток СОС”;
Еліна Шишкіна, БФ “Право на захист”;
Ольга Куришко, ГО “КримСОС”.

Контактна особа:
Маргарита Тарасова, 093 977 53 13, mt@humanrights.rg.ua
У Києві відбувся тренінг “Участь ВПО у виборах”. Упродовж трьох днів тренери та тренерки з Одеси, Закарпаття, Сум, Запоріжжя, Харкова, Краматорська та інших міст напрацьовували базу знань про особливості національного виборчого законодавства. А саме: якими є умови участі ВПО у голосуванні на загальнонаціональних виборах, якою є процедура тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, у які строки можна її пройти, які є законодавчі можливості та перешкоди для участі мобільних категорій громадян у виборах, як зрештою захистити своє виборче право та інші питання.

Нагадаємо, на президентських виборах навесні цього року змінили місце голосування перед 1-м туром 315725 виборців, перед 2-м – 325604. Це доволі велика частина громадян. Однак ще кілька мільйонів людей із правом голосу виявилися не охопленими процесом голосування.

“Наша глобальна мета – залучити до виборів максимально можливу кількість виборців, а це можливо лише через підвищення рівня їхньої поінформованості про чинні процедури та правила, через вдало підібрані мотиваційні стимули, – відзначає тренерка Тетяна Дурнєва з Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. – Інколи під час спілкування з виборцями з числа внутрішньо переміщених осіб чи трудових мігрантів доводиться ламати стереотипи й уявлення про їхні права, спонукати до активної громадянської позиції, адже вибори – це можливість висловитися про своє бачення майбутнього розвитку держави”.
Мобільні категорії громадян, не зможуть проголосувати за кандидата-мажоритарника, якщо вони перебувають за кордоном, або змінили місце голосування за межами свого “рідного” округу. При цьому неминуче виникає питання – чому? Отже треба знати відповіді на різні питання виборців. Одна справа поінформувати внутрішньо переміщену особу про те, що вона отримає на руки один бюлетень, а не два, як, наприклад, інші мешканці громади. А інша справа – пояснити, чому на рівні законодавства створено такі передумови…

Ці та інші питання опрацьовували учасники й учасниці тренінгу. Всі отримали відповідні сертифікати. Тепер в регіонах працюватимуть “агенти знань”, до яких можна звертатися за кваліфікованими відповідями та порадами.

Відгук учасниці тренінгу Євгенії Ставицької. * * *

Ця ініціатива реалізується громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проєктів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або уряду Великої Британії.  
Як громада може впливати на місцеву владу та на численні процеси, які в ній відбуваються? Якими інструментами можна при цьому користуватися?..

В Ірпені та Гостомелі Київської області відбулась зустріч-тренінг з представниками/цями громадянського суспільства. На заході обговорили ситуацію з місцевою демократією в громадах, розібрали методи аналізу нормативно-правових актів і визначили можливі шляхи адвокаційних кампаній для підвищення участі громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні.

Ця зустріч – наступний захід з цілого циклу тренінгів “Маємо вплив в регіонах”. Їхня мета – ознайомити активістів та активісток з інструментами локальної демократії, з можливостями адвокаційних кампаній на місцевому рівні.

Захід пройшов у рамках проекту ПРООН “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
“Інститут прописки” в Україні скасовано. Ви, мабуть, неодноразово чули про це. Однак “скасована” прописка насправді продовжує впливати на наше життя. Зокрема,  на вибори.

Вже в липні народ обиратиме новий парламент. Вкотре єдиний законодавчий орган формуватимуть без участі декількох мільйонів громадян. Вони не зможуть проголосувати, тому що не мають зареєстрованого місця проживання чи живуть не там, де зареєстровані. Чому так? Пояснення дещо схоже на казку про Кощія Безсмертного – “під дубом скриня, в скрині – заєць, в зайці – качка, в качці – яйце, в яйці – голка…”.

Отже, розберемося. Згідно з Конституцією, право голосу на виборах мають всі дієздатні громадяни України, які досягли 18 років (стаття 70). Для того, аби мати не тільки право, але й можливість ним скористатися, громадянин повинен бути включений до списку виборців на конкретній виборчій дільниці (ст.2 Закону “Про вибори народних депутатів України”). Підставою для віднесення виборця до виборчої дільниці є виборча адреса (стаття 8 Закону “Про Державний реєстр виборців”). Виборча адреса визначається за зареєстрованим місцем проживання (Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”). Все. Дійшли до “голки”.

За даними Державного реєстру виборців, станом на 31 травня 2019 року близько одного мільйона виборців вибули з Реєстру. Однак тих, хто не зможе проголосувати на дочасних виборах, значно більше.

Йдеться, наприклад про громадян, які ніколи не мали зареєстрованого місця проживання. Очевидно, точної кількості ніхто не скаже. Вона зростає щороку, зокрема, за рахунок дітей з тимчасово окупованих територій, які при оформленні першого паспорта не можуть зареєструвати місце проживання (не тому, що не хочуть, а тому, що досі немає такої процедури). Досягнувши повноліття, вони не потрапляють до реєстру виборців.

Крім того – громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території. Формально вони можуть взяти участь у виборах, змінивши місце голосування без зміни виборчої адреси.  Але, відповідно до статистики голосування на президентських перегонах цього року, цей механізм не застосовується масово. Лише близько 75 тисяч виборців, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях, змінили місце голосування. За висновками представників канадської місії CANADEM зі спостереження за виборами в Україні, принаймні 50% внутрішньо переміщених осіб не знали, що вони мають право голосу на виборах Президента України. Йдеться, зокрема, про ВПО старшого віку, які можуть не мати доступу до Інтернету та соціальних медіа. Крім того, в обласних центрах не всі охочі встигли подати заяви через величезні черги до відділів ведення Державного реєстру виборців.

За статистикою позачергових парламентських виборів 2014 року, усього по країні близько 190 тисяч виборців скористались тимчасовою зміною місця голосування – крапля в морі. Після чергового звернення громадських організацій 29 травня 2019 року Центральна виборча комісія (нарешті!) спростила процедуру зміни місця голосування, скасувавши необхідність аргументувати заяву додатковими документами (довідками з роботи, квитками, договорами оренди тощо). Раніше спрощена процедура стосувалася лише внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій, тепер же таку можливість мають усі виборці. Однак, це не вирішує усіх проблем.

А їх вистачає. Одна з найбільших – голосування на “мажоритарці”. Виборці, які змінили місце голосування за межами свого виборчого округу, зможуть обрати лише половину парламенту. Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 депутатів, з яких 225 обираються за списками кандидатів у депутати від політичних партій, а решта – за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах.

Виборці, що голосуватимуть за межами свого округу,  зможуть голосувати лише за кандидатів зі списків партій. Вони не зможуть обирати депутатів–”мажоритарників”. В списку виборців навпроти їхніх прізвищ буде відмітка “Отримує лише бюлетень для голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі”.

Народні депутати не хочуть дійти до “голки” в яйці та змінити підхід до реєстрації місця проживання. Чергові вибори відбуватимуться за тим самим колом. Немає зареєстрованого місця проживання – немає виборчої адреси. Немає виборчої адреси – немає прізвища в списках виборців. Немає в списку виборців – немає можливості реалізувати право голосу. Немає голосу – немає прав. Коло замкнулось.

Тетяна Дурнєва, Українська правда. Вибори
(Фото)
Запрошуємо представників ЗМІ на семінар “Участь внутрішньо переміщених осіб у виборах”. Захід відбудеться 21 червня (п’ятниця) 2019 року в м. Києві з 10:00 до 17:00. Зустріч модеруватиме Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО “Громадський Холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”.

Мета семінару – ознайомити представників засобів масової інформації з особливостями участі у голосуванні ВПО та інших мобільних груп громадян (трудових мігрантів, студентів та ін.) на позачергових виборах до ВР, які відбудуться 21-го липня 2019 р.

– На що потрібно звертати увагу на етапі підготовки до виборів, висвітлюючи питання участі цих груп громадян у голосуванні?
– У чому полягає різниця між президентськими та парламентськими виборами з точки зору доступу до виборчих скриньок мобільних категорій виборців?
– Чи існують обмеження щодо участі у волевиявленні? Які саме? Які правові (законодавчі) підстави для цих обмежень?
– Як змінити місце голосування без зміни виборчої адреси?

Докладну інформацію про місце проведення семінару ми надішлемо зареєстрованим та відібраним учасникам/цям. Просимо заповнити коротку анкету (http://bit.ly/2XoqDB9) до 14 червня 2019 року. Відповіді ми надамо не пізніше 16 червня.

Організатори компенсують транспортні витрати: квитки на поїзд (2 клас Інтерсіті, вагон плацкарт/купе), електронні квитки або квитки із кас на автобус за умови участі у всьому заході, а також забезпечують харчування під час заходу.

З усіма питаннями звертайтеся, будь ласка, до Наталії Новикової (natali.novikova09@gmail.com).

#КоженГолосВпливає

Ця ініціатива реалізується громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проєктів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або уряду Великої Британії.
Представниця Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Наталя Новикова взяла участь у дискусії “Народження та смерть на тимчасово окупованих територіях: виклики для держави та громадянського суспільства”. МінТОТ презентував законопроект, який має врегулювати питання отримання мешканцями з тимчасово окупованих територій України документів про факти народження та смерті.

“Для багатьох громадян ця тема не просто актуальна, а по-справжньому болюча, – відзначає Наталя. – Дуже прикро, що тривалий час її ніхто не брався вирішувати системно. Ми, як представники громадських організацій, що надавали свої рекомендації до законопроекту, зацікавлені у якомога швидшому регулюванні рішення цих проблем на законодавчому рівні, адже крім усього іншого це означатиме, що держава Україна дотримується своїх міжнародно-правових зобов’язань та рекомендацій міжнародної спільноти”.

Законопроект має на меті: – усунути системні порушення прав громадян України з тимчасово окупованих територій; – надавати документи про народження та смерть у стислі строки; – запровадити екстериторіальність реєстрації фактів народження та смерті; – вести облік документів, виданих на тимчасово окупованих територіях (ТОТ); – враховувати факти з документів ТОТ, але не їх визнання.

Водночас Сергій Мокренюк, начальник Управління з питань Автономної Республіки Крим та м. Севастополя МТОТ, презентуючи законопроект, наголосив на важливості захисту прав і свобод громадян України та забезпечення поступального розвитку держави у цьому напрямку.