Триває збір пропозицій від тренерів/тренерок на тендери, які оголосила ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» з метою посилення й вдосконалення інституційних спроможностей організації. Кінцевий строк подачі заявок – 11 березня.

Загалом у період березень-липень 2019 р. планується проведення шести тренінгів та такі теми (за посиланнями – деталі щодо кожного окремого тренінгу):

«Стандарти управління Організацією».
«Посилення навичок написання грантових заявок».
«Процедури надання грантової підтримки, моніторингу і оцінки впровадження проектів грантерами, фінансового менеджменту та контролю».
«Згуртованість команди та протидія професійному вигоранню».
«Розробка та написання стандартів надання послуг Організацією».
«Фасилітація для розвитку громад».

Максимальні суми тендерів в залежності від тематичного напрямку коливаються від 5000 грн. до 24000 грн.

Вимоги до виконавців:

– Лист-заявка від учасника/учасниці (із висловленням згоди взяти участь у тендері, погодженням із умовами проведення тендеру, висловленням згоди на обробку персональних даних);
– Бути фізичної особою-підприємцем третьої групи оподаткування;
– Орієнтовна програма тренінгу;
– Запропонована цінова пропозиція – вартість послуг в гривнях;
– Резюме, опис експертного досвіду з визначеної теми;
– За наявності перелік організацій і подібних тренінгів, які учасник/учасниця тендеру проводив(ла) за останні 3 роки;
– За наявності рекомендації від отримувачів послуг;
– Бути зареєстрованим/зареєстрованою на Маркетплейс http://cd-platform.org/marketplejs

Тренінги заплановані в межах реалізації програми «Платформа розвитку громадянського суспільства».

Українська влада повинна повною мірою забезпечити право внутрішньо переміщених осіб з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму взяти участь у виборах.

Про це на конференції у Києві заявив доповідач Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Йос Вінен, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на прес-службу Конгресу.

“Конгрес закликає вжити необхідних законодавчих заходів, зокрема з урахуванням наступних місцевих виборів у 2020 році, з метою зробити участь ВПО у виборчому процесі реальністю”, – йдеться у повідомленні.

В рамках першого конкретного кроку парламент України повинен прийняти проект Закону № 6240, щоб “усунути існуючі бар’єри для повної участі ВПО у виборах відповідно до міжнародних стандартів”.

“Довгоочікуване прийняття цього законопроекту спростило б процедури реєстрації виборців і дозволило б всім громадянам України зареєструватися для голосування за місцем їх фактичного проживання”, – сказав нідерландський доповідач Вінен.

Окрім закону, існує також потреба у покращенні освіченості виборців та інформації для ВПО, забезпеченні якісних списків виборців та забезпеченні підготовки виборчих органів, зазначив Вінен.

27 та 28 лютого 2019 р. Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи обговорює у різних форматах виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні. Мета цих заходів – напрацювання кроків, які має здійснити українська влада для забезпечення участі ВПО у голосуванні на виборах. Представники уряду України, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, а також члени Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи та експерти намагаються знайти спільні рішення, аби прискорити процеси інтеграції ВПО у громади шляхом доступу до голосування на місцевих виборах.

Позиція Конгресу – відома. Наприкінці минулого року він закликав забезпечити виборчі права внутрішньо переміщених осіб та ухвалити законопроект №6240 (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян). Відтоді минуло небагато часу, й найвагомішою подією на шляху забезпечення ВПО усім комплексом виборчих прав, стало рішення парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя рекомендувати Верховній Раді прийняти рішення щодо законопроекту, визначившись шляхом голосування…

Перший етап обговорення проблематики українськими та закордонним експертами – конференція “Виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні: посилення інтеграції та засад демократії”, яка відбувається в Києві 27 лютого.

Як наголосив голова Комітету ВР з прав людини Григорій Немиря, “на жаль, досі на законодавчому рівні не ліквідована дискримінація по відношенню до ВПО, зокрема у тому що стосується іхніх виборчих прав”. “Сотні тисяч українських громадян позбавлені своїх прав. Це стосується не лише виборчих, а й соціальних прав. Як можуть бути вибори справедлими, якщо така велика частина громадян позбавлені права брати в них участь”, – сказав він.

Віце-Президентка Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Барбара Точе повідомила, що її місія спостерігає за виборами в Україні з 2002 року, і, зокрема була присутня і на виборах 2015 року. “Ми були дуже стурбовані тим, що така велика кількість людей не змогла проголосувати на місцевих виборах 2015 року”,- сказала вона.

У свою чергу голова офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг відзначив, що одним з пріоритетів Плану дій Ради Європи для Украіни на 2018-2021 рік є посилення демократії на місцевому рівні і покращення адаптації внутрішньо пернміщених осіб до життя місцевих громад.

“Ми, як одні з розробників законопроекту №6240, вітаємо той факт, що цей документ включено до порядку денного 10-ї сесії Верховної Ради, яка зараз триває, – відзначила виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва. – Дуже сподіваємося, що питання участі ВПО у місцевих виборах буде вирішено впродовж наступних п’яти місяців”. Також вона нагадала про рішення місцевих рад, які протягом останнього року зверталися до Верховної Ради, висловлюючи підтримку законопроекту №6240, й закликала невідкладно розглянути проект закону.

Під час підготовки публікації використано інформацію Комітету Верховної Ради України з прав людини.

Стаття Юлії Абібок у виданні “ОстроВ” (26 лютого 2019). Публікується мовою оригіналу.

Чтобы проголосовать на президентских выборах, внутренне перемещенному лицу не требуется даже так называемая справка переселенца. Правозащитники добиваются, чтобы вынужденные переселенцы могли реализовывать свое избирательное право также на выборах местных. Ключ к успеху, как считают они, в активности ВПЛ 31 марта и 21 апреля

Татьяна Дурнева, исполнительный директор Общественного холдинга “Группа влияния” (“Група впливу”), шутит, что в каждой области у ее организации есть “свои люди”. Официально в Украине полтора миллиона внутренне перемещенных лиц из Донецкой и Луганской областей, а также Крыма. Сколько человек из числа официальных ВПЛ проживает в реальности по месту регистрации, никто не знает, но эта цифра все же должна быть достаточно впечатляющей.

Обустроившись на новом месте и во многих случаях уже не желая возвращаться в оставленные дома, эти люди так и не стали полноправными членами принявших их территориальных общин. В июле прошлого года Верховный Суд поставил точку в полуторагодовом процессе, начавшемся в результате жалобы вынужденной переселенки на отдел ведения реестра избирателей в Луцке. Чиновники отказались менять ее избирательный адрес на основе регистрационных данных ВПЛ. Своим решением судьи высшей инстанции фактически подтвердили, что существующее законодательство не дает внутренне перемещенным лицам возможности выбирать местные власти. Значение имеет постоянная прописка в паспорте, а не временная регистрация в справке внутренне перемещенного лица. При этом ВПЛ обладают правом баллотироваться в местные советы.

Правозащитники, активисты и некоторые представители органов местного самоуправления ведут масштабную кампанию, добиваясь предоставления вынужденным переселенцам возможности осуществлять их избирательные права. “Один из наших слоганов: хочешь голосовать на местных выборах – проголосуй на президентских, – говорит Дурнева. – Потому что очень многое зависит от активности переселенцев на президентских выборах. Я понимаю, что если мы пропустим и это голосование, долгосрочное неучастие вынужденных переселенцев в выборах будет иметь очень негативный эффект”.

За ваши и наши права

В мае 2014 года в Донецкой области президента выбирали только жители восьми избирательных округов из 22, в Луганской – двух из 12. На парламентских выборах в октябре голосование проводилось в 12 округах Донецкой области и пяти – Луганской. В ряде населенных пунктов двух восточных областей в 2015 году не проводились местные выборы. В некоторых территориальных общинах у власти остаются советы и исполкомы, избранные еще в 2010-м; в ряде других городов и районов созданы военно-гражданские администрации.

По сути, жители Луганской и Донецкой областей и выходцы из этого региона так или иначе были изолированы от участия в политической жизни страны и управления общинами, в которых они проживают, с осени 2012 года, когда проходили последние довоенные выборы, парламентские.

“Все эти тенденции очень опасны для демократии. Опасны не только с точки зрения международного имиджа, но ввиду маргинализации людей, которых исключают из политической жизни страны. Это может толкнуть их на более опасную форму участия. Я не говорю, что так обязательно случится, но проблема в том, что об этом никто не думает – у нас все живут не одним днем, но одним сроком выборов”, – комментирует Татьяна Дурнева.

Именно поэтому гражданским активистам важно, чтобы 31 марта и 21 апреля 2019 года, в дни первого и второго туров президентских выборов, жители Донецкой и Луганской областей и вынужденные переселенцы своей явкой поддержали их усилия по отстаиванию их избирательных прав. Процедура временной смены места голосования занимает не больше 20 минут. ВПЛ следует прийти в местный отдел ведения государственного реестра избирателей и написать соответствующее заявление. Крайний срок подачи такого заявления – пять дней до голосования. Перед вторым туром процедуру придется повторить. На днях президент подписал указ, которым обозначил границы оккупированных территорий. Это означает, что выходцу из этих районов для временной смены места голосования теперь достаточно паспорта с соответствующей пропиской.

Остальным потребуются дополнительные документы – например, договор об аренде жилья в том населенном пункте, где человек хотел бы бросить бюллетень в урну для голосования. Усилия правозащитных организаций и гражданских активистов подняли еще одну проблему, о которой до войны никто не говорил: реализации избирательных прав трудовых мигрантов. Собственно об этом и идет речь в законопроекте №6240, принятия которого добиваются “Группа влияния” и другие, усилия которых поддержали международные организации, а также Конгресс местных и региональных властей Совета Европы. Став законом, он позволил бы всем мобильным категориям украинских граждан выбирать власти в том числе на местах в тех общинах, где они проживают по факту.

Попытка 6240

Депутаты Ужгородского городского совета – административного центра самой западной области Украины – были первыми, кто принял обращение к Верховной Раде с призывом поддержать законопроект №6240. “Мы провели адвокационную кампанию. Было проделано много работы, которая подготовила ужгородскую общину к тому, чтобы можно было осуществить эту адвокацию. Изначально были всевозможные мероприятия, например, организованный Институтом “Республика” форум-театр “Переселенцы и право голоса”. Во всех мероприятиях, что проводились в городе, переселенцы принимали участие. Была создана общественная организация “Закарпатье-Донбасс”. То есть, сначала была подготовлена почва, чтобы одна из фракций городского совета приняла решение вынести этот вопрос на сессию”, – рассказала “ОстроВу” советница по вопросам ВПЛ в Закарпатской области Анжела Бабкина, сама вынужденная переселенка из Донецкой области.

Ужгородский опыт стал примером для активистов из числа ВПЛ в других регионах и стимулом для ряда других местных советов. На сегодня таковых уже 12. В поддержку законопроекта о реализации избирательных прав ВПЛ и внутренних мигрантов 7 февраля выступил Попаснянский районный совет в Луганской области. Татьяна Дурнева подчеркивает, что у задействованных в этой кампании людей нет претензий к властям на местах, которые в целом стараются слышать вынужденных переселенцев. Остаются вопросы к центру.

Рассмотрения в парламенте законопроект №6240 ждет с марта 2017 года. До конца 2018-го он был рассмотрен всеми соответствующими комитетами ВР, кроме профильного, комитета по вопросам правовой политики и правосудия под руководством Руслана Князевича. Последний смог собраться и дойти, наконец, до этого пункта повестки дня только в середине января этого года, когда правозащитники уже были намерены ставить вопрос о роспуске комитета. Последнее препятствие вынесению его на голосование в Раде законопроект преодолел аккурат к своему двухлетию.

Белгород-Днестровский городской совет в Одесской области проголосовал за обращение к депутатам ВР с поддержкой законопроекта №6240 в ноябре 2018 года. Депутат Юлия Федорова, которая инициировала это голосование, рассказала “ОстроВу”, что с неочевидными для постоянных жителей мирных городов проблемами ВПЛ познакомилась благодаря участию в ряде проектов по поддержке вынужденных переселенцев в ее городе, а также знакомству с представительницами “Группы влияния”.

“Мои аргументы были очень просты и их услышали мои коллеги, – вспоминает депутат Белгород-Днестровского горсовета. – В Мариуполь, например, вынужденно переехало больше людей, чем живет в нашем городе. Я говорила: “Представьте себе, чтоб всех жителей нашего города исключили бы из избирательного процесса. Наверное, это было бы неприятно”.

Юлия Федорова подтверждает, что некоторые ее коллеги в Белгород-Днестровском, как и представители местных властей в других городах, как и политики и высокопоставленные чиновники в Киеве, опасались предоставлять рычаги влияния на органы власти людям, которые, согласно популярному мифу, голосуют “неправильно”, занимая якобы преимущественно пророссийскую позицию. В Белгород-Днестровском, между тем, как говорит она, ВПЛ мало и сегодня, когда со временем снизилась активность благотворительных организаций и волонтеров, они незаметны и неактивны.

Татьяна Дурнева, в свою очередь, отмечает, что многих вынужденных переселенцев из Донецкой и Луганской областей события 2014 года стимулировали критически пересмотреть ту жизненную позицию, которую они занимали ранее. И активное политическое участие для таких людей – это еще и искупление вины за прошлую пассивность. Именно поэтому, как считает Татьяна Дурнева, “политики не хотят работать с этим электоратом. Они пять лет его игнорировали и дискриминировали, поэтому как активные и сознательные люди, которые могут организоваться, ВПЛ для них – угроза”. У местных же властей если и был стимул действовать в интересах вынужденных переселенцев, он слабеет, поскольку те даже не могут поддержать их на выборах своим голосом.

Для человека, в принципе, естественно жалеть о том, чего он нечаянно лишился. Это тем более справедливо относительно прав и свобод. “Даже право делать выбор одинаково со всеми, даже причастность к процессу голосования, даже сама по себе такая возможность, воспользуются ли ею или нет, – это очень важно. Никто не должен чувствовать себя обиженным или ущемленным”, – подчеркивает Юлия Федорова.

Права вернули не всем и не сразу

Другие страны, в которых вооруженные конфликты привели к появлению внутренне перемещенных лиц, опытным путем выработали два варианта обеспечения их избирательных прав. ВПЛ могут выбрать возможность голосовать и баллотироваться либо по новому, либо по старому адресу. В последнем случае речь идет, конечно, о территориях, вернувшихся под контроль международно признанного правительства. Такое участие, впрочем, может быть все еще опасным для тех, кто до конфликта находился в своих прежних общинах в меньшинстве. В этом случае закон может давать право вынужденно покинувшим такие общины под угрозой расправы или репрессий жителям проголосовать удаленно.

Опыт бывших республик СССР, где в конце 1980-начале 1990-х годов происходили вооруженные столкновения, тоже может быть полезен Украине. Это, впрочем, вряд ли касается Армении и Азербайджана, где беженцы и внутренне перемещенные лица, которые не обзавелись новым собственным жильем, и через четверть века после переселения не могут голосовать на местных выборах.

В Грузии зато это право для ВПЛ было обеспечено – правда, и тут соответствующие изменения в избирательное законодательство были внесены только в начале 2000-х и затем дополнены в 2017 году. Как пояснил “ОстроВу” бывший сотрудник министерства юстиции Грузии Леван Лазишвили, житель самопровозглашенной Абхазии или Южной Осетии может получить грузинский паспорт с регистрацией на подконтрольной правительству территории. Как и вынужденный переселенец с временной регистрацией, такой человек может голосовать по временному адресу и на национальных, и на местных выборах.

Конфликт в Приднестровье, длившийся всего несколько месяцев, не привел к единовременному массовому переселению мирных граждан. Помимо непризнанного приднестровского, житель этой самопровозглашенной республики может иметь молдавское, российское или украинское гражданство. Нужды во временной регистрации у приднестровцев нет: прописка в молдавском и приднестровском паспортах совпадает.

Как пояснили “ОстроВу” несколько жителей отколовшегося от Молдовы региона, для участия в выборах президента и парламента РМ жители Приднестровья с молдавскими паспортами выезжают в подконтрольные Кишиневу населенные пункты, где для них обустраиваются специальные участки. В таких же условиях голосовали ранее жители Южной Осетии и Абхазии. Граждане Украины из Приднестровья могут голосовать в украинском посольстве в Кишиневе и консульстве в Бельцах, в то время как граждане РФ голосуют прямо на территории непризнанной республики.

Юлия Абибок, “ОстроВ”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” з представниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги опрацювували питання “Як реалізувати своє виборче право?” (особливості голосування ВПО та інших мобільних категорій громадян).

Мета тренінгу – підвищити рівень знань спеціалістів, що консультують внутрішньо переміщених осіб з питань захисту їхніх прав.

Спілкування відбувалося навколо тематичних блоків:
– Законодавча база України щодо участі ВПО в виборах;
– Міжнародні стандарти щодо участі ВПО в виборах;
– Дискримінація. Гра “День виборів”;
– Симуляція “Дзвінки на гарячу лінію”;
– Порядок та строки оскарження відмов;
– Інформаційно-просвітницька кампанія.

Захід проводився за підтримки USAID, UK Aid та Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), за сприяння Міністерства юстиції України.  

Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» презентує інформаційно-мотиваційний відео-ролик, в якому відомі громадяни України, вихідці з Донбасу і Криму, звертаються до внутрішньо переміщених осіб з закликом змінити місце голосування, щоб мати можливість проголосувати на виборах Президента України.     

Журналіст Сергій Стуканов, вчений-релігієзнавець Ігор Козловський, право захисниця Тетяна Дурнєва – вихідці з Донецька та юристка Ельміра Катакі з Криму звертаються до вимушених переселенців у короткому інформаційно-мотиваційному відеоролику кожен зі своєю історією – історією вибору та шляху.

Соціальну рекламу, яка покликана підвищити рівень участі громадян України у виборах, підготовлено у співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем та Центральною виборчою комісією.

«Кожен з нас щодня прокидаючись може зробити усвідомлений вибір – посміхатись або сумувати, творити або мовчати, діяти або стояти на місці. Всі ми тут, на вільній території України, живемо у відносно тепличних умовах. Так, кожен має свої драми і проблеми. А як живуть ті люди, які втратили буквально все з початком війни? Звідки знаходять сили рухатись далі після 2 років полону або лаштувати свій побут і реалізовуватись професійно у нових обставинах і умовах? Що ми знаємо про відчай, страх, зневіру і про вибір діяти, творити, жити поза всім?», – говорить Ірина Бутко, режисерка і авторка ідеї відео-проекту.

«Свобода завжди пов’язана з нашим вибором і відповідальністю за нього, – говорить Ігор Козловський. – У  ці буремні часи нашої сучасної історії ми всі відповідальні за нашу країну та її рух до створення сильної правової  держави і зрілого громадянського суспільства.  Влада повинна чути і враховувати голос кожного з нас ! Ця війна перекреслила наше минуле життя, забрала наші домівки але ми, вимушені переселенці, які стали біженцями у власній країні, продовжуємо жити, мріяти, планувати подальші свої кроки у нових умовах. І ми маємо право обирати свою українську владу!»

31 березня мільйони громадян України підуть на виборчі дільниці, аби проголосувати на чергових виборах Президента. Сьогодні офіційно зареєстровано майже 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб, значна частина з яких, за даними різноманітних досліджень, не знають про процедуру зміни місця голосування та можливість реалізувати своє конституційне право голосу.

«До 25 березня триває прийом заяв для тимчасової зміни місця голосування. Якщо ви є внутрішньо переміщеною особою, проживаєте на тимчасово окупованій території чи просто знаєте, що 31 березня перебуватиме не за місцем реєстрації, в такому разі необхідно визначити виборчу дільницю, на якій ви зможете проголосувати в день виборів Президента України. Ми розробили покрокову інструкцію «Як змінити місце голосування», яка поширюється в інтернеті, а тепер ще буде відео соціальна реклама. Для нас це важливо, адже ми знаємо, що #КоженГолосВпливає», – ділиться правозахисниця Тетяна Дурнєва.

«До 2014 року здавалося, що право голосу – це невід’ємне право. Та з’ясувалося, що це привілей – тих, хто живе в демократичному суспільстві. Українці заплатили велику ціну за те, щоб користуватись цим правом. Щоб мати можливість прийти на дільницю і обрати своє майбутнє. Тож прийдімо та оберімо», – закликає журналіст Сергій Стуканов.

«Коли критикують владу, згадую фразу «Народ завжди гідний свого правителя», тому хочеться, щоб ми піклувалися про своє майбутнє та обирали президента, який теж думає про майбутнє. Не буде результату, поки не буде дій», – каже юристка Ельміра Катакі.

Герої відео:

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець з Донецька, в’язень сумління окупаційної «адміністрації» Російської Федерації на тимчасово окупованій території Донецької області в 2016-2017 роках. Після звільнення з полону з 2018 року мешкає у Києві.

Тетяна Дурнєва, громадська діячка й правозахисниця з Донецька, активно бореться за відновлення громадянських та соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій, очолюючи з 2016 року громадську організацію «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».

Ельміра Катакі, переселенка з Криму, мати трьох дітей, за фахом юристка. Чотири роки мешкає у Броварах, займається кримськотатарською вишивкою.

Сергій Стуканов, журналіст, історик, політолог з Донецька. У 2014 році виїхав до Львова, зараз мешкає і працює у Києві.

Більше інформації – на сайті ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» або на сайті Державного реєстру виборців.

#КоженГолосВпливає!

Деталі: Тетяна Дурнєва, тел.: +38 050 477 0800,   Ірина Бутко, тел.: +38 067 208 12 49, irchi.musman@gmail.com

Ця ініціатива реалізується громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у відео-ролику належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або уряду Великої Британії. 

Програма розвитку Організації Об‘єднаних Націй в Україні (ПРООН) та Міжнародний центр перспективних досліджень запрошують громадських активістів та людей доброї волі до співпраці в рамках Комунікаційної кампанії з просування толерантності в Україні #RespectUA. Метою проекту є  зменшення поляризації суспільних настроїв в Україні та посилення діалогу серед різних соціальних груп на національному та локальному рівнях. Детальніше про кампанію можна дізнатися тут.

Волонтери, котрі пройдуть відбір до участі в цій програмі, отримають статус «регіональних лідерів порозуміння» і долучаться до офіційної волонтерської команди ПРООН в Україні.

Завданням Регіональної лідерської програми є налагодження взаємодії між посланцями толерантності національного рівня та лідерами порозуміння регіональної мережі, що дозволить забезпечити ефективну комунікацію щодо поваги до прав і свобод людини, цінностей соціальної єдності та полілогу в регіонах України.

Відгукніться, якщо ви:

• цікавитеся діяльністю ПРООН в Україні;
• поділяєте цінності взаємоповаги, інклюзивного діалогу, підтримуєте боротьбу з дискримінацією за расовою приналежністю, віком, станом здоров’я тощо;
• захоплюєтеся соціально важливими темами і проектами, що, зокрема, стосуються прав людини, боротьби з дискримінацією, просування цінностей взаємоповаги.

Для того, щоб стати регіональним лідером порозуміння, надішліть резюме та/або лист у довільній формі, в якому вкажіть, чому ви зацікавлені в тому, щоб стати регіональним лідером порозуміння ПРООН в Україні.   Станьте лідерами порозуміння! Долучіться до змін вже сьогодні!

Надсилайте резюме та листи на адресу: office@icps.com.ua.

У разі виникнення запитань телефонуйте за номером: (068) 831 94 69.

Дізнайтеся детальніше про умови участі в програмі за посиланням.

Відеозапис прес-конференції “Основні тенденції в реалізації виборчих прав ВПО та мешканців ТОТ” (Київ, 18 лютого 2019). Прес-центр ІАА “Главком”.

Учасниці:
– Тетяна Дурнєва (Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва),
– Анастасія Одінцова (Благодійний фонд «Право на захист»),
– Олександра Дворецька (БФ “Восток – SOS”),
– Валерія Вершиніна (Програма «Радник з питань ВПО», Stabilization Support Services).



Більше інформації про захід.

Оригінал відео.

На виборах президента України внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій можуть скористатися спрощеною процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси й проголосувати. Чимало осіб уже звернулися у відділи ведення Державного реєстру виборців й отримали посвідчення про зміну місця голосування. Водночас деякі посадовці вже висловили сумніви в доцільності існування спрощеної процедури, говорячи про можливість фальсифікацій.

Ведучі
Олена Терещенко
Гостi
Тетяна Дурнєва

Чи обґрунтовані ці сумніви? Ми запитали у виконачої директорку ГО «Громадський холдинг «Група впливу»» Тетяни Дурнєвої.

— Давайте думати логічно. Якщо дивитися на вислів пана міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, то він посилається на якісь дані про збільшення в шість разів кількості мешканців окупованих територій, які змінили місце голосування, точніше він говорить, що вони виїхали і перереєструвалися. Ми подивилися офіційну статистику кількості перетинів лінії зіткнення. За січень кількість перетинів лінії зіткнення була меншою, ніж в грудні. І взагалі за всю історію роботи КПВВ і ведення такої статистики немає значних сплесків.

Тобто, простіше кажучи, ніхто масово не побіг змінювати свою виборчу адресу?

— Звичайно, ні. Ми подивилися ще другий показник – кількість змін місць голосування. Зараз Державний реєстр виборців дуже відкрито реагує на потреби суспільства, оновив свій сайт, і на ньому можна щодня дивитися на кількість змін місця голосування різними виборцями в різних регіонах. І нічого страшного там немає. Дійсно, якщо подивитися, то десь 70% тих людей, які вже змінили місце голосування, це виборці з виборчою адресою в Донецькій та Луганській областях та в Криму. Так от, на виборах у 2014-му році станом на 35-ий день старту офіційної передвиборчої кампанії кількість тих, хто змінив свою виборчу адресу було 5300 приблизно. На 35 день нинішньої передвиборчої кампанії було приблизно 10 000 виборців. Що, принаймні, не в шість разів більше, а лише в два рази, і цьому є цілком логічне пояснення. Згадайте вибори 2014-го року, більшість виборців знаходилися в Донецькій та Луганській областях, ніхто не розумів, що треба виїжджати, щоб реалізувати своє право вибору. І кримчани не всі тоді виїхали.

Крім того, це потужна інформаційна кампанія, порівняно з 2014-м роком, зараз і громадські організації, і органи влади, і ЦВК наполягають, що не варто відкладати на останні дні, потрібно зараз міняти місце голосування, якщо виборці будуть не за місцем реєстрації.

Я не побачила в програмі жодного кандидата в президенти, в якого є взагалі програма, жодної згадки про переселенців та про план реінтеграції Донбасу. Тобто або вони не планують або вважають, що ця тема непопулярна і не затребувана їхніми виборцями. Отже, переселенці апріорі не є їхніми виборцями.

— Так, тому ми і кажемо, що ми є «невидимі виборці». І зараз з коаліцією громадських організації ми розпочали кампанію «Почуй нарешті виконай» без знаків – став кому там, де вважаєш потрібним. І буде збір питань від внутрішньо переміщених осіб та мешканців окупованих територій для кандидатів в президенти, таким чином звертаючи увагу на те, що це є теж виборці, теж електорат.

Першоджерело

Від початку анексії Криму та військових дій на Донбасі переселенці та мешканці тимчасово окупованих територій стикаються з численними проблемами в реалізації своїх прав. Значна частина цих проблем є прямим наслідком державної політики України.

31 березня відбудуться вибори Президента України. Переселенці та мешканці тимчасово окупованих територій, яких загалом налічується майже 5,8 млн осіб, мають право брати в них участь. Закон дозволяє їм до 25 березня змінити місце голосування за спрощеною процедурою, щоб проголосувати за місцем перебування на підконтрольній Уряду України території, а отже, — вплинути на майбутнє своєї країни і на власне майбутнє.

Щоб дати майданчик для висловлювань кожному, кого цікавить доля людей з Криму та Донбасу, громадські організації, що опікуються правами людей, які постраждали внаслідок конфлікту, об’єдналися в громадську ініціативу «Почуй Нарешті Виконай».

Залиште своє запитання кожному кандидату й дізнайтеся, як учасники президентських перегонів планують розв’язувати ці питання. Пишіть на Фейсбук-сторінку ініціативи «Почуй Нарешті Виконай» або через електронну пошту pnv.ukraine@gmail.com. Запитання ми адресуватимемо кандидатам, а відповіді — викладатимемо на сайт та в соцмережі. Крім того, запитання в межах кампанії щовівторка й щоп’ятниці лунають в ефірі програми «Свобода вибору» на Громадському радіо. Їх ми обираємо з урахуванням найактуальніших проблем, озвучених переселенцями та жителями тимчасово окупованих територій.

Також на початку березня запрацює веб-сайт кампанії.

До громадської ініціативи долучилися: БФ «Восток-СОС», БФ «Право на Захист», ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», ГО «Донбас СОС», ГО «Крим СОС», ГО «Центр інформації про права людини», Програма «Радник з питань внутрішньо переміщених осіб». Громадська ініціатива запроваджується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).