Наприкінці липня наша команда разом з партнерськими організаціями з різних куточків країни провела триденну відновлювальну зустріч “Стабільне партнерство: підтримка зв’язків та колег в умовах війни”.
Захід дозволив зупинитися хоча б на декілька днів та зосередитися на потребах своєї команди та партнерів. Під час тривалого виснаження та боротьби такі зустрічі допомагають відновити сили та запланувати подальші дії попри умови невизначеності.
Команда “ГРУПИ ВПЛИВУ” і партнери обговорили новини з кожного регіону, працювали над оновленням законодавства в сфері прав внутрішньо переміщених осіб. Також зробили загальний огляд процесів, зокрема спільну роботу над проектами стратегій працевлаштування та забезпечення житлом.
Окремий час приділили на обговорення питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб.
Окрім суто робочих питань було приділено час для відновлення під супроводом психологині, гештальт-терапевтки Наталії Тюленевої. Ми разом робили вправи на саморегуляцію, на взаємодію в команді, а також проводили арт-терапевтичні практики «Дерево резильєнтності», “Я і робота” та інше.
Цей захід дав можливість посилити горизонтальні зв’язки та напрацювати алгоритми спільної діяльності, адже роботи в сфері подолання наслідкій війни буде ще багато, і зробити ми її можемо тільки разом.
Дякуємо нашим партнерам, а також донорам за можливість провести зустріч!
Цей захід організований ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.
Опис зображення: На картинці вверху по центру на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України помаранчевого кольору. В лівому верхньому куті текст помаранчевого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації сірого кольору. Посередині світло-блакитний текст на помаранчевому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива №11413 щодо забезпечення реалізації прав зареєстрованих ВПО на отримання соціальних виплат незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування таких осіб.”
За ініціативи народних депутатів 18 липня до Парламенту внесено проєкт змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (реєстраційний номер 11413).
Метою проєкту визначається забезпечення реалізації прав зареєстрованих ВПО на отримання соціальних виплат незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування таких осіб.
Обґрунтування необхідності прийняття змін, на думку ініціаторів, базується на судовій практиці. Так, спеціальний “статус” ВПО надає особі спеціальні, додаткові права, не звужуючи обсяг конституційних прав та свобод особи, створюючи додаткові гарантії їхньої реалізації.
Законопроєктом пропонують внести зміни до статті 7 Закону та встановити, що зміна постійного чи фактичного місця проживання/перебування не може бути підставою для припинення соціальних виплат відповідно до законодавства України.
З приводу поданих пропозицій варто зауважити – досягнення заявленої мети не можливе без внесення змін до законів, які регулюють порядок та підставі здійснення окремих соціальних виплат. Крім того питання віднесення пенсій до соціальних виплат є дискусійним. Точкові зміни лише частково зможуть покращити становище ВПО. Загалом задля досягнення заявленої народними депутатами мети необхідне комплексне внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на отримання соціальних виплат незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування таких осіб доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44576.
ВПО, які мають дитину до 3 років, можуть отримати відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною за програмою «Муніципальна няня». «Муніципальна няня» – це фізична, юридична або особа-підприємець, яка надає послуги няні, з якою батьки укладають угоду або договір про догляд за дитиною. Муніципальною нянею не можуть бути близькі родичі — подружжя, дідусі, бабусі, повнолітні старші діти.
Знаходьте муніципальну няню, укладайте з нею договір і звертайтеся за компенсацією до місцевого органу соцзахисту. Подайте документи, необхідні для призначення компенсації, разом із підтвердженням витрат на оплату муніципальній няні й актом про надану послугу. Відшкодування розраховується за години догляду, але не може перевищувати 7100 гривень на місяць на одну дитину.
Більше про те, хто має право на участь у програмі «Муніципальна няня», у нашому мультику.
Цей мультфільм створений ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому мультфільмі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.
Важко уявити свій день без перегляду новин, прогнозу погоди чи актуального графіка відключення електроенергії. Для цього потрібно не так багато: пристрій із достатнім рівнем заряду батареї та доступ до інтернету.
Ці дві речі є важливими складниками цифрової безбар’єрності — доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг в онлайн-форматі для всіх суспільних груп: літніх людей, людей з інвалідністю, тих, які мешкає в сільській місцевості тощо. Частково це перегукується з питаннями інформаційної безбар’єрності загалом.
Цифрова безбар’єрність є одним із шести напрямків Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. У плані заходів на 2023–2024 роки передбачили низку заходів, які відповідають цим трьом стратегічним цілям:
Засоби доступу та швидкісний інтернет відкритий для всіх.
Усі охочі просто й доступно отримують цифрові знання й навички.
Усім громадянам доступні цифрові послуги.
Реалізація першої цілі передбачає роботу над:
Фінансовою доступністю інтернету для осіб з інвалідністю, пільговими тарифами для малозабезпечених осіб. Для цього потрібно розробити відповідну нормативно-правову базу, провести моніторинг актуальних тарифів на послуги інтернету та їхньої доступності для споживачів. Далі — розробити нормативну базу для адресної допомоги й отримання послуг інтернету.
Доступом до швидкісного інтернету й засобами доступу до нього в закладах охорони здоров’я. У межах цього треба проаналізувати поточний стан справ і визначити, які необхідні ресурси для реалізації.
Необхідним програмним забезпеченням і засобами доступу до інтернету осіб з інвалідністю, закладів освіти й культури, а також бібліотек та інших центрів у межах населених пунктів. Наприклад, оснащення бібліотек комп’ютерними тифлокомплексами й засобами доступу до інтернету.
Друга ціль передбачає:
Створення освітніх серіалів для розвитку цифрових знань у різних категорій громадян. Зокрема для осіб із порушеннями зору, слуху чи інтелектуальними порушеннями.
Підвищення цифрової компетентності медичних працівників і пацієнтів. Для цього треба розробити концепцію розвитку інформаційної культури та цифрової грамотності та інтегрувати її в програму підготовки й перепідготовки фахівців.
Для третьої цілі потрібно:
Розробити й узгодити комплексні підходи цифровізації сфер життя й аналогових відповідників публічних послуг. Для цього потрібна відповідна нормативно-правова база й вимоги до інформаційних сервісів щодо доступності спілкування між центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування й надавачами та споживачами послуг.
Упроваджувати якісні й доступні електронні сервіси в системі охорони здоров’я, якими користуватимуться як працівники сфери, так і пацієнти.
Зробити доступними послуги психологічної допомоги для ветеранів і членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб.
Розробити та впровадити системи переходу від військової служби до цивільного життя.
Зробити доступним отримання публічних послуг онлайн для ветеранів. Для цього треба розробити та впровадити електронний кабінет е-Ветеран і відповідний застосунок.
Зробити доступним для всіх громадян офіційний вебсайт Мінветеранів, модернізувавши його.
Зробити можливим отримання публічних (адміністративних) послуг у сфері туризму й курортів для всіх груп населення. Для цього треба створити багатомовний туристичний портал. Крім того, має бути реєстр суб’єктів туристичної діяльності.
Проаналізувати нормативно-правові акти з питань цифровізації, аби врахувати потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення й підготувати їх до необхідних змін. Також треба провести моніторинг доступності вебсайтів органів виконавчої влади.
Впровадити Єдину інформаційну систему соціальної сфери та створити підсистему кейс-менеджменту й розвивати Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг. Також потрібна інтеграція до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери функціонала Централізованого банку даних із проблем інвалідності.
Модернізувати дистанційні канали комунікації Національного банку й удосконалити методи віддаленої ідентифікації, щоб інклюзивно надавати фінансові послуги дистанційно.
Попри масштабність оновлень, яких потребує Стратегія, кожен і кожна з нас може допомогти. Наприклад, поширювати інформацію про зміни, що відбуваються у сфері цифрової безбар’єрності та кращі практики на місцях.
У цьому випуску Новинних пліток ми говоримо про:
ухвалення депутатами в першому читанні законопроєкту про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської федерації проти України
одноразову виплату у розмірі 3600 гривень на людину пасажирам евакуаційних маршрутів з Донеччини (Покровськ), Запоріжжя, Херсона та Сум
право родин ВПО з дітьми до 3-х років на послугу «муніципальна няня»
підписаний Президентом законопроєкт № 9453, який передбачається, серед іншого, забезпечення доступу до пенсії кримчан
можливості для абітурієнтів із ТОТ вступити до українського закладу вищої освіти у 2024 році
Слухайте випуск за посиланням або на цих платформах:
Понад 2,5 тисячі українців виявили бажання приєднатися до кадрового резерву держслужбовців на деокупованих територіях
За останніми даними, в інформаційно-комунікаційній платформі Резерву відновлення зареєстровано 2503 анкети кандидатів і кандидаток. Із них 2291 — вже зараховано. Важливо, що всі зараховані до Резерву відновлення мають змогу інтенсивно підвищити свій рівень професійної компетентності. Ідеться про дистанційний та очний формати навчання у різних регіонах України. На Порталі управління знаннями розміщено відповідні навчальні програми. Крім того, у Вищій школі публічного управління розробили короткострокові програми з підвищення кваліфікації щодо управління деокупованими територіями.
Відбулося Десяте засідання Керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України
Платформа є ключовим майданчиком для координації зусиль із залучення міжнародної підтримки на потреби бюджету та відбудови України. Пріоритетними питаннями для подальшої роботи Платформи є фінансування бюджетних потреб України у 2024 та 2025 роках, швидке відновлення, зокрема, енергетичного сектору, спрямування міжнародної підтримки на посилення економічного розвитку та пріоритезація реформ для посилення конкурентоспроможності економіки України та інтеграції в Європейський Союз.
Міністерство економіки України представило95 інвестиційних проєктів на понад 27 мільярдів доларів під час Ukraine Recovery Conference 2024 (Юкрейн Рекавері Конференс 2024) у Берліні
Інвестиційний гайд України містить інформацію для інвесторів, експертів та аналітиків у ключових секторах — енергетики, транспорту та логістики, агропромислового комплексу, «зеленої» металургії, фармацевтичної галузі та медицини, критичних матеріалів, ІТ, а також приклади інвестиційних проєктів у вказаних секторах. Крім того, гайд детально описує інвестиційний ландшафт України.
На Ukraine Recovery Conference 2024(Юкрейн Рекавері Конференс 2024) підписалита анонсували міжнародних угод і допомогина понад 16 мільярдів євро
Серед них перші гарантійні та грантові угоди на 1,4 мільярди євро в рамках інвестиційного компонента програми Ukraine Facility (Юкрейн Фасіліті), оголошення пакета підтримки української енергетики від США на понад 800 мільйонів доларів. Крім того, створення Альянсу стійкості малого і середнього бізнесу на 7 мільярдів євро та Skills Alliance (Скілс Алаянс) на понад 600 мільйонів євро.
Депутати в першому читанні ухвалили законопроєкт про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російчької федерації проти України
У законопроєкті № 10132 визначається статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та пропонується виплата проміжних репарацій, зокрема надання матеріальної, психологічної та медичної допомоги постраждалим.
За пів року близько 60 мільйонів гривень грошової допомоги отримали українці, які перемістилися із тимчасово окупованих територій і були евакуйовані із прифронтових територій
Одноразова виплата у розмірі 3600 гривень на людину надається пасажирам евакуаційних маршрутів, які організувало Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) з Донеччини (Покровськ), Запоріжжя, Херсона та Сум. Допомога виплачувалась через національного оператора поштового зв’язку АТ «Укрпошта» на станціях прибуття Львівської, Київської, Дніпропетровської, Хмельницької, Полтавської, Одеської, Рівненської, Житомирської, Закарпатської та Волинської областей. Від початку залучення до проєкту міжнародних партнерів (з 10 грудня 2023 року до 25 травня 2024 року) зазначену матеріальну допомогу отримали понад 16 тисяч людей на загальну суму 59,8 мільйона гривень.
Родини ВПО з дітьми до 3-х років отримали право на послугу «муніципальна няня»
Відповідно до урядової постанови право на послугу «муніципальна няня» отримали внутрішньо переміщені особи (ВПО), які виховують дітей до 3-х років, та особи, які разом із дітьми проживають на територіях, де не працюють садочки. Таким чином усуваються барʼєри в доступі батьків до роботи ц економічної незалежності. У 2024 році у державному бюджеті закладено можливість оплатити муніципальну няню для 3 тисяч українських родин. На наступний рік очікується збільшення цієї цифри до 6 тисяч родин.
Розʼяснення Міністерства соціальної політики України щодо виплат ВПО
Згідно з інформацією від Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) всі належні виплати буде здійснено до кінця червня. З приводу нарахування й отримання грошової допомоги для ВПО варто звертатися на урядову гарячу лінію за номером 15 45 або на електронну адресу Мінсоцполітики: zvernennya@mlsp.gov.ua.
З червня 2024 року припиняються нарахуваннята виплати пільг і житлових субсидій,які надавалися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 215
Для встановлення права та продовження виплати пільг і житлових субсидій, необхідно до 1 жовтня 2024 року звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду України (ПФУ) та подати заяви та/або інші документи. У такому випадку, у разі позитивного рішення, виплати відновлюються з місяця припинення виплат. Після 1 жовтня 2024 року — виплати відновлюються з місяця звернення до територіальних органів ПФУ.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців змінило критерії для участі в програмі грошової допомоги для постраждалих від війнив Україні
Особи, які відповідають критеріям вразливості, повинні також відповідати соціально-економічним критеріям і мати місячний дохід менше 5400 гривень на одного члена родини. З більш детальною інформацією про багатоцільову грошову допомогу від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців можна ознайомитися за посиланням.
Додаткову виплату від Всесвітньої продовольчої програми ООН пенсіонерам, які живуть у зоні бойових дій та мають низькі пенсії, буде продовжено до кінця 2024 року
До грудня 2024 року включно буде виплачуватись додаткова грошова допомога пенсіонерам, які отримують пенсію меншу за 3250 гривень і проживають на територіях активних або можливих бойових дій (їх перелік визначено наказом № 309) та які не отримували після 1 березня 2023 року додаткових грошових виплат від міжнародних організацій та/або допомоги на проживання ВПО. Проєкт впроваджують Мінсоцполітики, ПФУ і Всесвітня продовольча програма ООН.
Уряд ухвалив рішення про створення «Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики»
На порталі можна буде знайти всю необхідну інформацію про соціальні послуги, подати онлайн-заяву або звернення, щоб їх отримати, або ж залишити повідомлення про людину або сім’ю, яка потребує соціальної підтримки. 21 червня на засіданні Уряду було схвалено розроблений Мінсоцполітики проєкт Закону «Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери».
Президент підписав законопроєкт № 9453,який передбачається, серед іншого, забезпечення доступу до пенсії кримчан
Законом спрощено механізм відновлення пенсій для пенсіонерів, які перемістилися з Автономної Республіки Крим на підконтрольну державі територію. Для таких пенсіонерів достатньо письмової заяви про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення РФ.
Оновлено Порядок прийому на навчання для здобуття ступенів бакалавра, магістра, доктора філософії / доктора мистецтва у 2024 році
Студенти, які здобули ступінь бакалавра у 2024 році, можуть скористатися спеціальними умовами для вступу на магістратуру. Студенти і студентки мають відповідати одному з цих критеріїв:
зареєстровані та проживають на тимчасово окупованій території (ТОТ);
проживають у населених пунктах, де станом на 1 липня 2024 року відбувалися активні бойові дії;
проживають на ТОТ або переселилися з таких територій після 1 січня 2024 року.
За таких умов вони можуть отримати рекомендацію для зарахування на магістратуру, якщо вступають до того ж закладу вищої освіти, де здобули ступінь бакалавра, за спеціальностями, визначеними в Переліку спеціальностей, що користуються особливою підтримкою.
Як абітурієнтам із ТОТ вступити до українського закладу вищої освіти у 2024 році
Вступники з ТОТ можуть розраховувати на особливі умови прийому у заклади вищої, фахової передвищої та професійної освіти України з можливістю вступати у межах встановлених квот (квота-2 на бюджетні місця). Насамперед необхідно звернутися в Освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» при закладі вищої освіти, в який планується вступ. Центри працюють з 1 червня по 30 вересня, контакти можна знайти на сайті закладу. Всі деталі вступу у 2024 році за посиланням.
Онлайн-сервіс «Єдине вікно: помічник ВПО» об’єднує всю корисну інформацію для внутрішніх переселенців
Чатбот забезпечує доступ до актуальних даних, таких як пошук роботи, вакансії, можливості навчання, грантові програми, соціальні послуги, медичне обслуговування тощо. Чатбот надає цілодобову підтримку ВПО. Він доступний за посиланням.
«єРобота»: Уряд збільшив розмір грантівна власну справу для харків’ян — до 500 тисяч гривень
Підприємцям із Харкова та Харківської області збільшили розмір допомоги в межах програми «єРобота» вдвічі — до 500 тисяч гривень. Грантові кошти можна витратити на оренду, обладнання, меблі, програмне забезпечення, маркетинг і рекламу тощо. Про те, як отримати грант від держави за програмою «єРобота» — в інфографіці.
Як подати заяву до міжнародного Реєстру збитків, спричинених російською агресією проти України (інфографіка)
Українці можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків, спричинених російською агресією проти України. Про руйнування свого житла, що сталося через повномасштабну війну, можна повідомити через вебпортал за посиланням або через мобільний застосунок «Дія». Як це зробити — в інфографіці.
Уряд затвердив залучення 100 мільйонів євровід Банку розвитку Ради Європи на компенсаціїза знищене житло
Кошти позики будуть спрямовані на проєкт «HOME (Хоум): Компенсація за знищене житло». Його реалізує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінрозвитку) як продовження державної програми компенсацій за знищене житло за допомогою видачі житлових сертифікатів. Відповідно до HOME (Хоум) пріоритетною буде підтримка найбільш вразливих осіб, зокрема й учасників бойових дій, людей з інвалідністю та багатодітних сімей. Очікується, що за кошти Банку розвитку Ради Європи нове житло отримають понад 2000 сімей.
У Мінрозвитку обговорили перегляд національної житлової політики та політики міського розвитку
Центральною темою обговорення за участі делегації Європейської економічної комісії ООН став проєкт Закону України «Про основні засади житлової політики». Він має стати основним документом, який закладе основу формування нової житлової політики України. Завдання з розроблення проєкту закону включено до плану роботи Уряду на 2024 рік і до Ukraine Facility (Юкрейн Фасіліті). Відповідний законопроєкт має бути поданий на розгляд Верховної Ради України не пізніше липня 2024 року. В основних положеннях документа закладені стандарти житлової політики, що відповідають кращим практикам країн Європейського Союзу, нормам міжнародних актів, зокрема Женевської хартії ООН про стале житлове господарство.
Депутати рекомендували ухвалити законопроєкт щодо врегулювання забезпечення житлом ВПО
Члени Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендували Верховній Раді включити до порядку денного та прийняти за основу Законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб, реєстр. № 11281 від 21 травня 2024 року. Зокрема, він пропонує створити Інформаційну базу даних об’єктів нерухомого майна, придатних для проживання ВПО, утворити Координаційні комісії для проведення обстеження об’єктів нерухомого майна. На нашу думку, подібні ініціативи є важливими, проте такі зміни потребуватимуть подальшої дискусії, а саме з огляду на інші подані законопроєкти із цього питання.
Звернення щодо ризиків обмеження доступу до освіти дітей та молоді, які проживають на тимчасово окупованій території внаслідок впровадження окремих рішень Міністерства освіти і науки України
Законопроєкти тижня
#ЗаконодавчаІніціатива щодо звіту Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих від збройної агресії Російської Федерації
#ЗаконодавчаІніціатива про спеціальну доповідь омбудсмена щодо прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України за 2023 рік
Конференцію організувала Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту прав ВПО та постраждалих від агресії РФ за підтримки USAID. Метою заходу стало об’єднання зусиль держави та міжнародних партнерів для мобілізації фінансової підтримки ВПО. За даними Міжнародної організації з міграції, нині це їхня найнагальніша потреба. Запис конференції доступний за посиланням. У заході взяла участь юристка «ГРУПИ ВПЛИВУ» Марія Красненко.
Цей інформаційний продукт створений ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому бюлетені, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.
Опис зображення: На картинці вверху по центру на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України помаранчевого кольору. В лівому верхньому куті текст помаранчевого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації сірого кольору. Посередині світло-блакитний текст на помаранчевому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива про спеціальну доповідь омбудсмена щодо прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України за 2023 рік”
21 червня 2024 року членами Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнародних відносин в Парламенті зареєстровано проєкт Постанови (реєстр. № 11366) про спеціальну доповідь омбудсмена щодо прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України за 2023 рік.
Доповідь містить 4 розділи:
про стан дотримання прав національних меншин (спільнот) та корінних народів, в тому числі права на свободу громадських об’єднань та мирних зібрань, права на участь у політичному, економічному та соціальному житті, права на використанні мов та освіту мовами національних меншин (спільнот) та корінних народів;
про порушення прав, в т.ч. права на життя, права на повагу до гідності особи, примусове переміщення (депортація), незаконний призов до військових угрупувань;
стан дотримання прав кримських татар;
стан дотримання прав ромів.
В Доповіді висвітлена ситуація на ТОТ України щодо дій РФ, які порушують права національних спільнот та корінних народів, а також викладені 75 рекомендацій для органів влади та місцевого самоврядування.
Серед рекомендацій – Парламенту:
ініціювати розробку, розгляд і ухвалення програми захисту свідків особливо тяжких воєнних злочинів, скоєних армією РФ на території України;
ініціювати ухвалення змін до КК України з метою узгодження кримінального законодавства з положеннями міжнародного права для підвищення ефективності розслідування міжнародних злочинів та співпраці з Міжнародним кримінальним судом.
Для Уряду:
ініціювати розгляд і затвердження верифікованого перекладу Європейської хартії регіональних мов або міноритарних мов державною мовою;
забезпечити фінансування Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року;
забезпечити створення центрів національних меншин (спільнот) в областях України.
Загальна рекомендація Доповіді полягає в тому, що національне законодавство потребує вдосконалення згідно з міжнародно-правовими нормами у сфері протидії злочину геноциду, а також злочинам із мотивів ненависті та мови ворожнечі.
Надалі доповідь має бути заслухана та обговорена, взята до відома та прийнято рішення щодо врахування висловлених рекомендацій в роботі органів влади та місцевого самоврядування.
Посилання:
Проєкт Постанови про спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо дотримання прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року доступний за посиланням.
Спеціальна доповідь омбудсмена щодо прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України за 2023 рік доступна за посиланням.
Ми, представники громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося до Вас з приводу сприяння недопущенню погіршення становища дітей та молоді, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (далі- ТОТ) в їх доступі до української освіти.
В середині травня 2024 р. Міністерство освіти і науки України (далі – МОН) направило зацікавленим сторонам проєкт наказу “Про затвердження порядку та умови здобуття загальної середньої освіти в державних, комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”.
Проєктом наказу серед іншого передбачається, що для продовження здобуття внутрішньо переміщеними особами (далі – ВПО) загальної середньої освіти (далі – ЗСО) в дистанційній формі у закладах загальної середньо освіти (далі – ЗЗСО), поза межами місця фактичного проживання як ВПО, вони мають надати підтвердження (довідку) про відрахування дитини із ЗЗСО за місцем фактичного проживання чи незарахування до нього. Така довідка буде видана в разі, якщо у ЗЗСО відсутні місця для влаштування, або вони не забезпечують чи припинили забезпечувати здобуття освіти в денній, змішаній формах на відповідному рівні, або освітня діяльність таких закладів освіти призупинена. У разі неподання такого письмового підтвердження (довідки), учні з числа ВПО мають бути відрахованими із закладів, де вони навчались, або бути переведеними за місцем фактичного проживання як ВПО. Зазначається, що відомості про те, що учень є ВПО, отримуються з використанням засобів програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”. Таким чином, МОН своїм рішенням передбачає, що здобуття освіти дитини з числа ВПО має відбуватись в денній, змішаній формі за місцем її фактичного проживання.
Погоджуючись з тим, що навчання в денному, змішаному форматі позитивно вплине на інтеграцію дітей за новим місцем проживання, сприятиме надолуженню освітніх втрат та розривів, ми, представники організацій, які опікуються питаннями захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, висловлюємо застереження та просимо врахувати можливість настання низки негативних наслідків та ризики, повʼязані з прийняттям зазначеного Проєкту наказу.
1. За даними, озвученими МОН, вивільненими будуть близько 10 тисяч освітян (цифра потребує уточнення та врахуванню інформації щодо фактичного знаходження освітян, професійного досвіду тощо), які забезпечували навчання у ЗЗСО, що були переміщеними з ТОТ. Водночас жодного механізму сприяння у подальшому працевлаштуванні таких вчителів МОН надано не було. Незважаючи на наявність вакансій на ринку праці та загальний дефіцит робочих місць у освітній сфері, такі вчителі потребують додаткової підтримки як ВПО: адаптації, психологічної допомоги, сприяння у вирішенні житлового питання тощо. Більшість освітян з числа ВПО наразі перебувають в обласних центрах або великих містах, де значно менше можливостей для працевлаштування, роботи в офлайн форматі через конкуренцію. Наявними є й приклади прихованої дискримінації за територіальним походженням (місцем проживання) та конфліктів. Частині освітян з числа ВПО доведеться вкотре змінювати місце проживання.
Варто додати, що листом від 27.05.2024 року №1/9367-24 «Про розгляд питання щодо призупинення виплат заробітної плати та простою педагогічним працівникам на тимчасово окупованій території», МОН вимагає від територіальних громад взяти на себе відповідальність і в односторонньому порядку припинити трудові відносини з майже двома тисячами педагогічних працівників, які за різних життєвих обставин були вимушені залишатися на тимчасово окупованих територіях, але підтримують постійний зв’язок з адміністрацією свого закладу загальної середньої освіти. Таким чином, подібна політика МОН щодо освітян, що постраждали внаслідок повномасштабної війни, є не випадковим, а системним рішенням.
Врахованим має бути те, що частина таких освітян входять до кадрового резерву працівників для роботи у ЗЗСО на деокупованих територіях України або планують таку роботу. Звільнення може бути розцінене як чіткий негативний сигнал для людей, які системно вживали заходів підтримки зв’язків з дітьми, які перебували в окупації, трансляції та підтримки українськості.
До уваги слід брати й ризики повернення таких людей на ТОТ, де, з одного боку, окупаційна влада забезпечує фінансові винагороди у вигляді «підйомних» для вчителів, з іншого — становить пряму загрозу життю і здоров’ю осіб.
2. Втрата доступу дітей з ТОТ до української системи освіти.
Одним із наслідків є те, що у зв’язку з переведенням дітей з числа ВПО до ЗЗСО за місцем фактичного проживання, відбудеться поступове закриття ЗЗСО, які були переміщеними та забезпечували дистанційне навчання, в тому числі для дітей з ТОТ. Наразі неможливо встановити точну кількість дітей, які продовжують навчання в українській системі освіти, перебуваючи на ТОТ: такі цифри є змінними, їх збір та узагальнення може становити загрозу життю і здоров’ю дітей та членів їх сімей. Окремі школи у комунікації вказували на те, що третина їх учнів, які навчаються онлайн, може перебувати на ТОТ.
Передбачається, що учні, які проживають (перебувають) на ТОТ, зможуть продовжити здобуття освіти в українських ЗЗСО за індивідуальною формою навчання відповідно до Наказу МОН від 12.01.2016 №8. Проте навчання за індивідуальною формою не передбачає регулярного проведення занять. Натомість учні повинні будуть самостійно опановувати шкільну програму та потім проходити оцінювання. Такий підхід не є прийнятним для учнів на ТОТ.
Перш за все, це призведе до зміни викладацького складу, який контактуватиме з учнем та його сім’єю. З огляду на особисту безпеку, сім’ям, які перебувають на ТОТ, важливо бути впевненими у людях, з якими контактують. З вчителями ЗЗСО, де наразі навчаються їхні діти, довірливий зв’язок вже вибудуваний. З новими вчителями такий зв’язок буде вибудовуватися важче та довше — і лише за умови, що батьки будуть готові до такого ризику.
По-друге, діти, які проживають на ТОТ та продовжують навчання в українських ЗЗСО, переважно підключаються на онлайн-уроки задля опанування українознавчого компоненту. Це обумовлено тим, що такі діти вже мають подвійне навчальне навантаження, адже окупаційна влада примушує їх відвідувати школи, де викладають за російськими стандартами.
По-третє, виключення можливості регулярного відвідування онлайн-занять (особливо занять, які мають українознавче спрямування) призведе до посилення інформаційного вакууму та впливу російської пропаганди на ідентичність та світогляд українських дітей, які знаходяться на ТОТ. Адже як відомо, російська шкільна програма, за якою викладають на ТОТ, містить викривлені та недостовірні факти, передбачає україноненависницькі компоненти, а також сприяє викоріненню української ідентичності та натомість зрощенню російської ідентичності у дітей.
Крім того, діти, які проживають на ТОТ, не зможуть самостійно опанувати українську шкільну програму та успішно пройти оцінювання через відсутність на ТОТ українських навчальних ресурсів у паперовому вигляді, заборону їх використання, а також блокування доступу до українських інтернет-джерел.
За повідомленням окремих громад, які є тимчасово окупованими, наприклад, Запорізької області, закриття шкіл, які працюють дистанційно, вже розпочалося.
3. Втрата державою Україною зв’язків з громадянами, які перебувають на ТОТ.
Приблизно 1,6 мільйона українських дітей нині знаходяться на тимчасово окупованих українських територіях. Приблизно 615 тисяч із них – шкільного віку. На відміну від тимчасової окупації у 2014 році, у 2022 році через переміщення ЗЗСО та їх роботу з дітьми на ТОТ держава Україна має інструмент збереження зв’язків як елемент політики реінтеграції та компонент політики деокупації. Зазначені зміни, що впроваджуються МОН, роблять таку роботу неможливою.
В цілому, продовження навчання в переміщених ЗЗСО в дистанційному форматі є можливістю зберегти зв’язки з тимчасово окупованою територією, єдності зі своїм корінням та людьми, надією на повернення.
4. Часткова ліквідація освітньої інфраструктури на майбутніх деокупованих територіях.
Після звільнення територій, що наразі знаходяться під тимчасовою окупацією, повернення переміщених ЗЗСО та відбудова освітньої інфраструктури буде одним із пріоритетних напрямів діяльності держави. Це сприятиме забезпеченню доступу до освіти, посиленню громадянської ідентичності та забезпеченню національно-патріотичного виховання. Ліквідація мережі ЗЗСО, що фактично відбудеться внаслідок впровадження окремих положень проєкту наказу без забезпечення належних заходів, спрямованих на дітей з ТОТ, завадить цьому процесу та спричинить додаткові складнощі. Ми погоджуємось з твердженням про те, що реагувати на виклики в сфері освіти варто вже зараз, проте, ми зауважуємо, що наслідки в частині політики щодо ТОТ України потенційно можуть бути використані російською пропагандою: висвітлено як свідчення відмови від майбутніх процесів деокупації та реінтеграції окремих українських регіонів, або ж байдужості до долі українських школярів на ТОТ України.
5. Порушення законодавства та незабезпечення проведення консультацій з громадськістю.
Ч. 1 ст. 6 Закону України “Про освіту” передбачає свободу у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності. Ч. 2 ст. 55 передбачає право батьків обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти. В разі затвердження Проєкту наказу, права здобувачів та їх батьків будуть суттєво обмеженими. Ч. 1 ст. 57-1 зазначеного Закону, передбачає, що здобувачі освіти, працівники закладів освіти в умовах воєнного стану, що були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання на час особливого періоду отримують наступні гарантії: 1) організацію освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; 2) збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом; 3) місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби). Наразі відсутні ознаки того, що МОН має план дій, якими гарантії будуть надалі забезпечені.
Також варто зазначити, що розробка та оприлюднення проєкту наказу відбувалося з порушенням Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Пункт 12 даного Порядку вказує на є проведення в обов’язковому порядку консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів у строк не менш як 15 календарних днів. Публічного обговорення даного Проєкту наказу не відбувалося. Також було проігноровано консультування з Громадською радою при МОН, хоча відповідно до Положення про Громадську раду серед її основних завдань та функцій зазначено здійснення громадського контролю за діяльністю МОН України, сприяння врахуванню МОН України громадської думки під час формування та реалізації державної політики у сфері його компетенції. Протоколом від 19.03.2024 року погоджено консультування МОН з представниками Громадської ради щодо обговорення змісту нормативних документів через включення представників Громадської ради до складу робочих груп з розроблення цих документів. Така діяльність проводилася щодо інших питань, але до розроблення та обговорення змісту цього проєкту наказу члени Громадської ради не залучалися.
Підтверджуючи важливість здобуття якісної освіти, доступ до неї забезпечений належним чином та відповідно до потреб має бути забезпечений дітям та молоді, яка вимушено перебуває на ТОТ. Для дітей, які перебувають на ТОТ, увага має бути приділена вивченню українознавчого компоненту (за аналогією з моделлю визначеною для здобувачів освіти на території третіх країн), індивідуальній роботі для подолання освітніх втрат і розривів, а також психосоціальній роботі, роботі з протидії ворожих наративів тощо. До такої роботи мають бути залученими переміщені ЗЗСО (зокрема шляхом їх об’єднання), вчителі переміщених ЗЗСО, а також представники кадрового резерву, оскільки поточні виклики слід розглядати як елемент деокупаційної політики.
У зв’язку з зазначеним ми вбачаємо за необхідне Міністерству освіти і науки України:
розробити та затвердити Порядок здобуття загальної середньої освіти в дистанційному порядку окремим групами з числа здобувачів освіти, в т.ч дітьми, які перебувають на ТОТ. Такий Порядок має бути затверджений не пізніше затвердження наказу МОН “Про затвердження порядку та умови здобуття загальної середньої освіти в державних, комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні” для забезпечення комплексної державної політики;
сформувати мережу ЗЗСО, які були переміщеними та будуть залученими до відновлення освітнього процесу після деокупації з урахуванням переміщених освітян і забезпечення їх гарантій;
забезпечити здобуття загальної середньої освіти дітьми з ТОТ в дистанційному синхронному форматі для збереження зв’язків держави Україна з українськими громадянами в окупації.
Громадські організації підписанти звернення:
БФ “Схід SOS”
ГС “Українська Гельсінська спілка з прав людини”
ГО “Донбас СОС”
ГО ЦГП “Альменда”
ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Центр прав людини ZMINA
БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
ГО «КРИМСОС»
Інформаційна безбар’єрність є одним із шести напрямків Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Відповідно у плані заходів на 2023-2024 роки передбачили низку заходів щодо цього. Вони відповідають цим чотирьом стратегічним цілям:
Інформація від суб’єктів владних повноважень, із судового, виборчого процесу, процесу референдуму, є доступною для кожного.
Кожен має рівний доступ до інформації, яку транслюють телерадіоорганізації, та яка необхідна для культурного життя, дозвілля, відпочинку й заняття спортом.
Інформація, необхідна для задоволення щоденних потреб громадян, є доступною й актуальною.
Під час отримання публічних послуг громадяни мають вільний доступ до інформації та належні засоби комунікації.
Реалізація першої цілі передбачає:
Висвітлення реалізації стратегічних цілей інформаційної безбар’єрності на ресурсах та в медіа, заходів, що здійснюються Міністерством у справах ветеранів.
Врегулювання доступності інформації під час надання публічних послуг. У межах цього передбачений моніторинг доступності інформації, що оприлюднюється центральними органами виконавчої влади на їхніх вебсайтах (зокрема для осіб із порушеннями слуху, зору та інтелектуальними порушеннями).
Створення законодавчої бази, аби органи виконавчої влади обов’язково застосували формат легкого читання та просту мову для інформування громадян з інтелектуальними порушеннями, зокрема, осіб з інвалідністю. Тобто потрібно змінити переклад Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, а також розробити нормативно-правові акти національного рівня.
Аналіз стану інформаційної безбар’єрності. Уже розроблені рекомендації щодо того, як суб’єкти владних повноважень мають викладати інформацію (зрозумілою мовою та у форматі легкого читання).
Доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до інформації, зокрема щодо виборчого й референдумного процесів, і реалізація відповідних прав на участь у них. Йдеться про внесення змін до законодавства.
Рівний доступ осіб з інвалідністю, з порушенням зору, слуху, інтелектуальними порушеннями до судових й адміністративних проваджень. Потрібно визначити потреби зазначених груп і підготувати фахівців, які надаватимуть їм необхідну допомогу.
Включення інклюзивної політики для надання підтримки кандидатам з інвалідністю до напрямів використання коштів державного бюджету політичними партіями. Необхідно змінити чинне законодавство щодо фінансування політичних партій з державного бюджету. Якщо за результатами останніх виборів депутатами від таких партій є люди з інвалідністю, то ці партії матимуть більше фінансування.
Реалізація другої цілі Національної стратегії передбачає:
Заохочення застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу (титрування, аудіодескрипція/тифлокоментування, українська жестова мова) в закладах культури. Потрібно проаналізувати й оприлюднити результати ефективності чинних механізмів заохочення застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу. На основі цього звіту розроблятиметься покращення цих форматів.
Широку інформаційно-просвітницьку кампанію для працівників державних і комунальних установ, організацій, професійних спільнот і громадськості на всіх рівнях щодо політики безбар’єрності й недискримінації.
Застосування кращих європейських практик доступності медіапослуг для осіб з інвалідністю. Йдеться про аналіз практик, розроблення та прийняття нормативно-правових актів для їхньої реалізації в Україні.
Реалізація третьої цілі в цьому списку передбачає:
Можливості підключення й передачі звернень за екстреною медичною допомогою провайдерами неголосового виклику екстрених служб.
Підвищення рівня інформаційної обізнаності ветеранів і членів їхніх сімей щодо забезпечення їхніх прав.
Засоби навігації та інформування для залізничного транспорту:
встановлення кнопок виклику чергового персоналу вокзалу;
обладнання вокзалів звуковими інформаторами «Метроном», засобами орієнтування — тактильними покажчиками шрифтом Брайля;
доступність вебконтенту для пасажирів;
забезпечення доступу осіб з інвалідністю до сервісів Укрзалізниці на рівні з іншими особами, зокрема створення можливості онлайн-замовлення й оплати квитків (пільгових і спеціальних місць) через застосунки загального використання.
Доступність для всіх інформації, яку транслюють у готелях, інших об’єктах із послугами розміщення, в курортних закладах, приміщеннях, де працюють туроператори, в об’єктах туристичної інфраструктури та транспортних магістралях. Необхідно змінити вимоги щодо сертифікації суб’єктів туристичної галузі, розробити відповідні методичні рекомендації, аби вони забезпечували доступність інформації.
Механізми, які стимулюватимуть переклад українською жестовою мовою, субтитрування, аудіокоментування та інші форматів подачі інформації з екскурсійного обслуговування. Йдеться про внесення змін до нормативно-правових актів.
Проведення інформаційної кампанії «Україна без бар’єрів».
Проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо політики безбар’єрності й недискримінації доступу до правосуддя: поширення матеріалів у відео-, аудіо- й візуальному форматах на різних інформаційних ресурсах.
Забезпечення важливої інформації мовою легкого читання.
Реалізація четвертої цілі передбачає:
Забезпечення осіб із порушеннями слуху, зору, мовлення та осіб з інтелектуальними порушеннями доступною інформацією під час надання публічних послуг та змогою задовольнити свої комунікаційні потреби. Йдеться про такі сфери, як освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, працевлаштування, фінансові, адміністративні, судові, культурні, спортивні та інші публічні послуги. Важливо, що це стосується юридичних осіб, які фінансуються з державного й місцевого бюджетів, які займають домінантне становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами в наданні послуг.
Як бачимо, спектр заходів дуже широкий. Проте кожен і кожна з нас може поширювати інформацію про зміни, що відбуваються у сфері інформаційної безбар’єрності, і кращі практики на місцях.
Опис зображення: На картинці вверху по центру на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України помаранчевого кольору. В лівому верхньому куті текст помаранчевого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації сірого кольору. Посередині світло-блакитний текст на помаранчевому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо звіту Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих від збройної агресії Російської Федерації”
17 червня до Парламенту було подано звіт ТСК з питань захисту майнових та немайнових прав ВПО та інших осіб, постраждалих від агресії Російської Федерації про виконану роботу.
ТСК було створена наприкінці 2023 року. Її діяльність здійснюється за основними напрямками в сфері захисту прав ВПО та інших постраждалих від російської агресії:
вирішення житлових питань;
надання фінансової допомоги;
компенсація завданої шкоди, збитків та сприяння репараційним виплатам;
заходи парламентського контролю за діяльністю органів влади.
По напрямку житлових питань Комісією було розроблено Дорожню карту проведення системного аудиту та інвентаризації об’єктів усіх форм власності, які потенційно можуть бути використані для вирішення проблеми забезпечення житлом ВПО. Як результат, напрацьовано та внесено на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо забезпечення житлових прав ВПО (реєстр. № 11281).
З метою гарантування отримання ВПО мінімальної допомоги на проживання членами Комісії було розроблено та внесено на розгляд Верховної Ради проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо виплати допомоги на проживання з урахуванням оцінки задоволення потреб та ступеню інтеграції внутрішньо переміщеної особи за місцем її фактичного проживання» (реєстр. № 10382).
Серед іншого, Комісією було розглянуто питання обліку постраждалих осіб та фіксації збитків як передумову запровадження механізму підтримки та виплати репарацій за шкоду, завдану російською агресією проти України. З даного питання Комісією було прийнято рішення щодо необхідного термінового утворення консолідованої національної системи управління базами даними або єдиного реєстру (бази даних) постраждалих осіб, немайнові права яких було порушено у зв’язку з російською збройною агресією проти України починаючи з 2014 року, яка буде синхронізована із Міжнародним Реєстром збитків. Комісія також здійнювала заходи парламенського контролю щодо органів виконавчої влади заслухавши звіти про діяльність Мінреінтеграції, обласних військових адміністрацій тощо.
Надалі звіт має бути заслуханий та обговений, взятий до відома та прийнято рішення про продовження роботи Комісії на наступні півроку.
Посилання:
Проєкт Постанови про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих від агресії Російської Федерації про виконану роботу доступний за посиланням.
