ЗВЕРНЕННЯ Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, стосовно перегляду рішення про передачу єдиного майнового комплексу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” до сфери управління Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України

Протягом квітня-травня 2026 року Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України (далі — Коаліція), неодноразово публічно висловлювала застереження щодо урядових ініціатив, пов’язаних із реорганізацією Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі — Держмолодьжитло) та зміною органу, до сфери управління якого вона належить.

Так, на початку року в Уряді з’явилася ініціатива щодо об’єднання Держмолодьжитла з Приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» (далі — Укрфінжитло), яке перебуває у сфері управління Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (зараз це Міністерство економіки та довкілля України, надалі — Мінекономіки). Доцільність такої ініціативи обґрунтовувалася потребою консолідації державних житлових програм, формування єдиного оператора на ринку житлової нерухомості та скорочення адміністративних витрат.

7 квітня 2026 року було опубліковано позицію, яка була підготовлена членами Коаліції та підтримана більш ніж 50 правозахисними організаціями, щодо ініціативи об’єднання Держмолодьжитло та Укрфінжитло.

Зокрема, Коаліція наголошувала на відмінностях інституційних моделей функціонування Держмолодьжитла та Укрфінжитла, ризиках негативного впливу такого об’єднання на чинні програми забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (надалі — ВПО), які реалізує Держмолодьжитло, можливості втрати донорської підтримки та затримки або зупинення реалізації житлових програм, а також погіршення умов доступу ВПО до іпотечного кредитування та надмірної інституційної концентрації у зв’язку зі створенням єдиного оператора всіх державних програм в особі Укрфінжитла. 

Однак реакції з боку Уряду чи Мінекономіки, яке було ініціатором такого об’єднання і до сфери управління якого належить Укрфінжитло, не було отримано.

Натомість 30 квітня 2026 року Мінекономіки надіслало на погодження проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо передачі єдиного майнового комплексу Держмолодьжитла зі сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України (далі — Мінрозвитку) до сфери управління Мінекономіки.

4 травня 2026 року Коаліція підготувала звернення, яке було направлено Прем’єр-міністерці України та членам Кабінету Міністрів України, та 6 травня провела в Укрінформі пресконференцію, під час якої представники правозахисних та громадських організацій публічно звернули увагу на можливі соціальні, правові та міжнародні наслідки реалізації ініціативи Уряду щодо передачі Держмолодьжитла до сфери управління Мінекономіки. До участі в заході долучилися сотні людей, які є учасниками програм ДМЖ. 

У зверненні зверталася увага на загрозу зупинення фінансування з боку міжнародних партнерів та загрозу зупинення понад 65 місцевих програм пільгового іпотечного кредитування, які реалізує Держмолодьжитло, а також недоцільність під час повномасштабної збройної агресії здійснювати додаткові витрати з бюджету (зокрема на проведення due diligence Укрфінжитла та Держмолодьжитла). Крім того, Коаліція наголошувала, що передача Держмолодьжитла до сфери управління Мінекономіки, яка розглядалася як передумова для подальшого об’єднання Держмолодьжитла та Укрфінжитла, не узгоджується з повноваженнями цього Міністерства та суперечить  міжвідомчій системі інструментів житлової підтримки.

Попри це Уряд не проводив публічних консультацій і не надавав роз’яснень щодо доцільності об’єднання Держмолодьжитла та Укрфінжитла – була проведена тільки зустріч на рівні заступника міністра Віталія Петрука та радника міністра Андрія Телюпи з Керівником Представництва KfW в Україні Лоренцом Гесснером, керівником відділу економічного співробітництва і представником BMZ у Посольстві Німеччини Єнсом Бусмою. 

Хоча за результатами цієї зустрічі була досягнута домовленість сторін «продовжити консультації із залученням міжнародних партнерів» вже 11 червня 2026 року Мінекономіки направило на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу єдиного майнового комплексу Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до сфери управління Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства».

При цьому, в пояснювальній записці до проєкту постанови:

– була відсутня інформація щодо позиції міжнародних партнерів стосовно зміни підпорядкування Держмолодьжитла та головного розпорядника бюджетних коштів;

– було зазначено, що «проєкт акта не потребує проведення публічних консультацій відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»» хоча у пункті 3 цього Порядку визначено, що «Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів»;

– в обґрунтуванні необхідності прийняття цього проєкту акта зазначено, що в управлінні Мінекономіки «повинні бути декілька установ, які зможуть стати єдиним оператором державних житлових програм, який забезпечуватиме їх адміністрування, супровід, фінансування та реалізацію», пропонується «провести дью-ділідженс компаній із залученням міжнародних організацій» і що «зазначений підхід дозволить створити єдиний інституційний центр, який відповідатиме за всі житлові програми держави».

У фінансово-економічних розрахунках до проєкту акта були відсутні розрахунки впливу об’єднання на реалізацію існуючих житлових програм, збільшення чи зменшення їх фінансування та/чи запровадження нових програм у період 2027-2029 року, також відсутні обрахунки на цей період щодо штатної чисельності Держмолодьжитла, кількості пільгових довгострокових кредитів та кількості діючих договорів часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами. 

Як зазначено в довідці про погодження проєкту акта, Мінрозвитку не підтримало проєкт постанови, але така позиція не була врахована Мінекономіки, яке було ініціатором зазначеного проєкту постанови. І це при тому, що відповідно до чинного на той час законодавства Мінрозвитку було «головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику… у сфері … житлової політики», а Мінекономіки – у сфері, що стосується житла, тільки «аналізує та розробляє пропозиції щодо державних програм підтримки фінансування житла».

1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України, до завершення консультацій з міжнародними партнерами, прийняв постанову № 858, якою передбачено передачу Держмолодьжитло зі сфери управління Мінрозвитку до сфери управління Мінекономіки, передачу бюджетних призначень за низкою пов’язаних бюджетних програм до Мінекономіки та внесення змін до актів Кабінету Міністрів України, що регулюють державні житлові програми. 

Відповідні бюджетні та нормативні зміни, передбачені постановою № 858, набрали чинності 1 вересня 2026 року, а процедура фактичної передачі  Держмолодьжитла до сфери управління Мінекономіки досі не завершена.

Станом на початок вересня 2026 року, частина ризиків, закладених в постанові № 858, про які застерігала Коаліція, уже проявилися на практиці. 

Зокрема, реалізація одного з ключових компонентів проєкту ІТА «Поліпшення житлових умов для ВПО у Східній Україні» (пільгового житлового кредитування, яке Держмолодьжитло виконує спільно з Міжнародною організацією з міграції за грантові кошти Уряду Німеччини в сумі 33 млн євро) офіційно призупинена – черговий транш в обсязі 7,5 млн євро не надано. Під питанням і заплановане фінансування у 2027 році в розмірі 10 млн євро. 

Також зупинені перемовини щодо реалізації попередніх домовленостей з Банком розвитку Ради Європи щодо продовження фінансування проєкту «Житло для ВПО» ще на 50 млн євро.

Паралізовано реалізацію нового проєкту «Житлові приміщення для ветеранів війни», за яким Мінрозвитку забезпечило проходження необхідних процедур і Адміністративною радою Банку розвитку Ради Європи було схвалено фінансування проєкту в обсязі 60 млн євро – станом на сьогодні Рамкової угоди про позику не підписано.

Під загрозою також перебуває погоджений з міжнародними партнерами механізм оборотного житлового фонду, яким Держмолодьжитло розпоряджається з 2020 року в межах грантового фінансування обсягом 41,5 млн євро – призупинення чи зміна умов його функціонування можуть мати для держави договірні наслідки, включно з фінансовими санкціями.

Зазначене напряму впливає, як на реалізацію ВПО й особами з інших вразливих груп населення права на житло, так і на довіру до Уряду з боку міжнародних партнерів.

Постанова № 858 вже призвела до маcштабних негативних наслідків зокрема ускладнила реалізацію житлових програм та створила невизначеність щодо їх подальшого фінансування та адміністрування. Для держави це загрожує втратою міжнародного фінансування та невиконанням взятих зобов’язань, а для людей обмеженням доступу до житлової підтримки.

Відновлення належного фінансування програм іпотечного кредитування та довіри міжнародних партнерів потребує якнайшвидшого усунення інституційної невизначеності Держмолодьжитла, що може бути досягнуто шляхом перегляду рішення про передачу Держмолодьжитла до сфери управління Мінекономіки.

В той же час, потрібно зважати на зміни, які відбулися в Уряді та створення Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі – Мінрегіон), яке є головним органом у сфері житлової політики та з питань сприяння реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, визначених законодавством, у тому числі права на житло та передбачити, що Держмолодьжитло має перебувати у сфері управління Мінрегіону.

Переконані, що перегляд рішення про передачу Держмолодьжитла до сфери управління Мінекономіки та комплексне врегулювання наслідків постанови № 858 з урахуванням нового розподілу повноважень сприятимуть відновленню правової визначеності, збереженню спроможності Держмолодьжитла, стабільності міжнародного партнерства та захисту права ВПО, ветеранів, молоді та інших вразливих категорій населення на житло.

Враховуючи викладене вище, закликаємо Кабінет Міністрів України невідкладно:

1. Переглянути рішення щодо передачі Держмолодьжитла до сфери управління Мінекономіки, передбачене постановою Кабінету Міністрів України № 858 від 1 липня 2026 року, та забезпечити передачу Держмолодьжитла до сфери управління Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України.  

2. Забезпечити комплексне врегулювання правових, організаційних та бюджетних наслідків постанови № 858, а також безперервність реалізації державних і місцевих програм іпотечного кредитування, виконавцем або учасником яких є Держмолодьжитло (визначити Мінрегіон головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними програмами, зазначеними в пункті 3 постанови № 858, з відповідним коригуванням змін, внесених відповідно до пункту 4 постанови № 858, до інших актів Кабінету Міністрів України).

3. Провести за участю відповідальних міністерств та міжнародних партнерів координаційні зустрічі щодо узгодження відновлення призупиненого фінансування та реалізації чинних і запланованих програм іпотечного кредитування, виконавцем яких є Держмолодьжитло, а також заходів, які буде вжито Урядом з метою забезпечення  виконання чинних міжнародних житлових проєктів і зобов’язань України перед міжнародними партнерами. 

4. Публічно представити план дій із зазначенням конкретних строків щодо відновлення реалізації призупинених програм іпотечного кредитування, виконавцем яких є Держмолодьжитло, та їх міжнародного фінансування.

Невжиття своєчасних заходів може мати наслідком реальне звуження можливостей постраждалого населення отримати житлову підтримку. За умов, коли потреба у житлі серед ВПО, ветеранів та інших постраждалих внаслідок війни осіб залишається надзвичайно високою, держава не може допустити, щоб наслідком необґрунтованих інституційних рішень стала втрата доступу людей до дієвих механізмів реалізації права на житло.

15 вересня 2026 року

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

БФ «Право на захист»

БФ «Схід SOS»

Кримська правозахисна група

Центр прав людини ZMINA

ГО «Розуміння кризи»

ГО «Донбас СОС»

ГО «КРИМСОС»

БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

20 вересня 2026 року заплановані вибори до Державної Думи РФ. Ці так звані вибори країна-агресорка планує провести й на тимчасово окупованих територіях України, де голосування стартувало достроково. 

Росія поширює свій виборчий процес на тимчасово окуповані території України. Для цього вона створює там територіальні та дільничні виборчі комісії, проводить агітацію та пропаганду.

Україна не визнає такі «вибори» законними. Центральна виборча комісія України наголошує, що будь-які організовані Росією «виборчі процеси» на тимчасово окупованих територіях України є нелегітимними, а їхні результати не мають юридичної сили. Міністерство закордонних справ України також зазначає, що проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях є спробою використати виборчий процес для легітимізації російської окупації та спроби анексії українських територій.

Ми, представники організацій Коаліції, що опікується питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, закликаємо жителів тимчасово окупованих територій не долучатися до організації чи проведення незаконних російських виборів в окупації:

• не працюйте у виборчих комісіях 
• не погоджуйтеся бути кандидатами чи агітаторами, 
• не працюйте спостерігачами від будь-яких організацій,
• уникайте участі в публічних заходах, організованих окупаційною владою.

Добровільне обрання, участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів є злочином колабораційної діяльності відповідно до законодавства України і передбачають відповідальність у вигляді позбавлення волі. Так само протиправними є організація та проведення заходів політичного характеру. 

Ми закликаємо жителів тимчасово окупованих територій насамперед берегти своє життя, здоров’я та дбати про власну безпеку.

08 вересня 2026

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» 

Центр прав людини ZMINA

Кримська правозахисна група

ГО “Донбас СОС»

ГО “Розуміння кризи”

ГО “КРИМСОС”

БФ “Схід SOS”

БФ “Стабілізейшн Суппорт Сервісез”

БО “БФ “Право на захист”

Народні депутати ініціюють прийняття Закону України “Про державну підтримку суб’єктів господарювання та відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації”. Законопроєкт зареєстровано 07 серпня за реєстраційним номером 15492. 

Метою законопроєкту є законодавче врегулювання питання державної підтримки суб’єктів господарювання та відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Автори зазначають, що відсіч збройній агресії триває вже багато років, тому питання підтримки бізнесу залишається надзвичайно актуальним. 

Законопроєктом пропонується встановити, що:

• держава гарантує продовження здійснення заходів із забезпечення підтримки суб’єктів господарювання та відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
• держава гарантує недопущення погіршення умов підтримки суб’єктів господарювання та відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
• держава гарантує надання компенсації за зруйновані або пошкоджені виробничі приміщення, відшкодування вартості знищеного обладнання та техніки, пільгових кредитів та грантів на відновлення діяльності, податкових канікул та відтермінування податкових зобов’язань, компенсації витрат на придбання генераторів, систем накопичення енергії та автономного теплопостачання, а також державних гарантій для релокації підприємств із зон підвищеної небезпеки.

Законопроєктом передбачено доручення Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дати набрання чинності Законом розробити необхідні для його реалізації проєкти законів (за потреби), підготувати фінансово-економічне обґрунтування джерел реалізації та подати проєкт закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, а також привести власні нормативно-правові акти та акти міністерств у відповідність.

Щодо фінансування, автори зазначають, що на початковому етапі реалізація здійснюватиметься в межах коштів, уже передбачених на відповідні заходи державної підтримки. Можливе збільшення видатків пропонується покривати за рахунок скорочення державної програми “Резервний фонд”, скорочення неефективних видатків, легалізації тіньового сектору економіки, коштів, зарезервованих за програмою “Обслуговування державного боргу”, а також надходжень у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик).

Посилання:
Проєкт Закону про державну підтримку суб’єктів господарювання та відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70460

Після початку тимчасової окупації частини території України тисячі людей стикнулися з ситуацією, коли їхні права на нерухоме майно фактично існують, однак не можуть бути належним чином підтверджені та внесені до Державного реєстру речових прав (надалі ДРРП). Особливо гостро ця проблема стосується прав, набутих та зареєстрованих до 01 січня 2013 року, коли державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснювалася переважно бюро технічної інвентаризації (надалі БТІ). 

Проблема виникла в тому, що відомості про право власності на нерухоме майно не були перенесені до нового ДРРП, а реєстрові книги, інвентаризаційні та реєстраційні справи БТІ залишилися на тимчасово окупованій території України, були знищені або схоронність їх невідома. У результаті цього людина, яка має оригінал правовстановлюючого документа на нерухоме майно, фактично позбавлена можливості підтвердити своє право у звичайному адміністративному порядку. 

На сьогоднішній час, це створило ситуацію, коли наявність права власності і можливість його державної реєстрації виявляються розділеними. Свого часу право власності було законно набуте та зареєстроване, але відсутність доступу до первинних реєстраційних даних перешкоджає його внесенню до ДРРП. Особливої актуальності проблема набула для людей, які перемістилися з тимчасово окупованої території та потребують підтвердження своїх майнових прав для розпорядження нерухомістю, оформлення спадщини, отримання компенсації за пошкоджене чи знищене майно. 

У зв’язку з відсутністю можливості вирішити дане питання в адміністративному порядку люди вимушені звертатися до суду. Водночас аналіз судової практики свідчить, що навіть за подібних фактичних обставин суди застосовують різні способи захисту: визнають право власності на нерухоме майно, встановлюють факт, що має юридичне значення, визнають дії державного реєстратора неправомірними та зобов’язують повторно розглянути заяву про державну реєстрацію. В окремих випадках відмовляють у задоволенні позовних вимог саме через обрання неналежного способу захисту. 

Зазначена проблема полягає не лише у фізичній недоступності БТІ, а і у відсутності єдиного, зрозумілого та передбачуваного механізму підтвердження і державної реєстрації прав на нерухоме майно набуте до 2013 року, якщо первинні реєстраційні документи залишилися на тимчасово окупованій території України. 

Про системність проблеми свідчить і судова практика. У Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні тисячі судових справ, пов’язаних із визнанням прав на нерухоме майно, встановленням юридичних фактів та оскарженням рішень державних реєстраторів. Водночас для більш детального аналізу саме проблеми підтвердження прав на нерухомість, відомості про яку не внесені до ДРРП, а документи БТІ залишилися на тимчасово окупованих територіях, було вибірково проаналізовано 11 судових справ за 2023–2026 роки. Їх результати є показовими для розуміння підходів судів до вирішення таких спорів.

Аналіз судових рішень за 2023-2026 роки:

Зазначений аналіз судової практики, обґрунтовує впровадження спеціального адміністративного механізму, який забезпечив би підтвердження та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, набуте та зареєстроване до 01 січня 2013 року, у випадках, коли отримання відомостей з архівів БТІ є неможливим через тимчасову окупацію, знищення або не евакуація архівних документів. 

Відсутність доступу до архіву БТІ, який залишився на тимчасово окупованій території, не повинна фактично визначати можливість особи підтвердити та реалізувати вже набуте право власності і не має бути підставою для обов’язкового звернення до суду.

Уряд пропонує зміни до законів України “Про охорону дитинства”, “Про соціальний захист та підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання соціальних послуг та виплат” (Закон №3999-IX) та “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”. Законопроєкт зареєстровано 10 серпня за реєстраційним номером 15498. 

Метою законопроєкту є врегулювання норм трьох зазначених законів та усунення виявлених техніко-юридичних неузгодженостей, зокрема з урахуванням пропозицій Президента України. Уряд вказує, що законодавство потребує уточнення понять “дитина, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”, “депортована дитина” та “примусово переміщена або утримувана дитина”, а також чіткого і послідовного механізму надання компенсації за шкоду життю та здоров’ю дитини, зокрема невідкладної проміжної компенсації. Окремою проблемою є організація діяльності міждисциплінарної команди та недоцільність створення окремих реєстрів, які дублюватимуть однакові відомості про постраждалих дітей. Законопроєктом пропонується внести зміни, а саме:

• доповнити поняття примусового переміщення дитини терміном “утримування”, а також уточнити визначення депортації та примусового переміщення чи утримування дитини з урахуванням відсутності усвідомленої згоди дитини або її законних представників;
• привести назву профільного Закону №3999-IX у відповідність до його змісту  “Про соціальний захист та підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, осіб з числа дітей”, запровадивши нові категорії – “особа з числа дітей” (віком від 18 до 23 років) та “дитина, яка перебуває під ризиком депортації, примусового переміщення або утримування”;
• скасувати створення окремого Державного реєстру дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії, замінивши його Єдиною інформаційною базою даних про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб, як підсистемою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
• замінити “мультидисциплінарну команду” на “міждисциплінарну команду”, порядок утворення та діяльності якої визначатиме Кабінет Міністрів України;
• поширити дію Закону №3999-IX на правовідносини, що виникли з початку тимчасової окупації території України, а також на дітей, які до набрання чинності Законом №3999-IX уже отримали статус постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
• визначити право осіб, які постраждали до досягнення повноліття, але не встигли отримати відповідний статус до набрання чинності Законом №3999-IX, на компенсацію.

Водночас, Уряд зазначає, що фінансування створення Єдиної інформаційної бази даних про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб, як підсистеми Єдиної інформаційної системи соціальної сфери здійснюватиметься за рахунок міжнародної технічної допомоги або  поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій чи інших джерел, не заборонених законодавством України. Виплата компенсації за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України здійснюватиметься після отримання репарацій, що стягуються з держави-агресора відповідно до принципів і норм міжнародного права.

Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70492

06 серпня 2026 року Уряд постановою №1003 суттєво змінив розподіл повноважень попереднього Міністерства розвитку громад та територій (Постанова КМУ №460-2015-п). Частина повноважень закріплена за перейменованим Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту (Мінрозвитку), частина передана новоствореному Міністерству у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб (Мінрегіон), а окремі повноваження не увійшли до компетенції жодного з органів. Розглядаємо, що саме змінилося у сфері підтримки постраждалих від війни, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), тимчасово окупованих територій (ТОТ) та українців за кордоном. 

Юридичний статус: хто продовжує діяльність, а хто створений заново 

Дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) свідчать, що постанова №1003 по-різному вплинула на юридичний статус двох органів. 

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України (Мінрозвитку) зберегло дату державної реєстрації – 09.02.2011, тобто це та сама юридична особа, що існує вже понад 15 років. За цей період вона неодноразово змінювала найменування: Міністерство інфраструктури України (з 2011 року) → Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (з 2022 року) → Міністерство розвитку громад та територій (з 2024 року) → нинішнє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту (з 18.07.2026). Отже, Мінрозвитку не є новоствореним органом, а продовжує діяльність на базі попередньої юридичної особи, проте під новим найменуванням та з оновленим обсягом повноважень.

Натомість Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України (Мінрегіон) є новоствореною юридичною особою, зареєстрованою 18.07.2026. 

Повноваження “попереднього” Мінрозвитку відповідно до Постанови №460 та Мінрозвитку сьогодні  

До набрання чинності постановою №1003 Мінрозвитку було головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань, пов’язаних із наслідками збройної агресії. Постанова №460 покладала на нього формування та реалізацію державної політики щодо ТОТ і прилеглих до неї територій, забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України, а також захист прав примусово переміщених (депортованих) осіб. Перелік конкретних повноважень охоплював широке коло функцій: збирання та систематизацію інформації про порушення прав осіб, позбавлених особистої свободи на ТОТ; забезпечення функціонування Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій; координацію заходів з відновлення та розбудови миру; забезпечення відновлення інфраструктурно-логістичних і транспортних зв’язків, а також паливно-енергетичного комплексу на ТОТ у процесі реінтеграції; розроблення нормативно-правових актів з питань в’їзду на ТОТ та виїзду з неї; координацію заходів з відновлення функціонування органів державної влади після деокупації; фінансування заходів з адаптації осіб, депортованих за національною ознакою. Окремо на міністерство покладався обов’язок збирати та аналізувати інформацію про потреби в забезпеченні житлом ВПО, а також громадян, які покинули місце проживання на ТОТ та виїхали за кордон. Водночас окремого, самостійного напряму державної політики щодо українців за кордоном Постанова №460 не передбачала. Такі повноваження згадувалися лише як супутні щодо реінтеграції тимчасово окупованої території.

Перейменоване Мінрозвитку зберегло обмежене коло повноважень, пов’язаних із наслідками збройної агресії – виключно ті, що стосуються інфраструктури, а не захисту прав осіб. За міністерством закріплено формування державної політики у сфері відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, здійснення заходів з відновлення систем життєзабезпечення громад на деокупованих територіях, а також погодження передачі гуманітарної допомоги для забезпечення надання комунальних послуг. Міністерство також визначає пріоритетні об’єкти інфраструктури, що потребують першочергового відновлення, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо складу, змісту та порядку розроблення програм комплексного відновлення областей, а також щодо порядку розроблення схем розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення. Крім того, міністерство бере участь у реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності.

Новостворений Мінрегіон: гуманітарний і правозахисний блок  

Саме до новоствореного Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб перейшла основна частина повноважень, пов’язаних із захистом прав ВПО. Міністерство забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо ТОТ і прилеглих до неї територій, дотримання норм міжнародного гуманітарного права, захист прав осіб, депортованих за національною ознакою, підтримку територій, на яких ведуться або велися бойові дії, а також питання відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону та розвитку ТОТ після її реінтеграції. Окремим повноваженням є затвердження й підтримання переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, та забезпечення функціонування відповідної інформаційної системи.

Щодо ВПО за Мінрегіоном закріплено сприяння реалізації їхніх прав і свобод, зокрема права на житло, надання підтримки під час евакуації із зон бойових дій, адаптацію за новим місцем проживання, координацію діяльності зі створення фондів житла та місць тимчасового проживання, ведення відповідної бази даних, координацію надання субвенцій з державного бюджету на будівництво й переобладнання житла для таких фондів, а також організаційне забезпечення реалізації права на житло через Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему та Інформаційно-аналітичну систему об’єктів нерухомого майна. Міністерство також розробляє державні цільові програми підтримки ВПО, збирає інформацію про наявні потреби у підтримці та щодо забезпечення житлом ВПО з ТОТ і осіб, які виїхали за кордон, сприяє їх інформуванню про можливості працевлаштування й освіти та залучає кошти міжнародних і неурядових організацій для програм адаптації та інтеграції ВПО.

Щодо громадян, які виїхали за кордон унаслідок збройного конфлікту чи тимчасової окупації, Мінрегіон отримав окрему функцію, а саме створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або їх інтеграції за новим місцем проживання в Україні, а також розроблення механізму економічної реінтеграції після повернення.

Ширшим за попередню редакцію є й повноваження щодо захисту прав фізичних та юридичних осіб, порушених унаслідок збройного конфлікту та/або тимчасової окупації – воно поширюється не лише на мешканців ТОТ, а на будь-яких осіб, постраждалих від конфлікту. Збережено також обов’язок збирати інформацію про порушення прав осіб, позбавлених особистої свободи на ТОТ, та фінансувати заходи з адаптації депортованих за національною ознакою осіб. Ці повноваження перейшли з Постанови №460 практично без змін, однак їх реалізацію покладено на новостворений орган. Крім того, міністерство бере участь у плануванні, розробленні, погодженні та реалізації проєктів регіонального розвитку й житлового фонду на ТОТ у процесі її реінтеграції та на прилеглих територіях, а також подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо нормативно-правових актів з питань відновлення регіонів і територій, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, тобто певний вплив на політику відновлення (основна відповідальність за яку залишається за Мінрозвитку) зберігається і в Мінрегіону.

Мінсоцполітики: соціальний захист і підтримання зв’язку з Україною

Постанова №1003 внесла зміни й до повноважень Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності. Відповідно до оновленого формулювання, замість повноваження щодо “створення умов для добровільного повернення” (яке передано Мінрегіону) за Мінсоцполітики закріплено функції “збереження зв’язку з Україною” громадян, які перебувають за кордоном, та “сприяння добровільному поверненню”, тобто радше комунікаційну й соціальну, ніж організаційну функцію. За міністерством також збережено повноваження щодо соціального захисту, соціальної підтримки, адаптації та інтеграції ВПО за новим місцем проживання, а також ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Що випало з компетенції обох міністерств 

Порівняння Постанов №1003 та №460 показує: частина повноважень не перейшла ані до Мінрозвитку, ані до Мінрегіону:

• координація заходів з відновлення та розбудови миру, спрямованих на зниження ризику поновлення збройного конфлікту, включно з моніторингом їх ефективності;
• координація відновлення паливно-енергетичного комплексу на тимчасово окупованій території (ТОТ) у процесі її реінтеграції;
• відновлення інфраструктурно-логістичних і транспортних зв’язків на ТОТ у процесі реінтеграції;
• аналіз та координація заходів щодо створення умов для в’їзду осіб на ТОТ і виїзду з неї, зокрема доступу населення до гуманітарно-логістичних центрів;
• нормативно-правове регулювання в’їзду осіб і переміщення товарів на ТОТ та виїзду з неї;
• координація відновлення функціонування органів державної влади на території після деокупації.

Водночас слід зазначити, що частина суміжних повноважень зі старого переліку не зникла повністю, а звузилася чи трансформувалася: наприклад, збирання інформації про потреби в інфраструктурі на ТОТ у Мінрегіону тепер обмежується переважно житловим фондом і системами життєдіяльності населення (без окремої згадки про транспортну, енергетичну чи промислову інфраструктуру), а участь у проєктах регіонального розвитку на ТОТ під час реінтеграції збережена, але без деталізації щодо дорожньо-транспортної складової, яка раніше згадувалася окремо.

Підсумок

Постанова №1003 завершує розподіл повноважень, за яким гуманітарний і правозахисний блок питань ВПО, ТОТ, депортовані особи, повернення громадян з-за кордону зосереджується в новоствореному Мінрегіоні, соціальний захист і адаптація ВПО залишаються за Мінсоцполітики, а фізична відбудова інфраструктури й житлово-комунального господарства – за Мінрозвитку, яке продовжує діяльність на базі попередньої юридичної особи. Водночас, Мінрегіон зберігає й окремі дотичні повноваження щодо проєктів регіонального розвитку та житлового фонду на ТОТ у процесі реінтеграції, тож розмежування функцій між двома міністерствами не є абсолютним.

Для громад, органів місцевого самоврядування, ВПО та громадян, які перебувають за кордоном, це означає передусім зміну адресата звернень: питання житлових прав ВПО, добровільного повернення варто скеровувати до новоствореного Мінрегіону, тоді як питаннями відбудови інфраструктури постраждалих територій опікується чинне Мінрозвитку. Водночас частина функцій, наприклад, пов’язаних із розбудовою миру, регулюванням в’їзду/виїзду на ТОТ та відновленням органів влади після деокупації тимчасово залишилася без чітко визначеного відповідального органу, і це питання, ймовірно, потребуватиме додаткового нормативного врегулювання найближчим часом.

У новому випуску «Новинних пліток» зібрали ключові зміни та рішення, які стосуються внутрішньо переміщених осіб, освіти, соціальних виплат, житла та відновлення. 

• В Україні створено Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Питання ВПО відтепер належать до сфери його роботи спільно з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності. 
• Президент підписав закон щодо прав і свобод  ВПО, який набуде чинності 22 жовтня 2026 року. Закон передбачає, зокрема, запровадження електронного кабінету ВПО та розширення житлових гарантій. 
• Уточнено правила вступу до закладів вищої освіти у 2026 році: скасовано мотиваційні листи, а вступники можуть використовувати сертифікати НМТ за 2023–2026 роки. Для вступників із ТОТ і територій активних бойових дій зберігаються окремі механізми вступу, зокрема квота-2. 
• Розпочато набір на програму підтримки молодіжного підприємництва «Це моя справа» для молоді до 35 років. 
• Житловий ваучер можна використовувати як перший внесок за іпотечною програмою «єОселя» для визначених категорій ВПО. 

Більше деталей у нашому інформаційному бюлетені та новому випуску «Новинних пліток».

Слухайте випуск на:

• YouTube
• Spotify for Podcasters
• Apple Podcasts
• MEGOGO Audio

Опис зображення: У верхньому лівому куті напис «Створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ», у центрі — фото ведучих Вікторії та Олесі, внизу – назва подкасту «Новинні плітки» та місяць випуску.

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб”  у відповідність до Закону України  від 1 липня 2026 року № 4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 

1 липня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»  (далі — Закон). Він набирає чинності 22 жовтня 2026 року, за винятком пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення», який набрав чинності наступного дня після опублікування. Відповідно, Кабінет Міністрів України зобов’язаний до 22 жовтня 2026 року ухвалити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації Закону, привести власні нормативно-правові акти у відповідність до Закону, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до Закону. Так, Закон запроваджує оновлену модель обліку внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО), змінює правову форму підтвердження перебування особи на обліку, уточнює порядок внесення та актуалізації відомостей в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб і розширює механізми взаємодії з ВПО через електронний кабінет. У звʼязку з цим Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509  «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі — Постанова № 509) потребує комплексного перегляду та приведення у відповідність до Закону.

Ми, Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошуємо на необхідності комплексного перегляду Постанови № 509 та викладення Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі — Порядок) у новій редакції. Чинна редакція Порядку не відповідає оновленій законодавчій моделі та практиці реалізації державної політики у сфері внутрішнього переміщення. Оскільки перебування на обліку ВПО є передумовою доступу до низки прав, гарантій і заходів державної підтримки, пропонуємо врахувати такі положення під час підготовки нової редакції Порядку.

1. Забезпечення юридичної визначеності та безперервного функціонування системи обліку ВПО.  

Несвоєчасне ухвалення або неузгодженість нормативно-правових актів, зокрема змін до Постанови № 509, створює ризик правової невизначеності та неузгодженості процедур обліку ВПО на момент набрання Законом чинності 22 жовтня 2026 року. Належна імплементація Закону також потребує завчасної організаційної і методичної підготовки органів та посадових осіб, уповноважених на здійснення обліку ВПО. Зокрема, необхідно розробити уніфіковані методичні роз’яснення та алгоритми дій («дорожні карти») для працівників соціального захисту, центрів надання адміністративних послуг і територіальних органів Пенсійного фонду України. Крім того, необхідно провести загальнонаціональну інформаційно-роз’яснювальну кампанію для самих ВПО, спрямовану на своєчасне й доступне інформування про нові правила взяття на облік та актуалізації відомостей, підстави і процедуру зняття з обліку, порядок повідомлення про ухвалені рішення, а також способи їх адміністративного оскарження тощо. Пропонуємо:

• завчасно затвердити нову редакцію Порядку, з достатнім строком для організаційної, методичної підготовки уповноважених органів — виконавців на місцях;
• розробити та довести до відома органів соціального захисту, центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) і територіальних органів Пенсійного фонду України методичні роз’яснення та алгоритми застосування («дорожні карти») щодо реалізації нової процедури обліку ВПО;
• провести загальнонаціональну інформаційно-розʼяснювальну кампанію для ВПО про зміни в порядку обліку, зняття з обліку та підстави для оскарження рішень;
• передбачити перехідні положення, які гарантуватимуть збереження чинних облікових записів, унеможливлюватимуть автоматичне зняття особи з обліку, зупинення чи призупинення виплат до набрання чинності відповідними процедурними актами.

2. Запобігання порушенню прав людини та примусовому поверненню.

Міжнародні стандарти розглядають прив’язку соціальної чи гуманітарної допомоги до обов’язкового вибору певного варіанта (наприклад, лише повернення) як порушення права на добровільне рішення, якщо для цього немає вагомих безпекових чи правових підстав. Жоден примус не має використовуватися для того, щоб спонукати ВПО до повернення, місцевої інтеграції чи переселення в іншу частину країни. До «прихованих» форм примусу також віднесено «встановлення допомоги залежно від конкретного вибору».

Істотний ризик нового Закону повʼязаний із можливістю зняття особи з обліку ВПО без її заяви на нових підставах. Особливе занепокоєння викликає можливість зняття особи з обліку ВПО у зв’язку з визнанням громади «безпечною для повернення». Пункт 5 частини 2 статті 10 Закону передбачає зняття з обліку без заяви, якщо «відновлено умови для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання», а порядок встановлення факту відновлення таких умов має визначити Кабінет Міністрів України (частина 3 статті 10). Хоча такий механізм формально не передбачає обовʼязкового повернення, припинення підтримки (виплат, пільг, участі в програмах забезпечення житлом тощо) фактично може обмежити можливості людини залишатися в громаді переміщення і тим самим вплинути на добровільність її рішення, змушуючи повертатися в умови, де вона не має житла, роботи, родинних чи соціальних зв’язків. Водночас загальне визнання громади безпечною не враховує індивідуальних обставин людини: руйнування її житла, відсутність роботи, ризик повторної травматизації.

Для дотримання принципу добровільності повернення наголошуємо на необхідності врахування довгострокових рішень, таких як інтеграція у новій громаді, зокрема й забезпечення житлом і роботою, а не лише припинення підтримки після визнання громад «безпечними». Фізична безпека території сама собою не свідчить про наявність умов для сталого повернення конкретної особи, не означає відновлення житла, доступу до засобів існування та соціальних послуг, психологічного благополуччя чи соціальних зв’язків. Державна політика має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці потреб людини. Особи, житло яких зруйноване або непридатне для проживання, не повинні втрачати реєстрацію як ВПО і доступ до механізмів державної підтримки для реалізації права на житло лише через зміну «статусу» громади. Пропонуємо врахувати під час розроблення змін до Постанови № 509 таке:

• запровадити індивідуальну оцінку потреб та обставин особи (стан житла, потреби в лікуванні, реабілітації та соціальних послугах, соціальні зв’язки, психологічний стан, можливості працевлаштування, навчання тощо) як передумову перед зняттям з обліку на підставі визнання громади «безпечною», а не лише формального рішення щодо статусу населеного пункту;
• передбачити, що зруйноване або непридатне для проживання житло є самостійною підставою для збереження реєстрації ВПО та пов язаних із фактом переміщення прав і послуг до моменту фактичного вирішення житлового питання, зокрема можливості участі у державних і місцевих житлових програмах; 
• передбачити перехідний період і поступове (а не одномоментне) припинення виплат і пільг після зняття з обліку, з можливістю збереження окремих видів підтримки на час адаптації;
• встановити чіткий, прозорий та оскаржуваний порядок визнання громади «безпечною для повернення», включно з критеріями оцінки й участю громадськості;
• забезпечити завчасне інформування ВПО про зняття з обліку;
• гарантувати ефективний та доступний механізм оскарження зняття з обліку без заяви особи, із зупиненням дії рішення на час розгляду скарги;
• передбачити, що зняття з обліку осіб, які проживають за кордоном, не має призводити до втрати можливості користуватися правами, послугами й адміністративними процедурами, які на сьогодні технічно пов’язані з довідкою ВПО, але не є заходами підтримки, що надаються у зв’язку з внутрішнім переміщенням. 

3. Усунення цифрових та бюрократичних бар’єрів. 

Окремо необхідно звернути увагу на усунення технічних і процедурних перешкод, які роблять переселенців «невидимими» для системи й ускладнюють доступ до підтримки:

• відсутність у застосунку «Дія» даних про ВПО, які перемістилися до 2022 року, що позбавляє їх доступу до електронних послуг, оновлення адреси й участі в програмах пільгового кредитування;
• технічні збої, через які довідки дітей-ВПО перестають відображатися в цифрових сервісах після отримання ними першого паспорта (ID-картки) замість свідоцтва про народження;
• відсутність процедури взяття на облік осіб, які виїхали, зокрема за кордон, до початку тимчасової окупації своєї громади і повертаються в Україну, але не мають документів, що підтверджують проживання на момент початку окупації;
• незаконні вимоги органів на місцях щодо додаткових витягів про реєстрацію місця проживання попри наявність штампу про реєстрацію на тимчасово окупованих територіях (далі — ТОТ) у паспорті-книжечці;
• повторне витребування повного пакета документів для підтвердження факту переміщення при зміні громади проживання. Частина 6 статті 6 Закону прямо встановлює: факт проживання на території, з якої здійснюється переміщення, не потребує повторного підтвердження для осіб, вже взятих на облік, а підтверджується відомостями Єдиної інформаційної бази даних про ВПО.
• скасування обліку ВПО на підставі даних про реєстрацію місця проживання в приймаючій громаді. 

Новий Порядок має не просто запровадити «цифровий шлях ВПО», а забезпечити стабільну й безперебійну роботу ІТ-систем, зокрема бази даних (стаття 7 Закону), щоб технічні збої не ставали причиною припинення виплат чи послуг. У зв’язку з цим пропонуємо:

• передбачити технічний механізм інтеграції даних про ВПО, зареєстрованих до 2022 року, до застосунку «Дія» та Єдиної інформаційної бази даних про ВПО;
• усунути технічну прогалину зі втратою зв’язку довідки дитини з профілем після отримання ID-картки — забезпечити автоматичне перенесення без додаткового звернення;
• передбачити, що дитина, народжена після переміщення батьків, які перебувають на обліку ВПО, автоматично відображається у складі сім’ї ВПО в Єдиній інформаційній базі даних на підставі даних відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), без окремого звернення батьків, і що це відображення є достатньою підставою для доступу до всіх видів підтримки — нарівні з дітьми-ВПО;
• запровадити альтернативний перелік доказів проживання на ТОТ для осіб, які повернулися з-за кордону (майнові документи, показання свідків, дані Державного реєстру виборців тощо);
• прямо заборонити уповноваженим органам вимагати повторний пакет документів при зміні громади проживання, обмеживши процедуру оновленням адреси в Єдиній інформаційній базі даних;
• встановити механізм оперативного усунення технічних збоїв.

4. Відв’язання доступу до базових послуг від наявності реєстрації ВПО. 

Нині без довідки (витягу) ВПО фактично неможливо отримати водійське посвідчення, окремі банківські послуги або деякі види медичної допомоги, що робить людину заручником формального «статусу» навіть тоді, коли вона вже інтегрувалася за новим місцем проживання. Необхідна ревізія підзаконного та відомчого регулювання, щоб доступ до базових прав і послуг залежав від загальних підстав (реєстрації місця проживання, громадянства тощо), а не від наявності чи відсутності інформації про переміщення людини в базі ВПО. Пропонуємо:

• провести інвентаризацію відомчих актів і адміністративних практик, які фактично вимагають довідку ВПО для доступу до послуг, не пов’язаних безпосередньо з підтримкою ВПО (водійське посвідчення, банківські послуги, окремі види медичної допомоги);
• доручити відповідним органам виконавчої влади усунути такі вимоги або замінити їх на загальні підстави підтвердження особи й місця проживання.

Врахування викладених застережень дасть можливість уникнути повторення помилок минулого, як це було, до прикладу, у 2016 році, та створити політику, у центрі якої перебуває людина, а не формальний статус. Ми звертаємося із проханням залучити представників громадянського суспільства до розроблення нової редакції Постанови № 509 та забезпечити її ухвалення завчасно до набрання Законом чинності.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

Центр прав людини «ZMINA»

Кримська правозахисна група

БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

ГО «КРИМСОС»

БФ «Схід SOS»

ГО «Розуміння кризи»

БФ «Право на захист»

ГО «Донбас СОС»

Опис зображення: на передньому плані простягається залита липневим сонцем стежка, оточена білими, жовтими та фіолетовими польовими квітами. Ліворуч – гілки дерев, що створюють відчуття прохолоди й затишку. У центрі В’їзна вежа Луцького замку, а від неї простягаються старовинні цегляні мури та оборонні башти.

Стратегічні рішення

Верховна Рада України сформувала новий склад Кабінету Міністрів України

Однією з ключових змін стало створення Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, яке очолив Віталій Безгін. Дениса Улютіна перепризначено на посаду Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України. Відтепер питання внутрішнього переміщення належать до сфери відповідальності двох міністерств. Розподіл їхніх повноважень має бути визначений відповідними рішеннями Уряду.

Джерело

Президент підписав новий Закон про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (ВПО)

Закон № 4924-IX впроваджує нові механізми підтримки, гарантії житлових прав, електронний кабінет ВПО та комплексний підхід до адаптації й інтеграції переселенців, що спрямований на забезпечення прав і свобод ВПО. Закон набере чинності 22 жовтня 2026 року і замінить законодавчу модель, що діяла з 2014 року.

Джерело

Європецський Союз (ЄС) продовжив тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року

Рада ЄС затвердила продовження тимчасового захисту для українців ще на один рік. Механізм забезпечує право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу та освіту. За даними Євростату, ним користуються майже 4,4 мільйона громадян України. Додаткова умова щодо виконання військового обов’язку в Україні може застосовуватися до нових заявників, але не поширюється на людей, які вже мають тимчасовий захист у країнах ЄС.

Джерело

В Україні створено Координаційну раду з питань ВПО та добровільного повернення

Новий консультативно-дорадчий орган координуватиме взаємодію центральних і місцевих органів влади, а також гуманітарних партнерів у сфері внутрішнього переміщення. Рада готуватиме пропозиції щодо захисту прав ВПО, підтримання зв’язків з українцями за кордоном і створення умов для добровільного повернення, а також аналізуватиме проблеми реалізації державної політики у цих сферах. Водночас Рада не ухвалює обов’язкових рішень, а напрацьовує пропозиції та рекомендації, які можуть бути реалізовані через рішення Кабміну.

Джерело

Освіта

Міністерство освіти та науки України (МОН) оновило портал для українських дітей і педагогів за кордоном

Ресурс містить роз’яснення щодо зарахування результатів навчання, матеріали українознавчого компонента, перелік дистанційних класів і верифікованих суботніх і недільних шкіл. Також на порталі розміщено інформацію про перезарахування педагогічного стажу, підвищення кваліфікації вчителів та оформлення освітніх документів.

Джерело

За перший тиждень вступної кампанії створено майже 246 тисяч електронних кабінетів

Із 1 липня вступники зареєстрували 245 938 електронних кабінетів. Із них 234 879 створено для вступу до закладів фахової передвищої та вищої освіти, ще 11 059 до закладів професійної освіти. Електронний кабінет є основним інструментом для подання заяв і документів та доступний протягом усього періоду вступної кампанії за посиланням.

Джерело

Визначено особливості вступу до закладів вищої освіти у 2026 році

МОН уточнило правила вступної кампанії 2026 року. Скасовано мотиваційні листи, передбачено використання сертифікатів національного мультипредметного тесту (НМТ) 2023–2026 років, а для українців за кордоном — визнання результатів національних іспитів країн перебування. Для вступників із тимчасово окупованих територій (ТОТ) і територій активних бойових дій діятимуть спеціальні умови, зокрема квота-2 незалежно від дати переміщення, можливість проходження оцінювання в закладі освіти замість НМТ у визначених випадках, розширений період подання документів і «нульовий курс». Для закладів вищої освіти у прифронтових областях також передбачено підвищувальні регіональні коефіцієнти.

Джерело

Понад сім тисяч вступників скористалися квотою-2

Станом на 28 липня 7156 вступників із ТОТ і територій активних бойових дій подали 26 744 заяви за квотою-2. Після зарахування вони можуть претендувати на соціальну стипендію, першочергове поселення в гуртожиток, психологічну, соціальну та юридичну допомогу. У 2026 році також стартував пілотний «Зимовий вступ» із безоплатною підготовкою на нульовому курсі; його вже пройшли 154 особи.

Джерело

Зайнятість

У «Дії» тестують дистанційне припинення трудових відносин із роботодавцем на ТОТ

Міністерство цифрової трансформації розпочало бета-тестування послуги, яка дозволяє дистанційно припинити трудові відносини з роботодавцем, що перебуває на ТОТ. Послуга для осіб, які через формальне працевлаштування не можуть офіційно працевлаштуватися, отримати статус безробітного або скористатися окремими державними програмами. Після завершення бета-тестування послугу планують зробити доступною для користувачів застосунку «Дія».

Джерело

Від початку року послугами служби зайнятості скористалися понад 64 тисячі ВПО

У 2026 році за підтримки Державної служби зайнятості роботу знайшли понад 23 тисячі ВПО, понад 5 тисяч пройшли професійне навчання або підвищення кваліфікації, а більш як 1100 отримали ваучери на навчання. Ще 680 ВПО отримали мікрогранти на започаткування або розвиток бізнесу. Загалом від початку повномасштабного вторгнення послугами служби скористалися понад 317 тисяч переселенців.

Джерело

Розпочався набір на програму підтримки молодіжного підприємництва «Це моя справа»

Відкрито набір на програму підтримки молодіжного підприємництва «Це моя справа», яка поєднує навчання, менторську підтримку та підготовку до участі в державних грантових програмах. Програма передбачає окремий формат для молоді з прифронтових областей віком 18–25 років, а також відкритий онлайн-курс з підприємництва для молоді до 35 років з усієї України.

Джерело

Соціальна підтримка та пенсії

Міністерство соціальної політики та УВКБ ООН домовилися про посилення співпраці у сфері підтримки ВПО

Міністерство соціальної політики та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) обговорили подальшу співпрацю у сфері житлового забезпечення ВПО і підтримки добровільного повернення українців. Серед пріоритетів — забезпечення сталими житловими рішеннями ВПО, які тривалий час проживають у місцях тимчасового проживання, зокрема через експериментальний проєкт придбання житла громадами за кошти державної субвенції, до якого УВКБ ООН планує долучити додаткову підтримку. Окрему увагу сторони приділили розвитку консультаційної підтримки для громадян, які планують повернення в Україну.

Джерело

Національна соціальна сервісна служба (Нацсоцслужба) здійснюватиме контроль за понад 30 видами соціальних виплат

Кабінет Міністрів України визначив повноваження Нацсоцслужби щодо контролю за соціальними виплатами, які адмініструє Пенсійний фонд України. Зокрема, йдеться про допомогу ВПО, малозабезпеченим сім’ям, сім’ям з дітьми, особам з інвалідністю, а також житлові субсидії та пільги. Нацсоцслужба перевірятиме правильність призначення і виплати допомоги, обґрунтованість відмов та виявлятиме випадки безпідставних або подвійних виплат.

Джерело

Відновлення, облік шкоди та житло

Перші родини завершили відбудову житла за програмою «єВідновлення»

В Україні завершено перші п’ять проєктів будівництва житла за програмою «єВідновлення» для власників повністю зруйнованих приватних будинків. Станом на липень також погоджено понад 1,1 тисячі компенсацій на будівництво нового житла на власній земельній ділянці, з яких більшість заявників уже отримали перший транш фінансування.

Джерело

Змінено умови надання житлових ваучерів для ВПО

Із 1 серпня 2026 року набули чинності зміни до порядку надання житлових ваучерів для ВПО, якими звужено коло отримувачів допомоги. Зокрема, право на отримання ваучера втратили особи, які після 24 лютого 2022 року відчужили житло, вже скористалися державною підтримкою за програмою «єОселя» або зареєстрували місце проживання на ТОТ після її окупації. Водночас для осіб, які отримали житловий ваучер або подали заяву на його отримання до 1 серпня 2026 року, застосовуватимуться попередні правила.

Джерело

Житловий ваучер дозволено використовувати як перший внесок за програмою «єОселя»

Кабмін дозволив використовувати житловий ваучер як перший внесок за іпотечною програмою «єОселя». Скористатися цією можливістю можуть ВПО з ТОТ, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Джерело

Різне корисне

Підготовлено рекомендації щодо підтримки українців, які проживають на ТОТ

Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності схвалила рекомендації щодо підтримки українців, які проживають на ТОТ. Серед запропонованих заходів — дистанційне підтвердження громадянства та ідентифікації особи, спрощення доступу до освіти й державних послуг за принципом «єдиного вікна», створення єдиного інформаційного ресурсу для молоді з ТОТ, розвиток соціального і транзитного житла, а також можливість укладення декларації з сімейним лікарем без паспорта, а на підставі свідоцтва про народження.

Джерело

Уряд урегулював евакуацію дітей без супроводу батьків із небезпечних територій

Новий механізм визначає порядок дій органів опіки та піклування і Національної поліції під час примусової евакуації дітей із територій активних або можливих бойових дій. Після евакуації дитина має пройти медичне обстеження та оцінювання потреб. Пріоритетним визначено тимчасове влаштування до родичів або інших близьких осіб, а за відсутності такої можливості — до патронатної чи прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу або закладу соціального захисту. Документ також визначає механізм взаємодії державних органів на всіх етапах евакуації та подальшого влаштування дитини.

Джерело

Уряд урегулював евакуацію дітей без супроводу батьків із небезпечних територій

Новий механізм визначає порядок дій органів опіки та піклування і Національної поліції під час примусової евакуації дітей із територій активних або можливих бойових дій. Після евакуації дитина має пройти медичне обстеження та оцінювання потреб. Пріоритетним визначено тимчасове влаштування до родичів або інших близьких осіб, а за відсутності такої можливості — до патронатної чи прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу або закладу соціального захисту. Документ також визначає механізм взаємодії державних органів на всіх етапах евакуації та подальшого влаштування дитини.

Джерело

Українці за кордоном можуть оформити податковий номер через «е-Консул»

Із 30 липня громадяни України, які перебувають за кордоном, можуть подати заяву на реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків через електронний кабінет «е-Консул» або звернутися до закордонної дипломатичної установи України. Заяву також можна подати через уповноваженого представника.

Джерело

Оприлюднено роз’яснення щодо відновлення права власності на житло за відсутності документів

Міністерство юстиції України роз’яснило порядок підтвердження права власності на житло у разі втрати правовстановлюючих документів. Якщо нерухомість була набута до 2013 року і право власності не внесене до Державного реєстру речових прав, власнику рекомендується спочатку отримати дублікат документа, а за неможливості — звернутися до суду для визнання права власності з подальшою його державною реєстрацією.

Джерело

Аналітичні та інформаційні матеріали

Стаття: Стратегія державної політики у сфері внутрішнього переміщення до 2030 року: що це означає для вас

Стаття: Скасування Постанови КМУ № 821 від 14 липня 2025 року: чи стане це кроком до справедливості для пенсіонерів, які роками чекають на виконання судових рішень?

Позиція щодо неприпустимості передання повноважень щодо формування політики щодо внутрішнього переміщення від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності

Звернення щодо визначення повноважень органів виконавчої влади в сфері захисту прав постраждалих від збройної агресії

Стаття: Що змінюється для внутрішньо переміщених осіб після ухвалення нового Закону?

Стаття: Небезпека, якої немає: пенсія з РФ і право на українську пенсію на ТОТ

Подання в рамках Універсального періодичного огляду

Стаття: Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: що змінюється з 1 серпня 2026 року

#ЗаконодавчаІніціатива № 15421 щодо компенсації та Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України

Новинні плітки за червень 2026 року

Стаття: Навіщо в окупованих громадах призначають уповноважених з безбар’єрності

Завантажити в форматі PDF

Міністру освіти і науки України Андрію БУТЕНКУ

Ми, представники громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні, висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося із таким.

Наразі на підконтрольній Уряду України території триває вступна кампанія. Для вступників із тимчасово окупованої території (далі – ТОТ) України вже декілька років діє спрощена процедура вступу через освітні центри «Освіта-Україна» (раніше «Крим-Україна» і «Донбас-Україна»). Зокрема, вона враховує відсутність ідентифікаційних і шкільних документів українського зразка, неможливість зареєструвати електронний кабінет вступника, особисто подати документи, скласти вступну співбесіду офлайн через перебування на ТОТ України. Водночас, попри спрощення, на практиці виникають ситуації, що мають зворотний бік. 

На гарячі лінії ГО «Донбас СОС», БФ «Схід SOS», ГО ЦГП «Альменда» та інших організацій надходять численні звернення від вступників і вступниць, які перебувають на ТОТ України, їхніх батьків, представників освітніх центрів і приймальних комісій. Опрацьовані звернення свідчать про практику закладів освіти зобов’язувати вступників надати документи, видані після 1 жовтня 2025 року окупаційними органами, або створити цифрові матеріали, які підтверджують факт перебування в окупації на момент вступу. У разі відмови або надання документів чи матеріалів, які представник закладу освіти на власний розсуд оцінює як неналежні, вступників не допускають до вступу за виділеною для них квотою-2 та/або до складання співбесіди замість подання результатів національного мультипредметного тесту. 

Про системний характер такого зобовʼязання свідчать не лише звернення до громадських організацій. Наприклад, ГО «Донбас СОС» отримала лист від Міністерства освіти і науки (далі – МОН) України, який на початку липня міністерство також направило керівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти й державному підприємству «Інфоресурс». Цей лист №1/15004-26 від 10.07.2026 «Про особливості реалізації права на спеціальні умови участі у конкурсному відборі особами, місце проживання яких зареєстровано на ТОТ/ТАБД» містив розʼяснення, зокрема щодо переліку матеріалів для підтвердження факту перебування на ТОТ України, що корелюється зі змістом отриманих звернень.

Ми, представники організацій, наголошуємо, що вимога надати документи, видані окупаційними органами, або створити цифрові матеріали (фото деяких обʼєктів, селфі з окупаційною атрибутикою і друкованими матеріалами різного характеру, геолокація та інше) є неприпустимою, оскільки створює серйозні ризики для життя та здоровʼя вступників на ТОТ України і їхніх сімей.

По-перше, Російська Федерація розглядає Україну як центральне джерело екстремізму і для боротьби з ним пильно стежить за будь-якою діяльністю дітей та молоді в мережі Інтернет¹. Наприклад, за даними Державного комітету молодіжної політики Республіки Крим, лише в першому півріччі 2024 року було промоніторено більш ніж 500 тисяч акаунтів та відповідно порушено кримінальні справи і складено адміністративні протоколи за вчинення злочинів у мережі Інтернет шляхом поширення «екстремістських» матеріалів² – тобто матеріалів, які демонструють зв’язок або інтерес до України.

По-друге, на ТОТ України задокументована системна практика перевірки і вилучення силовими структурами девайсів у молодих людей і їхніх батьків³. Це відбувається як під час цілеспрямованих обшуків будинків, так і випадкових перевірок на вулиці та навіть у школах. Наповнення девайсів аналізується на наявність підозрілих фото, проукраїнського контенту й застосунків (українські банки, «Дія», «Резерв+» та інше), підписок на медіа і telegram-канали, листування з людьми й установами, які перебувають на підконтрольній Уряду України території тощо. Знайдене стає підставою для затримання, накладення штрафів, притягнення до кримінальної відповідальності, тортур та інших репресій.

Отже, практика зобов’язувати вступників, які перебувають на ТОТ України, підтвердити своє перебування в окупації шляхом надсилання документів, виданих окупаційними органами, або створенням відповідних цифрових матеріалів суперечить принципам «не нашкодь», найкращих інтересів дитини та пропорційності. Адже такі вимоги не лише створюють додаткові бар’єри в доступі до освіти, а й наражають вступників та їхніх близьких на реальну загрозу репресій і переслідування з боку окупаційної влади за державну зраду, шпіонаж та екстремізм. За таких обставин публічний інтерес держави в підтвердженні факту перебування вступників на ТОТ України фактично ставиться вище за обов’язок забезпечити безпеку українських дітей та молоді.

Відтак ми просимо МОН України невідкладно скасувати вимогу до вступників, які перебувають на ТОТ України, надати закладам освіти документи, видані окупаційними органами, для підтвердження перебування в окупації чи створити будь-які цифрові матеріали для цього. Натомість – розробити безпечний, чіткий і вичерпний механізм підтвердження відповідних обставин, заснований виключно на документах і відомостях, отриманих із державних реєстрів України та інших безпечних джерел.

4 серпня 2026 року 

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО «Донбас СОС»

Центр прав людини ZMINA

БФ «Схід SOS»

ГО «Центр Громадянської просвіти «Альменда»

Кримська правозахисна група

ГО «Розуміння кризи» 

БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

ГО «КРИМСОС»

БФ «Право на захист»

1.  Аналітичний звіт «Як Росія стирає українську ідентичність під виглядом боротьби з екстремізмом», ЦГП «Альменда». URL: https://almenda.org/wp-content/uploads/2025/09/Ident_Ua_web-1.pdf
   
2.  О дополнительных мерах по противодействию распространения идеологии украинского национализма и неонацизма, в том числе среди молодежи, фальсификации истории и героизации фашизма. URL: https://gkmp.rk.gov.ru/uploads/gkmp/container/2026/06/05/2026-06-05-18-15-19_10.pdf
   
3. «Як змінилася практика свавільних затримань і насильницьких зникнень в окупації: аналіз задокументованих випадків за 2023–2024 роки», Центр прав людини ZMINA. URL: https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2025/09/practic_web_ua.pdf?utm_source=chatgpt.com; Спеціальна доповідь «Нерозквітлі. Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація», Уповноважений ВРУ з прав людини. URL: https://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/osoblyvosti-stanovyshcha-ditei-na-tymchasovo-okupovanykh-terytoriiakh#ref51; Звіт «Порушення міжнародного гуманітарного права у сфері освіти в Україні (лютий 2022 – травень 2025)», БФ «Схід SOS». URL: https://east-sos.org/publications/bf-shid-sos-predstavyv-zvit-porushennya-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-u-sferi-osvity-v-ukrayini-lyutyj-2022-traven-2025/