Вже очевидно, що буде повторне голосування, тобто другий тур виборів президента.

Згідно з Законом «Про вибори Президента України», якщо жоден кандидат не отримав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, тоді ЦВК призначає повторне голосування на третю неділю після дня виборів – 21 квітня 2019 року.

Для всіх громадян України, які перебуватимуть 21 квітня не за місцем реєстрації, потрібно буде знов змінити місце голосування – навіть якщо вони змінювали місце голосування на вибори 31 березня.

Питання зі строками – коли це можна зробити? Точно, що не пізніше 15 квітня. Але доки результати виборів 31 березня офіційно не встановлені, і другий тур не призначено, до тих пір відділи ведення Державного реєстру виборців не прийматимуть заяви про тимчасову зміну місця голосування.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Євгеній Радченко висловив сподівання, «що підрахунок у нас відбудеться так само добре, як і голосування». Станом на 12 годину 1 квітня в Україні опрацьовано 70,61% протоколів про підрахунок голосів.

Отже, можемо очікувати, що незабаром буде оголошено повторне голосування, і до відділів ведення ДРВ знов будуть стояти черги.

За даними ДРВ, в період з 1 січня по 25 березня 2019 року 75 737 виборів з тимчасово окупованих територій подали заяви про зміну місця голосування. З них 4 419 громадян мають виборчу адресу в Криму, 1109 – в Севастополі, 46 338 та 23 871 – на тимчасово окупованій території Донецької  та Луганської областей відповідно. Усього процедурою зміни місця голосування скористалося 315 725 виборців. Чи встигнуть всі вони подати заяви до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців? Звичайно, ні. Тому ми радимо уважно пильнувати за повідомленнями на сайті ЦВК та ДРВ, і одразу звертатися з заявою, як тільки з’явиться ця можливість.

Детальна процедура зміни місця голосування тут.

Фото

З1 березня 2019 року виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва проголосувала на виборах Президента у Варшаві: “Для мене це дуже важливий день, оскільки у 2014-му році я не змогла проголосувати. Мій рідний Донецьк уже був окупований…”

Менеджерка проектів Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Наталія Новикова про зміну місця голосування на виборах Президента-2019. Круглий стіл «Три дні до виборів Президента: виклики, електоральні тенденції, громадський контроль», Київ, 28 березня 2019 р.

В Україні не створені передумови для залучення максимально можливої кількості виборців у процес голосування. Про причини цього говорили учасники круглого столу «#КоженГолосВпливає: бар’єри на шляху до виборчих скриньок», який відбувся 27 березня 2019 року.

Як відомо, ЦВК в межах своїх повноважень, спробувала максимально спросити окремі процедури участі у голосуванні для виборців з тимчасово окупованих територій. Проте, питання участі у волевиявленні на парламентських та місцевих виборах для кількох мільйонів громадян України досі залишається невирішеним.

На думку учасників круглого столу, головні бар’єри для волевиявлення українських виборців, які український парламент спільно з ЦВК можуть змінити:

– недосконале законодавство в частині визначення виборчої адреси;
– необхідність надавати документи, що обґрунтовують зміну місця голосування;
– обмежена можливість для подачі заяви про зміни місця голосування для людей з інвалідністю;
– необхідність подавати заяву про зміну місця голосування тільки за місцем знаходження в день виборів або за зареєстрованим місцем проживання;
– відсутність можливості подати заяву про зміну місця голосування одночасно на повторне голосування (у разі призначення другого туру виборів);
– прив’язка виборчої адреси до зареєстрованого місця проживання;
– відсутність можливості подати заяву про зміну місця голосування онлайн;
– недостатня інформаційно-просвітницька робота органів влади.

За словами адвокаційної менеджерки ГО «ZMINA. Центр прав людини» Альони Луньової, за даними загальнонаціонального дослідження «Громадяни України, що живуть не за місцем реєстрації: їхня кількість та проблеми», в Україні щонайменше 12% дорослого населення проживають не за місцем реєстрації, що приблизно становить 3,3 млн громадян України. «Сьогодні вкрай важливим є реформування системи реєстрації місця проживання, перетворення її на зручну та прозору систему», – наголосила вона.

Координаторка проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам» БФ «Право на захист» Марія Алексєєнко озвучила результати опитування щодо настроїв виборців, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, проведеного фондом у січні цього року на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду. «Наші запитання  стосувалося обізнаності про можливість голосувати на президентських виборах, а також бажання реалізувати це право, – розповіла Одінцова. – Результати виявилися дуже красномовними. 39% опитаних знали, що можуть голосувати на виборах 31 березня. Але тільки 26% висловили бажання скористатись цим правом».

Координаторка телефонної «Гарячої лінії» ГО «Донбас SOS» Віолетта Артемчук розповіла про найпопулярніші питання, з якими звертаються до них у контексті реалізації виборчих прав. «Загалом питання стосувалися процедури зміни місця голосування та загального алгоритму дій виборця-ВПО: як проголосувати, що для цього потрібно зробити? – найчастіше питали наших операторів, – розповіла вона. – Крім того висловлювалися побажання надавати й розміщувати більше інформації про можливість участі в виборах на телеканалах у соціальних роликах, на білбордах та сіті-лайтах, інформувати про це по радіо…»

Це – тенденції президентської виборчої кампанії. А загалом, як відзначалося, в Україні на постійній основі не врегульовано питання голосування мобільних груп громадян на виборах до ВР (у одномандатних округах) та на місцевих виборах. На цьому наголосив Гарольд Джепсен, старший міжнародний радник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). За його словами, декілька мільйонів українців не мають права голосу на місцевих виборах, а також обирають лише половину складу парламенту. «Українська влада має поважати взяті на себе міжнародні зобов’язання та забезпечити реалізацію виборчих прав ВПО та інших мобільних всередині країни громадян не тільки на папері, але й створювати умови для цієї практики, – сказав він. – Міжнародна фундація виборчих систем закликає українських законодавців усунути юридичні та практичні бар’єри для участі у виборах ВПО та інших мобільних всередині країни громадян, та невідкладно розглянути та ухвалити законопроект №6240».

За словами виконавчої директорки Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяни Дурнєвої, саме сьогодні – друга річниця реєстрації законопроекту №6240 у Верховній Раді. «Нас, розробників цього документу, дуже втішає той факт, що в січні законопроект нарешті розглянув Комітету ВР з питань правової політики й рекомендував депутатам в сесійній залі визначитися шляхом голосування, – сказала вона. – Отже, потрібно йти далі й не ситуативно вирішувати питання участі мобільних груп громадян час від часу у тих чи інших виборах, а надати всім громадянам однакові права, так як це задекларовано в Конституції».

У свою чергу голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська відзначила активність ВПО щодо тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси на президентських виборах. На її думку, це свідчить про їхню неймовірну політичну волю – брати участь у політичному житті країни. «У нас залишилось обмаль часу, щоб законодавчо забезпечити конституційні та громадянські права ВПО повною мірою, аби вони змогли проголосувати на найближчих парламентських перегонах», – наголосила Ольга Айвазовська.

Захід організовано Громадською організацією “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії.

25 березня завершився прийом заяв для зміни місця голосування. На сайті Державного реєстру виборців можна подивитися, звідки та куди виборці змінювали місце голосування – в розрізі регіонів та по кожному дню. Інформація ще не остаточна, але тенденції зрозумілі. Багато хто скаржився на черги, але громадські організації та працівники ДРВ неодноразово зверталися до виборців з проханням не відкладати на останні дні, адже часу було достатньо – майже три місяці.

Отримуючи велику кількість запитань від внутрішньо переміщених осіб щодо включення/невключення в списки виборців, надаємо відповіді.

1. В онлайн-кабінеті виборця я не бачу свою нову виборчу дільницю

З п’ятниці, 22 березня, відповідна опція відображення інформації про зміну місця голосування знову відкрита на сайті ДРВ. Тому перевірте себе ще раз, уважно заповнюючи українською мовою своє прізвище, ім’я та по-батькові й дату народження. В результатах відповідей на запит в онлайн-кабінеті на сайті Державного реєстру виборців Ви побачите інформацію щодо тимчасової зміни місця голосування виборця. Вказана інформація включає номер та адресу виборчої дільниці, до списку виборців на якій Вас включено. Натиснувши на активне посилання, Ви зможете побачити мапу і дізнатись, де саме розташована дільниця.

2. Мені не видали посвідчення про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Як же я проголосую?

Для того, щоб Вам видали виборчий бюлетень, потрібно лише дві умови: Ви маєте бути включені до списку виборців і у Вас з собою має бути документ, який підтверджує громадянство України (паспорт в формі книжечки чи ID-картки, або військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби), або тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, які нещодавно набули громадянства). Прохання членів дільничної виборчої комісії пред’явити посвідчення про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси є незаконним. Протиправна відмова у видачі Вам виборчого бюлетеня, у свою чергу, тягне кримінальну відповідальність. Посвідчення про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси буде потрібне Вам лише у тому випадку, якщо до закінчення встановленого строку для зміни місця голосування (тобто за 5 днів до дня голосування/повторного голосування) Ви захочете змінити місце голосування ще раз – для такої зміни Ви маєте подати в орган ведення Реєстру видане раніше посвідчення.

3. На моїй новій виборчій дільниці мене не знайшли в списках виборців.

Виборці включаються до списку виборців так, щоб люди з однією адресою житла були розміщені поруч. Але виборець, який змінив місце голосування, буде знаходитися в кінці списку виборців. При цьому у графі “Примітки” такого списку навпроти його прізвища зазначається номер посвідчення щодо зміни місця голосування, дата його видачі та назва органу ведення Держреєстру, який його видав.
м Коли приходите на виборчу дільницю, одразу повідомляйте, що ви змінювали місце голосування та шукайте себе в кінці списку.

Увага! Якщо ви змінили місце голосування в останні дні перед 25 березня, то ви не знайдете себе в попередніх списках виборців. Попередні списки виборців складалися станом на середину березня, тому всі, хто подав заяву про зміну місця голосування після виготовлення органом Держреєстру виборців попереднього списку виборців, будуть включені вже в уточнені списки. Але на відміну від попереднього списку виборців уточнений список виборців не надається для ознайомлення.

4. Мені не прийшло запрошення на вибори (як варіант – господарям орендованої мною квартири запрошення прийшло, а мені – ні).

Орган ведення Держреєстру виготовляє іменні запрошення виборцям, які змінили місце голосування тільки якщо їхня виборча адреса відноситься до території, на яку поширюється повноваження цього органу Держреєстру. Тобто виборці, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованій території, не отримають іменні запрошення, навіть якщо змінили місце голосування. Номер вашої нової дільниці ви можете знайти у посвідченні про зміну місця голосування або в онлайн-кабінеті виборця на сайті ДРВ.

5. Якщо у мене є рішення суду про включення до списку виборців, чи мене включать автоматично? Чи можу я з рішенням суду прийти в день виборів на дільницю?

Маючи рішення суду про включення Вас до списку виборців, необхідно подати його до Вашої дільничної виборчої комісії не пізніше ніж 30 березня. Внесення змін до уточненого списку виборців здійснюється головою, заступником голови та секретарем дільничної виборчої комісії.

У день голосування зміни до уточненого списку виборців не вносяться навіть на підставі судових рішень!

Голова, заступник голови або секретар дільничної виборчої комісії в день голосування лише виправляють неточності та технічні описки в уточненому списку виборців – неправильне написання ПІБ, дати народження, номера будинку, квартири місця проживання – в разі якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на виборчу дільницю для голосування.

Стаття з сайту Deutsche Welle

До 25 березня українці все ще можуть змінити адресу голосування, щоб взяти участь у виборах не за місцем реєстрації. Кореспондент DW зробив це разом із переселенцями з Донбасу в Києві.

За тиждень до голосування на виборах президента українці почали більш активно перевіряти себе у державному реєстрі виборців. Внести до нього зміни, зокрема й змінити виборчу дільницю можна до 25 березня. Як свідчить статистика держреєстру, за 18-22 березня адресу голосування змінили понад 109 тисяч громадян – більше ніж за попередні два з половиною місяці.

Третина всіх перереєстрацій припадає на Донбас – виборчу дільницю змінили понад 73 тисячі мешканців Донецької та Луганської областей. 14 тисяч з них – переважно переселенці останніх років – збираються 31 березня голосувати в Києві.

Позитивна дискримінація

Зранку 22 березня Єлизавета Бєлявцева, співробітниця благодійного фонду “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”,  чекає на кореспондента DW біля будівлі Центру надання адмінпослуг (ЦНАП) Печерського району столиці. “Сам ЦНАП відкривається о 9-й, але відділ реєстру виборців працює вже з 8-ї ранку”,- пояснює вона нюанси міської бюрократії.

Бєлявцева народилась у Донецьку. В 2014 році вона навчалась за кордоном, та, повернувшись до України, вирішила залишитись в Києві. До Донецька приїздить зрідка, навідує там родичів.

Попри ранній візит, у коридорі відділу реєстру виборців вже вишикувалась черга зо два десятки людей, яка збільшується на очах – помітно, що відвідувачі прагнуть розібратись із місцем голосування перед роботою.

Для голосування не за місцем реєстрації громадянам необхідно подати до реєстру довідку з роботи в іншому місті, договір оренди житла чи навіть просто квиток на поїзд на дату голосування. Для переселенців з Криму та непідконтрольних районів Донбасу Центральна виборча комісія (ЦВК) спростила процедуру до максимуму – їм достатньо лише пред’явити паспорт.

“Така собі позитивна дискримінація. Має ж вона хоч у чомусь бути на нашу користь”, – жартує Єлизавета, коли за півгодини у черзі успішно подає заяву до реєстру.

Непрохідні зміни

Втім, переселенці і досі обмежені у своїх виборчих правах в Україні – прив’язка до місця реєстрації позбавляє їх права обирати половину парламенту за мажоритарною системою, а також голосувати на місцевих виборах за місцем фактичного проживання.

Законопроект, який має “відв’язати” поняття “виборча адреса” від адреси реєстрації постійного місця проживання, зареєстрували у парламенті ще в березні 2017 року, але лише цього січня його схвалив профільний комітет Верховної Ради з питань правової політики. Подібні зміни передбачає і масштабний проект нового Виборчого кодексу, але він досі не може здобути необхідної підтримки депутатів.

Громадські організації, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб, констатують, що українські політики, в тому числі й кандидати на пост глави держави, не надто переймаються правами переселенців. “Насправді тільки в кількох кандидатів є згадки про внутрішньо переміщених осіб. Це, очевидно, ті кандидати, які розглядають їх, в першу чергу, як свій електорат. Однак є інша негативна тенденція: восьмеро з 44 кандидатів (за даними ЦВК, станом на 23 березня балотуються 39 кандидатів – Ред.) забули взагалі про Донбас в своїх програмах”, – зазначав місяць тому на круглому столі в Києві представник Комітету виборців України Денис Рибачок.

“Від майбутнього президента я очікую, перш за все, серйозного підходу до питань допомоги тим, хто живе на непідконтрольній території. Нова влада має полегшувати життя цих людей, а не ускладнювати його новими заборонами”, – зауважує Єлизавета Бєлявцева.

“Як швець без чобіт”

З Наталею Новіковою, менеджеркою громадської організації “Група впливу”, яка займається саме виборчими правами переселенців, DW зустрічається біля Подільскої райадміністрації в Києві в обідню пору. В паспорті Наталі – реєстрація Краснодона Луганської області, зараз непідконтрольного українській владі, тож і вона збирається подати заяву до реєстру виборців, щоб проголосувати в Києві.

“Я як швець без чобіт – три місяці пояснювала переселенцям, чому важливо перереєструватися на виборах, і от сама роблю все в передостанній день”, – жартує жінка, оглядаючи чергу з кількох десятків людей, що тягнеться двором райадміністрації.

У черзі Новікова проводить понад три години. За цей час вона телефоном координує тренінги для виборчих комісій, які “Група впливу” проводить у Донецькій та Луганській областях, консультує інших людей у черзі: з заявами до реєстру на Подолі звертаються як переселенці з Донбасу і Криму, так і трудові мігранти, що перебралися до столиці з регіонів.

“Звісно, ентузіазм громадян, які так наполегливо хочуть проголосувати, не може не тішити. Але ж є людський фактор, і співробітники реєстру явно не витримують такого потоку, – розмірковує співрозмовниця DW. – Можна було б організувати подання таких звернень в електронній формі”.

Заяву Наталя подає вже по завершенні офіційного робочого дня – після 16-ї години. Та за офіційною відповіддю – талоном, який дозволить проголосувати на київській виборчій дільниці, – працівники реєстру просять приходити вже після 25 березня.

“Я ще не визначилась, за кого голосуватиму, скоріше піду методом виключення найбільш неприємних кандидатів. У другому турі буде простіше”, – говорить Наталія на прощання.

У разі призначення другого туру президентських виборів переселенцям та іншим “мобільним” громадянам доведеться ще раз пройти процедуру зміни виборчої адреси у більш стислий термін – до 16 квітня.

Ігор Бурдига, DW.com

Громадська ініціатива “Почуй Нарешті Виконай” й надалі досліджує ставлення кандидатів у президенти до внутрішньо переміщених осіб й шляхи вирішення їхніх численних проблем. Головна мета – допомогти виборцям з окупованих територій зробити усвідомлений вибір на користь котрогось з кандидатів.

На сайті та ФБ-сторінці ініціативи публікуються запитання й відповіді кандидатів. Є також фрагменти відео програми “Свобода вибору” зі студії “Громадського радіо”, за домовленістю з яким, під час інтерв’ю з кандидатами, їх запитують про нагальні питання щодо вихідців з Криму та Донбасу.

Нагадаємо, до ініціативи долучилися: БФ «Восток-СОС», БФ «Право на Захист», ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», ГО «Донбас СОС», ГО «Крим СОС», ГО «Центр інформації про права людини», Програма «Радник з питань внутрішньо переміщених осіб». Громадська ініціатива запроваджується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

27 березня 2019 року об 11:00 відбудеться круглий стіл «#КоженГолосВпливає: бар’єри на шляху до виборчих скриньок».

Україна стоїть на порозі президентських та парламентських виборів, які супроводжуються активним внутрішнім переміщенням громадян всередині країни, спричиненим як глобальним економічним розвитком, так і конфліктом на Сході України та анексією Криму. Фактичне проживання громадян не за місцем реєстрації в паспорті стає розповсюдженою нормою в українському суспільстві. Відповідно, держава повинна реагувати на такі зміни та захищати суспільні потреби на законодавчому рівні.

Рівно два роки тому, 27 березня 2017 року був зареєстрований законопроект №6240 «Про внесення змін до деяких законів України щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян», який досі не розглянуто парламентом.

Під час заходу будуть проаналізовані тенденції тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, результати проведення інформаційно-просвітницької кампанії та обговорені подальші кроки для підвищення рівня участі громадян України у виборах всіх рівнів. Також під час круглого столу обговорюватимуться досягнення та виклики, які постали перед громадськими організаціями та органами влади у покращенні доступу громадян до реалізації політичних прав на чергових виборах Президента України.

Спікери та спікерки:

Гарольд Джепсен, старший міжнародний радник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES)
Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Ольга Айвазовська, Голова Правління Громадянської мережі ОПОРА
Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА
Віолета Артемчук, координаторка Гарячої лінії ГО “Донбас СОС”
Анастасія Одінцова, правова аналітикиня, БФ “Право на захист”
Владислав Власюк, Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України
Альона Луньова, адвокаційна менеджерка ГО “ZMINA. Центр прав людини”

У дискусії очікується участь представників Центральної виборчої комісії, Державного реєстру виборців, міністерств, народних депутатів, а також іноземних спостерігачів за виборами та представників міжнародних організацій та місій, громадських організацій.

Для участі в круглому столі потрібно зареєструватися до 25 березня (https://bit.ly/2HEMJdE). Адреса проведення круглого столу буде надіслана зареєстрованим учасникам у листі-підтвердженні не раніше 26 березня 2019 р. Кількість місць обмежена.

Організатор: ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”.

Контактна особа: Наталія Новикова, тел. +38 (050) 4484181, e-mail: natali.novikova09@gmail.com

Захід організовано Громадською організацією “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або уряду Великої Британії.

Стаття виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої у “Дзеркалі тижня“

27 лютого Криворізька міська рада прийняла рішення звернутися до Центральної виборчої комісії з ініціативою про внесення змін до чинного законодавства України стосовно захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.

Депутати міськради звернули увагу ЦВК на проблеми, з якими зіштовхується чимала частина мобільних громадян, і запропонували шляхи полегшення доступу виборців до голосування. Схожі звернення робили і громадські організації, які опікуються правами ВПО, але у відповідь отримали відписку на дві сторінки, що ЦВК не має можливостей врахувати подані пропозиції. Тим часом, згідно із законодавством, до повноважень ЦВК належать розгляд звернень, у яких висловлюються думки, рекомендації, поради щодо вдосконалення законодавства України з питань виборів, а також підготовка пропозицій щодо вдосконалення законів з питань проведення виборів.

Які саме бар’єри заважають мобільним всередині країни громадянам дійти до виборчих скриньок на президентських виборах?

На перший погляд — жод-них. Ще у 2012 році, за півтора місяця до парламентських виборів, ЦВК прийняла Постанову №893 “Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси”, якою дозволила громадянам голосувати за місцем їхнього перебування, а не за місцем реєстрації. Проте процедура дозволяє змінити місце голосування лише на конкретний день виборів, що примушує виборців у разі призначення другого туру подавати заяву повторно. Крім того, зміна місця голосування дозволена тільки на загальнодержавних виборах.

Щоб змінити місце голосування, виборець мусить не пізніше, ніж за п’ять днів до виборів, звернутися у відділ ведення Державного реєстру виборців (ДРВ) із мотивованою заявою та підтверджуючим документом. Таким документом можуть бути довідка з місця роботи, навчання, лікувального закладу, договір оренди житла чи документи на право власності, відрядження, транспортні документи тощо. Перелік не є вичерпним, і фактично працівники відділів ведення реєстру виборців на власний розсуд приймають рішення, чи обґрунтовує поданий документ необхідність зміни місця голосування. Головне, що ненадання такого документа є підставою для відмови в задоволенні заяви. І це багатьох зупиняє. Не кожен трудовий мігрант має договір оренди житла чи офіційну роботу, наприклад. І хоча кількість таких відмов, може, не дуже й лякає, проте ми розуміємо, що в ДРВ рахують тільки офіційно вручені письмові відмови, а ось на словах “ідіть по довідку” виборці чують набагато частіше. Виборці, звісно, йдуть… і не повертаються. Бо, по-перше, на це потрібно знову витратити час, а по-друге, є люди, котрі на день виборів просто перебуватимуть у своїх рідних у гостях і не зможуть надати жодного документа.

Одним із основних кроків до подолання бар’єрів на шляху до виборчих скриньок може бути дозвіл усім мобільним категоріям громадян, а не лише виборцям із тимчасово окупованої території, не додавати до заяви про тимчасову зміну місця голосування підтверджуючих документів. Адже неважливо, з якої саме причини виборець перебуватиме на день виборів не за місцем своєї “прописки”.

Після початку російської агресії та масштабного переселення населення, 9 квітня 2014 року, ЦВК спростила цю процедуру для виборців із Криму, доповнивши пункт 2.5 Постанови №893 новим абзацом про можливість не додавати до заяви про тимчасову зміну місця голосування жодних документів, крім паспорта. Виборців із Донецької та Луганської областей на той час ці зміни не торкнулися.

А ось на виборах до ВР у жовтні того самого року для виборців із Донеччини та Луганщини діяла окрема Постанова ЦВК від 7 жовтня 2014 року — № 1529 “Про питання тимчасової зміни місця голосування виборцям, виборча адреса яких відноситься до території Донецької чи Луганської області, на період проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року”, що вже дозволяла не додавати до заяви підтверджуючі документи.

Згодом, 5 вересня 2018 року, ЦВК внесла зміни до Постанови №893 і спростила порядок тимчасової зміни місця голосування для виборців, які мають реєстрацію на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей. Про це йдеться в оновленому пункті 2.5. Постанови.

Отже, ЦВК своїми рішеннями неодноразово змінювала нормативні документи для спрощення доступу до голосування певних груп виборців. При цьому восени 2014 року зазначені зміни стосувалися не лише ВПО і жителів тимчасово окупованих територій, а всіх виборців Донецької та Луганської областей.

З огляду на це, громадські організації просять ЦВК продовжувати й далі лібералізацію процедури зміни місця голосування, що значно підвищить рівень участі у виборах мобільних категорій громадян.

Наприклад, можна забезпечити можливість подання заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси через онлайн-кабінет виборця на сайті ДРВ. У такому варіанті, проблема подачі заяви в разі призначення повторного голосування (другого туру), про яку я писала у статті “Невидимі виборці”, була б істотно спрощена. Крім того, це значною мірою допомогло б жителям ТОТ подати заяви, не перетинаючи блокпостів. Навіть виборцям, які живуть на підконтрольній території, але в наближенні до зони бойових дій, проблематично добратися до найближчого відділу ведення ДРВ. Наприклад, щоб доїхати із Золотого до Попаснянської РДА в Луганській області, потрібно витратити 70—100 грн на квиток і бути весь день у дорозі… Однак не так через імовірні технічні складнощі, як із політичних мотивів можливість подачі заяви онлайн навряд чи буде забезпечено найближчим часом.

Є низка проблем, пов’язаних також із відсутністю зареєстрованого місця проживання. На 28 лютого 2019 року майже мільйон виборців (993 181) вибули з ДРВ. Ці громадяни в онлайн-кабінеті виборця отримують інформацію, що про них “наявний запис з такими персональними даними, проте не визначена виборча адреса, що унеможливлює включення до списку виборців та голосування на виборах”. Тим часом, згідно зі ст. 70 Конституції України, право голосу на виборах і референдумах мають не визнані судом недієздатними громадяни України, які досягли 18 років. Жодного обмеження у зв’язку із зареєстрованим місцем проживання немає.

Але у ст.8 Закону “Про Державний реєстр виборців” написано, що саме виборча адреса є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці та що виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстроване його місце проживання, відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

ДРВ — один із найкращих реєстрів, який містить інформацію про громадян України і якому “відомі” багато особистих подій у житті кожної людини (зміна прізвища, переїзд, інвалідність, недієздатність, військова служба, набуття та припинення громадянства, відбування покарання, смерть). Тим часом якщо людина ніколи не мала зареєстрованого місця проживання, то для реєстру виборців її не існує. На хвилі вирішення проблем ВПО це стало більш очевидним. Так, наприклад, внутрішньо переміщені діти, які під час отримання паспорта громадянина України не змогли зареєструвати місця проживання ані за адресою залишеної домівки, ані за місцем фактичного проживання, досягши 18-ліття, не потрапляють до реєстру виборців. Держава досі не вирішила проблему з реєстрацією місця проживання ВПО. Серед майже мільйона громадян, які вибули з реєстру, наприклад, є студенти, котрі зняті з реєстрації за місцем проживання в гуртожитках після закінчення навчального закладу й не змогли повернути попередню реєстрацію місця проживання на ТОТ. Втім, цю проблему можна було б вирішити, змінивши систему реєстрації місця проживання з дозвільної на повідомну, над чим працює, зокрема, Центр інформації про права людини.

Але, незалежно від того, чому люди не мають реєстрації, питання прив’язки виборчої адреси до “прописки” можна і потрібно вирішити. Ще у 2010 році Мін’юст видав роз’яснення стосовно документів, які засвідчують проживання виборця за вказаною ним адресою, та, відповідно, можливості зміни виборчої адреси. У 2017 році експерти Громадянської мережі ОПОРА і Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” розробили законопроект №6240 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав ВПО та інших мобільних всередині країни громадян)”, яким також пропонується передбачити, що, за мотивованим зверненням виборця, орган ведення ДРВ може визначити іншу виборчу адресу виборця на підставі документів, які підтверджують фактичне місце проживання.

Але повернімося до перепон на шляху до зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Якщо виборець подбав про своє право голосу заздалегідь і змінив місце голосування, але потім щось у його плани втрутилося, то скасувати попередню заяву він мусить лише в тому реєстрі ДРВ, в якому її подав. У постанові №893 прописано, що орган ведення ДРВ з’ясовує, чи не було змінене місце голосування заявника на зазначених у заяві виборах. Тобто кожен відділ ДРВ бачить інформацію про зміни місця голосування по всій країні, але не може прийняти заяву про скасування попередньої заяви, видану іншим відділом. Відкликання попередньої заяви в органі ведення ДРВ відбувається лише за місцем її подання. Відповідно, таким виборцям потрібно спочатку поїхати в один ДРВ, написати заяву про скасування, а потім поїхати в інший.

Виборці з інвалідністю, які не можуть самостійно пересуватися, позбавлені законної можливості подати заяву про зміну місця голосування через довірену особу. В Законі про ДРВ зазначається, що виборець, який постійно нездатний пересуватися самостійно, може уповноважити на подання заяви іншу особу. Але це стосується лише заяви про зміну персональних даних. Заява ж про тимчасову зміну місця голосування для людей з інвалідністю ніде не згадується. Отже, на практиці деякі працівники відділів ведення ДРВ вимагають особистої присутності такої особи (особливо якщо в реєстрі щодо такого виборця не містяться дані про постійну нездатність пересуватися самостійно). Деякі працівники “входять у положення” і приймають заяву від довіреної особи. Ми знаємо також випадки, коли працівники ДРВ зголошувалися виїхати до переселенця з інвалідністю додому для отримання заяви про тимчасову зміну місця голосування. У кожному разі, неврегульованість цього процесу ускладнює життя як людям з інвалідністю, так і самим працівникам відділів ДРВ.

Варто також підкреслити, що виборці з інвалідністю, які змінили місце голосування, після відвідин ДРВ мусять ще звернутися до дільничної виборчої комісії із заявою про бажання голосувати за місцем перебування (вдома) і вказати, за якою саме адресою вони чекатимуть переносну виборчу скриньку в день виборів. На щастя, таку заяву разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я можна подати не лише особисто, а поштою або через інших осіб, але не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів.

Наступна “особливість”, про яку теж мало хто говорить, — це можливість подання заяви для виборців з ТОТ тільки в той реєстр, у якому вони перебуватимуть на день виборів. Тобто якщо для трудових мігрантів є дві опції — подати заяву або за місцем реєстрації, або за місцем фактичного перебування, то ВПО, зі зрозумілих причин, не можуть звернутися у свій “рідний” відділ ведення реєстру виборців. Якщо ВПО, приміром, проживає в Києві, а в день виборів перебуватиме не в Києві, то заяву про місце голосування в неї приймуть лише там, де вона перебуватиме в день виборів. Відповідно, таким ВПО потрібно поїхати в місце призначення заздалегідь і встигнути подати заяву до 25 березня. Але ЦВК могла б вирішити це питання, дозволивши таким виборцям звертатися з заявою про тимчасову зміну місця голосування до будь-якого органу ведення реєстру виборців на підконтрольній уряду України території. Такий крок назустріч виборцям уже було зроблено раніше, але щодо зміни персональних даних. У Постанові ЦВК від 6 жовтня 2014 року № 1495 “Про деякі питання забезпечення ведення Державного реєстру виборців стосовно громадян України, виборча адреса яких належить до території Донецької та Луганської областей”, зазначається, що такі виборці можуть звернутися до будь-якого органу ведення Реєстру тільки щодо включення до Реєстру або зміни персональних даних (для забезпечення виконання вимог статей 19, 20 Закону України “Про Державний реєстр виборців”).

Чи багато таких виборців? Насправді це не має значення. Кожен голос кожного виборця на дільниці важливий, незалежно від того, голос це переселенця, трудового мігранта чи мандрівника. І якщо через технічні перешкоди ми втрачаємо їхні голоси, то про це треба говорити і треба прибирати непотрібні бар’єри.

На 11 березня тимчасовою зміною місця голосування скористалися 64 тис. 967 виборців.

Дзеркало тижня (15 березня 2019 р.)