До 25 березня триває прийом заяв для тимчасової зміни місця голосування. Якщо ви є внутрішньо переміщеною особою, проживаєте на тимчасово окупованій території чи просто знаєте, що 31 березня перебуватиме не за місцем реєстрації, в такому разі необхідно визначити виборчу дільницю, на якій ви зможете проголосувати в день виборів Президента України.


Тимчасова зміна місця голосування громадянина України передбачає зміну виборчої дільниці (дільниці для голосування), до якої виборець відноситься за його виборчою адресою, на іншу виборчу дільницю – за місцем знаходження в день загальнодержавних виборів.

Процедура проста і не забирає багато часу, особливо якщо не відкладати на останні дні. Всі деталі прописані в Постанові ЦВК №893 від 13 вересня 2012 року. #КоженГолосВпливає

Стаття виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої у “Дзеркалі тижня“.

Ми усвідомлюємо значення свого голосу тільки коли мовчимо.

Малала Юсуфзай, пакистанська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру

Це було перед місцевими виборами у 2015 році. Тоді внутрішньо переміщених осіб ще часто називали “тимчасово переміщені”. З одного боку, ця “тимчасовість” підкреслювала, що нема рації наділяти її носіїв правом голосу в приймаючих громадах, бо “вони зараз нам оберуть мера, а війна скоро закінчиться і вони до себе додому в Донецьк/Луганськ/Крим поїдуть”. З іншого боку, це, так би мовити, дозволяло владі заплющувати очі на проблеми переселенців і чекати, поки “само розсмокчеться”, бо коли явище тимчасове, то влада не мусить шукати далекосяжних рішень.

Минуло майже п’ять років. Не “розсмокталося”. Внутрішньо переміщені особи, практично, повністю інтегрувалися в нових громадах і здебільшого не планують повертатися у вимушено залишені домівки. Вони й досі мають “прописку” на окупованих територіях, але фактично вже давно є членами інших територіальних громад. Правда, українське законодавство визначає належність до територіальної громади лише через зареєстроване місце проживання. І виборчою адресою також є адреса, за якою зареєстроване місце проживання, відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Отож, незважаючи на постійне (принаймні точно більше шести місяців) проживання в нових громадах, сплату податків і поступове “вростання корінням”, внутрішньо переміщені особи не можуть брати участі в місцевих виборах та обирати депутатів, голів місцевих рад за місцем фактичного проживання. Вони також не можуть голосувати в мажоритарних округах на парламентських виборах. Дехто намагався відстояти свої політичні права в судах. Однак суди переважно повторювали, що довідка про взяття на облік ВПО не може бути підставою для визначення виборчої адреси, що переселення має тимчасовий характер, що голосувати на місцевих виборах можуть лише зареєстровані члени громади… А тепер Європейський суд з прав людини готує рішення стосовно справ, які надійшли від громадян України за наслідками позбавлення їх можливості голосувати, що позивачі просять визнати дискримінацією.

Ще у 2015 році стало очевидно: без зміни законодавства проблему із забезпеченням виборчих прав ВПО не вирішити. Експерти Громадянської мережі ОПОРА та Громадського холдингу “Група Впливу”, за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем та із залученням правозахисних громадських організацій, запропонували народним депутатам проект законодавчих змін. Основна ідея полягала в тому, щоб спростити процедуру зміни виборчої адреси, відокремивши її від зареєстрованого місця проживання. Механізм передбачає надання виборцеві, який проживає не “за пропискою”, можливості звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців із заявою про зміну виборчої адреси. При цьому виборець має пред’явити документ, що підтверджує фактичне місце проживання (на вибір виборця — договір оренди житла, довідку про взяття на облік ВПО, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності тощо). 

Внаслідок тривалої роботи 27 березня 2017 року в парламенті було зареєстровано законопроект №6240 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)”, під яким поставили свій підпис 24 народних депутати з усіх фракцій, а також позафракційні. Але після цього процес уповільнився. Лише через майже два роки, і тільки з десятої спроби профільний комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя нарешті дав висновок щодо цього законопроекту. Однак члени комітету не наважилися сформувати чітку позицію стосовно документа й рекомендували парламенту визначитися шляхом голосування.

Про відсутність нових членів громад у списках виборців дедалі голосніше почали говорити депутати місцевих рад. Із заходу й сходу, з півночі й півдня країни стали надходити в центр заклики з проханням негайно забезпечити переселенців можливістю брати участь у місцевих виборах. З квітня 2018 року рішення про звернення до парламенту прийняли Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська, Криворізька, Білгород-Дністровська, Харківська міські ради, а також Шосткинська і Попаснянська районні ради та Запорізька обласна рада. І це тільки початок. Наприклад, від делегації України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи також готується аналогічне звернення.

У січні 2018 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла Резолюцію “Про гуманітарні наслідки війни в Україні” 2198(2018) і рекомендувала Україні “створити механізми забезпечення права голосувати внутрішньо переміщеним особам на всіх виборах, у тому числі на місцевому рівні”. Доступ до всіх прав, зокрема до голосування та управління місцевими справами, саме і є одним із довгострокових (а не тимчасових) рішень щодо внутрішньо переміщених осіб.

6 листопада 2018 року Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи на своєму 35-му пленарному засіданні проголосував за доповідь “Права голосу на місцевому рівні як елемент успішної довготермінової інтеграції мігрантів та внутрішньо переміщених осіб у муніципалітети та регіони Європи” .

27—28 лютого представники Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи організували вже безпосередньо в Києві конференцію на тему “Виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні: посилення інтеграції та засад демократії”. Захід проводився у рамках обговорення подальшої діяльності відповідно до Рекомендації 419 (2018) та Резолюції 431 (2018) Конгресу Ради Європи з метою пошуку спільних рішень і можливостей для впровадження відповідних законодавчих змін, спрямованих на забезпечення участі ВПО у місцевих виборах. Конференцію організовували одразу два проекти Ради Європи — “Посилення демократії та довіри на місцевому рівні в Україні” і “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень” у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018—2021 роки.

Захід не минув непоміченим. Адже європейські партнери одностайно підкреслювали відповідальність українського парламенту за вирішення проблеми виключеності певної частини громадян із виборчих процесів. Доповідач Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Йос Вінен заявив, зокрема, що українська влада повинна ухвалити необхідні законодавчі зміни, щоби повною мірою забезпечити право внутрішньо переміщених осіб брати участь у виборах. Очевидно, доповідачі Конгресу Ради Європи обізнані з проблемами наших ВПО на шляху до виборчих скриньок і з механізмами вирішення цих проблем місцями краще, ніж члени українського парламенту. 

“Довгоочікуване прийняття цього законопроекту (№6240-ред.) спростить процес реєстрації виборця та дозволить усім громадянам України зареєструватися для голосування за місцем їхнього фактичного проживання”, — зазначив Йос Вінен. “Вирішення всіх цих проблем дало б конкретні вигоди не лише тим, хто не може повною мірою скористатися своїм виборчим правом, а й Україні та її подальшій демократичній консолідації”, — заявила віце-президент Конгресу Ради Європи Барбара Точе.

Законопроект №6240 включено в порядок денний десятої сесії Верховної Ради. Але чи вистачить політичної волі та совісті парламентаріям, аби переступити через свої страхи? Останні п’ять років вони здебільшого переступають через конституційні права громадян, які вже отримали назву “невидимі виборці”. Ані депутати місцевих рад, ані мери, ані депутати-мажоритарники не бачать цих громадян у своїх округах. Здається, їх у принципі ніхто не помічає. Хоча ні, — принаймні деякі штаби проводять соціологічні опитування, щоб дізнатися, за кого саме можуть голосувати переселенці. І вже за результатами досліджень, а не на основі Конституції України та міжнародних стандартів, вирішується, чи потрібно давати цим виборцям право голосу. Виникає таке відчуття, що внутрішньо переміщених осіб і жителів окупованих територій бояться всі. Такий собі “небезпечний електорат”. Матеріал для “схеми”, як можна зрозуміти зі слів міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, чи “якорі”, як неодноразово називав президент Петро Порошенко, але точно не повноцінні громадяни України. 

Попри всі бар’єри на шляху до реалізації права голосу на місцевих виборах, для голосування на президентських виборах у внутрішньо переміщених осіб перепон немає. Принаймні в першому турі. Законодавство дозволяє громадянам, які на день виборів перебуватимуть не за місцем реєстрації, змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Для цього слід не пізніше, ніж за п’ять днів до дати виборів (до 25 березня включно), звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців із мотивованою заявою про зміну місця голосування. Варто звернути увагу на маленьку деталь. У разі призначення повторного голосування (другого туру) процедуру подачі заяви слід буде повторити. Але часу для цього залишатиметься критично мало. І якщо дату кінцевого терміну прийому заяв про зміну місця голосування можна сказати вже зараз (до 15 квітня), то дата початку прийому заяв наразі невідома, адже спочатку мають бути встановлені результати першого туру. Якщо жоден кандидат не отримає на виборах президента більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, тоді ЦВК призначає повторне голосування на третю неділю після дня виборів (21 квітня). А доки результати не встановлені і другий тур не призначено, заяви про зміну місця голосування прийматися не будуть. Отже, вже зараз можна сказати, що значна кількість ВПО не зможе встигнути подати заяву повторно (просто навіть з огляду на “пропускну здатність” відділів ведення Держреєстру виборців, а також недостатню просвітницьку роботу з зазначеного питання). Громадські організації неодноразово звертали увагу ЦВК на цю перешкоду для мобільних всередині країни громадян, але змін до Постанови №893 “Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси” досі немає.

Водночас варто зауважити, що 5 вересня 2018 року ЦВК спростила зазначену процедуру для виборців, чия виборча адреса залишилася на тимчасово окупованій території (ТОТ). Тобто внутрішньо переміщеним особам і жителям ТОТ не потрібно надавати жодних документів, які обґрунтовують необхідність зміни місця голосування, — тільки паспорт із відповідною реєстрацією. Процедура справді проста і, за відсутності черг, зараз займає 15 хвилин.

Усього за два місяці, які минули від початку виборчої кампанії, заяву про зміну місця голосування подали 42 тис. 465 виборців, але, за словами керівника Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександра Стельмаха, близько 90% виборців приходять в останні тижні. З 1 березня відділи ведення реєстру виборців працюють навіть у вихідні дні, щоб забезпечити прийом заяв. Лідерами за кількістю змін місця голосування є Київ та Київська область, а також Донецька, Харківська, Дніпропетровська та Одеська області.

60% усіх, хто вже подав заяву про зміну місця голосування, становлять виборці з Донецької, Луганської областей, АР Крим та м.Севастополь. Ця тенденція природна й зрозуміла, оскільки для всіх тих, хто “прописаний” ” на тимчасово окупованих територіях, на відміну від “трудових мігрантів”, немає іншого варіанту реалізувати своє виборче право — тільки через подачу заяви про зміну місця голосування. З іншого боку, інформаційні кампанії, які проводять громадські організації, здебільшого спрямовані саме на цих виборців. Недавно вийшов відео-ролик, у якому вчений-релігієзнавець, в’язень сумління Ігор Козловський, журналіст Сергій Стуканов, юристка з Криму Ельміра Катакі та я, правозахисниця Тетяна Дурнєва з Донецька, звернулися до внутрішньо переміщених осіб із закликом змінити місце голосування, щоб мати можливість проголосувати на виборах президента України. Державні органи, на жаль, досі не розпочали досить широку просвітницьку кампанію для підвищення рівня участі громадян у виборах. Може, і не дуже хочуть? Виборці безпечніші невидимі….

А правозахисні організації тим часом наполегливо рекомендують внутрішньо переміщеним особам не відкладати подання заяви про зміну місця голосування і перевірити себе у списках виборців у приміщенні нової виборчої дільниці (з 23 березня). Тому що #КоженГолосВпливає.

Дзеркало тижня

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Центральною виборчою комісією, Міністерством юстиції України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) розробили правопросвітницькі матеріали для підвищення рівня участі внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій у виборах Президента України.

 
  Також ці матеріали можна завантажити форматі pdf-файлу.

Стаття Юлії Абібок у виданні “ОстроВ” (26 лютого 2019). Публікується мовою оригіналу.

Чтобы проголосовать на президентских выборах, внутренне перемещенному лицу не требуется даже так называемая справка переселенца. Правозащитники добиваются, чтобы вынужденные переселенцы могли реализовывать свое избирательное право также на выборах местных. Ключ к успеху, как считают они, в активности ВПЛ 31 марта и 21 апреля

Татьяна Дурнева, исполнительный директор Общественного холдинга “Группа влияния” (“Група впливу”), шутит, что в каждой области у ее организации есть “свои люди”. Официально в Украине полтора миллиона внутренне перемещенных лиц из Донецкой и Луганской областей, а также Крыма. Сколько человек из числа официальных ВПЛ проживает в реальности по месту регистрации, никто не знает, но эта цифра все же должна быть достаточно впечатляющей.

Обустроившись на новом месте и во многих случаях уже не желая возвращаться в оставленные дома, эти люди так и не стали полноправными членами принявших их территориальных общин. В июле прошлого года Верховный Суд поставил точку в полуторагодовом процессе, начавшемся в результате жалобы вынужденной переселенки на отдел ведения реестра избирателей в Луцке. Чиновники отказались менять ее избирательный адрес на основе регистрационных данных ВПЛ. Своим решением судьи высшей инстанции фактически подтвердили, что существующее законодательство не дает внутренне перемещенным лицам возможности выбирать местные власти. Значение имеет постоянная прописка в паспорте, а не временная регистрация в справке внутренне перемещенного лица. При этом ВПЛ обладают правом баллотироваться в местные советы.

Правозащитники, активисты и некоторые представители органов местного самоуправления ведут масштабную кампанию, добиваясь предоставления вынужденным переселенцам возможности осуществлять их избирательные права. “Один из наших слоганов: хочешь голосовать на местных выборах – проголосуй на президентских, – говорит Дурнева. – Потому что очень многое зависит от активности переселенцев на президентских выборах. Я понимаю, что если мы пропустим и это голосование, долгосрочное неучастие вынужденных переселенцев в выборах будет иметь очень негативный эффект”.

За ваши и наши права

В мае 2014 года в Донецкой области президента выбирали только жители восьми избирательных округов из 22, в Луганской – двух из 12. На парламентских выборах в октябре голосование проводилось в 12 округах Донецкой области и пяти – Луганской. В ряде населенных пунктов двух восточных областей в 2015 году не проводились местные выборы. В некоторых территориальных общинах у власти остаются советы и исполкомы, избранные еще в 2010-м; в ряде других городов и районов созданы военно-гражданские администрации.

По сути, жители Луганской и Донецкой областей и выходцы из этого региона так или иначе были изолированы от участия в политической жизни страны и управления общинами, в которых они проживают, с осени 2012 года, когда проходили последние довоенные выборы, парламентские.

“Все эти тенденции очень опасны для демократии. Опасны не только с точки зрения международного имиджа, но ввиду маргинализации людей, которых исключают из политической жизни страны. Это может толкнуть их на более опасную форму участия. Я не говорю, что так обязательно случится, но проблема в том, что об этом никто не думает – у нас все живут не одним днем, но одним сроком выборов”, – комментирует Татьяна Дурнева.

Именно поэтому гражданским активистам важно, чтобы 31 марта и 21 апреля 2019 года, в дни первого и второго туров президентских выборов, жители Донецкой и Луганской областей и вынужденные переселенцы своей явкой поддержали их усилия по отстаиванию их избирательных прав. Процедура временной смены места голосования занимает не больше 20 минут. ВПЛ следует прийти в местный отдел ведения государственного реестра избирателей и написать соответствующее заявление. Крайний срок подачи такого заявления – пять дней до голосования. Перед вторым туром процедуру придется повторить. На днях президент подписал указ, которым обозначил границы оккупированных территорий. Это означает, что выходцу из этих районов для временной смены места голосования теперь достаточно паспорта с соответствующей пропиской.

Остальным потребуются дополнительные документы – например, договор об аренде жилья в том населенном пункте, где человек хотел бы бросить бюллетень в урну для голосования. Усилия правозащитных организаций и гражданских активистов подняли еще одну проблему, о которой до войны никто не говорил: реализации избирательных прав трудовых мигрантов. Собственно об этом и идет речь в законопроекте №6240, принятия которого добиваются “Группа влияния” и другие, усилия которых поддержали международные организации, а также Конгресс местных и региональных властей Совета Европы. Став законом, он позволил бы всем мобильным категориям украинских граждан выбирать власти в том числе на местах в тех общинах, где они проживают по факту.

Попытка 6240

Депутаты Ужгородского городского совета – административного центра самой западной области Украины – были первыми, кто принял обращение к Верховной Раде с призывом поддержать законопроект №6240. “Мы провели адвокационную кампанию. Было проделано много работы, которая подготовила ужгородскую общину к тому, чтобы можно было осуществить эту адвокацию. Изначально были всевозможные мероприятия, например, организованный Институтом “Республика” форум-театр “Переселенцы и право голоса”. Во всех мероприятиях, что проводились в городе, переселенцы принимали участие. Была создана общественная организация “Закарпатье-Донбасс”. То есть, сначала была подготовлена почва, чтобы одна из фракций городского совета приняла решение вынести этот вопрос на сессию”, – рассказала “ОстроВу” советница по вопросам ВПЛ в Закарпатской области Анжела Бабкина, сама вынужденная переселенка из Донецкой области.

Ужгородский опыт стал примером для активистов из числа ВПЛ в других регионах и стимулом для ряда других местных советов. На сегодня таковых уже 12. В поддержку законопроекта о реализации избирательных прав ВПЛ и внутренних мигрантов 7 февраля выступил Попаснянский районный совет в Луганской области. Татьяна Дурнева подчеркивает, что у задействованных в этой кампании людей нет претензий к властям на местах, которые в целом стараются слышать вынужденных переселенцев. Остаются вопросы к центру.

Рассмотрения в парламенте законопроект №6240 ждет с марта 2017 года. До конца 2018-го он был рассмотрен всеми соответствующими комитетами ВР, кроме профильного, комитета по вопросам правовой политики и правосудия под руководством Руслана Князевича. Последний смог собраться и дойти, наконец, до этого пункта повестки дня только в середине января этого года, когда правозащитники уже были намерены ставить вопрос о роспуске комитета. Последнее препятствие вынесению его на голосование в Раде законопроект преодолел аккурат к своему двухлетию.

Белгород-Днестровский городской совет в Одесской области проголосовал за обращение к депутатам ВР с поддержкой законопроекта №6240 в ноябре 2018 года. Депутат Юлия Федорова, которая инициировала это голосование, рассказала “ОстроВу”, что с неочевидными для постоянных жителей мирных городов проблемами ВПЛ познакомилась благодаря участию в ряде проектов по поддержке вынужденных переселенцев в ее городе, а также знакомству с представительницами “Группы влияния”.

“Мои аргументы были очень просты и их услышали мои коллеги, – вспоминает депутат Белгород-Днестровского горсовета. – В Мариуполь, например, вынужденно переехало больше людей, чем живет в нашем городе. Я говорила: “Представьте себе, чтоб всех жителей нашего города исключили бы из избирательного процесса. Наверное, это было бы неприятно”.

Юлия Федорова подтверждает, что некоторые ее коллеги в Белгород-Днестровском, как и представители местных властей в других городах, как и политики и высокопоставленные чиновники в Киеве, опасались предоставлять рычаги влияния на органы власти людям, которые, согласно популярному мифу, голосуют “неправильно”, занимая якобы преимущественно пророссийскую позицию. В Белгород-Днестровском, между тем, как говорит она, ВПЛ мало и сегодня, когда со временем снизилась активность благотворительных организаций и волонтеров, они незаметны и неактивны.

Татьяна Дурнева, в свою очередь, отмечает, что многих вынужденных переселенцев из Донецкой и Луганской областей события 2014 года стимулировали критически пересмотреть ту жизненную позицию, которую они занимали ранее. И активное политическое участие для таких людей – это еще и искупление вины за прошлую пассивность. Именно поэтому, как считает Татьяна Дурнева, “политики не хотят работать с этим электоратом. Они пять лет его игнорировали и дискриминировали, поэтому как активные и сознательные люди, которые могут организоваться, ВПЛ для них – угроза”. У местных же властей если и был стимул действовать в интересах вынужденных переселенцев, он слабеет, поскольку те даже не могут поддержать их на выборах своим голосом.

Для человека, в принципе, естественно жалеть о том, чего он нечаянно лишился. Это тем более справедливо относительно прав и свобод. “Даже право делать выбор одинаково со всеми, даже причастность к процессу голосования, даже сама по себе такая возможность, воспользуются ли ею или нет, – это очень важно. Никто не должен чувствовать себя обиженным или ущемленным”, – подчеркивает Юлия Федорова.

Права вернули не всем и не сразу

Другие страны, в которых вооруженные конфликты привели к появлению внутренне перемещенных лиц, опытным путем выработали два варианта обеспечения их избирательных прав. ВПЛ могут выбрать возможность голосовать и баллотироваться либо по новому, либо по старому адресу. В последнем случае речь идет, конечно, о территориях, вернувшихся под контроль международно признанного правительства. Такое участие, впрочем, может быть все еще опасным для тех, кто до конфликта находился в своих прежних общинах в меньшинстве. В этом случае закон может давать право вынужденно покинувшим такие общины под угрозой расправы или репрессий жителям проголосовать удаленно.

Опыт бывших республик СССР, где в конце 1980-начале 1990-х годов происходили вооруженные столкновения, тоже может быть полезен Украине. Это, впрочем, вряд ли касается Армении и Азербайджана, где беженцы и внутренне перемещенные лица, которые не обзавелись новым собственным жильем, и через четверть века после переселения не могут голосовать на местных выборах.

В Грузии зато это право для ВПЛ было обеспечено – правда, и тут соответствующие изменения в избирательное законодательство были внесены только в начале 2000-х и затем дополнены в 2017 году. Как пояснил “ОстроВу” бывший сотрудник министерства юстиции Грузии Леван Лазишвили, житель самопровозглашенной Абхазии или Южной Осетии может получить грузинский паспорт с регистрацией на подконтрольной правительству территории. Как и вынужденный переселенец с временной регистрацией, такой человек может голосовать по временному адресу и на национальных, и на местных выборах.

Конфликт в Приднестровье, длившийся всего несколько месяцев, не привел к единовременному массовому переселению мирных граждан. Помимо непризнанного приднестровского, житель этой самопровозглашенной республики может иметь молдавское, российское или украинское гражданство. Нужды во временной регистрации у приднестровцев нет: прописка в молдавском и приднестровском паспортах совпадает.

Как пояснили “ОстроВу” несколько жителей отколовшегося от Молдовы региона, для участия в выборах президента и парламента РМ жители Приднестровья с молдавскими паспортами выезжают в подконтрольные Кишиневу населенные пункты, где для них обустраиваются специальные участки. В таких же условиях голосовали ранее жители Южной Осетии и Абхазии. Граждане Украины из Приднестровья могут голосовать в украинском посольстве в Кишиневе и консульстве в Бельцах, в то время как граждане РФ голосуют прямо на территории непризнанной республики.

Юлия Абибок, “ОстроВ”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” з представниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги опрацювували питання “Як реалізувати своє виборче право?” (особливості голосування ВПО та інших мобільних категорій громадян).

Мета тренінгу – підвищити рівень знань спеціалістів, що консультують внутрішньо переміщених осіб з питань захисту їхніх прав.

Спілкування відбувалося навколо тематичних блоків:
– Законодавча база України щодо участі ВПО в виборах;
– Міжнародні стандарти щодо участі ВПО в виборах;
– Дискримінація. Гра “День виборів”;
– Симуляція “Дзвінки на гарячу лінію”;
– Порядок та строки оскарження відмов;
– Інформаційно-просвітницька кампанія.

Захід проводився за підтримки USAID, UK Aid та Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), за сприяння Міністерства юстиції України.  

Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» презентує інформаційно-мотиваційний відео-ролик, в якому відомі громадяни України, вихідці з Донбасу і Криму, звертаються до внутрішньо переміщених осіб з закликом змінити місце голосування, щоб мати можливість проголосувати на виборах Президента України.     

Журналіст Сергій Стуканов, вчений-релігієзнавець Ігор Козловський, право захисниця Тетяна Дурнєва – вихідці з Донецька та юристка Ельміра Катакі з Криму звертаються до вимушених переселенців у короткому інформаційно-мотиваційному відеоролику кожен зі своєю історією – історією вибору та шляху.

Соціальну рекламу, яка покликана підвищити рівень участі громадян України у виборах, підготовлено у співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем та Центральною виборчою комісією.

«Кожен з нас щодня прокидаючись може зробити усвідомлений вибір – посміхатись або сумувати, творити або мовчати, діяти або стояти на місці. Всі ми тут, на вільній території України, живемо у відносно тепличних умовах. Так, кожен має свої драми і проблеми. А як живуть ті люди, які втратили буквально все з початком війни? Звідки знаходять сили рухатись далі після 2 років полону або лаштувати свій побут і реалізовуватись професійно у нових обставинах і умовах? Що ми знаємо про відчай, страх, зневіру і про вибір діяти, творити, жити поза всім?», – говорить Ірина Бутко, режисерка і авторка ідеї відео-проекту.

«Свобода завжди пов’язана з нашим вибором і відповідальністю за нього, – говорить Ігор Козловський. – У  ці буремні часи нашої сучасної історії ми всі відповідальні за нашу країну та її рух до створення сильної правової  держави і зрілого громадянського суспільства.  Влада повинна чути і враховувати голос кожного з нас ! Ця війна перекреслила наше минуле життя, забрала наші домівки але ми, вимушені переселенці, які стали біженцями у власній країні, продовжуємо жити, мріяти, планувати подальші свої кроки у нових умовах. І ми маємо право обирати свою українську владу!»

31 березня мільйони громадян України підуть на виборчі дільниці, аби проголосувати на чергових виборах Президента. Сьогодні офіційно зареєстровано майже 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб, значна частина з яких, за даними різноманітних досліджень, не знають про процедуру зміни місця голосування та можливість реалізувати своє конституційне право голосу.

«До 25 березня триває прийом заяв для тимчасової зміни місця голосування. Якщо ви є внутрішньо переміщеною особою, проживаєте на тимчасово окупованій території чи просто знаєте, що 31 березня перебуватиме не за місцем реєстрації, в такому разі необхідно визначити виборчу дільницю, на якій ви зможете проголосувати в день виборів Президента України. Ми розробили покрокову інструкцію «Як змінити місце голосування», яка поширюється в інтернеті, а тепер ще буде відео соціальна реклама. Для нас це важливо, адже ми знаємо, що #КоженГолосВпливає», – ділиться правозахисниця Тетяна Дурнєва.

«До 2014 року здавалося, що право голосу – це невід’ємне право. Та з’ясувалося, що це привілей – тих, хто живе в демократичному суспільстві. Українці заплатили велику ціну за те, щоб користуватись цим правом. Щоб мати можливість прийти на дільницю і обрати своє майбутнє. Тож прийдімо та оберімо», – закликає журналіст Сергій Стуканов.

«Коли критикують владу, згадую фразу «Народ завжди гідний свого правителя», тому хочеться, щоб ми піклувалися про своє майбутнє та обирали президента, який теж думає про майбутнє. Не буде результату, поки не буде дій», – каже юристка Ельміра Катакі.

Герої відео:

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець з Донецька, в’язень сумління окупаційної «адміністрації» Російської Федерації на тимчасово окупованій території Донецької області в 2016-2017 роках. Після звільнення з полону з 2018 року мешкає у Києві.

Тетяна Дурнєва, громадська діячка й правозахисниця з Донецька, активно бореться за відновлення громадянських та соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій, очолюючи з 2016 року громадську організацію «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».

Ельміра Катакі, переселенка з Криму, мати трьох дітей, за фахом юристка. Чотири роки мешкає у Броварах, займається кримськотатарською вишивкою.

Сергій Стуканов, журналіст, історик, політолог з Донецька. У 2014 році виїхав до Львова, зараз мешкає і працює у Києві.

Більше інформації – на сайті ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» або на сайті Державного реєстру виборців.

#КоженГолосВпливає!

Деталі: Тетяна Дурнєва, тел.: +38 050 477 0800,   Ірина Бутко, тел.: +38 067 208 12 49, irchi.musman@gmail.com

Ця ініціатива реалізується громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у відео-ролику належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або уряду Великої Британії. 

На виборах президента України внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій можуть скористатися спрощеною процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси й проголосувати. Чимало осіб уже звернулися у відділи ведення Державного реєстру виборців й отримали посвідчення про зміну місця голосування. Водночас деякі посадовці вже висловили сумніви в доцільності існування спрощеної процедури, говорячи про можливість фальсифікацій.

Ведучі
Олена Терещенко
Гостi
Тетяна Дурнєва

Чи обґрунтовані ці сумніви? Ми запитали у виконачої директорку ГО «Громадський холдинг «Група впливу»» Тетяни Дурнєвої.

— Давайте думати логічно. Якщо дивитися на вислів пана міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, то він посилається на якісь дані про збільшення в шість разів кількості мешканців окупованих територій, які змінили місце голосування, точніше він говорить, що вони виїхали і перереєструвалися. Ми подивилися офіційну статистику кількості перетинів лінії зіткнення. За січень кількість перетинів лінії зіткнення була меншою, ніж в грудні. І взагалі за всю історію роботи КПВВ і ведення такої статистики немає значних сплесків.

Тобто, простіше кажучи, ніхто масово не побіг змінювати свою виборчу адресу?

— Звичайно, ні. Ми подивилися ще другий показник – кількість змін місць голосування. Зараз Державний реєстр виборців дуже відкрито реагує на потреби суспільства, оновив свій сайт, і на ньому можна щодня дивитися на кількість змін місця голосування різними виборцями в різних регіонах. І нічого страшного там немає. Дійсно, якщо подивитися, то десь 70% тих людей, які вже змінили місце голосування, це виборці з виборчою адресою в Донецькій та Луганській областях та в Криму. Так от, на виборах у 2014-му році станом на 35-ий день старту офіційної передвиборчої кампанії кількість тих, хто змінив свою виборчу адресу було 5300 приблизно. На 35 день нинішньої передвиборчої кампанії було приблизно 10 000 виборців. Що, принаймні, не в шість разів більше, а лише в два рази, і цьому є цілком логічне пояснення. Згадайте вибори 2014-го року, більшість виборців знаходилися в Донецькій та Луганській областях, ніхто не розумів, що треба виїжджати, щоб реалізувати своє право вибору. І кримчани не всі тоді виїхали.

Крім того, це потужна інформаційна кампанія, порівняно з 2014-м роком, зараз і громадські організації, і органи влади, і ЦВК наполягають, що не варто відкладати на останні дні, потрібно зараз міняти місце голосування, якщо виборці будуть не за місцем реєстрації.

Я не побачила в програмі жодного кандидата в президенти, в якого є взагалі програма, жодної згадки про переселенців та про план реінтеграції Донбасу. Тобто або вони не планують або вважають, що ця тема непопулярна і не затребувана їхніми виборцями. Отже, переселенці апріорі не є їхніми виборцями.

— Так, тому ми і кажемо, що ми є «невидимі виборці». І зараз з коаліцією громадських організації ми розпочали кампанію «Почуй нарешті виконай» без знаків – став кому там, де вважаєш потрібним. І буде збір питань від внутрішньо переміщених осіб та мешканців окупованих територій для кандидатів в президенти, таким чином звертаючи увагу на те, що це є теж виборці, теж електорат.

Першоджерело

На виборах Президента України, що відбудуться 31 березня, внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій можуть скористатися спрощеною процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси й проголосувати. Станом на 17 лютого 2019 р., за даними Державного реєстру виборців, 22 763 виборця вже змінили місце голосування. 68% з тих, хто подав заяву про зміну місця голосування, є громадянами України, чия виборча адреса знаходиться на території АР Крим, Донецької та Луганської областей.

Про це повідомила виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва на прес-конференції “Основні тенденції в реалізації виборчих прав ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій“. Вона нагадала, що виборці, які планують голосувати не за місцем реєстрації, повинні до 25 березня звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців й подати заяву про зміну місця голосування. На загальнодержавних виборах для внутрішньо переміщених осіб діє спрощена процедура – виборці, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованих територіях, не повинні надавати документи, що підтверджують необхідність зміни місця голосування – тільки паспорт з відповідною «пропискою».

Водночас досі, за словами Тетяни Дурнєвої, залишається актуальним питання про неможливість голосування внутрішньо переміщених осіб на місцевих виборах та у мажоритарних округах на виборах до Верховної Ради, що відбудуться восени цього року. «Ми, ініціатори адвокаційної кампанії, яка спрямована на ліквідацію політичної дискримінації ВПО, очікуємо, що найближчим часом парламент підтримає законопроект №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян, – сказала вона. – Він зареєстрований у ВР у березні 2017 року, незабаром будемо «святкувати» другу «річницю» від дня його реєстрації.

Вона повідомила, що буквально тиждень тому Звернення щодо необхідності підтримати законопроект №6240 до парламенту спрямували депутати Попаснянської районної ради. Раніше подібні звернення прийняли Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська, Криворізька, Білгород-Дністровська, Харківська міські ради, а також – Шосткинська районна рада та Запорізька обласна рада.

І хоча на загальнодержавних виборах у всіх громадян України, не залежно від їхнього місця знаходження та реєстрації місця проживання, є можливість реалізувати своє право голосу, багато хто досі не знає про це. Як повідомила Анастасія Одінцова (Благодійний фонд «Право на захист»), нещодавно фонд провів опитування на КПВВ про наміри та рівень обізнаності ВПО щодо участі у виборах. «Ми опитали 872 особи різного віку та статі, – сказала вона. – І хоча опитування не є репрезентативним (його результати не можна перенести на все населення тимчасово окупованої території), воно демонструє певні тенденції. Наприклад, з усіх опитаних лише 39% були обізнані щодо можливості проголосувати. Водночас літні люди (60 років і старше) знали про це значно менше, ніж молодші за віком респонденти. Щодо намірів мешканців тимчасово окупованої території голосувати, лише 26% опитаних висловили бажання скористатися правом голосу, тоді як 36% ще не визначилися, а 33% не збираються голосувати. Водночас найменше позитивних відповідей (22%) надали респонденти віком 60 та старше, а найбільше (38%) — респонденти віком 18–49 років.

У свою чергу коментуючи нещодавні висловлювання міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який побачив загрозу у тому, що мешканці тимчасово окупованої території Донбасу за останні тижні змінюють місце голосування, Олександра Дворецька (БФ “Восток – SOS”) відзначила: «Вже не вперше, коли міністр внутрішніх справ робить необережні  заяви, що містять мову ворожнечі по відношенню до переселенців та громадян, що живуть в окупації. Міністрові варто пам’ятати, що його задача боротися зі злочинцями, а не з виборцями. Тому організації, що опікуються питаннями захисту виборчих прав та прав переселенців обурені черговим перекладанням відповідальності на жителів сходу та Криму за неспроможність правоохоронних органів боротися з можливими фальсифікаціями».

Крім того, для спростування подібних заяв, правозахисниці порівняли офіційну інформацію про кількість перетинів лінії зіткнення в різні місяці (зокрема, в січні 2019 року та грудні 2018 року), і запевнили, що ніякого збільшення та «напливу» людей з тимчасово окупованої території не відбувалось (про що говорив міністр внутрішніх справ). Навпаки, в перший місяць виборчої кампанії (коли вже можна було міняти місце голосування), кількість перетинів лінії зіткнення була меншою, ніж в попередньому місяці.

«Ми також звернулись до Центральної виборчої комісії з запитом на інформацію щодо динаміки зміни місця голосування на цих та попередніх виборах, і отримали відповідь, що станом на 35-й день виборчого процесу позачергових виборів Президента у 2014 році процедурою тимчасової зміни місця голосування скористався 5361 виборець. Це лише у два рази менше, ніж зараз. І це цілком природньо, адже, по-перше, для внутрішньо переміщених осіб немає іншої можливості проголосувати, аніж подати заяву про тимчасову зміну місця голосування. А по-друге, громадські організації спільно з органами влади розпочали інформаційну кампанію заздалегідь, а не в останній тиждень до виборів», – пояснила Тетяна Дурнєва.

За словами Валерії Вершиніної (Програма «Радник з питань ВПО», Stabilization Support Services), дуже важливо, аби внутрішньо переміщені особи взяли участь у виборах Президента України. Відеоролик «Як обрати Президента України, якщо ти – переселенець? Інструкція для переселенця», який підготували у Програмі «Радник з питань ВПО», станом на сьогодні охопив понад 40 000 осіб, – сказала вона. – Ми сподіваємось, що переселенці скористаються інструкцією та зможуть взяти участь у виборах. Сприйняття переселенців як електорального поля сприятиме зменшенню дискримінації в Україні. На жаль, жоден з кандидатів до цього часу не сформулював свою політику щодо ВПО».

На гарячу лінію ГО «Донбас СОС» також регулярно надходять звернення з питань, що стосуються можливості участі у виборах від ВПО з  різних регіонів  України.

Основною тематикою запитів по цій темі можна назвати:

1. Загальний алгоритм зміни місця голосування за місцем проживання ВПО
2. Контакти та адреси відділів ведення реєстру виборців

Наймолодшому клієнту «гарячої лінії» виповниться 18 років за 10 днів до дня виборів, а найстаршій з тих, хто дзвонив -76 років.

Крім безпосередньо дзвінків на «гарячу лінію», питання про участь ВПО у виборах надходять також на фейсбук сторінки правозахисних організацій. В соцмережах набуває обертів флеш-моб #КоженГолосВпливає, який покликаний показати виборцям, що вони можуть проголосувати на виборах Президента України навіть перебуваючи не за місцем реєстрації. Все це свідчить про високу мотивацію внутрішньо переміщених осіб брати участь в виборах і бажання голосувати.

Одним із проблемних питань, згідно звернень до правозахисних організацій, залишається можливість участі в голосуванні громадян, які виїхали з тимчасово окупованих територій, але не мають зареєстрованого місця проживання. Серед таких виборців значна частина – молоді люди, які після закінчення ВНЗ втратили місце реєстрації в гуртожитку при ВНЗ, і не мають можливості отримати нове місце реєстрації на підконтрольній території України.

Центральній виборчій комісії та народним депутатам варто переглянути застарілі бюрократичні норми, які прив’язують можливість реалізації виборчих прав до офіційно зареєстрованого місця проживання, – вважають правозахисниці.

 Телефони для довідок: 050 477 0800 або 068 352 35 75 (ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

18 лютого о 10:30 у прес-центрі інформаційно-аналітичного агентства “Главком” (м. Київ, вул. Шовковична, 8/20) відбудеться прес-конференція “Основні тенденції в реалізації виборчих прав ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій“.

На виборах Президента України, що відбудуться 31 березня, внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій можуть скористатися спрощеною процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси й проголосувати. Чимало осіб уже звернулися у відділи ведення Державного реєстру виборців й отримали посвідчення про зміну місця голосування. Водночас деякі високі посадові особи висловлюють сумніви в доцільності існування спрощеної процедури, говорячи про можливість фальсифікацій.

– Чи обґрунтовані ризики суттєвих фальсифікацій з голосами виборців з тимчасово окупованих територій? Як політики маніпулюють цифрами?
– Яка динаміка зміни місця голосування у розрізі регіонів та постійної виборчої адреси виборців?
– Скільком громадянам вже відмовлено в зміні місця голосування? З якими перешкодами стикаються виборці, які проживають не за місцем реєстрації або не мають зареєстрованого місця проживання?
– Моніторинг перетину лінії зіткнення та результати опитування громадян щодо участі у виборах.

На ці та інші питання даватимуть відповіді представниці правозахисних організацій:
– Тетяна Дурнєва (ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”);
– Олександра Дворецька (БФ “Восток – SOS”);
– Анастасія Одінцова (БФ “Право на Захист”);
– Валерія Вершиніна (Програма “Радник з питань ВПО”, Stabilization Support Services).

Телефони для довідок: 0504770800 або 0683523575
(ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”)

Центральна виборча комісія ухвалила Постанову “Про деякі питання організації та проведення голосування громадян України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року в окремих регіонах України” (№303). Якщо в Указі Президента, що було оприлюднено кілька днів тому, описувалися межі окупованих регіонів, то у Постанові визначено переліки територіальних виборчих округів, утворених на території Донецької та Луганської областей, у Криму, на територіях яких голосування громадян України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року не організовується.

Як йдеться в повідомленні прес-служби ЦВК, на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року на території АР Крим та міста Севастополя, окремих територіях Донецької та Луганської областей – територіях усього територіального виборчого округу або відповідних виборчих дільниць у територіальних виборчих округах, на яких голосування громадян України на чергових виборах Президента України не організовується і не проводиться, не здійснюються такі організаційні заходи з підготовки та проведення зазначених виборів:

– не утворюються окружні та дільничні виборчі комісії з виборів Президента України;
– не реєструються довірені особи кандидатів на пост Президента України в таких територіальних виборчих округах;
– не проводиться передвиборна агітація;
– не утворюються спеціальні виборчі дільниці, що існують на тимчасовій основі;
– не виготовляються виборчі бюлетені, інформаційні плакати кандидатів на пост Президента України, а також плакати, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори Президента України, списки виборців, іменні запрошення та інша виборча документація;
– не проводяться інші виборчі процедури, пов’язані з організацією голосування, зокрема, відомості щодо відповідних виборчих дільниць не вносяться до протоколів відповідних окружних виборчих комісій з виборів Президента України про підсумки голосування у відповідному територіальному виборчому окрузі, а відомості щодо таких виборчих дільниць та територіальних виборчих округів не відображаються у протоколі Центральної виборчої комісії про результати чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” закликає усіх громадян, чия виборча адреса (місце реєстрації) відноситься до визначених в Постанові виборчих округів (дільниць), де голосування на чергових виборах Президента України не організовується і не проводиться, до 25 березня звернутися до відділу ведення Реєстру виборців там, де вибори будуть проводитися і подати заяву про тимчасову зміну місця голосування!