23 січня у м. Києві о 12.30 відбудеться презентація спільного Тіньового звіту про виконання Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права в Україні, який підготувала Коаліція організацій Мережі хабів громадянського суспільства та Мережі правового розвитку.

Ключові спікери заходу:

– Олена Урсу, координаторка проекту сприяння розвитку громадянського суспільства, заступниця керівника групи проектів з демократичного врядування (ПРООН в Україні);
– Сергій Пєтухов, заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції;
– Ірина Бірюк, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини (“Протидія торгівлі людьми в Україні. Співпраця влади та громадськості”);
– Інга Дуднік, виконавча директорка ГО “Територія Успіху”(“Дотримання прав людини в місцях позбавлення волі”);
– Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” (“Участь внутрішньо переміщених осіб у виборах, управлінні державними та місцевими справами”);
– Роман Рачок, ГО “Подільська правова лiга” (“Дискримінація внутрішньо переміщених осіб в сфері соціального забезпечення та доступу до правосуддя: проблеми та шляхи їх вирішення”);
– Петро Бурлаченко, голова правління ГО “Центр права” (“Протидія дискримінації ромів. Сприяння органами влади в отриманні ромами ідентифікуючих документів”)

Для участі в заході потрібно зареєструватися за ЦИМ посиланням. Про місце проведення заходу буде повідомлено зареєстрованим учасникам електронною поштою!

31 грудня офіційно починається виборчий процес виборів Президента України, які заплановані на 31 березня 2019 року. Про процедуру голосування для переселенців виданню “Донецкие новости” розповіла виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва.

Вона відзначила, що 31 грудня офіційно почнеться прийом заяв про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Цією процедурою можуть скористатися переселенці, які бажають взяти участь у виборах.

Насамперед потрібно знайти адресу найближчого органу Державного реєстру виборців за місцем перебування в день виборів або місцем реєстрації як внутрішньо переміщеного особи (ВПЛ). Всі адреси опубліковані на сайті drv.gov.ua в розділі “Відділи введення реєстру”, з контактами відділень в Донецькій і Луганській областях можна ознайомитися тут.

“Потрібно взяти паспорт і піти написати заяву про зміну місця голосування. Зробити це можна не пізніше, ніж за 5 днів до виборів, а саме до 25 березня. Будь ласка, не відкладайте візит до органу ведення Реєстру виборців на останні дні, особливо якщо ви живете в густонаселених містах. Краще спокійно без черг це зробити і бути впевненим, що зможете проголосувати на виборчій дільниці за місцем свого фактичного проживання”, – закликала Дурнєва.

Що стосується додаткових документів, які обґрунтовують необхідність зміни місця голосування, то Тетяна Дурнєва рекомендувала б взяти з собою довідку ВПО або договір оренди. “Хоча зміни до постанови ЦВК скасовують потребу приносити додаткові документи (крім паспорта громадянина України), сьогодні ніхто не знає, як саме працюватиме це спрощення. Якщо у вас є довідка ВПО, візьміть її, вона не завадить”, – зазначила Тетяна Дурнєва.

Відділ ведення Державного реєстру виборців розглядає подану заяву невідкладно і видає посвідчення, яке підтверджує тимчасову зміну місця голосування, що буде дійсним саме в день одних конкретних виборів. Інколи посвідчення не видають в той же день, але номер виборчої дільниці вам повідомлять одразу. “Людину включають в списки виборців, і вона отримає бюлетень для голосування на виборах Президента України на тій виборчій дільниці, яку вона визначить в посвідченні. Якщо буде призначений другий тур голосування, потрібно буде повторити процедуру”, – сказала Тетяна.

Тимчасовою зміною місця голосування може скористатися будь-який виборець, не лише переселенець. Але саме для внутрішньо переміщених осіб ЦВК спростила цю процедуру. Ще 9 квітня 2014 р. ЦВК прийняла Постанову №240, згідно з якою “виборці, виборча адреса яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування”.

5 вересня цього року Центральна виборча комісія спростила порядок тимчасової зміни місця голосування для виборців, які мають реєстрацію на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей. Відповідні зміни були внесені до Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, затвердженого постановою ЦВК від 13 вересня 2012 року №893 “Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси”.

“У постанові йдеться про те, що виборці, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, можуть не додавати до заяви документи, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їхнього голосування. Водночас ще немає відповідного Указу Президента “Про затвердження меж і переліку районів міст, селищ і сіл, частин їхніх територій, тимчасово окупованих в Донецькій і Луганській областях”. Якщо його не буде до початку президентських виборів, то, можливо, знадобиться довідка ВПО або будь-який інший документ, який доводить перебування виборця не за місцем реєстрації місця проживання. Одночасно ми також очікуємо, що будуть внесені зміни до Постанови ЦВК, що спрощує процедуру зміни місця голосування для всіх виборців”, – зазначила виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”.

Пропонуємо Вашій увазі український варант статті Promoting Electoral Participation of Internally Displaced Persons, розміщеній нещодавно на сайті Міжнародної фундації виборчих систем.

Внутрішнє переміщення залишається трагедією для мільйонів людей, вимушених залишити власні домівки через збройні конфлікти, зміни клімату чи природні лиха. Попри вжиття урядами багатьох держав заходів, спрямованих на пом’якшення негативних наслідків переміщення, інші уряди не бажають вирішувати відповідні питання і, як наслідок, громадяни цих країн не мають повноцінної можливості реалізувати усі свої права та отримати всі необхідні публічні послуги. Нерідко внутрішньо переміщені особи (ВПО) позбавлені права брати участь у виборах нарівні з іншими громадянами країни. У вересні 2016 року Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) опублікувала “білу книгу” під назвою Внутрішньо переміщені особи та участь у виборах: короткий огляд з метою привернення уваги до цього питання (яке нерідко залишається поза увагою) та поглиблення поінформованості зацікавлених сторін з цього приводу. У білій книзі також викладено 17 рекомендацій, покликаних сприяти впровадженню Керівних принципів з питань внутрішнього переміщення –основного міжнародного документа, присвяченого питанням внутрішнього переміщення, схваленого Комісією ООН з прав людини у 1998 році.

18 жовтня 2018 року IFES взяв участь у двох міжнародних заходах, приурочених 20-ій річниці підписання Керівних принципів. У Женеві (Швейцарія) Моніторинговий центр з питань внутрішньо переміщених осіб організував міждисциплінарну конференцію, учасники якої мали змогу обговорити шляхи врахування потреб ВПО під час розробки програм національного розвитку, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Старша міжнародна радниця IFES Ганна Робертс розповіла про залучення ВПО до політики та презентувала рекомендації, що містяться у білій книзі IFES. Представниця партнерської організації IFES – Громадського холдингу «Група впливу» Тетяна Дурнєва – представила практичне дослідження цих питань в українському контексті.

IFES вважає, що участь ВПО у виборах є ключовою умовою для примирення та запобігання маргіналізації цих людей. Наявність у ВПО «політичного голосу» є запорукою підвищення підзвітності та відповідальності урядових інституцій, зокрема і стосовно питань надання послуг та вирішення проблем ВПО. Забезпечення виборчих прав ВПО у їхніх рідних громадах чи у громадах фактичного проживання є передумовою розробки сталого рішення проблеми переселення ВПО. «Водночас, на практиці,  реалізація таких прав є досить складною і політично чутливою,» – наголосила Робертс, «особливо зважаючи на те, що ВПО можуть змінити баланс сил у певному виборчому окрузі та суттєво вплинути на результати виборів. Нерідко вважається, що ВПО представляють інтереси певної однієї партії – це відштовхує інші партії від вирішення питання забезпечення виборчих прав таких груп громадян».

На превеликий жаль, такий підхід віддзеркалює і нинішнє ставлення українських політичних еліт до понад півтора мільйони осіб, котрі були вимушені залишити свої домівки через збройний конфлікт на Донбасі та незаконну анексію Криму Російською Федерацією у 2014 році. З моменту початку конфлікту українська влада так і не спромоглася усунути законодавчі та практичні бар’єри, котрі стоять перед ВПО на шляху реалізації ними права голосу на місцевих виборах та права голосу на виборах в одномандатних округах за мажоритарним компонентом змішаної виборчої системи. «Аби відчути себе на рівних з іншими членами наших нових громад, нам потрібно мати можливість реалізувати своє конституційне право обрати наших місцевих лідерів», – заявила Дурнєва. «Спільно з IFES Україна «Група впливу» продовжить адвокаційну кампанію, спрямовану на забезпечення права голосу ВПО на всіх видах виборів. Наша мета – прийняття проекту Закону України № 6240.» Законопроектом № 6240 передбачається, що ВПО та інші мобільні всередині країни групи населення, такі як трудові мігранти та студенти, матимуть змогу проголосувати на виборах за теперішнім місцем проживання.

Система реєстрації постійного місця проживання або так звана «прописка», що залишилася в Україні майже без змін з радянських часів, є основним законодавчим та практичним бар’єром на шляху реалізації ВПО їхніх виборчих прав. Значна кількість громадян України проживають не за зареєстрованим місцем проживання. Зміна реєстрації постійного місця проживання – доволі тривалий і складний процес,і нерідко ВПО бракує необхідних документів для отримання нової «прописки». Окрім того, у разі реєстрації за новим постійним місцем проживання, ВПО ризикують втратити свій статус ВПО, а з ним – і доступ до гуманітарної допомоги та соціальних виплат.

Нещодавно IFES провів всеукраїнське опитування ВПО з метою дослідження рівня їхньої обізнаності та ставлення до політичного та виборчого процесу загалом, а також до участі у виборах в Україні зокрема. За результатами опитування було виявлено, що більшість ВПО інтегрувалися в нові громади. Водночас, більшість ВПО не готові розривати зв’язки з громадами, в яких зареєстровано їхнє місце проживання лише для набуття права на участь у місцевих виборах. Для багатьох ВПО важливим аргументом на користь збереження «прописки» на окупованих територіях є потенційна можливість брати активну участь у врегулюванні збройного конфлікту. ВПО необхідно мати можливість реалізувати свої виборчі права зараз і після мирного врегулювання конфлікту – у своїх рідних громадах чи за місцем їхнього теперішнього проживання. Їхній вибір не має жодним чином впливати на наявність статусу ВПО чи доступ до гуманітарної допомоги.

Відсутність у ВПО в Україні можливості брати участь у всіх видах виборах наразі є предметом двох справ, що перебувають на розгляді у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі. Ці справи були відкриті за позовами українських ВПО, які були позбавлені можливості взяти участь у місцевих виборах у 2015 році.

IFES також був представлений на круглому столі, присвяченому питанням ВПО, який відбувся у Аммані, 18 жовтня. У Йорданії організацію представляли старший міжнародний радник IFES Гаральд Йепсен, а також аналітик партнерської організації – Громадянської мережі ОПОРА – Олександр Клюжев. У заході, який був організований спільно Глобальним кластером з захисту та Центром Картера взяли участь професіонали більш ніж з 15 країн світу з досвідом роботи у гуманітарних місіях, програмах розвитку, у сфері захисту прав людини та виборчій сфері.

У своїй презентації, пан Йепсен звернувся до спостерігачів за виборами з тим, щоб вони приділяли більше уваги моніторингу участі ВПО у всіх аспектах виборчого процесу. «Більшість організацій зі спостереження за виборами розробили ґрунтовні керівні принципи моніторингу участі у виборах маргіналізованих та недопредставлених груп, зокрема жінок, представників національних меншин, людей з інвалідністю, водночас стосовно моніторингу участі у виборах ВПО таких принципів немає». Пан Клюжев, співавтор проекту Закону України № 6240 – сам ВПО з Донецька. «Немає ніяких суттєвих причин для того, щоб в Україні залишалися такі перешкоди для політичної участі громадян, які були вимушені залишити зону конфлікту. ВПО досить добре інтегрувалися у свої громади. Природньо, що вони хочуть брати участь у громадському житті та мати можливість голосувати на усіх видах виборів, зокрема і під час місцевих виборів. Ми сподіваємося, що майбутнє рішення Європейського суду з прав людини визнає неправильність рішень українських судів та змусить вітчизняних законодавців забезпечити можливість ВПО брати участь в усіх видах виборів.»

Конгрес місцевих та регіональних влад (Конгрес) Ради Європи (РЄ) здійснював моніторинг останніх місцевих виборів в Україні, що відбувалися у 2015 році, та у своїх рекомендаціях парламенту наголосив на необхідності забезпечення виборчих прав ВПО під час майбутніх місцевих виборів, що мають відбутися у 2020 році. 6 листопада 2018 року під час 35-ї пленарної сесії Конгресу, його учасники затвердили звіт “Виборчі права на місцевому рівні як елемент успішної довготермінової інтеграції мігрантів та внутрішньо переміщених осіб  у муніципалітети та регіони Європи”, до підготовки якого долучилися експерти IFES. Доповідач Йос Вінен (Європейська народна партія, Нідерланди) у своєму вітальному слові з жалем наголосив на тому, що Україна і досі не втілила в життя рекомендації Конгресу. Так, приблизно 2,5 – 3 мільйони громадян України позбавлені можливості брати участь у всіх видах виборів, оскільки вони проживають далеко від офіційного місця реєстрації постійного місця проживання.

Виступаючи під час пленарної сесії Конгресу у Страсбурзі, пан Йепсен наголосив на тому, що система «прописки» наразі є палицею на два кінці для українських ВПО. З одного боку, вони позбавлені можливості брати участь у всіх виборах за місцем реєстрації. З іншого боку, прописка визнається угрупуваннями, які здійснюють фактичний контроль над непідконтрольними Україні територіями. Це дозволяє ВПО мати доступ до окупованих територій та відвідувати родичів, які залишилися по інший бік. «Водночас», – наголосив Йепсен, – «першопричиною проблеми участі у виборах ВПО в Україні є система «прописки», яка у довгостроковій перспективі має припинити своє існування». Пан Йепсен також наголосив на тому, що з моменту початку вимушеного переселення громадян України IFES був залучений до спроб вирішення проблеми виборчих прав ВПО. У процесі розробки законопроекту № 6240, IFES та його партнери з громадянського суспільства провели низку консультацій з залученням усіх зацікавлених сторін. Зацікавлені сторони у сфері виборів погоджуються з тим, що будь-яке рішення, спрямоване на реалізацію виборчих прав ВПО має бути ретельно продуманим, аби запобігти потенційній загрозі доброчесності виборчого процесу загалом.

Як повідомила Міжнародна кризова група у своєму нещодавньому звіті, існує ризик того, що теперішня політика Києва стосовно громадян, яких торкнувся конфлікт та які перебувають по обидві його сторони, зокрема і ВПО, призведе до відчуження цих людей від власного уряду. Наприкінці своєї пленарної сесії Конгрес ухвалив резолюцію, у якій закликав Україну забезпечити можливість ВПО брати участь у всіх видах виборів. За підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid) IFES Україна продовжуватиме просувати ідею забезпечення виборчих прав ВПО в Україні. Наразі IFES Україна спільно з партнерською організацією «Група впливу» готує кампанію з просвіти виборців напередодні виборів Президента України, що мають відбутися у 2019 році, а також готує наступне опитування (зі зрізом станом на грудень 2018 року)ставлення ВПО до політичного та виборчого процесу та участі у виборах в Україні.  

Протягом двох днів, 13-14 грудня 2018 р., у Києві відбувався Національний марафон “Роль громадян у політичних реформах: Vox Civiun 2.0“. Це був дискусійний майданчик для народних депутатів України, партійців та експертів, щоб обговорювати головні виклики, які стоять перед країною напередодні року виборів.

Яка виборча реформа потрібна нашій державі? Які чинники її загальмовують? Як громадянське суспільство може вплинути на зміни? Які настрої та очікування домінують у суспільстві?.. Це лише – кілька питань, які обговорювали представники влади та експерти.

Загалом марафон відбувався у форматі панельних дискусій та теми “Пріоритети виборчої реформи”, “Фінансування політики напередодні виборів: напрями змін” та “Антикорупційна реформа: від кого залежить її успіх?”

Виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва взяла участь у першій дискусії. Вона зокрема відзначила, як своєрідну перемогу численні звернення місцевих рад на адресу керівництва Верховної Ради щодо потреби нагального розгляду законопроекту №6240 (щодо виборчих прав ВПО та трудових мігрантів).


Інший учасник дискусії, народний депутат, голова підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко у свою чергу розповів про перепони проходження законопроекту №6240, одним із співавторів якого він є. Крім того він відзначив, зокрема, професійну адвокаційну діяльність Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, що базується на роботі з одним важливим блоком виборчої реформи.


Захід проводився в межах проекту «Активна Громада: право вибору» від Інституту «Республіка» за підтримки Національного Демократичного Інституту (NDI) та фінансової допомоги американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

6 листопада 2018 року Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи на своєму 35-му пленарному засіданні у Страсбурзі проголосував за доповідь “Права голосу на місцевому рівні як елемент успішної довготермінової інтеграції мігрантів та внутрішньо переміщених осіб  у муніципалітети та регіони Європи”.

Як повідомив міжнародний старший радник IFES Гаральд Джепсен, основна частина обговорення на пленарному засіданні була присвячена питанню неналежного захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, що були змушені покинути свої домівки внаслідок російської агресії. Кілька промовців від української делегації виступили на підтримку законопроекту №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян, який був розроблений спільно ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Громадянською мережею ОПОРА та Міжнародною фундацією виборчих систем. Нагадаємо, що законопроект №6240 було зареєстровано в парламенті 27 березня 2017 за підписами 24-х народних депутатів, але проект закону досі не винесено на розгляд в сесійну залу. Через пасивність народних обранців ГО «ГРУПА ВПЛИВУ» спільно з партнерами та членами Коаліції «Кожен голос впливає» проводить широку адвокаційну кампанію  – як на місцевому та національному рівнях, так і на міжнародному.

Доповідач Йос Вінен (Нідерланди) закликав всіх українських делегатів працювати над ухваленням законопроекту №6240. Він нагадав, що це не є питанням політичної волі, а – зобов’язання української держави за міжнародними договірними зобов’язаннями, щоб її громадяни мали можливість реалізувати своє конституційне право голосу на місцевому рівні на практиці. “У доповіді Конгресу про спостереження за місцевими виборами в Україні в 2015 році ключовою рекомендацією було необхідність розширення права голосу для вимушених переселенців набагато раніше, ніж місцеві вибори-2020. Ми раді дізнатись, що в Україні існують ініціативи, спрямовані на реалізацію нашої рекомендації”, – сказав він.

“Право голосу є природною відправною точкою для успішної довгострокової інтеграції, оскільки голосування сприяє активній участі ВПО в життя своєї спільноти…Конгрес цілеспрямовано вивчив міжнародні стандарти і передову практику надання права голосу ВПО на місцевому рівні. Внаслідок цього він рекомендує Комітету міністрів запропонувати урядам держав-членів забезпечити умови для того, щоб:

– вимоги щодо проживання не перешкоджали ВПО реалізовувати свої виборчі права, зокрема, щоб процедури для зміни місця проживання відповідали тому, щоб ВПО могли легко, без зайвих перешкод або затримок змінювати реєстрацію зі свого виборчого округу в новий (і навпаки);

– правові положення не вимагали від ВПО вибирати між використанням права голосу і права на отримання статусу ВПО і/або соціальної допомоги”, – зокрема йдеться в Рекомендації (неофіційний переклад).

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи є консультативним органом Ради Європи. Він представляє інтереси органів місцевих і регіональних влад 47-и держав-членів Ради Європи. Пріоритетами Конгресу є зміцнення та захист інтересів органів місцевих і регіональних влад, забезпечення їх участі у процесах європейської інтеграції, моніторинг дотримання державами-членами Ради Європи положень Європейської хартії місцевого самоврядування та спостереження за місцевими та регіональними виборами, які відбуваються в цих країнах. Конгрес консультує Комітет міністрів та Парламентську асамблею Ради Європи з усіх аспектів розвитку та реалізації місцевої і регіональної політики. Засідання Конгресу проводяться в приміщенні штаб-квартири Ради Європи у Страсбурзі.

“Вперше Конгрес підготував резолюцію по внутрішньо переміщених особах”, – написали на фейсбук-сторінці Української делегації Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Закликаємо внутрішньо переміщених осіб подивитися СКЛАД делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи на 2016 – 2020 роки та комунікувати з представниками органів місцевого самоврядування в своїх регіонах задля посилення впливу громадян на прийняття рішень місцевих рад на підтримку законопроекту №6240.

“Змістовна й ґрунтовна доповідь Гаральда Джепсена, основні тези, з якими я повністю погоджуюся: ВПО повинні мати право брати участь в голосуванні”, – написав на своїй сторінці в фейсбук голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов.

“Головна проблема – це наявність прописки, як радянської спадщини! ВПО не хочуть відмовлятися від прописки через страх унеможливлення потрапити до окупованих територій, де залишилися їх родичі, дома та інше. Конгрес  продовжуватиме свою роботу в Україні, зосередившись на інформаційній кампанії, роз’яснювальній роботі серед ВПО та політиків. Додам, що зараз в українському парламенті триває робота над законопроектом № 6240, який надасть можливість 2 мільйонам людей з окупованих територій, які живуть в Україні, право голосу. Зі свого боку ми також готуємо певні правки в цей закон, готуємо петицію до ВР”, – наголосив голова Дніпропетровської облради.

Нагадаємо, що саме в Дніпрі, завдяки нашим партнерам ГО “Тамариск” народився “гімн” адвокаційної кампанії “Кожен має на вибори право”. Саме цю пісню чули депутати під час засідання Погоджувальної ради, коли під стінами ВР проходила акція “Невидимі виборці”.

“Очевидно, що тільки у співпраці, завдяки зусиллям та цілеспрямованим діям кожного партнера – від маленької регіональної організації, створеної самими переселенцями до великої міжнародної структури – ми зможемо досягнути результату, – переконана Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. – На жаль, українські парламентарі недостатньо докладають зусиль для своєчасного реагування на потреби внутрішньо переміщених осіб та, зокрема, приведення виборчого законодавства у відповідність до Конституції України та міжнародних стандартів. Тому громадянам доводиться шукати різноманітні шляхи впливу на прийняття рішень. Висловлюємо щиру подяку Офіс Ради Європи в Україні, Міжнародній фундації виборчих систем IFES та безпосередньо експертам Гарольду Джепсену та Ханні Робертс за істотний внесок у підготовку доповіді та системну роботу на міжнародному рівні задля захисту політичних прав внутрішньо переміщених осіб в Україні”.

Титульне фото

«На першому етапі роботи в адвокації, – розповідає Тетяна Дурнєва з громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, – ми піднімаємо проблему, дістаємо із забуття, із замовчування. Наше завдання – привернути увагу до проблеми не лише тих, від кого залежить прийняття рішень, а в першу чергу тих людей, яких це право стосується».

Виборчі права переселенців  вже кілька років у центрі уваги громадської організації. Тетяна зауважує, що 4% виборців, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО), позбавлені можливості голосувати на місцевих виборах та в одномандатних округах на парламентських виборах.

«Перший секрет адвокаційної кампанії: ви маєте бути особисто зацікавлені в тому, щоб щось змінити», – наголошує керівниця “ГРУПИ ВПЛИВУ”, за плечима якої 12-річний досвід адвокаційної діяльності. Змушена переїхати з рідного Донецька, Тетяна вирішила спрямувати зусилля своєї організації саме на розв’язання правових суперечностей, з якими стикаються переселенці та люди, що проживають на тимчасово окупованій території.

«Якщо ми говоримо про захист прав та інтересів громадян – то це мають бути системні зміни. Якщо ми хочемо змінити систему – то повинні діяти системно», – додає  Тетяна.

“Коли говорять про соціальну згуртованість у нових об’єднаних громадах, то її там насправді немає, особливо в громадах Донецької, Луганської та деяких сусідніх областях, де є значно більша кількість переселенців, аніж на іншій території України”, – таке переконання висловила виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої під час панельної дискусії “Співпраця у вирішенні питань ВПО: влада-бізнес-громада”, що відбулася в рамках Форуму “Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави”.

“Коли цих людей немає при об’єднанні громад, якщо вони не обирають місцеву владу, то соціальної згуртованості там бути не може! Залишатиметься конфлікт та розрив, адже люди відчувають себе відокремленими від прийняття рішень”, – зазначила Тетяна Дурнєва.

“В проекті Плану заходів з реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року була прописана потреба забезпечення ВПО правом голосування на місцевих виборах. Однак буквально кілька днів тому стало відомо, що з проекту зникла кінцівка речення “на місцевих виборах”. Я сподіваюсь, ця фраза туди повернеться, адже це не жарти, це – намагання уникнути вирішення проблеми, а вона таким чином – не вирішуватиметься!” – наголосила виконавча директорка Громадського холдингу.

Також під час виступу вона нагадала, що зволікання з ухваленням законопроекту №6240 призводить до того, що у чергових виборах в об’єднаних територіальних громадах, які відбудуться 23 грудня цього року, переселені знову не братимуть участі…



Форум відбувся у Краматорську 26-27 жовтня 2018 р. Організатори: Донецька й Луганська облдержадміністрації, Комітет ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Захід відбувся за підтримки Ради Європи.

37% жінок-ВПО відчувають себе активними мешканками нових громад, а близько 48% кажуть, що для них важливо брати участь у місцевих виборах за місцем фактичного проживання. Такі дані з посиланням на дослідження Міжнародної фундації виборчих систем навела 10 жовтня, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва на парламентських слуханнях “Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп”.

“Рішення Конституційного суду про визнання неконституційним надання Міністерству фінансів права отримувати інформацію, що містить персональні дані, ставить остаточну крапку в нещодавній історії, під час якої багато переселенців зазнали втручання у приватне життя з боку колекторської фірми, – вважає виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва. – Два роки тому наша організація отримала десятки скарг від громадян, коли Мінфін передав приватній компанії телефони, адреси та інші персональні дані людей та доручив їй провести верифікацію 153 тисяч отримувачів соціальних виплат”.

За словами Тетяни Дурнєвої, “ГРУПА ВПЛИВУ” звернулася зі скаргою до Омбудсмена внаслідок чого була припинена обробка персональних даних та розпочався судовий процес проти працівників Мінфіну та держпідприємства «Головфінтех». Майже рік тривала інформаційна кампанія, звернення до народних депутатів, привернення уваги міжнародних партнерів до питання захисту персональних даних. Врешті-решт, суд визнав, що було порушено Закон України «Про захист персональних даних» і визнав винними начальника департаменту Мінфіну та заступника голови державного підприємства.

Друга суттєва перемога – уряд змінив Постанову №168 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для побудови і забезпечення функціонування Інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу та здійснення інших заходів, пов’язаних з її впровадженням, та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України». З Постанови вилучено абзац про те, що бюджетні кошти можуть спрямовуватися на оплату аутсорсингових компаній для телефонної та фізичної верифікації. Водночас додався рядок про те, що кошти спрямовуються на «організацію та проведення підвищення рівня кваліфікації працівників».

І нарешті третя перемога – рішення Конституційного суду від 11 жовтня 2018 р. У ньому йдеться, що “не відповідають Конституції України окремі положення абзацу першого пункту 40 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу щодо права Міністерства фінансів отримувати інформацію, що містить персональні дані”. Конституційний Суд України дійшов висновку, що втручання у конституційне право особи на приватне і сімейне життя вважатиметься законним у разі наявності підстав в національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме конституційному принципу верховенства права. Конституційний принцип верховенства права вимагає законодавчого закріплення механізму запобігання свавільному втручанню органів публічної влади при здійсненні ними дискреційних повноважень у права і свободи особи… “Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.”

Вітаємо представників громадського сектору, що разом з нами били на сполох, аби зупинити порушення прав громадян на приватність! Також вітаємо офіс попередньої Уповноваженої ВР з прав людини, який зі свого боку після наших звернень одразу почав застосовувати всі наявні у нього механізми, щоб зупинити свавілля й, зокрема, звернувся до КС з конституційним поданням щодо існування в законодавстві суперечливої норми! Спільними зусиллями ми перемогли й відновили справедливість!