Інформаційний бюлетень для внутрішньо переміщених осіб (липень 2023 р.)
Стратегічні рішення
Як українська медична система повертатиметься на деокуповані території
Держава працює над розробкою концепції щодо відновлення української системи охорони здоров’я на деокупованих територіях. Швидке та ефективне відновлення медичної системи є стратегічним завданням держави для піклування про людей, які жили під окупацією.
Погоджено проєкти планів першочергових дій зі стабілізації та реінтеграції Донецької та Луганської областей
Проєкти планів підготували координаційні ради, створені при Донецькій і Луганській обласних військових адміністраціях (ОВА). Зроблено це на виконання рішення Уряду. Основними напрямами планів дій є:
Як потрапити до кадрового резерву для державної служби на деокупованих територіях?
Для цього необхідно подати заявку на сайті Національного агентства України з питань державної служби. Нині держава найбільше потребує державних службовців та фахівців органів місцевого самоврядування.
Евакуація та підтримка внутрішньо переміщених осіб
На Харківщині у 10 населених пунктах оголошено примусову евакуацію дітей
Примусова евакуація дітей буде проведена з міста Вовчанськ і сіл Варварівка, Красний Яр, Миколаївка, Вовчанські Хутори, Волохівка, Караїчне, Охрімівка, Мала Вовча, Огірцеве Харківської області. З питань евакуації треба звертатися до представників місцевої влади. Також про бажання евакуюватися можна повідомити на гарячу лінію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) 15-48 або ж написати у месенджери WhatsApp/Telegram/Viber на номер: (096) 078-84-33.
Щодо особливостей реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованих територіях
На нараді під головуванням Віцепрем’єр-міністерки – міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук обговорили законопроєкт № 9069. Документ стосується реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Він передбачає позасудову (адміністративну) процедуру державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на ТОТ. Факти народження, смерті, укладання чи розірвання шлюбу на ТОТ можна буде зареєструвати без звернення до суду. Під час дискусії представники виконавчої та судової влади, громадських і правозахисних організацій підтримали необхідність прийняття цієї законодавчої ініціативи.
Зміни щодо надання допомоги внутрішньо переміщеним особам
11 липня 2023 року Уряд ухвалив Постанову Кабінету Міністрів України “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб”. Цей документ змінює підхід у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Однак попри зміни, найбільш незахищені громадяни і родини продовжать отримувати підтримку. Вже 31 липня Уряд вніс зміни в порядок надання допомоги. Відповідно до змін лише з 1 листопада 2023 року допомога призначатиметься на сім’ю ВПО та виплачуватиметься щомісяця одному з її членів. Детальніше про зміни можна дізнатись з інфографіки або переглянувши мультфільм.
Міністерство соціальної політики України роз’яснює зміни правил виплат допомоги на проживання для ВПО
З відповідями на найбільш поширені питання щодо зміни правил виплат допомоги на проживання ВПО можна ознайомитись на сайті Міністерства соціальної політики України.
Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендує Парламенту розглянути законопроєкт щодо виплати пенсій громадянам із ТОТ та особам, які тимчасово проживають за кордоном
Законопроект пропонує врегулювати питання пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали за межами України. Крім того, законопроект пропонує закріпити на законодавчому рівні заборону зарахування до вислуги років періодів військової служби (служби) з 19 лютого 2014 року в силових структурах, на посадах державної служби, в органах місцевого самоврядування, інших державних органах рф, в окупаційній адміністрації держави-агресора.
“Ощадбанк” тимчасово припинив проведення фізичної ідентифікації ВПО
Раніше переселенцям надходили смс-повідомлення від “Ощадбанку” щодо необхідності до 1 вересня пройти ідентифікацію у зв’язку із закінченням карантину. На думку команди Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, подібна ідентифікація є несправедливою та спричиняє багато складнощів для людей, що постраждали від війни.
Команда Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” порушувала питання припинення розсилки смс-повідомлень та внесення змін до процедури ідентифікації для ВПО на Координаційному штабі з питань ВПО під головуванням Віцепрем’єр-міністерки – міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук.
За результатами обговорень дійшли домовленості щодо того, що “Ощадбанк” припинить смс-розсилку з вимогою проходження ідентифікації, а Мінсоцполітики напрацює проєкт відповідних нормативних змін, які будуть прийняті найближчим часом.
56 % переселенців активно шукають роботу (дослідження)
Портал robota.ua за ініціативи Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) провів опитування щодо викликів у працевлаштуванні ВПО. Переважна більшість опитаних (56,2 %) нині не мають роботи й активно її шукають. При цьому чверть респондентів (26,2 %) хоча і працевлаштовані, але шукають краще місце роботи.
З березня минулого року послуги Державної служби зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні отримали 93 тис. ВПО. З них 47 тис. осіб знайшли роботу, понад 2 тис. осіб пройшли професійне навчання. У 2023 році вже 6 тис. переселенців отримали ваучери на навчання та підвищення кваліфікації.
Рік програми “єРобота”: понад 6 тис. грантів від держави на суму понад 4,5 млрд грн
За даними Уряду, завдяки програмі буде створено близько 20 тис. нових робочих місць. Грантова програма “єРобота” – це дієва допомога від держави для відновлення, створення власної справи з нуля, реалізації проєктів, генерування нових робочих місць та здобуття потрібних на ринку праці спеціальностей.
Програма “єВідновлення”: 4806 заявникам погоджено виплати на загальну суму 389 млн грн
Зі старту реалізації програми “єВідновлення” (10 травня 2023 року) українці вже подали 31 176 заяв для отримання грошової допомоги на дрібний ремонт пошкодженого житла. Найбільше заяв подали мешканці Харківської, Київської, Херсонської, Миколаївської та Донецької областей. При органах місцевого самоврядування створено 520 комісій. Вони розглядають заяви, обстежують пошкоджене житло та приймають рішення щодо призначення допомоги.
Уряд затвердив порядки з питань відновлення та розвитку регіонів і громад
Прийняття порядків дасть змогу прискорити відновлення громад та регіонів, які постраждали внаслідок збройної агресії, зокрема, відновити об’єкти транспортної, комунальної та соціальної інфраструктури, об’єкти житлового та громадського призначення. Ці порядки визначають критерії території відновлення. Крім того, Уряд створює механізм розроблення, реалізації та моніторингу виконання планів відновлення для громад і регіонів.
Уряд закликав місцеву владу прискорити розгляд заяв на “єВідновлення”
Проблема полягає у тому, що місцева влада здійснює обробку заявок повільно. Також в Уряді наголосили, що у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії акумульовано майже 62 млрд грн, з яких 23,7 млрд грн вже розподілені на відбудову. Зокрема, 4,4 млрд грн спрямовані на реалізацію програми “єВідновлення”.
Уряд виділив регіонам на відновлення вже понад 25 млрд грн
Чергові 3,5 млрд грн із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії спрямовані на відбудову зруйнованих житлових будинків, шкіл, дитсадків, лікарень. Підтримка надається громадам Київської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Чернігівської, Харківської та Херсонської областей. Ще 3,3 млрд грн – на реалізацію в поточному році експериментального проєкту комплексного відновлення населених пунктів за принципом “відбудувати краще, ніж було”.
“єОселя”: з 1 серпня більше громадян зможуть взяти іпотечний кредит під 7 %
Подати заявку на отримання кредиту під 7 % зможуть ветерани війни, учасники бойових дій, ВПО та люди, які не мають власного житла. Всі інші категорії позичальників залишаються у програмі також. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Уряду 4 липня 2023 року.
Оновлено актуальний перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією
Наказом Мінреінтеграції від 13 липня 2023 року № 199 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Один із розділів Переліку доповнено новим пунктом: “Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси”. Згідно з наказом до нього увійшли Нікопольська та Марганецька територіальні громади Дніпропетровської області, Костянтинівська міська територіальна громада Донецької області, місто Очаків Очаківської міської територіальної громади Миколаївської області й території Бериславського, Каховського та Херсонського районів Херсонської області.
В Україні буде розроблено правопис кримськотатарської мови
Кабінет Міністрів України схвалив розпорядження щодо розроблення правопису кримськотатарської мови з використанням алфавіту цієї мови на основі латинської графіки. Використання латинського алфавіту полегшить вивчення кримськотатарської мови як етнічними кримськими татарами, так і всіма охочими.
Сюжет Espreso.tv про нові правила надання допомоги внутрішньо переміщеним особам із коментарем Тетяни Дурнєвої
Коментар Марії Красненко для “Новости Донбасса” стосовно зміни підходу держави у наданні допомоги на проживання переселенцям
Стаття Марії Красненко для “ZMINA. Центр прав людини” на тему “Що готують депутати Верховної Ради України для постраждалих від війни?”
Відеоматеріали
Соціальний ролик “Вимушене переселення – це також нові можливості!” про сильних людей, які знаходять нові можливості попри всі виклики, які ставить перед ними внутрішнє переселення. Долучайтеся до розповсюдження відео.
24-25 липня відбувся тренінг з адвокації для переселенців у Трускавці
Оголошення
Запрошуємо людей, які були змушені покинути свої домівки через збройну агресію проти України, але вже повернулися на покинуте місце проживання, до участі у фокус-групах, які пройдуть в онлайн-форматі. Форма реєстрації для участі за посиланням.
04 серпня 2023 року групою народних депутатів в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану (реєстраційний номер 9559).
На думку ініціаторів в національному законодавстві відсутні чіткі механізми забезпечення можливості долучення органів місцевого самоврядування до матеріального забезпечення Збройних Сил України (крім підрозділів територіальної оборони в умовах воєнного стану. Відсутність таких норм в подальшому може призводити до неоднозначного їх трактування контролюючими органами. Що в свою чергу призведе до можливих безпідставних звинувачень у нецільовому використанні коштів місцевих бюджетів.
Метою прийняття законопроєкту є:
розширення переліку делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі оборонної роботи;
спрощення можливості проведення пленарних засідань місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій.
Для досягнення мети проєкту пропонується внести зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, якими передбачити:
доповнити повноваження в галузі оборонної роботи правами:
надавати фінансову та матеріальну підтримку сектору безпеки і оборони у період дії воєнного стану;
здійснювати підготовку, подання на затвердження, організацію виконання та реалізацію місцевих програм у сфері сектору безпеки і оборони.
надати можливість проводити пленарні засідання в режимі відеоконференції або аудіоконференції у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Умови проведення дистанційних засідань:
порядок визначається сільським, селищним, міським головою, або особою, яка виконує ці повноваження чи головує на засіданні колегіального органу;
проводяться за наявності можливості ідентифікувати осіб, які бере участь у засіданні та фіксацію результатів голосування щодо кожного питання;
з питань невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та виконання повноважень в галузі оборонної роботи;
не стосуються питань які потребують таємного голосування;
рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів, членів виконавчого комітету і населення не пізніш як за 24 години до його початку.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану детальніше за посиланням.
Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану”
Нещодавно в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до статті 23-1 Закону України “Про звернення громадян”. Зміни стосуються голосування за розгляд електронної петиції за допомогою “Дія” (реєстраційний номер 9416).
З 2015 року українці можуть подавати електронні петиції. З електронними петиціями можна звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування. Звернення відбувається через офіційний веб-сайт. Петиції, адресовані Президенту, Парламенту, Уряду потребують щонайменше не 25000 підписів протягом трьох місяців з дня оприлюднення.
До Президента можна звернутися із питаннями:
ініціювання указів;
ініціювання, підписання, ветування законів;
амністія;
нагородження державними нагородами;
укладення, затвердження, денонсація міжнародних договорів.
До Парламенту можна звернутися із питаннями:
ініціювання та ухвалення законів;
внесення пропозицій до законопроєктів;
ініціювання постанов;
затвердження рішень про отримання Україною позик;
затвердження та внесення змін до Державного бюджету України.
До Уряду можна звернутися із питаннями:
ініціювання законів;
ініціювання постанов;
розробки державних програм соціального, економічного, культурного, науково-технічного спрямування;
реалізації державної політики у сфері відання міністерств.
До органів місцевого самоврядування можна звернутися із питаннями:
щодо місцевих програма соціального, економічного, культурного розвитку;
щодо місцевих бюджетів, податків та зборів;
житлово-комунальних послуг та міської інфраструктури;
благоустрою;
містобудування, планування та забудова територій.
Багато українців активно користуються можливістю подання петицій. Однак, цей процес не є простим. Законопроєктом пропонується передбачити можливість подання петиції через “Дію”.
Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору. Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо електронної петиції за допомогою “Дія”.
24-25 липня у Трускавці наша команда провела тренінг з адвокації та співпраці з владою для внутрішньо переміщених осіб. До участі в тренінгу було відібрано 20 переселенців з більше ніж 80 отриманих заявок. Головними критеріями відбору учасників/ць була обізнаність у проблематиці та потребах переселенців, бажання навчатись та, головне, готовність до системної роботи у своїй новій громаді.
У перший день тренінгу учасники/ці ознайомились з основами адвокації, ключовими етапами адвокаційної кампанії, навичками, які необхідні для успішної кампанії. Детально аналізувались такі інструменти адвокації, як звернення громадян, запити на публічну інформацію, електронні петиції. Учасники також мали можливість ознайомитись з технікою пітчингу.
Другий день був присвячений аналізу стейкхолдерів, структури адвокаційних кампаній, секретам місцевої адвокації. Детально розглянуті публічні акції як інструменти успішної адвокації.
“Ми дуже раді, що до нас на тренінг потрапили такі мотивовані, такі активні та цілеспрямовані люди. Важливо посилювати партнерську мережу, готувати нових агентів змін, щоб покращувати життя в громадах. Віримо, що спільно ми зможемо реалізувати чудові кампанії!”, – Тетяна Дурнєва, голова Правління ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», тренерка з адвокації.
Тренінг проводився ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.
13 липня 2023 року групою народних депутатів в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про охорону дитинства” щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей (реєстраційний номер 9495).
Для досягнення мети проєкту пропонується внести зміни до Закону України “Про охорону дитинства”, якими передбачити:
визначення “депортована дитина” як протизаконне (незаконне) переміщення державою-агресором на територію такої держави або на територію її союзників за відсутності підстав, що передбачені законами України та\або допускаються міжнародним правом вважатиметься депортацією.
визначення “примусово переміщена дитина” як протизаконне (незаконне) виселення, переселення державою-агресором в межах тимчасово окупованої території України, за відсутності підстав, що передбачені законами України та\або допускаються міжнародним правом вважатиметься примусовим переміщенням.
норму про затвердження Кабінетом Міністрів України порядку повернення на територію України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, реінтеграції та адаптації депортованих, примусово переміщених дітей.
На сьогодні, в національному законодавстві відсутній необхідний механізм (дорожня карта) щодо повернення українських дітей, возз’єднання їх з родиною. Відсутні також поняття депортація та примусове переміщення дитини. Проте із поданого Законопроєкту не зрозуміло як закріплені в законодавстві України терміни “депортована дитина” та/або “примусово переміщена дитина” будуть співвідноситися із нормами міжнародного права. Підпунктом d) частини 2 статті 7 Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду. Ним визначено, що «депортація або насильницьке переміщення населення» означає насильницьке переміщення відповідних осіб шляхом виселення або інших примусових дій з території, на якій вони законно перебувають, за відсутності підстав, що допускаються міжнародним правом. В цій частині запропонована термінологія потребує доопрацювання.
В свою чергу, такі кроки є доречними з огляду на оприлюднену в червні цього року спеціальну доповідь Омбудсмена “Нерозквітлі. Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація”. Серед рекомендацій була визначенанеобхідність впровадження порядку взаємодії державних та місцевих органів влади під час та після повернення дітей, примусово переміщених на тимчасово окуповану територію України та/або депортованих на територію Росії чи Республіки Білорусь.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про охорону дитинства” щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей детальніше за посиланням.
Спецільна доповідь Омбудсмена “Нерозквітлі. Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація” за посиланням.
Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей”
У новому епізоді ВпливовогоПодкасту ми поговорили з Юлією Каплан аналітикинею Центру громадських ініціатив «Ідеї змін», експерткою Національної платформи стійкості та згуртованості та членкинею Наглядової ради Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ». Темою обговорення стали вибори. Серед піднятих в епізоді питань:
Чи можливі вибори в Україні до закінчення війни?
Як забезпечити право голосу мільйонів громадян, які виїхали за кордон.
Чи можливий підкуп виборців на закордонних дільницях?
З розмови ви також дізнаєтесь про те, як українці можуть самоорганізовуватися для голосування в Італії, наскільки ризикованим є онлайн голосування через «Дію» та багато чого іншого.
Корисні посилання:
Сторінка Центру громадських ініціатив «Ідея змін».
Сайт Національної платформи стійкості та згуртованості.
Опис зображення: На картинці ліворуч зверху текст: “створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. Юлія Каплан”. Ліворуч знизу текст: “про післявоєнні вибори”. Праворуч розміщене фото Юлії.
03 серпня 2023 року набуде чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги” від 10 квітня 2023 року №3022-IX (далі – Закон). Зміни спрямовані на врегулювання проблемних моментів з отримання безоплатної правничої допомоги1, зокрема у зв’язку з воєнним станом.
Законом передбачено внесення змін до більш ніж тридцяти законодавчих актів. Зміни стосуються приведення термінології у відповідність із Конституцією України та забезпечення ефективної реалізації такого права в умовах воєнного стану. Водночас основний масив змін стосується Закону України “Про безоплатну правову допомогу” (після набрання чинності змін назва буде змінена на Закон України “Про безоплатну правничу допомогу”).
Що змінено:
розширено коло суб’єктів, що матимуть право на безоплатну правничу допомогу;
передбачено можливість подання звернень про отримання безоплатної правничої допомоги засобами електронного зв’язку;
надано право залучати перекладача за рахунок коштів державного бюджету, у разі якщо суб’єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу не володіє державною мовою та/або має порушення слуху;
передбачено додаткові підстави відмови у наданні та припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
встановлено можливість оплати послуг з медіації медіаторам, які залучаються центрами з надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
тощо.
Відповідно до нової редакції статті 14 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу” право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають:
внутрішньо переміщені особи (далі – ВПО) – на всі види правничих послуг;
особи, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб. Звернення обмеженні питаннями, що пов’язані з оскарженням рішення про відмову в отриманні довідки про взяття на облік ВПО або питаннями, пов’язаних із встановленням фактів, що мають юридичне значення стосовно таких осіб.
Такі особи можуть отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та/або послугу складення документів процесуального характеру.
До поточних змін до цієї категорії фізичних осіб належали виключно громадяни України. Змінами суб’єктний склад було розширено та включено іноземців або осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні;
громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або на території територіальних громадах, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Особи можуть звернутись за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод у зв’язку із збройною агресією проти України (зокрема щодо відшкодування шкоди за пошкоджене чи знищене майно).
Отримати можна такі види правничих послуг, як здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та/або складення документів процесуального характеру.
До цих змін норма поширювалась лише на громадян України з тимчасово окупованих територій;
громадяни України, які звернулися з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з відновленням втрачених документів необхідних для отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване житло.
Звернення обмежені отриманням компенсації відповідно до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”.
Включає такі види правничих послуг як здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та/або складення документів процесуального характеру.
До змін підстава звернення не обмежувалась даним нормативно-правовим актом.
потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту у відповідних кримінальних провадженнях.
Включає такі види правничих послуг як здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та/або складення документів процесуального характеру.
До змін така категорія отримувачів правничої допомоги не визначалась.
Одночасно з цим, змінами передбачено необхідність забезпечення можливості подання електронного звернення щодо надання безоплатної правничої допомоги. Дистанційне надання допомоги має сприяти захисту прав та доступу до правосуддя громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або зоні бойових дій. Проте змінами дане питання в повній мірі не врегульоване. Так, відсутні норми, які визначають чіткі правила подачі та розгляду таких звернень, не зазначено яким чином воно має бути підписане тощо. При цьому встановлено, що подання електронного звернення та необхідних документів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України. Станом на початок липня 2023 року порядок не визначений.
Таким чином, зміни безпосередньо стосуються осіб, які потребують безоплатної правничої допомоги з числа постраждалого населення – внутрішньо переміщених осіб, осіб, які проживають в тимчасовій окупації чи зоні бойових дій, відновлюють документи з метою отримання компенсації за зруйноване або пошкоджене житло тощо. Зміни охоплюють питання суб’єктного складу, переліку послуг, а також категорій питань щодо яких така допомога надається. Одночасно з цим, змінами закладаються передумови для отримання допомоги (через звернення) в електронному форматі для осіб, які проживають на територіях, де ведуться бойові дії або є тимчасово окупованими. Затвердження такого порядку очікується.
1. правнича допомога гарантується державою та надається через Центри надання безоплатної правничої допомоги. Первинна допомога включає надання правової інформації, консультування, складення різного виду документів та доступна для всіх осіб в Україні. Вторинна допомога включає захист, здійснення представництва в різних органах і установах, складання процесуальних документів. Право на таку допомогу мають лише окремі категорії населення.
Опис зображення: інформація про перелік осіб з числа постраждалого населення, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, також види послуг та категорії питань, стосовно яких передбачена така допомога представлена у вигляді інфографіки.
Попри всі виклики, які ставить перед мільйонами громадян України внутрішнє переселення, ми мусимо залишатись сильними. Наше нове соціальне відео якраз про таких сильних людей і про нові можливості, які вони знаходять для себе у нових громадах.
«Я знаю по собі, що вимушене переселення – це, м’яко кажучи, непросто. Але я також знаю по собі та своїх друзях, колегах, знайомих, що ми стаємо сильнішими та знаходимо нові можливості, нових друзів, нове життя попри всі виклики», – Тетяна Дурнєва, голова Правління ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», експертка з адвокації.
Ця соціальна реклама створена ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії.
Опис відео: на відео затишна кав’ярня. За столиком сидять двоє людей. Кожного героя показують крупним планом та поряд з’являється текст з інформацією про цю людину. Спочатку ми бачимо чоловіка старшого віку. Навпроти нього сидить жінка, яка пересувається за допомогою крісла колісного. Згодом до них підходить дівчина – власниця кав’ярні.
11 липня 2023 року в Верховній Раді України групою народних депутатів зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України (реєстраційний номер 9480).
Метою Законопроєкту є захист прав дітей, які виїжджають за межі України у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Також, зміни спрямовані на уніфікацію українського законодавства з законодавством країн Європейського Союзу (ЄС).
Необхідність прийняття змін зумовлена різницею в законодавстві України та країн ЄС щодо підходів до прав та обов’язків держав по відношенню до дітей у віці від 16 до 18 років. Відповідно до законодавства України дитина, яка досягла 16 років має право на вільний самостійний виїзд за межі України без супроводу батьків або інших законних представників. Водночас, у більшості країн ЄС пересування дітей без супроводу батьків (законних представників) до досягнення ними 18 років забороняється.
У зв’язку з повномасштабним вторгненням на територію України певна кількість неповнолітніх громадян України у віці від 16 до 18 років опинилися в країнах ЄС без супроводу. Оскільки в країнах ЄС такі неповнолітні вважаються дітьми без супроводу, то до них застосовуються комплексні заходи. Зокрема, вони можуть підпадати під поліцейський нагляд, нагляд з боку соціальних служб, поміщені у спеціальні шелтери тощо. Також, станом на липень 2023 року українське законодавство не передбачає механізму контролю за виїздом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за межі України. Відсутня інформація про долю таких дітей за кордоном.
В червні 2022 року до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року №1167 “Про затвердження Порядку організації виїзду дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок” були внесені зміни із врахуванням умов збройної агресії. Змінами передбачено механізм контролю за переміщенням дітей у разі виїзду на оздоровлення чи відпочинок. Проте Порядок не розповсюджується на інші випадки переміщення.
Законопроєктом пропонують внести зміни до Цивільного кодексу України, якими передбачити, що:
право на вільний самостійний виїзд за межі України дитина набуватиме після досягнення повноліття, тобто 18 років;
дитина, яка не досягла 18 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків вихователів, опікуна, піклувальника, наданою у визначеній законом формі, та у супроводі одного з них або іншої уповноваженої ними особи, крім випадків, передбачених законом;
дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування має право на виїзд за межі України за погодженням з органом опіки та піклування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України детальніше за посиланням.
Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору. Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України”.
Доступ до освіти осіб з тимчасово окупованої території України (далі — ТОТ) та територій, де проводяться бойові дії, є важливим компонентом реінтеграції до освітнього, культурного та громадського простору України.
З початку збройної агресії проти України у 2014 році доступ до освіти для жителів ТОТ був ускладненим. Для них передбачались окремі процедури вступу, підтвердження освітніх документів. Як результат, це приводило до низької кількості вступників з ТОТ. За офіційними даними Міністерства освіти і науки України у 2016 році з окупованої території Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь до закладів вищої освіти (далі — ЗВО) вступило 1008 осіб, у 2017 р. — 1550, у 2018 р. — 1776, у 2019 р. — 1865, у 2020 р. — 2026, у 2021 р. — 2083, у 2022 р. — 7018 осіб. Статистика за 2022 рік включає осіб з територій, тимчасово окупованих до та після 24 лютого 2022 року, а також осіб, місце проживання яких зареєстровано (задекларовано) на території ведення бойових дій, внутрішньо переміщених осіб. Інформація щодо вступу в загальному порядку (через ЗНО) не ведеться.
Попри вжиття державою ряду заходів щодо отримання освітніх послуг жителями ТОТ, існує цілий спектр проблем та невирішених питань, які вимагають уваги зі сторони як законодавчої, так і виконавчої влади.
У даному аналізі наводиться опис проблем, пов’язаних з доступом до освіти постраждалих від збройної агресії проти України, зокрема людей з ТОТ. Зазначений нижче опис проблематики та наведені рекомендації зроблені на підставі аналізу нормативно-правових актів, їх практичного застосування, а також на підставі звернень, що надходять до організацій Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії проти України.
I.Нормативно-правове регулювання
Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Обов’язковим є отримання повної загальної середньої освіти та сприяння державою у праві особи безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Конституційні права і свободи мають бути гарантованими незалежно від місцезнаходження громадянина України.
Своєю чергою, відповідно до статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» одним з основних напрямів захисту прав і свобод цивільного населення на ТОТ є забезпечення доступу до закладів освіти. Зазначене реалізується шляхом забезпечення:
права на здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за будь-якою формою здобуття освіти, визначеною законодавством;
права продовжити навчання та пройти державну підсумкову атестацію у відповідних закладах освіти на території інших регіонів України у разі якщо вони не завершили здобуття повної (базової) загальної середньої освіти;
права здобути на конкурсних засадах вищу, фахову передвищу та професійну (професійно-технічну) освіту за кошти державного бюджету, зокрема на умовах державного замовлення, у порядку та в межах квот, визначених Міністерством освіти та науки України (далі — МОН);
права на проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання у порядку, визначеному МОН, за винятком осіб, які здобуття вищої освіти на тимчасово окупованій території почали після дати початку тимчасової окупації відповідної території.
Процедуру здобуття освіти жителями ТОТ має бути забезпечено Кабінетом Міністрів України через профільні органи центральної влади. З цією метою МОН затверджено ряд підзаконних нормативно-правових актів:
— наказ МОН від 19 травня 2016 року № 537 «Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року»,
— наказ МОН від 01.03.2021 року № 271 «Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України»
— наказ МОН від 10.02.2021 року № 160 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства освіти і науки України», яким визначено Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти.
II.Проблеми та виклики у реалізації освітніх прав осіб з ТОТ та територій, де проводяться бойові дії.
Забезпечення доступу до дошкільної освіти
Механізм реалізації не визначено законодавством. Попри впровадження МОН ініціатив з запуском дитячих онлайн-садочків після початку повномасштабної збройної агресії проти України (наприклад, ЮНІСЕФ разом із МОН запустили дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років), він
не є адаптованими для дітей, які проживають на ТОТ, інформація має обмежене поширення. Також, доступ до них є обмеженим або недоступним із-за блокування українського телебачення або ресурсів на яких такий контент розміщено.
Забезпечення доступу до загальної середньої освіти
1. Реалізація права на освіту громадян України, що проживають на тимчасово окупованих та деокупованих територіях України.
Внаслідок повномасштабної збройної агресії проти України діти з ТОТ різних років навчання часто позбавлені можливості виїхати з цієї території (відсутність коштів, загроза життю тощо). Проте виявляють бажання навчатися в українських закладах освіти дистанційно. До громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії проти України, регулярно надходять звернення від батьків таких дітей з запитом на отримання повної інформації стосовно вступу до навчальних закладів на підконтрольній території України.
Крім того, на державному рівні вже сьогодні потребують впровадження програми та методики отримання освіти для дітей, які тривалий час проживали на ТОТ та зазнали впливу російської пропаганди. Слід констатувати, що освітні заклади на території України повною мірою не готові надавати послуги у формі дистанційної чи екстернатної освіти особам, які тривалий час перебували в окупації. Врахуванню потребує необхідність адаптації учнів до освітнього стандарту України, усунення прогалин та додаткового навчання за предметами, які не вивчалися ними в попередній період (українська мова та література, історія України, правознавство тощо), надання психологічної допомоги та підтримки. З огляду на це, необхідним є визначення особливості включення таких осіб до освітнього процесу на різних рівнях та у різних формах. Крім того, визначеними мають бути засади відновлення освітніх процесів після деокупації ТОТ з точки зору підтримки вчителів, які знаходилися в окупації, надання їм психологічної підтримки.
2. Підтвердження здобуття загальної середньої освіти для громадян України, які проживають на ТОТ України.
Мешканці територій України, тимчасово окупованих з 2014 року, протягом всього цього часу змушені були здобувати загальну середню освіту в окупації. Як наслідок, протягом 2014-2023 років сотні тисяч дітей отримували (і продовжують отримувати) знання поза освітніми стандартами України. В свою чергу, відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” документи, в тому числі освітні, видані окупаційною владою, не визнаються Україною.
Відповідно до наказу МОН від 01.03.2021 року № 271 «Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України», підтвердження здобуття базової середньої або повної загальної середньої освіти в закладі освіти на ТОТ можливо лише одночасно зі вступом до ЗВО. У разі бажання отримати лише свідоцтво про базову або повну загальну середню освіту таке має здійснюватись відповідно до пункту 9 Розділу II. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Згідно з даним Положенням вимагається складання річного оцінювання та атестацію на загальних підставах зі здачею обов’язкових предметів ДПА у кількості шести (в той час, коли процедура через освітні центри вимагає здачі лише двох предметів). Водночас, період здачі є невизначеним і у разі звернення протягом навчального року, така здача відбувається наприкінці року (на відміну від триденного періоду при зверненні через освітні центри).
Крім того, незважаючи на складність виїзду з ТОТ, деяким молодим людям вдається повернутися на підконтрольну територію України, або виїхати до іноземних держав. При цьому діти, які вирішили залишитися на території іноземних держав, виявляють бажання продовжити навчання за українським освітніми стандартами дистанційно або здобувати освіту в іноземних освітніх закладах. В свою чергу, вони зіштовхуються із неможливістю підтвердження здобутих на ТОТ знань та навичок, отримання документу про загальну середню освіту без необхідності приїзду та звернення до освітніх установ на підконтрольній Уряду України території.
Забезпечення доступу до професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти
1. Реалізація системи вступу для осіб з ТОТ через освітні центри.
З 2016 року в Україні діє спрощена система вступу для осіб з тимчасово окупованих територій АР Крим та м. Севастополь й окремих територій Донецької та Луганської областей, шляхом звернення до освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Вказана система передбачає можливість вступу без проходження процедури зовнішнього незалежного оцінювання (далі — ЗНО) та національного мультипредметного тесту (НМТ), а на підставі освітньої декларації й вступних іспитів. У 2021 році перелік ЗВО (освітніх центрів), куди вступники можуть бути зараховані за спрощеною процедурою, був значно розширений. Для порівняння, до 2020 року вступ осіб з АР Крим та м. Севастополь за спрощеною процедурою відбувався у 35 ЗВО (переважно — у переміщені навчальні заклади). Після 2020 року список був розширений до більш як 200 ЗВО. Додатково зазначаємо, що можливість бути зарахованими на бюджетні місця для осіб з ТОТ визначено Порядком прийому осіб, які проживають на ТОТ, за відповідною квотою 2.
У 2022 році через бойові дії, блокування або оточення певних громад, значна кількість вступників не мала змоги виїхати та скористатися механізмом спрощеного вступу. З метою реалізації вступної кампанії 2022 року було запроваджено процедуру вступу шляхом проходження дистанційної співбесіди або творчого конкурсу в ЗВО. Процедура поширювалась також на осіб, які проживають на ТОТ. Попри те, що даний механізм є виправданим і може бути продовженим до завершення дії воєнного стану, його реалізація супроводжувалась наступними проблемами:
відсутній єдиний зрозумілий алгоритм дій вступника. Протягом вступної кампанії 2022 року (і така ситуація повторюється у 2023 року) відсутня інформація про вичерпний перелік документів, необхідних для вступу;
застосовувалися різні підходи під час допуску до проведення співбесіди. В деяких ЗВО відмовляли у проведенні співбесіди без направлення атестата про середню освіту українського зразка, переміщені ЗВО допускали до співбесіди без такого документа;
відсутній єдиний порядок подання документів та складання співбесіди. Невідомим залишається стан реалізації онлайн-платформи, яка могла б використовуватися для подання документів, складання іспитів для отримання атестату про повну загальну середню освіту, проведення іспитів для вступу чи співбесід; роботи зі створення платформи мали розпочатися у 2022 році, але проект не було реалізовано через повномасштабне вторгнення рф;
обмежені можливості виїзду. Переміщення для жителів тимчасово окупованої території через територію російської федерації, за умови відсутності паспортних українських документів, можливий на підставі «паспортних документів», виданих російською окупаційною владою тільки у супроводі одного з батьків (згода другого з батьків не вимагається), або шляхом надання засвідченої згоди обох батьків на виїзд дитини зі сторонніми особами;
відсутність належної інформаційної кампанії. Поширення інформації про вступ здійснюється через обмежені канали комунікації, зокрема офіційний сайт та «гарячу лінію» МОН, урядову гарячу лінію. Одночасно з цим, офіційний сайт МОН не містить необхідної спеціалізованої інформації, оновлюється несвоєчасно;
неможливість отримання паспортних документів для продовження навчання. Хоча процедура вступу і передбачає можливість надання свідоцтва про народження, для продовження навчання потрібно надати паспорт громадянина України. Своєю чергою, враховуючи те, що вступники є старші 14 років, отримання паспортного документа можливе тільки на підконтрольній території України.
Розроблений Міністерством освіти і науки України наказ від 15.03.2023 №276 «Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році» зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 519/39575 визначає, що вступити за квотою-2 можуть особи, місце проживання яких станом на 24 лютого 2022 року задекларовано (зареєстровано) на ТОТ, території населених пунктів на лінії зіткнення та адміністративній межі або які переселилися з неї після 01 січня 2023 року.
Однак, положення Порядку суперечать нормам чинного законодавства, в частині декларування (реєстрація) місця проживання на ТОТ. Адже, відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту» для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які отримали документ про повну загальну середню освіту, прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється у межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти України.
Одночасно, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування)особи, видача витягу з реєстру територіальної громади, здійснюється органом реєстрації на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідного виконавчого органу сільської,селищної або міської ради.
Однак, на ТОТ в період окупації не діють відповідні органи реєстрації й відповідно у громадян, які проживають на вказаних територіях, відсутня можливість зареєструвати або задекларувати місце свого проживання, особливо в період воєнного стану.
2. Забезпечення доступу до інформації щодо можливостей та процедури вступу з ТОТ.
Абітурієнти з числа мешканців ТОТ та внутрішньо переміщені особи при зверненні на “гарячі лінії” громадських організацій неодноразово зазначили, що інформація щодо порядку вступу, пільг, на які мають абітурієнти та студенти, не є достатньою. Поширення необхідної інформації здійснюється через обмежені канали комунікації.
“Гаряча лінія” МОН України за контактним номером 0 (800) 50-45-70 для вступу студентів з ТОТ працює лише в період вступної кампанії. Консультація за телефоном урядової гарячої лінії – 1545 (для осіб із ТОТ – 0 800 50 44 25) здійснюється за тарифами оператора. Дзвінки з ТОТ на підконтрольну Уряду України територію за загальнонаціональними номерами фактично неможливі.
В свою чергу, процес пошуку інформації на офіційному сайті МОН України — ускладнений, сайт містить застарілу інформацію щодо окремих положень. Крім того, в значній частині випадків здійснюється цитування положень нормативно-правових актів, які не супроводжуються зрозумілими роз’ясненнями та покроковими алгоритмами дій. Інформація в доступному форматі необхідна як для абітурієнтів, так і співробітників ЗВО.
Абітурієнти з ТОТ починають контактувати з закладами освіти за декілька місяців до фактичного початку вступної кампанії, але отримати повну інформацію не можуть.
У квітні-травні 2023 року активісти та представники громадських організацій провели моніторинг 20 ЗВО, які лідирують за кількістю абітурієнтів з ТОТ, щодо рівня їхньої підготовки до вступної кампанії для абітурієнтів з ТОТ та рівня доступності інформації щодо вступу. Відтак за його результатами:
майже половина ЗВО, які мають створені освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», надавали застарілу або неповну інформацію про їхню діяльність. При цьому 6 освітніх центрів взагалі не надавали консультації на момент опитування;
заклади освіти мають обмежені канали для зв’язку та надання консультації (здебільшого це контактний номер телефону, соціальні мережі або електронна пошта). Один з університетів мав виключно електронну пошту для контактування з питань вступу з ТОТ;
на офіційних веб-сайтах абітурієнти також вкрай обмежені у можливості отримати інформацію щодо вступу. Лише 6 опитаних ЗВО публікують та оновлюють її. Водночас, висвітлена інформація не може вважатися доступною, адже більшість даних про вступ було взято безпосередньо з наказу про порядок вступу та містила юридичні терміни і складу лексику. Також часто інформація розміщувалася у файлах великого розміру;
на момент проведення опитування лише 11 ЗВО мали затверджені вченою (педагогічною) радою Додатки до правил прийому. Більшість спирається на Порядок, визначений у Наказі МОН №271. При чому в одному ЗВО посилаються на Умови прийому від 2021 року;
інформація про підтвердження здобутого раніше рівня освіти наявна лише у половини опитаних ЗВО. Також лише половина ЗВО змогли надати інформацію про закріплений заклад середньої освіти для підтвердження рівня знань;
Інформація про додаткову сесію НМТ була висвітлена лише половиною ЗВО. Водночас частина ЗВО планує доповнити інформацію з початком вступної кампанії;
У майже половини опитаних ЗВО не було додано необхідний додаток щодо вступу осіб з ТОТ.
Внаслідок такого підходу охоплюється обмежена цільова аудиторія, шо негативно впливає на кількість випускників з ТОТ, які вступають в ЗВО на підконтрольній Уряду України території.
3. Переведення на бюджет студентів, які перемістилися з ТОТ України до 24.02.2022 року.
28 жовтня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1224 “Про затвердження Порядку переведення на навчання за державним замовленням окремих категорій здобувачів фахової передвищої, вищої освіти, які зараховані до закладів фахової передвищої, вищої освіти до 2021 року включно на місця, що фінансуються за кошти фізичних та/або юридичних осіб”.
Серед переліку документів, які мають бути надані — витяг про реєстрацію місця проживання. Якщо у витязі визначається, що “Відомості відсутні” або “Знято з місця реєстрації” (до 24.02.2022), то разом з витягом необхідно надати документ про освіту. Мова йде про освіту, здобуту у відповідний період часу в закладі освіти, який розташований на ТОТ чи на території громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджується Мінреінтеграції.
Студенти, які вступали до ЗВО до 2021 року з ТОТ Донецької та Луганської областей, АР Крим та м. Севастополь, не можуть надати ані відомості з реєстру (в таких випадках у витягу буде позначено “відомості відсутні”), ані документ про освіту. Ситуація ускладнюється тим, що за законом документи, видані на ТОТ, не визнаються Україною. Такі студенти фактично позбавляються права на переведення на бюджетну форму навчання через неможливість надання підтверджуючих документів.
Також наявна певна дезорієнтація студентів, яка виникла внаслідок публічних заяв представників влади, що не відповідає суті нормативних змін. При попередній публічній комунікації повідомлялось, що на бюджетні місця можуть претендувати та бути переведені всі без виключення студенти ВПО. Проте на практиці переведенню на бюджет підлягають лише студенти з територій, які були окуповані після 24.02.2022 року.
4. Підтвердження освітніх кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на ТОТ.
Освіта, здобута на ТОТ, та документи про здобуття відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, які видані на цих територіях, є недійсними і не створюють правових наслідків. Відповідно, особи, які отримали такі документи, не мають змоги працевлаштуватися на підконтрольній Уряду України території.
Станом на публікацію аналізу, підтвердити отримані знання та відповідну освітню кваліфікацію можливо лише за професійно-технічним спеціальностям. При цьому не існує жодних механізмів підтвердження періодів навчання та кваліфікацій в системі вищої освіти, здобутої на ТОТ.
Відповідно до Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на ТОТ України після 20 лютого 2014 року, затвердженого Наказом МОН України до листопада 2021 року, діяла процедура підтвердження кваліфікацій, отриманих на ТОТ АР Крим та м. Севастополь. Згідно з нею, особи, які отримали освіту на ТОТ АР Крим та м. Севастополь незалежно від того, вступили вони до 2014 року або після 2014 року, мали змогу підтвердити освітню кваліфікацію. Положення цього наказу стосувалися лише ТОТ АР Крим та м. Севастополь, та не розповсюджувалися на ТОТ Донецької та Луганської областей.
Після набрання чинності Законом України “Про скасування вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України” було внесено зміни до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. Відповідно до них, право на проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання мають тільки особи, які почали навчання до 20 лютого 2014 року. Наразі Громадська організація “Крим СОС” веде судову справу, щодо оскарження відмови одного з ЗВО в проведенні підтвердження кваліфікацій, отриманих на ТОТ АР Крим та м. Севастополь.
Слід зазначити, що у січні 2022 року Мінреінтеграції за погодженням із МОН була створена Робоча група щодо обговорення законопроекту, спрямованого на запровадження механізму проходження атестації для визнання освітніх кваліфікацій особами, які завершили здобуття вищої освіти на ТОТ. Актуальність зазначеного питання підтверджується зверненнями до громадських організацій. Особливо багато звернень фіксується від представників медичних спеціальностей.
Зазначена проблема ускладнюється й тим, що студентів багатьох закладів вищої освіти на ТОТ направляли/ють до російської федерації для складання випускних іспитів. Як результат, особи отримують диплом про вищу освіту встановленого російським законодавством зразка. Крім цього, у таких дипломах зазначалось, що очну частину студентом було прослухано у «закладі», який розташований на ТОТ. Таким чином, формально освіта отримана на ТОТ, а освітній документ видано на території рф. Подібна практика видачі документів існує вже тривай час, а державою не визначено порядку реагування на зазначені виклики.
Запровадження механізму підтвердження здобутих кваліфікацій, надасть можливість нашим громадянам долучитися до роботи на підконтрольній Уряду України території та поповнити різні галузі економіки країни фахівцями, яких наразі бракує. Крім того, запропонована можливість є одним із напрямків реінтеграції ТОТ та може розглядатись як пілотний проєкт заходів в освітній сфері після деокупації.
Усі спроби врегулювати зазначені у цій частині питання не були успішними. Занепокоєння викликає пасивна позиція центрального органу виконавчої влади у сфері освіти. В письмовій відповіді МОН зазначає про можливість розв’язання питання тільки “шляхом зарахування до університетів, які підтвердили свою патріотичну позицію та з 2015 року перебувають на підконтрольній території, здійснюють освітній процес і мають статус переміщених університетів ”.
III. Державна політика щодо забезпечення освітніх прав жителів ТОТ
Однією з цілей державної політики щодо забезпечення деокупації тимчасово окупованої території та її безпечної реінтеграції, затвердженої Указом Президента України №117/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» є формування та реалізація політики в освітній сфері щодо зростання та зміцнення рівня довіри, гарантування прав та законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок тимчасової окупації. Визначається, що Україна сприяє доступу до закладів освіти громадянам України, які проживають на ТОТ, для забезпечення реалізації ними права на освіту, зокрема впроваджує механізм спрощеного здобуття освіти для осіб, які проживають на ТОТ, а також заохочення осіб, які здобували освіту на ТОТ, до продовження здобуття освітнього рівня на підконтрольній Україні території. Впровадження ж освітньої реформи здійснюється з урахуванням потреб громадян України, які проживають на ТОТ.
Своєю чергою, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» визначено стратегічну ціль №3 «Забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних верств населення», яка передбачає операційну ціль з надання вступникам з видатними досягненнями широкого вибору місць навчання, а вразливим незахищеним групам населення, мешканцям ТОТ — особливої підтримки в доступі до вищої освіти. Визначається, що для їх досягнення передбачено виконання завдання з надання особливої підтримки мешканцям ТОТ, незахищеним та вразливим групам населення.
Разом з тим, операційний план на 2022-2024 роки визначає лише заходи з запуску програм навчання магістрів, докторів філософії та докторів наук у провідних закладах вищої освіти та наукових установах в Україні і за кордоном (в межах програм, що фінансуються з Фонду Президента України), запровадження програм мобільності (стажування) у Президентському університеті та інших провідних закладах вищої освіти України.
Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 312-р “Про схвалення Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках” затверджено Операційний план заходів (далі — План заходів).
Відповідно до стратегічної цілі №3 “Сприяння адаптації внутрішньо переміщених осіб на новому місці проживання безпосередньо після внутрішнього переміщення” передбачено завдання щодо забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб до освітніх послуг. Зазначене завдання включає наступні заходи:
розроблення та запровадження механізмів проведення атестації для визнання результатів навчання та періодів навчання на ТОТ для отримання документів про базову середню та повну загальну середню освіту;
проведення інформаційно-роз’яснювальних кампаній для дітей і молоді з числа внутрішньо переміщених осіб щодо порядку вступу до закладів освіти, розташованих в інших регіонах України, та інших освітніх можливостей для молоді на території, підконтрольній Уряду України;
створення окремих інформаційних ресурсів для ВПО, зокрема розміщення посилань на безкоштовні відео-уроки, презентації з української мови, заходи та проекти з формування української національної та громадянської ідентичності;
забезпечення пільгового кредитування ВПО для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
створення умов для отримання освітніх послуг ВПО, зокрема облаштування простору для навчання, забезпечення ВПО комп’ютерним обладнанням, електронними пристроями.
Загальні висновки та рекомендації
Забезпечити своєчасне та системне інформування осіб щодо можливостей доступу до дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Сюди включається надання достатньої інформації щодо вибору закладу освіти, процедури подачі документів та самої процедури дистанційного навчання;
Розробити та впровадити освітню концепцію стосовно жителів ТОТ, яка визначатиме особливості залучення таких громадян до української освіти на різних рівнях та у різних формах. Крім того, така концепція має визначати засади відновлення освітніх процесів після деокупації ТОТ;
Створити механізм для підтвердження результатів навчання та проходження періодів навчання за курс загальної середньої освіти, отриманих на тимчасово окупованій території для продовження навчання у тому числі за кордоном;
Створити можливості для студентів з ТОТ продовжити навчання у закладах вищої освіти, розташованих на підконтрольній Уряду України території, в дистанційній формі, оскільки можливість виїзду з таких територій заблокована окупаційними військами або/та становить загрозу життю, здоров’ю та свободі громадян;
Забезпечити отримання актуальної інформації на сайті МОН щодо спрощеного порядку вступу через Центри «Крим-Україна», «Донбас-Україна» у 2023 році, зокрема: терміни та форми отримання заявниками документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту в умовах, терміни та форми прийому для здобуття вищої або фахової передвищої освіти, порядок онлайн подання документів;
Розробити законопроєкт, який передбачатиме можливість визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання громадян України з ТОТ, зокрема, Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, які почали здобуття вищої освіти чи здобули її на ТОТ;
Внести зміни до Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на ТОТ України після 20 лютого 2014 року,затвердженого наказом МОН від 19 травня 2016 року № 537, з метою його приведення у відповідність до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та подальшої реалізації
Посилання:
Під тимчасово окупованою територією України мається на увазі тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, окремі райони Донецької та Луганської області, а також територія, тимчасово окупована після 24.02.2022 року
Згідно інформації наданої Міністерством освіти і науки України
До Коаліції громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії проти України, входять Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас СОС», ГО «Крим СОС», БФ «Право на захист», БФ «Восток SOS», ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», БФ «Stabilization Support Services», Кримська правозахисна група.
Квота-2 – пільгова категорія громадян, які знаходяться в районах проведення воєнних (бойових) дійа бо які перебувають у тимчасовій окупації. Абітурієнти з цих регіонів зможуть вступити без ЗНО (НМТ) – на основі іспитів або дистанційної співбесіди. Квота-2 встановлюється у ЗВО обсягом 10% (але не менше 1 місця) або 20% у переміщених (тимчасово переміщених) ЗВО
Моніторинг щодо готовності закладів вищої освіти приймати абітурієнтів із тимчасово окупованих територій.
Відомості про кваліфікаційні центри, уповноважені на оцінювання та визнання результатів навчання осіб, а також відповідний перелік освітніх кваліфікацій, які можуть бути підтверджені, розміщено на сайті Національного агентства кваліфікацій.
