hawerand – Page 28 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Голові Центральної виборчої комісії
Сліпачук Т.В.

Шановна Тетяно Володимирівно!

Висловлюємо Вам свою повагу та вдячність за організацію та проведення чергових виборів Президента України на високому рівні у відповідності до базових міжнародних стандартів організації демократичних виборів.

Окремо хочемо підкреслити позитивні дії Центральної виборчої комісії та Державного реєстру виборців задля спрощення доступу громадян України до участі в виборах, зокрема, внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян. На президентських виборах 2019 року процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси скористалася рекордна кількість виборців  – 315 725 під час першого туру та 325 604 при повторному голосуванні!

Разом з тим, попри позитивні зрушення, залишається низка проблем з реалізацією виборчих прав громадян. Ці проблеми, зокрема, пов’язані з обмеженнями, які прописані в Постанові ЦВК  №893 “Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси” від 13 вересня 2012 року.

Високо цінуючи зусилля Центральної виборчої комісії, спрямовані на захист та забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, та враховуючи низьку ймовірність зміни законодавства про вибори перед парламентськими виборами, просимо Вас лібералізувати процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, в межах повноважень ЦВК.

Зокрема, просимо звернути увагу на нагальну необхідність:

1. Забезпечити можливість подання заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси через онлайн-кабінет виборця на сайті Державного реєстру виборців (наприклад, використовуючи електронний цифровий підпис чи через BankID).

2. Розробити та впровадити механізм, який дозволить уникнути необхідності повторного подання заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси, за бажанням виборця (через онлайн-кабінет, через відповідну позначку в заяві тощо) в разі призначення повторного голосування.

3. Дозволити всім громадянам, які звертаються із заявою про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси, не надавати додатково документи, що обґрунтовують необхідність такої зміни. Ця норма вже застосовувалась для виборців, які мають виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях України. Вибори Президента України-2019 продемонстрували доцільність запровадження подібної норми та ефективність її застосування, тому варто поширити ці положення для всіх громадян України.

4. Нормативно врегулювати спрощену процедуру зміни місця голосування для осіб з інвалідністю, додавши до Постанови №893 положення, що виборець, який постійно не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити іншу особу на подання заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Водночас бажано надати можливість під час подачі заяви про зміну місця голосування, одразу вказувати безпосереднє місце перебування особи з інвалідністю (НПС), за якою вона отримує можливість голосувати в день виборів, щоб члени дільничної виборчої комісії отримали цю інформацію без додаткової заяви виборця.

5. Передбачити можливість отримання посвідчення про тимчасову зміну місця голосування на електронну пошту. Прохання членів дільничної виборчої комісії пред’явити посвідчення є незаконним, але багато виборців хотіли пересвідчитись , що їх знайдуть у списках виборців і бажали отримати додатковий документ, що підтверджує звернення до відділу ведення ДРВ та тимчасову зміну місця голосування. Водночас, з причин надмірного навантаження на працівників відділів ведення ДРВ в останній тиждень перед виборами, не всі виборці мали змогу отримати роздруковані посвідчення. Також доцільно посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу для населення, працівників відділів ведення Державного реєстру виборців та членів дільничних виборчих комісій щодо відсутності необхідності надавати посвідчення про зміну місця голосування при отриманні бюлетеня.

6. Передбачити можливість подавати заяву про тимчасову зміну місця голосування за екстериторіальним принципом в будь-якому відділі ведення Державного реєстру виборців, а не лише за місцем знаходження в день виборів чи місцем реєстрації. Особливо це важливо для виборців, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму, оскільки вони не можуть звернутися до відділів ведення ДРВ за місцем реєстрації.

7. Для виборців, які тимчасово перебувають закордоном та не стоять на консульському обліку просимо надати можливість подавати заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси через консульські установи.

8. Забезпечити реальну практичну можливість визначати виборчу адресу та змінювати місце голосування для участі в загальнодержавних виборах громадянам України, які не мають зареєстрованого місця проживання, зокрема:

– тим громадянам України, які вибули з Реєстру виборців. Станом на 30 квітня 2019 року 968 783 виборців мають позначку “вибув”. Ці громадяни в онлайн-кабінеті виборця отримують інформацію, що про них “наявний запис з такими персональними даними, проте не визначена виборча адреса, що унеможливлює включення до списку виборців та голосування на виборах”;

– дітям з числа внутрішньо переміщених осіб, які досягли 18 років, але при отриманні паспорту громадянина України не змогли зареєструвати місце проживання ані за адресою покинутої домівки, ані за місцем фактичного проживання. Точну кількість таких виборців порахувати неможливо, і в Державному реєстрі виборців жодної інформації про них немає (на відміну від даних про тих, хто мав зареєстроване місце проживання, але вибув).

Просимо забезпечити ефективне виконання частини 3 статті 8 Закону “Про Державний реєстр виборців” стосовно визначення виборчої адреси за вмотивованим зверненням громадян, які не стоять на обліку бездомних осіб і не мають зареєстрованого місця проживання.

Тимчасова зміна місця голосування є поки що єдиним доступним для мобільних категорій громадян механізмом забезпечення реалізації права голосу. Не чекаючи на рішення парламенту, просимо не зупинятися на досягнутому і якнайскоріше оптимізувати цю процедуру у вказаних вище напрямках.

Центральній виборчій комісії вдалося організувати демократичні президентські вибори, і ми впевнені, що Комісії вдасться оперативно покращити умови реалізації виборчих прав громадян та забезпечити найвищі стандарти виборчого процесу під час обрання Верховної Ради України.

З повагою,

Тетяна Дурнєва, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Альона Луньова, Центр прав людини ZMINA

Олександр Галкін, БФ “Право на захист

Вершиніна Валерія, БФ “Stabilization Support Services

Олександра Дворецька, БФ “Восток SOS

Валерія Поклонська, ГО “Донбас SOS

Ольга Айвазовська, Громадянська мережа ОПОРА

Таміла Ташева, ГО “Крим СОС

Наталія Скрипка, ГС ВГО “Національна Асамблея людей з інвалідністю України

Костянтин Блажевич, ГО “Закарпаття-Донбас

Анастасія Перепелиця, ГО “Донбаська Ініціатива “Міст

У Святогірську Донецької області відбувся тренінг “Пiдхiд, що базується на правах людини: головні тези. Адвокацiя. Iнструменти мiсцевоi адвокації. Приклади успiшних адвокацiйних кампанiй”.

Протягом 3-х днів учасники й учасниці опановували методики побудови ефективної співпраці, пошук й залучення партнерів, визначення спільних цілей й створення дієвих коаліцій на місцевому рівні. Навчання проводила Ольга Мартиновська.

Тренінг відбувся в рамках компоненту “Громадська безпека та соціальна згуртованість” Програми ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP)

В цій брошурі авторка, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва (на момент написання – керівниця напрямку захисту прав та інтересів громадян Донецької обласної організації «Комітет виборців України», координаторка проектів) ділиться секретами успішної адвокації та надає опис конкретних дій на прикладі трьох кампаній, які були ефективними в Донецьку в 2007-2014 роки.

Завантажити брошуру
У квітні 2019 року вся увага, безперечно, була прикута до виборчого процесу. ВПО та трудові мігранти напередодні 2-го туру виборів Президента так само, як і напередодні 1-го, мали можливість за прощеною процедурою змінити місце голосування, щоправда, для цього у них були обмежені строки – 1 тиждень… У бюлетені ми подаємо інформацію: про кількість громадян України, які змінили місце голосування; про те, як це відбувалося – у чергах й очікуванні; про звернення Запорізької міськради до органів центральної влади України з приводу прискореного розгляду законопроекту №6240; про деякі висновки міжнародних спостерігачів щодо обізнаності ВПО про їхнє право голосувати на виборах Президента та інша інформація…

Повний варіант електронного бюлетеню №16 за посиланням. Зі змістом попередніх випусків бюлетеню можна ознайомитися за цим посиланням.

Ця ініціатива реалізується громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або уряду Великої Британії.
Події, які відбуваються в країні після 2014 року, значно змінюють політичні, соціальні реалії, в яких живе Запорізька область. Опинившись майже на лінії конфлікту, перебуваючи під загрозою нападу зі сторони Азовського моря, мешканці та влада намагаються впроваджувати державні реформи, долати безпекові ризики, змінюватись адміністративно та ментально. Однак поєднання бізнесу і влади стримує демократичний розвиток в регіоні, створює корупційні ризики та небезпеки для відкату реформ.

Заводські ради на Запоріжжі

Запорізька область – промисловий регіон, один з флагманів металургії та енергетики України. В області розташовано унікальні виробництва, такі як титано-магнієвий комбінат, завод з виробництва графітованих електродів, трансформаторний завод, виробництво авіадвигунів та багато інших. Такі виробництва у період приватизації стали джерелом формування великого капіталу. Вони зараз знаходяться під впливом найпотужніших  національних та регіональних фінансово-промислових груп, які визначають не тільки економіку, але й політику регіону.

Керівники великих підприємств та їх реальні власники просувають у владу регіону та міст лояльних або підконтрольних депутатів та депутаток, формуючи таким чином виконкоми та ради міст та районів області. В свою чергу, виборці та виборчині Запоріжжя часто орієнтуються на політичні погляди власників заводів та підприємств, які забезпечують робочі місця і стабільну заробітну плату. До прикладу, у складі найбільшої фракції Запорізької міської ради “Опозиційний блок”, на момент обрання, половину складали працівники металургійного гіганту “Запоріжсталь” або пов’язаних з ним підприємств, а друга за кількістю депутатів фракція “Нова політика”, сформована з депутатів (чоловіків), які є працівниками ПАТ «Мотор Січ». Наразі дехто з депутатів вже керує комунальними підприємствами міста.

Підкріплене медіа ресурсом злиття бізнесу та влади значно підвищує ризики виникнення конфлікту інтересів, політичної та економічної корупції. Такий стан справ підтверджується корупційними скандалами навколо розподілу землі та тендерних закупівель. Загалом, упродовж 2018 року за даними прокуратури області складено 332 адміністративні протоколи щодо корупційних дій, в той час як у 2017 році – 226.

Така ситуація у владі та фокус на великих підприємствах, прояви корупції та недостатня прозорість влади стримують розвиток малого та середнього підприємництва. Це підтверджує і передостання позиція регіону у Regional Doing Business-2018 і доволі низькі рейтинги області за показником Розвиток малого та середнього підприємництва (Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів за 2017 рік). За результатами рейтингу Regional Doing Business-2018 підприємці відчувають складнощі у одержані дозволів на будівництво та оформленні земельних ділянок, недостатньому розвитку електронних сервісів. В той же час, одним із найбільших викликів, який об’єднує як малі, так і великі підприємства, є відтік кваліфікованих кадрів на заробітки в країни Європи. Працедавці шукають можливостей залишити людей на підприємствах області. Але конкурувати із зарплатами, які пропонують закордоном, місцевому бізнесу вкрай важко.

Запорізькі трансформації: гендер та громадський сектор

Результати виборів 2014-2015 року демонструють підвищення рівня політичної конкуренції в Запорізькій області. Тільки у декількох районних та міських радах політична партія “Опозиційний блок” отримала більше 50 % мандатів. У переважній більшості рад у владі відсутня політична монополія однієї політичної сили, а на виборах селищних рад здебільшого перемагають самовисуванці. Під час місцевих виборів 2015 року політичні партії включили у виборчі списки жінок в межах встановленої квоти, водночас кількість обраних жінок у міських та Запорізькій обласній раді залишається значно меншою од встановленої законом третини. За результатами місцевих виборів 2015 року тільки у Бердянській міській раді 33 % жінок, в інших місцевих радах міст обласного значення жінки були у суттєвій меншості.

Жодна жінка із Запорізької області не стала народною депутаткою за мажоритарною системою. Лише кожну п’яту об’єднану громаду та два міста з чотирнадцяти очолює жінка. Така ситуація є наслідком суспільних стереотипів, нестачі фінансового ресурсу, домінуванні в області підприємств промисловості, на яких традиційно керівні посади займають чоловіки. Процеси впровадження стандартів гендерної рівності на рівні місцевої влади все ще залежать від державного регулювання та підтримки міжнародних організацій.

Як місцеві, так і національні недержавні організації намагаються підсилити рівень участі громадян та громадянок у демократичному процесі, посилюючи спроможність вразливих груп. Новим поштовхом для розвитку організацій громадянського суспільства стали події Революції гідності та військова агресія Росії. Перед зовнішньою загрозою суспільство стало більш консолідованим, утворилися нові громадські організації, які підтримували військових та внутрішньо переміщених осіб, виник потужний волонтерський рух. Учасники АТО створюють ветеранські об’єднання та мають представників у місцевих радах. Однак внутрішньо переміщені особи (близько 55 тисяч) на сьогодні майже виключені з політичного процесу на місцевому рівні.

Перспективи для регіону

Поточна ситуація ставить великі виклики перед спільнотами Запорізької області. Серед них і пошук порозуміння у світоглядах, і технічна, технологічна модернізація, підвищення рівня життя людей, запобігання безпекових ризиків та протидія зовнішньому впливу. Підгрунтям цього може стати широке залучення громадян та громадянок до суспільного діалогу, політичний плюралізм, винесення на порядок денний підвищення рівня відкритості та прозорості влади як основи для подолання проявів корупції та розвитку демократичних процесів.

Анастасія Перепелиця (Програма “Радник з питань ВПО”). Стаття написана в рамках дослідження регіональних особливостей доброчесності та інклюзивності демократичних процесів

Фото – будівля Запорізької облдержадміністрації та обласної ради (Вікіпедія)
У квітні стартував проект зі зміцнення спроможності Мережі хабів громадянського суспільства, який навчатиме громади ефективно впливати на розвиток місцевого самоврядування. Проект спрямований на сприяння активному залученню громадян до участі в процесі прийняття важливих для розвитку громади рішень.

Проект передбачає серію навчальних та освітніх заходів, адвокаційні та інформаційні кампанії в регіонах, розвиток вже існуючої мережі громадських організацій та допомогу у створенні нових осередків. Впродовж наступних 10 місяців в рамках проекту будуть проведені заходи для громад Закарпатської, Полтавської, Вінницької, Волинської, Донецької та Київської областей.

“В своїй роботі в рамках Мережі хабів ми стикнулися з тим, що громади часто не мають достатньої інформації та необхідних навичок для відстоювання своїх інтересів та реалізації власного потенціалу. Місцева влада може банально «забути» про інтереси громади, розробляючи важливі для неї заходи та програми. Саме тому виникла ідея з проектом, який надаcть громадам ефективні інструменти захисту власних інтересів та участі у місцевій владі”, – зазначила Вікторія Золотухіна, керівник проекту.

Виконавцями проекту є ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БО “БФ” Центр громадський ініціатив” (м. Перечин), ГО “Точка доступу” (м. Краматорськ), ГО “Інститут аналітики та адвокації ” (м. Полтава), Вінницька обласна правозахисна організація “Джерело надії”, ОМ ГО “Волинський інститут права” (м. Луцьк).

Ініціатива виконується за підтримки проекту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

За інформацією Мережі хабів
Про це в інтерв’ю Громадському радіо сказала менеджерка проектів Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Наталія Новикова.

Цього року багато переселенців (і не тільки) доклали чимало зусиль для того, щоб виконати свій громадянський обов’язок. А скільки ж осіб змогли тимчасово змінити місце голосування перед першим і другим туром виборів?

Перед першим туром виборів місце голосування змінили майже 76 000 ВПО і мешканців тимчасово окупованих територій. Перед другим туром цифра майже не змінилася (трохи зменшилася на 130 осіб), розповіла Наталя Новикова.

Якщо ж говорити про всіх громадян, які змінили місце голосування перед другим туром, то це на 10 000 більше, ніж перед першим . Фактично з 7 по 15 квітня, своїм правом тимчасово змінити місце голосування скористалися 325 604 українця, дослідили у громадському холдингу.

Найбільше виборців змінили місце голосування на Київ.

На думку Наталі Новикової, процедура тимчасового місця голосування наразі не відповідає запитам суспільства та ускладнює процес реалізації виборчого права:

«Як громадська діячка і громадянка, яка сама проходила цю процедуру, можу сказати, що вона не є доступною для всіх.

Це стосується не тільки ВПО, а взагалі громадян в Україні. На жаль, для ВПО є свої додаткові обмеження. Виходячи з того, які були черги та які процедурні бар’єри залишаються, можна сказати, що процедура тимчасової зміни місця голосування не відповідає запитам, які є в суспільстві.

Наразі в нас дуже велика міграція всередині країни: як з окупованих територій, так і трудова міграція. Ця процедура ускладнює процес реалізації виборчого права. Наразі є громадяни, які взагалі не мають реєстрації. Є громадяни, в яких ніколи не було реєстрації і їх немає в реєстрі, ми не можемо сказати, скільки громадян не можуть реалізувати виборче право через відсутність реєстрації в паспорті. Є громадяни, які лишилися без реєстрації, їх близько мільйона, і вони також не можуть проголосувати.

Процедура, коли громадянин сам заявляє, що йому краще голосувати на цій дільниці в цьому районі, але йому ще треба надати якийсь доказ того, що йому дійсно потрібно там голосувати, трохи дискримінаційна та іноді лишає громадян без права голосу, тому що вони не можуть надати якісь такі докази, які дійсно вважатимуться достатніми для того, щоб тимчасово змінити місце голосування.

Ми пропонуємо законопроект №6240, який дійсно полегшує всю цю процедуру й дає рівні можливості для голосування для всіх громадян».

Оригінал текстуаудіо
Державний реєстр виборців завершив прийом заяв від громадян України щодо зміни місця голосування перед 2-м туром виборів Президента. 

Як відзначає голова ЦВК Тетяна Сліпачук, фактично з 7 по 15 квітня, своїм правом тимчасово змінити місце голосування скористалися 325 604 українця.  Найбільшу кількість заяв подано від жителів Донецької і Луганської областей – 58 968 і 29 784 відповідно. Якщо порівнювати з цим процесом напередодні голосування 31 березня, то наразі кількість громадян, які скористалися своїм правом зміни, виросла на 9 879.

Пропонуємо ознайомитися з інфографікою за підсумками звернень ВПО до віддлів Державного реєстру виборців щодо зміни місця голосування перед 2-м туром виборів Президента. За основу взято офіційні статистичні дані з Мінсоцполітики (кількість зареєстрованих ВПО у тому чи іншому регіоні) та Держреєстру виборців (кількість звернень громадян щодо зміни місця голосування за період від 7 до 15 квітня 2019 р). Інфографіка дає можливість побачити, у якому регіоні найчастіше ВПО міняли місце голосування, де більший відсоток. Зверніть увагу, що рахувалися лише виборці, які мають виборчу адресу на тимчасово окупованій території.

Про те, як ВПО змінювали місце голосування перед 1-м туром президентських виборів, можна подивитися тут.

Завантажити графіку у максимальній якості
Деяким виборцям ліньки сходити на виборчу дільницю, а інші, навпаки, борються за таку можливість. Ті, хто не може проголосувати за місцем реєстрації, виборюють своє право на вибори у чергах та навіть у судах… Сюжет Deutsche Welle про процедуру зміни місяця голосування перед 2-м туром виборів Президента. Коментар менеджерки проектів Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Наталії Новикової.