hawerand – Page 29 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Депутати Запорізької міськради звертаються до органів влади з приводу прискореного розгляду законопроекту №6240

Запорізька міська рада ухвалила Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України “Про прискорення розгляду проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)” (реєстр. №6240 від 27 березня 2017 року)”

Як відзначається у зверненні, “в Запоріжжі та Запорізькій області проживає близько 56 тисяч осіб, які покинули власні домівки внаслідок російської агресії та намагаються облаштувати своє життя в нових громадах. Значна кількість ВПО, відповідно до результатів соціологічних опитувань, не планують повертатися у свої колишні домівки й у нових місцях проживання облаштовують побут і життя з огляду на перспективи проживання саме у новій для них місцевості. Отже ця категорія виборців повинна мати можливість обирати депутатів місцевих рад та відповідних голів за місцем свого фактичного проживання”.

Запорізькі депутати нагадують, запропонований в законопроекті №6240 механізм надання можливості ВПО брати повноцінну участь у виборах відповідає стандартам політики щодо захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та міжнародним зобов’язанням.

Нагадаємо, рішення Запорізької міської ради є 13 за ліком зверненням органу місцевої влади щодо підтримки ініціативи відновлення усього комплексу виборчих прав ВПО (та трудових мігрантів). Раніше подібні звернення до Верховної Ради спрямували Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська, Криворізька, Білгород-Дністровська, Харківська міські ради, а також – Шосткинська та Попаснянська районні ради та Запорізька обласна рада!

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, як ініціатор адвокаційної кампанії на підтримку законопроекту №6240, висловлює подяку депутатам Запорізької міськради за відповідальну громадянську позицію!

Нагадаємо, 17 січня 2019 р. проект закону №6240 отримав схвалення від Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя й тепер очікується внесення документу на розгляд безпосередньо депутатами українського парламенту.

Завантажити текст Звернення.
Пропонуємо ознайомитися з цифрами щодо зміни місця голосування внутрішньо переміщених осіб у розрізі регіонів. За основу взято дані Держреєстру виборців перед голосуванням 31 березня 2019 року. Рахувалися не всі виборці з Донецької та Луганської областей, а лише ті виборці, які мають виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях.

Завантажити графіку у максимальній якості
До 15-го квітня можна змінити місце голосування перед 2-м туром виборів Президента. Якщо ви перебуватимете у день голосування поза місцем офіційної реєстрації (прописки), потрібно звернутися до відділу Державного реєстру виборців й оформити посвідчення про зміну місця голосування.

Про це – у відеоролику, який підготував Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з партнерами.



Нагадаємо, повторне голосування відбудеться 21 квітня з 8 до 20 години.

Як відомо, перед 1-м туром процедурою зміни місця голосування скористалося 315 725 виборців.
Надмірне навантаження на відділи ведення Державного реєстру виборців призводить до певних особливостей подачі заяви про тимчасову зміну місця голосування в такий короткий термін. Якщо для першого туру змінити місце голосування можна було протягом майже трьох місяців, то для повторного голосування офіційно є лише неповних 9 днів.

Ділимося лайфхаками, як менше хвилюватися та пришвидшити процес:

1. Візьміть з собою копію паспорту та, якщо Ваша виборча адреса не знаходиться на тимчасово окупованій території – копію документу, що підтверджує необхідність зміни місця голосування.

2. Заповніть заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси заздалегідь. Завантажити форму заяви можна на сайті ДРВ. Роздрукуйте і візьміть заяву з собою. Тут можна подивитись зразок заповнення заяви.

3. Не турбуйтеся, якщо не отримаєте одразу посвідчення про зміну місця голосування. Ми знаємо, що деякі відділи ведення ДРВ просять приходити за посвідченнями після 10 чи після 15 квітня. Ймовірно, це робиться для пришвидшення процесу прийому заяв. Але хвилюватися не потрібно, адже:

а) нову виборчу дільницю можна буде побачити в онлайн-кабінеті виборця на сайті ДРВ;

b) для отримання бюлетеню потрібно лише дві умови: Ви маєте бути включені до списку виборців і у Вас з собою має бути документ, який підтверджує громадянство України (паспорт в формі книжечки чи ID-картки, або військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби), або тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, які нещодавно набули громадянства). Прохання членів дільничної виборчої комісії пред’явити посвідчення про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси є незаконним. Протиправна відмова у видачі Вам виборчого бюлетеня, у свою чергу, тягне кримінальну відповідальність. Посилайтеся на частину 2 ст.2 Закону України «Про вибори Президента України» в разі, якщо у Вас вимагатимуть посвідчення.

Виборці, які змінили місце голосування, знаходяться в кінці спику виборців. Тобто шукайте себе не за адресою проживання. Більше про це ми писали перед першим туром.

Відділи ведення Державного реєстру виборців зараз працюють і по вихідних днях. Але графіки у всіх різні. Тому уточніть в самому реєстрі, які години роботи – по телефону або на сайті ДРВ.

Інформація є також у нас на фейсбуці.

Якщо у Вас є пропозиції, як можна оптимізувати процес та покращити доступ громадян до виборчих прав, напишіть нам на пошту, фейсбук – ми узагальнимо всі побажання та відправимо листа в ЦВК. Також використовуйте форму зворотнього зв’язку в онлайн-кабінеті виборця на сайті ДРВ.

Повторне голосування відбудеться 21 квітня з 8 до 20 години.

Нагадаємо, для того, щоб проголосувати 31 березня, в період з 1 січня по 25 березня 2019 року 75 737 виборців з тимчасово окупованих територій подали заяви про зміну місця голосування. З них 4 419 громадян мають виборчу адресу в Криму, 1109 – в Севастополі, 46 338 та 23 871 – на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей відповідно. Усього процедурою зміни місця голосування скористалося 315 725 виборців.

PS. Візьміть з собою ручку, а краще дві – для тих, хто писатиме заяви на місці. Вони стають дефіцитними в такі дні!
В Страсбурзі відбулася робоча зустріч Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи з напрацювання положень звіту “Роль місцевих та регіональних органів влади у захисті внутрішньо переміщених осіб”.

Орієнтовно влітку буде оприлюднено звіт. А днями укладачі документу слухали думки експертів та практиків, чиї позиції та досвід знайдуть відображення у звіті. Від України були присутніми мер Миколаєва Олександр Сєнкевич та виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва.

За її словами, незабаром голова Верховної Ради Андрій Парубій отримає від Української делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи звернення про необхідність включення законопроекту №6240 до тижневого порядку денного!

“І якщо поки проекту №6240 нема в порядку денному ВРУ, але ми тримаємо політичні права ВПО в порядку денному на місцевому та міжнародному рівнях!” – відзначила вона.

“Внутрішньо-переміщеними особами люди можуть стати як в наслідок техногенних та природних катастроф, так і в наслідок військових дій. Саме на цьому українська делегація хоче зробити наголос, адже важливо розрізняти причини. На підтримку внутрішньо-переміщених осіб працює і Парламентська асамблея Ради Європи, що затвердила доповідь про «Гуманітарні потреби та права внутрішньо переміщених осіб в Європі», який був прийнятий у 2018 році. Наші делегації одним фронтом працюють на теренах Ради Європи та захищають інтереси України”, – зазначив Голова делегації України в Конгресі Володимир Прокопів.

На минулій сесії Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи українська делегація підняла питання внутрішньо-переміщених осіб, чим привернула додаткову увагу до ситуації в Україні та військової агресії з боку Росії.

Як відзначають у Українській делегації Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ, з 2015 року Рада Європи активізувала свою роботу щодо захисту біженців і мігрантів. Але на теренах ЄС не всі розуміють різницю між шукачами притулку та ВПО. Робота Конгресу спрямована на те, аби змінити цю ситуацію. У листопаді 2018 року на 35-й сесії було прийнято звіт, резолюцію та рекомендацію “Права голосування на місцевому рівні як елемент успішної довгострокової інтеграції мігрантів та ВПО в муніципалітетах Європи”.
Громадяни України мають можливість відсьогодні змінити місце голосування. Відділи ведення Державного реєстру виборців працюватимуть у вихідні для того, щоб усі охочі мали змогу змінити місце голосування.

Про це під час брифінгу поінформувала голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук, повідомляє інформаційна агенція “Укрінформ”.

“Від сьогодні наші громадяни мають можливість змінювати місце голосування. І це також одна з причин, чому ми намагалися якомога швидше, не втрачаючи рівня професійності і ретельності, оглянути всі документи і вийти на підсумки голосування”, – сказала вона.

На запитання кореспондента агентства, чи працюватимуть відділи реєстру виборців у посиленому режимі для уникнення черг, Сліпачук додала, що відділи працюватимуть у вихідні.

“Точно будуть у вихідні працювати відділи. Ще ж і надто, ми також звернулися до Державної міграційної служби для того, щоб вони синхронізували свою роботу з нашою, щоб теж була можливість чергування їх співробітників”, – сказала вона.

Держава не створює умов для того, щоб максимальна кількість українців виконала свій обов’язок — проголосувала на виборах. Як проміжний спосіб розв’язання проблем експерти рекомендують ухвалити законопроект №6240 й зрештою реформу інституції реєстрації місця проживання.

Загальнонаціональне дослідження Kantar TNS «Громадяни України, що живуть не за місцем реєстрації: їхня кількість та проблеми» показало, що мобільним українцям складніше реалізувати свої виборчі права. Різниця в електоральній активності на місцевих виборах між тими, хто живе за місцем реєстрації й тими, хто живе не за місцем реєстрації, сягає 21%.

Проголосувати на президентських та парламентських виборах ті, хто проживає не за місцем реєстрації, можуть, якщо вони за спеціальною процедурою тимчасово змінять місце голосування. Або ж їм потрібно їхати додому. На виборах до парламенту 2014 року цією процедурою скористалося всього 3% опитаних містян. 47% змушені були поїхати до свого місця реєстрації. 13% респондентів заявили, що не голосували саме через те, що проживають не за «пропискою». 36% — не голосували з інших причин. Дослідники зауважили, що частка тих, хто не голосували, збільшується пропорційно від віддаленості місця фактичного проживання до місця реєстрації.

Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга АЙВАЗОВСЬКА каже, що наразі вибір мобільних громадян на місцевих виборах не може бути якісним.

«Їхати додому, щоб обрати міського голову та місцеву раду, до яких ви не маєте жодного стосунку, — це Радянський Союз. Це символічне ставлення до свого права голосу. В цей день мобільні громадяни з радістю в пориві з натовпом ідуть та голосують у приміщенні, де колись продавали пиріжки. Місцеве самоврядування має обиратися фактичними мешканцями територіальних громад, а не тими людьми, які символічно проголосують і повернуться в іншу громаду, де далі житимуть десять років», — вважає вона.

Змінити місце свого голосування громадяни могли до 25 березня. Таким правом скористалися 315 725 українців.

Серед лідерів мотивів, які стали підставою для зміни місця голосування, — фактичне місце проживання виборців не за місцем реєстрації (25%). На друге місце (24%) за показниками вийшли виборці, зареєстровані на окупованих територіях. На третьому (22%) — члени окружних та дільничних виборчих комісій, які захотіли проголосувати на тій дільниці, де працюватимуть у день виборів. 15% — офіційні спостерігачі за виборами або працівники правоохоронних органів, які забезпечуватимуть на виборчих дільницях правопорядок.

Представниця Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Надія ПАШКОВА наводить дані опитування переселенців про їхню обізнаність щодо права зміни виборчої адреси. Якщо 2018 року про таку процедуру знали лише 24% внутрішньо переміщених осіб (ВПО), то цьогоріч — 55%. Орієнтовно 50% заявили про свій намір проголосувати на цих президентських виборах. Однак дані ЦВК свідчать, що лише 8% переселенців до кінцевого терміну змогли змінити місце голосування.

ПЛАЦЕБО

Ольга Айвазовська називає разову процедуру зміни місця голосування ефектом плацебо, який не розв’язує, по суті, проблеми з реалізацією виборчих прав. Особливо це буде відчутно до другого туру виборів.

«За законодавством у ЦВК є десять днів — до 10 квітня включно, — щоб оголосити рішення про повторне голосування. За п’ять днів до виборів завершиться термін звернення до відділів ведення Державного реєстру виборців. У громадян буде замало часу, щоб заявити про зміну місця голосування. ЦВК озвучувала цифри про пропускну спроможність обробки близько однієї тисячі заяв на день. Цей механізм не спрацює належним чином або частина громадян не захоче звертатися до органів ведення Держреєстру», — коментує вона.

Станом на 28 лютого 2019 року 993 тисячі громадян вибули з Держреєстру виборців. Причина — в них не визначена виборча адреса, а отже, їх не можна занести до списку виборців. У ЦВК кажуть, що таким громадянам слід усе ж таки знайти адресу, за якою вони зареєструють місце свого проживання.

«Це діє для всіх громадян. Ми маємо знати, до списків якої дільниці занести виборця. В законодавстві не передбачено інших способів, як можна потрапити до виборчого списку», — пояснює керівник служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр СТЕЛЬМАХ.

Ольга Айвазовська вважає неправильним, коли місце реєстрації визначає конституційне виборче право. «Це абсурд. В Україні превалює позиція реєстрації в квартирі або будинку, а не виборче право, що є частиною Загальної декларації прав людини ООН, 70-річчя якої ми відзначали минулого року. Очевидно, що виборча адреса не повинна визначатись адресою реєстрації. Якщо в громадянина її немає, потрібно визначати процедуру», — обурюється очільниця «Опори».

Із нею погоджується й керівниця проекту «Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні» Людмила ЯНКІНА.Правозахисниця Центру прав людини ZMINA радить таким громадянам спробувати отримати місце реєстрації в найближчому Центрі обліку бездомних людей.

Вона вказує на ст. 2 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання». В ній ідеться, що «реєстрація місця проживання чи місця перебування людини або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їхнього обмеження». Людмила Янкіна звертає увагу на те, що виборча адреса громадянина, який не має зареєстрованого місця проживання, визначається також за погодженням із центром обліку безпритульних людей, як це вимагає ст. 8 Закону «Про державний реєстр виборців».

Ми вибірково зателефонували до восьми таких обласних центрів і лише в двох співробітники заявили, що не ставлять на облік тих громадян, у яких немає реєстрації місця проживання і хто хотів би проголосувати на президентських виборах.

ЧОМУ УКРАЇНЦІ ЖИВУТЬ НЕ ЗА МІСЦЕМ РЕЄСТРАЦІЇ?

Дослідження соціологів Kantar TNS показало, що не за місцем реєстрації проживає щонайменше 3,3 мільйона дорослих українців. У цю цифру дослідники не враховували переселенців.

«Мобільні в середині країни групи — це платники податків, активні громадяни, які не висять на шиї в своєї держави. Вони їдуть до столиці, обласних центрів, зокрема вчитися, працювати, та з різних причин не мають місця реєстрації. Держава не може їх змушувати шукати це місце, а має знайти формулу реалізації виборчих прав, відштовхуючись від практики, яка склалася», — каже Ольга Айвазовська.

Під практикою експерт має на увазі тіньовий ринок праці та оренди квартир. Соціологічне опитування показує, що українцям складно зареєструватися не у власному житлі. Тут велику роль відіграють стереотипи, зокрема й той, що власність на помешкання визначається реєстрацією місця проживання.

Окрім цього, громадяни не бажають реєструватися через власні вигоди: 8% опитаних містян за допомогою зміни місця реєстрації отримували субсидії. 49% містян, які проживають не за місцем реєстрації, казали, що «прописка» може збільшити вартість комунальних послуг. А 32% не хотіли б мати справу з військкоматом.

Ольга Айвазовська наголошує, що через тіньовий ринок праці, небажання орендодавців укладати угоди та сплачувати податки громадяни не мають платити своїми виборчими правами.

Окрім цього, опитування переселенців Громадським холдингом «Група впливу» показало страхи українців на окупованій частині Донбасу, через які вони не змінюють місце реєстрації. «Люди з окупованої території бояться, що якщо вони зареєструються на підконтрольній Києву території, то втратять майно в себе вдома. Також бойовики на блокпостах у паспортах таких людей будуть бачити зміну реєстрації. Це підвищуватиме ризик під час перетину лінії зіткнення. Крім цього, в них є необхідність зберігати ментальний зв’язок із покинутими домівками. Тому ми маємо врахувати такі потреби цієї категорії громадян», — каже Тетяна ДУРНЄВА, виконавча директор Громадського холдингу «Група впливу».

ПОДВІЙНА ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ

Ще одна проблема, на яку вказують експерти, — подвійна інституціоналізація. Це стається, коли службовці вимагають те, що не визначено законодавством. До прикладу, Ольга Айвазовська дискутувала з керівницею відділу ведення Держреєстру про ксерокопіювання окремих сторінок паспорта. Та стверджувала, що вони потрібні, бо так зазначено на сторінці райдержадміністрації, а сайт Державного реєстру виборців відіграє другорядну роль.

Про подвійну інституціоналізацію розповідає також і переселенець із окупованого Криму Дмитро Федоров. Після завершення навчання в університеті в нього сплив термін реєстрації в гуртожитку. Потрапити в список виборців у нього вийшло з третьої спроби.

Щоб підтвердити нову адресу, громадяни мають принести до органу ведення Держреєстру виборців такі підтверджувальні документи на свій вибір, як договір оренди житла, довідка про взяття на облік ВПО, документ, який засвідчує догляд за особою, документ про підприємницьку діяльність, документ про права власності на житло та документ, що засвідчує шлюб або родинні стосунки.

Дмитро Федоров надав службовцям, зокрема, витяг з реєстру платників єдиного податку, який засвідчує, що він — фізична особа-підприємець. Вмовляння орендодавця, аби той дозволив «прописатись» у квартирі, Дмитро розцінює як приниження людської гідності. Переселенець так само не схотів фіктивно за спеціальну плату «прописуватис» за будь-якою іншою адресою, як йому рекомендував і сам зробив його друг. Дмитро Федоров також відвідував Центр обліку безпритульних людей, але там йому відмовили в обліку, оскільки для цього, за твердженнями службовців, він мав прожити в соціальній установі.

ЩО РОБИТИ?

Експерти вагаються, що така наполегливість буде в більшості мобільних громадян.

У довгостроковій перспективі ситуацію з виборчими правами українців може виправити реформа системи реєстрації місця проживання. Однак, як зауважує правозахисниця Людмила Янкіна, така реформа не може бути поверховою» За нашими мінімальними оцінками, необхідно внести зміни до щонайменше 150 нормативних актів», — каже правозахисниця. За її словами, наразі експерти пишуть Зелену книгу, яка має показати недоліки законодавства в чинній системи. Після цього етапу розпочнеться написання Білої книги з пропозиціями змін до законодавства.

Тим часом проміжним рішенням із виборчими правами Ольга Айвазовська вбачає в ухваленні законопроекту №6240. Цей документ пропонує усунути законодавчі та практичні перешкоди до повноцінної участі у виборах мобільних громадян та переселенців. Однак після двох років із моменту реєстрації документа у Верховній Раді депутати так і спромоглися його розглянути.

IFES вважає, що наявні перешкоди суперечать міжнародним стандартам і називає їх дискримінаційними. В організації очікують на рішення Європейського суду з прав людини, якому 2015 року троє переселенців поскаржилися на неможливість проголосувати на виборах.

«Кілька мільйонів українців не мають права голосу на місцевих виборах, а також обирають лише половину складу парламенту. Українська влада має поважати взяті на себе міжнародні зобов’язання та забезпечити реалізацію виборчих прав ВПО та інших мобільних усередині країни громадян не лише на папері, а й створювати умови для цієї практики», — каже старший міжнародний радник IFES Гарольд Джепсен та закликає парламент ухвалити законопроект №6240. До цього раніше закликали також місцеві ради, зокрема в Ужгороді, Кривому Розі, Херсоні, Коростені, Вінниці, Маріуполі та Харкові.

Олександр Стельмах погоджується, що в процедурі зміни місця голосування потрібно відмовлятися від підтверджувальних документів». Слід відмовитися від документів, які потрібні для зміни цієї процедури. Сам керівник органу вирішує, чи є заява вмотивованою. Це породжує місцеву корупцію. Для цього достатньо однієї заяви, де виборець сам вказує адресу, а це вже наша справа, щоб виборець був включений лише в одну виборчу дільницю. Другим кроком може бути використання інтернету для подання заяви з електронним підписом громадянина», — ділиться своїм баченням керівник служби розпорядника Державного реєстру виборців. 

Микола МИРНИЙ

Вже очевидно, що буде повторне голосування, тобто другий тур виборів президента.

Згідно з Законом «Про вибори Президента України», якщо жоден кандидат не отримав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, тоді ЦВК призначає повторне голосування на третю неділю після дня виборів – 21 квітня 2019 року.

Для всіх громадян України, які перебуватимуть 21 квітня не за місцем реєстрації, потрібно буде знов змінити місце голосування – навіть якщо вони змінювали місце голосування на вибори 31 березня.

Питання зі строками – коли це можна зробити? Точно, що не пізніше 15 квітня. Але доки результати виборів 31 березня офіційно не встановлені, і другий тур не призначено, до тих пір відділи ведення Державного реєстру виборців не прийматимуть заяви про тимчасову зміну місця голосування.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Євгеній Радченко висловив сподівання, «що підрахунок у нас відбудеться так само добре, як і голосування». Станом на 12 годину 1 квітня в Україні опрацьовано 70,61% протоколів про підрахунок голосів.

Отже, можемо очікувати, що незабаром буде оголошено повторне голосування, і до відділів ведення ДРВ знов будуть стояти черги.

За даними ДРВ, в період з 1 січня по 25 березня 2019 року 75 737 виборів з тимчасово окупованих територій подали заяви про зміну місця голосування. З них 4 419 громадян мають виборчу адресу в Криму, 1109 – в Севастополі, 46 338 та 23 871 – на тимчасово окупованій території Донецької  та Луганської областей відповідно. Усього процедурою зміни місця голосування скористалося 315 725 виборців. Чи встигнуть всі вони подати заяви до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців? Звичайно, ні. Тому ми радимо уважно пильнувати за повідомленнями на сайті ЦВК та ДРВ, і одразу звертатися з заявою, як тільки з’явиться ця можливість.

Детальна процедура зміни місця голосування тут.

Фото
З1 березня 2019 року виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва проголосувала на виборах Президента у Варшаві: “Для мене це дуже важливий день, оскільки у 2014-му році я не змогла проголосувати. Мій рідний Донецьк уже був окупований…”