Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю

Віце-прем’єр-міністру України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексію Резнікову

т.в.о. Міністра освіти та науки України Сергію Шкарлету

Міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову

Міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, представники громадських правозахисних організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройного конфлікту осіб, вітаємо рішення парламенту щодо спрощення умов вступу до закладів вищої освіти для молоді з тимчасово окупованих територій України. Забезпечення реального доступу до української освіти дітей та молоді, які живуть в умовах війни, є практичною реалізацією політики реінтеграції, яка була анонсована Президентом України ще на початку своєї каденції.

Попри пандемію COVID-19, карантин та непропорційні обмеження, запроваджені окупаційними адміністраціями щодо перетину КПВВ (повна заборона перетину, заборона виїзду для здачі ЗНО, запровадження “одноразового” виїзду в період карантину тощо), більше тисячі абітурієнтів з окупованих територій (321 вступник з Криму і 1008 з Донбасу) вже рекомендовані до зарахування на бюджет. Такими є результати основного етапу цьогорічної вступної кампанії, додатковий етап якої триватиме до 23 жовтня.

На жаль, окрім карантинних обмежень, пов’язаних із свободою пересування, абітурієнти з окупованих територій також стикнулися з перепонами при вступі до закладів вищої освіти вже на підконтрольній Уряду України території. Такими перепонами стали вимоги подання вступником документів, не передбачених наказами МОН (наприклад, паспорту громадянина України, військового квитку тощо, вимога отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у разі відсутності підтвердження проживання дитини на окупованих територіях відміткою про реєстрацію. Крім того, після внесених 3 липня змін до Закону України “Про вищу освіту” перед Міністерством освіти та науки мало б у стислі терміни підготувати зміни до Умов прийому для здобуття вищої освіти в 2020 році для абітурієнтів з Криму і Донбасу, проінформувати про ці зміни заклади вищої освіти, самих вступників та їхніх батьків, громадськість. Проте, вступ дітей з окупованих територій в 2020 році відбувався навпомацки, фактично про процедуру вступу можна було дізнатися тільки звернувшись до конкретного навчального закладу. До сьогодні зміни до наказів про порядок та умови вступу не прийняті.

Цілковито підтримуючи ідею забезпечення доступу дітей та молоді з окупованих територій до освіти, ми вважаємо, що для забезпечення повноцінної реалізації законодавчих змін, ініційованих Президентом України та підтриманих Верховною Радою 3 липня 2020 року, необхідно:

Кабінету Міністрів України:

– внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 22 липня 2020 року та надати можливість вступникам виїхати з тимчасово окупованих територій без вимоги проходження обов’язкової самоізоляції;
– розробити та запровадити технічні рішення та створити можливості для подання вступниками з окупованих територій документів про вступ до закладів вищої освіти онлайн, а також складання вступних випробувань (іспитів) онлайн;
– розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону щодо внесення змін до статті 4 Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” з метою удосконалення процедури підтвердження адреси покинутого місця проживання на тимчасово окупованих територіях України у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення;
– забезпечити в бюджеті на 2021 рік належне фінансування інформаційної кампанії для поширення інформації щодо можливості та умов вступу для молоді з окупованих територій;
– передбачити в бюджеті на 2021 рік фінансування заходів, спрямованих на реінтеграцію дітей з окупованих територій, через розробку комплексної програми доступу до освіти та супутніх послуг, яка б включала програму для талановитої молоді з тимчасово окупованих територій підготовчі курси на базі університетів, роботу інформаційних центрів про можливості для молоді на КПВВ тощо (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерство освіти та науки України).

Міністерству освіти та науки України:

– надати публічні роз’яснення стосовно порядку та умов вступу абітурієнтів з окупованих територій на місця державного замовлення в межах встановленої квоти-2 в рамках вступної кампанії, яка триватиме до 23 жовтня, та розмістити такі роз’яснення щонайменше на офіційному сайті МОН та на спеціалізованому сайті “Вступ просто”( https://www.vstup-prosto.com/);
– привести свої нормативно правові акти у відповідність до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей” (зокрема, Наказ МОН №560 від 24 травня 2016 року, Наказ МОН №697 від 21 червня 2016 року та Наказу МОН “Про затвердження Умов прийому для здобуття вищої освіти в 2020 році” від 11 жовтня 2019 року);
– надати роз’яснення закладам вищої освіти стосовно чіткого переліку документів, які є необхідними для вступу мешканців тимчасово окупованих територій;
– забезпечити інформаційне наповнення та своєчасне оновлення інформації на офіційному сайті Міністерства та ресурсі «Вступ просто» (https://www.vstup-prosto.com/);
– забезпечити надання інформації на широке коло питань, в тому числі, які стосуються виїзду з окупованих територій, проходження самоізоляції, подачі документів вступниками з окупованих територій урядовою гарячою лінією 0 800 504 425, а також забезпечити можливість для мешканців тимчасово окупованого Криму та м. Севастополь безкоштовного звернення на гарячі лінії МОН.

1 вересня 2020 року

Центр прав людини ZMINA
Благодійний фонд “Восток SOS”
Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Громадська організація “КРИМСОС”
Громадська організація “Донбас СОС”
Благодійний Фонд “Право на захист”
Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
Кримська правозахисна група
ГС “Українська Гельсінська Спілка з прав людини”
ЦГП “Альменда”

Фото

У новому випуску:

– Голосувати зможуть громадяни без “прописки”.
– ЦВК нарахувала майже 6 мільйонів нових виборців.
– За 2 місяця виборчу адресу змінили понад 15 тисяч виборців.
– Вибори 2020 на Донбасі. В яких громадах ЦВК їх скасувала і чому.
– Як не тільки голосувати, але й впливати на владу.
– Плакати та листівки – у регіонах.
та багато іншого…

Читати >>>

Ця ініціатива реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

У вівторок, 1 вересня, о 13.00 в Українському кризовому медіацентрі (м. Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться пресконференція на тему “Вступна кампанія-2020: чи стала українська освіта доступнішою для молоді з окупованих територій?”

Цьогоріч Парламент спростив процедуру вступу до закладів вищої освіти для дітей з окупованих територій. Зокрема, якщо раніше був визначений обмежений перелік закладів, до яких без складання ЗНО могли вступати діти з Криму та окупованої частини Донбасу, то у вступній кампанії-2020 такий перелік був скасований. Замість нього з’явилася можливість вступати до будь-якого закладу вищої освіти за вступними випробуваннями в рамках квоти. Такі зміни мали забезпечити всім абітурієнтам з окупованих територій, хто через карантинні обмеження не зміг скласти ЗНО, можливість доступу до української освіти. Проте протягом липня-серпня 2020 року правозахисники фіксували численні звернення від абітурієнтів та їхніх батьків стосовно складнощів із виїздом, проходженням КПВВ та поданням документів для вступу.

Наскільки вдалося спростити вступ дітей з окупованих територій до українських вишів? Як вплинули на вступну кампанію карантинні обмеження, запроваджені у зв’язку з COVID-19? З якими складнощами стикаються абітурієнти з окупованих територій? Які кроки можна здійснити задля покращення доступу до української освіти?

Спікери:
– Денис Савченко, координатор ГО “КримСОС”;
– Віолета Артемчук, головна координаторка-директорка ГО “Донбас-СОС”;
– Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”;
– Олександра Дворецька, засновниця Благодійного фонду “Восток-SOS”;
– Валерія Вершиніна, менеджерка програм Благодійного фонду “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”.

Модераторка:
Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA

Контактна особа: Ірина Іванченко, 0997725667, ii@humanrights.org.ua

Президентові України

Володимиру Зеленському

Прем’єр-міністрові України

Денису Шмигалю

8 серпня 2020 року на позачерговому засіданні Уряду було ухвалене Розпорядження № 979-р, яким на термін з 9 до 30 серпня включно фактично були відновлені березневі обмеження щодо перетину адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією Криму. Згідно з рішенням Уряду, дозвіл чи заборона перетину адмінкордону надається відповідно до зареєстрованого місця проживання. Тобто повернутися на підконтрольну українському Уряду територію мають можливість тільки ті особи, які можуть підтвердити реєстрацію місця проживання на контрольованій території. Відповідно, в’їжджати на тимчасово окуповану територію можуть лише громадяни, в паспортах яких місце реєстрації зазначено саме на цій території.

Відповідно до інформації, вказаної на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, таке рішення було ухвалене на виконання доручення Президента України.

Водночас не було надано жодного публічного переконливого обґрунтування необхідності повернення обмежень перетину КПВВ з Кримом. Необхідність вжиття таких заходів пояснюється “зростанням кількості випадків діагностування інфікування COVID-19”, що по всій території України відбувається від початку пандемії і не стає приводом для закриття кордонів навіть з Російською Федерацією. Водночас офіційна статистика МОЗ України свідчить, що найбільшу кількість активних хворих на 100 тис. населення зареєстровано у Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях, які не межують з окупованою територією. Крім того, Уряд жодним чином не пояснив, чому вжиті заходи будуть ефективнішими, ніж, наприклад, повернення самоізоляції громадян України із застосуванням додатка “Дій вдома”.

Обмеження були відновлені раптово та неочікувано, рівно через тиждень після того, які усі карантинні обмеження на перетин КПВВ з окупованим Кримом були зняті (зокрема, вимога проходити самоізоляцію протягом 14 днів з використанням електронного сервісу “Дій вдома”). Люди, які перебувають на території півострова, мали менш ніж добу на виїзд, що призвело до значних черг на КПВВ в ніч з 8 на 9 серпня.

Не визначено переліку підстав гуманітарного характеру, за наявності яких дозволено  в’їзд / виїзд з окупованої території. На практиці це вже неодноразово призводило до конфліктів на КПВВ, суб’єктивного оцінювання одних і тих самих обставин з боку працівників ДПСУ і, як результат, – відмов у пропуску громадян України або тривалих очікувань на рішення щодо пропуску на території КПВВ або просто неба. Додатково процедура пропуску осіб через КПВВ ускладнюється тим, що здійснюється за рішенням Голови Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій – посадовців, які не можуть ухвалити рішення оперативно, мають обмежений за тривалістю робочий день, вихідні, коли отримати це рішення просто неможливо. Окрім цього, такий порядок практично унеможливлює терміновий виїзд громадян з окупованої території. Через невизначеність законодавства запроваджені обмеження становлять ризик для проведення вступної кампанії для дітей та молоді з окупованого Криму, в межах якої строк подання документів для вступу закінчується 20 серпня.

В умовах обмежень для в’їзду / виїзду на територію Криму, встановлених окупаційною адміністрацією Російської Федерації ще 18 березня, до 8 серпня Україна демонструвала зовсім інший підхід. Але наразі необґрунтоване, раптове рішення Уряду про обмеження можливості перетину КПВВ з тимчасово окупованою територією Криму створило ситуацію, коли громадяни України були ізольовані не лише державою-окупантом, але й власною державою попри заяви про реінтеграцію та підтримку зв’язків з мешканцями окупованих територій.

Ми, представники організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від конфлікту осіб, підтримуючи впровадження ефективних заходів недопущення поширення коронавірусної інфекції в Україні, вважаємо, що обмежувальні заходи на перетин КПВВ з окупованим Кримом у такий спосіб є необґрунтованим та непропорційним обмеженням свободи пересування. Припинення роботи КПВВ позбавило громадян України, які проживають в окупованому Криму, доступу до освіти та медичної допомоги, призводить до роз’єднання сімей та інших значних негативних наслідків.

Ми звертаємося до Президента України і Прем’єр-міністра України із закликом:

– публічно пояснити причини надання доручення Кабінету Міністрів України щодо ухвалення рішення про відновлення обмежень щодо перетину адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією Криму громадянами України;

– невідкладно ухвалити зміни до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України задля визначення підстав гуманітарного характеру, наявність яких надає дозвіл на перетин межі з тимчасово окупованою територією АР Крим та м. Севастополь.

Кримська правозахисна група

Центр прав людини ZMINA

ГО “Донбас СОС”

Благодійний фонд “Восток SOS”

ГО “КРИМСОС”

ГО Регіональний центр прав людини

ЦГП “Альменда”

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

БФ “Право на захист”

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Нові, революційні зміни у виборчому законодавстві допоможуть реалізувати конституційне право як мінімум п’ятьом з половиною мільйонам громадян. Майже півтора мільйона з них – внутрішньо переміщені особи, які відтепер мають змогу голосувати за місцем свого фактичного проживання. Уперше вони братимуть участь в формуванні органів місцевого самоврядування в своїх нових громадах.

– Чотири роки знадобилося для того, щоб домогтися змін в законодавство, які вступили в силу у липні цього року. Передусім ми відстоювали права ВПО, але також ця новація стосується трудових мігрантів, тих, хто не має реєстрації, але постійно проживає на певній території. Ми витратили багато зусиль для того, щоб такі люди  отримали право голосу на місцевих виборах. Тепер наша головна мета – максимально донести цю інформацію, – наголосила під час вебінару «Усе, що ви хотіли знати про зміну виборчої адреси» виконавчий директор громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва.

Отже, що передбачають законодавчі зміни та рішення ЦВК і які права отримують люди без реєстрації або ті, хто фактично мешкає за відмінною від «прописки» адресою?

Одне з нововведень стосується способу подання заяви до Державного реєстру виборців: її можна заповнити в електронному вигляді на сайті. Також можна подати особисто у паперовому вигляді за наявності паспорту чи ID картки, або доручити цю справу третій особі через довіреність.

У випадку, якщо громадянин обере зміну адреси через віртуальний Кабінет виборця на сайті Держреєстру drv.gov.ua для ідентифікації особистості йому знадобиться електронний підпис. Це може бути як ключ, виданий державними органами, так і MobileID чи ключ Приватбанку тощо.

На розгляд держава відводить 15 діб, але зараз процедура займає від кількох годин до двох-трьох днів. З практики минулих виборів, охочі проголосувати відкладали подачу документів на останні дні, і через великий наплив людей не всі встигли подати заяви. Тому ми наголошуємо: ліпше подбати про реалізацію свої прав заздалегідь. Бо кінцева дата зміни виборчої адреси – 10 вересня 2020 року (для голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року).

До речі, слід врахувати, що змінювати виборчу адресу можна не частіше ніж раз на рік.  А починати процес варто після перевірки, чи включена людина до Реєстру виборців взагалі. Бо відсутність громадянина в списках виборців – одна з причин відмови у зміні адреси. Серед інших причин, які можуть стати на заваді – хибні дані, недотримання термінів подачі заяви і зміни, що були внесені менш як за рік. Якщо ж у заяві виявлять дрібні неточності, її можна доопрацювати і подати з уточненими даними.

– Свого часу ми придумали гасло «Переселенці – ВиБорці!», і за декілька років адвокаційної кампанії разом ми вибороли це право впливати на зміни в громадах. А з іншого боку, важливо довести справу до кінця через участь у виборах, маленьку, але таку важливу дію. У нас є хештег – #КоженГолосВажливий. Ставте його під своїми історіями, як ви проходили процес взаємодії з Держреєстром, діліться інформацією з друзями – додала Тетяна Дурнєва, звертаючись до учасників вебінару.

Команда «ГРУПИ ВПЛИВУ» підготувала інформаційні плакати, які готова надати для поширення у регіонах. Для цього треба надіслати запит на адресу grupa.vplyvu@gmail.com, зазначити регіон, кількість примірників, номер Нової пошти і контактні дані отримувача.

Відеозапис вебінару доступний за посиланням.

Ця ініціатива реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

Плакати про зміну виборчої адреси для друку та поширення в різних регіонах. Рядок з адресою відділу ведення Державного реєстру виборців порожній спеціально для того, щоб можна було записати актуальну у кожному регіоні адресу. У разі можливості розміщення, пишіть на grupa.vplyvu@gmail.com кількість примірників та номер відділення “Нової Пошти”.

Я можу голосувати!

Я можу обрати Київського міського голову, можу отримувати всі свої виборчі бюлетені, які будуть на моїй дільниці, можу не стояти щоразу в чергах для зміни місця голосування! Дивна радість? Можливо… якщо не думати про те місто, в якому мої діти орієнтуються краще за мене та бути байдужою до розвитку своєї громади.

Шість років пройшло як внутрішньо переміщені особи переїхали подалі від війни та агресора на підконтрольну Україні територію. Всі ці роки 1,2 млн наших громадян не могли повноцінно реалізувати право голосу. Тим, хто не відчував цього обмеження, напевне, важко зрозуміти, чому це так важливо. Можна пояснити народною мудрістю – тоді йому ціну знаєш, як його втрачаєш. Це точно про право голосу. Коли ми не могли проголосувати в травні 2014 року, коли вся країна обирала нового Президента, а в Донецьку вже не працювала жодна виборча комісія, я настільки хотіла долучитися до процесу обрання нової влади, що від безвиході проголосувала на сайті “ОстроВ”, який тоді влаштував таку можливість для своїх читачів. Досі пам’ятаю цей сміх крізь сльози – голосувати на сайті, аби хоч якось сказати своє слово.

Навіть відклавши емоційність, є ще одна причина цінувати право голосу, суто прагматична. За Законом “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” саме від органів місцевого самоврядування залежить, чи матимуть переселенці хоча б тимчасове житло, чи будуть діти влаштовані в садочки та школи та яке там буде харчування, як надаватиметься соціальна, медична допомога та інша підтримка. Роки роботи з активістами, які розселилися по всій Україні, довели – інтеграція переселенців в приймаючі громади напряму залежить від місцевої влади. Але для депутатів та голів місцевих рад всі ці роки не існувало цих нових виборців. “Невидимий електорат” – так називались переселенці аж до 1 липня 2020 року.

То що змінилось?

19 грудня 2019 року після багаторічної системної боротьби громадських організацій Верховна Рада України прийняла Виборчий кодекс. Прикінцеві та перехідні положення Кодексу внесли зміни до Закону “Про Державний реєстр виборців”, які набули чинності 1 липня. Відтепер мільйони громадян України можуть змінити свою виборчу адресу, якщо проживають не за місцем реєстрації. Це стосується не лише внутрішньо переміщених осіб, а й близько 3,5 млн внутрішніх мігрантів. Саме виборча адреса визначає дільницю, на якій людина буде включена в список виборців та отримає виборчі бюлетені. Саме виборча адреса, а не зареєстроване місце проживання визначає приналежність виборця до територіальної громади, якщо ми говоримо про участь у місцевих виборах. Раніше змінити виборчу адресу можна було лише через зміну “прописки”, що було складно та інколи неможливо. Тепер людина може звернутися до Державного реєстру виборців з мотивованою заявою та додати документ, що підтверджує адресу фактичного проживання і визначити виборчу адресу там, де дійсно центр її життєвих інтересів. Суперновація цього року: заяву також можна подати онлайн через Кабінет виборця. Крім того, з 1 липня зможуть, нарешті, голосувати виборці, які не мають зареєстрованого місця проживання. А таких, згідно офіційним даним Держреєстру виборців, більше 1 мільйона, і вони не могли голосувати навіть на загальнодержавних виборах!

Ось так, завдяки розумінню, що нам потрібно повернути голос, була змінена система визначення виборчої адреси, а мільйони громадян України отримали можливість обирати місцеву владу там, де вони живуть, народжують дітей, платять податки, користуються комунальними послугами та просто зустрічають схід сонця нового дня.

LB.ua, 22 липня 2020

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” презентує соціальний відеоролик, щоб мотивувати людей, які мешкають поза місцем реєстрації, змінити виборчу адресу й взяти участь у голосуванні на місцевих виборах в жовтні 2020 року.

Про кого йдеться?

Ось, наприклад, Олександр Фоменко. Йому 33 роки. Народився у Харкові, там прописаний. З 2003 року проживає в Києві, займається продюсуванням у сфері театру та кіно. Проживаючи у столиці 17 років, не мав можливості голосувати на місцевих виборах через харківську прописку.

Або – Світлана. Вона живе й працює в Києві вже майже 11 років. Утім усі ці роки не могла голосувати, оскільки прописана не в столиці. Світлана свідома громадянка і розуміє цінність свого голосу. Вона любить свою країну і місто Київ та хоче, щоб кожен мав змогу висловити свою позицію на виборах.

Віталій Святошенко залишив Дебальцеве у 2014 році. Уже понад 6 років мешкає у селі Київської області і працює в організації “Донбас СОС”. Він прагне голосувати, оскільки йому не байдуже, як розвиватиметься його нова громада.

А Наталя з Донецька вже шість років лікує київських дітей. Вона – дитиноголиня і працює у відомій лікарні, але не могла впливати на прийняття рішень на місцевому рівні, тому що її реєстрація – на тимчасово окупованій території.



Також отримати виборчу адресу й взяти участь у волевиявленні 25 жовтня можуть громадяни без зареєстрованого місця проживання.

Відтепер усі ці люди, як і близько 5,5 мільйонів інших громадян, зможуть обирати місцеву владу за своїм фактичним місцем проживання без прив’язки до реєстрації в паспорті. Для цього до 10 вересня потрібно подати заяву про зміну виборчої адреси.

Звернутися до Державного реєстру виборців можна в паперовій формі або онлайн через сайт drv.gov.ua. Докладніше про те, як подати заяву онлайн, читайте за посиланням.

Нагадаємо, що 18 травня Центральна виборча комісія затвердила своєю постановою Порядок розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси, що дозволило внутрішньо переміщеним особам та іншим мобільним всередині країни громадянам визначати виборчу адресу за місцем фактичного проживання та голосувати на всіх видах виборів.

11 червня ЦВК затвердила Порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, відкривши можливість брати участь у виборах громадянам, які були позбавлені участі у виборах через те, що не мають «прописки» та виборчої адреси. Обидві постанови були прийняті відповідно до Виборчого кодексу та набрали чинності з 1 липня 2020 року.

Це відео виготовлено громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської  допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому відео, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

У новому випуску:

– Виборці без «прописки» нарешті зможуть голосувати на всіх виборах;
– Нові електронні сервіси для виборців;
– Пресконференція «Мільйони виборців отримали можливість голосувати на місцевих виборах»;
– Офіційні оголошення про початок виборів;
– До 17 липня очікується внесення принципових змін до виборчого законодавства;
– Анімація та подкасти: правові аспекти доступу до голосування;
– Гаряча лінія про особливості зміни виборчої адреси.

Перейти до змісту>>>

Ця ініціатива реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

Процедурою мають нагоду скористатися близько 5 мільйонів виборців

Від сьогодні виборці можуть змінити адресу голосування на місцевих виборах. Не лише тимчасово, а й постійно. Послуга доступна як онлайн, так і офлайн. Приймають документи у відділах ведення держреєстру виборців. Цією процедурою можуть скористатися щонайменше 5 мільйонів громадян. Це внутрішньо переміщені, трудові мігранти та ті, хто не має реєстрації. Отже, як змінити виборчу адресу, докладніше в сюжеті кореспондентки “5 каналу” Евеліни Михайленко.



Змінити виборчу адресу не лише тимчасово, а й постійно відтепер можуть трудові мігранти, люди, які не мають зареєстрованого місця проживання. А також внутрішньо переміщені особи, які переїхали внаслідок російської окупації сходу та Криму.

Понад п’ять років живе в Києві Ольга. Вона переселенка з Донецька. Тут жінка працює, а тому податки сплачує до столичного бюджету.

“У першу чергу, ми впливаємо на розвиток тої громади, де проживаємо. Живемо в цій громаді, сплачуємо податки. Ми повинні обирати місцеву владу. Я не хочу, щоби хтось за мене вирішував, як мені краще жити”, – каже Ольга Мартиновська.

Щоб вирішували не за неї, Ольга першого ж дня змінює виборчу адресу. Ця послуга доступна онлайн на сайті Державного реєстру виборців.

“Зараз 12:17. Можемо спробувати глянути, скільки це займе часу. Мені самій цікаво”, – говорить Ольга.

Для електронної подачі документів потрібно мати електронний підпис (до прикладу, його можна отримати у будь-якому державному банку), паспорт та один із документів, що підтверджує адресу фактичного проживання.

Це може бути договір оренди житла, документ, що підтверджує право власності на нерухомість, догляд за особою чи довідка, що засвідчує родинні зв’язки. А також документ, що підтверджує підприємницьку діяльність чи довідка внутрішньо переміщеної особи.

В Ольги є обидва останні документи, але достатньо одного.

“Треба зайти на сайт виборця, в особистий кабінет. Ідентифікувати себе через електронний підпис. Обираємо документ, що підтверджує фактичне проживання, прописую, що це довідка ВПО. На електронну пошту прийшло підтвердження з кодом, який треба зазначити, щоби заява була прийнята. Знову просить накласти електронний підпис. Ідентифікація пройшла. Зараз 12:23 – заява прийнята”, – говорить Ольга.

Новація і щодо подачі онлайн, і щодо можливості закріпити за собою постійну виборчу адресу запрацювала з 1 липня. Після того, як торік у грудні парламентарі схвалили новий виборчий кодекс.

“330 народних депутатів проголосували 19 грудня. На відміну від того, як на виборах 2019 року ми тимчасово змінювали місце голосування. Це було тільки на один день. Тепер це означає її постійне місце голосування, виборчу дільницю відповідно до адреси житла”, – каже Тетяна Дурнєва, виконавча директорка громадського холдингу “Група Впливу”.

Подати документи можна не лише онлайн, а й особисто принести їх до реєстру виборців. За перший день прийому 63 електронних та 244 паперових заяв.

“Треба зважувати на те, що у зв’язку із тим, що в нас карантин і деякі органи місцевої влади не працюють на здійснення прийому громадян, тому правильніше за все подивитися на сайті телефони ведення, чи дійсно він здійснює прийом саме громадян і потім вже коригувати свої дії”, – розповідає Олександр Стельмах, керівник Служби розпорядника державного реєстру виборців.

Змінити виборчу адресу за фактичним місцем проживання можна впродовж двох місяців – до 9 вересня. Такою процедурою мають нагоду скористатися близько 5 мільйонів виборців, щоби віддати свій голос вже цієї осені.

Евеліна Михайленко, Сергій Новіков, “5 канал”