УВАГА! Вже після написання цього тексту ЦВК внесла зміни до деяких постанов і скасувала потребу подання довідок та деяких документів. Докладніше про оновлену процедуру – в інфографіці.

1 липня набрали чинності зміни до Закону “Про Державний реєстр виборців”, внесені Виборчим кодексом України.

Відтепер громадяни, які мають право голосу відповідно до ст.70 Конституції України, можуть голосувати без прив’язки до зареєстрованого місця проживання.

Раніше близько 5,5 млн громадян не могли обирати місцеву владу, тому що не мали зареєстрованого місця проживання в тій громаді, де фактично проживали. Завдяки довготривалій адвокаційній кампанії #КоженГолосВпливає відбулась кардинальна зміна підходу до визначення виборчої адреси. Саме виборча адреса визначає дільницю, на якій людина буде включена до списку виборців та отримає бюлетені для голосування.

“Усі перешкоди, пов’язані із “пропискою”, подолані. Відтепер людина може визначити свою виборчу адресу за місцем фактичного проживання, а не реєстрації в паспорті. Саме там, де центр життєвих інтересів, ми зможемо обирати місцеву владу. Це результат системної адвокаційної кампанії, зусиль багатьох людей, реалізація давніх мрій. Вітаю всіх і закликаю звертатися до відділу ведення Реєстру виборців заздалегідь!”, – каже Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”.

Для того, щоб проголосувати на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, потрібно у період з 1 липня до 9 вересня подати заяву до Державного реєстру виборців (ДРВ) про зміну виборчої адреси:

– онлайн в Особистому кабінеті виборця на сайті drv.gov.ua за наявності кваліфікованого електронного підпису;.
– у паперовій формі особисто або через уповноважену особу.

До заяви потрібно додати паспорт та копію одного з документів, що підтверджує адресу фактичного проживання. Це може бути:

– Договір оренди житла;
– Довідка про взяття на облік ВПО;
– Документ, що підтверджує догляд за особою;
– Документ, що засвідчує підприємницьку діяльність;
– Документ, що підтверджує право власності на житло;
– Документ, що засвідчує шлюб або родинні зв’язки.

Виборці, які не мають зареєстрованого місця проживання, також можуть звернутися до ДРВ та визначити виборчу адресу відповідно до адреси житла, у якому вони живуть.

Особливо важливо, що з 1 липня 2020 року також запрацювали електронні сервіси Державного реєстру виборців. Сайт ДРВ містить детальну інструкцію, як заповнити заяви. Громадяни можуть онлайн звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців щодо:

– свого включення до Реєстру;
– внесення змін до своїх ідентифікаційних персональних даних у Реєстрі;
– зміни своєї виборчої адреси;
– внесення змін до відомостей про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно;
– виправлення неправильностей у Реєстрі стосовно іншої особи;
– змісту своїх персональних даних;
– прізвищ, власних імен, по батькові, дати народження усіх виборців, внесених до Реєстру за своєю власною виборчою адресою.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, який координував адвокаційну кампанію задля захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, підготував відео-інструкцію у вигляді мультфільму про те, як необхідно подати заяву про зміну виборчої адреси.

Громадська організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” шукає в команду спеціаліста чи спеціалістку з комунікацій

Передумови

– Якщо ви не є байдужим до питань правозахисту, вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, обізнані з адвокацією та мережуванням;
– Якщо маєте намір реалізувати свій творчий та комунікаційний потенціал в сфері діяльності неурядових організацій;
– Якщо маєте відповідний фах та досвід (від 1 року);
– Якщо маєте блиск в очах, спричинений прагненням змінювати життя на краще…

Стукайте в двері, ми вам відчинимо! (Щоправда наразі пропонується переважно віддалена робота (у зв’язку з карантином), але офіс організації – в затишному місці в центрі Києва)

Головні якості:

– Відповідальність;
– Вміння працювати в команді;
– Креативність;
– Гнучкість;
– Готовність працювати як дистанційно, так і відвідувати публічні заходи;
– Проактивність;
– Налаштованість на результат.

Головні обов’язки:

– Ведення сторінок організації у соціальних мережах;
– Контакти зі ЗМІ та ЗМК(омунікації);
– Електронні розсилки;
– Вебсайт;
– Медіазвіти та моніторинги, деяка інша документація;
– Написання анонсів, пресрелізів;
– Створення інфографік, коротких відео.

Надсилайте до 10 липня своє CV та одне речення з мотивацією в тілі листа на grupa.vplyvu@gmail.com із позначкою в темі листа “Комунікації”.

Будемо раді співпраці!

Місцева адвокація – це засіб впливу на зміни, можливість відстоювати свої інтереси та захищати права. Особливо, якщо через війну та окупацію ви були змушені починати все спочатку, у новій громаді, на новій роботі, у новому житті. Ми пропонуємо вам шість історій успіху, в яких люди, які стали внутрішньо переміщеними особами,  змінили життя своїх нових громад. Це історії про переселенців, які будують власну багатоповерхівку (Ужгород), створюють консультаційну раду ВПО при міському голові (Запоріжжя) або допомагають дітям долати наслідки пережитого в результаті воєнних дій (Мелітополь). Це розповіді про вдалі приклади роботи з місцевою владою, коли завдяки переселенцям в громадах приймають програму з захисту прав дітей (Кривий Ріг),  долучаються до державних програм соціального жила (Шостка та Сторожинець). Всі ці історії стали можливим завдяки ініціативності та самопожертві активістів та активісток, експертів і експерток. Історії – це результат нашої спільної командної роботи з партнерами та партнерками з 16 громад з різних куточків України в рамках проєкту «Місцева адвокація для внутрішньо переміщених осіб», який реалізовувався у межах гранту, наданого проєктом Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень». Завантажити історії можна за посиланням

Відео пресконференції в УНІАН, яка відбулася 24 червня за участі:

– Олега Діденка, Голови Центральної виборчої комісії;
– Романа Любченка, директора програм Міжнародної фундації виборчих систем в Україні;
– Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ»;
– Олександра Клюжева, аналітика Громадянської мережі ОПОРА;
– Віталія Місяця, виконавчого директора БО «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги».



Півтора мільйони внутрішньо переміщених осіб, більше мільйона виборців без зареєстрованого місця проживання та ще близько 3,3 мільйона внутрішніх мігрантів отримали можливість голосувати на місцевих виборах восени 2020 року. Відповідні Постанови про порядок зміни виборчої адреси (Постанова №88 від 18.05.2020 р.) та про порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання (Постанова №103 від 11.06.2020р.) були прийняті Центральною виборчою комісією на виконання положень Виборчого кодексу та набудуть чинності вже з 1 липня цього року. Основним завданням тих, хто боровся за ці зміни протягом довгих років, залишається активізація внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, мобільних всередині країни, для участі у місцевих виборах, адже тепер їхні голоси будуть почуті та зараховані. Це стало важливим кроком в інтеграції переселенців в їхні нові громади, адже відсутність реалізації права на участь у виборах певний час було відкритим болючим питанням для багатьох з них. Особливо важливо зараз максимально консолідувати зусилля представників влади та громадського сектору задля проведення просвітницької кампанії по всій Україні.

Команда ГО «ГРУПА ВПЛИВУ» запускає серію подкастів про виборчі права людей з інвалідністю. В цих подкастах наша експертка Наталка Новикова розповідатиме про ситуацію з доступністю виборчих дільниць для немобільних категорій громадян, розмовлятиме з громадськими активістами та активістками, які займаються захистом прав людей з інвалідністю, ставитиме незручні питання до державних службовців, які несуть відповідальність за забезпечення рівного доступу всіх громадян до виборів.

У першому подкасті Наталка Новикова розмірковує про поточну ситуацію з дотриманням виборчих прав людей з інвалідністю та її причини.

Прослухати подкаст можна за посиланням.

Також публікуємо текстовий варіант матеріалу.

Випуск 1. Про вибори, толерантність та повагу

Вітаю всіх наших слухачів та слухачок. Мене звати Наталка Новикова, я працюю в громадській організації ГРУПА ВПЛИВУ, і сьогодні ми поговоримо про одну з найбільш болючих тем в українському суспільстві.

Толерантність та повага – це терміни, які дуже часто зустрічаються в українському повсякденному житті. Дружелюбність та відкритість – це цінності, якими ми часто характеризуємо себе як українську націю, пишаємося цим і демонструємо ці риси перед іноземцями, нашими гостями. І це чудово мати таку основу і такий підхід для побудови суспільства, але чи ця відкритість наразі є для всіх осіб і в усіх сферах? Як часто Ви бачите на вулицях людей з інвалідністю? Чи зручно батькам та родичам з маленькими дітьми пересуватись вашим містом? На скільки саме для Вас звично спілкуватись з людиною з інвалідністю?

Насправді, громадян та громадянок, які зустрічаються з недоступністю, а це по суті протилежність тій відкритості, якою ми пишаємось,  недоступністю місць, процесів, процедур в Україні, дуже-дуже багато. Наприклад, в Україні людей, які мають ту чи іншу форму інвалідності, більше 2,5 мільйонів. Тільки представьте, це приблизно як Львівська, Одеська або Харківська область. А ще додайте родини з дітьми, вагітних жінок, осіб похилого віку, також людей, які мають проблеми зі здоров’ям постійні або тимчасові – банально зламав ногу і наступні три місяці людина має бути на милицях – це все групи маломобільного населення. Це дуже велика кількість людей. І вони просто більш чутливі до недоступності нашого суспільства і всього фізичного оточення.

Вже дуже скоро будуть місцеві вибори, коли кожен виборець має право обрати владу у своєму місті, селі чи селищі, але чи зможе він або вона це зробити зручно та у гідних умовах? Якщо Ви не відноситесь до перелічених груп маломобільного населення, про які я розповідала до цього, то Вам буде більш менш нескладно проголосувати, ну може в черзі треба буде постояти і трохи розібратися з тим великим бюлетенем. Але якщо сьогодні голосування для Вас – легка процедура, то все одно час йде, і всі ми рухаємось у бік старіння,  ми змінюємось і втрачаємо свою швидкість, гнучкість, силу, потрошку авжеж,  але придивіться до свого міста вже зараз: на якому поверсі ваша дільниця? розташування дільниць багато років не змінювалось, тому якщо на другому чи вище, скоріш за все, в цьому році буде так само. Чи на шляху від дому до зупинки з’їзди пологі та є пандуси, які дублюють сходи, йдуть паралельно з ними? Чи публічний транспорт пристосований для осіб на кріслах колісних чи людей з візками? Все це – невеличкий перелік архітектурної недоступності, які Ви можете помітити. Поділіться з нами в коментарях, які частини вашого міста Ви вважаєте архітектурно недоступними.

Коли я потрапила на зимові паралімпійські ігри, я була шалено вражена наскільки українські спортсмени та спортсменки сильні, супер наполегливі, займають більшість призових місць. Я пишалась і пишаюсь цими людьми та їх незламністю, їх розвитком і роботою для гідного представлення України у світі. Але коли я повернулась в Україну і звернула увагу на своє місто, я дещо зрозуміла – архітектурні умови настільки жахливі з точки зору доступності, навіть лікарні є недоступними, тому це ще те випробування дістатись кудись самостійно. І можливо, частково через ці обставини наші паралімпійці настільки наполегливі. Хоча впевнена, що з нормальними умовами вони зможуть здобувати ще більше нагород.

Україна є частиною міжнародної спільноти, і як мінімум формально держава опікується правами людей з інвалідністю. Ми підписали відповідну Конвенцію (про права осіб з інвалідністю) ще в 2006 році. І з 2010 року, коли Конвенція вступила в силу, наша держава має низку зобов’язань по забезпеченню прав наших громадян. Ще існує кілька міжнародних документів, до яких Україна також приєдналась, але як на мене для нас з вами головне – це дії держави, що саме вона робить для нас з вами, щоб наша країна була доступна (доступна інформація, доступні міста, зрозумілі і легкі процедури), і авжеж  куди витрачаються податки, які ми сплачуємо з наших заробітків. Потроху зміни відбуваються, але без громадськості не обходиться, на жаль.

Наразі, відповідно до Виборчого кодексу до 2025 року виборчі дільниці мають бути архітектурно доступними. Що це означає? Найголовніше, це безперешкодне пересування: мають бути не тільки сходи, а й пандуси з правильним кутом нахилу, а не міні копією Кіліманджаро, або підйомники, щоб людина могла легко пересуватися самостійно; дільниці та приміщення для голосування мають бути на першому поверсі або, якщо на інших поверхах, має бути достатньо просторий ліфт або ті ж підйомники. Кабіна для голосування має бути широкою і мати дві полички, високу і низьку, щоб людям на візках колісних, виборцям будь-якого зросту було зручно ставити ту саму дуже важливу галочку у бюлетені. А ще пам’ятаєте, хто вже мав досвід голосування, про світло в кабінці? Не пам’ятаєте? Я також. Його просто там зазвичай немає і доводиться розбирати цей дрібний шрифт бюлетеню у сутінках. Тому має бути додаткове світло.

Все це я говорила про архітектурну доступність загалом. І щоб на місцях всі виборчі дільниці мали однакові умови, Кабінет Міністрів має прийняти відповідне положення, про критерії доступності.  Але наша команда, команда ГРУПИ ВПЛИВУ, і інші партнери з громадянського суспільства, сподіваються, що Кабінет Міністрів врахує і прийме інші наші рекомендації: вся прибудинкова територія будівель, в яких знаходиться виборча дільниця, куди виборці йдуть голосувати, також має бути пристосована до потреб громадян і бути доступною,   щоб було маркування – це, наприклад, коли перша і остання сходинки виділені контрастним кольором і таким матеріалом, який  відчувається на дотик. А ще, можливо, Ви бачили жовті кола на скляних дверях? Це необхідно, щоб людина бачила, що попереду є скло, а не безперешкодний шлях. Я, як людина, яка часто читає новини по дорозі чи відповідає на листи, а ще я в окулярах, зізнаюсь, що кілька разів зустрічалась лобом з такими немаркованими скляними дверима чи стінами. Також  ми говоримо про інформацію, тому що виборчі перегони – це , по-перше, великі потоки інформації, і вони мають бути в різних форматах (аудио, відео, з перекладом на жестову мову або із субтитрами і головне – субтитри можна було прочитати).

Тобто, для комфортного голосування, мають бути забезпечені: 1) архітектурна доступність будівлі і території навколо – всі виборці можуть вільно пересуватись, легко орієнтуватися 2) інформаційна доступність – кожен і кожна можуть ознайомитись з процедурами, інформацією про кандидатів/кандидаток, партії, щоб інформація була зрозумілою і легкою для сприйняття 3) процедурна доступність – щоб легко можна було змінити виборчу адресу, внести зміни до персональних даних. Це три ключових аспекти доступності, на які ми фокусуємо зараз увагу

Взагалі у світі вже активно переходять до універсального дизайну – це коли будь-якій людині зручно користуватися річчю, приміщенням, процедурою – будь-чим. Наприклад, плоский вхід до будівлі полегшує життя не тільки людині на кріслі колісному чи родині з дитячим візком, але й людині, яка має занести важкі коробки чи дитині, яка тільки почала ходити і все хоче робити самостійно. Це універсальний дизайн.

І щоб життя в Україні було легше, ніж змагання на паралімпійських іграх, ми маємо змінювати наші міста. Як це робити і на що звертати увагу ви дізнаєтесь вже цим літом! Цим подкастом ми хочемо розпочату серію записів про виборчі права виборців з інвалідністю і у наступних випусках ми детальніше розповімо: про досвід активістів, які захищають права осіб з інвалідністю, про процедуру як захищати свої права і чи страшно подати позов до суду? Розкажемо про про роботу у виборчій комісії та багато-багато чого іншого.

Бережіть себе в цей буремний час нашої історії, надівайте маски.

З вами була я, Наталка Новикова, а за лаштунками команда ГРУПИ ВПЛИВУ!

Даний подкаст підготовлено ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проекту “Доступні вибори”, який реалізується за фінансової підтримки National Democracy Institute.

Про особливості процесу виборів цього року та наслідки законодавчих змін, а також про необхідність максимально швидко інформувати ту частину суспільства, на яку були спрямовані ці зміни, говорили на пресконференції «Мільйони виборців отримали можливість голосувати на місцевих виборах», яка відбулась 24 червня 2020 року в пресцентрі УНІАН.

Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко відмітив, що Центральна виборча комісія послідовно вживає заходи щодо забезпечення реалізації права голосу громадян України безвідносно до реєстрації їхнього місця проживання: «Фактично ми уже перейшли від необхідності голосування за формальною адресою – адресою реєстрації місця проживання – до можливості визначення виборчої адреси за фактичним місцем проживання. Особливо це актуально в аспекті місцевих виборів, адже відповідні процедури забезпечать можливість для громадян обирати місцеву владу в тих громадах, де вони фактично проживають».

Наступним кроком у лібералізації відповідних процедур щодо зміни та визначення виборчої адреси може стати внесення змін до Закону України «Про Державний реєстр виборців», передбачених законопроектом №3485, який 4 червня цього року був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні. У разі його схвалення — документального підтвердження фактичного місця проживання виборця взагалі не вимагатиметься. Також Олег Діденко підкреслив, що: «Були передбачені запобіжники від зловживань: заяви про зміну (визначення) виборчої адреси можна подавати у міжвиборчий період та лише у перші п’ять днів виборчого процесу. Окрім того, повторне звернення із такою заявою можливе не раніше, ніж через 180 днів, у той час, як виборчий процес місцевих виборів триває 50 днів».

За словами Олександра Клюжева, аналітика Громадянської мережі ОПОРА, на українських виборах досі можливі зловживання, а тому правоохоронні органи повинні бути готовими протидіяти і можливим маніпуляціям новими процедурами зі зміни виборчої адреси.  Нарешті держава відмовилась від підходу «немає у громадянина права – немає і проблеми», але це досягнення повинне бути підкріплене гарантіями невідворотності покарання за виборчі злочини. «Для цього ОПОРА спільно із правоохоронними інституціями підготувала удосконалення Кримінального Кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення, які парламент зобов’язаний нарешті ухвалити. Як і у випадку з усіма іншими виборчими процедурами, добросовісні виборці повинні отримати можливість голосувати, а нечесні кандидати чи підкуплені виборці повинні нести справедливе покарання», – підкреслив він.

Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», зазначила, що за захист політичних прав внутрішньо переміщених осіб, а також за право голосу виборців без «прописки» та громадян, які живуть не за місцем реєстрації довелося боротися з 2015 року: «Нарешті близько 5 мільйонів громадян (1,2 млн ВПО, 1 млн виборців без реєстрації та орієнтовно 3,3 млн мобільних всередині країни громадян) зможуть обирати органи місцевого самоврядування та впливати на розвиток своїх громад незалежно від зареєстрованого місця проживання. Ми вітаємо лібералізацію процедур, відхід від радянської прив’язки до «прописки» та надання можливості подати заяву про зміну чи визначення виборчої адреси онлайн або через уповноважену особу. Парламент та Центральна виборча комісія зробили все, щоб громадяни отримали зрозумілу та доступну процедуру включення в списки виборців за місцем фактичного проживання. Тепер важливо встигнути скористатися цією можливістю та вчасно подати заяву до відділу ведення Державного реєстру виборців – з 1 липня по 9 вересня».

На думку Віталія Місяця, виконавчого директора БО «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги», величезним викликом прийдешніх місцевих виборів є те, що серед внутрішньо переміщених осіб чимало людей поважного віку, а також тих, хто перебуває у скрутному матеріальному становищі. Більшість із них може пропустити ці вибори через звичайну необізнаність зі своїми правами. А молоді та активні – через те, що довгий час їхня думка не враховувалась. Існує загроза того, що на виборах 1 200 000 ВПО (майже 4% виборців України) не будуть голосувати. «Особливо важливо зараз максимально консолідувати зусилля представників влади та громадського сектору задля проведення просвітницької кампанії. Саме залучення активної громадськості до роз’яснення нових виборчих правил, заохочення переселенців брати участь в голосуванні, допомога кандидатам з числа ВПО сприятиме в реалізації їхніх прав обирати та бути обраними на місцевих виборах», – додав Віталій Місяць.

Роман Любченко, директор програм Міжнародної фундації виборчих систем в Україні, зазначає, що IFES Україна системно підтримує демократичні виборчі процеси в Україні: «Ми вітаємо інклюзивний підхід Центральної виборчої комісії при розробці проєктів нормативно-правових актів щодо визначення та зміни виборчої адреси.  Залучення представників громадських організацій до процесу прийняття рішень сприяє врахуванню потреб різних цільових аудиторій та підвищує рівень довіри громадян до ЦВК. Навіть попри карантинні обмеження, члени ЦВК провели громадське обговорення пропозицій до проєкту Постанови про зміну виборчої адреси в онлайн-режимі, що дозволило врахувати більшість рекомендацій».

Нагадаємо, що 18 травня Центральна виборча комісія затвердила своєю постановою Порядок розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси, що дозволить внутрішньо переміщеним особам та іншим мобільним всередині країни громадянам визначати виборчу адресу за місцем фактичного проживання та голосувати на всіх видах виборів.

11 червня ЦВК затвердила Порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, відкривши можливість брати участь у виборах громадянам, які були позбавлені участі у виборах через те, що не мають «прописки» та виборчої адреси. Обидві постанови прийняті відповідно до Виборчого кодексу та набирають чинності з 1 липня 2020 року.

Додаткова інформація:  Вікторія Золотухіна, менеджерка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», 050 477 0800, grupa.vplyvu@gmail.com. 

Цей захід організований громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської  допомоги від уряду Великої Британії у партнерстві з БО «Всеукраїнська коаліція правової допомоги» та Громадянською мережею ОПОРА.

Взагалі не визначеними є питання соціального та пенсійного захисту переселенців та жителів тимчасово окупованих територій (ТОТ)

Уряд Шмигаля працює вже понад сто днів (звітування було саме минулого тижня), проте затвердження їхньої програми так і не сталось. Повторна (друга) спроба теж відбулась, але й під куполом її не підтримали.

Ця новина не дуже засмутила урядовців, адже за словами прем’єр-міністра, їм не потрібен імунітет, щоб працювати на користь України та українців. Але зараз — не про урядову програму. Трішки раніше, ще навесні, не очікуючи затвердження парламентом Програми уряду, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України збирало пропозиції до Програми вже своєї діяльності та пізніше, розмістили проект до обговорення. І чесно кажучи, ним, як і в цілому урядовою програмою, не можна бути задоволеною в повному обсязі. І ось чому.

Одне з головних зауважень, як і до міністерського документу, так і до урядового — невизначеність періоду. Термін реалізації заходів визначено у часових рамках між 2020 та 2023 років або не визначеним взагалі. Складно щось планувати чи навіть вимагати, не розуміючи планів центрального органу влади. Номер два серед зауважень — це відсутність визначення відповідальних, слід пам’ятати, що Міністерство реінтеграції не одне, а питання постраждалих насправді, дотично, входить до відомства всіх. Наприклад, питання вступу дітей з Донецька чи Луганську до навчальних закладів на підконтрольних територіях неможливо вирішувати без МОН, а питання пов’язані з медичними забезпеченням без МОЗ, і так далі. Й про це слід не забувати.

Не менше питань викликають і плани, яких не має. Зокрема взагалі не визначеними є питання соціального та пенсійного захисту переселенців та жителів ТОТ, а це одні з найболючіших питань. Те саме, щодо постраждалих від збройного конфлікту, які проживають в населених пунктах на лінії зіткнення, їхні потреби не є відображеними. Окремі питання до «авторів» виникають через самі формулювання і їхні некоректності, наприклад говорити про спрощення процедури встановлення опіки над дітьми, які повернулись з ТОТ не варто. Адже хто такі «діти, які повернулися з ТОТ»? Такий термін не є ні прийнятним, ні юридично визначеним.

Й звісно, не можна не сказати про те, що окремі цілі поєднують в собі задачі різного характеру і суті. Так, «соціальний захист населення» включає в себе абсолютно все, і питання інтеграції в приймаючих громадах, і житлового забезпечення також.

Спробую навести на прикладі декількох, не всіх.

Так, якщо говорити щодо мети «соціальний захист населення», то окремі її пункти не є конкретизованими, що не дає можливості зрозуміти проблематику, завдання та критерії досягнення навіть тими, хто не один рік займається цими питаннями. Наведу приклад щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на ТОТ, критерієм чого є приведення законодавства України щодо людей з інвалідністю, які проживають на ТОТ до вимог Конвенції. Проте зрозуміти яких саме прав (соціальних? політичних?) та в якій частині складно. Можна гадати, що йдеться про захист прав цивільних осіб, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання внаслідок війни. Але чи це так? Не знаю. А через охоплення різних сфер, не є прозоро визначена стратегія щодо окремих напрямків. Наприклад, на початку 2020 року розпочато процес розробки житлової стратегії в Україні. Проте відображення цього не має, як і в цілому розуміння стратегії щодо забезпечення житлом, а не реалізації окремих програм. Про те, що поза увагою залишилося питання місць компактного проживання (тобто місць, які були визначені для тимчасового проживання, зокрема, готелі, санаторії, геріатричні пансіонати тощо) і говорити не варто.

Якщо ж говорити про ціль «цифрова трансформація», то надзвичайно важливим є уникнення створення окремих «спеціальних» сервісів для жителів тимчасово окупованих територій та переселенців, оскільки дані категорії громадян перш за все є громадянами України і складність отримання послуги полягає не в їхньому статусі, а в умовах. Тому саме умови тимчасової окупації та внутрішнього переміщення мають враховуватись при наданні онлайн послуг, а не «статус» чи місце проживання особи. Не найкращий варіант йти тут шляхом «інновацій» в створенні чогось особливого.

Отже, висновки за всіма пунктами.

Є і хороше, що полягає у відкритості Міністерства до роботи з громадськістю. Проте, наскільки ця робота буде врахована — це питання. Вже сьогодні можна говорити, що нова Урядова програма є більш розширеною та наповненою, як мінімум за об’ємом. І хочеться плекати надію на те, що Міністерством з питань реінтеграції також будуть враховані коментарі надані громадськістю на їхній документ. Адже їхня програма, попри консультування, включила і відобразила не все з того, щоб хотілось і варто включити.

Юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія Красненко, для НВ, 19 червня 2020

Запрошуємо на онлайн семінар “Виборчі права громадян: зміна виборчої адреси”!

26 червня та 3 липня 2020 року з 14:00 до 15:30 на платформі Zoom відбудеться вебінар для юристів та операторів гарячих телефонних ліній, які надають безкоштовні консультації.

На заході будуть:

– детально пояснені останні законодавчі зміни у сфері виборчих прав громадян, які проживають не за місцем реєстрації (внутрішньо переміщені особи, трудові мігранти);

– розглянуто типові питання щодо процедури зміни виборчої адреси та процедури визначення виборчої адреси для виборців, які не мають зареєстрованого місця проживання.

Просимо зареєструватися, заповнивши анкету до 24 червня включно.

Зареєстрованим учасникам та учасницям буде надіслано посилання на конференцію в Zoom.

Нагадаємо, що півтора мільйони внутрішньо переміщених осіб, більше мільйона виборців без зареєстрованого місця проживання та ще близько 3,3 мільйона внутрішніх мігрантів отримали можливість голосувати на місцевих виборах восени 2020 року.

Відповідні Постанови про порядок зміни виборчої адреси (Постанова №88 від 18.05.2020 р.) та про порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання (Постанова №103 від 11.06.2020р.) були прийняті Центральною виборчою комісією на виконання положень Виборчого кодексу та набудуть чинності вже з 1 липня цього року.

Ця ініціатива реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

Про останні рішення Центральної виборчої комісії щодо зміни та визначення виборчої адреси особами, які мешкають поза місцем офіційної реєстрації, або ж взагалі не мають прописки. Виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва в інтерв’ю телеканалу “Центральний” розповідає про епохальні рішення ЦВК, які суттєво спрощують доступ до голосування мільйонам громадян України.

24 червня о 13:00 у пресцентрі УНІАН відбудеться пресконференція «Мільйони виборців отримали можливість голосувати на місцевих виборах-2020»

Півтора мільйони внутрішньо переміщених осіб, більше мільйона виборців без зареєстрованого місця проживання та ще близько 3,3 мільйона внутрішніх мігрантів отримали можливість голосувати на місцевих виборах восени 2020 року.

Відповідні Постанови про порядок зміни виборчої адреси (Постанова №88 від 18.05.2020 р.) та про порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання (Постанова №103 від 11.06.2020р.) були прийняті Центральною виборчою комісією на виконання положень Виборчого кодексу та набудуть чинності вже з 1 липня цього року.

«Ми послідовно рухаємося шляхом максимального забезпечення виборчих прав громадян», – підкреслив після ухвалення цих постанов Голова ЦВК Олег Діденко.

Основним завданням тих, хто боровся за ці зміни протягом довгих років, залишається активізація внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, мобільних всередині країни, для участі у місцевих виборах, адже тепер їхні голоси будуть почуті та зараховані. Це стало важливим кроком в інтеграції переселенців в їхні нові громади, адже відсутність реалізації права на участь у виборах певний час було відкритим болючим питанням для багатьох з них. Особливо важливо зараз максимально консолідувати зусилля представників влади та громадського сектору задля проведення просвітницької кампанії по всій Україні.

Про особливості процедури та наслідки законодавчих змін на пресконференції розкажуть:

• Олег Діденко, Голова Центральної виборчої комісії;
• Роман Любченко, директор програм Міжнародної фундації виборчих систем в Україні;
• Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ»;
• Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА;
• Віталій Місяць, виконавчий директор БО «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги».

Будь ласка, зареєструйтеся на захід. Увага! Якщо Ви не плануєте відвідувати захід у зв’язку з COVID-19, все одно просимо зареєструватися та залишати свої запитання у формі.

Контактна особа: Вікторія Золотухіна, менеджерка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», 050 477 0800, grupa.vplyvu@gmail.com

Цей захід організований громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської  допомоги від уряду Великої Британії у партнерстві з БО «Всеукраїнська коаліція правової допомоги» та Громадянською мережею ОПОРА.