Напередодні Дня Незалежності-2018 Шосткинська районна рада Сумської області ухвалила рішення про Звернення до Верховної Ради щодо необхідності невідкладного розгляду законопроекту №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян.

Як відзначають у своєму зверненні депутати Шосткинської райради, ухвалення проекту Закону №6240 дозволить:

– забезпечити можливість внутрішньо переміщених особам, іншим громадянам реалізувати свої законні та конституційні виборчі права на місцевих виборах;
– запобігти дискримінації за місцем проживання та регіональною ознакою громадян під час реалізації виборчих та інших прав;
– гармонізувати законодавство України із міжнародними стандартами політики щодо ВПО, трудових мігрантів та інших категорій громадян;
– створити сприятливі умови для інтеграції внутрішньо переміщених осіб та їхньої рівноправної участі у вирішенні питань загальнонаціонального та локального значення;
– знизити соціальну напругу у взаємодії між органами державної влади та мобільними всередині країни громадянами.

Це рішення депутатів райради стало можливим завдяки активній позиції місцевих активістів: радниці з питань ВПО у Сумській області Оксані Іванцовій, а також організаціям “Потрібні люди” (Василь Бороздін), “На Добро” (Світлана Положій), “Самаритяни Сумщини“, Сумській офіс УГСПЛ, “Громадське коло“. Таким чином спільними зусиллями нам вдалося закласти ще одну цеглину в майбутню перемогу!

Рішення Шосткинської райради – восьме за ліком звернення органу самоврядування до парламенту з приводу розгляду законопроекту №6240! Раніше, як відомо, на підтримку документу висловлювалися Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська та Криворізька міські ради.

Загалом звернення від наших колег у Сумській області надійшли протягом літа до Сумської міської, Сумської районної, Шосткинської районної, Конотопської районної та Сумської Обласної рад. При цьому ставилося питання про висловлення позиції цих органів влади щодо законопроекту №6240 й спрямування відповідного звернення до українського парламенту. І саме Шосткинська райрада першою висловилося з цього приводу!

У Сумській області мешкає близько 11 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як очікується, Сумська облрада може розглянути це питання 7 вересня під час чергової сесії.

На початку серпня 2018 р. Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” провів у Сумах інформаційний захід “Чи побачать депутати “невидимих виборців” Сумщини?”, на якому анонсувалася адвокаційна кампанія на підтримку законопроекту №6240 на рівні області. Тоді ж “ГРУПА ВПЛИВУ” провела і тренінг для місцевих активістів, під час якого обговорювалися можливості застосування інструментів адвокації на локальному рівні, також ми ділилися досвідом про практику захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Рішення Верховного Суду щодо неможливості переселенцям голосувати на місцевих виборах актуалізує необхідність розгляду законопроектів про виборчі права внутрішньо переміщених осіб. Без зміни законодавства реалізувати ці права в нинішніх умовах неможливо.

Верховний суд оприлюднив рішення у справі щодо поновлення виборчих прав позивачки-ВПО, яка ще наприкінці 2016 року намагалася в судовому порядку відновити своє право голосувати за місцем фактичного проживання в новій громаді. Спочатку Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 19 грудня 2016 р. її позов задовольнив. Проте Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 березня 2017 року скасував цю постанову та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Згідно з рішенням Верховного суду, реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи є тимчасовою та не є підставою для участі на місцевих виборах. Таке право є лише у тих громадян України, які постійно проживають на відповідній території та мають реєстрацію постійного місця проживання на території відповідного села, селища, міста. Про це також повідомляється на сайті Верховного суду, який розглянув в касаційному порядку адміністративну справу за позовом до Відділу ведення Державного реєстру виборців про поновлення виборчих прав.

«В умовах, коли 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб п’ятий рік змушені проживати не за місцем своєї реєстрації, держава має знайти механізм визнання цих людей повноправними членами приймаючих громад», – вважає Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».

Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи “Про гуманітарні наслідки війни в Україні”, що була прийнята 23 січня 2018 року, рекомендує Україні створити механізми забезпечення права голосувати внутрішньо переміщеним особам на всіх виборах, у тому числі на місцевому рівні.

Наразі в Європейському суді з прав людини на розгляді дві справи з цього питання.

«Чого чекають народні депутати? Люди інтегрувалися в нові громади, але вони відчувають себе дискримінованими, коли не можуть обирати місцеву влади за місцем свого фактичного проживання. Без зміни законодавства, без розгляду законопроекту №6240 принципових зрушень щодо виборчих прав ВПО не буде», – додає Тетяна Дурнєва.

«Я вже давно обрала Луцьк як місто, в якому хочу жити. Моя дитина тут зростає, і я хочу, щоб ми мали такі самі права, як інші мешканці Луцька. Ми залишаємось тут і не плануємо повертатися чи переїжджати», – говорить Юлія Лементар, яка покинула Алчевськ у 2014 році, а в 2016 почала захищати свої виборчі права в суді.

Нагадаємо, позивачка Юлія Лементар просила визнати незаконним рішення про відмову в задоволенні заяви про зміну виборчої адреси у Державному реєстрі виборців, зобов’язати відповідача внести такі дані згідно з відомостями про її місцезнаходження, що вказані у довідці внутрішньо переміщеної особи.

Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, ухвалив постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд погодився з рішенням апеляційного суду з тих підстав, що право голосу на виборах депутатів міської ради, виборах міського голови мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України, належать до відповідної територіальної громади та проживають у межах відповідного виборчого округу.

Виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Водночас зареєстроване місце проживання не повинно бути тимчасовим, – вважає Верховний Суд.

27 березня 2017 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Законодавчі зміни були розроблені та запропоновані народним депутатам експертами провідних громадських організацій, які займаються питаннями реформування виборчого законодавства, а також тими, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», Громадянська мережа ОПОРА, Міжнародна фундація виборчих систем IFES та інші).

Законопроектом передбачається, що виборець отримає можливість звернутися із мотивованою заявою до органу ведення Державного реєстру виборців щодо визначення його нової виборчої адреси на підставі документу, який підтверджує його фактичне проживання – незалежно від зареєстрованого місця проживання.

В разі прийняття законодавчих  змін, виборчі права внутрішньо переміщених осіб будуть належним чином захищені. Ця можливість стосуватиметься також інших мобільних всередині країни громадян, зокрема, трудових мігрантів, що сприятиме зниженню рівня конфліктності в суспільстві та підвищенню рівня участі громадян в голосуванні на виборах всіх рівнів.

10 серпня Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” презентував результати Дослідження рівня організаційного розвитку громадських організацій та ініціатив, які надають підтримку населенню, постраждалому внаслідок конфлікту на сході України. Читати далі… 

Звернення до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана від громадських організацій України з вимогою врахувати наші пропозиції щодо ​соціальних виплат та пенсій внутрішньо переміщеним особам. Звернення підписали громадські організації “Донбас СОС“, “Центр інформації про права людини“, “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ“, КримСОС, а також благодійні організації та фонди – “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” Програма “Радник з питань ВПО“, Восток-SOS, “Право на захист“, “Свої“.

10 серпня Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” презентував результати Дослідження рівня організаційного розвитку громадських організацій та ініціатив, які надають підтримку населенню, постраждалому внаслідок конфлікту на сході України.

Учасники презентації:

– Тетяна Дурнєва (ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»),
– Ганна Лукінова (експертка, яка проводила дослідження),
– Оксана Косенко (Програма розвитку ООН в Україні),
– Айдер Халілов (Pact/ENGAGE),
– Станіслав Лячинський (МФ «Відродження»),
– Олена Губар (ІСАР «Єднання»)

Цього року відбулося вже друге подібне оцінювання. “Уперше таку роботу ми проводили 2016 року. Мета цих досліджень – розуміти зміни та тенденції в середовищі НДО, які надають підтримку громадянам та працюють з подоланням наслідків війни. Наша організація, як член Мережі хабів громадянського суспільства, системно займається підвищенням спроможностей інститутів громадянського суспільства, тому нам важливо розуміти їхні потреби”, – повідомила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».

«Варто звернути увагу, що за результатами опитування, навчання та консультативна допомога були на першому місці в рейтингу потреб, а фінансова – на другому. Це свідчить про те, що організації розуміють важливість організаційного розвитку, цінність людського потенціалу й усвідомлюють необхідність обміну досвідом з колегами по громадському сектору.Організації, що допомагають громадянам, постраждалим внаслідок війни, самі потребують підтримки, і про це не можна забувати», – зауважила Тетяна Дурнєва.

Усього було проаналізовано дані про 90 організацій та ініціатив з усієї України (83 – зареєстровані, 7 – незареєстровані). 41% з них почали діяльність до 2014 року. 59% організацій виникли після анексії Криму та початку АТО.

Напрямки діяльності організацій (спеціалізація):

– Проведення просвітницьких кампаній для підвищення рівня обізнаності місцевої громади про проблеми постраждалого населення – 62%
– Інтеграція ВПО до місцевих громад – 61%
– Розвиток громадянського суспільства – 61%
– Надання інформаційно–консультаційної підтримки – 56%
– Організація дозвілля та навчальних заходів для дітей – 49%
– Надання первинної юридичної допомоги – 46%
– Надання психологічної допомоги – 44%
– Проведення адвокасі–кампанії для впливу на органи державної влади задля прийняття сприятливих рішень – 39%
– Розповсюдження гуманітарної допомоги – 37%
– Забезпечення дозвілля для дорослих – 36%
– Допомога у працевлаштуванні – 36%
– Допомога у провадженні бізнесу – 34%
– Підтримка людей з інвалідністю – 28%
– Надання допомоги бійцям АТО та членам їхніх родин – 28%
– Здійснення соціального супроводу вразливих ВПО – 23%
– Документування порушення прав людини – 22%
– Надання вторинної юридичної допомоги – 17%
– Участь у розробленні та просуванні законопроектів, що регулюють права постраждалого населення – 11%
– Сприяння вивезенню та розселенню ВПО – 8%
– Надання медичної допомоги – 2%

Опитані організації дуже сильно різняться за обсягами річного бюджету. 14% зазначили, що їхній бюджет дорівнює 0 грн, 55% мають бюджет до 500 000 грн, 15% – до 1 000 000 грн і 16% – більше. Прикметно, що 2016 року розподіл організацій за обсягом річного бюджету був майже такий же.

За словами експертки Ганни Лукінової, загалом опитані організації виявляють потужну зацікавленість у навчанні. Найбільшим інтересом користуються такі теми, як міжнародний і місцевий фандрейзинг, розробка проектних пропозицій, проектний/програмний менеджмент. “27% організацій обрали як пріоритетну тему для навчання “Моніторинг та захист прав постраждалого населення”, – відзначила вона.

Загалом дослідження показало, що поміж 2016 і 2018 рр. не відбулося загальної професіоналізації організацій. Безумовно, деякі НДО розвинули свої внутрішні системи й стандарти, проте за останні два роки виникло чимало нових організацій та ініціатив, які потребують підтримки від досвідченіших колег та міжнародної спільноти. Відмінності, які існували 2016 року між організаціями, що виникли до лютого 2014 року, і тими, що виникли пізніше, загалом простежуються і 2018 року. Найбільший розрив між «старими» і «молодими» організаціями залишається за таким показником, як наявність штатних працівників та оплачуваних посад.

Ознайомитися з методологією дослідження, висновками та рекомендаціями, завантажити повний текст Звіту та інфографіки можна на сайті Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” (www.vplyv.org.ua) за цим посиланням. Завантажити інфографіки можна за тут і тут.

У разі виникнення додаткових запитань звертайтеся за телефонами: 050 477 08 00 (офіс Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”) або 068 352 35 75 (для ЗМІ).

Цей документ підготовлено Громадською організацією “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проектів демократичного врядування Програми розвитку ООН, які фінансуються Міністерством закордонних справ Данії. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації об’єднаних націй чи інших агенцій ООН.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з ГО “Донбас СОС” завершили серію тренінгів “Внутрішнє переміщення: юридичні аспекти та інструменти адвокації”. Дві команди експертів-тренерів протягом 7-8 серпня працювали в Сумах та Харкові. А перед тим упродовж попередніх кількох тижнів ми провели аналогічні заходи в Ужгороді, Вінниці, Херсоні та Дніпрі.

Мета цих заходів, орієнтованих насамперед на членів громадських організацій – підвищити рівень знань учасників щодо можливостей застосування інструментів адвокації на локальному рівні, а також дізнатися про практику захисту прав внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від наслідків конфлікту населення з цілого комплексу питань. Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, як член Мережі хабів громадянського суспільства, системно займається підвищенням спроможностей інститутів громадянського суспільства і ми кілька років поспіль проводимо тренінги щодо розбудови коаліцій на місцевому рівні, а також щодо адвокаційних напрямків роботи регіональних НДО.

Порядок денний тренінгів складався з тематичних 2-х блоків: – адвокація громадських ініціатив, механізми пошуку партнерів для просування своїх ідей, налагодження містків ефективної співпраці з іншими НДО та органами влади; – юридичні питання щодо перетину лінії зіткнення (з врахуванням проекту від Міністерства оборони), призначення пенсії (вперше), поновлення виплати та отримання пенсії за минулий час, судова практика щодо оскарження дій ПФ щодо її невиплати, адресна грошова допомога (останні зміни та судова практика щодо повернення “надміру виплачених коштів”) та ін.

Презентації-тренінги проводилися ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” у співпраці з ГО “Донбас СОС” у рамках проекту “Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 рр.

2018 року «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ“» вже вдруге провів оцінювання рівня організаційного розвитку організацій, які надають підтримку населенню, постраждалому внаслідок конфлікту. Вперше таке оцінювання проводилось 2016 року, в ході якого було виявлено, що організації, які виникли після анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі, великою мірою працюють на волонтерських засадах і потребують підтримки для розвитку внутрішніх систем і стандартів.

Основною метою оцінювання 2018 року було виявити зміни, які відбулись в сфері організаційного розвитку, і подальші потреби організацій у навчанні та іншій підтримці.

Онлайн-опитування організацій було проведено у березні-квітні 2018 року. У ньому взяли участь представники 90 організацій та ініціатив з усієї України (83 з них – зареєстровані, 7 – не зареєстровані).

Анкета для керівників організацій/ініціатив включала до себе питання, пов’язані з внутрішнім потенціалом організацій, фінансовою життєздатністю, медіа-активністю, партнерствами і наявними потребами у навчанні та іншій підтримці.

У цьому звіті наведено порівняння результатів оцінювання 2016 та 2018 років, а також проаналізовано наявні відмінності між організаціями, які виникли до 27 лютого 2014 року («старими» організаціями), і тими, які виникли пізніше («молодими» організаціями).

Зіставляючи отримані результати оцінювання, варто враховувати, що більш розвинуті організації були менш мотивовані брати участь в опитуванні на відміну від менш розвинутих організацій, які усвідомлюють нагальну потребу у навчанні та подальшій підтримці.

Повний текст звіту доступний за цим посиланням. Завантажити інфографіки можна за тут і тут.

Ця публікація впорядкована Громадською організацією “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проектів демократичного врядування Програми розвитку ООН, які фінансуються міністерством закордонних справ Данії. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації об’єднаних націй чи інших агенцій ООН.  

7 серпня відбувся інформаційний захід «Чи побачать депутати «невидимих виборців» Сумщини?», який організував Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» для захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.

Через неврегульованість законодавства, внутрішньо переміщені особи п’ятий рік не можуть скористатися одним із базових конституційних прав громадянина. Майже 4% українських виборців залишаються без права голосу на місцевих виборах та в одномандатних округах на виборах до Верховної Ради.

За даними різних соціологічних опитувань значна частина ВПО не планує повертатися на попередні місця проживання, оскільки за 4-5 років люди облаштували побут й життя у нових громадах. Деякі цифри у цьому контексті навела Надія Пашкова, старша координаторка проектів IFES в Україні. За її словами, згідно з нещодавно проведеним соціологічним дослідженням, на 17% відсотків збільшилась кількість людей, які не збираються повертатись в свій дім, навіть якщо закінчиться війна і будуть усі  умови для безпечного повернення. Наразі 64% опитуваних стверджують, що повністю інтегрувалися в новій місцевості, а 44% відчувають себе активними членами громади.

Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», закликала нових сумчан долучатись до акції «Кожен голос впливає» – для того, щоб переконати депутатів Верховної Ради підтримати законопроект №6240, який передбачає забезпечення всього комплексу виборчих прав для ВПО та інших мобільних всередині країни громадян.

«Акція дуже проста: потрібно прийти до приймальні народного депутата в своєму місті, залишити письмове звернення з проханням проголосувати за законопроект №6240 та записати коротке відео на телефон, де сказати, що ви хочете брати участь в житті громади на рівні з іншими громадянами України», – пояснює Тетяна Дурнєва. Всі відео з різних куточків України, де тепер проживають переселенці, будуть змонтовані в єдине звернення до народних депутатів. Для того, щоб потрапити в соціальну рекламу «Кожен голос впливає» потрібно надіслати своє відео на електронну пошту Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» (grupa.vplyvu@gmail.com).

«У вересні ми через відповідні канали комунікації будемо доносити до народних депутатів ці звернення від «невидимих виборців», – додала Тетяна Дурнєва.

Керівник апарату Сумської облдержадміністрації Дмитро Живицький переконаний, що можливість для людини обрати місцеву владу – це елемент її соціалізації в конкретній громаді. “Адже коли вона розуміє, що має вплив на процеси, це її стимулює до активної участі у житті громади”, переконаний він.

Заступниця голови Сумської обласної ради Тетяна Головко у свою чергу вважає, внутрішньо переміщені особи, які мешкають на Сумщині, повинні мати право голосувати на виборах усіх рівнів.

Інша учасниця інформаційного заходу Оксана Іванцова (Програма Радник з питань ВПО, SSS, Сумська область) висловила переконання, що одночасна адвокація законопроектів №6240 і №6692 (виплата пенсій), які зараз перебувають на розгляді у ВР,  має свою логіку. “Ухвалення “пенсійного” проекту надасть реальну статистику щодо кількості ВПО (для цього потрібно відв’язати соціальні виплати від пенсій) й це допоможе просування законопроекту щодо виборчих прав”, – переконана вона…

Завдяки адвокаційній кампанії, що проводить спільно з партнерами ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», вже сім місцевих рад звернулися до Верховної Ради з приводу виборчих прав ВПО та підтримки законопроекту №6240 (Вінниця, Ужгород, Маріуполь, Кривий Ріг, Херсон, Коростень і Добропілля). Сумська область також може долучитися до кампанії з захисту виборчих прав ВПО, прийнявши відповідні рішення місцевих рад та направивши до депутатів звернення.

Станом на початок травня 2018 р. за офіційними даними у Сумській області було зареєстровано 11 215 переселенців з окупованих територій Сходу України та Криму. Загалом в Україні налічується близько 1,5 млн ВПО.

Нагадаємо, що 27 березня 2017 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Законодавчі зміни були розроблені та запропоновані народним депутатам експертами громадських організацій, які займаються питаннями реформування виборчого законодавства, а також тими, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Попри актуальність, законопроект №6240 досі не винесений на розгляд парламенту.

(титульне фото)

Цей захід реалізується ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проекту «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому документі, належать автору і не обов’язково відображають погляди уряду Великої Британії.  

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” активно досліджує нові засоби комунікації та співпраці з різними цільовими групами, навколо яких ми вибудовуємо свою діяльність. Це не лише організації-партнери, державні установи, громадяни, чиї права, як ми вважаємо, порушені у тій чи іншій сфері, але й, звичайно ж, донори.

В рамках реалізації “Платформа розвитку громадянського суспільства”, яка здійснюється ІСАР “Єднання”, Громадський холдинг дещо раніше оголосив тендер на проведення тренінгу “Фандрайзингова стратегія та план посилення фінансової сталості ОГС“, й днями вже вдруге за літо ми опрацьовували цю тему з профільними спеціалістами. 6-го серпня 2018 р. ми повторювали “старі уроки” й просунулися далі: покращували  навички у цій сфері, оволодіваючи азами правильного позиціювання організації в очах грантодавців. Також ми напрацьовували конкретні позицій для створення й подальшої реалізації власної фандрейзингової стратегії.

Усього заплановано 3 тренінги. Як ми очікуємо, у підсумку цього напрямку співпраці з ІСАР “Єднання”, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” посилить фандрайзингову складову у своїй діяльності й набуде нових фахових знань для надання ефективної підтримки з цих питань іншим організаціям громадянського суспільства (ОГС) та ініціативним групам.

У регіонах відбуваються наші спільні з ГО “Донбас СОС” тренінги-презентації “Внутрішнє переміщення: юридичні аспекти та інструменти адвокації”. Ми вже відвідали Ужгород, Вінницю, Дніпро та Херсон, на черзі – Харків та Суми…

З учасниками тренінгу в Дніпрі (а це громадські активісти, представники громадських організацій, державних органів в Запорізькій та Дніпропетровській областях) ми опрацьовували такі питання:

– право на соціальний захист (порядок призначення, припинення та повернення надмірно виплаченої державної соціальної допомоги);
– право на пенсійне забезпечення (поновлення виплати пенсії та призначення пенсії – вперше);
– порядок отримання виплат, що були припинені відповідно до положень постанови КМУ № 365 (з врахуванням положень Постанови КМУ № 335);
– також обговорювали питання долучення до адвокаційної кампанії в регіонах по законопроектах 6240 та 6692.

Учасники активно піднімали і інші питання, житло (тимчасове, постійне), стягнення аліментів, розірвання шлюбу, надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та ін. питання. Під час обговорення напрацьовувались практики застосування та вирішення спірних питань щодо реалізації законодавчих норм.