Виборчий кодекс України, за який 19 грудня 2019 року проголосували 330 народних депутатів, включає прогресивні норми щодо виборчих прав ВПО та мобільних всередині країни громадян (так званих «трудових мігрантів»).

Прикінцеві та перехідні положення Виборчого кодексу вносять зміни до Закону України “Про Державний реєстр виборців”, зокрема в частині визначення виборчої адреси, яка може тепер не співпадати з адресою зареєстрованого місця проживання.

Стаття 8 Закону “Про Державний реєстр виборців” доповнена новою частиною, згідно якої за мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до зареєстрованого місця проживання.

Для зміни виборчої адреси виборцю потрібно буде надати один з документів, що підтверджує фактичне проживання: довідку про взяття на облік ВПО, договір оренди житла, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності або про право власності на житло, документ, що засвідчує перебування виборця у шлюбі, родинних відносинах або догляд за особою, місце проживання якої зареєстроване відповідно до Закону України «Про  свободу пересування та вільний вибір місця проживання».

Ці новації прописані в редакції Закону «Про Державний реєстр виборців», яка вступить в силу з 1 липня 2020 року. Зверніть увагу, що станом на сьогодні чинна попередня редакція Закону.

Закон України «Про Державний реєстр виборців», стаття 8. Виборча адреса виборця

Було і є зараз

ч.2. Виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”

Стане з 1 липня 2020 року

ч.2. Виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні“, якщо інше не передбачене цією статтею.

ч.3. За мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, ніж визначену відповідно до частини другої цієї статті.

Статтю 8 доповнено новою частиною згідно з Кодексом № 396-IX від 19.12.2019

Де ще зміни?

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»

Було так:

Стаття 8. Забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб

Внутрішньо переміщена особа реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону України “Про Державний реєстр виборців”.

З 1 січня 2020 року стало так:

Стаття 8. Забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб

Внутрішньо переміщена особа реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах у порядку, встановленому законом. {Частина перша статті 8 в редакції Виборчого Кодексу № 396-IX від 19.12.2019}

З 1 липня 2020 року заяву про зміну виборчої адреси можна буде подавати до органу ведення Державного реєстру виборців у декілька способів:

У паперовій формі – за місцем фактичного проживання. Заява у паперовій формі може бути подана виборцем особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлено відповідно до законодавства.

В електронній формі через електронний кабінет на сайті Державного реєстру виборців.

Заява в електронній формі може бути надіслана виборцем за підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно із Законом України “Про електронні довірчі послуги” (кваліфікований електронний підпис), з використанням мережі Інтернет.

Чого чекати:

1)     Прийняття та оприлюднення Постанови ЦВК «Про Порядок розгляду звернень виборця щодо зміни виборчої адреси на іншу, ніж адреса зареєстрованого місця проживання». На прохання Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Проєкт Постанови вже пройшов громадське обговорення 16 квітня 2020 року.

2)     1 липня 2020 року, коли стануть чинними зміни до Закону «Про Державний реєстр виборців».

3)     Введення в експлуатацію електронного сервісу на сайті Державного реєстру виборців, щоб з’явилась можливість подати заяву онлайн.

Важливо про строки:

•          Виборець, виборчу адресу якого визначено відповідно до частини третьої статті 8 Закону «Про Державний реєстр виборців», може звернутися до органу ведення Реєстру із новою заявою про зміну виборчої адреси з підстав, передбачених частиною третьою статті 8 цього Закону, не раніше ніж через 180 днів після дати внесення до Реєстру останньої зміни виборчої адреси такого виборця.

•          У разі надходження звернення виборця щодо зміни виборчої адреси пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу відповідних виборів або процесу референдуму орган ведення Реєстру приймає мотивоване рішення про відмову у внесенні зміни до його виборчої адреси, копія якого не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення надсилається виборцю з одночасним повідомленням про можливість подання звернення щодо зміни виборчої адреси після завершення виборчого процесу відповідних виборів.

Вчасно зміни виборчу адресу, адже ми боролися за це право декілька років!

Фото

Місцеві вибори-2020. Які існують ризики з їхнім проведенням, або відтермінуванням? Чи зможуть ВПО та інші мобільні групи громадян України голосувати, як це і передбачено Виборчим кодексом?.. Ефір на ці та інші теми вийшов на ТК “Суспільне Запоріжжя”.

“Наразі я не бачу великих ризиків, які б могли перешкодити ВПО реалізувати їхнє право голосу на місцевих виборах, – розповіла виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва (орієнтовно на 21 хвилині). – Постанова про порядок зміни виборчої адреси вже розроблена Центральною виборчою комісією, причому в інклюзивний спосіб: ЦВК активно консультувалася з громадськістю. Ми надали рекомендації щодо документів, які можуть підтвердити фактичне місце проживання. В середині квітня відбулося онлайн-обговорення усіх пропозицій. Зараз ми чекаємо на публікацію постанови. Після цього стане відомий повний перелік документів і порядок зміни виборчої адреси”.



Тетяна Дурнєва нагадала, що 1-го липня 2020 р. відкриється опція для зміни виборчої адреси. Тож внутрішньо переміщені особи, інші мобільні в середині країни громадяни зможуть подавати заяви про зміну виборчої адреси. Це можна буде зробити онлайн, або відвідавши відділи Державного реєстру виборців. “Навіть якщо вибори будуть перенесені, то це не виключає можливості змінити виборчу адресу. Навпаки, буде більше часу на цю процедуру”, – наголосила Тетяна Дурнєва.

Того, що було мало, ще менше не стане. На цьому можна було б завершити, але краще сказати, що не все так погано

Карантинні заходи і в цілому все, що стосується світової пандемії, породжує потребу в реагуванні. А бюджет — це перше, на що будь-яка надзвичайна ситуація б’є часом дуже безжалісно. Тож хоча зі затримками, та ми все ж отримали зміни до держбюджету-2020, де основний акцент у видатках зроблено на соціальні виплати, пенсії та витрати на потреби медицини, зокрема створення Фонду боротьби з COVID-2019.

Я можу помилятись, та вважаю, що немає тієї категорії громадян, яких потенційно не зачіпають зміни, так само як і будь-який бюджет стосується всіх осіб, які проживають на території тієї чи іншої держави. І понад 1.5 млн внутрішньо переміщених осіб тут не виняток.

Що змінилося в бюджеті для переселенців?

Як не дивно, але основні зміни торкнулись доповнень в частині формування спеціального фонду держбюджету. Або ж того, куди і як тепер надходитимуть розподілені відсотки за користування пільговими державними кредитами та повернення самих кредитів на придбання житла для внутрішньо переміщених осіб.

Загалом, якщо ви думаєте, що кредитні кошти є оборотними в рамках програми, то це не так. А якщо ви думаєте, що їх стане більше, то це далеко не факт. На жаль, кошти є оборотними в рамках всієї країни. Спеціальний фонд бюджету на те і спеціальний, що чітко визначає, звідки він візьме ці кошти і куди пустить. Так от, надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, за винятком програм допомоги з реформування державного управління та коштів фонду
боротьби з коронавірусом, підуть на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб».

А от скільки цих коштів в кінцевому результаті буде — побачимо. На субвенцію місцевим бюджетам за рахунок гранту KfW передбачено близько 485 млн грн. Проте скільки євроцентів реально витрачено станом на кінець квітня? Думаю, це питання до нового-старого профільного Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Збережені видатки та втрачені кошти

Поки ви остаточно не передумали читати статтю, бо в ній багато незрозумілого, скажу просто: Верховна Рада зберегла видатки держбюджету-2020 на співфінансування придбання житла для внутрішньо переміщених осіб на рівні 20 млн гривень.

Йдеться про програму «70 на 30», де більша частина коштів покривається за рахунок держбюджету, а інша — місцевого. Програма не передбачає отримання житла у власність, а створює фонд для тимчасового проживання. Власне, є вигідною як місцевій владі, так і переселенцям. І охочих на розподілення 20 млн дуже багато, а у випадку зростання фінансування — ще більшої кількості громад. Адже, повторюсь, за цих умов житло стає власністю громади. Подвійна вигода, так сказати. І так, ці кошти залишились, адже фактично вже були витраченими.

Збереглись і кошти на окремі напрямки, такі як питна вода для Маріуполя, Донецької області чи заходи, спрямовані на зменшення впливу вибухонебезпечних предметів на життя та діяльність населення.

Проте така історія з позитивним кінцем не для всіх. Програми Держмолодьжитла, які мають (краще говорити — мали) значно суттєвіше фінансування та зацікавленість людей, в цьому році будуть непрофінансовані. Зокрема, немає і 100 млн гривень, передбачених на програму «Доступне житло».

Що важливо, так це системний підхід керівництва Фонду, які вчергове відзначили: не може бути правильною та політика, яка відмовляється від фундаментальних потреб громадян, а саме наявності житла. Складно не погодитись, адже в умовах кризи питання житла рано чи пізно постає для значної частини населення, а для внутрішньо переміщених осіб — особливо.

Однозначно хороша новина для переселенців

Окрім продовження карантинних заходів, до 11 травня минулого тижня уряд ще схвалив дуже важливий проект для переселенців. З цього приводу можна сказати так: назви міністерств змінюються (адже спершу було МінТОТ, потім Мінветеранів, і тепер нове Міністерство з питань реінтеграції), а от проекти — залишаються. Відклавши сарказм, скажу: йдеться про 25,5 млн євро в рамках угоди з Німеччиною для забезпечення житлом переселенців. Як на загальну тенденцію скорочення житлових програм, то все це дуже вчасно.

Щодо цих 25,5 млн євро важливим є те, що угода не передбачає порядку їх реалізації, а визначає лише мету — забезпечити житлом. Тож якою буде ця програма — ще питання. Швидше за все кредитною. Прикладом може бути дофінансування програми Мінрегіону «Іпотека під 3%». Але це лише приклад, а не усталений факт.

Замість висновків

Того, що було мало, ще менше не стане. На цьому можна було б завершити, але краще сказати, що не все так погано.

Основний посил у питанні житла і надалі залишається в необхідності розробки, запровадження довгострокових програм з довгостроковим державним та зі залученням «донорського» фінансування. Не менш важливою є і робота на місцях — самих переселенців та місцевої влади, адже оцінка (комплексна та детальна) може бути лише там.

І саме виходячи з наявності повної картинки можна говорити про масштабне фінансування. А допоки такі зміни в бюджеті – болючі для сотень, але незмінні для мільйонів.

Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, НВ, 30 квітня 2020.

Фото

Пропозицій від громадських організацій до Програми діяльності Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в рамках підготовки Плану дій Уряду.

Спільні пропозиції від: ZMINA. Центр прав людини, БФ “Право на Захист”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Українська Гельсінська спілка з прав людини, ГО “Кримська правозахисна група”, ГО “Донбас СОС”, Центр громадянської просвіти «Альменда”, БФ “Восток-СОС”, ГО “КримSOS”, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, представників агенцій ООН УВКБ (Лідії Кузьменко) та OCHA (Дарини Толкач), а також експертки Олександри Дворецької.

Завантажити

У випуску:

– Голова ЦВК Олег Діденко: “Карантин не є юридичною перешкодою для проведення виборів”.
– ЦВК тестує онлайн-сервіс для зміни місця голосування.
– Яким буде Порядок розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси на іншу, ніж адреса зареєстрованого місця проживання?
– Заява щодо потреби вдосконалення Виборчого кодексу України напередодні місцевих виборів.
– ЦВК адаптувала онлайн-сервіси ДРВ до потреб людей з порушенням зору.
– Доступність та інклюзивність виборчого процесу.
– Рекомендації для проведення доступних та інклюзивних віртуальних зустрічей.
– Історія успіху адвокаційної кампанії “Кожен голос впливає”.
– Відео від “Новостей Донбаса” про виборчі права ВПО.

Читати >>>

Ця ініціатива реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

Оригінал статті розміщено на вебсайті IFES Ukraine.

19 грудня 2019 року назавжди закарбувалося в пам’яті Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки київської громадської організації «ГРУПА ВПЛИВУ». У цей день український парламент ухвалив новий Виборчий кодекс, який кардинально змінив виборчу систему в країні. Новий кодекс відкрив двері перед пані Тетяною та ще близько 1,4 мільйона інших внутрішньо переселених осіб (ВПО), а також 3-4 мільйонів внутрішніх трудових мігрантів, долучивши їх до участі у всіх типах виборів.

«У той день я написала у себе в Facebook, що виконала ще одну місію. Для мене це була дійсно важлива і виснажлива багаторічна боротьба за конституційне право голосу. Багато людей, знайомих і незнайомих стежили, переживали, і разом з нами святкували цю перемогу демократії», – розповіла пані Тетяна.

Протягом останніх чотирьох років Тетяна та її колеги з громадської організації «ГРУПА ВПЛИВУ» невпинно працювали над адвокацією виборчої реформи та підвищували рівень обізнаності суспільства, аби забезпечити участь українських ВПО та інших мобільних усередині країни громадян на всіх видах виборів.

Після того, як у її рідному місті Донецьку розпочався збройний конфлікт, Тетяні довелося починати своє життя з нової сторінки. Доступ до виборчого процесу був лише однією з перешкод, із якими вона зіткнулася. Так, Тетяна зрозуміла, що в країні немає єдиного адвокаційного рушія, який сприяв би наданню виборчих прав таким людям, як вона.

На парламентських виборах ВПО могли голосувати лише за партійними списками, але не мали права обирати кандидата, що балотувався в окрузі, де вони проживають. Крім того, ВПО були позбавлені права голосу на місцевих виборах та обирати половину складу парламенту.

Створена на початку 2016 року, «ГРУПА ВПЛИВУ» систематично розпочала адвокатувати за права українських ВПО на національному та місцевому рівнях із залученням ВПО з усіх регіонів країни, законодавців та представників міжнародних організацій. Наприкінці 2016 року був запущений перший проєкт «ГРУПИ ВПЛИВУ» щодо виборчих та політичних прав ВПО, як частина ширших зусиль, підтриманих IFES щодо сприяння демократичному прогресу в Україні, завдяки допомозі Великобританії (UK aid), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), та Міністерства міжнародних справ Канади. У рамках цього проєкту «ГРУПА ВПЛИВУ» очолила адвокаційну кампанію «Кожен голос впливає» для просування виборчих прав ВПО. Організація боролася із міфами та хибними уявленнями про виборчу участь ВПО, оскільки рівень підтримки політичних прав ВПО в Україні був низьким. За цей час «ГРУПА ВПЛИВУ» кардинально змінила ставлення політиків та суспільства в цілому до виборчих прав ВПО.

«Важко заперечити роль IFES, UK aid, USAID та Міністерства міжнародних справ Канади у формуванні спроможності «ГРУПИ ВПЛИВУ» відстоювати реформи та здійснювати системні зміни, – розповідає Тетяна. – У 2016 році IFES та UK aid підтримали перший проєкт нашої новоствореної організації, і це змусило нас мобілізувати свої ресурси для досягнення конкретних цілей».

На початку своєї роботи організація стикнулася з проблемою довгого і складного процесу побудови партнерських зав’язків із народними депутатами, які були би готові підтримати законодавчі зміни, що на той час мали низький рівень підтримки в суспільстві та політичних колах. У березні 2017 року IFES організувала навчальну поїздку до Грузії для представників Центральної виборчої комісії, депутатів та громадських активістів, зокрема Тетяни Дурнєвої.

«Для мене ця поїздка стала можливістю познайомитися з грузинським досвідом забезпечення виборчих прав ВПО та, що важливо, переконати депутатів щодо необхідності надання повних виборчих прав ВПО та вибудувати довіру. Пізніше ці депутати комунікували наші ідеї у Верховній Раді та зібрали союзників з усіх партій та груп для реєстрації проєкту закону», – розповідає Тетяна.

У березні 2017 року завдяки спільним зусиллям проєкт Закону №6240, який мав на меті розширити виборчі права мільйонам українських ВПО та внутрішнім трудовим мігрантам, був зареєстрований у Верховній Раді. Законопроєкт готувався відкрито та інклюзивно, за участі «ГРУПИ ВПЛИВУ», Громадянської мережі ОПОРА та IFES за погодженням із ЦВК, депутатами, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб в Україні, ВПО та іншими зацікавленими сторонами. Його підписали 24 депутати від всіх політичних партій і фракцій. Законопроєкт мав на меті спростити реєстрацію виборців та дати право переселенцям та іншим громадянам України голосувати за їхніми фактичними місцями проживання, а не за «пропискою».

«ГРУПІ ВПЛИВУ» за підтримки IFES, UK aid, USAID та Міністерства міжнародних справ Канади вдалося створити потужну й ефективну регіональну коаліцію захисників прав ВПО та реалізувати успішну загальнонаціональну адвокаційну кампанію. Надихаючись міжнародними стандартами та найкращими практиками, організація провела серйозну роботу, орієнтуючись на парламентарів, місцеву владу та суспільство. Використовуючи інноваційні та спеціалізовані підходи до адвокації – у тому числі флешмоби, вуличні акції, адвокаційні форуми, прес-сніданки із зацікавленими сторонами, публічні дискусії з місцевими громадами, кампанії з написання листів тощо – «ГРУПІ ВПЛИВУ» вдалося об’єднати громадян та владу навколо вирішення проблеми.

Ці зусилля були доповнені активною міжнародною адвокаційною діяльністю. Тетяна Дурнєва та інші представники «ГРУПИ ВПЛИВУ» брали участь у міжнародних конференціях та розробляли наукові публікації з теми виборчих прав ВПО. У результаті регіональної адвокаційної кампанії «ГРУПИ ВПЛИВУ», протягом 2018 року тринадцять місцевих рад з усієї України направляли офіційні звернення, закликаючи депутатів Верховної Ради надати право голосу внутрішньо переміщеним особам.

«Коли парламентарі чують запити від національних громадських організацій, вони не обов’язково вважають їх пріоритетними, але коли вони виїжджають у регіони та чують всі ті самі запити від своїх виборців, місцевої громади та влади, коли міжнародна спільнота вказує на проблеми виборчого права ВПО в Україні – це створює громадський тиск та резонанс», зазначає Тетяна.

Сьогодні «ГРУПА ВПЛИВУ», що є частиною ширших зусиль, які підтримує IFES за сприяння UK aid, USAID та Міністерства міжнародних справ Канади, перетворилася на самодостатній провідний голос в адвокації виборчих прав та прав людини в Україні і за її межами. «ГРУПА ВПЛИВУ» зуміла об’єднати низові організації та політичну спільноту навколо свого ключового повідомлення – повне надання виборчих прав ВПО.

Тепер, коли новий Виборчий кодекс запровадив довгоочікувані зміни, організація спрямує свої зусилля на те, щоб ЦВК негайно ухвалила підзаконні акти, необхідні для ефективного виконання положень нового Виборчого кодексу. Також «ГРУПА ВПЛИВУ» буде інформувати та роз’яснювати ВПО, які отримали виборчі права, та іншим громадянам особливості нового виборчого законодавства.

«Важливим етапом успішної адвокаційної кампанії є впровадження змін та контроль за тим, як зміни законодавства працюють на практиці. Ми пильнуємо процес розробки підзаконних актів ЦВК, продовжуємо надавати рекомендації для спрощення процедури зміни виборчої адреси та тримати це питання на порядку денному. Водночас перед нами стоїть наступне завдання – роз’яснити виборцям процедуру та активізувати громадян до участі у місцевих виборах за новими правилами», – каже Тетяна Дурнєва.

Діяльність IFES в Україні стала можливою за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid).

З 1994 року IFES відіграє ключову роль у становленні та модернізації демократичних виборчих процесів та інституцій в Україні. За цей час IFES отримала репутацію надійного джерела інформації для об’єктивного аналізу, оцінки та висококваліфікованої технічної допомоги у сфері реформування виборчого законодавства в цілому та політичного фінансування зокрема, а також адміністрування виборів, посилення спроможності громадянського суспільства, громадянської освіти і вивчення громадської думки.  

Діти, які пережили травматичний досвід внаслідок військовий дій на Донбасі до сих пір, на сьомий рік війни, потребують допомоги. А діючих ефективних програм, які б займалися проблемами таких дітей та їхніх батьків майже немає. До такого висновку прийшли експерти команди ГО “Егіда Центр”, які завдяки підтримці Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» провели дослідження для визначення психоемоційного стану та потреб дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

В рамках дослідження було опитано 50 родин, які мешкають в Кривому Розі. Серед них 21 родина, в якій є діти зі статусом постраждалих внаслідок військових дій. Переважна більшість, 94% родин, не мають власного житла. 56% родин його орендують, ще 18 живуть в кімнатах в гуртожитку, 16% у модульному містечку та 4% мають соціальне житло. Як свідчить досвід переселенців в Маріуполі, відсутність постійного житла має негативний вплив в першу чергу саме на дітей, які змушені змінювати школи при кожному переїзді, заново інтегруватися в нові спільноти одноліток. Про досвід переселенців в Маріуполі читайте тут.

Лише 36% опитаних в Кривому Розі переселенців вважають себе інтегрованими в громаду. Щодо психоемоційного стану та потреб самих дітей, то ситуація так само невтішна. 36% опитаних заявили, що дитина потребує допомоги психолога, 44 % заявили про необхідність підтримки розвитку особистісних ресурсів дитини. Майже кожна сьома дитина стикалася з  випадками булінгу в навчальному закладі саме через те, що є переселенцем.

Завантажити звіт.

Дослідження проводилося в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”.

Кілька важливих маркерів для українських ГО в останні (ми в це щиро віримо!) виснажливі карантинні тижні.

1. Довіряй, але перевіряй

Не втомлюйтеся фільтрувати інформацію та її джерела, зважайте на походження новин та повідомлень. Довіряйте інформації лише з офіційних сторінок державних установ чи міжнародних організацій та відповідно поширюйте виключно її. За фейки, як відомо, передбачена адміністративна відповідальність.

Не користуйтеся забороненими поштовими сервісами та соціальними мережами.

Присвятіть час захисту своїх інформаційних інтернет каналів – вебсайту (двофакторна аутентифікація, якщо ви її ще не зробили тощо) та соціальним мережам. Змініть паролі. Намагайтеся звести до мінімуму комунікації з підозрілими акаунтами. Обмежуйте доступ до приватної інформації в налаштуваннях. Остерігайтеся в соцмережах закликів до публікації чи обміну особистими даними.

2. Карантин – не канікули і не державні вихідні

Пам’ятаймо, всі органи влади на центральному і місцевому рівні, суди, правоохоронні органи повинні забезпечити виконання своїх функцій в повному обсязі. Так, вони можуть працювати віддалено, шляхом чергування чи без “живого” прийому громадян, але вони мають реагувати на ваші звернення та опрацьовувати їх. Всі органи державної влади в Україні розглядають письмові звернення, що надійшли засобами електронного зв’язку – на електронну пошту чи через спеціальну форму на своїх офіційних ресурсах. Окремі органи мають свої платформи за допомогою яких можна і потрібно подавати заяви, отримувати довідки чи іншим чином комунікувати з органами влади. Окремі колегіальні органи навіть проводять свої засідання он-лайн у форматі відеоконференції! Тому ми закликаємо ознайомлюватись з форматом роботи кожного з органів у період карантину та продовжувати комунікацію!

Принагідно варто відзначити, що Верховна Рада заборонила проведення перевірок, прийняття комісійного рішення щодо призначення соціальних виплат, пенсії, інших видів допомоги для внутрішньо переміщених осіб, всі виплати ВПО мають бути продовженими на наступний період!

3. Надалі приборкуємо онлайн!

Багато знайомих наприкінці минулого року висловлювали бажання попрацювати з дому. Але більшість й гадки не мала про широкий арсенал інструментів для якісної онлайн роботи, та і не всі члени команд готові були до таких змін. Зараз – ідеальний час випробувати все, що вигадали для дистанційної роботи! Головне мати інтернет, ноутбук/комп’ютер та відволікати чимось дітей, поки ви працюєте.

Для Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” перехід в онлайн режим був швидкий, насичений та успішний. Тож ділимося, що підійшло найкраще.

Ми давно працюємо з інструментами Google і всі документи організації є на хмаринці. Тож “втрату” фізичного офісу ми не відчули. Word, Excel, Презентації, Форми для онлайн опитування, Календар та додатково ще під сотню програм, які можуть працювати на диску, це все ваше, коли зробите пошту Gmail. І все це доступно для командної роботи одночасно і безкоштовно.

Для прихильників MS Оffice є можливість створити папку на комп’ютері та синхронізувати її з диском. Так ви завжди матимете доступ до документів, навіть якщо робочий ноут далеко. Пам’ятайте про резервну копію та цифрову безпеку (двофакторна авторизація та під’єднання пошт до номерів телефонів як мінімум)!

Trello. Багато, хто чув, але розпочали використовувати з початком нового проекту в карантині. Достатньо зручно, що всі задачі можна бачити на одній дошці, можна приєднати учасників, які відповідатимуть за виконання задачі, і нагадування у пошту. Це допомогло нам менше губити інформацію в месенджерах та поштах. Тепер думаємо над покупкою розширеної версії.

Zoom vs Skype vs Meetings by Google. Ми регулярно “зустрічаємось” по понеділках для планування тижня та п’ятницях – для обговорення результатів роботи. Це чудова практика для ефективної роботи команди і ми змогли її запровадити якраз на карантині. Ми придбали Zoom. До речі, TechSoup дає можливість ГО та БФ купувати програмне забезпечення з шаленими знижками. В Zoom зручно проводити тренінги, вебінари, там багато інструментів для цього – навіть можливо об’єднувати в окремі групи, як на живому заході. Але в своїй внутрішній роботі ми іноді, все ж таки, використовуємо Skype. А нещодавно знайшли безкоштовний сервіс від Google – Meeting, який достатньо зручний для командних посиденьок.

Також ми спробували використовувати Slack (меседжер), Doodle (проведення опитування та призначення зустрічей), але вони не стали частиною нашої команди. Часу більше не стало, чесно, але нам вдалось достатньо ефективно перебудуватися!

4. Не забуваймо про хребет

Багато з нас зараз весь день знаходяться за комп’ютером, одна онлайн зустріч змінюється на іншу, а ще нікуди не зникають розробки статей, аналітичних документів тощо. Тому наразі є досить важливим не забувати про свою спину, яка страждає не менше, ніж наша психіка від ізоляції.

Тому виділяйте хоча б 5-10 хвилин на годину для того, щоб розім’ятися, зробити мінімальні вправи для кращого самопочуття. Повірте, це не завдасть шкоди для вашої роботи, але ваше тіло “скаже вам спасибі”, зробивши роботу набагато ефективною.

5. Залишайтеся помітними та впливовими

Потрібно продовжувати підтримувати зв’язки з тими стейкхолдерами, з якими ви працювали до карантину для досягнення адвокаційних цілей. Якщо вже були налагоджені прямі контакти з владою, шукайте та знаходьте шляхи для продовження комунікації. Пропонуйте свою допомогу, домовляйтеся про онлайн-зустрічі, робочі групи, експертні наради. В час самоізоляції деякі політики стають ближчими та доступнішими для спілкування. Крім того, не дайте коронавірусу зайняти всю увагу ЗМІ та осіб, які приймають рішення.

Підтримуйте свою тему, не давайте їй “охолонути” через спалах пандемії. Звичайно, все має бути відповідно до реальності, з розумінням ситуації та адаптацією під зовнішні умови. Але критично потрібно продовжувати робити те, що ви вмієте робити професійно.

До зустрічі в офлайні!

Голові Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку
Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій.

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання.

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19.

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми.

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду.

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

Центр прав людини ZMINA
Офіс з розробки гуманітарної політики України
ГО “КРИМСОС”
БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
БФ “Право на захист”
ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
ГО “Донбас СОС”
ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”
Кримська правозахисна група
Благодійний Фонд Восток SOS
Центр громадянських свобод

Не так давно, трішки більше ніж півроку тому, ми обговорювали план дій уряду технократів. Тепер маємо новий уряд, обговорити та прокомунікувати який нам частково завадило впровадження карантинних заходів, спричинених пандемією COVID-19. Попри це, політичне життя продовжується, попередні виклики ніхто не скасовував, а довгострокова перспектива стає все важливішою. Саме тому плани уряду викликають ще більше питань, в тому числі щодо тимчасово окупованих територій — Донбасу, Криму та міста Севастополя, територій поблизу лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщених осіб.

Йдеться про оприлюднений на сайті Верховної Ради проект постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Саме цей документ передбачає напрямки, цілі та задачі уряду.

Цього разу ми не побачили презентацію у форматі окремого сайту чи будь-яку іншу широку публічну комунікацію плану. Можна сказати, що час вимагає іншого — дій, а не обговорень, однак хочеться нагадати (і не лише щодо програми), що будь-які тимчасові заходи мають забезпечувати можливість реалізації наших прав. Питання лише у форматі. Ми ж навчились працювати з дому та проводити робочі зідзвони?

Але повернемось до програми, що розрахована на термін повноважень нового Кабміну, тобто на 4,5 років. На жаль, уявлення щодо того, як ми будемо жити в 2025-му, він в повному обсязі не дає.

Що не так з новим планом дій уряду?

Як зазначено у новому проекті програми — світ змінюється. Країни стоять на порозі глобальних перетворень. А ефективна відповідь на ці виклики дасть Україні новий поштовх до сталого розвитку. Щоправда, що передбачає цей сталий розвиток, однозначно не сказано.

Текст програми переважно є політичною декларацією, а не засадничим, покроковим документом роботи уряду. Мова ж йде не лише про пандемію, світову економічну кризу, яка на нас очікує, а ще й про локальний, український контекст — існуючий збройний конфлікт, часткова окупація, масове внутрішнє переміщення, корупція, децентралізація та інші виклики у кожній із сфер.

На жаль, програма не містить чітко сформованих цілей, заходів з необхідним фінансуванням, та, головне, індикаторів досягнення та їх виконавців. Порівняно з попередньою програмою, ми не бачимо цілей і планів кожного з міністерств, що і спричиняє виключення або лиш часткове охоплення окремих напрямків. Саме такою є ситуація щодо окупованих територій та переселенців.

Що буде з Донбасом та Кримом?

З хорошого — захист територіальної цілісності та суверенітету України та безпечна реінтеграція тимчасово окупованих територій України передбачено серед того, що «ми маємо забезпечити». З поганого — продовження цьому більше не має, окрім як у форматі протидії інформаційній агресії. Пробачте, але цього недостатньо для розуміння напрямків руху, особливо з урахуванням існування окремого міністерства та профільного віце-прем’єр-міністра. Адже громадянам потрібно не лише дивитись новини. Йдеться про суттєві та довгострокові процеси, які ми знову відкладаємо.

Як щодо переселенців?

Питання внутрішньо переміщених осіб, яких, я нагадаю, близько 1,5 мільйона, розкрито в цілому так само, як і з окупованими територіями та їх мешканцями. Основна частина — соціальна підтримка. 442 гривні адресної допомоги на покриття витрат з проживання — це добре, але що далі? Чи забезпечуємо ми повне включення в громади? Чи готуємо і реалізовуємо житлові програми? Чи змінюємо дискримінаційні підходи в отриманні соціальних виплат і пенсії? А що ми робимо з адміністративними послугами? А з працевлаштуванням? А з освітою?

І таких питань багато. Однак, який напрямок в цілому? Відповідей у мене наразі не має.

Чи достатньо такої стратегії?

Мені б хотілось, аби принцип «нікого не залишити осторонь», про який згадується в плані дій уряду, був не лише рядком в документі. Виходячи з тексту, я не скажу нічого нового і надзвичайного крім того, що такий документ не є достатнім. Будучи депутатом, я б за нього не проголосувала. Тому перше, що слід зробити — це окреслити ключові пріоритети центральних органів влади з визначенням процесів, які будуть продовжені, переглянуті, а також, які ресурси наявні в сьогоднішніх умовах, і що є індикаторами досягнення тої чи іншої цілі. Друге — це визначити питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з реінтеграції тимчасово окупованих територій України як окремих повноцінних елементів програми діяльності уряду.

Саме ці процеси суттєво впливають на всі інші в нашій державі. Та дочекаймось, що скажуть депутати під час розгляду програми. А також реакції суспільства, яка, я впевнена, не забариться.

Юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія Красненко, НВ, 17 квітня 2020.

Фото