Категорія А3.1 — «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна» стосується власників житлових об’єктів, що були пошкоджені або знищені внаслідок війни, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, тобто включно із тимчасово окупованими територіями. За загальним правилом, заява подається повнолітніми заявниками. Найближчим часом можна буде подати заяву і за дітей. Якщо ви — співвласник, то можете подати окрему заяву, зазначивши свою частку у праві власності. До житлових об’єктів належать приватні будинки, квартири, житлові приміщення, дачні чи садові будинки, садиби чи житлові будинки садибного типу.  Якщо ваше право власності не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно України, ви можете зареєструвати його, а потім подати заяву. Якщо реєстрація неможлива, ви все одно можете подати заяву, надавши докази того, що намагалися здійснити реєстрацію ваших речових прав на нерухоме майно, або пояснивши, чому не змогли здійснити таку реєстрацію.

Можливість подати заяву у вказаній категорії існує навіть тоді, коли особа вже зверталася за компенсацією через програму «єВідновлення». Обов’язково зазначте у заяві, чи брали ви у ній участь.

Також можна подати заяву незалежно від того, чи були проведені ремонтні роботи. Якщо ремонт проводився — слід надати будь-які докази його виконання, включно з інформацією про вартість.

Як подати заяву 

По-перше. Ознайомтеся з інструкціями на сайті Реєстру збитків. Підготуйте документи, що підтверджують ваше право власності на об’єкт: це може бути свідоцтво, витяг із Державного реєстру, технічна документація, навіть письмові свідчення сусідів МОЖУТЬ ПІДІЙТИ. Також потрібен опис пошкоджень або знищення. Якщо маєте — підготуйте фото, акти обстеження, експертні оцінки, кошториси або рахунки.

По-друге. Авторизуйтеся на порталі «Дія» через Дія.Підпис, BankID або кваліфікований електронний підпис. У каталозі послуг знайдіть: «Репарації: міжнародний Реєстр збитків». Серед категорій оберіть A3.1 — «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна».

По-третє. Заповніть анкету. Ваші основні дані мають підтягнутися автоматично. Вкажіть інформацію про об’єкт та обставини його пошкодження або знищення. Переконайтеся, що всі файли, які ви додаєте до заяви, доступні для перегляду та читабельні, а потім завантажте їх. Обов’язково зазначте орієнтовну суму компенсації, яку вважаєте справедливою. 

За потреби ви можете зберегти чернетку заяви та доповнити її пізніше.

По-четверте. Перевірте інформацію, підпишіть заяву та надішліть її. Після подання в особистому кабінеті на порталі «Дія» з’явиться статус вашої заяви. Реєстр збитків перевірить інформацію та повідомить про ухвалене рішення.

Звертаємо увагу, що одна заява подається на один об’єкт. Якщо у вас їх декілька — подавайте окремі заяви.

Подання заяви — це важливий крок у фіксації збитків, який стане основою для майбутнього механізму компенсацій. Ваша участь дуже важлива для відновлення справедливості! 

Більше інформації — на сайті Реєстру збитків. Там ви знайдете детальні інструкції, приклади, відповіді на запитання та актуальні новини.

Відео створене Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

11 вересня 2025 року набрала чинності Постанова Уряду №1033, якою вносяться зміни до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (Постанова №509) та Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (Постанова №332). 

У серпні 2025 року закінчився шестимісячний строк, на який продовжили допомогу на проживання (допомога) внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Уряд Постановою №1033 прийняв рішення продовжити виплати ВПО на ще один термін й визначив додаткові умови та категорії. Отже, виплата допомоги продовжена до лютого 2026 року з умови відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 13¹–13⁵ Постанови №332, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7¹ Постанови №332. 

Важливо! Виплата допомоги продовжується автоматично на наступний шестимісячний період без додаткового звернення. Перевірка на відповідність критеріям здійснюється протягом місяця з дати продовження виплати. У разі, коли не було продовжено виплату допомоги автоматично, може бути призначено допомогу за заявою. 

Щодо вимог по пункту 7 і 7¹ Постанови №332: 

Допомога НЕ призначається / НЕ виплачується (з урахуванням змін внесених Постановою №1033), якщо ВПО за три місяці до дати звернення або протягом періоду отримання:

• купує транспортний засіб, випущений менше ніж 5 років тому (крім мопедів і причепів).

❗Винятки: транспортні засоби, самостійно зібрані або отримані через соціальний захист/благодійність, транспорт для осіб з інвалідністю, багатодітних сімей тощо.

• здійснює придбання товарів/робіт/послуг понад 100 тис.грн. (нерухомість, земля, фінансові інструменти, віртуальні активи, товари довгострокового вжитку, роботи/послуги). 

❗Винятки: медичні, освітні, житлово-комунальні послуги, або будівельні матеріали для відновлення пошкодженого житла.

• має депозит або облігації облігації внутрішньої державної позики на суму понад 100 тис.грн. на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога.

❗ Винятки: діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які мають депозит на суму понад 100 тис.грн, як і члени сім’ї особи, яка отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії (зміни відповідно до Постанови №1033). 

• здійснює придбання валюти або банківських металів на суму понад 100 тис.грн.

❗ Винятки: якщо валюта використана на медичні послуги, навчання тощо.

• має житло (або частину житла), яке розташоване не в зоні бойових дій/не тимчасово окуповане.

❗ Винятки: пошкоджене житло, або житло, яке менше ніж 13,65 кв. м загальної площі на одного члена сім’ї (зміни відповідно до Постанови  №1033). 

• здійснює придбання житла за кошти із державного бюджету, отримані за Постановами №719, №214, №280, №206.  

❗ Винятки: якщо житло розташоване на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій. 

• навчається або перебуває на повному державному утриманні.
• відбуває покарання у місцях позбавлення волі.
• отримує субсидію на найм житла або перебуває в складі домогосподарства, яке таку субсидію отримує.
• на перше число місяця, з якого має бути призначена допомога, або на перше число будь-якого місяця в період отримання допомоги, здає в оренду житлове приміщення, яке є її власністю, у тому числі таке, що: розташоване на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій або тимчасової окупації або було придбане після включення територій до цього переліку  (зміни відповідно до Постанови №1033). 

Зміни до пункту 3 Постанови №332 (категорії отримувачі допомоги)

Розширено перелік отримувачів допомоги, а саме: військовослужбовці, правоохоронці та інші категорії осіб, які перебувають на обліку як ВПО, зможуть отримувати допомогу на період лікування та реабілітації у зв’язку з пораненнями чи травмами, отриманими під час бойових дій.

Зміни до пунктів 5 та 5¹ Постанови №332 (поновлення та продовження допомоги). 

Раніше особи, які вже отримували допомогу, але з якихось причин відмовилися від неї або були зняті з обліку як ВПО, могли розраховувати лише на один повторний шестимісячний період виплат. Наразі ж, відповідно до оновленої редакції Постанови №1033, допомогу їм можуть знову призначити на шість місяців — за умови відповідності майновим критеріям (пункти 7 і 7¹ Постанови №332) та подання заяви.

Це стосується:

• осіб, які повернулися до покинутого місця проживання, але згодом їхнє житло було знищене або пошкоджене, або
• осіб, які повторно перемістилися з територій, що після 1 грудня 2023 року були включені до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій або тимчасової окупації.

У разі дотримання умов допомога може бути продовжена і на наступний період, відповідно до пункту 13 Постанови №332.

Крім того, поновлення виплат стало можливим і для непрацюючих працездатних осіб, якщо вони вжили заходів для працевлаштування вже під час чинного шестимісячного періоду.

Наприклад, якщо особа втратила виплати через те, що не працевлаштувалася протягом перших трьох місяців отримання допомоги, але на четвертий місяць зареєструвалася в центрі зайнятості або почала працювати, виплати можуть бути поновлені з цього місяця — до завершення призначеного періоду. Раніше така можливість взагалі не передбачалася.

Якщо ж особа стала безробітною вже під час отримання допомоги, то при зверненні за її продовженням на наступний період вона повинна надати документи, що підтверджують її наміри працевлаштуватися: дані з реєстрів, копії наказів про прийняття/звільнення, трудову книжку тощо.

Зміни до пунктів 6 та 8 Постанови №332 (припинення виплати допомоги). 

Відтепер нарахування та виплата допомоги ВПО припиняються з наступного місяця у таких випадках:

• повернення до покинутого місця проживання, з якого здійснювалося переміщення;
• виїзд на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон. Допомогу припиняють раніше завершення шестимісячного періоду, якщо особа перебуває за межами України понад допустимий строк: більше 30 днів поспіль або 60 днів загалом протягом 6 місяців або 60 та 90 днів, якщо строк офіційно продовжено з поважних причин.

Раніше у разі порушення умов допомогу взагалі не можна було поновити до завершення поточного періоду. Тепер після повернення до України або повторного переміщення з покинутого місця проживання особа може звернутися за допомогою вже в наступному періоді, якщо відповідає критеріям, зазначеним у пунктах 13¹–13⁵ Постанови №332, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7¹ Постанови №332. 

Зміни до пункту 24 Постанови №332 (строки припинення виплати допомоги). 

Раніше, якщо у людини змінювалися обставини і вона втрачала право на допомогу, виплату могли припинити «заднім числом» — від місяця, коли ці обставини виникли, і тоді доводилося повертати вже отримані кошти. Тепер виплати припиняються лише з наступного місяця після того, як невідповідність виявили (у межах шестимісячного періоду), тож повернення раніше нарахованих сум більше не вимагається.

Зміни до пункту 29 Постанови №332 (повернення надміру виплаченої допомоги). 

Пенсійний фонд України (ПФУ) може утримувати надміру виплачені кошти з наступних виплат, але не більше 20% щомісячної суми допомоги. Також ПФУ наділений правом приймати рішення про відтермінування повернення надміру виплачених коштів допомоги. ВПО може подати заяву на відтермінування повернення надміру виплачених коштів із затвердженим графіком.

Вимушене внутрішнє переміщення охоплює людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, але не виїхали за межі України.

Подати заяву можуть фізичні особи, які:

• покинули постійне місце проживання після 24 лютого 2022 року у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації;
• отримали довідку внутрішньо переміщеної особи, тобто зареєстровані в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО.

Навіть якщо зараз ви вже не ВПО, але раніше були змушені покинути свій дім — ви теж можете подати заяву.

Як подати заяву

Крок перший. Ретельно ознайомтеся з інструкціями на сайті Реєстру збитків. Підготуйте: паспорт або ID-картку, довідку ВПО (якщо є), інформацію про дату та адресу, звідки ви виїхали, і де перебуваєте зараз. За можливості — підтверджуючі документи або фото.

Крок другий. Авторизуйтеся на порталі «Дія» у зручний для вас спосіб — за допомогою Дія.Підпис, BankID або кваліфікованого електронного підпису. Оберіть серед доступних варіантів заяву категорії A1.1 — «Вимушене внутрішнє переміщення».

Крок третій. Заповніть анкету. Переконайтеся, що ваші прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер платника податків підтягнулися автоматично. Вкажіть попередню та поточну адресу, дату виїзду, а також номер і дату довідки ВПО (за наявності). У разі потреби ви можете зберегти чернетку заяви та доповнити її пізніше.

Крок четвертий. Уважно перевірте всі введені дані, підпишіть заяву та надішліть її.

Після подання в особистому кабінеті на порталі «Дія» з’явиться статус вашої заяви. Реєстр збитків перевірить інформацію та повідомить про ухвалене рішення.

Звертаємо увагу, що сума компенсації в цій категорії поки що не визначається — її встановить окремий механізм у майбутньому. Подати заяву можна лише раз.

Подання заяви — це важливий крок у фіксації збитків, який стане основою для майбутнього механізму компенсацій. Ваша участь дуже важлива для відновлення справедливості!

Більше інформації — на сайті Реєстру збитків. Там ви знайдете детальні інструкції, приклади, відповіді на запитання та актуальні новини.

Відео створене Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Ми розпочинаємо серію інформаційних відео про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. У кожному випуску йтиметься про механізм збору даних. Почнемо з історії створення цього Реєстру.

Історія створення Реєстру збитків

Ідею створення Реєстру збитків було започатковано на міжнародному рівні ще в листопаді 2022 року в результаті ухвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй резолюції «Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України». Генеральна Асамблея ООН визнала, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, зокрема й через виплати репарацій. Резолюція також передбачає необхідність створення міжнародного репараційного механізму та рекомендує як перший крок створити міжнародний реєстр збитків. 

У травні 2023 року під егідою Ради Європи було ухвалено резолюцію «Про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України», якою затверджено Статут Реєстру. Саме він визначає мандат Реєстру, його функції, структуру управління та порядок участі в ньому.

Будь-яка держава, яка проголосувала за цю Резолюцію, а це 94 країни, може стати Учасником або Асоційованим членом, повідомивши Генерального секретаря Ради Європи про свій намір приєднатися. Інші держави також можуть приєднатися до Реєстру за умови схвалення Конференцією Учасників. Станом на серпень 2025 року до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз, зокрема:  41 — як Учасники, та 3 — як Асоційовані члени.

Отже, що таке Реєстр збитків і що він робить

Реєстр збитків — це система обліку заяв, поданих фізичними та юридичними особами та державою Україна про відшкодування збитків, втрат і шкоди, заподіяних збройною агресією Російської Федерації. Бюджет Реєстру формується із внесків його Учасників та Асоційованих членів.

Завданням Реєстру є приймання та опрацювання заяв і пов’язаних із ними доказів. Це включає в себе категоризацію, класифікацію та систематизацію цих заяв на основі певних критеріїв. Рада Реєстру оцінює заяви та визначає їхню прийнятність. Прийнятні заяви вносяться до Реєстру для подальшого їх розгляду й оцінки.

Для того щоб  заяви були внесені до Реєстру збитків, вони мають стосуватися збитків, втрат або шкоди, які:

• були завдані після 24 лютого 2022 року;
• були завдані на території України, в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
• були спричинені міжнародно-протиправними діями Росії в Україні або проти України.

Важливо розуміти, що Реєстр не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядатиме заяви, що надходять до нього, по суті, не оцінюватиме їхню вартість і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме міжнародний компенсаційний механізм, який буде створено в майбутньому. Реєстр є першим кроком на шляху до такого механізму. Роботу над його створенням вже розпочато.

Які загальні правила подачі заяв 

Заяву необхідно подавати в електронному форматі через вебпортал «Дія».

На початковому етапі подання можливе тільки українською мовою. Надалі буде впроваджено технічну можливість подавати заяви також англійською.

Фізичні особи можуть подавати заяви особисто або через представника. Юридичні особи, а також держава Україна (включно з регіональними та місцевими органами влади), повинні подавати заяви тільки через представника. Представником не обов’язково має бути юрист чи адвокат.

Заявники мають право подати кілька заяв, зокрема і щодо різних категорій збитків. Водночас правила окремих категорій можуть передбачати подання лише однієї заяви в межах відповідної категорії.

Нині строки подання заяв не обмежені, оскільки збройна агресія триває, і шкода продовжує завдаватися. У майбутньому Рада Реєстру може встановити розумні строки подання заяв та/або визначити дату закриття Реєстру для прийому заяв.

Подання заяв є безкоштовним — жодна плата не стягується і не планується до запровадження в подальшому.

Секретаріат здійснює попередню перевірку поданих заяв на відповідність критеріям прийнятності та готує рекомендації для Ради щодо їх внесення до Реєстру.

Остаточне рішення щодо прийнятності заяв ухвалює Рада Реєстру. За результатами розгляду вона може:

(a) схвалити заяву для внесення до Реєстру;

(b) відхилити заяву із зазначенням, які саме критерії прийнятності не були дотримані, та вказати, чи є відхилення «з упередженням» (що унеможливлює повторне подання тієї ж заяви) або «без упередження» (що дозволяє повторне подання після усунення недоліків або надання додаткової інформації);

(c) повернути заяву до Секретаріату для подальшого опрацювання з відповідними інструкціями, які можуть містити запит на уточнення, виправлення та/або отримання додаткових даних або доказів від заявника.

Рішення Ради щодо заяв є остаточними і не підлягають оскарженню.

Інформацію про статус розгляду заяви, зокрема про ухвалене рішення, заявники отримують на вебпорталі «Дія», через який відбувається вся комунікація. Інших способів зв’язку не передбачено.

Заявник має право відкликати подану заяву в будь-який момент до ухвалення остаточного рішення Радою. Відкликання не перешкоджає можливості повторного подання заяви в майбутньому. Якщо відкликання відбулося вже після рішення Ради про внесення заяви до Реєстру, така заява залишається у ньому із позначкою «Відкликана».

Детальну інформацію шукайте на сайті Реєстру збитків. 

Відео створене Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Опис зображення: на зображенні темно-синій фон. У лівому верхньому куті розташований білий напис у рамці «ГРУПА ВПЛИВУ». Посередині великими білими літерами написано текст: «Звіт за результатами оцінки реалізації Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року». У правому верхньому куті зображено графічний елемент у вигляді групи білих стрілок, що спрямовані в різні боки, утворюючи форму кола.

У період травень — червень 2025 року Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» провів експертні глибинні інтерв’ю з національними експертами (-ками) у сфері внутрішнього переміщення та з представницями Рад з питань внутрішньо переміщених осіб з Волинської, Рівненської, Запорізької, Дніпропетровської, Тернопільської та Миколаївської областей.

Метою інтерв’ю було зібрати інформацію щодо переваг, проблемних аспектів та викликів реалізації Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. Отримані дані дали змогу напрацювати пропозиції щодо можливих подальших кроків у сфері державної політики для забезпечення прав і задоволення потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Під час інтерв’ю фокус було зосереджено на питаннях забезпечення житлових потреб, доступності соціальних послуг, а також на заходах щодо працевлаштування, перекваліфікації, започаткування й розвитку власної справи та підтримки релокованого бізнесу.

Звіт підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Він представляє позицію авторів (-ок) і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Повна версія звіту в форматі PDF

10 вересня 2025 року набрала чинності Постанова Уряду №998, якою розширюються можливості державної іпотечної програми єОселя, затвердженої постановою Уряду  №856. Цією постановою визначені нові правила надання фінансової підтримки від держави особам, які постраждали внаслідок війни. 

Зокрема, йдеться про:

• внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі, які не володіють житлом на підконтрольній Україні території (виняток — якщо воно розташоване на окупованій території, на території, де тривають бойові дії або на території активних бойових дій, де працюють державні електронні сервіси);
• мешканців або зареєстрованих осіб на прифронтових територіях — там, де ведуться або велися бойові дії;
• осіб, які переїхали на такі території з тимчасово окупованих регіонів, включених до офіційного переліку Мінрозвитку.

Яку фінансову допомогу надає держава? 

У вигляді компенсації витрат за іпотечними кредитами, виданими відповідно до умов ПрАТ “Укрфінжитло” у таких формах:

• компенсація 70% першого внеску за іпотечним кредитом — якщо вартість житла не перевищує 2 млн.грн, а сам перший внесок не перевищує 30% ціни житла;
• компенсація 70% щомісячних платежів протягом першого року кредитування — загальна сума компенсації не може перевищувати 150 тис.грн на рік (відповідно до графіку платежів, передбаченого кредитним договором);
• окрема компенсація до 40 тис. грн — на покриття витрат, пов’язаних з кредитом: разова банківська комісія, страхові платежі, збори.

Через кого і на яких умовах надається компенсація? 

Компенсація виплачується через банки, які мають статус уповноважених суб’єктів — тобто ті, з якими ПрАТ “Укрфінжитло” уклало генеральні договори співпраці.

Важлива умова! Для отримання компенсації учасники програми повинні самостійно (або з залученням додаткового фінансування) сплатити не менше 30% першого внеску за іпотечним кредитом, оформленим за програмою. Лише після цього держава компенсує свою частку за зазначеним механізмом.

При цьому Постановою №998 визначено про можливість додаткового співфінансування. Крім державної підтримки, учасники програми можуть отримати додаткове фінансування для покриття частини витрат за іпотечним кредитом. Зокрема:

• до 30% першого внеску;
• частину щомісячних платежів протягом першого року кредитування.

Ці кошти можуть надходити з інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема:

• міжнародної технічної допомоги;
• благодійних фондів;
• місцевих бюджетів тощо.

Таке співфінансування може тривати до повного виконання умов кредитного договору.

Отримана компенсація не впливає на розмір інших соціальних виплат — її не враховують при розрахунку сукупного доходу сім’ї. Це означає, що учасники програми зберігають право на інші форми державної підтримки (якщо вони не суперечать умовам окремих програм).

Важливо! Компенсація не надається, якщо учасник програми або член його сім’ї продали або іншим чином відчужили житлову нерухомість на підконтрольній Україні території протягом останніх 36 місяців до подачі заяви на участь у програмі.

Які вимоги до житла? 

• Максимальна вартість житла — до 2 млн грн.
• Для ВПО: 1) у Києві та обласних центрах — житло не старше 10 років; 2) в інших населених пунктах — не старше 20 років.
• Для мешканців прифронтових територій діють чинні правила єОселі: 1) не старше 10 років для пільгових категорій і ветеранів у Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій та Херсонській областях; 2) не старше 3 років — для житла поза цими регіонами.

Як отримати компенсацію? 

• Подати заявку на єОселю у застосунку Дія. 
• Отримати позитивне рішення та обрати банк для отримання кредиту.
• Надати  банку необхідний пакет документів та заяву на отримання компенсації.
• Банк передає заяву до Пенсійного фонду України (ПФУ).
• ПФУ  перевіряє подані дані на  відповідність умовам програми.
• Після підтвердження можна оформити кредит з компенсацією. 

Як подати заяву на отримання компенсації? 

Щоб скористатися програмою, необхідно подати письмову заяву до банку. Форма заяви визначається договором про надання компенсації. У заяві потрібно вказати такі відомості про себе та членів своєї сім’ї:

• повне ім’я (ПІБ), включаючи по батькові (за наявності); 
• дата народження кожного з членів сім’ї; 
• паспортні дані (серія та номер паспорта, якщо є);
• ідентифікаційний код (ІПН), окрім дітей та осіб, які офіційно відмовилися від ІПН з релігійних причин (мають відмітку в паспорті);
• підтвердження статусу ВПО або факту проживання/реєстрації на прифронтових територіях;
  підтвердження відсутності житла у власності (крім нерухомості на окупованих територіях або в зонах активних бойових дій — у такому разі це потрібно зазначити окремо);
• підтвердження відсутності фактів відчуження житла протягом останніх 36 місяців;
• контактна інформація: номер телефону та e-mail.

Детальніше про програму єОселя за посиланням. 

Для отримання інформації з будь-яких питань, пов’язаних з призначенням компенсації можна звертатися до територіальних органів ПФУ.

В умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації (РФ) проти України стає очевидним, що попередні підходи законодавця, орієнтовані переважно на оперативне ухвалення рішень у кризових умовах, вже не відповідають поточній ситуації. Натомість існує об’єктивна необхідність у розробленні та впровадженні системної законодавчої політики, яка б поєднувала оперативність реагування із довгостроковим стратегічним підходом до забезпечення належної підтримки постраждалого населення.

Організації Коаліції, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, підготували чергову дорожню карту законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії РФ проти України.

Завантажити Дорожню карту в форматі PDF  

Опис зображення: На зображенні бежевий фон із помаранчевим текстом. У лівому верхньому куті розташовано логотип у вигляді овальної рамки з написом «ГРУПА ВПЛИВУ». Посередині зображення великими літерами написано: «Про дистанційне обстеження нерухомості на територіях активних бойових дій». У правому верхньому куті розташований декоративний елемент у вигляді групи помаранчевих стрілок, спрямованих у різні боки.

12 липня 2025 року набрала чинності Постанова Уряду № 815. Цей нормативно-правовий акт прийнятий на виконання Закону України № 2923-IX про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна. Законом передбачено, що Уряд має визначити особливості проведення обстеження пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна на окремих територіях, у тому числі із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування, зокрема космічної зйомки. 

Дистанційне обстеження застосовується:

• з метою фіксації факту знищення об’єктів нерухомого майна, що розташовані на територіях активних бойових дій та територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку; 
• у разі неможливості проведення на відповідних територіях видів обстеження, передбачених Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим Постановою Уряду від 19 квітня 2022 року № 473. 

Водночас, дистанційне обстеження відповідно до Постанови № 815 не застосовується для обстеження об’єктів нерухомого майна, що розташовані на тимчасово окупованій території. 

Що таке дистанційне обстеження? 

Це процес збору, фіксації та аналізу інформації про стан об’єкта нерухомого майна без фізичного доступу до нього, з використанням фото- та відеоматеріалів.  

Під час проведення дистанційного обстеження використовуватися такі види продуктів:

• фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;
• відеоматеріали, отримані за допомогою відеокамер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;
• інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, зокрема:

• не оброблені оригінали матеріалів і даних аерозйомки, космічної зйомки та метаданих до них, представлені у вигляді візуальних зображень, у межах об’єкта зйомки з унікальною назвою в оригінальному вигляді без застосування стиснення файлів;
• оброблені оригінали матеріалів і даних аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них, представлені у вигляді візуальних зображень, у межах об’єкта зйомки з унікальною назвою в оригінальному вигляді без застосування стиснення файлів, що представлені у вигляді візуальних зображень.

Хто здійснює дистанційне обстеження? 

Дистанційне обстеження здійснює комісія, утворена виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення) (надалі по тексту – уповноважені органи) відповідно до Постанови №473. Процес формування комісії розпочинається на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Уряду від 26 березня 2022 року №380 в якому стан пошкодженого майна зазначений як “непридатно до експлуатації” або “знищено повністю”.

Комісія має право проводити свої засідання онлайн із використанням засобів електронних комунікацій, у тому числі через Інтернет, при цьому рішення засвідчуються електронними підписами відповідно до законодавства.

Для забезпечення максимальної точності під час інтерпретації даних дистанційного спостереження та встановлення факту знищення об’єкта комісія додатково аналізує:

• відомості про характеристики об’єкта до моменту руйнування;
• документи й інформацію, що підтверджують факт його знищення (зокрема з Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції та інших державних органів);
• свідчення очевидців або інших осіб, обізнаних із подією;
• аналітичні дані, отримані за допомогою програмних засобів, включно з технологіями штучного інтелекту (за наявності).

Комісія зобов’язана перевіряти автентичність і достовірність усіх використаних джерел, щоб гарантувати обгрунтованість висновку про знищення об’єкта.

До яких об’єктів нерухомого майна застосовується дистанційне обстеження?

Дистанційне обстеження застосовується до житлових будинків, будинків садибного типу, садових та дачних будинків (зокрема квартир, інших житлових приміщень, що розташовані в таких будинках). Водночас по таким об’єктам в уповноваженого органу має бути наявна попередня інформація про їх знищення.  

Що таке акт дистанційного обстеження? 

За результатами дистанційного обстеження комісія протягом п’яти робочих днів складає акт, у якому зазначається висновок — факт знищення об’єкта встановлено, не встановлено або неможливо визначити.  У разі підтвердження факту знищення об’єкт вважається зруйнованим офіційно. Акт дистанційного обстеження (форма затверджена в Постанові № 815) обов’язково містить наступну інформацію:

• реєстраційний номер у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;
• дату і номер затвердження;
• дані про комісію та уповноважений орган, який її створив; 
• відомості про заявника (фізичну або юридичну особу);
• характеристику об’єкта (тип, класифікаційний код, адреса, площа, поверховість, рік введення в експлуатацію);
• інформацію про земельну ділянку (правовстановлюючі документи, кадастровий номер);
• дані про використані продукти дистанційного спостереження;
• опис зафіксованих зображень об’єкта;
• висновок комісії.

До акту додаються:

• фото-, відеоматеріали або супутникові знімки, що підтверджують факт руйнування;
• документи чи дані про стан об’єкта до руйнування (за наявності).

Якщо використані відео, до акту включаються стоп-кадри, що наочно відображають пошкодження. Акт реєструється в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна протягом трьох робочих днів уповноваженою особою, яка накладає кваліфікований електронний підпис.

Про результати дистанційного обстеження комісія повідомляє заявнику шляхом надсилання копії акта дистанційного обстеження протягом трьох робочих днів з дня його складення засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації), або на адресу електронної пошти, зазначену в інформаційному повідомленні. 

У разі коли комісія не може однозначно встановити факт знищення об’єкта, вона приймає рішення про зупинення дистанційного обстеження. У такому рішенні зазначаються:

• дані заявника (фізичної чи юридичної особи);
• реєстраційний номер об’єкта в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;
• адреса електронної пошти або поштові реквізити уповноваженого органу для подання додаткової інформації;
• обґрунтування технічної неможливості визначити факт знищення.

Заявнику надсилається повідомлення про зупинення засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації), або на адресу електронної пошти, зазначену в інформаційному повідомленні не пізніше ніж через п’ять робочих днів. Протягом 90 днів після отримання рішення про зупинення заявник може надати додаткові відомості чи матеріали (через Портал Дія, електронною поштою або в паперовій формі). Після цього комісія ухвалює окреме рішення про поновлення розгляду і повідомляє про це заявника. 

Акт дистанційного обстеження об’єктів також визнається документом, що підтверджує факт знищення нерухомого майна для цілей реалізації окремих положень Закону України “Про споживче кредитування”, зокрема для подання заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів). 

Опис зображення: на фото учасники та учасниці Літньої школи для представників і представниць активних організацій громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування, які працюють із внутрішньо переміщеними людьми та тими, хто повертається в Україну. 18-22.08.2025

З 18 по 22 серпня 2025 року місто Чернівці приймало Літню школу для представників і представниць активних організацій громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування, які працюють із внутрішньо переміщеними людьми та тими, хто повертається в Україну.

Захід був організований в рамках Проєкту Ради Європи «Полегшення доступу до прав людини й основних послуг для внутрішньо переміщених осіб та осіб, що повертаються в Україну» спільно із Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України.

Ключовою метою школи було посилення спроможності учасників (-ць) та налагодження ефективної співпраці між владою та громадським сектором для кращого забезпечення прав і доступу до послуг для людей, які постраждали від війни. Робота була побудована навколо чотирьох ключових тематичних блоків.

Перший блок присвячений огляду актуального законодавства, що регулює права внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Було проаналізовано основні закони та підзаконні акти, а також надано інструменти для практичної роботи з ними. Окрему увагу приділили тому, як зіставляти реальні життєві ситуації з існуючими нормами, виявляти правові прогалини та дискримінаційні практики. Було розглянуто роботу Реєстру збитків для України, його загальну структуру, категорії заяв та процедуру їх подання.

Другий тематичний блок був присвячений посиленню участі ВПО у житті громад. Учасники (-ці) на практиці вчилися застосовувати методологію оцінки потреб ВПО, розглянули методичні рекомендації Ради Європи для аналізу місцевих цільових програм та їхнього реального впливу на життя переселенців. Окрема увага приділялася Радам ВПО як інструменту співпраці та впливу, що трансформує роль переселенців від отримувачів допомоги до повноправних учасників (-ць) місцевого врядування. Обговорювалися ефективні стратегії адвокації через роботу в коаліціях.

Третій блок присвячений молоді з тимчасово окупованих територій. Учасники (-ці) обговорювали, чому громадам слід активно працювати з цією групою та розглядати її не як виклик, а як інвестицію у спільне майбутнє України.

Четвертий блок включав в себе тему інформаційної доступності та психологічної підтримки. Учасники (-ці) відвідали майстерню зі зрозумілої комунікації, де розглядалися принципи спрощеної мови, адаптації інформації для різних аудиторій та забезпечення доступності контенту для людей з порушеннями зору та слуху. Дві сесії було присвячено протидії професійному вигоранню. Розглядалися симптоми, наслідки та особисті стратегії попередження цих станів. Також учасники (-ці) дослідили підхід, інформований про травму, обговорили вплив травматичних подій на людину та як ці знання інтегрувати в щоденну роботу для ефективнішої підтримки постраждалих.

«Дуже важливо збирати разом представників та представниць влади та громадськості  В такій дружній атмосфері ми можемо спільно шукати відповіді на проблеми та потреби ВПО. Особливість цієї Літньої школи в тому, що вона охопила широке коло тем, а кожна сесія була простором для дискусій, вправ і прикладів з реального життя», – зазначила Тетяна Дурнєва.

За підсумками п’ятиденної роботи учасники (-ці) за підтримки тренерської команди підготували пропозиції до спільного документу, що окреслює необхідні заходи державної політики для захисту прав і забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб до основних послуг.

Наразі на підконтрольній уряду України території триває вступна кампанія до закладів вищої освіти для вступників із тимчасово окупованих територій (далі – ТОТ) України. Вона є одним із засобів повернення дітей та молоді з окупації додому на підконтрольну уряду України територію з подальшою реінтеграцією в правовий, культурний, ціннісний та економічний простір.

Попри широку інформаційну кампанію та зусилля як зі сторони органів державної влади, так і громадського сектору, не всі охочі абітурієнти з ТОТ України змогли реалізувати своє право на освіту в Україні і, як наслідок, виїхати з тимчасової окупації. Однією з причин такої ситуації – є брак бюджетних місць в університетах, інститутах та академіях.  

Право на здобуття освіти за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету для дітей та молоді з ТОТ України – гарантія, що передбачена Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». На практиці вона реалізується через вступ у межах визначеної квоти (квота-2).  У разі браку місць державного замовлення вступники з ТОТ України можуть бути зараховані на навчання за кошти фізичних (юридичних) осіб із правом переведення на вакантні бюджетні місця в разі наявності таких. У разі ж відсутності достатньої кількості бюджетних місць для переведення заклад вищої освіти (далі – ЗВО) надсилає запит на виділення додаткових місць, а державний замовник приймає відповідне рішення. Утім, у нинішній послідовності переведення представників різних пільгових категорій на бюджетні місця, вступники з ТОТ України – передостанні. Тобто їхні шанси потрапити на вакантне бюджетне місце дуже низькі. 

На гарячі лінії організацій, які опікуються питаннями вступу в українські заклади освіти та виїзду з тимчасової окупації, надходять звернення від вступників із ТОТ України, яким забракло бюджетних місць за квотою та які не мають фінансової спроможності самостійно оплачувати навчання. Приймальні комісії ЗВО попереджають вступників, що ті можуть не отримати бюджетне місце через ймовірний брак кількості додатково виділених місць та черговість їхнього розподілу. Водночас відсутні чинні програми підтримки, які могли б надати цільову грошову допомогу вступникам із ТОТ України. 

До того ж вступники, які перебувають на ТОТ України, але чиї родини мають кошти для оплати навчання, не можуть цього зробити через обмеження, повʼязані з доступом до банківських послуг на ТОТ України. Отже, навіть за наявності фінансової можливості, вони втрачають шанс навчатися в Україні. 

Загалом питання оплати навчання є критичним для вступників, які перебувають або перемістилися з ТОТ України. У разі відсутності доступних джерел фінансування, значна частина вступників буде змушена повернутися в тимчасову окупацію. Водночас абітурієнти, які вступають онлайн і наразі перебувають на ТОТ України, не зможуть виїхати на підконтрольну уряду України територію та, відповідно, втратять можливість здобути освіту в українських ЗВО. 

Це є серйозним викликом, адже наразі держава має чіткий пріоритет щодо необхідності масового повернення дітей та молоді з окупації.  Вони є однією з особливо вразливих категорій вступників. Протягом тривалого часу вони залишаються в зоні небезпеки через дії окупаційних сил та примусово виключені з українського середовища. Та попри все, більшість із них не прагне виїжджати за кордон чи залишатися в окупації, а натомість хоче навчатися на Батьківщині та демонструє свідоме прагнення зберегти звʼязок із нею.

Також попри свою вразливість вони становлять значний людський потенціал для розвитку та відбудови країни. Забезпечивши їм доступ до якісної української освіти, держава не лише реалізує гарантоване статтею 53 Конституції України право на освіту, а й формує основу для підготовки майбутніх фахівців, які після деокупації стануть ключовими агентами змін у своїх громадах. Ці діти та молодь будуть рушійною силою інтеграції тимчасово окупованих територій у загальноукраїнський соціальний, культурний та економічний простір, змінюватимуть єдність держави та її людський потенціал у воєнний та повоєнний періоди.

Зважаючи на державний курс України щодо повернення дітей та молоді з тимчасової окупації та збереження довіри і звʼязків із жителями ТОТ України, критичність ситуації для вступників та необхідність забезпечення права на освіту просимо гарантувати виділення достатньої кількості бюджетних місць для забезпечення вступу дітей та молоді з ТОТ України в українські ЗВО.

25 серпня 2025 року

ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО «Донбас СОС»

ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда»

ГО «КРИМСОС»

БФ «Схід SOS»

БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

Центр прав людини ZMINA

Кримська правозахисна група

БФ «Право на захист»

БО «Допомагаємо виїхати»