У минулому матеріалі ми писали про важливість запровадження «години тиші», а цього разу хочемо розповісти про ще один спосіб підтримки людей — тихі кімнати, або простори для відновлення.

У сучасному світі, де шум, темп, комунікаційне перевантаження та стресові ситуації стали нормою, можливість побути наодинці стає не розкішшю, а необхідністю. Тиха кімната — це спеціально облаштований простір, де людина може побути наодинці, зменшити сенсорне навантаження (світло, шум, контакти з іншими людьми), заспокоїтися або безпечно пережити сильні емоції. Така кімната є елементом безбар’єрного середовища, який допомагає кожному почуватися комфортно, незалежно від стану здоров’я, емоційного стану чи індивідуальних потреб.

Для кого потрібна тиха кімната:

• людям із розладами аутистичного спектра або з гіперчутливістю до звуків і світла;
• тим, хто переживає стрес, втому чи емоційне вигорання;
• будь-кому, хто потребує кілька хвилин спокою, щоб відновити концентрацію та рівновагу.

Де мають бути тихі кімнати.

В освітніх закладах, державних установах, лікарнях, торгових і розважальних центрах, бізнес-центрах тощо. Це мають бути місця, де люди перебувають у постійному контакті з іншими та зазнають значного сенсорного навантаження, тому потребують коротких пауз для відновлення.

Як облаштувати тиху кімнату:

• спокійне, регульоване освітлення без мерехтіння;
• звукоізоляція або шумопоглинальні матеріали;
• зручні крісла, пуфи, подушки, килим;
• нейтральні кольори, природні мотиви в інтер’єрі;
• рослини, що не викликають алергії;
• годинник або таймер для коротких сеансів (10–15 хв).

Можна також додати кілька сенсорних предметів або антистрес-матеріалів.

Де розміщувати.

Тиху кімнату доцільно розташовувати у спокійній частині будівлі, подалі від джерел шуму (їдальні, сходів, вентиляції тощо). Вона має бути доступною для всіх, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Чому це важливо.

Тиха кімната — це спосіб подбати про людей. Вона допомагає зменшити стрес, підтримати ментальне здоров’я і створити середовище, у якому кожен і кожна може відчути спокій і безпеку. Ми розуміємо, що облаштування такої кімнати потребує ресурсів: вільного простору, фінансів і певних організаційних зусиль. Але якщо у вас є така можливість і ви, як бізнес чи установа, хочете показати турботу про своїх клієнтів, відвідувачів чи працівників, тиха кімната стане простою, але дуже відчутною формою цієї турботи.

23 вересня 2025 року набрала чинності Постанова Уряду №1169, якою запроваджується експериментальний проєкт – послуга довготривалого медсестринського догляду внутрішньо переміщених осіб (ВПО), яких евакуйовано з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку (надалі – послуга медсестринського догляду). 

Що таке послуга медсестринського догляду?

ВПО, евакуйовані до транзитних пунктів, за результатами огляду лікаря та згідно з його висновком можуть бути забезпечені послугою медсестринського догляду у закладах охорони здоров’я (надавачі послуг) протягом 30 календарних днів сумарно протягом календарного року. Послуга надається середнім і молодшим медичним персоналом за участю соціального працівника або фахівця із соціальної роботи. Послуга передбачає, зокрема: 

• медичне обслуговування – включає виконання лікарських призначень, прийом медикаментів, контроль стану здоров’я, проведення необхідних медичних процедур, а також догляд за ранами;
• спеціалізований догляд – передбачає індивідуальні заходи, що враховують особливості діагнозу та перебіг хвороби;
• загальний догляд – охоплює допомогу в щоденних діях, таких як одягання, дотримання гігієни, прийом їжі, які людина не здатна виконати самостійно;
• психологічна підтримка – забезпечення емоційного комфорту, спілкування та створення сприятливого соціального середовища;
• тимчасове розміщення – надання житла або місця для перебування із забезпеченням необхідними житлово-комунальними послугами;
• забезпечення необхідними речами – видача одягу, взуття, постільної білизни, засобів особистої гігієни та кухонного посуду;
• повноцінне харчування – не менше ніж чотириразове на добу, зокрема дієтичне, відповідно до норм, затверджених Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ), з урахуванням фізіологічних потреб організму залежно від віку та статі;
• взаємодію із соціальним працівником або фахівцем із соціальної роботи, які виконують такі завдання:

• проводять оцінювання потреб у соціальних послугах;
• надають інформацію з питань соціального захисту, зокрема щодо забезпечення технічними засобами реабілітації, призначення соціальної допомоги та виплат, доступу до соціальних послуг, а також безоплатної правничої допомоги;
• сприяють відновленню родинних зв’язків у разі втрати контакту з членами сім’ї;
• організовують допомогу у пошуку житла для людей, які його втратили або чиє житло розташоване на тимчасово окупованих територіях чи в зонах обов’язкової евакуації;
• розробляють індивідуальний план переміщення.

Окрім надання безпосередньої допомоги, надавач послуги також виконує низку організаційно-комунікаційних функцій. Зокрема, активно співпрацює з органами місцевого самоврядування (ОМС), громадськими та благодійними організаціями, установами будь-якої форми власності, а також волонтерами для вирішення індивідуальних потреб і проблемних питань ВПО – отримувачів послуг. 

Важливо! Упродовж трьох робочих днів після завершення надання послуги, за потреби, отримувачі послуг забезпечуються допомогою щодо переїзду до обраного місця тимчасового проживання. Цю допомогу надає або ОМС, або — у разі його відсутності — військова адміністрація населеного пункту. Вартість переміщення покривається за рахунок коштів самого отримувача послуги. Якщо ж в результаті оцінювання індивідуальних потреб буде рекомендовано стаціонарний догляд або підтримане проживання, отримувачу надається допомога у виборі відповідного надавача таких соціальних послуг.

Хто такі надавачі послуги медсестринського догляду? 

Надавачами послуги медсестринського догляду можуть стати заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності, які були визначені Міністерством соціальної політики (Мінсоцполітики) за погодженням із МОЗ та уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ). 

Перелік надавачів послуги оприлюднюється на офіційних сайтах Мінсоцполітики та МОЗ. У ньому зазначаються назва установи, її адреса, контактні телефони, загальна кількість місць для розміщення отримувачів послуги, а також кількість доступних (вільних) місць.

Для укладення договорів про надання послуги НСЗУ публікує на своєму офіційному веб-сайті оголошення, в якому зазначаються:

• терміни та спосіб подання пропозицій для укладення договору, строки їх розгляду НСЗУ, а також період дії самого договору;
• типова форма договору, затверджена НСЗУ та погоджена з Міністерством соціальної політики і Міністерством охорони здоров’я;
• перелік відомостей, які необхідно включити до заяви на укладення договору (у разі потреби).

Важливо! 07 жовтня 2025 року на сайті НСЗУ розміщено Оголошення про укладення договорів щодо надання послуги довготривалого медсестринського догляду ВПО. Строк подання пропозиції спливає о 18:00 за київським часом 14 листопада 2025 року.

Подати пропозицію за пакетом «Послуга довготривалого медсестринського догляду внутрішньо переміщених осіб» можна за цим посиланням https://smarttender.biz/.

Розгляд пропозицій триватиме  до 28 листопада 2025 року включно.

Також є можливість ознайомитися із проєктом примірної форми договору, затвердженої НСЗУ та погодженої із Мінсоцполітики та МОЗ.  Договори відповідно до цього оголошення укладаються на строк:

• у разі подання пропозиції до 15 жовтня 2025 року включно: з 1 жовтня 2025 року на період воєнного стану, але не довше ніж до 31 грудня 2026 року;
• у разі подання пропозиції після 15 жовтня 2025 року: з першого числа місяця, наступного за датою місяця в якому подано пропозицію, на період воєнного стану, але не довше ніж до 31 грудня 2026 року.

Як визначається сума до оплати надавачам послуги довготривалого медсестринського догляду? 

Вартість послуги для одного отримувача розраховується за фіксованою денною ставкою, яка становить 530,66 гривні. У цю суму включені прямі витрати на оплату праці працівників, які безпосередньо надають послугу, а також нарахування єдиного соціального внеску. Крім того, враховуються витрати на закупівлю необхідних товарів і послуг (зокрема одягу, взуття, постільної білизни, посуду, меблів, продуктів харчування тощо) та адміністративні витрати, пов’язані з організацією надання послуги.

Ціна договору, тобто запланована вартість послуг, визначається шляхом множення кількості отримувачів на кількість днів надання послуги в місяць (30 днів), кількість місяців дії договору та встановлену денну ставку. За місяць один надавач послуг може обслуговувати 20 людей. 

Фактична вартість послуг за місяць розраховується на підставі реальних даних, внесених надавачем до електронної системи охорони здоров’я, як добуток фактичної кількості отримувачів, кількості днів надання послуги протягом звітного місяця та денної ставки.

Варто зазначити, що для грудня 2025 року фактична вартість послуг визначається на рівні фактичної вартості, нарахованої за листопад 2025 року.

НСЗУ здійснює оплату виключно за фактично надані послуги, на підставі звіту, поданого надавачем. Форма, зміст та строки подання звіту визначаються безпосередньо в договорі між НСЗУ та надавачем.

На зображені — інтер’єр торговельного центру у спокійній, приглушеній колірній гамі, що передає атмосферу “години тиші”. Ліворуч зосереджено стоїть чоловік у навушниках із шумопоглинанням, у центрі повільно йде жінка з дитячим візком, праворуч — чоловік із собакою-поводарем біля зачиненої крамниці з вивіскою “OFF”. М’яке верхнє освітлення та відсутність яскравих екранів підкреслюють тишу й комфорт простору. Композиція акцентує інклюзивність і турботу про людей із підвищеною чутливістю до звуку та світла.

Нещодавно в деяких торговельно-розважальних центрах Києва запровадили “годину тиші”. Це передбачає вимкнення гучної музики, реклами та яскравих екранів, приглушення освітлення. Такі дії покликані створити безпечний простір, де кожна людина може почуватися безпечно, без перевантаження звуками та візуальними ефектами. 

Ми живемо у світі, який ніколи не замовкає. Музика в магазинах, реклама на екранах, гул транспорту, нескінченні звуки сповіщень – шум став невіддільною частиною нашого життя. Але серед нас є ті, для кого цей шум – не просто фоновий, а виснажливий і болючий.

Люди з розладами аутистичного спектру,  з підвищеною чутливістю, ветерани та ветеранки, батьки з немовлятами, люди старшого віку потребують простору без зайвого звукового чи світлового навантаження. Забезпечити такий простір можна через запровадження “годин тиші”.

“Години тиші” – це встановлені у законах або на рівні громад певні часові проміжки, протягом яких обмежується рівень шуму та активність, що може заважати відпочинку, сну чи здоров’ю людей. Це можуть бути обмеження на гучну музику, використання шумного обладнання, будівельні роботи, рух транспорту, зокрема  вантажного, ремонтні роботи, гучні розмови, яскраве світло, демонстрацію реклами у спальних районах чи гуртожитках, а також торговельних центрах та інших публічних закладах. 

В які години

Ми звикли, що діють обмеження на гучну музику, проведення ремонтних робіт тощо з 22:00 до 6:00 та з 23:00 до 7:00  у вихідні дні. У деяких країнах (наприклад, Німеччина) встановлюють, що у неділю та святкові дні весь день діють обмеження на роботу з шумним обладнанням тощо.

Окрім нічного часу, “години тиші” можуть запроваджуватися і вдень. Це створює комфортні умови для людей із підвищеною чутливістю до звукових або світлових подразників, дозволяючи їм здійснювати покупки чи відвідувати публічні заклади без зайвого стресу. Наприклад, такі години можна встановити з 11:00 до 12:00 або з 16:00 до 17:00.

Хто може потребувати “годин тиші”

• Люди, що живуть у щільно забудованих житлових районах.
• Особи з порушеннями сну, з підвищеною чутливістю до шуму.
• Люди з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями, розладами аутистичного спектру.
• Діти.
• Люди старшого віку.

Де варто запроваджувати

• У житлових районах – особливо густонаселених.
• Гуртожитках, багатоквартирних будинках.
• Районах біля лікарень, шкіл, дитячих садків, реабілітаційних центрів.
• Громадських закладах, бібліотеках, музеях – як “тиха зона”.
• Громадському транспорті та зонах очікування (у разі можливості), щоб зменшити шум, який порушує стан відпочинку чи концентрації.
• Торговельних центрах, музеях та інших розважальних закладах.

Яка користь від запровадження годин тиші в денний час

• Зменшення рівня стресу, тривожності, надмірного шумового навантаження, особливо для людей з порушеннями сприйняття чи чутливістю до звуку.
• Створення більш комфортного і безпечного середовища.
• Зміцнення іміджу бізнесу як простору соціальної відповідальності.
• Збільшення кількості відвідувачів серед людей, які раніше уникали шумних місць.
• Зменшення конфліктних ситуацій у публічних просторах.
• Підвищення довіри та формування позитивного іміджу громади, що дбає про всіх.

Кращі практики

• Велика Британія: торговельна мережа Теско (Tesco) запровадила щотижневі “тихі години” у всіх магазинах, щоб забезпечити комфорт для відвідувачів з розладом аутистичного спектру.
• Сінгапур та Бельгія: музеї й торгові центри створюють “тихі години” для сімей із дітьми з аутизмом – приглушують музику, адаптують освітлення, прибирають мерехтіння екранів.
• Ізраїль: діє заборона на будь-які гучні роботи в суботу. В інші дні такі обмеження діють з 14:00 до 16:00.
• Україна: ТРЦ Республіка Парк (Respublika Park) у Києві запровадив “годину тиші” щодня з 11:00 до 12:00. У цей час вимикають аудіо- та відеорекламу, приглушують освітлення, створюють спокійне середовище для відвідувачів із сенсорною чутливістю. У ТРЦ Дрім Таун (Dream Town” “тиха година” триває з 17:00 до 18:00.

Тиша — це не відсутність звуку, а умова для комфорту й уваги до інших. “Година тиші” сприяє створенню інклюзивного простору, у якому кожен може почувати себе зручно.

У випуску “Новинних пліток” за серпень-вересень Вікторія та Олеся розповіли про головні події та зміни у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Уряд затвердив комплексну програму підтримки прифронтових територій, що охоплює понад 230 громад. Програма базується на п’яти пріоритетах: люди, житло, безпека, бізнес та здоров’я. Також розпочалася робота над оновленням стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення, оскільки чинна стратегія завершується у 2025 році.

Державна служба зайнятості пропонує сервіс «Єдине вікно» для зручного пошуку роботи, інформації про партнерів та можливості перекваліфікації. Крім того, стартував експериментальний проєкт з навчання жінок 31 професії, де традиційно переважали чоловіки.

Виплати на проживання для найбільш вразливих категорій ВПО продовжено ще на пів року. Для батьків першокласників діє програма «Пакунок школяра» – одноразова допомога 5000 грн на придбання необхідних для навчання речей. Заяви приймаються до 15 листопада.

Для ВПО та мешканців прифронтових громад оновлено умови програми «єОселя». Держава покриватиме значну частину першого внеску, щомісячних платежів протягом першого року та супутні комісії. Водночас уряд виділив 1 млрд грн на будівництво та переобладнання тимчасового житла для ВПО.

Міжнародний реєстр збитків відкрив дві нові категорії заяв, що стосуються насильницького переміщення або депортації дітей та дорослих.

Більше новин – https://www.vplyv.org.ua/archives/10208

Слухайте повний випуск на: 

• Spotify for Podcasters
• Apple Podcasts
• MEGOGO Audio

Опис зображення: У верхньому лівому куті напис “Створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ”, у центрі — фото ведучих Вікторії та Олесі, внизу — “Новинні плітки. Серпень-Вересень 2025”.

На зображенні — тихий осінній ранок у київському парку. На передньому плані — бруківка з опалим листям і лавки вздовж алеї; біля доріжки стоять старовинні ліхтарі. Далі алея веде до набережної Дніпра, у легкому тумані виринає арковий міст. Атмосфера тепла й спокою, повітря наповнене м’яким жовтогарячим світлом.

Стратегічні рішення

Уряд розпочав реалізацію комплексної програми підтримки прифронтових регіонів

В основі програми лежать п’ять пріоритетів: люди, житло, безпека, бізнес, здоров’я. Люди на прифронтових територіях отримають більш захищені умови для життя, навчання і роботи — укриття, безпечні школи й дитсадки, пільгові іпотеки та компенсацію за відновлення житла, а також доступ до медицини, субсидії на комунальні послуги та нові можливості для роботи й бізнесу. Програма спрямована на 230+ прифронтових громад. Повну інформацію про Програму підтримки прифронтових регіонів читайте за посиланням.

Джерело

Уряд розробляє державну стратегію житлової політики

26 вересня 2025 року відбулося перше засідання Технічної робочої групи з розроблення Державної стратегії житлової політики, до якої також увійшли представниці Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ». Державна стратегія житлової політики передбачає впровадження заходів підтримки для створення доступного соціального житла, збільшення кількості житла, доступного для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та інших людей, які нині не можуть орендувати чи придбати житло, зокрема й для осіб з інвалідністю.

Джерело

Врахування нових викликів у Стратегії внутрішнього переміщення

Розпочалася робота над оновленням Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення та Операційного плану її реалізації. В оновленій Стратегії планують, зокрема, врахувати підтримку громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), а також переглянути існуючі підходи. Чинна Стратегія та Операційний план діють до закінчення 2025 року. Експертки Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» беруть участь у роботі підгруп для розроблення оновленого стратегічного документа.

Джерело

Евакуація

Евакуація з населених пунктів на Сумщині, Херсонщині, Дніпропетровщині та Донеччині

У Сумській області триває системна евакуація з прикордонних населених пунктів. Щоб дізнатися деталі, можна зателефонувати за цими номерами:

• Сумський район — +38 (050) 650-70-83;
• Шосткинський — +38 (093) 326-50-06;
• Конотопський — +38 (068) 449-14-92;
• Охтирський — +38 (066) 684-01-72, +38 (099) 617-52-05;
• Роменський — +38 (050) 158-27-48, +38 (099) 563-31-00.

Також в області є транзитні центри, де можна оформити відповідні довідки, отримати гуманітарну допомогу, психосоціальну підтримку, юридичні консультації й тимчасовий прихисток. З питань евакуації в Херсонській області необхідно звертатися до обласного контакт-центру за телефонами: 0800 101 102 або 0800 330 951.

На Донеччині розпочата обов’язкова евакуація родин з дітьми у примусовий спосіб із селища Ярова, сіл Брусівка, Вовчий Яр, Дерилове, Діброва, Закітне, Каленики, Коровій Яр, Крива Лука, Кримки, Лозове, Озерне, Олександрівка, Середнє, Соснове, Старий Караван, Рубці, Щурове, Яцьківка Лиманської громади. Для евакуації можна залишити заявку за номером: 0800 500 121, +38 (073) 050-01-21 (Вайбер, Вотсап, Телеграм, Сигнал). Для евакуації тяжко хворих і осіб з інвалідністю необхідно телефонувати: 0800 332 614, 0800 888 888.

У 18 населених пунктах Синельниківського району Дніпропетровської області оголосили примусову евакуацію дітей разом з їхніми батьками або законними опікунами. Йдеться про населені пункти Покровської громади: села Андріївка, Богодарівка, Братське, Відрадне, Вільне, Водяне, Гай, Добропасове, Левадне, Новоолександрівка, Новоскелювате, Олександрівка, Отрішки, Писанці, Скотувате, Старокасянівське, Чорненкове, а також селище Покровське. Для отримання допомоги при евакуації, необхідно звернутися на гарячу лінію: 0800 336 085.

Джерело

Зайнятість

Що пропонує Служба зайнятості для ВПО

ВПО можуть скористатися низкою можливостей від Державної служби зайнятості: від пошуку роботи, зокрема з житлом, до участі в професійному навчанні чи навчанні за ваучерами. Діє експериментальний проєкт для жінок, а також програми підтримки у відкритті власної справи та компенсації роботодавцям за працевлаштування ВПО. Для зручності працює сервіс «Єдине вікно», де зібрані партнери Служби зайнятості, готові надати матеріальну, юридичну, психологічну допомогу та допомогу у відновленні документів.

Джерело

Розпочато реалізацію проєкту навчання жінок на професії, де традиційно переважали чоловіки

Йдеться про 31 професію. Бізнес подає заяву онлайн або офлайн до місцевого центру зайнятості про свою потребу в кадрах. Державна служба зайнятості шукає та відправляє на навчання кандидаток і після навчання роботодавець працевлаштовує жінку за отриманою професією. Центр зайнятості здійснює оплату навчання. Вартість навчання — 30,2 тисяч гривень. Якщо ціна на навчання вища, різницю може сплатити роботодавець або учасниця проєкту. Максимальний термін здобуття такої освіти — до 10 місяців. Деталі про умови проєкту можна дізнатися за телефоном 1518.

Джерело

Як Служба зайнятості допомагає визначитись із професією

На сайті Державної служби зайнятості працює розділ «Профорієнтація», що веде на окремий інформаційний портал. Там доступні десять онлайн-тестів, які допомагають краще зрозуміти власні сильні сторони, наприклад, здатність до аналітики, командної роботи, підприємницької діяльності чи логічного мислення.

Джерело

Оплата за суспільно корисні роботи на прифронтових територіях зросла до 16 тисяч гривень

Тепер ще більше людей зможуть долучитися до суспільно корисних робіт у регіонах, наближених до зони бойових дій. Участь залишається добровільною, а коло учасників розширили: тепер долучатися можуть і люди пенсійного віку — до 70 років. Раніше право мали лише зареєстровані безробітні та ВПО без постійної роботи.

Джерело

Соціальна підтримка та пенсії

Виплати на проживання для найбільш вразливих категорій ВПО продовжено ще на пів року

Допомогу й надалі отримуватимуть люди з інвалідністю, сім’ї з дітьми до 18 років (якщо діти навчаються, то до 23 років), сім’ї, у складі яких лише непрацездатні особи тощо. Внесено й зміни до порядку призначення: наявність депозиту понад 100 тисяч гривень більше не стане перешкодою для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу. Якщо працездатна особа після перерви у виплатах працевлаштовується чи зареєструється в центрі зайнятості, допомогу їй поновлять. Продовження виплат відбудеться автоматично, додатково звертатись за ними не потрібно. Також Уряд надасть додаткову одноразову виплату до допомоги на проживання ВПО, які безперервно працювали протягом шестимісячного періоду.

Основна мета підтримки — заохотити до працевлаштування та самозайнятості ВПО працездатного віку. Сума виплати — дві тисячі гривень.

Джерело

Додаткові можливості для забезпечення прав та посилення соціального захисту ВПО

Для ВПО запроваджено кілька додаткових послуг:

• після евакуації можна отримати медсестринський догляд у межах експериментального проєкту;
• маломобільним ВПО стане доступною послуга проживання з підтримкою у побуті та самообслуговуванні;
• понад 32 тисячі домогосподарств ВПО, які користуються пільгами чи субсидіями, зможуть отримати допомогу з держбюджету на придбання твердого палива.

Джерело

Як подати повідомлення про неотримання пенсії та страхової виплати від Російської Федерації (РФ)?

Громадянам України, які проживають на ТОТ України або які виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії, страхових виплат проводиться за умови неодержання їх від органів пенсійного забезпечення РФ. Подати відповідну заяву можна:

• онлайн — через особистий кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України (ПФУ);
• під час відеоконференцзвʼязку з працівником Головного управління ПФУ;
• особисто в сервісному центрі ПФУ;
• для песіонерів за кордоном – поштовим відправленням.

Джерело

Як онлайн подати заяву на отримання компенсації житлово-комунальних послуг за розміщення ВПО

ПФУ створив новий електронний сервіс, який дає можливість суб’єктам господарювання дистанційно звернутись за призначенням такої компенсації через вебпортал електронних послуг Фонду. Детальна інструкція за посиланням.

Джерело

Освіта

Сім’ї з дітьми, які йдуть до першого класу, можуть отримати гроші в межах державної допомоги «Пакунок школяра»

До 15 листопада 2025 року можна подати заяву на отримання одноразової допомоги в розмірі 5 тисяч гривень, щоб придбати все необхідне для навчання першокласників: канцелярське приладдя, дитячий одяг та взуття. Допомогу можуть отримати один із батьків або законних представників дітей, які йдуть у 2025 році до першого класу в Україні (алгоритм виплати). Використати кошти можна протягом 180 днів з моменту їх нарахування. Інтерактивна мапа для пошуку магазину, де доступна оплата в межах програми «Пакунок школяра».

Джерело

Міністерство освіти і науки України (МОН) затвердило модельні навчальні програми для дітей із ТОТ

Усі програми доступні для завантаження за посиланням. Окрім цього, МОН спільно з Державною установою «Український інститут розвитку освіти» підготували добірку матеріалів, що можуть бути помічними в реалізації змісту модельних навчальних програм.

Джерело

Кадровий резерв: підтримка для вчителів на прифронтових територіях

МОН запустило програму підтримки педагогів, школи яких із 1 вересня 2025 року призупинили роботу. Йдеться про заклади, розташовані в громадах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Учасники (-ці) резерву зможуть отримувати середню зарплату, проходитимуть навчання та матимуть можливість подальшого працевлаштування, зокрема в школах на деокупованих територіях.

Джерело

МОН оновило методичні рекомендації щодо здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану

Документ не встановлює нових правил, а пояснює та рекомендує алгоритми дій для батьків і шкіл, щоб забезпечити безперервність навчання дітей за кордоном та на ТОТ.

Джерело

Відновлення та облік шкоди, житло

Кредитування за програмою «єОселя» стало доступнішим для ВПО та мешканців прифронтових громад

Держава покриватиме 70 % першого внеску (але не більш як 30 % вартості житла до 2 мільйонів гривень), частину щомісячних платежів упродовж року та 40 тисяч гривень на комісії й страхування. Допомога надаватиметься після перевірки ПФУ і перераховуватиметься на спецрахунок в уповноваженому банку.

Джерело

Залучення об’єктів державної та комунальної власності для тимчасового проживання ВПО стане швидшим

Зокрема, планується сформувати чіткий перелік документів, які подаються для отримання права оренди без проведення аукціону. Буде запроваджено пільгову орендну плату за державне та комунальне майно (1 гривня за 1 квадратний метр) для державних і комунальних підприємств, що забезпечують проживання ВПО. Також планується запровадити пільгову орендну ставку для громадських об’єднань та благодійних організацій для забезпечення тимчасового проживання ВПО. Будуть доповнені категорії для нерухомого державного та комунального майна, що надаватиметься для забезпечення тимчасового проживання ВПО.

Джерело

Громади отримають 1 мільярд гривень на житло для тимчасового проживання ВПО

Уряд погодив субвенцію для будівництва, відновлення та переобладнання житла для тимчасового проживання ВПО. Важлива умова — доступність помешкань для маломобільних людей. Для громад Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Чернігівської, Сумської та Херсонської областей держава профінансує роботи на 100 %. В інших регіонах — 60 % покриє субвенція, решту мають дофінансувати місцеві бюджети.

Джерело

Додаткові 1,6 мільярда гривень на реалізацію програми «єВідновлення»

Уряд виділив Міністерству розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) 1,6 мільярда гривень із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії для підтримки програми «єВідновлення». Майже 1,3 мільярда гривень підуть на житлові сертифікати для придбання нового житла після руйнування — ними зможуть скористатися 839 людей.

Джерело

Як отримати компенсацію за знищене житло, що розташоване у зоні активних бойових дій

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про дистанційне обстеження житла в межах програми «єВідновлення». Щоб отримати компенсацію, потрібно: подати інформаційне повідомлення та заяву на компенсацію, після чого комісія місцевої влади визначає формат обстеження — фізично або дистанційно. Для дистанційного оцінювання використовуються супутникові знімки, дрони та фото / відео, надані заявником. Комісія ухвалює рішення протягом 30 днів, а у разі нестачі матеріалів надається 90 днів для їх додавання.

Джерело

У 2025 році понад 7300 родин ВПО придбали нове житло замість зруйнованого за програмою «єВідновлення»

Станом на 22 вересня за програмою «єВідновлення» компенсації отримали 134 771 українська родина на загальну суму 45,3 мільярда гривень. За пошкоджене житло виплати здійснено 110 909 родинам на суму 10,8 мільярда гривень. За зруйноване житло видано 23 862 житлових сертифікати на суму 34,5 мільярда гривень. Завдяки цьому 15 609 родин уже змогли придбати нові оселі. Цього року Уряд також вперше ухвалив постанову, якою затвердив розроблену Мінрозвитку нову житлову програму для ВПО з ТОТ. Раніше родини з ТОТ не могли отримати компенсацію через неможливість проведення обстеження. Тепер держава пропонує новий механізм. На першому етапі підтримку отримають близько 3700 родин ВПО, де є учасник бойових дій або людина з інвалідністю внаслідок війни.

Джерело

У «Дії» додали дві нові категорії заяв для Реєстру збитків

Реєстр збитків для України офіційно запускає нові категорії заяв: A2.8, А.2.9 — насильницьке переміщення або депортація дітей та дорослих. Ці категорії призначені для фізичних осіб — дітей та дорослих, які були переміщені насильницьким шляхом в Україні або депортовані за межі України, внаслідок міжнародно-протиправних дій РФ. Детальна інформація міститься на сайті Реєстру збитків.

Джерело

Ветерани й ветеранки з числа ВПО, які не мають власного житла, зможуть отримати компенсацію за оренду

Кабінет Міністрів України вдосконалив механізм виплати грошової компенсації ветеранам і ветеранкам війни за найм (оренду) житлових приміщень. Раніше кошти на покриття оренди житла могли отримати захисники й захисниці, які втратили або мають пошкоджене житло внаслідок бойових дій, або мають житло на ТОТ або в районах, де тривають бойові дії. Відтепер компенсацію зможуть отримати й ті ветерани та ветеранки з числа ВПО, які взагалі не мають власного житла або мешкали у домівках, що не були їхньою власністю. Подати заяву на компенсацію можна через структурний підрозділ, відповідальний за ветеранську політику, за місцем орендованого житла або центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Джерело

Різне корисне

Як відкрити єдину мультирахункову картку «Дія.Картка» для всіх державних виплат

У застосунку «Дія» та низки банків-партнерів доступна «Дія.Картка» — єдина мультирахункова картка для цільових і нецільових державних виплат, на якій також можна зберігати власні кошти. Нині така картка доступна у трьох із-поміж уповноважених банків, а саме: ПриватБанк, Монобанк (АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») та Банк Кредит Дніпро. Згодом перелік банків розшириться, про що користувачів інформуватимуть окремо. Поточний рахунок можна обрати для зарахування виплат таких програм: «єМалятко»; допомога на проживання ВПО; виплати пенсій; міжнародна допомога.

Джерело

Уряд розширив можливості для надання статусу дитини, яка постраждала від війни

Статус можна буде отримати не лише за місцем внутрішнього переміщення, а й за місцем звернення або за місцем виявлення дитини місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Серед іншого, розширено перелік підстав для надання статусу. Зокрема, додано депортацію або примусове переміщення, загибель або зникнення батьків (одного з батьків) через війну та інші випадки позбавлення дитини батьківського піклування внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Джерело

Уряд оновив перелік потреб, на які благодійна допомога не оподатковується

Кабінет Міністрів ухвалив зміни, які дають змогу надавати гуманітарну та благодійну допомогу без податку на доходи фізичних осіб. Тепер допомога охоплює не лише базові речі, а й житло, модульні будинки, компенсацію за оренду, відновлення інженерних систем, навчальні матеріали, техніку та засоби реабілітації. Зміни спрощують підтримку ВПО, військових, їхніх сімей та постраждалих від агресії РФ, а волонтери й благодійники можуть надавати допомогу без податкових наслідків для себе та отримувачів.

Джерело

Способи проходження фізичної ідентифікації пенсіонерів та отримувачів страхових виплат (інфографіка)

ПФУ розробив інфографіку про п’ять способів проходження фізичної ідентифікації пенсіонерів та отримувачів страхових виплат.

Джерело

Цифровий нотаріат за кордоном: нові можливості для українців

Українці, які перебувають за кордоном, можуть оформлювати заяви на нотаріальні дії онлайн — через систему «е-Консул» Міністерства закордонних справ України. Послуга доступна вже в 40 дипломатичних установах світу. Повний перелік за посиланням.

Джерело

Аналітичні та інформаційні матеріали

Стаття: Фонд муніципального (соціального) орендного житла: новий інструмент підтримки ВПО

Стаття: Про підстави для вселення в муніципальне (соціальне) орендне житло

Позиція щодо врахування гуманітарних питань жителів тимчасово окупованих територій України під час перемовин

Звернення щодо перешкод у реалізації права на освіту дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України через брак місць державного замовлення

Стаття: Про дистанційне обстеження нерухомості на територіях активних бойових дій

Дорожня карта законопроєктів в сфері захисту прав постраждалих від збройної агресії РФ проти України: чотирнадцята сесія Верховної Ради України IX скликання

Стаття: Про нові правила надання фінансової підтримки від держави особам, які постраждали внаслідок війни

Стаття: Про надання соціальної послуги притулку маломобільним особам з числа внутрішньо переміщених осіб

Стаття: Про додаткові умови та критерії для отримання допомоги на проживання ВПО

Звіт за результатами оцінки реалізації Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року

Відео: Історія створення Реєстру збитків

Відео: Категорія А.1.1 — Вимушене внутрішнє переміщення (Реєстр збитків)

Відео: Категорія А3.1 — Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (Реєстр збитків)

Відео: Категорія A3.2 — Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (Реєстр збитків)

Відео: Категорія А3.6 — Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях (Реєстр збитків)

Відео: Категорія A2.3 — Серйозні тілесні ушкодження (Реєстр збитків)

Заходи

Літня школа для організацій громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування

З 18 по 22 серпня 2025 року в Чернівцях відбулася Літня школа для представників (-ць) громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування, що працюють із ВПО та тими, хто повертається в Україну. Захід організовано в рамках Проєкту Ради Європи спільно з Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ». Мета школи — посилення спроможності учасників, налагодження співпраці між владою та громадським сектором, а також покращення доступу ВПО до прав і послуг.

Джерело

Чи формує Уряд політику для постраждалих від війни? (відеозапис пресконференції)

Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, закликає Уряд запровадити окрему стратегічну ціль щодо захисту прав постраждалого населення.

Джерело

Завантажити в PDF

23 вересня 2025 року набрала чинності Постанова Уряду №1169, якою запроваджується експериментальний проєкт – надання соціальної послуги притулку маломобільним особам з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО), яких евакуйовано з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку (надалі – послуга притулку). 

Хто вважається маломобільною особою з числа ВПО відповідно до Постанови №1169?

Маломобільними особами з числа ВПО вважаються особи, що відчувають труднощі під час самостійного переміщення, зокрема: 

• особи з інвалідністю;
• особи похилого віку;
• особи з тимчасовими функціональними порушеннями (фізичними, психічними або сенсорними);
• особи з нестандартними розмірами тіла, які за висновком соціального менеджера або уповноваженої особи (представника органу місцевого самоврядування) мають обмеження функціонування, що ускладнює їх самостійне пересування, орієнтування в просторі, розуміння необхідної інформації.

Важливо! Фактична вартість послуги притулку за кожним договором розраховується щомісяця як добуток кількості отримувачів, кількості днів надання послуги протягом місяця та граничної денної вартості послуги. Гранична вартість послуги притулку на одну особу за день становить 262,30 грн. Звіт про надану у відповідному місяці послугу притулку надавач подає Фонду щомісяця до 10 числа наступного місяця (за грудень – до 23 грудня поточного року). Фонд оплачує фактично надані послуги притулку на підставі звіту. 

Як отримати послугу? 

Послуга притулку надається за такими підставами:

• звернення (усне або письмове) маломобільної особи —  до надавача послуг;
• повідомлення (усне або письмове) від інших організацій або осіб — зокрема, органів місцевого самоврядування, медичних чи реабілітаційних установ, інших надавачів соціальних послуг.

Рішення про надання/відмову у наданні послуги притулку приймається надавачем протягом п’яти робочих днів після звернення до нього (подання заяви ВПО та документів, що посвідчують особу (за наявності) з урахуванням індивідуальних потреб отримувача). Про надання, відмову чи припинення послуги має бути виданий відповідний наказ або розпорядження, а також повідомлено виконкому місцевої ради.

Важливо! Діти, які перебувають без супроводу дорослих, не можуть отримувати послугу притулку. У таких випадках надавач зобов’язаний негайно повідомити службу у справах дітей, яка має вжити відповідних заходів згідно з Постановою №866 

Послуга притулку надається на основі оцінки індивідуальних потреб отримувача. 

Початком надання послуги вважається дата укладення договору між надавачем і отримувачем, а також старт реалізації індивідуального плану надання послуги (за винятком екстрених/кризових випадків, коли допомога надається негайно).

Упродовж шести місяців від початку надання послуги надавач проводить повторне оцінювання потреб отримувача з можливим коригуванням індивідуального плану.

Якщо після оцінки виявиться, що особа потребує більш тривалої допомоги — зокрема стаціонарного догляду або підтриманого проживання — їй надається допомога у виборі відповідного закладу або організації.

Послуга притулку надається одному отримувачу не більше 12 місяців.

Що включає послуга? 

Надавач зобов’язаний забезпечити ВПО всім необхідним для тимчасового проживання та базової підтримки. Зокрема, маломобільній особі гарантується:

• ліжко-місце з житлово-комунальними послугами;
• необхідний побутовий інвентар (твердий і м’який), одяг, взуття та одноразове харчування;
• умови для особистої гігієни та санітарного догляду;
• доступ до місць для приготування та споживання їжі, прання особистих речей;
• допомога у веденні побуту та самообслуговуванні (гігієна, харчування, рухова активність тощо);
• підтримка під час пересування в межах кімнати;
• допомога у формуванні соціальних навичок та адаптації;
  супровід у визначенні життєвих проблем, їх аналізі та пошуку рішень;
• сприяння у взаємодії з фахівцями, організаціями та установами, незалежно від форми власності;
• допомога в отриманні безоплатної правової допомоги згідно з Законом України “Про безоплатну правничу допомогу”.
  

Під час проживання ВПО в притулку соціальний працівник здійснює:

проведення оцінювання індивідуальних потреб отримувача у соціальних послугах та складення індивідуального плану їх надання;

складення індивідуального плану подальшої інтеграції ВПО в територіальній громаді;

організацію допомоги в пошуку житла (для людей, які втратили житло або житло яких розміщується на тимчасово окупованих територіях, або на територіях, де оголошена обов’язкова евакуація населення).

Після завершення надання послуги (у разі потреби) протягом трьох робочих днів маломобільній ВПО забезпечується допомога з переміщенням до обраного місця тимчасового проживання або до власного житла. Це здійснює надавач або відповідний орган місцевого самоврядування, а за його відсутності — військова адміністрація. Витрати на переїзд покриваються за рахунок ВПО.

Хто може бути надавачем соціальної послуги притулку? 

Як і будь-які інші соціальні послуги, послуга притулку може надаватися юридичними особами будь-якої форми власності або фізичними особами-підприємцями. Головні умови — бути зареєстрованими в офіційному Реєстрі надавачів і отримувачів соціальних послуг (в розділі “Надавачі соціальних послуг”), фактично надавати послугу та мати укладений договір із Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі – Фонд). Також до таких надавачів застосовують загальні вимоги: 

• наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) установчих документів, у яких зазначено послугу притулку, а також визначено категорії осіб, яким надається ця послуга; 
• надання послуги згідно з державним стандартом;
• працівники надавача повинні мати відповідну кваліфікацію — це стосується соціальних працівників, менеджерів, фахівців із соціальної роботи, педагогів, психологів тощо. Кваліфікація підтверджується дипломами, свідоцтвами про підвищення кваліфікації та/або проходження атестації згідно з чинним законодавством. Для соціальних робітників також можуть враховуватися документи про неформальне професійне навчання. Посади таких працівників повинні відповідати вимогам Випуску 80 “Соціальні послуги” Довідника кваліфікаційних характеристик професій, затвердженого наказом Мінсоцполітики № 518 від 29.03.2017. Водночас у штатному розписі або трудових договорах посади мають відповідати Національному класифікатору професій ДК 003:2010; 

Важливо! У період воєнного стану дозволяється тимчасово залучати до надання соціальних послуг осіб і волонтерів без відповідних документів, але з укладенням договорів згідно з чинним законодавством.

• працівники надавача повинні мати особисті медичні книжки та вчасно проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди відповідно до Постанови Уряду № 559;
• відсутність заборгованості зі сплати податків і обов’язкових платежів, що підтверджується довідкою з територіального органу Державної податкової служби.

Важливо! У період воєнного стану на території, де знаходиться надавач, ця вимога не застосовується.

• наявність приміщення, що відповідає вимогам інклюзивності згідно з ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Відповідність має бути підтверджена фахівцем з технічного обстеження, який володіє чинним кваліфікаційним сертифікатом;

Важливо! У період воєнного стану допускається надання соціальних послуг у приміщеннях, які тимчасово не відповідають цим вимогам.

• інформування населення про доступні соціальні послуги та електронні сервіси (їх перелік, категорії отримувачів, умови та порядок надання тощо) через інтернет, соціальні мережі, смс-розсилки, а також друковані матеріали (буклети, листівки тощо) у форматі, зручному для людей з різними порушеннями здоров’я;
• наявність публічного звіту про надання послуг — обов’язкова умова для надавачів з досвідом понад три роки. 

Як надавачу укласти договір із Фондом та співпрацювати? 

Для укладення договорів Фонд публікує на своєму офіційному сайті оголошення, в якому вказуються:

• термін та спосіб подання пропозицій, а також строк їх розгляду;
• примірна форма договору, яка затверджена Мінсоцполітики;
• перелік інформації, яку потрібно включити до пропозиції (за потреби).

Надавач, який бажає укласти договір подає свою пропозицію у паперовій або електронній формі — поштою, на електронну адресу чи через інформаційно-комунікаційні системи (за наявності технічної можливості). Проєкт договору, підписаний Фондом і надісланий надавачу (у паперовій або електронній формі чи через інформаційно-комунікаційні системи за наявності технічної можливості), вважається наміром укласти договір. Такий намір є чинним протягом десяти календарних днів з дати відправлення. Якщо надавач не підписує договір у цей строк, він вважається неукладеним. Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати підписання обома сторонами, якщо інше не передбачено його умовами.

Категорія A2.3 — «Серйозні тілесні ушкодження» стосується людей, які отримали тяжкі травми на території України, зокрема і на тимчасово окупованих територіях, внаслідок повномасштабного вторгнення, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Серйозні тілесні ушкодження — це значні травми, які суттєво вплинули на фізичне або психологічне здоров’я людини. Сюди можуть належати: втрата кінцівки, тривале чи незворотне порушення роботи органів, знівечення зовнішності. Також це може бути втрата функції слуху, зору чи мови. Інакше кажучи, йдеться про ушкодження, які істотно вплинули на ваше здоров’я та якість життя.

Заява у категорії A2.3 стосується двох основних видів шкоди:

• перше — це душевні страждання, яких ви зазнали через травму;
• друге — це витрати на лікування та реабілітацію, а саме обстеження, медичні процедури, ліки, догляд тощо.

Як подати заяву

Перш за все — підготуйтеся, ознайомтеся з інструкціями на сайті Реєстру збитків. Вам знадобиться інформація про обставини, за яких сталася травма: коли це було, де і що саме трапилося. Підготуйте медичні документи: довідки, виписки, експертні висновки, чеки на лікування тощо.  Якщо маєте — додайте фото, відео чи інші докази.

Далі — зайдіть на портал «Дія» та авторизуйтеся. Можна використати Дія.Підпис, BankID або електронний підпис. У списку категорій оберіть: A2.3 — «Серйозні тілесні ушкодження». 

Потім — заповніть анкету. Ваші основні дані мають підтягнутися автоматично. Далі вкажіть інформацію про травму: коротко опишіть, що саме сталося, коли й де це було. В анкеті потрібно зазначити підгрупу заявника — наприклад, цивільна особа, медик, військовослужбовець або представник / представниця інших груп. Якщо вас визнали особою з інвалідністю і це сталося внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вам слід вказати цю інформацію у своїй заяві. У формі є окреме поле, де потрібно зазначити орієнтовну суму витрат на лікування та реабілітацію, тобто все, що ви вже витратили або плануєте витратити на обстеження, ліки, процедури, медичні засоби тощо. Не забудьте додати медичні документи, чеки, виписки, експертні висновки або інші підтвердження.

Анкету можна зберегти як чернетку й доповнити пізніше.

І нарешті — перевірте інформацію, підпишіть заяву та натисніть «Надіслати».

Після подання заяви ви побачите її статус у своєму кабінеті на порталі «Дія».
Реєстр збитків перевірить інформацію. Рішення про компенсацію у майбутньому ухвалюватиме спеціальна комісія.

Звертаємо увагу, що заяву можна подати через представника, наприклад, якщо постраждала дитина або людина під опікою.

Подання заяви — це важливий крок у фіксації збитків, який стане основою для майбутнього механізму компенсацій. Ваша участь дуже важлива для відновлення справедливості! 

Більше інформації — на сайті Реєстру збитків. Там ви знайдете детальні інструкції, приклади, відповіді на запитання та актуальні новини.

Відео створене Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Рік тому Коаліція правозахисних організацій публічно висловлювала застереження щодо розформування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінреінтеграції). Ми попереджали, що розподіл функцій між різними центральними органами влади може призвести до того, що питання постраждалого населення, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та мешканців тимчасово окупованих територій (ТОТ) “зникне з порядку денного”.

Коаліція провела аналіз затвердженого 10 вересня Плану дій Уряду, який є дорожньою картою на наступні два роки. Аналіз фокусувався на тому, чи формується цілісна державна політика щодо мільйонів громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії.

Наша відповідь – незважаючи на попередні застереження, спричинені розформуванням Мінреінтеграції, Програма дій Уряду демонструє фрагментований підхід.

1. Відсутність єдиної координації: Питання захисту прав постраждалого населення розпорошені між різними міністерствами. Критичним залишається те, що “програма дій уряду не пропонує жодних координаційних механізмів між собою”.

2. Неврахування мешканців ТОТ: У Пріоритеті відбудови Уряд “жодним чином не згадує громадян України які знаходяться на тимчасово окупованих територіях”. Це викликає занепокоєння щодо врахування інтересів мільйонів наших громадян у контексті відновлення країни.

3. Невирішені потреби цивільних полонених: Підтримка цієї категорії зводиться здебільшого до забезпечення роботи Комісії зі встановлення факту позбавлення волі. При цьому у Плані дій не прописані механізми забезпечення житлом, медичними чи психологічними послугами для звільнених цивільних.

4. Проблеми комунікації: Через відсутність єдиного інституційного “вхідного вікна” постраждалі особи можуть бути змушені “блукати” між різними міністерствами.

Коаліція закликає Уряд запровадити окрему стратегічну ціль щодо захисту прав постраждалого населення. Ефективність державної політики не повинна вимірюватися лише кількістю прийнятих актів чи проєктів. Ефективність реалізації політики і програми Уряду може вимірюватись тільки реальним впливом на життя людини. Це покращення доступу до послуг, відновлення порушених прав. Це зрештою забезпечення справедливості.

Ми наголошуємо, що зміни не повинні погіршувати поточне становище людей, які постраждали від війни, і підтверджуємо готовність громадських організацій ділитися своїм багаторічним досвідом для налагодження необхідної координації.

Хто має право подати заяву 

Фізичні особи — власники нерухомого майна, які втратили доступ до такого майна або контроль над ним 24 лютого 2022 року або після цієї дати внаслідок тимчасової окупації території, на якій розташоване таке майно, у результаті міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України. Заяви від імені неповнолітніх дітей чи осіб, над якими встановлено опіку чи піклування, подаються відповідно до правил залучення представників.

Що означає «втрата доступу або контролю над майном на ТОТ»

Правилами подання заяви конкретизовано, що це позбавлення власника майна, повністю або в значній частині, можливості доступу, користування, володіння або розпорядження своїм майном без залежності від Російської Федерації, її уряду, місцевих і регіональних органів влади або будь-якої організації, що перебуває в їхній власності або під їхнім контролем.

Щодо якого нерухомого майна можна подати заяву 

Категорія А3.6 передбачає можливість подати заяву як щодо житлового, так і нежитлового нерухомого майна на ТОТ, до якого втрачено доступ або контроль.  

Якщо ваше право власності не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно України, ви можете зареєструвати його, а потім подати заяву. Якщо реєстрація неможлива, ви все одно можете подати заяву,  надавши докази того, що намагалися здійснити реєстрацію ваших речових прав на нерухоме майно, або пояснивши, чому ви не змогли здійснити таку реєстрацію.

Можливість подання заяви також доступна, якщо: 

• немає доказів втрати доступу або контролю над майном чи доказів вартості майна. У такому випадку слід надати якомога більше інформації про те, що сталося; 
• раніше був періодичний доступ до вашого майна на тимчасово окупованій території, але через повномасштабне вторгнення доступ до об’єкта втрачено або він тепер залежить від Росії, її органів влади чи підконтрольних їй структур.

Як подати заяву

Крок перший. Ознайомтеся з інструкціями на сайті Реєстру збитків. Підготуйте документи, що підтверджують ваше право власності на об’єкт: це може бути свідоцтво, витяг чи довідка з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, технічна документація, письмові свідчення сусідів тощо. Якщо маєте — підготуйте фото, акти обстеження, експертні оцінки, кошториси або рахунки.

Крок другий. Авторизуйтеся на порталі «Дія» через Дія.Підпис, BankID або кваліфікований електронний підпис. У каталозі послуг знайдіть: «Репарації: міжнародний Реєстр збитків». Серед категорій оберіть A3.6 — «Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях».

Крок третій. Заповніть анкету. Ваші основні дані мають підтягнутися автоматично. Переконайтеся, що всі файли, які ви додаєте до заяви, доступні для перегляду та читабельні, а потім завантажте їх. Зазначте орієнтовну вартість нерухомого майна, до якого втрачений або обмежений доступ. 

За потреби ви можете зберегти чернетку заяви та доповнити її пізніше.

Крок четвертий. Перевірте інформацію, підпишіть заяву та натисніть «Надіслати». Після подання в кабінеті на порталі «Дія» з’явиться статус вашої заяви. Реєстр перевірить інформацію і повідомить про ухвалене рішення.

Звертаємо увагу, що одна заява подається на один об’єкт. Якщо у вас їх декілька — подавайте окремі заяви.

Подання заяви — це важливий крок у фіксації збитків, який стане основою для майбутнього механізму компенсацій. Ваша участь дуже важлива для відновлення справедливості! 

Більше інформації — на сайті Реєстру збитків. Там ви знайдете детальні інструкції, приклади, відповіді на запитання та актуальні новини.

Відео створене Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Категорія A3.2 — «Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна» стосується власників нежитлових об’єктів, що були пошкоджені або знищені внаслідок війни, починаючи з 24 лютого 2022 року. Це можуть бути магазини, офіси, склади, виробничі приміщення, кафе, майстерні, гаражі чи інші будівлі, які не призначені для проживання.

Подати заяву можуть фізичні особи, яким належить це майно. Якщо ви — співвласник, то можете подати окрему заяву, зазначивши свою частку у праві власності.

Як подати заяву ?

Крок перший. Ознайомтеся з інструкціями на сайті Реєстру збитків. Підготуйте документи, що підтверджують ваше право власності на об’єкт: це може бути свідоцтво, витяг із Державного реєстру, технічна документація, навіть письмові свідчення сусідів тощо. Також потрібен опис пошкоджень або знищення. Якщо маєте — підготуйте фото, акти обстеження, експертні оцінки, кошториси або рахунки.

Крок другий. Авторизуйтеся на порталі «Дія» через Дія.Підпис, BankID або кваліфікований електронний підпис. Серед категорій оберіть A3.2 — «Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна».

Крок третій. Заповніть анкету. Ваші основні дані мають підтягнутися автоматично. Вкажіть інформацію про об’єкт та обставини його пошкодження або знищення. Переконайтеся, що всі файли, які ви додаєте до заяви, доступні для перегляду та читабельні, а потім завантажте їх.

Обов’язково зазначте орієнтовну суму компенсації, яку вважаєте справедливою. 

За потреби ви можете зберегти чернетку заяви та доповнити її пізніше.

Крок четвертий. Перевірте інформацію, підпишіть заяву та натисніть «Надіслати». Після подання в особистому кабінеті на порталі «Дія» з’явиться статус вашої заяви. Реєстр збитків перевірить інформацію та повідомить про ухвалене рішення.

Звертаємо увагу, що одна заява подається на один об’єкт. Якщо у вас їх декілька — подавайте окремі заяви.

Подання заяви — це важливий крок у фіксації збитків, який стане основою для майбутнього механізму компенсацій. Ваша участь дуже важлива для відновлення справедливості! 

Більше інформації — на сайті Реєстру збитків. Там ви знайдете детальні інструкції, приклади, відповіді на запитання та актуальні новини.
Відео створене Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).