Опис зображення: на зображенні — архітектурний краєвид зимового Києва з Андріївською церквою на передньому плані. Її зелено-блакитні стіни та позолочені куполи контрастують із сірим зимовим небом. Навколо — історичні будівлі різних стилів, зокрема будинок з гостроверхою вежею ліворуч. Дахи вкриті снігом, що додає атмосферності зимовому міському пейзажу.

Стратегічні рішення

Протягом двох тижнів Уряд має розробити нову програму підтримки внутрішніх переселенців

Таке завдання міністру фінансів Сергію Марченку і віцепрем’єру-міністру з відновлення України — міністру розвитку громад та територій Олексію Кулебі поставив Президент України Володимир Зеленський. «Протягом двох тижнів має бути чітка програма — програма підтримки внутрішніх переселенців, ефективна й зрозуміла людям», — із виступу Президента України.

Джерело

Уряд затвердив План пріоритетних дій на 2025 рік

Серед пріоритетів Плану:

• розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроєкту про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо верифікації внутрішньо переміщених осіб (ВПО);
• забезпечення здійснення виплат особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та членам їхніх сімей;
• реалізація експериментального проєкту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Джерело

Евакуація

Триває евакуація з населених пунктів Сумщини, Харківщини, Донеччини та Дніпропетровщини

У Сумській області з 38 населених пунктів Конотопського і Шосткинського районів повністю евакуювали людей. Загалом уздовж усього кордону області евакуації потребують ще близько 20 тисяч жителів. За більш детальною інформацією можна звернутися на гарячі лінії за номерами: 0 800 301 501 (безкоштовно для жителів Сумської області); +38 (099) 318-63-62 (обласний Координаційний штаб із проведення евакуаційних заходів).

На Харківщині тривають заходи щодо обовʼязкової евакуації жителів 352 населених пунктів. Для охочих виїхати до більш безпечних територій діє гаряча лінія: 0 800 339 291.

На Донеччині ухвалено рішення про проведення обовʼязкової евакуації в примусовий спосіб дітей з їхніми батьками або особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з 12 населених пунктів Шахівської громади до більш безпечних регіонів. Для евакуації можна залишити заявку за телефонами: 0 800 500 121, +38 (073) 050-01-21 (Вайбер, Вотсап, Телеграм, Сигнал). Для евакуації тяжко хворих і осіб з інвалідністю необхідно телефонувати за номером: 0 800 332 614.

На Дніпропетровщині не оголошена обовʼязкова евакуація, але надається допомога для добровільного виїзду. Консультують щодо прихистку переселенців на гарячій лінії: +38 (066) 748-69-81. Можна звернутися до поліції та органів місцевої влади.

Джерело

Зайнятість

190 000 українців протягом трьох років зможуть опанувати нову професію або підвищити кваліфікацію в межах Skills Alliance (Скілз Алайанс)

Skills Alliance — це ініціатива, яку реалізує Міністерство економіки України спільно з Федеральним Міністерством економічної співпраці і розвитку Німеччини (BMZ). Також серед учасників Skills Alliance понад 70 країн, донорів, міжнародних партнерів і представників бізнес-спільноти. Мета ініціативи — надати можливість перекваліфікації чи підвищення кваліфікації українців, зокрема ВПО, ветеранів (-ок). У найближчі три роки на ініціативу планують виділити 700 мільйоеів євро.

Джерело

Запрацював гід з пошуку вакансій з житлом для ВПО

Роботу можна шукати на Єдиному порталі вакансій за посиланням. Це найбільша база вакансій в Україні, створена Державною службою зайнятості. Для ВПО тут є окрема категорія вакансій, де роботодавці надають житло. Додатково портал пропонує інші корисні сервіси, такі як професійне навчання, надання ваучерів на навчання та програми грантів для створення або розвитку власного бізнесу.

Джерело

У межах проєкту «Власна справа» 308 підприємців отримають 72 мільйони гривень мікрогрантів для бізнесу та створення понад 500 робочих місць

Ці гроші отримають переможці 1-ї хвилі проєкту «Власна справа» у 2025 році. Проєкт реалізують Міністерство економіки України та Державна служба зайнятості. Пʼятірка сфер діяльності, в яких переможці здійснюють або планують розпочати свій бізнес:

• гуртова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів (31 %);
• тимчасове розміщення й організація харчування (16 %);
• надання інших видів послуг (12 %);
• переробна промисловість (12 %);
• охорона здоров’я та соціальна допомога (7 %).

Джерело

Соціальна підтримка та пенсії

Виплати ВПО на проживання будуть автоматично продовжені на наступні 6 місяців

З 1 березня відбудеться автоматичне перепризначення виплат для ВПО ще на один 6-місячний період, за умови відповідності критеріям. Розмір допомоги становить: 2000 гривень — для дорослих і 3000 гривень — для дітей та осіб з інвалідністю.

Джерело

Про субсидію на оренду житла для ВПО

ВПО можуть скористатися новим інструментом підтримки від держави — субсидією на оренду житла. Для її отримання потрібно укласти договір найму та подати заяву на субсидію. Можна зробити це онлайн, через портал електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ) або в паперовій формі — до ПФУ чи центру надання адміністративних послуг. Розмір субсидії розраховується індивідуально. Для розрахунку субсидії беруться до уваги рівень доходів родини, кількість членів сім’ї та вартість оренди житла в конкретному регіоні. Деталі на сайті ПФУ pfu.gov.ua або за телефоном 0 800 503 753.

Джерело

З 1 березня призначення компенсації за тимчасове безоплатне розміщення ВПО здійснюють органи ПФУ

Для отримання виплат до органу ПФУ подаються повідомлення і заява (встановленої форми). Документи можуть подаватись у паперовому або електронному вигляді, зокрема через вебпортал електронних послуг ПФУ. Компенсація витрат призначається власнику житлового приміщення на шість місяців та автоматично продовжується на наступні шість місяців після проведення перевірки права на призначення компенсації. Розмір компенсації — 450 гривень на одну розміщену особу.

Джерело

Освіта

Міністерство освіти і науки України пропонує обговорити проєкт постанови про визнання результатів навчання, здобутих за кордоном

Проєкт розроблено з метою визначення механізму організації та здійснення процедури визнання закладами освіти України, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, результатів навчання громадян України, здобутих ними за допомогою неформальної (позашкільної) та/або формальної (загальної середньої) освіти у суб’єктів освітньої діяльності, що розташовані за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом). Зауваження та пропозиції можна надсилати до 27 березня 2025 року за електронними адресами: dariia.kulyk@mon.gov.ua та gohman.v@gmail.com.

Джерело

Відновлення та облік шкоди, житло

700 родин ВПО придбали нове житло завдяки компенсаціям на понад 1 мільярд гривень

Ще 2500 сімʼям погоджені оплати за сертифікатами — вони зараз перебувають у пошуку житла, яке збираються придбати. На суму 15 мільярдів гривень, які Уряд перерозподілив на програму компенсації коштів за знищене житло для ВПО, передбачається компенсація для 10 тисяч родин.

Джерело

Уряд ухвалив постанову про використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії

У 2025 році кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії будуть спрямовані на дві цілі:

• Компенсацію людям, чиє житло було зруйноване або пошкоджене — для його відновлення або придбання нового.
• Завершення проєктів, які вже були розпочаті та реалізовувалися коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, але потребують додаткового фінансування.

Джерело

Основні пріоритетні напрями відновлення України на 2025 рік від Міністерства розвитку громад та територій

Серед пріоритетів:

• продовження програм компенсації за зруйноване та пошкоджене житло, побудова соціального житла для ВПО та ветеранів;
• екстрена відбудова й енергоефективні рішення, відновлення та модернізація виробництва електроенергії, децентралізація виробництва електроенергії, розвиток зелених енергетичних рішень;
• модернізація прикордонної дорожньої інфраструктури та залізничних шляхів, ремонт доріг і мостів;
• побудова укриттів у закладах освіти, створення центрів професійної освіти та підтримка інших освітніх ініціатив;
• відбудова лікарень і медичних центрів, розширення екстреної та спеціалізованої медичної допомоги;
• соціальна підтримка ВПО, ветеранів та інших вразливих груп, розширення спектра цифрових соціальних послуг, розширення мережі реабілітаційних центрів;
• відновлення та модернізація об’єктів водопостачання, покращення систем очищення стічних вод.

Джерело

Різне корисне

Громади-форпости: новий урядовий проєкт для підтримки прифронтових територій

У рамках нового проєкту запроваджується три типи громад: громада-форпост (розташована на відстані менше 100 кілометрів від лінії зіткнення або державного кордону), партнерська громада та сестринська громада. Суть експерименту полягає в тому, що різні громади зможуть співпрацювати між собою, розподіляючи ресурси та допомогу, щоб більш ефективно долати виклики, спричинені війною. Проєкт передбачає, що громада-форпост зможе укладати меморандум про співпрацю з партнерською громадою, зокрема у напрямі відновлення або з метою іншої підтримки. Так, наприклад, Стрийська громада, що на Львівщині, відремонтує амбулаторії, житлові будинки у Добропіллі на Донеччині. Про інші приклади співпраці можна дізнатися за посиланням.

Джерело

Батьки немовлят у 2025 році зможуть скористатися компенсацією за «Пакунок малюка»

Кабінет Міністрів України підтримав постанову, розроблену Міністерством соціальної політики України, відповідно до якої у 2025 році родини, у яких народилася дитина, зможуть, як і раніше, отримати грошову компенсацію вартості одноразової натуральної допомоги «Пакунок малюка». У 2025 році вартість компенсації — 7689 гривень.

Джерело

Коли та як фізичні особи — підприємці (ФОПи) мають сплачувати військовий збір (інфографіка)

Ставка військового збору для ФОПів 1, 2 та 4 груп становить 10 % від розміру мінімальної заробітної плати (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску — 800 гривень). Для платників єдиного податку 3 групи (юридичних осіб та ФОПів) — 1 % від доходу. Детальніше — в урядовій інфографіці.

Джерело

Аналітичні та інформаційні матеріали

Позиція щодо ризиків запровадження обов’язкового проходження базової загальновійськової підготовки студентами, які проживають на тимчасово окупованих територіях України

Позиція щодо проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України (реєстр. № 11469)

Позиція щодо нової редакції Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 12301)

Аналітична записка «Якими можуть бути підходи щодо документів, виданих в окупації?»

Дорожня карта законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії РФ проти України: тринадцята сесія Верховної Ради України IX скликання

Стаття «Шрифт Брайля: важлива частина доступності для людей із порушенням зору»

Стаття щодо правового статусу осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України

Новинні плітки за грудень 2024 року та січень 2025 року

Мультиплікаційне відео «Субсидія на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб»

Мультиплікаційне відео «Здаєш житло для переселенців? Отримай компенсацію від держави!»

Законопроєкти тижня

#ЗаконодавчаІніціатива № 12377 про основні засади житлової політики

#ЗаконодавчаІніціатива № 12411 щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу

Заходи

Вебінар «Субсидія на оренду житла для ВПО та компенсація податків і зборів власникам житла» (відео, презентація та інфографіка)

Завантажити в PDF

Цей інформаційний бюлетень фінансується UK International Development від Уряду Великої Британії; однак висловлені думки не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.

28 лютого експертки команди Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» разом з представниками Мінсоцполітики провели вебінар на тему важливих змін законодавства в сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб в Україні.

На вебінарі серед іншого були розглянуті питання надання субсидії¹ ВПО на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та питання надання компенсації² податків та зборів власникам приміщення, які здають в найм (оренду) житлові приміщення ВПО.

Переглянувши вебінар за посиланням ви дізнаєтесь про те, що:

• для отримання субсидії на оренду житла ВПО не повинні отримувати допомогу на проживання;
• отримувати субсидію на оренду житла можна паралельно з субсидією на оплату житловокомунальних послуг (ЖКП);
• субсидія призначається на шість місяців, але не більше двох шестимісячних строків поспіль до закінчення строку реалізації проєкту;
• власник житла, яке здається в оренду не повинен отримувати компенсацію за безкоштовне проживання ВПО в такому житлі;
• власник житла, яке здається в оренду не повинен отримувати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) на таке житло.

Більше інформації у відео, презентації та інфографіці.

1. Субсидія для ВПО – повне або часткове відшкодування орендної плати за житло.
2. Компенсація для власників житла – повне або часткове відшкодування єдиного податку (ФОПи), податку на доходи фізичних осіб (ФОПи, ФО), військового збору (ФОПи, ФО)

Шрифт Брайля — це система письма, яку можна відчути на дотик. Вона з’явилася в 1824 році і стала революцією для людей із порушеннями зору. За допомогою цієї системи можна читати і писати за допомогою спеціальних рельєфних крапок. Кожен символ складається з комбінації від однієї до шести крапок, що розташовані в прямокутній комірці. Така система дозволяє записувати літери, цифри, розділові знаки і навіть нотні записи.

Винайшов шрифт Брайля 15-річний незрячий француз Луї Брайль. Він створив свою систему на основі “нічного письма” — методу, який використовували у війську для передачі повідомлень у темряві. Проте шрифт здобув визнання лише після його смерті. Спочатку французький інститут незрячих, де Брайль навчався, не підтримав нововведення.

Шрифт Брайля не є окремою мовою, це просто спосіб запису інформації. Його можна використовувати в будь-якій мові. Навіть із розвитком сучасних технологій шрифт Брайля не втратив своєї актуальності. Наприклад, є дисплеї Брайля для комп’ютерів, а також сенсорні телефони з тактильним зворотним зв’язком, які доповнюють інформаційні покажчики в громадських місцях. Такими інформаційними покажчиками можуть бути ліфти, банкомати, карти-схеми приміщень тощо.

Шрифт Брайля в повсякденному житті

Шкільні підручники, офіційні документи, упаковки з ліками, позначені шрифтом Брайля, дають змогу людям із порушеннями зору отримати необхідну інформацію.

Багато країн ухвалили закони, які зобов’язують установи робити середовище доступним для людей із порушенням зору. 

Але чи володіють усі незрячі та слабозорі люди шрифтом Брайля? На жаль, ні. Причиною цього може бути значне погіршення зору в дорослому віці або відсутність належної чутливості пальців рук. Адже саме завдяки подушечкам пальців люди можуть відчути комбінації крапок і прочитати інформацію. Якщо людина не може використовувати шрифт Брайля, важливо передбачити застосування інших допоміжних технологій.

Коли потрібен шрифт Брайля, а коли можна обійтися іншими форматами?

Шрифт Брайля є важливим інструментом доступності, але в деяких випадках його можна або навіть варто замінити іншими форматами, зокрема в епоху цифрових технологій.

Коли обов’язково потрібен шрифт Брайля:

• Фізична навігація у просторі
  Громадські місця: написи на дверях, номери кімнат, позначення поверхів у ліфтах, вказівники в будівлях і транспорті (метро, вокзали, аеропорти).
  Тактильні мапи та схеми: у музеях, університетах, громадських установах, парках.

• Безпека та важлива інформація
  Лікарські препарати: назви ліків, дозування на упаковках.
  Пожежні виходи та аварійні кнопки: таблички, які допоможуть знайти вихід у критичних ситуаціях.

• Офіційні документи та освіта
  Державні послуги: договори, банківські документи, виборчі бюлетені.
  Книги та підручники: особливо для дітей і студентів, які використовують Брайль для навчання.

Коли Брайль можна замінити іншими форматами:

• Великий обсяг тексту. Шрифт Брайля займає багато місця, тому для довгих текстів зручніше використовувати:
  • Аудіоформати: озвучені книги, статті, голосові повідомлення.
  • Електронні формати: файли, які можна прочитати за допомогою програм зчитування з екрану.

• Цифровий вміст та мобільні пристрої
  • Сенсорні телефони та планшети: голосові асистенти.
  • Тактильні дисплеї Брайля: вони дають змогу читати цифровий текст без необхідності друкувати великі книги.

• Повсякденна комунікація
  • Повідомлення, листування: програми для читання з екрану легко озвучують повідомлення, електронні листи, розмови в соціальних мережах. Це стосується лише тексту і частково — емодзі.
  • Громадський транспорт: озвучені оголошення зупинок, мобільні додатки для навігації.

Шрифт Брайля залишається необхідним для критично важливої інформації, навігації та освіти. Однак сучасні цифрові технології значно спрощують доступ до текстів, де Брайль не є зручним або практичним. Наприклад, голосові асистенти, аудіоформати та тактильні дисплеї є чудовою альтернативою, особливо для тих, хто має доступ до цифрових технологій. Поєднання різних форматів інформації робить середовище більш комфортним і доступним для людей із порушенням зору, незалежно від того, володіють вони шрифтом Брайля чи ні.

11.04.2024 було ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, що набрав чинності 18.05.2024. Цим Законом зокрема внесено зміни до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (далі – Закон) щодо базової загальновійськової підготовки для здобувачів вищої освіти (далі – БЗВП). На виконання Закону прийнято Постанову КМУ № 734 “Про затвердження Порядку проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських” (далі – Постанова). 

Ми, представники організацій, які опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, висловлюємо застереження щодо змісту положень Закону та Постанови   № 734 з огляду на таке:

1.  Обмеження права на освіту осіб, що перебувають на тимчасово окупованій території України:

відповідно до ст. 53 Конституції України держава забезпечує зокрема  доступність вищої освіти. В той же час, відповідно до Рішення Конституційного суду України (справа про доступність і безоплатність освіти): “Системний аналіз положень Конституції України, в яких вживається термін “доступність”, дає підстави для висновку, що поняття “доступність освіти” означає створення державою можливостей для реалізації права людини на освіту”. 

До Закону внесено зміни стосовно включення БЗВП до навчальних планів закладів вищої освіти всіх форм власності як окремої навчальної дисципліни.  Вона є обовʼязковою для осіб чоловічої статі. Відповідно до Порядку БЗВП мають проходити чоловіки, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти. БЗВП складається з теоретичної та практичної підготовки. Теоретична підготовка базової підготовки включається до навчальних планів закладів вищої освіти для здобувачів вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти – на другому році навчання. БЗВП передбачає 300 академічних годин, з них теоретичний курс – 90, а практичний – 210 академічних годин.

Практична підготовка базової підготовки проводиться після опанування теоретичної підготовки у поточному навчальному році строком до одного місяця протягом травня – жовтня за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку здобувачів вищої освіти.

Проходження практичної частини базової загальновійськової підготовки для здобувачів освіти чоловічої статі є обов’язковою умовою опанування відповідної освітньої програми (у тому числі бакалавра, магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування). 

Таким чином ставиться під сумнів концепція доступності освіти для осіб, що перебувають на ТОТ, адже можливість виїхати з ТОТ та пройти БЗВП обмежена. Відповідно до Порядку відмова від проходження БЗВП є підставою для відрахування. Таке положення спричинить хвилю відрахувань осіб, що проживають на ТОТ та навчаються в ЗВО України, що у свою чергу спричинить подальші відмови від вступу до ЗВО України. 

2. Студенти, що проживають на ТОТ, не зможуть вибути до територій, підконтрольних Україні для проходження медичної комісії та БЗВП

Особи, що перебувають на тимчасово окупованій території України (далі – ТОТ) здебільшого навчаються у закладах вищої освіти за денною формою навчання онлайн, позаяк не мають можливості виїхати з ТОТ у звʼязку із безпековими ризиками, фінансовим навантаженням тощо. Введення вищезазначених норм унеможливлює здобуття української вищої освіти особами, що перебувають на ТОТ. Реалізація таких норм спричинить значний відтік вступників чоловічої статі з ТОТ до закладів вищої освіти України (далі – ЗВО), що в подальшому породить розрив звʼязку України з молоддю на ТОТ, що суперечить державній політиці щодо збереження звʼязків з молоддю на ТОТ, зокрема відповідно до п. 10 ч. 3 ст. Закону України “Про основні засади молодіжної політики”  держава сприяє створенню умов для інтеграції молоді з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб до українського соціокультурного простору. Також відповідно до ч. 2 ст. 13  цього закону до основних завдань молодіжної роботи належать забезпечення партнерської підтримки дітей та молоді, які проживають на тимчасово окупованій території України, та внутрішньо переміщених осіб.

Окрім того, Законом та Порядком передбачається проходження медичного огляду перед БЗВП, що неможливо реалізувати в умовах перебування в окупації.

Відтак у  положеннях Закону та Порядку  не враховано молодь, що перебуває на ТОТ, але здобуває освіту в ЗВО України. У звʼязку із введенням в дію відповідних норм такі особи ризикують втратити доступ до української освіти що, відповідно, призведе до ускладенення майбутньої реінтегріції.

3. Студенти, які знаходяться на ТОТ наражаються на ризик притягнення до кримінальної відповідальності окупаційною владою  за проходження БЗВП:

Відповідно до Порядку включено БЗВП до освітніх програм і навчальних планів закладів вищої освіти усіх форм власності як окрема навчальна дисципліна і складається з теоретичної підготовки в обсязі трьох кредитів ЄКТС, яка проводиться в цих закладах освіти, та практичної підготовки в обсязі семи кредитів ЄКТС, зокрема до практичної підготовки може відноситись набуття навичок ведення вогню із стрілецької зброї.

Відповідно до законодавства, незаконно поширеного РФ на ТОТ України, вивчення предметів, проходження курсів тощо,  що включає в себе опануванням теоретичних навичок з повʼязаних із захистом України та її територіальної цілісності, може розцінювати як екстримізм чи тероризм. Таким чином за навчання за відповідною освітньою програмою особі, що проживає на ТОТ може загрожувати притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Збереження звʼязків молоді на ТОТ з Україною шляхом навчання в українських ЗВО є за замовчуванням небезпечним для студентів та їх близьких, проте така реальна підстава притягнення їх до відповідальності за навчання у звʼязку із впровадженням обовʼязкової БЗВП може практично унеможливити їх навчання в українських ЗВО.

4. Внесені зміни неузгоджені з положенням Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобовʼязаних та резервістів в контексті відтермінування оформлення військово-облікових документів для осіб, які перебувають на ТОТ України. 

Відповідно до нещодавніх змін, внесених Постановою КМУ № 801 від 9 липня 2024 р. до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобовʼязаних та резервістів: В умовах правового режиму воєнного стану зарахування на навчання до закладів освіти громадян, які підлягають військовому обліку та перебувають на тимчасово окупованій території або вибули з тимчасово окупованої території та територій активних бойових дій за кордон, здійснюється з відстроченням взяття їх на військовий облік і оформлення військово-облікових документів у семиденний строк з дати припинення чи скасування правового режиму воєнного стану. Зміст згаданої постанови не узгоджується із законом, а тому, суперечить принципу верховенства права

Тобто особи, які проживають на ТОТ України та вступили до закладів освіти, звільняються від обовʼязку ставати на військовий облік та оформлювати військового-облікові документи до вступу до ЗВО, натомість цей обовʼязок відстрочується. 

Водночас відповідно до Порядку проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських: Здобувачі вищої освіти, які успішно завершили базову підготовку, склали Військову присягу, отримують сертифікат про проходження базової підготовки та здобуття військово-облікової спеціальності встановленого зразка, що видається навчальною військовою частиною або закладом освіти. 

Таке положення не корелюється з вищенаведеним.

У 2023 році до ЗВО України за даними МОН вступили 4 981 осіб з ТОТ. Завдяки зусиллям державних органів, а також громадських організацій, вже у 2024 році до закладів вищої освіти України вступили 10 029 осіб, що перебували на ТОТ України  на момент вступу або перемістились з таких територій на території, підконтрольні урядові України в календарний рік вступу. За допомогою синергії органів державної влади, закладів вищої освіти та ОГС лише за рік вдалось збільшити показник вступників з ТОТ більше ніж на 50%. Питання збереження можливості вступу та навчання в українських ЗВО громадянами України, що перебувають на ТОТ, стосується не лише збереження звʼязку із молоддю та молодіжної політики, а й на напряму торкається питання національної безпеки. Адже саме ці особи в подальшому виступатимуть лояльним контингентом і сприятимуть деокупації територій. В той же час, впровадження Порядку у його первинному вигляді може призвести до суттєвого зменшення кількості абітурієнтів з ТОТ під час вступної кампанії 2025 та, як наслідок, зведе нанівець усі попередні зусилля держави щодо збереження звʼязків із жителями окупованих територій України.

У звʼязу із вищенаведеним ми вбачаємо за необхідне Міністерству освіти і науки України:

• надати розʼяснення щодо впровадження порядку для осіб, що перебувають на ТОТ з урахуванням безпекових ризиків у звʼязку із введенням в дію положень щодо БЗВП;
• розглянути можливість внесення змін до Порядку проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських з метою забезпечення захисту громадян України та уникнення негативних та небезпечних наслідків для здобувачів освіти, що перебувають на ТОТ зі сторони окупаційної влади;

Кабінету Міністрів України: 

• доручити Міністерству освіти і науки України опрацювати механізми впровадження Порядку з урахуванням можливості настання негативних та небезпечних наслідків для громадян України, що проживають на ТОТ;

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини:

• вжити заходи реагування Уповноваженого ВРУ з прав людини у звʼязку із ймовірним обмеженням права на освіту здобувачів освіти, що перебувають на ТОТ і навчаються у ЗВО дистанційно, внаслідок впровадження обов’язкової базової загальновійськової підготовки громадян України чоловічої статі для студентів, як окремої дисципліни, яка складається з теоретичної та практичної частини.

Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій:

• з метою недопущення порушення або обмеження гарантованого Конституцією України права на освіту проаналізувати практику застосування статті 10-1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та проаналізувати відповідність Постанови КМУ № 734 “Про затвердження Порядку проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських” Конституції України, Закону України “Про освіту” та Закону України “Про вищу освіту”. Провести слухання в Комітеті із залученням Міністерства освіти і науки України для обговорення питання наслідків запровадження БЗВП для всіх здобувачів вищої освіти, включно з особами, які проживають на ТОТ та надати рекомендації для уникнення негативних наслідків в контексті потенційного критичного погіршення доступу до освіти осіб, які проживають на ТОТ, через неможливість вивчення практичної частини цієї дисципліни та через безпекові ризики, пов’язані з дистанційним вивченням теоретичної частини цієї дисципліни здобувачами освіти, які перебувають на ТОТ. 

Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та інтеграції тимчасово окупованих територій, нацменшин і міжнаціональних відносин:

• забезпечити дотримання положень частини третьої статті 53 Конституції України шляхом проведення слухань із залученням Міністерства освіти і науки України стосовно питання запровадження БЗВП для здобувачів вищої освіти на ТОТ та надання рекомендацій задля уникнення негативних наслідків прийнятої Постанови КМУ № 734 “Про затвердження Порядку проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських” у контексті обмеження права на освіту осіб, що перебувають на ТОТ та створення додаткових безпекових ризиків та у т. ч. ризиків переслідувань з боку окупаційної влади через опанування такої дисципліни.

ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда»

ГО  «КРИМСОС»

БФ «Схід SOS»

ГО «Донбас СОС»

Під час збройної агресії РФ проти України фіксуються численні випадки сексуального насильства. Такі дії порушують міжнародне право, є воєнними злочинами і мають бути ретельно розслідувані, а винні — притягнуті до відповідальності. Україні важливо не лише фіксувати ці злочини, а й забезпечити правову та психологічну підтримку постраждалих. 

18 червня 2025 року набирає чинності Закон № 4067-IX, щодо правового статусу осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України. Його основна мета — правовий і соціальний захист таких осіб та надання їм невідкладних проміжних репарацій.

Основні положення Закону № 4067-IX:

• Хто вважається постраждалою особою? 

До постраждалих належать особи, які зазнали сексуального насильства у зв’язку з воєнними діями РФ починаючи від 20 лютого 2014 року, а також діти, народжені внаслідок таких злочинів. 

• Які форми сексуального насильства фіксуються?

До злочинів цього типу належать: 

• зґвалтування; 
• примусова вагітність;
• примусова стерилізацію; 
• примусовий аборт;
• примушування до зайняття проституцією;
• сексуальна експлуатація;
• примушування до статевого акту з третьою особою; 
• примушування до споглядання статевого акту;
• сексуальне рабство;
• торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації;
• примусове обрізання;
• примусова кастрація; 
• каліцтво або вчинення насильницьких дій над статевими органами; 
• примусове оголення сексуального характеру; 
• будь-яку іншу форму сексуального насильства, а також погрози та спроби його вчинення.

• Комісія з розгляду питань, пов’язаних з визнанням особи постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією РФ проти України 

Для ухвалення рішень щодо надання статусу постраждалих осіб, які зазнали сексуального насильства під час збройної агресії РФ, а також для забезпечення їхнього доступу до невідкладних репарацій, при Міністерстві соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) створюється Комісія з розгляду питань визнання постраждалих осіб (далі – Комісія). Персональний склад Комісії затверджується наказом Мінсоцполітики. Положення про Комісію затверджується Урядом. 

• Процедура визнання особи постраждалою від сексуального насильства

Як подати заяву?

Фізична особа (її представник або законний представник), яка звертається до Комісії із заявою про визнання її постраждалою особою є заявником. Форма та зміст заяви визначаються Урядом. Заява подається у письмовому вигляді до Комісії. Обов’язковий етап розгляду – співбесіда із заявником. Однак, якщо заявник вже має статус потерпілого у кримінальному провадженні щодо воєнних злочинів, його можуть визнати постраждалим без додаткової співбесіди. Подання неправдивої інформації чи фальшивих документів тягне за собою юридичну відповідальність.

Термін розгляду заяви. Комісія має ухвалити рішення не пізніше ніж за 45 днів після отримання заяви. У разі необхідності цей строк може бути продовжений ще на максимум 45 днів.

Підстави для визнання постраждалим. Комісія ухвалює позитивне рішення, якщо:

• є докази, що заявник зазнав сексуального насильства під час війни;
• подані документи підтверджують факт насильства та відповідають вимогам законодавства.

Підстави для відмови. Заявнику можуть відмовити, якщо:

• подана інформація не відповідає результатам перевірки;
• зафіксовані факти не підпадають під визначення сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією;
• заявник був засуджений за злочини проти національної безпеки України, громадської безпеки чи міжнародного правопорядку. Водночас, якщо заявник є фігурантом кримінального провадження за злочини проти національної безпеки України, громадської безпеки чи міжнародного правопорядку, розгляд його заяви тимчасово зупиняється до завершення розслідування або судового розгляду. Якщо кримінальне провадження закривають, Комісія відновлює розгляд заяви. Якщо суд визнає заявника винним, його заява не підлягає подальшому розгляду.

Право на оскарження. Заявник отримує офіційне рішення Комісії про визнання особи постраждалою або про відмову у визнанні особи постраждалою протягом п’яти робочих днів з дати його прийняття. Якщо заявнику відмовлено у визнанні постраждалим, то заявник має право оскаржити рішення в суді.

• Інститут невідкладних проміжних репарацій. 

Це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення нагальних потреб постраждалих осіб та відновлення їхніх порушених прав. Особи, визнані постраждалими мають право на:

• доступ до інформації про свої права та можливості їх реалізації; 
• безоплатну реабілітацію, незалежно від місця проживання, включаючи медичну, психосоціальну та інші види допомоги, необхідні для відновлення фізичного та психологічного стану;
• невідкладну грошову виплату;
• безоплатну правову допомогу відповідно до законодавства України;
• тимчасовий притулок у разі потреби для безпечного проживання;
• доступ до соціальних послуг, які надаються безкоштовно відповідно до державних стандартів.

Важливо!!! Отримання невідкладних проміжних репарацій не залежить не залежить від звернення постраждалої особи до суду або до органів правопорядку, участі у кримінальному провадженні та від встановлення, затримання, притягнення до відповідальності особи, винної у вчиненні сексуального насильства.

• Невідкладна грошова виплата.

Це одноразова грошова допомога, яка призначається в розмірі, встановленому Урядом. Джерелами фінансування є кошти міжнародних фінансових організацій, інвесторів, міжнародна технічна та фінансова допомога, а також інші джерела, не заборонені українським законодавством.

Органи місцевого самоврядування можуть створювати додаткові програми підтримки та фонди для надання фінансової допомоги постраждалим.

• Етапи реалізації. 

До моменту набуття чинності Законом №4067-IX, Уряду потрібно прийняти ряд нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.  Зокрема:

• Положення про Комісію з розгляду питань, пов’язаних з визнанням особи постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України;
• Порядок подання заяви про визнання особи постраждалою, перелік документів, що додаються до заяви, її зміст та форму;
• Порядок розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб постраждалими;
• Порядок призначення і виплати невідкладної грошової виплати постраждалим особам. 

Реалізація невідкладних проміжних репарацій залежить і від змін до діючих законів. Так, надання постраждалим права на безоплатну вторинну правничу допомогу може стати частиною системи заходів щодо надання невідкладних проміжних репарацій за умови внесення змін до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”. Відповідний законопроєкт  (реєстраційний номер 12411) зареєстровано в Парламенті. Про цей проєкт закону детальніше за посиланням.  

Нормативно-правове регулювання: 

Закон України від 20 листопада 2024 року № 4067-IX “Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій” 

07 серпня 2024 року у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України (реєстр. № 11469).

17 грудня 2024 року Верховною Радою України вказаний законопроєкт в першому читанні було прийнято за основу.

Ще раніше Президент України вже вніс до парламенту Проєкт Закону про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України (реєстр. № 10425), який так і не було внесено на розгляд у першому читанні. Натомість частина положень законопроєкту № 11469 дублює норми законопроєкту № 10425.

У лютому 2024 року Коаліція організацій вже висловлювала застереження з приводу недоліків цього законопроєкту, наголошуючи на суттєвих ризиках порушення цим проєктом закону прав у сфері громадянства для жителів тимчасово окупованої території (далі — ТОТ) України, осіб без громадянства, їхніх дітей, дітей осіб з додатковим захистом і дітей шукачів захисту в Україні. 

Законопроєктом № 11469 пропонується внесення змін до законів України «Про громадянство України», «Про імміграцію», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які, як зазначено в пояснювальній записці, спрямовані на удосконалення правового забезпечення функціонування інституту громадянства в Україні, а також забезпечення національних інтересів України в питаннях забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України.

Цілями й завданнями прийняття законопроєкту вказано актуалізацію правового регулювання питань громадянства України з огляду на необхідність забезпечення національної безпеки та національних інтересів України, з метою збереження єдності української спільноти, зменшення негативних наслідків демографічної кризи в Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Попри важливість вдосконалення законодавства України у сфері громадянства, запропоновані законопроєктом зміни матимуть безпосередній негативний вплив на можливість набуття громадянства України для осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства, недокументованих громадян України з ТОТ України, біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, шукачів захисту та їхніх дітей. 

Текст законопроєкту в запропонованій редакції створює необґрунтовані ризики позбавлення громадянства України осіб, які проживають на ТОТ України з огляду на цілеспрямовану політику Російської Федерації з навʼязування російського громадянства шляхом позбавлення доступу до базових життєво необхідних послуг у медичній, соціальній, освітній і професійній сфері, обмеження свободи пересування, трудових та майнових прав, відмови в наданні гуманітарної допомоги, позбавлення особистої свободи, примусової мобілізації. Далі наведено детальний опис ключових ризиків, які містить законопроєкт № 11469.

1. Необґрунтоване звуження кола осіб, які можуть набути громадянства України. Деякі положення проєкту Закону щодо набуття громадянства України за народженням і територіальним походженням звужують коло осіб, які мають право на набуття громадянства відповідно до чинної редакції Закону. Разом з цим, проєкт Закону не містить змін до статті 7 Закону України «Про громадянство України», які б гарантували набуття громадянства України дітьми, які народились на території України, якщо в іншому випадку такі діти стануть особами без громадянства.

Разом із цим, у разі прийняття проєкту Закону, діти осіб з додатковим захистом втратять чинну можливість і не зможуть набувати громадянство за народженням (стаття 7) і територіальним походженням (стаття 8), тому що категорія «осіб, які потребують додаткового захисту» не входить до категорій осіб «які постійно проживали на території України» відповідно до абзацу 10 статті 1 Проєкту. Так само діти осіб, які звернулись із заявою про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні (діти шукачів захисту), можуть втратити право набувати громадянство за територіальним походженням (стаття 7), тому що їхні батьки не вважаються іноземцями, які постійно проживали на території України відповідно до абзацу 10 статті 1 Проєкту.

Окрім того, стаття 8 законопроєкту передбачає можливість набуття громадянства України особами без громадянства за територіальним походженням лише у випадку їх народження на території України до 24 серпня 1991 року. Такі зміни позбавляють права на набуття громадянства за територіальним походженням осіб у разі їх постійного проживання, проживання їхніх родичів на визначеній території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

Запровадження статтею 8 законопроєкту іспиту з основ Конституції України, історії України й іспиту на визначення рівня володіння державною мовою, а також встановлення плати за складення іспитів може суттєво обмежити можливість бути прийнятими до громадянства України осіб без громадянства, визнаних у порядку статті 6-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які в більшості належать до вразливих категорій населення, часто не мають жодної освіти і є неграмотними або малограмотними.

У разі прийняття проєкту такі пропозиції порушуватимуть норми міжнародного й національного права України.

Так, зокрема, відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України, під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу чинних прав і свобод. Конституційний Суд України в рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення. Отже, положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що під час ухвалення нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу чинних конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їхньої суті.

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами й свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України (за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України).

Відповідно до статті 1 Конвенції про скорочення безгромадянства (1961),​​ яка є частиною національного законодавства України, Договірна Держава надає своє громадянство народженій на її території особі, яка в іншому разі була б апатридом. 

Відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини (1989), яка є частиною національного законодавства України, дитина має бути зареєстрована відразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їхнє піклування. 

У вересні 2022 року Комітет ООН з прав дитини повторно наголосив на своїй рекомендації, наданій Україні ще у 2011 році, щодо необхідності внесення змін до законодавства у сфері громадянства щодо спрощення доступу до отримання громадянства дітям, якщо в іншому випадку такі діти будуть особами без громадянства.

Ця рекомендація залишається невиконаною Україною понад десять років, підтвердженням чому є чинна редакція статті 7 Закону України «Про громадянство України». Пропоновані законопроєктом зміни лише ускладнюють доступ дітей осіб без громадянства та дітей шукачів захисту до громадянства України.

Одночасно, однією з ключових рекомендацій Тіньового звіту до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році в розділі «Захист основоположних прав і свобод» у питаннях громадянства зазначена така рекомендація: внести зміни до Закону України «Про громадянство України», надавши право на набуття громадянства України всім дітям, народженим на території України, які при народженні не набувають іншого громадянства.

Щодо права на набуття громадянства для дітей шукачів захисту, суди неодноразово визнавали протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України та її територіальних підрозділів у провадженнях за заявами й поданнями з питань громадянства України від їхніх батьків (справи 640/25338/19, 640/15887/20, 320/12900/21).

Отже, прийняття законопроєкту призведе до втрати чинного права на громадянство, яке зараз мають певні категорії іноземців та осіб без громадянства, а також їхні діти.

2. Підстави неприйняття до громадянства України порушують принцип правової визначеності. Законопроєкт пропонує скасувати таку підставу неприйняття до громадянства України, як вчинення злочину проти людства чи геноциду, що видається щонайменше необґрунтованим. Натомість пропонується визначити такою, що не приймається до громадянства України, особу, «яка створює загрозу національним інтересам, національній безпеці, охороні громадського порядку, суверенітету і територіальній цілісності України». Ця підстава сформульована з порушенням принципу правової визначеності, оскільки ні проєкт закону, ні чинне законодавство України не містять тлумачення поняття «особи, яка створює загрозу національним інтересам, національній безпеці, охороні громадського порядку, суверенітету і територіальній цілісності України», не визначає критерії та докази існування «загрози національним інтересам, національній безпеці, охороні громадського порядку, суверенітету і територіальній цілісності України», що своєю чергою є передумовою безмежної свободи розсуду в інтерпретації змісту підстав для заборони прийняття особи до громадянства України. 

У Доповіді Венеційської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (The Rule of Law Checklist), прийнятій на 86-й пленарній сесії 25–26 березня 2011 року), Венеційська комісія, окреслюючи ключові аспекти верховенства права, дійшла висновку, що рішення з питань юридичних прав мають ґрунтуватися на чітких і зрозумілих нормах закону, а не на волі чи дискреції. Отже, недостатня конкретизація та оцінність такої підстави для відмови в прийнятті до громадянства суперечить принципу верховенства права, передбаченому статтею 8 Конституції України.

3. Створення загрози втрати громадянства України для українських громадян, які проживають на ТОТ України. Стаття 19 законопроєкту розширює підстави для втрати громадянства, зокрема підставою добровільного набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або громадянства (підданства) держави, не включеної до переліку держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України в спрощеному порядку, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. 

Водночас визначення поняття добровільності набуття громадянства іншої держави як «усіх випадків, коли громадянин України для набуття громадянства (підданства) іншої держави повинен був звернутися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство (підданство) якої набуто, крім випадку, передбаченого частиною шостою статті 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, а також у випадку набуття громадянином України, якого незаконно депортовано з тимчасово окупованої території України, громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом» не враховує інтересів громадян України, які проживають на ТОТ України й для фізичного виживання, реалізації своїх прав і свобод змушені звертатися за набуттям громадянства держави-агресора. 

По-перше, вказане виключення не покриває всіх практик нав’язування громадянства РФ на ТОТ України. Так, відповідно до частини шостої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Водночас поняття «примусове автоматичне» щодо набуття громадянства РФ не визначено законодавством України. Відтак виникає ситуація, коли вказана норма Закону може розповсюджуватися на невизнання громадянства, отриманого на тимчасово окупованій території Криму (де нав’язування громадянства з боку РФ відбулося саме в такому режимі), але фактично не покриває практику примушування до отримання російського громадянства на окупованих територіях Донеччини та Луганщини, яка включала вивезення українських громадян для оформлення паспортів громадян РФ на територію Російської Федерації. 

По-друге, неможливо говорити про добровільність набуття громадянства РФ в умовах окупації, коли країна-агресор застосовує різноманітні засоби залякування й примусу громадян України, які проживають на ТОТ України, до отримання ними російського громадянства. Ідеться про обмеження свободи пересування, доступу до гуманітарної, соціальної, медичної допомоги, позбавлення права власності на майно і врешті — загрозу видворення як іноземного громадянина та/або позбавлення особистої свободи. Такі дії країни-агресора становлять порушення статті 45 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї, відповідно до якої забороняється примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику. Ця заборона охоплює як військову присягу, так і переведення до іншого громадянства. Попри те, що РФ намагається імітувати добровільність отримання громадянства через збереження формальних процедур (наприклад, зобов’язанням подати заяву, іноді записуючи на відео проголошення присяги РФ), ці процедури не мають нічого спільного з процедурами, покликаними забезпечити реалізацію права на добровільне набуття громадянства. А відтак подання заяви на отримання паспорта не може бути ознакою добровільного характеру набуття громадянства РФ на ТОТ України, навіть якщо воно відбулося із поданням заяви.

Відтак абзац другий пункту 1 частини статті 19 законопроєкту, що визначає обставини, за яких набуття громадянства не вважається добровільним, потребує уточнення, згідно з яким не вважається добровільно набутим громадянство, набуте на тимчасово окупованій території України, а також набуття громадянином України, якого незаконно депортовано з тимчасово окупованої території України, громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, крім випадків, коли отримання громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, використовується з метою пропаганди війни, публічної підтримки збройної агресії проти України, а також випадку припинення такою особою громадянства України в порядку, встановленому цим Законом. 

Ще однією досить сумнівною підставою для позбавлення громадянства України законопроєкт зазначає «використання повнолітнім громадянином України, який має громадянство (підданство) іноземної держави, на території України паспортного документа іноземця, наслідком якого є створення загроз національній безпеці та/або національним інтересам України». Сформульована таким чином підстава суперечить принципу правової визначеності, оскільки законопроєкт не дає визначення критеріїв та обставин, за яких використання паспортного документа може створити національній безпеці та/або національним інтересам України, що своєю чергою є передумовою необґрунтованої дискреції та створює ризик безпідставного позбавлення громадянства.

Так само в частині формулювання підстав для втрати громадянства України законопроєктом пропонується встановити, що такою підставою є зокрема «набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно осіб, засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України». У такий спосіб, законопроєктом фактично встановлюється додаткове покарання за вчинення злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України (далі — КК України), що порушує вимоги частини третьої статті 3 КК України, згідно з якою кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. 

Також додатковою підставою для позбавлення громадянства України законопроєкт вказує участь громадянина України у збройній агресії проти України в складі збройних формувань держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або яка перебуває в збройному конфлікті (війні) з Україною чи сприяла (сприяє) вчиненню збройної агресії проти України. Водночас таке формулювання підстави для позбавлення громадянства не враховує обставини систематичного порушення РФ міжнародного гуманітарного права, яке серед іншого включає застосування примусу до українських громадян на окупованій території проходження строкової служби та/або примусову мобілізацію до збройних формувань, зокрема через примус до підписання контракту для створення ілюзії «добровільності». Особи, які опинилися в таких формуваннях під примусом, є постраждалими від міжнародного злочину. Підставою для втрати громадянства України варто визначити лише добровільну участь громадян України в таких збройних формуваннях, доведену в судовому порядку.

4. Непропорційні обмеження дозволу на імміграцію поза квотою. Зміни до положень Закону України «Про імміграцію», які пропонуються законопроєктом, визначають, що дозвіл на імміграцію поза квотою надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя є загиблим (померлим) громадянином України, військовослужбовцем Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (незалежно від строку перебування у шлюбі, дійсному на момент загибелі (смерті) — у разі звернення із заявою про надання дозволу на імміграцію у період воєнного стану чи не пізніше ніж протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування.

Так, поза увагою запропонованої редакції залишаються діти / батьки загиблих (померлих) військовослужбовців, попри те, що всі вони належать до родичів першого ступеня споріднення, а отже, невключення їх до зазначеного переліку створює умови невизначеності в закріпленні правового статусу цих категорій осіб на території України. Поряд із цим, з огляду на інтенсивність воєнних дій, що розгортаються на території України, вважаємо, що дозвіл на імміграцію поза квотою повинен також надаватись одному з подружжя / дітям / батькам, якщо громадянин України, визнаний судом безвісно відсутнім або оголошений судом померлим. Зауважимо, що серед категорій військовослужбовців, після смерті (загибелі) яких виникає можливість імміграції поза квотою, не вказуються військовослужбовці Національної гвардії України, що не узгоджується з положеннями пунктів 9, 10 частини 2 статті 4 Закону «Про імміграцію», які надають підвищений правовий захист зазначеній категорії осіб. 

Окрім зазначених ризиків, варто зауважити, що законопроєкт пропонує доповнити статтю 2 Закону України «Про громадянство України» новим принципом «визначення правового режиму одночасної належності громадянина України до громадянства (підданства) двох або більше держав з урахуванням забезпечення національної безпеки та національних інтересів України». Вказаний принцип «множинного громадянства» не узгоджується з принципом єдиного громадянства, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 2 «Про громадянство України», який при цьому не зазнає змін за законопроєктом.

Для досягнення правової визначеності й уникнення юридичної колізії доцільно узгодити ці принципи та визначити, яким чином новий підхід «множинного громадянства» буде впроваджено в контексті чинного законодавства України про громадянство. 

Після проходження законопроєктом першого читання, до нього було подано значну кількість правок, серед яких є такі, які викликають вмотивовані сумніви щодо їх доцільності й обґрунтованості.  

Так, до відповідального Комітету надійшли пропозиції про доповнення законопроєкту положеннями щодо обмеження прав обіймати певні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, здійснювати незалежну професійну діяльність для осіб, які перебувають у громадянстві держави-агресора або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262 та/або голосувала проти хоча б однієї з Резолюцій Одинадцятої надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії Росії проти України відповідно до механізму «Єдність заради миру». Також пропонується можливість встановлювати законом інші обмеження прав вказаних осіб.

Пропонований підхід щодо обмеження прав громадян залежно від їхньої належності до громадянства (підданства) певних країн є необґрунтованим, суперечить принципу рівності конституційних прав і свобод громадян (стаття 24 Конституції України), оскільки безпідставно перекладає відповідальність за голосування проти Резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй окремих держав на їхніх громадян (підданих), які не беруть участі в прийнятті вказаних політичних рішень.

Зважаючи на зазначені недоліки, проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України (реєстр. № 11469) потребує суттєвого доопрацювання. 

У разі прийняття в поточній редакції законопроєкт створить суттєві ризики порушення прав у сфері громадянства для жителів тимчасово окупованої території України, а також осіб без громадянства, осіб, які потребують додаткового захисту, їхніх дітей і дітей шукачів захисту в Україні.

14 лютого 2025 року 

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

БФ «Право на захист»

Центр прав людини ZMINA

ГО «КРИМСОС»

БФ «Схід SOS»

Кримська правозахисна група

ГО «Донбас СОС»

БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

Після початку окупації частини території України Російська Федерація (далі — РФ) використовувала різні підходи до поширення свого законодавства на окуповані території України: або відразу незаконно поширила на цю територію своє законодавство, як сталося із тимчасово окупованою територією (далі — ТОТ) АР Крим і міста Севастополя ще у 2014 році; або, як у ситуації із ТОТ Донеччини та Луганщини, здійснювала контроль за цими територіями через свої окупаційні адміністрації без включення цих територій до свого складу. Проте, з вересня 2022 року після неправомірного включення частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей до складу РФ і внесення відповідних положень до Конституції РФ, усе законодавство країни-агресора застосовується до всіх ТОТ України однаково.

Корінь усіх подальших проблем — порушення Росією ключових норм міжнародного гуманітарного права (далі — МГП). Попри те, що війна є забороненим інструментом ведення міжнародних відносин, війни відбуваються. Воєнна окупація як наслідок війни, відповідно до МГП, має бути тимчасовою фактичною ситуацією. Окупація не може призводити до переходу суверенітету від держави, територія якої окупована, до держави, що окупує. Саме на цій підставі держава-окупант зобов’язана поважати законодавство окупованої держави в максимально можливому обсязі. Втім, схоже, що РФ від самого початку не розглядала окупацію українських територій як тимчасову. Тепер усі документи, видані на ТОТ України, — від свідоцтв про народження дитини до дозвільних документів — оформлені або відповідно до російського законодавства, або відповідно до «законодавства» так званих ДНР/ЛНР2. Україна такі дії держави-окупанта визнає неправомірними. Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або особами на ТОТ України, є недійсним і не створює правових наслідків. Виняток становлять документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ України, проте навіть для цих документів (точніше, тільки частини, — актів народження і смерті) діє цілковито судова процедура, яка передує оформленню українських документів державного зразка.

Акти цивільного стану — лише один приклад того, яким є підхід держави до документів, виданих в окупації українським громадянам. За роки окупації на ТОТ Украї ни було видано мільйони різноманітних документів, які держава Україна визнає недійсними. Проте, виникає питання: які наслідки матиме ця недійсність в контексті реінтеграції деокупованих територій? Якими можуть бути підходи до врахування інформації із документів, виданих окупаційними органами влади? Чи мають відрізнятися підходи залежно від характеру й типу документів, а також правових наслідків, які вони за собою тягнуть? Щодо яких документів порядок може бути цілковито судовим через значимість правових наслідків чи з інших причин? А які документи можуть видаватися в адміністративному порядку?

Питання визнання документів, виданих окупаційною владою, розглядалося й в інших контекстах, зокрема, в Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі «Юридичні наслідки для держав щодо присутності Південної Африки, що триває у Намібії» (1971). Суд закріпив так звані «намібійські винятки», на які в своїх рішеннях посилаються і Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), і суди України. Відповідно до вищезазначеного висновку МС ООН, документи, видані окупаційною владою, повинні братися до уваги, якщо їх нехтування тягне за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Визнання цих фактів не призводить до визнання окупаційної влади та виданих нею документів. Натомість дозволяє уникнути ситуацій повного безправ’я для людей, які проживають на окупованих територіях, сприяє їхній захищеності на території власної держави та інших держав світу.

Ця аналітична записка є, по суті, першою спробою окреслити перелік документів, які видаються окупаційними органами влади, і інформація з яких може бути використана державними органами України у визначеному порядку для мінімізації негативних наслідків окупації для значної частини населення України, яке проживає в окупації. У записці наведені ключові категорії документів, виданих окупаційними органами влади на ТОТ України, які є критично важливими для реалізації прав і свобод громадян України, і щодо яких є можливим визначення механізмів і процедур врахування під час оформлення відповідних документів державного зразка. Цей перелік не вичерпний, але дає уявлення про масштаби проблем, з якими стикаються громадяни України, що проживають на ТОТ України, а також завдань, які постають перед державою.

Ознайомитися з повним текстом аналітичної записки можна за посиланням

За ініціативи Уряду розпочинається житлова реформа. Зареєстрований законопроєкт “Про основні засади житлової політики” (реєстраційний номер 12377), це перший з трьох запланованих проєктів законів для її проведення. 

Дотепер основним нормативним актом в житловій сфері є Житловий кодекс, створений ще у 80-роках минулого століття, який з очевидних причин не працює. Метою законопроєкту є визначення нових напрямів житлової політики, що сприятимуть створенню умов для забезпечення громадян житлом – як у власність, так і в оренду, з урахуванням стандартів та норм Європейського Союзу. Також проєкт створює правові передумови для залучення міжнародної допомоги та донорських коштів у розвиток житлового фонду. 

Проєктом закону пропонують: 

• встановити принципи житлової політики, зокрема доступності, безбар’єрності, непорушності права на житло, прозорості, свободи вибору, рівного доступу, стратегічного планування та соціальної інтеграції;
• визначити механізми стратегічного планування у сфері житлової політики;
• забезпечити розвиток державно-приватного партнерства для залучення інвестицій у житловий сектор;
• врегулювати склад житлового фонду, який включатиме приватний, державний та житловий фонд територіальних громад, з чітким поділом державного та комунального житла на соціальне та службове, яке не підлягає відчуженню;
• запровадити механізм оренди соціального та службового житла, де орендна плата залежатиме від рівня доходу громадянина та регулюватиметься механізмами субсидіювання;
• створити житлові і житлово-будівельні кооперативи;
• встановити мінімальні вимоги до якості житла;
• впровадити фінансово-кредитні механізми для набуття житла у власність із запобіжниками проти спекуляцій;
• стимулювати приватний сектор до участі в житловій політиці;
• створити інституції для будівництва та управління доступним житлом;
• передбачити гарантії захисту права на житло;
• сформувати Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему — електронного реєстру даних про житловий фонд і громадян, які можуть отримати державну підтримку;
• скасувати чинний Житловий кодекс та Закон “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Посилання:

• Проєкт Закону про основні засади житлової політики доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55543. 

Ми два місяці не випускали Новинні плітки і ось нарешті новий випуск. У ньому ми зібрали для вас ключові новини в сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб за грудень 2024 року та січень 2025 року. 

Тут ви знайдете інформацію про:

• основні повноваження Міністерства національної єдності України;
• нову цифрову платформу для економічної інтеграції «Україна – це Дім»;
• субсидію на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), яка стала доступною для переселенців з 29 січня цього року;
• компенсацію витрат за безкоштовне розміщення ВПО;
• нові повноваження Пенсійного фонду України; 
• крутий проєкт, до створення якого долучилась і наша команда, а саме освітній серіал про Ради ВПО від «Дія.Освіта».

Більше новин у нашому новому бюлетеню за посиланням 

Опис зображення: На картинці зверху ліворуч текст “Створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. По центру фото ведучих та їх імена Вікторія Золотухіна, Олеся Ляшук. Внизу текст “Новинні плітки. Грудень 2024 – січень 2025”

Слухайте випуск на цих платформах:

• Spotify for Podcasters
• Apple Podcasts
• MEGOGO Audio

Опис зображення: на зображенні — візерунки, схожі на кристали або листочки папороті, які утворилися на поверхні скла від морозу. Верхня частина світліша, майже біла, а нижня — темніша з відтінком синього. Морозні кристали мають вигляд розгалужених рослинних форм, що плавно переходять від щільного скупчення ліворуч до трохи прозорішої зони праворуч. Навколо візерунка — запітніле скло.

Стратегічні рішення

Уряд ухвалив зміни до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку)

Зміни доповнюють і розширюють перелік завдань Мінрозвитку, додають задачі щодо тимчасово окупованої території та дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України (за винятком координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин).

Джерело

Уряд визначив основні повноваження Міністерства національної єдності України

Серед його повноважень:

• сприяння утвердженню української національної ідентичності й української громадянської ідентичності;
• забезпечення формування та реалізації державної політики з питань національної єдності України та спільного розвитку;
• формування та реалізація державної політики з питань забезпечення визначених законодавством України прав та інтересів осіб, які виїхали за кордон, зокрема внаслідок збройного конфлікту.

Крім того, Уряд схвалив створення Агенції національної єдності — ключової структури, яка допоможе реалізувати ініціативи щодо взаємодії з українською спільнотою і громадськими організаціями у країнах перебування.

Джерело

Евакуація

Триває обов’язкова евакуація з Сумщини, Донеччини та Харківщини

На Сумщині з залізничної станції Шостка продовжує курсувати евакуаційний вагон поїзда № 786 «Шостка – Київ». Графік руху потяга за посиланням. У зв’язку з обмеженням кількості місць в евакуаційному вагоні рекомендують реєструватись за попереднім записом: +38 (05449) 7-24-84. Також можна звернутися на гарячу лінію: +38 (093) 326-50-06 (цілодобово) або до центру евакуації за місцем реєстрації (проживання) в громаді.

На Харківщині розширили зону примусової евакуації сімей із дітьми з населених пунктів Куп’янського району. Безкоштовна гаряча лінія з питань евакуації: 0 800 33 92 91. Детальніше за посиланням. На Донеччині триває обов’язкова евакуація. Деталі щодо евакуації за телефонами: 0 800 500 121, +38 (073) 050-01-21 (Вайбер, Вотсап, Телеграм, Сігнал) або за посиланням. Для евакуації тяжкохворих і осіб з інвалідністю телефонуйте за номером: 0 800 33 26 14.

На Дніпропетровщині не оголошена обов’язкова евакуація, але надається допомога для добровільного виїзду. Консультують щодо прихистку переселенців на гарячій лінії: +38 (066) 748-69-81.

Джерело

Зайнятість

Безкоштовні освітні ініціативі від Міністерства економіки України (Мінекономіки)

На сайті Мінекономіки перелічено програми перекваліфікації та підвищення кваліфікації, які нині доступні для українців.

Джерело

Запрацювала цифрова платформа для економічної інтеграції «Україна — це Дім»

Мінекономіки разом із Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН) розробили спеціальну сторінку з працевлаштування, яка присвячена економічній інтеграції та можливостям для людей, переміщених через війну, «Україна — це Дім» за посиланням. Це цифрова платформа, створена для надання інформації українцям, які стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО) чи біженцями за кордоном, щодо питань освіти, працевлаштування, підтримки бізнесу тощо.

Джерело

Стартує набір на безкоштовне навчання водійок вантажівок і автобусів

Окрім водіння, учасниці програми проходять тренінг з надання першої домедичної допомоги, відвідують компанії та підприємства, глибше знайомлячись із професією. Детальна інформація та анкета для участі за посиланням. Кінцевий термін подачі заяв — 15 лютого 2025 року.

Джерело

З 29 січня запрацювала субсидія на оренду житла для ВПО

Призначатиметься субсидія за аналогією з житловою субсидією тим сім’ям, які найбільше потребують фінансової допомоги. Субсидію можуть отримати ВПО, які виїхали з тимчасово окупованих регіонів або із зон бойових дій і не мають власного житла в умовно безпечних регіонах України. Наша команда разом із Міністерством соціальної політики України за фінансової підтримки проєктів Ради Європи в Україні створила мультиплікаційне відео, в якому розповідається, як ВПО отримати субсидію. Переглянути відео можна за посиланням. Раніше ми також докладно пояснили в окремому матеріалі (за посиланням), які зміни вносили у постанову щодо такої допомоги, хто й куди може звернутися, аби податися на субсидію, які документи для цього потрібні та інші важливі нюанси.

Джерело

Українці продовжать отримувати житлові субсидії до кінця опалювального сезону

Тим, хто раніше не отримував субсидію і хоче оформити її вперше, потрібно звернутися до територіального відділення Пенсійного фонду України (ПФУ). Хто може отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг та як це зробити — у матеріалі за посиланням.

Джерело

Освіта

Як звернутися до освітнього омбудсмена?

Якщо ви хочете подати скаргу, отримати консультацію чи допомогу від освітнього омбудсмена, звертайтесь через онлайн-форму за посиланням, на поштову скриньку (ez@eo.gov.ua) або поштою за адресою: Служба освітнього омбудсмена, Львівська площа, 14 А, м. Київ, 04053. Телефон для зв’язку: +38 (095) 143-87-26. Освітній омбудсмен — це незалежний захисник інтересів учнів, студентів, батьків і викладачів.

Джерело

Відновлення та облік шкоди, житло

Додаткові 15 мільярдів гривень спрямовано на компенсацію за знищене житло для ВПО

Ці гроші залишилися за бюджетними програмами Міністерства соціальної політики України на забезпечення житлом ВПО, які через агресію Російської Федерації втратили єдине житло (не мають іншого в умовно безпечних регіонах країни) та очікують на компенсацію. Детальніше про те, хто може отримати кошти за програмою «єВідновлення», читайте за посиланням.

Джерело

Компенсація витрат за безкоштовне розміщення ВПО

Із січня 2025 року виплату компенсації за тимчасове безоплатне розміщення ВПО здійснює ПФУ за списками отримувачів, наданими Мінрозвитку. Починаючи з 1 березня 2025 року розгляд заяв та ухвалення рішень про призначення компенсації витрат забезпечать органи ПФУ.

Джерело

Реєстр збитків для України розпочав прийом заяв про смерть близьких членів сім’ї

Батьки, один із подружжя, цивільні партнери або діти осіб, які загинули внаслідок збройної агресії від 24 лютого 2022 року вже можуть подавати заяви. Зокрема, категорія заяв А2.1 стосується відшкодування шкоди за душевний біль і страждання, спричинені втратою близького члена сім’ї. Заявники не зобов’язані надавати власну або експертну оцінку болю чи страждань, будь-які інші докази цього.

Джерело

Різне корисне

Як отримати кошти на книжки в «Дії»

Українці, яким виповнилося 18 років у 2024 році або виповниться в наступних роках, можуть отримати 908 гривень на книги. Оформити виплату можна через застосунок «Дія» та витратити кошти впродовж трьох місяців.

Джерело

Як отримати ліки в будь-якому куточку України (включно з прифронтовими територіями)

Отримати ліки можна через мобільні аптечні пункти та проєкт «Укрпошта. Аптека». Для цього потрібно замовити препарати за номером 0 800 300 545. У вас має бути дійсний електронний рецепт, не старіший за 30 днів.

На прифронтових територіях підійде паперовий варіант. Через мобільні аптечні пункти та «Укрпошта. Аптека» можна також отримати безплатно чи з частковою доплатою найпоширеніші препарати проти хронічних хвороб за програмою «Доступні ліки». Вона покриває понад 500 препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового та нецукрового діабету, хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, хвороби Паркінсона. З 2025 року програма буде значно розширена та включатиме понад 30 нових діючих речовин.

Джерело

Аналітичні та інформаційні матеріали

Позиція щодо необхідності формування повноважень Міністерства національної єдності України з урахуванням наслідків тимчасової окупації

Позиція щодо доступу внутрішньо переміщених осіб до соціальних гарантій і пільг, встановлених Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»

Позиція щодо необхідності підтримки громадян України в окупації

13 пріоритетних кроків у сфері захисту в умовах збройної агресії проти України прав людини у 2025 році

Дайджест роботи Парламенту над законодавством у сфері захисту прав постраждалого від війни населення

Про основні законодавчі ініціативи 2024 року щодо осіб, постраждалих від війни

Буклет «Meдia без бар’єрів: інформаційна доступність»

Стаття щодо роботи нової системи оцінювання повсякденного функціонування людини

Стаття щодо Закону № 4071-IX про Реєстр постраждалих осіб

Стаття щодо Закону № 4080-IX про забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом

Стаття щодо постанови Уряду № 1432 про перерозподіл бюджетних видатків на суму 15 мільярдів гривень для реалізації програми «єВідновлення»

Стаття щодо змін до постанови Уряду № 1225 про надання субсидії на найм (оренду) житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО)

Законопроєкти тижня

#ЗаконодавчаІніціатива № 12385 щодо врегулювання питання надання дітям статусу «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту» та усунення законодавчої колізії в цьому питанні

#ЗаконодавчаІніціатива № 12411 щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу

Вебінари

Вебінар «Нові можливості для громад, які відкрив Закон № 3703-ІХ “Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування”» (відео)

16 січня 2025 року команда Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» в партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) провели вебінар на тему можливостей, які відкриває нове законодавство про народовладдя. Переглянути вебінар можна за посиланням. Також 22 січня було проведено вебінар для членів і членкинь Рад ВПО на тему «Нові можливості для громад, які відкрив Закон № 3703-ІХ “Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування”».

Джерело

«ГРУПА ВПЛИВУ» долучилася до освітнього серіалу про Ради ВПО від «Дія.Освіта»

Голова правління та виконавча директорка ГО «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”» Тетяна Дурнєва та Вікторія Золотухіна стали запрошеними спікерками освітнього серіалу «Ради ВПО: від адаптації до впливу». Його створив благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» для платформи «Дія.Освіта». Переглянути серіал можна за посиланням.

Джерело

Завантажити в форматі PDF