Alexandr Korenkov – Page 28 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Опис зображення: На картинці по центру на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України помаранчевого кольору. В лівому верхньому куті текст помаранчевого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації сірого кольору. Посередині світло-блакитний текст на помаранчевому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива № 10404 щодо питання реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знищене внаслідок збройної агресії РФ на підставі свідоцтва про право на спадщину”.

Народні депутати пропонують врегулювати питання реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знищене внаслідок збройної агресії РФ на підставі свідоцтва про право на спадщину. 12 січня 2024 року зареєстрований Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” за реєстраційним номером 10404.

Відповідно до пояснювальної записки ініціатива направлена на забезпечення права громадян, які є спадкоємцями, на отримання компенсації. Оскільки, на практиці виникають ситуації, коли спадкоємці не можуть скористатися правом на компенсації через відсутність відомостей про належність їм прав на знищену нерухомість. Також, це пов’язано з неможливістю зареєструвати такі права після знищення об’єкта нерухомості. 

Текстом законопроєкту пропонується:

  • дозволити реєстрацію речових прав на знищені внаслідок збройної агресії об’єкти нерухомого майна на підставі свідоцтва про право на спадщину;
  • залишити відкритими розділи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи до отримання компенсації (за загальним правилом такі розділи закриваються після знищення нерухомого майна).  

Водночас, варто зазначити що відповідно до Закону України №2923-IX (про компенсацію) до відповідної заяви додається копія свідоцтва про право на спадщину. У випадку відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно використовують копії документів, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна. Пояснювальна записка не містить деталізованого опису проблеми, яка виникає на практиці. У випадку, якщо знищення об’єкта нерухомості призводить до неможливості включити його у свідоцтво про право на спадщину, то пропозиції заслуговують на увагу проте потребують доопрацювання. 

Посилання:

  • Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” щодо врегулювання можливості реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі свідоцтва про право на спадщину з метою забезпечення права громадян на отримання компенсації за зруйноване житло доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43493

Люди з порушеннями слуху (слабочуючі чи нечуючі) не завжди потребують лише письмового спілкування чи присутності помічника-компаньйона. Хтось цілком може зчитати все за губами й обличчям. Інші можуть краще чути на високих частотах, або й узагалі пошепки. Нечуючі, так само як усі інші люди, можуть і мають бути частиною суспільства. Аби покращити їхній досвід спілкування, важливо перш за все питати про зручний формат розмови, а також пам’ятати загальні рекомендації. Експертка з доступності «ГРУПИ ВПЛИВУ» Марина Сташина-Неймет підготувала матеріал за інформацією з посібника про статус перекладача жестової мови у судовому процесі від РГБФ «Право і Демократія» та ГО «ПАРОСТОК», а також «Довідника безбар’єрності».

Спілкування з людьми з порушеннями слуху

  • Перед тим, як заговорити з людиною, у якої знижений слух, дайте знак, що хочете їй щось сказати. Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її ім’я. Якщо немає відповіді — помахайте їй рукою чи поплескайте по плечу. Однак, не варто хапати людину за руку, щоб не налякати її.
  • Встаньте так, аби співрозмовник міг стежити за виразом вашого обличчя. Якщо хтось із вас відвернувся, вважайте, що розмова закінчена, адже обличчя вже не видно. 
  • Пам’ятайте: яскраве сонце чи тінь теж можуть бути бар’єрами, бо вони сліплять співрозмовника й ускладнюють читання за губами.
  • Використовуйте прості фрази й уникайте несуттєвих слів. Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свої слова.
  • Люди з порушеннями слуху майже всю інформацію сприймають через зір. Ваші дії, емоції та жести мають надважливе значення і можуть бути значно інформативнішими ніж слова. Використовуйте міміку, жести, рухи тіла, якщо хочете підкреслити або прояснити сенс сказаного. Не соромтеся запитати, чи співрозмовник все розуміє.
  • Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Найкраще запитати про це на перших хвилинах зустрічі. Якщо співрозмовник володіє цією навичкою, пам’ятайте, що тільки три з десяти слів добре прочитуються.
  • Якщо існують труднощі під час усного спілкування, запитайте, чи не буде простіше писати. Найкраще при цьому використовувати телефон чи планшет. Також, якщо ви повідомляєте інформацію з номером, технічним чи іншим складним терміном, адресою — напишіть це, щоб її точно зрозуміли.

Голос і гучність 

  • Іноді вас краще зрозуміють, якщо говорити з нечуючим пошепки. Тоді поліпшується артикуляція, що полегшує читання за губами.
  • Підійдіть, якщо можна, ближче до нечуючої людини, говоріть повільно та чітко, але не кричіть. Деякі люди можуть чути, але сприймають окремі звуки неправильно. Якщо вас про це попередили, говоріть голосніше, підбираючи відповідний рівень гучності. Також людина могла втратити здатність сприймати високі частоти, у цьому випадку знизьте лише висоту голосу.
  • Не забувайте про середовище: у великих і багатолюдних приміщеннях важко спілкуватися з людьми, які погано чують.
  • Багато нечуючих можуть говорити голосом, нехай не завжди чітко і ясно. Тому не робіть завчасно висновки — за потреби перепитайте, як людині комфортно спілкуватися.

Спілкування з нечуючими людьми

  • Якщо ви спілкуєтеся з людиною, яка користується послугами помічника-компаньйона чи, наприклад, перекладача жестової мови, звертайтесь особисто до людини, а не до перекладача чи помічника. 
  • Жестова мова — це не універсальна знакова система. Існує стільки ж жестових, скільки й словесних мов (наприклад, англійська, польська жестова мова та ін.). Значення жестів відрізняється навіть у межах однієї держави на різній території, так само як діалекти у словесній. 
  • Рідною й природною мовою для людини з порушенням слуху є жестова мова, тому право на синхронний переклад жестовою мовою є обов’язковим. Це стосується як публічних заходів, так й інформаційних матеріалів, що містять звук (аудіо та відео). Тому плануючи захід, варто запитати в майбутніх учасників про потребу в забезпеченні перекладу на українську жестову мову, щоб під час проведення вони могли почувати себе комфортно. Так само це можна забезпечити під час проведення онлайн-заходу. Відмова забезпечити це право на офіційних чи інших публічних заходах незалежно від причини є формою дискримінації.

Обмін інформацією

  • Нечуючі люди мають дещо менший словниковий запас, тому краще уникати слів іншомовного походження. Особливо тих, що лише нещодавно почали використовувати. Також не варто писати мовою оригіналу, оскільки людина може не володіти нею та не зрозуміє значення написаного.
  • Надсилаючи відеоматеріал, переконайтеся, що він має субтитри чи переклад українською жестовою мовою. Інакше людина не зможе ознайомитися з повним змістом ролика. Також варто уникати автоматичних субтитрів, оскільки вони не завжди правильно передають те, що кажуть герої. 
  • Під час розроблення нових послуг варто додавати варіант контактування не лише телефоном (наприклад, через «гарячу лінію»), а й письмово (електронний лист, повідомлення на офіційній сторінці тощо).
  • Варто додавати текстову версію до будь-якого контенту, який публікуєте. Таким чином з важливою темою зможе ознайомитися ширше коло осіб.

У першому в новому році випуску новинних пліток ми обговорили важливе, що сталось за грудень 2023  – січень 2024 року. Новин назбиралось достатньо, серед яких про:

  • створення у Верховній Раді Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту майнових та немайнових прав ВПО та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Слідкувати за роботою ТСК можна на сторінці в Facebook.
  • продовження виплати на проживання для ВПО. Цій резонансній темі ми присвятили окремий спецвипуск, який можна прослухати за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=cSnp8V8gjWk&t=6s. Також можна подивитись мультик про те, хто з ВПО отримуватиме допомогу після 1 березня.
  • нововведення щодо  ідентифікації в Пенсійному фонді України через відеозв’язок. На цю тему у нас теж є мультик.
  • збільшення компенсації витрат за працевлаштування ВПО 
  • закон, який впроваджує механізми підтвердження знань, отриманих молоддю на тимчасово окупованих територіях
  • зміни до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО
  • бронювання коштів для купівлі будинку або квартири по житловим сертифікатам через застосунок «Дія»  

А також про нашу роботу в сфері інформаційної доступності і не тільки. 

Більше у бюлетені.

Слухайте нас можна на цих платформах:

Ідентифікація – це процедура встановлення особи одержувача пенсії.

Хто має пройти ідентифікацію 

Пенсіонери, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (ВПО) до 24 лютого 2022 р. та одержують пенсію через АТ «Ощадбанк».

Строк проходження ідентифікації

До 31 березня 2024 р.

Як часто потрібно проходити ідентифікацію

Кожні 6 місяців. 

Способи ідентифікації: 

  1. Особисто звернутися до відділення АТ «Ощадбанк» або до сервісного центру Пенсійного фонду України (ПФУ). 
  2. Авторизуватися на Порталі електронних послуг ПФУ за допомогою Дія.Підпис. 
  3. Пройти відеоідентифікацію в органі ПФУ.
  4. Звернутися до закордонної дипломатичної установи (у випадку перебування за кордоном). 

Зверніть увагу! 

У разі непроходження ідентифікації та відсутності видаткових операцій протягом 6 місяців поспіль (зняття готівки, переведення коштів на інший рахунок тощо) з 1 січня 2024 р. нарахована сума пенсії не перераховується на рахунки її одержувачів.

Пенсіонерам, які отримують пенсію через АТ «Укрпошта», проходити ідентифікацію не потрібно. 

Ідентифікація за особистим зверненням

Куди звертатися: 

З собою потрібно мати: 

  • документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон, посвідчення моряка тощо); 
  • платіжну картку, на яку надходить пенсія; 
  • пенсійне посвідчення. 

В АТ «Ощадбанк» зверніться до каси та виконайте будь-яку дію: 

  • зніміть готівку;
  • перегляньте залишок коштів на рахунку через касовий платіжний термінал;
  • встановіть/змініть ПІН-код із використанням основної платіжної картки.

Зверніть увагу! 

Фізична ідентифікація проводиться безкоштовно.

Важливо! 

Пенсіонери, які пройдуть фізичну ідентифікацію особисто, зможуть отримувати пенсію на загальних умовах і вибрати будь-який банк. 

Відеоідентифікація

Вона може відбуватися зручним для вас способом через Google Meet, Signal, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom. 

  1. Подайте заяву на відеоідентифікацію до ПФУ одним зі способів: 
  • на Порталі електронних послуг ПФУ;
  • зверніться на гарячу лінію ПФУ за телефонами: 0800 503 753, (044) 281 08 70, (044) 281 08 71 (із переліку питань оберіть «Питання щодо виплати пенсій та ідентифікації» і натисніть цифру 3 на клавіатурі телефону). 
  1. Після подачі заяви з вами зв’яжеться працівник ПФУ для узгодження часу та способу проведення відеоідентифікації протягом 30 календарних днів, але не раніше 10 робочих днів із дати подання заяви (звернення).


Тривалість відеоідентифікації – орієнтовно 20 хвилин.

У разі поганої якості відеозв’язку або його переривання узгоджується інша дата.

Документи, які можуть знадобитись:

  • паспорт громадянина України;
  • РНОКПП (так званий «ідентифікаційний код»);
  • трудова книжка;
  • свідоцтво про народження (для дитини).

Коли буде ухвалено рішення

Про результати та прийняте рішення буде повідомлено органом ПФУ на електронну пошту протягом 2 тижнів. 

Ідентифікація за кордоном 

Пенсіонери-ВПО, які перебувають за кордоном, можуть пройти ідентифікацію одним зі способів: 

  • Авторизуватися на Порталі електронних послуг ПФУ за допомогою Дія.Підпис. 
  • Пройти відеоідентифікацію в ПФУ. 
  • Звернутися до закордонної дипломатичної установи (посольство, консульство).

Закордонна дипломатична установа видає документ про посвідчення факту, що особа є живою.

Документ разом із письмовою заявою про продовження виплати пенсії необхідно надіслати до органу ПФУ, в якому пенсіонер перебуває на обліку в Україні одним зі способів:

  • надіслати поштою оригінали заяви та документа, виданого дипломатичною установою;
  • надіслати відскановані документи через Портал електронних послуг ПФУ.

Завантажити в форматі PDF

До початку роботи одинадцятої сесії Верховної Ради України IX скликання Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України підготувала Дорожню карту законопроєктів, які мають важливе значення для українців, які внаслідок війни зазнали шкоди.

Робота цієї сесії припадає на десяті роковини війни Росії проти України. За ці 10 років держава навчилась реагувати на виклики, спричинені війною та її наслідками. Втім, чимало питань щодо реінтеграції деокупованих територій України та населення, відновлення державної влади на цих територіях, забезпечення належного відшкодування спричиненої війною шкоди досі залишаються без відповідей. 

Правозахисники наголошують на тому, що попри продемонстроване прагнення законодавців врегулювати питання, пов’язані із подоланням наслідків збройної агресії РФ, існують системні проблеми, які виникають під час розробки та розгляду законопроєктів даної категорії. 

Верховну Раду України закликають:

  1. Стати майданчиком для конструктивного обговорення перспектив деокупації та алгоритму дій держави для повноцінного відновлення влади, системи гарантування та захисту прав людини на звільнених територіях.
  2. Перейти від точкових до комплексних, довгострокових і узгоджених із виконавчою гілкою влади рішень. 
  3. Забезпечити більш відкриту діяльність. 

Запропонована Дорожня карта містить інформацію про законопроєкти, які правозахисники підтримують: 

  • Законопроєкт №9069 щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України
  • Законопроєкт  №9453 щодо пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали за межами України
  • Законопроєкт  №9579 щодо забезпечення кримінальних проваджень, здійснення яких унеможливлено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України

Є такі, які потребують доопрацювання: 

  • Законопроєкт №10017 щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування
  • Законопроєкт №10137 щодо забезпечення права осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на отримання пенсії
  • Законопроєкт №10208 щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із забороною відчуження об’єктів нерухомого майна, придбаних (у тому числі проінвестованих/профінансованих) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості
  • Законопроєкт №10053  щодо компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України
  • Законопроєкт №10256 щодо обліку осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України
  • Законопроєкт №10425 щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України

Також в Дорожній карті є законопроєкт, який правозахисники пропонують відхилити. Це проєкт Закону №10355 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей виплати пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку. 

Детальніше про зазначені законопроєкти та позицію щодо них правозахисних організацій.

Переглянути Дорожню карту англійською мовою можна за посиланням.


Широкомасштабна збройна агресія, розпочата РФ у лютому 2022 року, суттєво вплинула на різні сфери життя суспільства та інституції. Верховна Рада України не стала винятком. Фактично відразу після початку вторгнення доступ до засідань парламенту та кулуарів став закритий для журналістів. Засідання майже всіх комітетів перейшли в онлайн, без залучення експертів з організацій громадянського суспільства. Доступ до частини інформації на вебсайті Верховної Ради та парламентських комітетів став обмежений. Так, зникла інформація про список народних депутатів, контакти комітетів, інформація про порядки денні засідань тощо. Попри те, що частина інформації (наприклад, список народних депутатів і членів комітетів) повернулася на офіційний сайт парламенту, Верховна Рада досі залишається доволі закритою для медіа та представників громадськості.

У 2022 році введення обмежень можна було пояснити інтересами національної безпеки та необхідністю безпеки Верховної Ради України. Втім, робота парламенту в закритому режимі в 2024 році, після майже двох років з початку широкомасштабного вторгнення та десяти – з початку війни РФ проти України, викликає чимало питань.  

Відсутність доступу журналістів до Верховної Ради шкодить демократії. Який сенс говорити про небезпеку від присутності медіа в залі парламенту, коли про хід і результати розгляду законопроєктів суспільство дізнається із прямих трансляцій народних депутатів у соціальних мережах? До того ж парламент – надто велика за кількістю залучених людей структура, щоб його засідання проходили непомітно.

Відтак замість продовження існуючої ситуації недопуску журналістів до будівлі парламенту варто обговорювати заходи безпеки, наприклад, підготовку укриттів.

Допуск журналістів до будівлі Верховної Ради України, завчасна публікація списку законопроєктів, які плануються до розгляду, забезпечать українців суспільно важливою інформацією.

Так само важливо, щоб представники громадянського суспільства мали змогу долучатися до засідань парламентських комітетів, висловлювати позиції щодо зареєстрованих законопроєктів та ініціатив, які мають бути розроблені.

Ознакою збереження демократії попри війну стане повернення громадськості можливості комунікувати з народними депутатами у зрозумілий і прозорий спосіб. Медіа мають отримати можливість інформувати суспільство про те, які питання розглядає єдиний законодавчий орган країни, які аргументи лунають під час обговорення. Відкритість парламенту передбачає доступність інформації про його процедури для громадськості, а також створення умов для повноцінної комунікації народних депутатів України із українським суспільством.

В день відкриття чергової, одинадцятої сесії Верховної Ради IX скликання, ми закликаємо парламент повернутися до забезпечення принципів відкритості своєї діяльності, а саме:

  • забезпечити можливість присутності журналістів під час засідань Верховної Ради та спілкування із народними депутатами України в кулуарах парламенту;
  • завчасно оприлюднювати порядки денні засідань Верховної Ради України;
  • сприяти і підтримувати залучення організацій громадянського суспільства до засідань комітетів Верховної Ради України.

Верховна Рада України знов повинна стати місцем для дискусій, для вільної комунікації та роботи медіа, для пошуку рішень на складні виклики, які постають перед Українською Державою внаслідок збройної агресії РФ. За умов забезпечення заходів безпеки, така відкритість парламенту підвищить довіру суспільства до його діяльності і сприятиме активній співпраці організацій громадянського суспільства та народних депутатів.

06 лютого 2024 року

Центр прав людини ZMINA

Інститут Масової Інформації

Медіарух

ГО “КРИМСОС”

ГО “Донбас СОС”

БФ “СХІД-SOS”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Медійна ініціатива за права людини

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Колегія юристів з морського права України

Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

ГО Київський Освітній центр “Простір толерантності”

ГО Центр “Соціальна Дія”

Гірна Дарія, журналістка, авторка каналу “Обличчя Незалежності”
«Новини Донбасу»

Центр громадянських свобод

Укрінформ

ГО «Жінки в медіа»

Фундація Суспільність

Український незалежний центр політичних досліджень

Центр політико-правових реформ

Інститут демократії імені Пилипа Орлика

ГО «UKRAINEPRIDE» 

Громадянська мережа ОПОРА

Видання «Ґрати»

Міжнародне товариство прав людини – Українська секція

Освітній дім прав людини – Чернігів

ГО «Кримський процес»

ГО «Інститут миру та порозуміння»

ГО «Трус Хаундс»

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

“Еспресо”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Євген Спірін, журналіст, ведучій

ГО Експертна група “Сова”

ГО “Харківський антикорупційний центр”

ГО “Громадське радіо”

Кримська правозахисна група

ГО “Платформа прав людини”

ГО “Детектор Медіа”

ГО “Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля”

ГО “Інкубатор демократичних ініціатив”

ГО Правозахисне об’єднання “ПРАВЕ ДІЛО”

Національна спілка журналістів України

Комісія з журналістської етики (КЖЕ)

Харківський інститут соціальних досліджень

Фундація DEJURE

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

Bihus.info

Hromadske.ua

Дмитро Тузов, Радіо NV

Яна Брензей, Вікна-новини

Роман Кульчинський, Тексти

Наталя Соколенко, Українське радіо

Вадим Карп’як, ICTV

Богдана Неборак, The Ukrainians

Людмилка Тягнирядно, Українське радіо

Богдан Логвиненко, The Ukraїner

Євгенія Моторевська, керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent

Мирослава Барчук, Суспільне

Антон Скиба, продюсер The Globe and Mail

Анастасія Бакуліна, Свідомі

Азад Сафаров, продюсер Sky News, співзасновник “Голоси дітей”

Анна Бабінець, Slidstvo.info

Настя Станко, Slidstvo.info

На початку січня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано урядовий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» (р.н. 10399). Його мета, за словами авторів, реформувати систему фінансування здобуття вищої освіти на основі диверсифікації способів фінансового забезпечення навчання.

Такі зусилля держави щодо реформування системи освіти, можна лише підтримати. Особливо, враховуючи передбачене законодавче закріплення для осіб, які є внутрішньо переміщеними особами або проживають на тимчасово окупованій території України, можливості скористатися спеціальними умовами вступу для здобуття освіти.

Однак правозахисники вбачають наступні ризики, пов’язані з прийняттям законопроєкту р.н. 10399:

  • Неможливість безоплатного навчання зі стипендіальним забезпеченням на підготовчих курсах закладів вищої освіти негативно вплине на здобувачів освіти з числа жителів ТОТ. 
  • Надання державної цільової підтримки може мати непередбачуваний характер, бо державна допомога на здобуття освіти буде надаватися лише тим родинам, чий фінансово-майновий стан відповідатиме певним критеріям.

Ці критерії оцінювання фінансово-майнового стану сім’ї для надання державної підтримки для здобуття освіти можуть бути достатньо  жорсткими для абітурієнтів з числа та студентів з числа ВПО. В той же час незрозуміло, як будуть перевіряти майновий стан осіб, які тривалий час перебували на тимчасово окупованих територіях.

В цілому проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» (р. н. 10399) містить суперечливі положення, впровадження яких не призведе до досягнення заявлених цілей та мети законопроєкту.

Детальніше в опублікованій позиції правозахисних організацій за посиланням.

У першому в 2024 році спецвипуску новинних пліток Вікторія та Марія обговорюють, хто з внутрішньо переміщених осіб будуть отримувати допомогу на проживання після 1 березня. 

Наразі, до 1 березня, всі ВПО, які отримували допомогу на проживання до 1 лютого, продовжать її отримувати. Після 1 березня ситуація зміниться. Виплати продовжать автоматично ще на 6 місяців для таких категорій ВПО, як:

  • пенсіонери, які отримують пенсію, меншу ніж 9444 гривень на місяць;
  • особи з інвалідністю I чи II групи;
  • діти з інвалідністю віком до 18 років;
  • тяжкохворі діти;
  • діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
  • батьки-вихователі і прийомні батьки.

Якщо ви належите до цих категорій, але виплати припинились, зверніться до уповноваженого органу (соцзахисту, центру надання адміністративних послуг).

Якщо ви не належите до перелічених категорій, вам потрібно перевірити, чи можете ви надалі отримувати допомогу. На право отримувати допомогу впливає низка критеріїв: майнові, громада проживання, наявність та вік дітей, зайнятість тощо.

У разі відповідності критеріям – подайте заяву до органу соцзахисту.

Якщо у вас виникли додаткові запитання, скористайтесь гарячими лініями:

  • Національної соціальної сервісної служби – (044) 289 87 89;
  • Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій – 1548;
  • Уповноваженого з питань ВПО – (066) 813 62 39.
  • Для комунікації через Вотсап/Телеграм/Вайбер – (096) 078 84 33.

Слухайте нас можна на цих платформах:

Spotify for Podcasters

Apple Podcasts

Google Podcasts

MEGOGO Audio

Опис зображення: На картинці по центру на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України помаранчевого кольору. В лівому верхньому куті текст помаранчевого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації сірого кольору. Посередині світло-блакитний текст на помаранчевому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива № 10444 щодо виконання рішень судів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ проти України”.

Народні депутати пропонують врегулювати питання виконання рішень судів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ проти України. 30 січня 2024 року зареєстрований Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” за реєстраційним номером 10444.

Текстом законопроєкту пропонується

  • надати право державним виконавцям виконувати рішення судів про відшкодування шкоди заподіяною збройною агресією;  
  • надати доручення Кабінету Міністрів підготувати порядок виконання таких рішень;
  • встановити, що відшкодування шкоди відбувається за рахунок майна, вилученого відповідно до Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”;
  • передбачити, що також відшкодування шкоди може відбуватися за рахунок державних програм, які є в державному бюджеті. 

Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, на думку ініціаторів, обумовлене двома чинниками. Перший – зростанням в національних судах кількості позовів та рішень судів про відшкодування шкоди, в тому числі, моральної. Другий – відсутність механізму виконання таких рішень. 

Водночас, врегулювання питання відшкодування шкоди має відбуватися таким чином, щоб уникнути конкуренції між різними механізмами. Наразі, не існує універсального механізму відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії. Можливі варіанти допускають заявлення цивільного позову в рамках кримінального провадження, звернення з позовом у межах цивільного або господарського судочинства, використання вже існуючих норм відшкодування шкоди за знищене (пошкоджене) житло тощо. 

Для формування зрозумілого та чіткого механізму потрібен системний підхід, який визначатиме заподіяний вид шкоди (майнова, моральна), способи визначення її розміру та всі можливі шляхи та способи її компенсації.  

Посилання: Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” щодо виконання рішень судів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України доступний за посиланням:   https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43577

У новому епізоді «Впливового відеоподкасту» ми запросили до себе Максима Єлігулашвілі, експерта Інституту миру і порозуміння, члена правозахисної Коаліції «Україна. П’ята ранку». Головною темою розмови стала меморіалізація та її роль в процесах реінтеграції. Меморіалізація – це практика вшанування подій минулого. Це переосмислення суспільством свого досвіду і фіксація його в ритуалах, культурі, повсякденності. Однак, чи потрібно вона нам сьогодні? Чи варто зберігати пам’ять про складні, неоднозначні події минулого та сучасності, чи достатньо затвердити єдиний, “правильний” з точки зору держави погляд на історію і на тому заспокоїтись? Про це, а також про приклади вшанування пам’яті в Україні та за кордоном, роль держави та людини в збереженні пам’яті нації можна дізнатися у подкасті.

Нагадуємо, що під час перегляду будуть доступні субтитри. 

Більше у відео за посиланням

Слухайте “Впливовий подкаст” на цих платформах:

Тифлокоментар: У затишній студії за круглим столом сидять троє людей. Стіни та меблі в темних тонах. Позаду стола праворуч стоїть торшер з абажуром бежевого кольору. Перед кожною людиною за столом – мікрофон і чашка білого кольору з написом «Залізність», наповнена чаєм. По центру сидить запрошений гість Максим Єлігулашвілі.  Ліворуч від нього – ведуча подкасту Марія Красненко, праворуч – Вікторія Золотухіна. Коли гість чи ведучі говорять, їх показують крупним планом.

Подкаст створений за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

В цьому епізоді використані зображення:

  1. Львівське гетто. Джерело «Щоденник Львівського гетто. Спогади рабина Давида Кахане».
  2. Яд Вашем. Джерело – Вікіпедія.
  3. Декор статуетка “Півник за зразком півника з Бородянки”. Джерело – сторінка компанії REZON.
  4. Браслет Азовсталь – United24. Джерело – сторінка Ювелірного дому SOVA.
  5. Музей історії України у Другій світовій війні. Автор – AlexanderVovck. Джерело – Вікіпедія.
  6. Національний музей історії України у Другій світовій війні. Джерело – Вікіпедія.
  7. «Палац сліз» (Palace of Tears (Tränenpalast). Джерело – сторінка https://planetofhotels.com.
  8. Берлінський мур. Джерело –  Джерело – Вікіпедія.
  9. Яд Вашем. Фото. Джерело – сторінка Bird In Flight.
  10. Цицернакаберд. Джерело – Карти Google.
  11. Цицернакаберд. Джерело – сторінка https://planetofhotels.com.
  12. Фото архітектурного проєкту Національного музею Революції Гідності. Джерело – Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.
  13. Обкладинка серіалу «Наші матері, наші батьки». Джерело – Вікіпедія.
  14. Обкладинка серіалу «Все те незриме світло». Джерело – Вікіпедія.
  15. Фото залишків Boeing 777. Джерело – Reuters.