Виборчий кодекс, за який сьогодні проголосували народні депутати, включає норми щодо виборчих прав ВПО та трудових мігрантів.

Багаторічна боротьба за виборчі права мобільних всередині країни громадян дійшла логічного кінця! Чотири роки внутрішньо переміщені особи відстоювали своє право брати участь у місцевих виборах за новим місцем проживання. Експерти українських та міжнародних організацій використовували всі можливі засоби впливу для того, щоб нарешті відновити право голосу для внутрішньо переміщених осіб, а також надати можливість трудовим мігрантам голосувати за місцем фактичного проживання.

Врешті решт, законодавчі зміни, які були закладені в законопроєкті №6240* (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян) ще на початку 2017 року, знайшли відображення в тексті Виборчого кодексу після того, як Президент України наклав на Кодекс вето з пропозиціями, зокрема щодо необхідності надати ВПО можливість голосувати на місцевих виборах.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) координував загальнонаціональну кампанію «Кожен голос впливає», організувавши самих переселенців для захисту їхніх прав, залучивши до боротьби правозахисні громадські організації, органи місцевого самоврядування, які неодноразово приймали рішення місцевих рад про необхідність надання переселенцям право обирати за місцем проживання та міжнародні організації, які системно через резолюції та рекомендації мотивували Україну захистити виборчі права ВПО.

У прикінцевих та перехідних положеннях Виборчого кодексу вносяться зміни до Закону України “Про Державний реєстр виборців”, зокрема в частині визначення виборчої адреси, яка може тепер не співпадати з адресою зареєстрованого місця проживання.

Стаття 8 Закону про Держреєстр доповнена новою частиною, згідно якої за мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до зареєстрованого місця проживання. Для зміни виборчої адреси виборцю потрібно буде надати один з документів, що підтверджує фактичне проживання: довідку про взяття на облік ВПО, договір оренди житла, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності або про право власності на житло, документ, що засвідчує перебування виборця у шлюбі, родинних відносинах або догляд за особою, місце проживання якої зареєстроване відповідно до Закону України «Про  свободу пересування та вільний  вибір місця проживання».

“Ці прогресивні зміни дозволять виборцям, які проживають не за місцем реєстрації, належним чином мати доступ до реалізації виборчих прав на всіх типах виборів (загальнодержавних і місцевих)”, – коментує Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. Приємно, що нарешті ми отримали такі довгоочікувані позитивні результати. Всі ці роки мені було дивно, чому за конституційне право потрібно так довго та важко боротися. Але дійсно, мрії збуваються тоді, коли до них системно прямують, об’єднуючи зусилля. Я вдячна всім, хто підтримував нас, хто вірив і не дав опустити руки. Без регіональних, національних та міжнародних партнерів цієї перемоги не було б, адже до захисту виборчих прав долучились всі – від самих переселенців, розселених по всій Україні до Ради Європи та ООН”, – додала Тетяна Дурнєва.

“Вірю, що свято демократії буде відновлене після отримання права голосу на місцевих виборах для внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів. І ми будемо разом ходити на вибори, розвивати та підтримувати процеси врядування нашими громадами, адже #коженголосвпливає”, – Ганна Дворна, директорка Спільно HUB, регіональний партнер Коаліції “Кожен голос впливає” із Запоріжжя.

“Для мене важливо мати право голосу на місцевих виборах, бо я хочу відчувати себе повноцінною громадянкою своєї країни, без дискримінації щодо реєстрації в паспорті з окупованої території. Я маю право не тільки обиратись у органи місцевого самоврядування, а ще й впливати на їхню роботу як виборець. Вже шостий рік я живу в чудовому місті, яке для мене стало другою домівкою та сплачую податки, які сприяють саме його розвитку. Тепер я нарешті зможу голосувати на місцевих виборах!” – Анжела Бабкіна, переселенка, ГО “Закарпаття-Донбас”, регіональний партнер Коаліції “Кожен голос впливає” з Ужгороду.

* Законодавчі зміни були розроблені експертами Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Громадянської мережі ОПОРА, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), народними депутатами України, із залученням представників громадських організацій «Донбас СОС», «Центр інформації про права людини», «Крим СОС», благодійних організацій «Право на захист» та «Восток-COC». До обговорення проєкту долучалися члени міжвідомчої Робочої групи з удосконалення законодавства у сфері прав людини внутрішньо переміщених осіб при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (включаючи представників Агентства ООН у справах біженців та Ради Європи). 

Виступ виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої на Форумі “Ефективне самоврядування як запорука демократичної та правової держави”, який відбувся у Краматорську 28-29 листопада 2019 р.

Вона, зокрема, під час свого виступу акцентувала увагу на положеннях проєкту Виборчого кодексу, які відкриють шлях до голосування на всіх видах виборів внутрішньо переміщеним особам та трудовим мігрантам, як на місцях є доволі потужним ресурсом для розвитку громад. “Наступним кроком після прийняття Виборчого кодексу має стати широка інформаційно-просвітницька кампанія, зкоординована між ЦВК, громадськістю, виконавчою владою та органами місцевого самоврядування для забезпечення достатнього рівня участі виборців в наступних місцевих виборах”, – наголосила Тетяна Дурнєва.

Робоча група Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку погодила правки до Виборчого кодексу щодо права голосування переселенців і внутрішніх трудових мігрантів на місцевих виборах. Голосування цього Кодексу в парламенті заплановано на перший тиждень грудня. Про це повідомила голова Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва під час круглого столу «Довгострокові рішення для внутрішньо переміщених осіб: подальші кроки», повідомляють «Донецкие новости».

Станом на сьогодні внутрішньо переміщені особи можуть голосувати на виборах президента України, а також на парламентських – але тільки за списки партій.

Дурнєва нагадала, що боротьба за конституційне право переселенців голосувати на місцевих виборах триває з 2014 року. «І коли наші міжнародні партнери вивчають ситуацію в Україні, вони відзначають, що це вже може бути прикладом широкої боротьби в 21 столітті за право голосу… Минулого тижня представник Євросоюзу Річард Тіббельс в черговий раз нагадав, що Україна все-таки може щось зробити для своїх громадян, які постраждали від збройного конфлікту. І ось одним з цих “щось” є – забезпечення виборчих прав. Україна обіцяла зробити до кінця цього року», – сказала Дурнєва.

22 грудня в Україні відбудуться місцеві вибори в об’єднаних територіальних громадах, але в них переселенці не зможуть взяти участь. «22 грудня понад 380 тис. виборців обиратимуть депутатів і голів в сільських, селищних та міських радах. Проте відбуватиметься без 4% виборців, які є внутрішньо переміщеними особами. І це повторюється з року в рік. І зараз крім традиційних виборів в рамках децентралізації проходять вибори щодо об’єднання територіальних громад. І ось 22 грудня вибори в 86 ОТГ пройдуть без участі переселенців», – продовжила Дурнєва.

Вона в чергове нагадала, що у Верховній Раді є законопроект № 6240 (був розроблений в 2016 році), «який вже став брендом боротьби ВПО за виборчі права». При цьому є висока вірогідність, що все його положення будуть враховані в доопрацьованому Виборчому кодексі. «Цей законопроект “підтягнув” проблему права голосу не тільки переселенців, а й людей, які проживають не за місцем реєстрації, – так званих внутрішніх трудових мігрантів. Тим самим документ підняв проблему необхідності реформи реєстрації місця проживання. У цьому законопроекті прописаний механізм, завдяки якому людина незалежно від реєстрації місця проживання може змінити виборчу адресу на ту громаду, в якій він зараз проживає. І тим самим він отримує право голосу не тільки на всеукраїнських виборах, але і на місцевих », – зазначила експерт.

У парламенті вже завершена робота над Виборчим кодексом, на який раніше президент наклав вето. «Президент вніс свої пропозиції і зауваження щодо вдосконалення Кодексу. І одне з таких зауважень стосується відсутності належного і реального механізму реалізації виборчих прав. Ми працювали в Комітеті ВР з питань організації державної влади, мiсцевого самоврядування та регіонального розвитку. Робоча група погодила зміни і фактично законопроект №6240 увійшов до Виборчого кодексу. Але проект доопрацьованого Кодексу досі не опублікований на сайті Верховної Ради. Тому ми не можемо говорити на 100%, що в цій боротьбі можна поставити крапку. Попереду ще буде голосування, яке анонсовано на перший тиждень грудня», – наголосила Дурнєва.

Комісія разом з експертним середовищем продовжує роботу щодо вдосконалення захисту виборчих прав громадян.

За ініціативи Центральної виборчої комісії, зокрема члена ЦВК Юрія Мірошниченка, було проведено експертне обговорення законопроєкту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання внутрішньо переміщених осіб”, повідомляє Відділ взаємодії із ЗМІ секретаріату ЦВК.

Проєкт закону, який став головним предметом обговорення, був розроблений Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, до розробки якого на різних етапах долучались експерти Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. Також до його вдосконалення долучилася Центральна виборча комісія. А експертне обговорення, яке ініціювала ЦВК, стало черговим суттєвим кроком на цьому шляху.

Під час обговорення порушувалися не тільки теми реєстрації місця проживання внутрішньо переміщених осіб в приймаючих громадах, а також не менш важливий аспект – інтеграція між реєстрами територіальних громад і Державним реєстром виборців (ДРВ). Своїми думками і напрацюваннями колег з цього приводу поділився керівник Служби розпорядника ДРВ Олександр Стельмах. У контексті даного питання між експертами та представниками профільних відомств відбулася “звірка годинників” й щодо діджиталізації відповідних процесів, декларативного місця проживання та проведення електронних виборів тощо.

Юрій Мірошниченко запропонував рухатися у реалізації законопроєкту step by step: “Вже зараз ми можемо вирішити головну задачу законопроекту – в частині, що стосується для внутрішньо переміщених осіб, а потім – і для всіх інших категорій громадян, хто цього потребує. Це був би гарний результативний початок. Саме задля цього ЦВК зібрала експертів, запросила всі зацікавлені сторони. Разом ми повинні забезпечити послідовний підхід у впровадженні вивірених рішень і налагодити абсолютну координацію спільних дій, щоб швидко рухатися далі.”

“Лише такий спосіб вирішення проблеми вбачається мені найбільш вдалим. А ретельний відбір кращих пропозицій з розрахунками, як вони працюватимуть в реальному житті, стане запорукою досягнення нашої кінцевої мети – максимального захисту виборчих прав громадян України на всіх рівнях виборів”, – констатував член ЦВК Юрій Буглак.

Як відзначила виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, “дуже обнадійливо виглядають конкретні позитивні зміни в сфері публічної підтримки виборчих прав ВПО”. “Ми вдячні ЦВК за чітку та послідовну позицію щодо підвищення рівня участі у виборах мобільних всередині країни громадян та роботу над усіма доступними шляхами включення громадян у процеси прийняття рішень”, – сказала вона. Загалом участь у зустрічі взяли представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представники профільних міністерств, зокрема Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби України тощо, а також аналітики та експерти Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Аналітичного центру Асоціації міст України, Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Центру прав людини ZMINA.

Виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва про нагальні потреби ВПО, які має вирішити парламент, під час круглого столу на тему «Правозахисний план дій для Парламенту», що відбувся 7 листопада 2019 р.

Зокрема вона закликала розглянути питання про виборчі права, забезпечення виплати пенсій, перетин лінії зіткнення, адміністративні процедури щодо визнання фактів народження та смерті та низки інших дуже важливих питань для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Прес-реліз

17 липня цього року Урядом України була прийнята Постанова №815, яка затвердила новий Порядок перетину лінії розмежування з окупованими територіями Донбасу. Він мав набрати чинності 29 жовтня 2019. Утім через суспільний резонанс, який викликали деякі норми постанови, початок її дії був відтермінований до 29 листопада. Очікується, що протягом цього часу до неї будуть внесені зміни, які дозволять покращити ситуацію з перетином КПВВ, а також сприятимуть зміцненню зв’язків із мешканцями тимчасово окупованих територій (ТОТ). Окрім цього, Указом Президента України від 07 жовтня 2019 року відповідним державним органам поставлено завдання опрацювати питання спрощення переміщення осіб та товарів з та до ТОТ, та здійснити заходи для покращення ситуації на КПВВ. 

 Які кроки вживатиме держава та що необхідно зробити для забезпечення гуманітарних потреб на КПВВ обговорили під час пресконференції 11 листопада 2019 року, що пройшла у Києві.

Участь в заході взяли Сергій Сивохо, радник Секретаря РНБО з питань реінтеграції та відновлення Донбасу; Артем Саліхов, радник Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Дарина Толкач, адвокаційна менеджерка БФ «Право на захист»; Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ»; Альона Луньова, адвокаційна менеджерка “ZMINA. Центр прав людини”.

За словами Сергія Сивохо, позаштатного радника Секретаря РНБО, вирішення всіх питань, пов’язаних із перетином лінії розмежування, має відповідати загальній державній політиці забезпечення збереження зв’язків із мешканцями окупованих територій. “Близько 40 тисяч наших громадян кожного дня проходять 9 кіл пекла на КПВВ. Необхідність отримання дозволу на проїзд, черги, ретельний огляд речей і відбирання тих, яких немає в списку дозволених, – все це не тільки не сприяє збереженню зв’язків, а навпаки – віддаляє наших співгромадян. Нам давно вже час повернутися обличчям до цих людей. Вони – наші громадяни. І вони мають відчувати себе громадянами України! Ми повинні були ще вчора почати гуманізацію режиму проходження КПВВ” – зазначив Сергій Сивохо.

Одним з положень, яке наразі міститься у Порядку, є необхідність отримання дозволу на перетин лінії розмежування. Проте, за словами Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», дозвільний порядок перетину лінії зіткнення має бути переглянутий. Він був встановлений у 2015 році, коли дійсно безпекова ситуація цього вимагала, проте наразі ця система більше призводить до стимулювання корупції та збільшення тривалості проходження КПВВ. “Наразі всі п’ять КПВВ обладнані відповідними системами прикордонного контролю. Це означає, що особу можуть перевірити безпосередньо під час перетину нею КПВВ і не потрібно мати її дані заздалегідь. Натомість дозвільна система сприяє виникненню черг, має численні корупційні ризики. Крім того, в її роботі часто стаються збої, що призводить до колапсу на КПВВ. Саме тому, на наш погляд, актуальним є перегляд підходу до організації перетину лінії розмежування та скасування дозвільної системи. Це також прибере штучні перешкоди для підтримки зв’язків, не впливаючи при цьому на рівень безпеки”.

Однією з найвагоміших причин відтермінування початку дії нового Порядку стало питання перетину лінії розмежування дітьми. Новий Порядок передбачає, що єдиним документом для в’їзду та виїзду дітей у віці до 14 років з окупованих територій має бути закордонний паспорт. “Це нововведення було вкрай негативно сприйнято жителями окупованих територій, тому що тепер для виїзду дитини сім’я мала оформити паспорт, який коштує майже 700 гривень. До того ж, у зв’язку з ажіотажем, подати документи для оформлення паспорту в Донецькій та Луганській областях практично неможливо”, – зазначає Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Зміни. “Ми пропонуємо повернути свідоцтво про народження у список документів, на підставі яких дитина може перетинати лінію розмежування. Це дозволить знизити соціальну напругу, при цьому не вплине на безпекову ситуацію. Така позиція знайшла підтримку всіх зацікавлених органів влади, тож, сподіваємося, що відповідні зміни будуть прийняті Урядом” – зауважила Луньова.

Позитивним нововведенням Постанови №815 є зміна підходів до врегулювання питання перевезення через лінію розмежування товарів та речей. Постанова передбачає перехід від переліку дозволених товарів до переліку таких, перевезення яких забороняється чи обмежується, який затверджується Мінветеранів. Проєкт відповідного наказу оприлюднений на офіційному сайті міністерства, до 12 листопада триває його громадське обговорення.

“Принцип, яким керувалась команда Міністерства, працюючи над Наказом та Постановою – максимальне спрощення життя громадян України, які змушені проживати на тимчасово окупованій території, та забезпечення їхніх конституційних прав, — розповів радник Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Артем Саліхов. Він також зазначив, що і зміни до Постанови, і Наказ зі списком товарів  є результатом спільної партнерської роботи та певним компромісом між позицією зацікавлених органів влади та громадських організацій. Він пообіцяв, що Мінветеранів і надалі буде контролювати ситуацію з практичним запровадженням Постанови та Наказу, за необхідності вдаючись до додаткових роз’яснень та подальшого вдосконалення порядку перетину лінії розмежування.

11 листопада об 11-00 в УНІАН (вул.Хрещатик, 4, конференц-зал.) відбудеться прес-конференція, присвячена проблемним питанням нового порядку перетину лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а також пропозиціям щодо його удосконалення. 

У заході візьмуть участь представники громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від конфлікту осіб та представник РНБО.

Донедавна процес перетину КПВВ регулювався особливим порядком СБУ, який набув чинності в 2014 році та неодноразово піддавався критиці через дискримінаційні норми, необґрунтовані обмеження та відірваність від реальних потреб людей. Новий порядок в’їзду-виїзду осіб, переміщення товарів із/на окуповані території  Донецької та Луганської областей,ще влітку затверджений Постановою Кабінету міністрів України №815, мав набути чинності 29 жовтня. Утім через шквал критики щодо змін у правилах перетину КПВВ дітьми до 16 років початок дії нового Порядку був відтермінований до 29 листопада 2019 року. Під час заходу представники громадських організацій представлять пропозиції  змін до Постанови №815, які дозволять з урахуванням безпекового фактору забезпечити дотримання прав людини та підтримку зв’язків з мешканцями окупованих територій.

Учасники прес-конференції: Сергій Сивохо, радник Секретаря Ради національної безпеки і оборони з питань реінтеграції і відновлення Донбасу, Дарина Толкач, Благодійний фонд «Право на захист»; Тетяна Дурнєва, Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»; Альона Луньова, ZMINA. Центр прав людини; Михайло Фоменко, Громадська організація «Донбас СОС»; Ірина Пецко, Благодійний фонд «Право на захист».

Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.

11 вересня 2019 року Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Громадським холдингом “ГРУПА ВПЛИВУ” оприлюднили результати соціологічного дослідження щодо політичних настроїв внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Опитування було проведено компанією Ipsos Ukraine з 15 лютого по 15 березня 2019 р. В рамках дослідження було опитано 2063 ВПО за місцем проживання респондентів. У рамках цього опитування ВПО визначені як мешканці Донецької та Луганської областей і Криму, що були змушені переїхати до інших регіонів України через конфлікт та окупацію цих територій. До вибірки цього опитування було включено ВПО, що проживають у домогосподарствах. Величина похибки становить ± 2.16% в межах 95% довірчого інтервалу.

Як відзначила Надія Пашкова, старша координаторка проекту IFES, внутрішньо переміщені особи з кожним роком все більше пов’язують своє майбутнє з новими громадами, в яких вони оселилися. Так кількість ВПО, які повністю або скоріш за все збираються залишитись у нових громадах виросла на 10% порівняно з 2018 роком і наразі складає 43%.

65% опитаних відчувають себе цілком та скоріш інтегрованими в громаду в якій проживають (16% цілком інтегровані, 49% скоріше інтегровані) та майже кожен десятий цілком або скоріше згодні з твердженням, що вони є активними членами громади (9% цілком згодні, 33% скоріше згодні).

Але, в той же час більшість ВПО продовжує скептично ставитися щодо своїх можливостей вплинути на урядові рішення загалом або завдяки участі у виборах. Зокрема, на запитання про те, чи вони згодні, чи не згодні з тим, що голосування дає можливість таким людям, як вони, впливати на прийняття рішень, 24% респондентів відповіли, що вони дуже не згодні і 30% дещо не згодні з цим твердженням, тимчасом як 34% дуже згодні або дещо згодні. Крім того, 41% респондентів цілком згодні і 35% скоріше згодні, що політики “не розуміють таких людей, як вони”.

Оскільки багато ВПО не вірять у власну можливість здійснювати вплив на прийняття рішень через участь у виборах, не дивно, що велика кількість ВПО заявили, що вони навряд чи голосуватимуть на наступних місцевих виборах. Тільки 15% сказали, що вони майже напевно, братимуть участь у виборах, тимчасом як 27% сказали, що вони скоріше за все будуть голосувати. У той же час, 14% сказали, що вони скоріше за все не братимуть участь у виборах, і так само 12% майже напевно не голосуватимуть, а 10% точно не візьмуть участь у голосуванні.

Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу ГРУПА ВПЛИВУ зауважила, що питання про участь ВПО у місцевих виборах досі залишається невирішеним, оскільки недосконалість виборчого законодавства позбавляє їх права голосу на місцевих виборах.

«Не зважаючи на масштабну адвокаційну кампанію, яку проводить Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” для захисту виборчих прав ВПО, законопроект №6240 так і не був розглянутий Верховною Радою VIII скликання. Відповідно до ст.95 Закону “Про Регламент Верховної Ради України”, цей законопроект було знято з розгляду.У тексті Виборчого Кодексу, який був прийнятий 11 липня 2019 року, підписаний Головою ВР, але не підписаний Президентом України, також відсутні положення щодо виборчих прав ВПО. Відповідно, оптимальним буде повернення Кодексу в парламент з пропозиціями щодо захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів».

Аналітик Громадянської мережи ОПОРА, Олександр Клюжев зауважив, що при роботі з попереднім складом парламенту  перспективи ухвалення законопроекту були дуже складними, в тому числі, враховуючи позиції тих фракцій, які становили парламентську більшість. Зараз ситуація є інакшою, адже ми маємо ситуацію коли контраргументів з боку команди як парламентської, так і на рівні інституту Президента не лунає, але позиції щодо вирішення питань внутрішньо переміщених осіб, розвитку відносин з тимчасово-окупованими територіями ми поки до кінця також не бачимо.  «Будемо сподіватися, що цю стратегію найближчим часом буде презентовано. Коли президент сформулює свою позицію щодо Виборчого кодексу, то це стане певною відміткою і ставленням до проблем внутрішньо переміщених осіб. Чекати залишилось недовго», – підсумував Олександр.

Завантажити результати опитування ВПО

Презентація організована Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) та Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені під час презентації, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

За матеріалами IFES Україна

Відеозапис презентації

Учасники пресконференції презентували й обговорили результати опитування внутрішньо переміщених осіб щодо участі у виборах і політичних вподобань. Національне опитування внутрішньо переміщених осіб спрямоване на вивчення їхнього рівня знань та ставлення до політичного і виборчого процесу та участі у виборах в Україні. Це опитування відображає зміну політичних поглядів та позицій внутрішніх переміщених осіб з грудня 2018 року, коли проводилося аналогічне опитування.



У дискусії взяли участь:
Надія Пашкова, старша координаторка проєктів IFES в Україні;
Тетяна Дурнєва, виконавча директора Громадського холдингу «Група впливу»;
Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі «ОПОРА»;
Олександр Стельмах, керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців.

Презентація проводиться Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) та Громадським холдингом «Група впливу» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна), Міністерства міжнародних справ Канади (Embassy of Canada in Ukraine) та британської допомоги від уряду Великої Британії (British Embassy Kyiv). Будь-які думки, викладені під час презентації, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

Виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва увійшла до складу робочої групи при Президентові з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Група працюватиме в рамках роботи Комісії з питань правової реформи.

Відповідний указ з’явився на вебсайті глави держави 22 серпня 2019 р.