27 та 28 лютого 2019 р. Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи обговорює у різних форматах виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні. Мета цих заходів – напрацювання кроків, які має здійснити українська влада для забезпечення участі ВПО у голосуванні на виборах. Представники уряду України, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, а також члени Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи та експерти намагаються знайти спільні рішення, аби прискорити процеси інтеграції ВПО у громади шляхом доступу до голосування на місцевих виборах.

Позиція Конгресу – відома. Наприкінці минулого року він закликав забезпечити виборчі права внутрішньо переміщених осіб та ухвалити законопроект №6240 (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян). Відтоді минуло небагато часу, й найвагомішою подією на шляху забезпечення ВПО усім комплексом виборчих прав, стало рішення парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя рекомендувати Верховній Раді прийняти рішення щодо законопроекту, визначившись шляхом голосування…

Перший етап обговорення проблематики українськими та закордонним експертами – конференція “Виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні: посилення інтеграції та засад демократії”, яка відбувається в Києві 27 лютого.

Як наголосив голова Комітету ВР з прав людини Григорій Немиря, “на жаль, досі на законодавчому рівні не ліквідована дискримінація по відношенню до ВПО, зокрема у тому що стосується іхніх виборчих прав”. “Сотні тисяч українських громадян позбавлені своїх прав. Це стосується не лише виборчих, а й соціальних прав. Як можуть бути вибори справедлими, якщо така велика частина громадян позбавлені права брати в них участь”, – сказав він.

Віце-Президентка Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Барбара Точе повідомила, що її місія спостерігає за виборами в Україні з 2002 року, і, зокрема була присутня і на виборах 2015 року. “Ми були дуже стурбовані тим, що така велика кількість людей не змогла проголосувати на місцевих виборах 2015 року”,- сказала вона.

У свою чергу голова офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг відзначив, що одним з пріоритетів Плану дій Ради Європи для Украіни на 2018-2021 рік є посилення демократії на місцевому рівні і покращення адаптації внутрішньо пернміщених осіб до життя місцевих громад.

“Ми, як одні з розробників законопроекту №6240, вітаємо той факт, що цей документ включено до порядку денного 10-ї сесії Верховної Ради, яка зараз триває, – відзначила виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва. – Дуже сподіваємося, що питання участі ВПО у місцевих виборах буде вирішено впродовж наступних п’яти місяців”. Також вона нагадала про рішення місцевих рад, які протягом останнього року зверталися до Верховної Ради, висловлюючи підтримку законопроекту №6240, й закликала невідкладно розглянути проект закону.

Під час підготовки публікації використано інформацію Комітету Верховної Ради України з прав людини.

Стаття Юлії Абібок у виданні “ОстроВ” (26 лютого 2019). Публікується мовою оригіналу.

Чтобы проголосовать на президентских выборах, внутренне перемещенному лицу не требуется даже так называемая справка переселенца. Правозащитники добиваются, чтобы вынужденные переселенцы могли реализовывать свое избирательное право также на выборах местных. Ключ к успеху, как считают они, в активности ВПЛ 31 марта и 21 апреля

Татьяна Дурнева, исполнительный директор Общественного холдинга “Группа влияния” (“Група впливу”), шутит, что в каждой области у ее организации есть “свои люди”. Официально в Украине полтора миллиона внутренне перемещенных лиц из Донецкой и Луганской областей, а также Крыма. Сколько человек из числа официальных ВПЛ проживает в реальности по месту регистрации, никто не знает, но эта цифра все же должна быть достаточно впечатляющей.

Обустроившись на новом месте и во многих случаях уже не желая возвращаться в оставленные дома, эти люди так и не стали полноправными членами принявших их территориальных общин. В июле прошлого года Верховный Суд поставил точку в полуторагодовом процессе, начавшемся в результате жалобы вынужденной переселенки на отдел ведения реестра избирателей в Луцке. Чиновники отказались менять ее избирательный адрес на основе регистрационных данных ВПЛ. Своим решением судьи высшей инстанции фактически подтвердили, что существующее законодательство не дает внутренне перемещенным лицам возможности выбирать местные власти. Значение имеет постоянная прописка в паспорте, а не временная регистрация в справке внутренне перемещенного лица. При этом ВПЛ обладают правом баллотироваться в местные советы.

Правозащитники, активисты и некоторые представители органов местного самоуправления ведут масштабную кампанию, добиваясь предоставления вынужденным переселенцам возможности осуществлять их избирательные права. “Один из наших слоганов: хочешь голосовать на местных выборах – проголосуй на президентских, – говорит Дурнева. – Потому что очень многое зависит от активности переселенцев на президентских выборах. Я понимаю, что если мы пропустим и это голосование, долгосрочное неучастие вынужденных переселенцев в выборах будет иметь очень негативный эффект”.

За ваши и наши права

В мае 2014 года в Донецкой области президента выбирали только жители восьми избирательных округов из 22, в Луганской – двух из 12. На парламентских выборах в октябре голосование проводилось в 12 округах Донецкой области и пяти – Луганской. В ряде населенных пунктов двух восточных областей в 2015 году не проводились местные выборы. В некоторых территориальных общинах у власти остаются советы и исполкомы, избранные еще в 2010-м; в ряде других городов и районов созданы военно-гражданские администрации.

По сути, жители Луганской и Донецкой областей и выходцы из этого региона так или иначе были изолированы от участия в политической жизни страны и управления общинами, в которых они проживают, с осени 2012 года, когда проходили последние довоенные выборы, парламентские.

“Все эти тенденции очень опасны для демократии. Опасны не только с точки зрения международного имиджа, но ввиду маргинализации людей, которых исключают из политической жизни страны. Это может толкнуть их на более опасную форму участия. Я не говорю, что так обязательно случится, но проблема в том, что об этом никто не думает – у нас все живут не одним днем, но одним сроком выборов”, – комментирует Татьяна Дурнева.

Именно поэтому гражданским активистам важно, чтобы 31 марта и 21 апреля 2019 года, в дни первого и второго туров президентских выборов, жители Донецкой и Луганской областей и вынужденные переселенцы своей явкой поддержали их усилия по отстаиванию их избирательных прав. Процедура временной смены места голосования занимает не больше 20 минут. ВПЛ следует прийти в местный отдел ведения государственного реестра избирателей и написать соответствующее заявление. Крайний срок подачи такого заявления – пять дней до голосования. Перед вторым туром процедуру придется повторить. На днях президент подписал указ, которым обозначил границы оккупированных территорий. Это означает, что выходцу из этих районов для временной смены места голосования теперь достаточно паспорта с соответствующей пропиской.

Остальным потребуются дополнительные документы – например, договор об аренде жилья в том населенном пункте, где человек хотел бы бросить бюллетень в урну для голосования. Усилия правозащитных организаций и гражданских активистов подняли еще одну проблему, о которой до войны никто не говорил: реализации избирательных прав трудовых мигрантов. Собственно об этом и идет речь в законопроекте №6240, принятия которого добиваются “Группа влияния” и другие, усилия которых поддержали международные организации, а также Конгресс местных и региональных властей Совета Европы. Став законом, он позволил бы всем мобильным категориям украинских граждан выбирать власти в том числе на местах в тех общинах, где они проживают по факту.

Попытка 6240

Депутаты Ужгородского городского совета – административного центра самой западной области Украины – были первыми, кто принял обращение к Верховной Раде с призывом поддержать законопроект №6240. “Мы провели адвокационную кампанию. Было проделано много работы, которая подготовила ужгородскую общину к тому, чтобы можно было осуществить эту адвокацию. Изначально были всевозможные мероприятия, например, организованный Институтом “Республика” форум-театр “Переселенцы и право голоса”. Во всех мероприятиях, что проводились в городе, переселенцы принимали участие. Была создана общественная организация “Закарпатье-Донбасс”. То есть, сначала была подготовлена почва, чтобы одна из фракций городского совета приняла решение вынести этот вопрос на сессию”, – рассказала “ОстроВу” советница по вопросам ВПЛ в Закарпатской области Анжела Бабкина, сама вынужденная переселенка из Донецкой области.

Ужгородский опыт стал примером для активистов из числа ВПЛ в других регионах и стимулом для ряда других местных советов. На сегодня таковых уже 12. В поддержку законопроекта о реализации избирательных прав ВПЛ и внутренних мигрантов 7 февраля выступил Попаснянский районный совет в Луганской области. Татьяна Дурнева подчеркивает, что у задействованных в этой кампании людей нет претензий к властям на местах, которые в целом стараются слышать вынужденных переселенцев. Остаются вопросы к центру.

Рассмотрения в парламенте законопроект №6240 ждет с марта 2017 года. До конца 2018-го он был рассмотрен всеми соответствующими комитетами ВР, кроме профильного, комитета по вопросам правовой политики и правосудия под руководством Руслана Князевича. Последний смог собраться и дойти, наконец, до этого пункта повестки дня только в середине января этого года, когда правозащитники уже были намерены ставить вопрос о роспуске комитета. Последнее препятствие вынесению его на голосование в Раде законопроект преодолел аккурат к своему двухлетию.

Белгород-Днестровский городской совет в Одесской области проголосовал за обращение к депутатам ВР с поддержкой законопроекта №6240 в ноябре 2018 года. Депутат Юлия Федорова, которая инициировала это голосование, рассказала “ОстроВу”, что с неочевидными для постоянных жителей мирных городов проблемами ВПЛ познакомилась благодаря участию в ряде проектов по поддержке вынужденных переселенцев в ее городе, а также знакомству с представительницами “Группы влияния”.

“Мои аргументы были очень просты и их услышали мои коллеги, – вспоминает депутат Белгород-Днестровского горсовета. – В Мариуполь, например, вынужденно переехало больше людей, чем живет в нашем городе. Я говорила: “Представьте себе, чтоб всех жителей нашего города исключили бы из избирательного процесса. Наверное, это было бы неприятно”.

Юлия Федорова подтверждает, что некоторые ее коллеги в Белгород-Днестровском, как и представители местных властей в других городах, как и политики и высокопоставленные чиновники в Киеве, опасались предоставлять рычаги влияния на органы власти людям, которые, согласно популярному мифу, голосуют “неправильно”, занимая якобы преимущественно пророссийскую позицию. В Белгород-Днестровском, между тем, как говорит она, ВПЛ мало и сегодня, когда со временем снизилась активность благотворительных организаций и волонтеров, они незаметны и неактивны.

Татьяна Дурнева, в свою очередь, отмечает, что многих вынужденных переселенцев из Донецкой и Луганской областей события 2014 года стимулировали критически пересмотреть ту жизненную позицию, которую они занимали ранее. И активное политическое участие для таких людей – это еще и искупление вины за прошлую пассивность. Именно поэтому, как считает Татьяна Дурнева, “политики не хотят работать с этим электоратом. Они пять лет его игнорировали и дискриминировали, поэтому как активные и сознательные люди, которые могут организоваться, ВПЛ для них – угроза”. У местных же властей если и был стимул действовать в интересах вынужденных переселенцев, он слабеет, поскольку те даже не могут поддержать их на выборах своим голосом.

Для человека, в принципе, естественно жалеть о том, чего он нечаянно лишился. Это тем более справедливо относительно прав и свобод. “Даже право делать выбор одинаково со всеми, даже причастность к процессу голосования, даже сама по себе такая возможность, воспользуются ли ею или нет, – это очень важно. Никто не должен чувствовать себя обиженным или ущемленным”, – подчеркивает Юлия Федорова.

Права вернули не всем и не сразу

Другие страны, в которых вооруженные конфликты привели к появлению внутренне перемещенных лиц, опытным путем выработали два варианта обеспечения их избирательных прав. ВПЛ могут выбрать возможность голосовать и баллотироваться либо по новому, либо по старому адресу. В последнем случае речь идет, конечно, о территориях, вернувшихся под контроль международно признанного правительства. Такое участие, впрочем, может быть все еще опасным для тех, кто до конфликта находился в своих прежних общинах в меньшинстве. В этом случае закон может давать право вынужденно покинувшим такие общины под угрозой расправы или репрессий жителям проголосовать удаленно.

Опыт бывших республик СССР, где в конце 1980-начале 1990-х годов происходили вооруженные столкновения, тоже может быть полезен Украине. Это, впрочем, вряд ли касается Армении и Азербайджана, где беженцы и внутренне перемещенные лица, которые не обзавелись новым собственным жильем, и через четверть века после переселения не могут голосовать на местных выборах.

В Грузии зато это право для ВПЛ было обеспечено – правда, и тут соответствующие изменения в избирательное законодательство были внесены только в начале 2000-х и затем дополнены в 2017 году. Как пояснил “ОстроВу” бывший сотрудник министерства юстиции Грузии Леван Лазишвили, житель самопровозглашенной Абхазии или Южной Осетии может получить грузинский паспорт с регистрацией на подконтрольной правительству территории. Как и вынужденный переселенец с временной регистрацией, такой человек может голосовать по временному адресу и на национальных, и на местных выборах.

Конфликт в Приднестровье, длившийся всего несколько месяцев, не привел к единовременному массовому переселению мирных граждан. Помимо непризнанного приднестровского, житель этой самопровозглашенной республики может иметь молдавское, российское или украинское гражданство. Нужды во временной регистрации у приднестровцев нет: прописка в молдавском и приднестровском паспортах совпадает.

Как пояснили “ОстроВу” несколько жителей отколовшегося от Молдовы региона, для участия в выборах президента и парламента РМ жители Приднестровья с молдавскими паспортами выезжают в подконтрольные Кишиневу населенные пункты, где для них обустраиваются специальные участки. В таких же условиях голосовали ранее жители Южной Осетии и Абхазии. Граждане Украины из Приднестровья могут голосовать в украинском посольстве в Кишиневе и консульстве в Бельцах, в то время как граждане РФ голосуют прямо на территории непризнанной республики.

Юлия Абибок, “ОстроВ”

Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» презентує інформаційно-мотиваційний відео-ролик, в якому відомі громадяни України, вихідці з Донбасу і Криму, звертаються до внутрішньо переміщених осіб з закликом змінити місце голосування, щоб мати можливість проголосувати на виборах Президента України.     

Журналіст Сергій Стуканов, вчений-релігієзнавець Ігор Козловський, право захисниця Тетяна Дурнєва – вихідці з Донецька та юристка Ельміра Катакі з Криму звертаються до вимушених переселенців у короткому інформаційно-мотиваційному відеоролику кожен зі своєю історією – історією вибору та шляху.

Соціальну рекламу, яка покликана підвищити рівень участі громадян України у виборах, підготовлено у співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем та Центральною виборчою комісією.

«Кожен з нас щодня прокидаючись може зробити усвідомлений вибір – посміхатись або сумувати, творити або мовчати, діяти або стояти на місці. Всі ми тут, на вільній території України, живемо у відносно тепличних умовах. Так, кожен має свої драми і проблеми. А як живуть ті люди, які втратили буквально все з початком війни? Звідки знаходять сили рухатись далі після 2 років полону або лаштувати свій побут і реалізовуватись професійно у нових обставинах і умовах? Що ми знаємо про відчай, страх, зневіру і про вибір діяти, творити, жити поза всім?», – говорить Ірина Бутко, режисерка і авторка ідеї відео-проекту.

«Свобода завжди пов’язана з нашим вибором і відповідальністю за нього, – говорить Ігор Козловський. – У  ці буремні часи нашої сучасної історії ми всі відповідальні за нашу країну та її рух до створення сильної правової  держави і зрілого громадянського суспільства.  Влада повинна чути і враховувати голос кожного з нас ! Ця війна перекреслила наше минуле життя, забрала наші домівки але ми, вимушені переселенці, які стали біженцями у власній країні, продовжуємо жити, мріяти, планувати подальші свої кроки у нових умовах. І ми маємо право обирати свою українську владу!»

31 березня мільйони громадян України підуть на виборчі дільниці, аби проголосувати на чергових виборах Президента. Сьогодні офіційно зареєстровано майже 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб, значна частина з яких, за даними різноманітних досліджень, не знають про процедуру зміни місця голосування та можливість реалізувати своє конституційне право голосу.

«До 25 березня триває прийом заяв для тимчасової зміни місця голосування. Якщо ви є внутрішньо переміщеною особою, проживаєте на тимчасово окупованій території чи просто знаєте, що 31 березня перебуватиме не за місцем реєстрації, в такому разі необхідно визначити виборчу дільницю, на якій ви зможете проголосувати в день виборів Президента України. Ми розробили покрокову інструкцію «Як змінити місце голосування», яка поширюється в інтернеті, а тепер ще буде відео соціальна реклама. Для нас це важливо, адже ми знаємо, що #КоженГолосВпливає», – ділиться правозахисниця Тетяна Дурнєва.

«До 2014 року здавалося, що право голосу – це невід’ємне право. Та з’ясувалося, що це привілей – тих, хто живе в демократичному суспільстві. Українці заплатили велику ціну за те, щоб користуватись цим правом. Щоб мати можливість прийти на дільницю і обрати своє майбутнє. Тож прийдімо та оберімо», – закликає журналіст Сергій Стуканов.

«Коли критикують владу, згадую фразу «Народ завжди гідний свого правителя», тому хочеться, щоб ми піклувалися про своє майбутнє та обирали президента, який теж думає про майбутнє. Не буде результату, поки не буде дій», – каже юристка Ельміра Катакі.

Герої відео:

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець з Донецька, в’язень сумління окупаційної «адміністрації» Російської Федерації на тимчасово окупованій території Донецької області в 2016-2017 роках. Після звільнення з полону з 2018 року мешкає у Києві.

Тетяна Дурнєва, громадська діячка й правозахисниця з Донецька, активно бореться за відновлення громадянських та соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій, очолюючи з 2016 року громадську організацію «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».

Ельміра Катакі, переселенка з Криму, мати трьох дітей, за фахом юристка. Чотири роки мешкає у Броварах, займається кримськотатарською вишивкою.

Сергій Стуканов, журналіст, історик, політолог з Донецька. У 2014 році виїхав до Львова, зараз мешкає і працює у Києві.

Більше інформації – на сайті ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» або на сайті Державного реєстру виборців.

#КоженГолосВпливає!

Деталі: Тетяна Дурнєва, тел.: +38 050 477 0800,   Ірина Бутко, тел.: +38 067 208 12 49, irchi.musman@gmail.com

Ця ініціатива реалізується громадською організацією Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у відео-ролику належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або уряду Великої Британії. 

На виборах Президента України, що відбудуться 31 березня, внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій можуть скористатися спрощеною процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси й проголосувати. Станом на 17 лютого 2019 р., за даними Державного реєстру виборців, 22 763 виборця вже змінили місце голосування. 68% з тих, хто подав заяву про зміну місця голосування, є громадянами України, чия виборча адреса знаходиться на території АР Крим, Донецької та Луганської областей.

Про це повідомила виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва на прес-конференції “Основні тенденції в реалізації виборчих прав ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій“. Вона нагадала, що виборці, які планують голосувати не за місцем реєстрації, повинні до 25 березня звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців й подати заяву про зміну місця голосування. На загальнодержавних виборах для внутрішньо переміщених осіб діє спрощена процедура – виборці, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованих територіях, не повинні надавати документи, що підтверджують необхідність зміни місця голосування – тільки паспорт з відповідною «пропискою».

Водночас досі, за словами Тетяни Дурнєвої, залишається актуальним питання про неможливість голосування внутрішньо переміщених осіб на місцевих виборах та у мажоритарних округах на виборах до Верховної Ради, що відбудуться восени цього року. «Ми, ініціатори адвокаційної кампанії, яка спрямована на ліквідацію політичної дискримінації ВПО, очікуємо, що найближчим часом парламент підтримає законопроект №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян, – сказала вона. – Він зареєстрований у ВР у березні 2017 року, незабаром будемо «святкувати» другу «річницю» від дня його реєстрації.

Вона повідомила, що буквально тиждень тому Звернення щодо необхідності підтримати законопроект №6240 до парламенту спрямували депутати Попаснянської районної ради. Раніше подібні звернення прийняли Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська, Криворізька, Білгород-Дністровська, Харківська міські ради, а також – Шосткинська районна рада та Запорізька обласна рада.

І хоча на загальнодержавних виборах у всіх громадян України, не залежно від їхнього місця знаходження та реєстрації місця проживання, є можливість реалізувати своє право голосу, багато хто досі не знає про це. Як повідомила Анастасія Одінцова (Благодійний фонд «Право на захист»), нещодавно фонд провів опитування на КПВВ про наміри та рівень обізнаності ВПО щодо участі у виборах. «Ми опитали 872 особи різного віку та статі, – сказала вона. – І хоча опитування не є репрезентативним (його результати не можна перенести на все населення тимчасово окупованої території), воно демонструє певні тенденції. Наприклад, з усіх опитаних лише 39% були обізнані щодо можливості проголосувати. Водночас літні люди (60 років і старше) знали про це значно менше, ніж молодші за віком респонденти. Щодо намірів мешканців тимчасово окупованої території голосувати, лише 26% опитаних висловили бажання скористатися правом голосу, тоді як 36% ще не визначилися, а 33% не збираються голосувати. Водночас найменше позитивних відповідей (22%) надали респонденти віком 60 та старше, а найбільше (38%) — респонденти віком 18–49 років.

У свою чергу коментуючи нещодавні висловлювання міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який побачив загрозу у тому, що мешканці тимчасово окупованої території Донбасу за останні тижні змінюють місце голосування, Олександра Дворецька (БФ “Восток – SOS”) відзначила: «Вже не вперше, коли міністр внутрішніх справ робить необережні  заяви, що містять мову ворожнечі по відношенню до переселенців та громадян, що живуть в окупації. Міністрові варто пам’ятати, що його задача боротися зі злочинцями, а не з виборцями. Тому організації, що опікуються питаннями захисту виборчих прав та прав переселенців обурені черговим перекладанням відповідальності на жителів сходу та Криму за неспроможність правоохоронних органів боротися з можливими фальсифікаціями».

Крім того, для спростування подібних заяв, правозахисниці порівняли офіційну інформацію про кількість перетинів лінії зіткнення в різні місяці (зокрема, в січні 2019 року та грудні 2018 року), і запевнили, що ніякого збільшення та «напливу» людей з тимчасово окупованої території не відбувалось (про що говорив міністр внутрішніх справ). Навпаки, в перший місяць виборчої кампанії (коли вже можна було міняти місце голосування), кількість перетинів лінії зіткнення була меншою, ніж в попередньому місяці.

«Ми також звернулись до Центральної виборчої комісії з запитом на інформацію щодо динаміки зміни місця голосування на цих та попередніх виборах, і отримали відповідь, що станом на 35-й день виборчого процесу позачергових виборів Президента у 2014 році процедурою тимчасової зміни місця голосування скористався 5361 виборець. Це лише у два рази менше, ніж зараз. І це цілком природньо, адже, по-перше, для внутрішньо переміщених осіб немає іншої можливості проголосувати, аніж подати заяву про тимчасову зміну місця голосування. А по-друге, громадські організації спільно з органами влади розпочали інформаційну кампанію заздалегідь, а не в останній тиждень до виборів», – пояснила Тетяна Дурнєва.

За словами Валерії Вершиніної (Програма «Радник з питань ВПО», Stabilization Support Services), дуже важливо, аби внутрішньо переміщені особи взяли участь у виборах Президента України. Відеоролик «Як обрати Президента України, якщо ти – переселенець? Інструкція для переселенця», який підготували у Програмі «Радник з питань ВПО», станом на сьогодні охопив понад 40 000 осіб, – сказала вона. – Ми сподіваємось, що переселенці скористаються інструкцією та зможуть взяти участь у виборах. Сприйняття переселенців як електорального поля сприятиме зменшенню дискримінації в Україні. На жаль, жоден з кандидатів до цього часу не сформулював свою політику щодо ВПО».

На гарячу лінію ГО «Донбас СОС» також регулярно надходять звернення з питань, що стосуються можливості участі у виборах від ВПО з  різних регіонів  України.

Основною тематикою запитів по цій темі можна назвати:

1. Загальний алгоритм зміни місця голосування за місцем проживання ВПО
2. Контакти та адреси відділів ведення реєстру виборців

Наймолодшому клієнту «гарячої лінії» виповниться 18 років за 10 днів до дня виборів, а найстаршій з тих, хто дзвонив -76 років.

Крім безпосередньо дзвінків на «гарячу лінію», питання про участь ВПО у виборах надходять також на фейсбук сторінки правозахисних організацій. В соцмережах набуває обертів флеш-моб #КоженГолосВпливає, який покликаний показати виборцям, що вони можуть проголосувати на виборах Президента України навіть перебуваючи не за місцем реєстрації. Все це свідчить про високу мотивацію внутрішньо переміщених осіб брати участь в виборах і бажання голосувати.

Одним із проблемних питань, згідно звернень до правозахисних організацій, залишається можливість участі в голосуванні громадян, які виїхали з тимчасово окупованих територій, але не мають зареєстрованого місця проживання. Серед таких виборців значна частина – молоді люди, які після закінчення ВНЗ втратили місце реєстрації в гуртожитку при ВНЗ, і не мають можливості отримати нове місце реєстрації на підконтрольній території України.

Центральній виборчій комісії та народним депутатам варто переглянути застарілі бюрократичні норми, які прив’язують можливість реалізації виборчих прав до офіційно зареєстрованого місця проживання, – вважають правозахисниці.

 Телефони для довідок: 050 477 0800 або 068 352 35 75 (ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

18 лютого о 10:30 у прес-центрі інформаційно-аналітичного агентства “Главком” (м. Київ, вул. Шовковична, 8/20) відбудеться прес-конференція “Основні тенденції в реалізації виборчих прав ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій“.

На виборах Президента України, що відбудуться 31 березня, внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій можуть скористатися спрощеною процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси й проголосувати. Чимало осіб уже звернулися у відділи ведення Державного реєстру виборців й отримали посвідчення про зміну місця голосування. Водночас деякі високі посадові особи висловлюють сумніви в доцільності існування спрощеної процедури, говорячи про можливість фальсифікацій.

– Чи обґрунтовані ризики суттєвих фальсифікацій з голосами виборців з тимчасово окупованих територій? Як політики маніпулюють цифрами?
– Яка динаміка зміни місця голосування у розрізі регіонів та постійної виборчої адреси виборців?
– Скільком громадянам вже відмовлено в зміні місця голосування? З якими перешкодами стикаються виборці, які проживають не за місцем реєстрації або не мають зареєстрованого місця проживання?
– Моніторинг перетину лінії зіткнення та результати опитування громадян щодо участі у виборах.

На ці та інші питання даватимуть відповіді представниці правозахисних організацій:
– Тетяна Дурнєва (ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”);
– Олександра Дворецька (БФ “Восток – SOS”);
– Анастасія Одінцова (БФ “Право на Захист”);
– Валерія Вершиніна (Програма “Радник з питань ВПО”, Stabilization Support Services).

Телефони для довідок: 0504770800 або 0683523575
(ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”)

Сюжет телеканалу ZIK від 1-го лютого 2019 р. Коментарі й роз’яснення: Олександр Стельмах (керівник служби розпорядника ДРВ), Ольга Айвазовська (координаторка Громадянської мережі ОПОРА), Тетяна Дурнєва (виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”), Георгій Тука (заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України).

Сюжет 4-го каналу. Станом на 28 січня 2019 року в Україні лише на обліку стоїть понад 1 мільйон 300 тисяч внутрішньо переміщених осіб з Криму та тимчасово окупованих територій Донбасу. Точної цифри українців, які живуть не за пропискою – навіть немає. Що потрібно зробити, аби таки проголосувати на прийдешніх президентських виборах – у сюжеті Анни Ткаченко.



Коментарі: Максим Коротких (переселенець з Луганщини), Олександр Стельмах (керівник служби розпорядника ДРВ), Тетяна Дурнєва (виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”).

Сюжет 5-го каналу від 30-го січня 2019 р… Паспорт із пропискою на тимчасово окупованій території. Це все, що потрібно виборцям із Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей, щоби змінити місце голосування. Торік ЦВК спростила цю процедуру для переселенців. І з 31 грудня внутрішньо переміщені особи вже поступово подають заяви до відділу ведення Державного реєстру виборців.


Коментарі заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО України Георгія Туки та виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої.

“На виборах Президента-2019 очікується підвищений рівень участі виборців, які не могли голосувати на трьох попередніх виборах в Україні. Зокрема, йдеться про внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій”, – розповіла виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва під час прес-конференції “Виборчі права мобільних категорій громадян на всіх видах виборів”. – За даними Центральної виборчої комісії, за перші два тижні від початку виборчої кампанії, тобто за період від 31 грудня 2018 р. до 15 січня 2019 р. скористались механізмом тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси 1130 виборців, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Крім того, цією процедурою скористалися 37 виборців з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим”.

На виборах Президента України у 2014 році 81,8% виборців Донецької області (близько 2 млн громадян) не змогли проголосувати через окупацію окружних комісій та терористичну загрозу. На парламентських виборах восени 2014 року відносно незначна кількість виборців з “пропискою” на тимчасово окупованій території скористалася процедурою тимчасової зміни місця голосування. Навіть ті, хто зміг проголосувати, отримував лише один бюлетень, не маючи можливість обирати депутата в мажоритарному окрузі. На місцевих виборах 2015 року внутрішньо переміщені особи не голосували взагалі, за виключенням двох громадян, які домоглися участі в виборах через суд.

“Фактично це будуть перші вибори, на яких всі громадяни, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької, Луганської областей та Криму, зможуть безперешкодно обрати виборчу дільницю на підконтрольній території та реалізувати своє право на обрання Президента України. Для цього лише потрібно взяти паспорт та до 25 березня подати заяву в найближчий відділ ведення Реєстру виборців. Жодних документів, які б обґрунтовували необхідність зміни місця голосування для таких виборців не потрібно”, – пояснила Тетяна Дурнєва.

“Суттєве зростання кількості громадян, які тимчасово змінили місце голосування, має стати переконливим сигналом необхідності системного захисту виборчих прав громадян, які є мобільними всередині країни. Якщо внутрішньо переміщені особи та трудові мігранти будуть активно змінювати місця голосування,  то це буде ще одним доказом масштабності запиту на участь у місцевих та парламентських виборах”, – сказав Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА.

Питання участі внутрішньо переміщених осіб у місцевих виборах досі залишається на порядку денному. Законопроект №6240 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян” було зареєстровано в парламенті ще 27 березня 2017 року, але документ досі не був розглянутий депутатами навіть у першому читанні. Нарешті 17 січня 2019 року парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя ухвалив довгоочікуване рішення щодо проекту Закону, який дозволить мобільним всередині держави громадянам та внутрішньо переміщеним особам реалізувати виборчі права на виборах усіх рівнів! У своєму висновку Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти рішення щодо законопроекту №6240, визначившись шляхом голосування.

Разом з тим, завдяки адвокаційній кампанії, яку проводить Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, місцеві ради почали звертатися до Верховної Ради з проханням захистити виборчі права ВПО та розглянути законопроект №6240. Подібні рішення вже прийняті у Вінниці, Ужгороді, Маріуполі, Кривому Розі, Херсоні, Коростені, Добропіллі, Харкові, Білгород-Дністровському, Шосткинському районі та Запорізькій області.

“Місто Ужгород було першим містом, яке підтримало виборчі права ВПО. Більшість депутатів проголосували на сесії міської ради в квітні 2018 року за те,  щоб звернутись до Верховної Ради щодо невідкладного розгляду законопроекту №6240. Це означає, що нас вважають ресурсом та частиною громади. Після цього інші міста підтримали дану ініціативу,  наразі таких міст вже більше 10-ти. Продовжуємо спілкуватись з депутатами Верховної Ради на зустрічах, актуалізуємо питання необхідності підтримки законопроекту 6240, коли він буде винесений на голосування,  відправляємо листи-звернення, – наприклад, в грудні такі звернення отримали всі члени комітету правової політики”, – повідомила Анжела Бабкіна, ГО “Закрапаття-Донбас”, радниця з питань ВПО в Закарпатській області.

Запорізька обласна рада стала першою з обласних, яка звернулась до народних депутатів, щодо забезпечення виборчих прав ВПО. 20 грудня 2019 року місцеві депутати прийняли рішення звернутись до Верховної ради України з проханням невідкладно розглянути Законопроект 6240 та надати можливість переселенцям брати участь у місцевих виборах.

“Таке рішення обласної ради є важливим сигналом для майже 56 тисяч ВПО, які мешкають в області, що демонструє визнання переселенців членами запорізьких громад. Саме на місцевому рівні, починаючи з 2014 року вирішувалось та вирішується безліч питань – розселення, гуманітарна допомога, працевлаштування, поновлення документів, просто людська підтримка. Зараз саме тут ми сплачуємо податки, саме тут виростають наші діти, ми працюємо, відпочиваємо, навчаємось, тому для місцевої влади абревіатура “ВПО”, це не три літери і не суха статистика, це – живі обличчя, живі історії. Ми закликаємо депутатів Верховної Ради дослухатись місцевих рад та прийняти відповідне рішення, забезпечивши реалізацію конституційних прав громадян України, які стали жертвами міжнародного збройного конфлікту”, – сказала Анастасія Перепелиця, Радниця з питань ВПО в Запорізькій області, Донбаська ініціатива “Міст” (м. Запоріжжя).

Учасники прес-конференції також підняли питання необхідності посилення інформаційно-просвітницької кампанії про можливість зміни місця голосування для виборців, які 31 березня перебуватимуть не за місцем реєстрації.

“У питанні інформування виборців важлива злагоджена робота представників Центральної виборчої комісії, Державного реєстру виборців, Міністерства юстиції, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, Міністерства інформаційної політики та громадських організацій. Ми вітаємо готовність держави підвищити рівень участі громадян у виборах та закликаємо Центральну виборчу комісію максимально спростити процедуру зміни місця голосування без зміни виборчої адреси для всіх виборців”, – повідомила Тетяна Дурнєва.

Щодо ризику не проведення виборів в деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей, Олександр Клюжев додав: “Ми досі не знаємо зміст висновку Донецької та Луганської ВЦА щодо можливості організації голосування у територіальних округах регіону. В умовах правової невизначеності питання важливо уникнути навіть натяку на необґрунтовані чи політизовані рішення під час визначення  підконтрольних державі територій, де вибори не можуть бути проведені. Це питання загальної легітимності виборів Президента України”.

Телефони для довідок для ЗМІ: 050 477 0800 або 068 352 35 75

Цей захід реалізується ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проекту «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому документі, належать автору і не обов’язково відображають погляди уряду Великої Британії.

Чи виконує Україна положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права? Відповіді на це та інші численні питання шукали представники органів влади, громадянського суспільства та міжнародного співтовариства на круглому столі про громадянські та політичні права “Без тіні сумнівів”.

Незабаром офіційний Київ звітуватме перед ООН в рамках Універсального періодичного огляду (УПО) про те, наскільки в нашій державі створені передумови для дотримання базових громадянських прав і чи усуваються перешкоди.

Натомість недержавні організації, члени Мережі хабів України та Мережі правового розвитку під час круглого столу презентували Тіньовий (альтернативний) звіт виконання Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Погляди громадських організацій, звичайно, можуть суперечити офіційній позиції України, але водночас і доповнюватимуть її.

Під час круглого столу заступник міністра юстиції Сергій Петухов поінформував, що урядовий звіт уже скеровно в європейську штаб-квартиру ООН у Женеву. “Все що могли, ми врахували. На попередньому етапі відбулося громадське обговорення й усі зацікавлені сторони могли подати своє бачення того, як Україна дотримується Міжнародного пакту”, – сказав він.

У свою чергу радник з демократичного врядування стратегічної групи ПРООН Маркус Бранд наголосив на важливості постійного діалогу між державними органами влади та громадянським суспільством…

Ірина Бірюк з Чернігівського громадського комітету захисту прав людини докладно розповіла про стан справ в Україні з протидією торгівлі людьми в Україні.

Виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва висловила позицію українських НДО щодо проблем доступу до окремих видів виборів та участі у місцевій демократії трудових мігрантів та внутрішньо переміщених осіб.

Інга Дуднік з ГО “Територія успіху” розповіла про проблеми з дотриманням прав людини в місцях позбавлення волі…

Загалом усі присутні наполегливо закликали усувати перешкоди на шляху дотримання Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. За усталеною практикою, наслідком звітування стануть рекомендації від інших держав щодо конкретних напрямків та кроків, які має реалізувати українська влада задля створення дівих механізмів реалізації громадянських та політичних прав.