ЗаконодавчаІніціатива – Page 2 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Tag ArchiveЗаконодавчаІніціатива

04 вересня 2023 року Президентом в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (реєстраційний номер 0225). 

Приводом для подібної ініціативи стало утворення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України та затвердження Статуту Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України Комітетом Міністрів Ради Європи в Резолюції CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року. 

Законопроєктом пропонують:  

  • приєднатися до Розширеної часткової угоди, яка набере чинності для України з дати отримання Генеральним секретарем Ради Європи повідомлення про приєднання.
  • імплементувати Резолюцію CM/Res(2023)3 та Статут Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України в законодавство України. 

Реєстр збитків – це міжнародна організація, платформа для міжурядової співпраці, яка діятиме в інституційних рамках Ради Європи. Він матиме статус юридичної особи, яка фізично буде розміщена у Гаазі в Нідерландах та матиме представництво в Україні.

До безпосередніх функцій Реєстру належатиме:

  • реєстрація заяв для подальшого розгляду та прийняття рішень;
  • прийняття та оброблення інформації з отриманих заяв; 
  • класифікація та систематизація поданих заяв;
  • оцінювання на відповідність вимогам щодо включення до Реєстру.

При цьому Реєстр не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків та вирішувати питання щодо розподілу будь-яких виплат чи компенсацій. Проте запровадження Реєстру стане передумовою для створення інституцій, які відповідатимуть і за ці питання. 

До Реєстру можна буде подати заяву про відшкодування збитків, які були спричинені міжнародно-протиправними діями РФ в Україні або проти неї з 24 лютого 2022 року.

Таку заяву зможуть подати постраждалі юридичні особи та громадяни, а також держава Україна в особі її державних або місцевих органів влади. Реєстр включатиме інформацію не лише про зруйноване чи пошкоджене майно, а й докази щодо інших видів завданих збитків, які підлягатимуть компенсації. Це і шкода фізичним особам, пов’язана із тілесними або психічними травмами, смертю близького члена сім’ї, вимушеним переселенням, втратою доходів та інші категорії збитків.

Як, коли і в якій формі можна буде подати заяву, поки не вирішено. Відповідний порядок мають затвердити органи управління Реєстром, коли їх сформують. 

Будь-яка держава-член або держава-спостерігач Ради Європи та Європейський Союзу, а також будь-яка інша держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року «Сприяння здійсненню правового захисту та забезпечення відшкодування збитків за агресію проти України», може приєднатися до Реєстру в якості учасника. Відомо про 44 держави, які виявили бажання приєднатися до цієї ініціативи як тільки її організаційні питання будуть вирішені. 

Посилання:

Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України”

28 серпня 2023 року групою народних депутатів в Парламенті зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо гарантування прав внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання (реєстраційний номер 9653). 

Необхідність змін ініціатори обгрунтовують труднощами та порушення прав і так вразливої категорії населення, які виникають через: 

  • регламентацією виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) на проживання підзаконними нормативними актами (постановами Уряду), які зазнають постійних змін;
  • зміною підходу до виплати допомоги ВПО на проживання останніми нововведеннями, які набули чинності з 01 серпня 2023 року;
  • виключенням із отримувачів допомоги на проживання осіб, які стали ВПО через техногенну катастрофу на Каховській ГЕС.

Законопроєктом пропонують:  

  • встановити категорії ВПО, які мають право на отримання допомоги на проживання, зокрема ті які: 
  • перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
  • перемістилися з територій внаслідок техногенних аварій та катастроф, спричинених збройною агресією;
  • мають зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення внаслідок збройної агресії; 
  • визначається, що допомога призначається на кожного члена сім’ї у закріпленому розмірі без обмеження максимального розміру. 
  • період виплати допомоги не обмежується однорічним терміном; 
  • встановлюється виключний перелік підстав за наявності яких виплата такої допомоги припиняється. 

Законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання. Допомога на проживання ВПО підлягає комплексному перегляду підходу до всіх її критеріїв. Для початку необхідно врахувати визначення терміну ВПО та встановлення гарантій призначення допомоги із врахуванням такого визначення. Доцільно також відмовитися від закріплення цілі використання допомоги “на проживання”. ВПО – це одна з найбільш уразливих категорій отримувачів, і обмеження способу використання призводить до відсутності можливості охопити інші життєво необхідні  потреби: лікування, харчування, оздоровлення тощо. Визначення грошового еквіваленту на рівні закону позбавляє можливості оперативно реагувати на зміну розміру відповідно до інфляційних процесів, які відбуваються в державі. Важливо також враховувати наявність джерел фінансування для виплати допомоги, оскільки відсутність відповідних бюджетних асигнувань може призвести до збільшення кількості судових проваджень через неможливість держави виконати взяті на себе зобов’язання.  

Посилання:

  • Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо гарантування прав внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання детальніше за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42579.  

14 серпня 2023 року групою народних депутатів в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстраційний номер 9612). Документ стосується звільнення від оподаткування компенсацій за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна. Також пропонується уточнення правил надання самих компенсацій.  

Необхідність змін ініціатори обгрунтовують наступним: 

  • профільний закон про компенсацію за пошкоджене чи знищене  майно внаслідок війни не вносив змін до Податкового кодексу України; 
  • наразі передбачається звільнення від сплати податків та зборів за знищене чи пошкоджене нерухоме майно, проте не передбачаєься будь-яких податкових звільнень для отримувачів компенсації. Сума таких компенсацій або вартість послуг з відновлення пошкодженого житла формально має оподатковуватися 18% податку на дохід фізичної особи  та 1,5% військового збору.

Законопроєктом пропонують:  

  • звільнити від оподаткування суму (вартість) компенсації.
  • дозволити громадянам України включати до складу податкової знижки вартість послуг з відновлення пошкодженого житла.  
  • внести зміни до профільного Закону про компенсацію якимии передбачити новий вид компенсації, а саме грошову компенсацію за самостійне відновлення майна або на придбання нового майна замість знищеного.

Окремі з цих пропозицій вже є впровадженими. Так, змінамами щодо оподаткування у період дії воєнного стану (набрали чинності 01 серпня 2023 року) вже визначено, що до доходу не включається сума компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна. Відповідно, пропозиції потребують детального обговорення (періоду звільнення не тільки на період воєнного стану), можливість вже зараз покрити компенсацію за майно, яке було відновлене (слід враховувати відновлення за кошти донорів). 

Посилання:

  • Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування компенсацій за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна та до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” щодо уточнення правил надання таких компенсацій детальніше за посиланням. 
  • Податковий кодекс детальніше за посиланням. 

Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо звільнення від оподаткування компенсацій за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна”

08 серпня 2023 року групою народних депутатів в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України (реєстраційний номер 9591). 

 Громадяни України, які почали навчатись на тимчасово окупованій території після 20 лютого 2014 року станом на зараз позбавлені права проходження атестації для визначення та оцінки результатів навчання. Водночас, через повномасштабне вторгнення значна кількість таких громадян переміщуються на  підконтрольну Уряду України територію. Існуючі обмеження створюють перешкоди для їх подальшого навчання, працевлаштування та забезпечення базових потреб. Усунення обмежень на законодавчому рівні сприятиме безперешкодній реалізації права на продовження освіти. Для цього пропонують запровадити механізм, що визначить процедуру проходження атестації та продовження навчання в українських закладах освіти.

Для досягнення мети проєкту планують внесення змін до спеціалізованих нормативно-правових актів, які визначають механізм реалізації права на освіту, а саме до Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, Закону України “Про освіту”, Закону України “Про фахову передвищу освіту”. А також до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. 

В зазначені нормативно-правові акти доповнять норми, якими встановлять, що:

  • атестація здійснюється за рахунок бюджетних коштів; 
  • особи, які проходили навчання на тимчасово окупованій території України можуть пройти атестацію для визнання результатів навчання та кредитів ЄКТС1 (періодів навчання) в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. особам, які проходять атестацію для здобуття вищої освіти, можуть бути зараховані результати навчання та кредити ЄКТС в обсязі не більше 75 відсотків загального обсягу освітньої програми;
  • атестація не проводиться:
  • зі спеціальностей (професій), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
  • для визнання результатів навчання та кредитів ЄКТС на другому (магістерському) (крім освітніх програм підготовки магістрів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування на основі повної загальної середньої освіти або фахової передвищої освіти) та третьому (освітньонауковому/освітньо-творчому) рівні вищої освіти.
  • за результатами атестації може бути прийняте одне з таких рішень:
  • надання рекомендації для вступу для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти за індивідуальною освітньою траєкторією, в тому числі зі скороченням строку навчання;
  • надання рекомендації для проходження кваліфікаційної атестації для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти, проходження атестації здобувачів для здобуття фахової передвищої освіти;
  • присудження освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти або ступеня фахової передвищої освіти, а також відповідної професійної кваліфікації;
  • відмова у зв’язку з негативним результатом атестації. При відмові передбадбачене право двічі повторно пройти атестацію не раніше ніж через три місяці, та не раніше ніж через рік після завершення попередньої атестації.

У випадку прийняття законопроєкту він буде введений в дію через три місяці з дня набрання чинності. Протягом цього періоду Уряд має затвердити відповідні порядки. 

Розроблення та запровадження механізмів проведення атестації для визнання результатів та періодів навчання на тимчасово окупованих територіях є складовою частиною реінтеграції та відновлення доступу наших громадян до українського освітнього та культурного простору. Мета законопроєкту відповідає Операційному плану заходів з реалізації у 2023-2025 роках Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. Водночас, прийняття норм це лише один із етапів, який має супроводжуватися проведенням інформаційно-роз’яснювальних кампаній та створенням окремих інформаційних ресурсів.

Посилання:

  • Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України детальніше за посиланням.

1.ЄКТС – це Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система. Система дозволяє кількісно оцінити навчальні програми, дисципліни та навантаження студента, а також забезпечує єдину процедуру оцінювання навчання, дозволяє виміряти і порівняти результати навчання студентів, допомагає академічному визнанню і зарахуванню результатів навчання у різних навчальних закладах.

Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип “ГРУПИ ВПЛИВУ” помаранчевого кольору.  Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України”.

04 серпня 2023 року групою народних депутатів в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану (реєстраційний номер 9559). 

На думку ініціаторів в національному законодавстві відсутні чіткі механізми забезпечення можливості долучення органів місцевого самоврядування до матеріального забезпечення Збройних Сил України (крім підрозділів територіальної оборони в умовах воєнного стану. Відсутність таких норм в подальшому може призводити до неоднозначного їх трактування контролюючими органами. Що в свою чергу призведе до можливих безпідставних звинувачень у нецільовому використанні коштів місцевих бюджетів.

Метою прийняття законопроєкту є:

  • розширення переліку делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі оборонної роботи; 
  • спрощення можливості проведення пленарних засідань місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій. 

Для досягнення мети проєкту пропонується внести зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, якими передбачити: 

  • доповнити повноваження в галузі оборонної роботи правами:
  • надавати фінансову та матеріальну підтримку сектору безпеки і оборони у період дії воєнного стану; 
  • здійснювати підготовку, подання на затвердження, організацію виконання та реалізацію місцевих програм у сфері сектору безпеки і оборони. 
  • надати можливість проводити пленарні засідання в режимі відеоконференції або аудіоконференції у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Умови проведення дистанційних засідань: 
  • порядок визначається сільським, селищним, міським головою, або особою, яка виконує ці повноваження чи головує на засіданні колегіального органу;
  • проводяться за наявності можливості ідентифікувати осіб, які бере участь у засіданні та фіксацію результатів голосування щодо кожного питання;
  • з питань невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та виконання повноважень в галузі оборонної роботи; 
  • не стосуються питань які потребують таємного голосування;
  • рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів, членів виконавчого комітету і населення не пізніш як за 24 години до його початку. 

Посилання:

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану детальніше за посиланням. 

Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану”

Нещодавно в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до статті 23-1 Закону України “Про звернення громадян”. Зміни стосуються голосування за розгляд електронної петиції за допомогою “Дія” (реєстраційний номер 9416).

З 2015 року українці можуть подавати електронні петиції. З електронними петиціями можна звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування. Звернення відбувається через офіційний веб-сайт. Петиції, адресовані Президенту, Парламенту, Уряду потребують щонайменше не 25000 підписів протягом трьох місяців з дня оприлюднення. 

До Президента можна звернутися із питаннями:

  • ініціювання указів;
  • ініціювання, підписання, ветування законів; 
  • амністія;
  • нагородження державними нагородами; 
  • укладення, затвердження, денонсація міжнародних договорів.  

До Парламенту можна звернутися із питаннями:

  • ініціювання та ухвалення законів;
  • внесення пропозицій до законопроєктів;
  • ініціювання постанов; 
  • затвердження рішень про отримання Україною позик;
  • затвердження та внесення змін до Державного бюджету України.

До Уряду можна звернутися із питаннями:

  • ініціювання законів;
  • ініціювання постанов; 
  • розробки державних програм соціального, економічного, культурного, науково-технічного спрямування;
  • реалізації державної політики у сфері відання міністерств.

До органів місцевого самоврядування можна звернутися із питаннями: 

  • щодо місцевих програма соціального, економічного, культурного розвитку; 
  • щодо місцевих бюджетів, податків та зборів;
  • житлово-комунальних послуг та міської інфраструктури; 
  • благоустрою; 
  • містобудування, планування та забудова територій.

Багато українців активно користуються можливістю подання петицій. Однак, цей процес не є простим. Законопроєктом пропонується передбачити можливість подання петиції через “Дію”. 

Посилання:

Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору.  Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо електронної петиції за допомогою “Дія”.

13 липня 2023 року групою народних депутатів в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про охорону дитинства” щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей (реєстраційний номер 9495). 

Для досягнення мети проєкту пропонується внести зміни до Закону України “Про охорону дитинства”, якими передбачити: 

  • визначення “депортована дитина” як протизаконне (незаконне) переміщення державою-агресором на територію такої держави або на територію її союзників за відсутності підстав, що передбачені законами України та\або допускаються міжнародним правом вважатиметься депортацією. 
  • визначення “примусово переміщена дитина” як протизаконне (незаконне) виселення, переселення державою-агресором в межах тимчасово окупованої території України, за відсутності підстав, що передбачені законами України та\або допускаються міжнародним правом вважатиметься примусовим переміщенням. 
  • норму про затвердження Кабінетом Міністрів України порядку повернення на територію України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, реінтеграції та адаптації депортованих, примусово переміщених дітей.

На сьогодні, в національному законодавстві відсутній необхідний механізм (дорожня карта) щодо повернення українських дітей, возз’єднання їх з родиною. Відсутні також поняття депортація та примусове переміщення дитини. Проте із поданого Законопроєкту не зрозуміло як закріплені в законодавстві України терміни “депортована дитина” та/або “примусово переміщена дитина” будуть співвідноситися із нормами міжнародного права. Підпунктом d) частини 2 статті 7 Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду. Ним визначено, що «депортація або насильницьке переміщення населення» означає насильницьке переміщення відповідних осіб шляхом виселення або інших примусових дій з території, на якій вони законно перебувають, за відсутності підстав, що допускаються міжнародним правом. В цій частині запропонована термінологія потребує доопрацювання. 

В свою чергу, такі кроки є доречними з огляду на оприлюднену в червні цього року спеціальну доповідь Омбудсмена “Нерозквітлі. Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація”. Серед рекомендацій була визначенанеобхідність впровадження порядку взаємодії державних та місцевих органів влади під  час  та  після повернення дітей, примусово переміщених на тимчасово окуповану територію України та/або депортованих на територію Росії чи Республіки Білорусь. 

Посилання:

  • Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про охорону дитинства” щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей детальніше за посиланням.
  • Спецільна доповідь Омбудсмена “Нерозквітлі. Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація” за посиланням.

Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей”

11 липня 2023 року в Верховній Раді України групою народних депутатів зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України (реєстраційний номер 9480). 

Метою Законопроєкту є захист прав дітей, які виїжджають за межі України у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Також, зміни спрямовані на уніфікацію українського законодавства з законодавством країн Європейського Союзу (ЄС). 

Необхідність прийняття змін зумовлена різницею в законодавстві України та країн ЄС щодо підходів до прав та обов’язків держав по відношенню до дітей у віці від 16 до 18 років. Відповідно до законодавства України дитина, яка досягла 16 років має право на вільний самостійний виїзд за межі України без супроводу батьків або інших законних представників. Водночас, у більшості країн ЄС пересування дітей без супроводу батьків (законних представників) до досягнення ними 18 років забороняється. 

У зв’язку з повномасштабним вторгненням на територію України певна кількість неповнолітніх громадян України у віці від 16 до 18 років опинилися в країнах ЄС без супроводу. Оскільки в країнах ЄС такі неповнолітні вважаються дітьми без супроводу, то до них застосовуються комплексні заходи. Зокрема, вони можуть підпадати під поліцейський нагляд, нагляд з боку соціальних служб, поміщені у спеціальні шелтери тощо. Також, станом на липень 2023 року українське законодавство не передбачає механізму контролю за виїздом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за межі України. Відсутня інформація про долю таких дітей за кордоном.

В червні 2022 року до Постанови Кабінету Міністрів України  від 10 листопада 2021 року №1167 “Про затвердження Порядку організації виїзду дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок” були внесені зміни із врахуванням умов збройної агресії. Змінами передбачено механізм контролю за переміщенням дітей у разі виїзду на оздоровлення чи відпочинок. Проте Порядок не розповсюджується на інші випадки переміщення. 

Законопроєктом пропонують внести зміни до Цивільного кодексу України, якими передбачити, що:

  • право на вільний самостійний виїзд за межі України дитина набуватиме після досягнення повноліття, тобто 18 років;
  • дитина, яка не досягла 18 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків вихователів, опікуна, піклувальника, наданою у визначеній законом формі, та у супроводі одного з них або іншої уповноваженої ними особи, крім випадків, передбачених законом;
  • дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування має право на виїзд за межі України за погодженням з органом опіки та піклування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Посилання:

  • Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України детальніше за посиланням.

Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору.  Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо захисту прав дітей при тимчасовому виїзді за межі України”.

Нещодавно в Парламенті зареєструвати Проєкт Постанови про спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини “Нерозквітлі. Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація” (реєстраційний номер 9413). 

Основна увага в доповіді приділена опису прав дитини, щодо яких відбулося незаконне втручання, були порушені через російське повномасштабне вторгнення. 

Доповідь містить 4 розділи:

  • особливості становища дітей на тимчасово окупованих територіях України та дітей, переміщених до Росії;
  • політична оцінка та правова кваліфікація дій держави-агресорки щодо українських дітей; 
  • дії влади України, направлені на повернення українських дітей та захист їх прав; 
  • грубі порушення прав дитини внаслідок збройної агресії.

Для написання доповіді використовувалися дані, отримані за результатами діяльності Офісу Уповноваженого, співпраці з іншими компетентними органами України. До уваги брались свідчення жертв порушень та їхніх родичів, аналітичні матеріали та звіти від національних та міжнародних організацій, відомості з офіційних сайтів органів влади держави-агресора, а також відомості з відкритих джерел.

За результатами доповіді Омбудсменом сформовані рекомендації органам державної влади направлені на розбудову національного механізму підтримки та захисту дітей. Серед яких, необхідність розроблення, прийняття та впровадження:

  • порядку взаємодії державних органів, органів місцевого самоврядування  під  час  та  після повернення дітей, примусово переміщених на тимчасово окуповану територію України та/або депортованих на територію РФ чи Республіки Білорусь;
  • програми допомоги та забезпечення підтримки дітей, підданих депортації на територію РФ, примусовому переміщенню на тимчасово окуповані території України, після повернення на територію України. 
  • програми з надання психологічної та медичної реабілітації дітям, які постраждали  або стали свідками насильства в умовах збройного конфлікту; 
  • плану евакуації інтернатних закладів та установ, а також алгоритму дій співробітників в ході такої евакуації; 
  • алгоритму верифікації зафіксованих випадків примусового переміщення на  тимчасово окуповані території України та депортації українських  дітей до РФ. 

Окремим аспектом є звернення до міжнародних організацій із проханням:

  • активізувати зусилля з отримання від уповноважених органів РФ інформації щодо кількості та місцезнаходження депортованих українських дітей; 
  • отримати доступ та провести моніторинг інституцій, в яких перебувають депортовані українські діти; 
  • сприяти комунікації між представниками України та РФ щодо ефективного та  безпечного передавання дітей, депортованих до РФ, в Україну; 
  • сприяти напрацюванню моделі механізму/платформи для повернення в Україну всіх дітей, депортованих до РФ.

Згідно з даними державного порталу “Діти війни” станом на 25 квітня 2023 року було  ідентифіковано 19 393 депортованих дітей,  361 дитину вдалося повернути в Україну.  

Посилання:

  • Проєкт Постанови про спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини “Нерозквітлі. Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація” детальніше за посиланням.
  • Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини “Нерозквітлі. Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація” детальніше за посиланням.

Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо спеціальної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”

Групою народних депутатів зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення права благодійних організацій бути замовником будівництва об’єктів на користь бенефіціарів. Передбачається зокрема відновлення таких об’єктів шляхом нового будівництва або будівництва замість тих, що зазнали пошкоджень або зруйновані внаслідок війни (реєстраційний номер 9414).  

Проєктом пропонується внести зміни до Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. 

Ініціатори вважають за необхідне надати благодійним організаціям можливість бути замовником будівництва на користь бенефіціарів (набувачів благодійної допомоги). Передбачено, що у разі, коли новий об’єкт зводиться замість того, що зазнав пошкоджень або зруйнований, набувачі матимуть право на безоплатне отримання частини відновленого об’єкту. Для цього вони мають подати документ, що посвідчує право власності на відповідну частину об’єкту нерухомого майна, на місці якого зводиться новий.

Безперечно, наразі в Україні діяльність благодійних організацій, які надають допомогу особам, які постраждали від війни є масштабною. Зокрема великі зусилля направлені на допомогу особам, чиє житло зруйноване або пошкоджене.  Водночас, запропонована пропозиція, на нашу думку, повинна супроводжуватися одночасним прийняттям механізму його реалізації. Для успішного впровадження необхідно передбачити:

  • порядок визначення об’єктів нерухомості (житловий фонд), які можуть відновлюватися за рахунок благодійних організацій;  
  • підхід до критеріїв визначення набувача такої благодійної допомоги; 
  • співвідношення з вже діючим компенсаційним механізмом.

Посилання:

  • Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення права благодійних організацій бути замовником будівництва об’єктів на користь бенефіціарів, у тому числі для відновлення таких об’єктів шляхом нового будівництва або будівництва нових об’єктів замість тих, що зазнали пошкоджень або зруйновані внаслідок війни за посиланням.

Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору.  Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо встановлення права благодійних організацій бути замовником будівництва об’єктів на користь бенефіціарів”.