Безбар’єрні сховища: набули чинності нові будівельні норми
З 1 листопада набули чинностідержавні будівельні норми (ДБН) для укриттів, які серед іншого передбачають інклюзивність і безбар’єрність. Проєкт нових ДБН затвердило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України у серпні 2023.
Відтепер у захисних спорудах мають бути:
Пандуси для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення або, якщо немає змоги влаштувати пандус, — підйомник;
Інформаційні вказівники, контрастне маркування на сходах і порогах. Також обов’язкова тактильна навігація через тактильні таблички та проходи, вужчі за ширину коридору тощо;
Системи візуальної навігації на стінах мають містити інформацію щодо призначення приміщень, шляхів руху;
У нових укриттях обов’язково має бути облаштований мінімум один універсальний туалет. Одне таке приміщення має розраховуватися на кожні 200 осіб;
Якщо необхідно влаштувати пороги у дверних прорізах (вхідних захисних, герметичних або захисно-герметичних дверях тощо), вхід треба обладнати відкидним або переносним пандусом;
На картинках зображені переносні пандуси на вході нових укриттів
На картинках зображений підйомний механізм, який має бути за відсутності пандуса
Також серед норм, які стосуються безбар’єрності:
Крім контрастного співвідношення кольорів рекомендується використовувати матеріали зі світловідбивальними властивостями для візуальної ідентифікації коли немає освітлення.
Перед вхідними дверима у захисні споруди та споруди подвійного призначення має бути простір для маневрування та повороту на 90 градусів на кріслі колісному.
Вхідні групи, тамбури, сходи, пандуси, майданчики, приміщення, шляхи руху всередині будівель або споруд, елементи оздоблення та інтер’єру захисних споруд мають відповідати вимогам ДБН В.2.2-40.
На картинках зображені тактильна навігація та простір для маневрування на кріслі колісному
Повний перелік нових норм для захисних споруд та укриттів опублікувало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Затверджений проєкт державних будівельних норм для захисних споруди цивільного захисту можна переглянути в документі за посиланням.
У випуску Новинних пліток за жовтень ви почуєте інформацію про:
формування резерву працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України;
ситуацію із строками для ідентифікації отримувачів пенсій та соцвиплат в “Ощадбанку”;
підвищення оплати праці за виконання суспільно корисних робіт у межах проєкту “Армія відновлення”;
житлові сертифікати за знищене майно.
Також у епізоді згадується про триваючий відбір представників та представниць спільнот людей з інвалідністю на участь у масштабному адвокаційному проєкті. Якщо ви хочете взяти участь у відборі, шукайте більше інформації за цим посиланням.
Більше новин ви знайдете у самому бюлетені за посиланням.
Опис зображення: На картинці зверху ліворуч текст “Made by ГРУПА ВПЛИВУ. Вікторія Золотухіна. Марія Красненко”. По центру фото ведучих. Внизу ліворуч текст “Новинні плітки за жовтень”
Обкладинка інформаційного бюлетня: на фото люди переховуються на станції метро в Харкові, яке використовується як бомбосховище. Автор фото: Felipe Dana/Associated Press. Зверху ліворуч світло-жовтий текст на червоному фоні “Інформаційний бюлетень для внутрішньо переміщених осіб” праворуч зображення будинку текст “жовтень 2023”. Внизу праворуч світло-жовтий текст на червоному фоні “Бюлетень підготовлений командою Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”.
Стратегічні рішення
Стартувало розроблення Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій України
На засіданні Координаційного штабу з питань відновлення деокупованих територій представники різних органів державної влади узгодили свої дії у процесі розроблення Стратегії. Також серед питань, обговорених на засіданні, були питання роботи Державної міграційної служби України на деокупованих територіях, впровадження ідентифікації та паспортизації українських громадян, відновлення освіти на деокупованих територіях.
Держава формує резерв працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) затверджено Порядок створення резерву працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України. Також буде створено інформаційну систему “Резерв працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України”. Система має забезпечити лікарями та медсестрами/медбратами медичні заклади державної та комунальної форм власності, які відновлять роботу на деокупованих територіях. Користувачами стануть медпрацівники, зареєстровані у ній і зараховані до резерву. Кожен медик матиме особистий кабінет, тобто профіль, за допомогою якого зможе обмінюватися документами та інформацією з іншими користувачами.
Уряд затвердив порядок формування кадрового резерву освітян для роботи на деокупованих територіях
Відповідно до Постанови КМУ пріоритетне право на призначення будуть мати особи зі статусом ветерана війни, внутрішньо переміщені особи (ВПО), особи, які обіймали цю посаду до окупації території, призупинення діяльності закладу освіти у зв’язку із веденням активних бойових дій, тимчасовою окупацією території, а також особи, які повернулися з полону.
У восьми населених пунктах Донеччини оголошено примусову евакуацію дітей
Близько 250 дітей планується евакуювати з восьми населених пунктів Бахмутського та Покровського районів до Житомирської області. З питань евакуації з Донецької області звертайтеся до представників місцевої влади. Також про бажання евакуюватися можна повідомити на гарячу лінію Мінреінтеграції 15-48 або ж написати у месенджери WhatsApp/Telegram/Viber на номер: (096) 078-84-33.
Через безпекову ситуацію у низці населених пунктів Херсонщини запроваджено примусову евакуацію дітей
З Бериславського, Каховського, а також Херсонського районів (загалом із 23 населених пунктів) планується евакуювати 802 дітей із їхніми родинами. Евакуація здійснюється безкоштовно залізничним та автобусним транспортом, зокрема до Хмельницької, Миколаївської, Одеської та Львівської областей. З питань евакуації з Херсонської області звертайтеся до представників місцевої влади. Це можна зробити за телефоном гарячої лінії: 0 800 330 951.
На Сумщині розгорнута інфраструктура для евакуації з тимчасово окупованої території
Інфраструктура працює для людей, які повертаються на підконтрольну територію України через пункт пропуску Колотилівка (російська федерація) – Покровка (Україна). Створено пункти тимчасового перебування в одному з прикордонних поселень Сумщини й у місті Суми. Там можна перепочити, отримати допомогу та дізнатись усю необхідну інформацію для подальшого переміщення. У прикордонному поселенні Державна служба України з надзвичайних ситуацій розгорнула стаціонарний “Пункт незламності”. З питань евакуації потрібно звертатися за телефоном гарячої лінії Сумської ОВА: (0542) 77-99-55 або на цілодобову гарячу лінію Мінреінтеграції: 15-48.
Строки для ідентифікації отримувачів пенсій та соцвиплат в “Ощадбанку” можуть продовжити
Період для фізичної ідентифікації одержувачів пенсійних та соціальних виплат в “Ощадбанку” може бути продовжений на три місяці. Такі зміни були напрацьовані за ініціативи Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках роботи Координаційного штабу з питань забезпечення реалізації прав і свобод ВПО. Повідомляється, що найближчим часом проєкт відповідних нормативних змін має бути винесений на розгляд Уряду.
В Україні запроваджено нову психосоціальну послугу з формування життєстійкості
У межах пілотного проєкту передбачається підтримка та зміцнення психічного здоров’я українців. Основна мета – зниження загального рівня стресу і тривожності в українців, формування навичок першої психологічної допомоги близьким (особливо дітям і старшим членам родини), навчання стресостійкості та попередження психологічної травматизації.
Уряд підвищив оплату праці за виконання суспільно корисних робіт у межах проєкту “Армія відновлення” у півтора рази – до 10 050 грн
Відповідне рішення було ухвалене на засіданні КМУ 27 жовтня 2023 року. Згідно з ним, оплата за виконання суспільно корисних робіт за відпрацьований повний місяць збільшується з 6700 грн до 10 050 грн. З 1 січня 2024 року вона зросте до 10 650 грн, з 1 квітня 2024 року – до 12 000 грн.
Понад 3 тисячі ВПО вже отримали ваучери на навчання від держави
На середину жовтня було видано 15 353 ваучери на освіту. З них 3200 отримали ВПО (2327 жінок та 873 чоловіки). За програмою ваучерів громадяни можуть безоплатно пройти навчання у закладах освіти. Всього визначено 124 професії та спеціальності. Зокрема, перепідготовку за робітничою професією, підготовку за спеціальністю для здобуття ступеня магістра або магістра за іншою спеціальністю, спеціалізацію чи підвищення кваліфікації. Найпопулярнішою спеціальністю серед внутрішніх переселенців є психологія.
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) опублікувало перелік установ та онлайн-ресурсів, де ВПО можуть знайти для себе роботу. Серед них, зокрема: Єдиний портал вакансій Державного центру зайнятості, ради ВПО та координаційні центри підтримки цивільного населення в областях, місцеві центри зайнятості, Урядова програма “єРобота”.
Яку державну допомогу може отримати бізнес за працевлаштування ВПО
Мінреінтеграції надало роз’яснення щодо наявних програм із компенсації на оплату праці за працевлаштування ВПО. Наведено перелік випадків, коли роботодавець може отримати компенсації, а також способи подачі заявки на отримання компенсації. Нагадаємо, що Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” наполягає на необхідності збільшити термін виплат компенсацій роботодавцям. Наразі очікується прийняття змін до законодавства.
Держава вже виплатила понад 2,2 млрд грн громадянам, які прихистили внутрішніх переселенців
З квітня 2022 року у межах проєкту “Прихисток” виплачено компенсацій на загальну суму понад 2,2 млрд грн. Ці кошти були спрямовані на виплати людям, які безкоштовно надали тимчасове житло ВПО. До кінця жовтня планується профінансувати компенсації на загальну суму більш ніж 180 млн грн за прихисток переселенців у липні–серпні 2023 року. Також вже є домовленості з Товариством Червоного Хреста України щодо продовження програми “Прихисток” у першому півріччі 2024 року.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України затвердило методичні рекомендації щодо пріоритезації проєктів ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією Росії
Методологія містить перелік індексів, критеріїв та індикаторів, які дають змогу оцінити пріоритетність проєктів на основі бальної системи. Серед ключових індикаторів є й вплив проєкту для розміщення ВПО, осіб, що були евакуйовані із зони бойових дій, і осіб, які втратили своє майно через збройну агресію.
Житловий сертифікат за знищене майно тепер зручніше переглядати в “Дії”
Отримавши сертифікат, громадяни можуть починати процес підбору житла, яке вони хочуть придбати. Це може бути приватний будинок, квартира чи інвестиції в майбутню нерухомість.
На житлові компенсації українцям, чиє житло постраждало від обстрілів, спрямовано 4,4 млрд грн
Станом на середину жовтня надійшло 4,3 тис. заявок щодо зруйнованого житла. У “Дії” триває генерація житлових сертифікатів, за які постраждалі зможуть придбати нову оселю. Сертифікати можна буде використовувати вже з листопада.
Компенсації за вже зроблені ремонти: розширення можливостей “єВідновлення”
5 жовтня Верховна Рада України підтримала зміни, які пропонують розширити форми надання компенсації за пошкодження об’єктів нерухомого майна, за якими можна претендувати на виплату по програмі “єВідновлення”. Відтепер компенсацію зможуть отримати українці, які зробили ремонт за власний кошт. Виплати за новою формою компенсації розпочнуться з 1 січня 2024 року. 31 жовтня Президент підписав закон із запропонованими змінами.
Пріоритетами їхньої роботи визначені, зокрема: інтеграція переселенців у громади, забезпечення їх житлом, а також допомога вразливим категоріям громадян із числа ВПО. Нині обговорюються нормативні зміни з метою покращення їх функціонування.
Пам’ятка “Якщо людина потрапила в полон. Куди повідомляти?”
Інформацію щодо потрапляння особи в полон до ворога необхідно повідомляти виключно до компетентних державних органів, нагадує Національне інформаційне бюро при Мінреінтеграції.
Допомога від Міжнародної організації з міграції: нові правила виплат
З 1 жовтня в Україні запроваджена нова сума виплат багатоцільової грошової допомоги від Міжнародної організації з міграції у розмірі 3600 грн на місяць. Такі виплати здійснюються протягом трьох місяців. Ця зміна відбулася через те, що попередня сума (2220 грн) є недостатньою для покриття базових потреб громадян. Тому розмір виплат був переглянутий.
Естонська рада у справах біженців реалізує програму надання багатоцільової грошової допомоги для того, щоб підтримати українців, які постраждали від війни. Надається різним цільовим групам у таких областях: Запорізька, Донецька, Луганська, Харківська, Херсонська, Миколаївська. У разі схвалення заявки розмір допомоги становитиме 3600 грн на місяць для однієї особи протягом трьох місяців.
#ЗаконодавчаІніціатива щодо визначення підсудності справ за місцезнаходженням сторони, яка є внутрішньо переміщеною особою
#ЗаконодавчаІніціатива щодо забезпечення права осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на отримання пенсії
#ЗаконодавчаІніціатива щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей
Звернення
Звернення щодо суттєвого обмеження Російською Федерацією в’їзду для громадян України з території третіх країн
Подкасти
Новинні плітки за вересень
#ВпливовийПодкаст: Юлія Кішенко про освіту під час війни, школи в окупації та “Фестиваль думок”
#ВпливовийПодкаст: Марія Красненко про місію правозахисників/ць, дитячі мрії та нові можливості для нових юристів/юристок
Мультики
Хто такий Омбудсман, чим він займається та як він може допомогти саме тобі
Заходи
Презентація фокус-групового дослідження “Реінтеграція людей, які повернулися на покинуте місце проживання”
Захід щодо місць тимчасового проживання для ВПО – “Право на гідність в місцях тимчасового проживання: сучасні виклики та майбутнє”
Круглий стіл на тему “Голосування українських громадян в умовах викликів масштабної міграції”. У заході взяла участь Ольга Мартиновська, експертка з виборів Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВ”
Форум регіональних координаційних центрів за участі Вікторії Золотухіної, виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”
Перша координаційна зустріч з представницями/представниками організацій та установ, які мають гарячі лінії для внутрішньо переміщених осіб
Анонси
“ГРУПА ВПЛИВУ” запрошує представників та представниць спільнот людей з інвалідністю взяти участь у масштабному адвокаційному проєкті!
Цей інформаційний продукт створений ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому бюлетені, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.
Наша експертка з доступності Марина Сташина-Неймет поділилася своєю експертизою на панельній дискусії про державну соціальну політику підтримки та інтеграції переселенців на першому Всеукраїнському Форумі Рад ВПО, який відбувся в Києві на початку листопада.
Серед близько 350 учасників/ць: представники/ці ВПО, громадських і міжнародних ініціатив, а також урядовці та інших. Форум став можливістю обговорити, як покращити взаємодію між владою і громадськими та міжнародними організаціями для допомоги внутрішньо переміщеним особам. За словами пані міністра з питань реінтеграції ТОТ України Ірини Верещук під час відкриття Форуму, ради ВПО — важливий інститут, який розуміє потреби людей на місцях. Сьогодні в Україні діє 527 таких рад. Представниця Агентства ООН у справах біженців Кароліна Ліндхольм Біллінг назвала це великим досягненням, водночас додала, що цим ініціативам треба допомогти працювати ефективно.
«Найважливіше у цьому Форумі, це обмін досвідом між учасниками та учасницями, адже процес формування рад ВПО ще триває», — каже Марина Сташина-Неймет. Внутрішньо переміщені особи — це люди з широким спектром потреб. Ці речі необхідно досліджувати, знати шляхи розв’язання викликів, що й намагається робити зокрема «ГРУПА ВПЛИВУ».
Серед важливого, що обговорювали на Форумі:
належне фінансування для таких ініціатив;
усунення бар’єрів і дискримінації за ознакою переміщення;
комунікація та інформування для зниження соціальної напруги.
Крім панельної дискусії, експертка «ГРУПИ ВПЛИВУ» ознайомила учасників та учасниць з поняттям інформаційної доступності під час неформальної виставки: на що потрібно звертати увагу в текстових, фото- та відеоматеріалах. Також на прикладах сторінок присутніх організацій допомогли визначити, як можна зробити матеріали доступнішими зокрема для людей з різними видами інвалідності.
Більше про інформаційну доступність можна дізнатися на нашому сайті за посиланням.
Фото 1: Марина Сташина-Неймет під час презентації розповідає про інформаційну доступністьФото 2: Учасники панелі Форуму «Дієва державна соціальна політика підтримки та інтеграції ВПО. Якою вона має бути?»
Опис зображення: На картинці ліворуч зверху текст: “створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. Альона Луньова. Ліворуч знизу текст: “про покарання колаборантів, повернення українських дітей та співпрацю з державою”. Праворуч розміщене фото Альони.
В цьому епізоді ВпливовогоПодкасту ми поговорили з Альоною Луньовою, директоркою з адвокації Центру прав людини ZMINA. Альона вперше долучилася до роботи громадської організації в чотирнаднять років, з того часу залишається в правозахисному секторі. Після окупації її рідного Криму, вона приєдналась до харківської команди Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Збирала свідчення воєнних злочинів російських окупантів на Донбасі. Тривалий час працювала на гарячій лінії “Восток СОС”, поки не зрозуміла, що потрібно змінювати систему не на рівні історій окремих людей, а на рівні законодавства.
З цієї розмови ви дізнаєтесь про:
переваги роботи в коаліціях громадських організацій;
співпрацю громадськості із владою під час та після війни;
стратегію росії із примусової депортації українців, особливо українських дітей;
Хочете отримувати якісну інформацію, аналітику, корисні контакти в сфері прав ВПО? Залиште адресу своєї електронної пошти тут.
Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей”. Поряд з текстом ще один напис на жовтому фоні “номер 10176”
23 жовтня 2023 року Урядом зареєстрований Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (реєстраційний номер 10176).
Законопроєкт розроблено Міністерством юстиції України з власної ініціативи. Метою є удосконалення законодавства, спрямованого на реалізацію зобов’язань взятих за Гаазькою конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (далі – Конвенція). Так, відповідно до статті 2 Конвенції держави мають використовувати найшвидші процедури, наявні в їхньому розпорядженні. Статтею 11 Конвенції визначено, що судові або адміністративні органи повинні прийняти рішення протягом шести тижнів з дати початку процедур. Водночас, відсутність у законодавстві України вимог до порядку розгляду судами України справ про повернення протиправно вивезеної (переміщеної) та/або утримуваної дитини до постійного місця проживання (відповідно до Конвенції) призводить до порушень її вимог щодо швидкого розгляду.
Законопроєкт передбачає зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), Сімейного кодексу України, законів України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”.
Зміни до ЦПК мають на меті забезпечити дотримання вимог статей 11–16 Конвенції, які стосуються особливостей та строків розгляду судами таких справ. Так, пропонується:
надати право головам окружних апеляційних судів визначати місцеві суди, які будуть розглядати позови про повернення дитини;
передбачити особливості розгляду судом справ про повернення дитини на підставі Конвенції, встановивши додаткові вимоги до змісту позовної заяви, перелік заходів забезпечення позову, строки врегулювання спору за участю судді, строки розгляду справ судами першої та апеляційної інстанцій;
обмежити випадки для касаційного оскарження рішень;
розширити існуючий перелік тимчасового поміщення дитини на стадії виконавчого провадження у сім’ю родичів, знайомих або патронатного вихователя.
Також пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України щодо тимчасового влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя за рішенням суду. Зміни до профільних законів стосуються надання права батькам-вихователям вимагати відібрання дитини від інших осіб, які не мають на те законних повноважень, тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон тощо.
Попри спрямування змін на визначення особливостей розгляду судами справ щодо незаконного переміщення або утримування дітей, забезпечення їх негайного повернення до держави їхнього постійного проживання таке питання потребує додаткового обговорення, комплексного підходу у розробці нормативної бази. Дане питання є надзвичайно гострим та потребує вирішення.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43049.
Протягом 4–7 вересня 2023 року команда Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» у партнерстві з ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» провели фокус – групові дослідження. Респондентами були люди, які покинули свої домівки внаслідок збройної агресії Росії, але вже повернулися на покинуте місце проживання.
Дослідження проходили онлайн. В спілкуванні з учасниками та учасницями дослідники ставили за мету виявити фактори, які впливають на прийняття рішення про повернення на покинуте місце проживання.
Чому вирішили повернутись?
Судячи з результатів досліджень, основним мотивом повернення додому у більшості респондентів було саме бажання повернутися. Всі без винятку хотіли побачити своїх близьких і взагалі, «опинитися вдома», незважаючи на небезпечну ситуацію в країні. Саме тому всі люди намагалися здійснити це бажання якомога швидше, як тільки територію було звільнено.
«Я все життя мріяла поїхати зі свого селища в Харків, куди-небудь. Але проживши рік, я розумію, що це не моє. Моя хата – це мої стіни, які робила. Я це з першого дня зрозуміла, я одразу пожалкувала, що виїхала», – учасниця дослідження зі Сходу.
Багато учасників досліджень наголошували на тому, що причиною того, що вони повернулися є необхідність повертатись до своїх робочих обов’язків. Особливо, коли не могли знайти роботу у громадах тимчасового перебування. Важливим аргументом на користь повернення був захист залишеного майна від мародерства та догляд за домівками тих, хто ще не повернувся.
Майже всі учасники не мали наміру залишатись у місцях тимчасового перебування назавжди. Вони готові були повернутися додому відразу, як території було звільнено військами ЗСУ. Декого зупиняв безпековий фактор, труднощі із підготовкою до зимового періоду, тому повернення вимушено перенесли на більш теплий період.
«Як тільки відігнали русофілів, одразу купили квитки і приїхали додому», – учасниця дослідження зі Сходу.
Телеграм-канали були головним джерелом інформації для тих, хто планував повернутись. Люди моніторили ситуацію про звільнення територій, та ґрунтуючись на цій інформації, приймали рішення про повернення.
Чи отримували допомогу для повернення?
Учасники не отримували допомогу для повернення від органів влади. Це однаково стосується як тих, хто переміщувався у межах України, так і тих, хто повертався з-за кордону. Натомість була допомога від волонтерів або родичів.
«Мені допомагали дочки і чоловік грошима. Я нікуди не зверталася по таку допомогу. Я не знаю взагалі, чи є така допомога», – учасниця дослідження з Центру.
У тих, хто повернувся, проблем з продуктами харчування та особистої гігієни не було. Цього в громадах достатньо. Натомість не вистачає інформації щодо рівня безпеки в громаді, зокрема мінної небезпеки. Також існує значна потреба у психологічній підтримці.
«У нас у громаду постійно приїжджають міжнародні фонди, привозять харчі, гігієну. У нас усього вистачає. Але всі забувають про психологічну підтримку населення, особливо тих, хто залишався тут під час окупації і пережив насилля, а такі в нашій громаді є… Представники ООН раз на місяць приїзжають, надають консультації, але постійної підтримки психологічної ніхто не надає», – учасниця дослідження з Півдня.
Чи достатньо інформації людям, які повернулись?
Серйозною проблемою є оповіщення щодо ракетної небезпеки. В частині громад це відбувається через гучномовці. В окремих громадах або районах міст гучномовці працюють погано або взагалі не працюють. Тут так само головним джерелом інформації про повітряну тривогу для більшості є різні телеграм-канали (не обов’язково офіційні сторінки місцевих рад). Допомагають також спеціальні додатки. Водночас, коли немає зв’язку, мешканці таких районів можуть навіть не знати про тривогу.
«Наша селищна рада дуже гарно працює. Але [інформації] щодо прильотів немає. Воно летить на область. Ми дивимось телеграм-канал “Радар”. Там пишеться “Обстріл прикордонних районів”», – учасниця дослідження зі Сходу.
В деяких громадах є проблеми з інформуванням щодо допомоги, яка надається мешканцям. Часто така інформація є несвоєчасною. Не вистачає прозорості у розподілі допомоги та розуміння, чому тільки певні категорії мають право на її отримання. На тлі цього звітування місцевої влади щодо відновлення доріг, будинків та шкіл люди подекуди сприймають негативно.
З якими умовами проживання стикаються люди після повернення?
Найкраща ситуація із життєво важливою інфраструктурою та роботою комунальних служб спостерігається у деокупованих районах Київщини, Чернігівщини, Сумщини, які нині не перебувають під постійними обстрілами. В інших же регіонах ситуація може відрізнятися не тільки на рівні різних громад, а й на рівні районів міст. У невеликих громадах, що перебувають під постійними обстрілами, можуть бути відсутні електроенергія та зв’язок протягом декількох діб. У містах, таких як Миколаїв, Херсон, Краматорськ, у малолюдних районах відсутнє газопостачання. Респонденти з Півдня розповіли, що воду з центрального водопроводу нині можна використовувати тільки як технічну. Але у містах зроблені свердловини та встановлені ємності з чистою водою. Зі слів респондентів, у цьому місцевій владі також допомагають міжнародні організації.
В Громадах існує брак спеціалістів у комунальній сфері. Як наслідок, будь-які несправності ліквідуються довше.
«Багато хороших спеціалістів-комунальників повиїжджали, а старі залізні труби все більше лопаються… і проблеми з каналізацією бувають. Зараз все вже вирішують ОСББ і лагодять людям швидше», – учасник дослідження з Півдня.
Існує брак медичного персоналу, не відновлені зруйновані або пошкоджені будівлі медичних закладів, особливо у східних областях. Ситуація з освітніми послугами залежить від громади. У Київській, Чернігівській та Сумській областях вже діє змішана система шкільної освіти: офлайн та онлайн. Частково працюють і дитячі садочки. У прифронтових громадах, де існує постійна небезпека обстрілів і неможливо заздалегідь про неї повідомити, все навчання відбувається виключно онлайн.
Працевлаштування є однією з найбільших проблем у деокупованих громадах і громадах поблизу зони безпосередніх бойових дій. Затребуваними зараз є кваліфіковані та некваліфіковані робітничі професії: водії, вантажники, будівельники, сантехніки, монтажники, прибиральники – все, що пов’язано з відновленням інфраструктури. Проте така робота є фізично важкою, тому на ці спеціальності здебільшого потребують чоловіків, а жінкам складно знайти роботу з достойною оплатою. З іншого боку, самі чоловіки неохоче працевлаштовуються на ці роботи офіційно, побоюючись мобілізації. Решта ж робіт є сезонними та низькооплачуваними.
«Складно знайти нормальну роботу. Я шукав, але є тільки підробітки. Іноді знайомий дзвонить по вантажоперевезенням», – учасник дослідження зі Сходу.
Ті, хто не втратив роботу, продовжують отримувати зарплату на рівні, визначеному до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На тлі зростання цін їхній матеріальний стан погіршується. Підприємці також визначають спад купівельної спроможності у населення, що впливає на їхній дохід, можливість збільшення трудових місць тощо.
Серед респондентів були ті, у кого житло частково або повністю зруйноване. Нині вони проживають в орендованому. Тому більшість має досвід подання заявок на відновлення та компенсацію, або чули про це від знайомих. Ця процедура відбувається за участю як місцевих, так і державних органів влади: місцеві органи влади (зокрема, виконавчий комітет) фіксують збитки, а державні – через певний час нараховують компенсацію. Проте для більшості респондентів залишається незрозумілим, чому хтось отримує компенсацію у повному обсязі, хтось – частково, а хтось – взагалі ні.
Враховуючи отриману інформацію для скорішого відновлення деокупованих громад ми рекомендуємо:
Уповноважені органи (національного та місцевого рівнів) мають запровадити окремі заходи підтримки осіб, які повертаються на покинуте місце проживання (зокрема на деокуповані території та території, де велися (ведуться) бойові дії). Заходи мають включати: підтримку для повернення та в перший період після повернення; підтримку у вигляді психологічної та правничої допомоги. Одночасно з цим має бути забезпечена координація з іншими надавачами допомоги (неурядовими, міжнародними організаціями, приватними компаніями).
Уповноважені органи (національного та місцевого рівнів) мають продовжувати надання актуальної інформації, зокрема про поточну безпекову ситуацію, заходи реагування, стан критичної та соціальної інфраструктури, закладів освіти та охорони здоров’я, стан довкілля тощо, необхідних для прийняття рішення ВПО щодо повернення до покинутого місця проживання.
Уповноважені у сфері зайнятості органи мають врахувати проблематику працевлаштування ВПО, які у зв’язку з неможливістю знайти роботу в новій громаді, можуть повертатися на покинуте місце проживання. Водночас уповноважені органи (національного та місцевого рівнів) мають вживати заходи щодо стимулювання створення нових робочих місць на деокупованих територіях, територіях, де ведуться (велися) бойові дії. Наприклад, застосовувати дотації, гранти на розширення бізнесу, пільгові умови оподаткування тощо.
Місцева влада має приділити особливу увагу доступності (зокрема для осіб із різною формою інвалідності) та своєчасності інформування населення про послуги та допомогу, які надаються в громадах. Інформація має містити дані про принципи, організацію та механізми надання допомоги.
Уповноважені органи (національного та місцевого рівнів), зокрема і в співпраці з міжнародними та національними неурядовими організаціями, мають продовжувати здійснювати заходи щодо мінної безпеки, забезпечення та доступу до укриттів. Особлива увага має приділятись сільським/селищним громадам.
Уповноважені органи (національного та місцевого рівнів) мають передбачити заходи підтримки з метою залучення спеціалістів до роботи в життєво важливій інфраструктурі та комунальних службах. Органи місцевої влади мають сповіщати роботодавців про необхідність своєчасного подання списків бронювання військовозобов’язаних працівників.
Надавачам житлово-комунальних послуг, місцевим органам влади вживати заходів щодо прозорої комунікації з питань здійснення платежів, можливостей неоплати послуг у період тимчасової відсутності. Профільні центральні і місцеві органи влади мають вжити заходів щодо контролю та запобігання можливим зловживанням із боку надавачів житлово-комунальних послуг.
Уповноважені органи (національного та місцевого рівнів) мають передбачити заходи з підтримання (наприклад, збільшений розмір оплати праці, компенсація витрат на проживання тощо) з метою залучення медичних фахівців (зокрема вузькопрофільних), відновлення медичних закладів або забезпечення доступу до інших найближчих установ. Особлива увага має приділятися сільським/селищним громадам, громадам поблизу зони бойових дій, деокупованих територій.
Уповноважені органи (національного та місцевого рівнів) мають вжити подальших заходів із забезпечення освітнього процесу в безпечних умовах (наприклад, через облаштування місць укриття).
Місцеві органи влади мають передбачити надання пільг, знижок на соціальні види товарів (хліб, молоко, яйця тощо) для населення, які проживають (повернулися) на деокуповані території, території поблизу зони бойових дій. Компенсація витрат може здійснюватися з дотацій із державного бюджету, у межах міжнародної співпраці. Рішення потребує врахування особливостей територій та є особливо гострим для віддалених сільських/селищних громад.
Уповноважені органи (національного та місцевого рівнів) на рівні із заходами щодо обліку та компенсації вартості зруйнованого та/або пошкодженого майна мають здійснювати широке інформування щодо впроваджуваних програм, прийнятих рішень. Особливої уваги потребує комунікація щодо можливостей здійснення компенсації пошкодженого житла, яке підлягає відновленню (програма «єВідновлення», активності національних і міжнародних організацій із надання коштів на ремонт, купівлю окремих товарів тощо), та подальшої компенсації за знищене майно. Інформація має включати дані про порядок звернення, строки, розмір допомоги тощо.
Переглянути та завантажити повний текст звіту в форматі PDF
Переглянути відео презентації звіту
Дослідження проводилось командою Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Будь-які думки, висловлені в презентації та звіті, належать авторам і не обов’язково відображають погляди Національного фонду на підтримку демократії (NED).
Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип “ГРУПИ ВПЛИВУ” помаранчевого кольору. Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо визначення підсудності справ за місцезнаходженням сторони, яка є внутрішньо переміщеною особою”.
13 жовтня 2023 року народними депутатами зареєстрований Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України. Зміни стосуються визначення підсудності справ за місцезнаходженням сторони, яка є внутрішньо переміщеною особою (реєстраційний номер 10146).
На думку ініціаторів необхідність зумовлена відмовами у здійсненні правосуддя за місцем фактичного проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). На сьогодні існує ряд судових рішень, у яких суд вказує, що довідка про взяття на облік ВПО не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання чи перебування особи за вказаною адресою. На думку судів, така довідка підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік. Зокрема, таку позицію висловив Дніпровський районний суд міста Києва, Придніпровський районний суд м. Черкаси, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, Катеринопільський районний суд Черкаської області, Приморський районний суд м. Одеси та багато інших.
Водночас, стаття 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” встановлює, що довідка про взяття на облік ВПО засвідчує місце проживання.
Законопроєктом пропонується внести зміни до процесуальних кодексів (Цивільно процесуального кодексу України, Господарсько процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України). Змінами передбачається встановити, що позови до внутрішньо переміщеної особи (зареєстрованої) пред’являються в суд за місцем її перебування (згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).
Набуття чинності вищезазначених норм забезпечить доступ до правосуддя внутрішньо переміщених осіб. Водночас, в березні 2023 року в процесі підготовки аналітичної записки щодо підсудності цивільних справ за участі ВПО ми дійшли до висновку, що неоднозначні підходи судів, які вони демонструють в питанні підсудності цивільних справ за участі ВПО потребує тлумачення правозастосування. Необхідним такоє є надання роз’яснення Верховним Судом з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ з залученням ВПО з метою забезпечення єдності судової практики.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення підсудності справ за місцезнаходженням сторони, яка є внутрішньо переміщеною особою доступний за посиланням.
Аналітична записка щодо підсудності цивільних справ за участі внутрішньо переміщених осіб доступна за посиланням.
Ви знаєте актуальні проблеми та потреби людей з інвалідністю (ЛзІ) у своїй громаді? Ви маєте групу однодумців, які вірять, що спільними зусиллями можна досягти успіху? Ви готові до системної адвокаційної роботи у своєму регіоні, але потребуєте покращення знань та підтримки? Тоді запрошуємо Вас взяти участь у нашому проєкті “Місцева адвокація для людей з інвалідністю в умовах війни”.
Учасники/ці проєкту отримають можливість пройти онлайн тренінг з адвокації, взаємодії з органами влади, правових питань й отримати системну допомогу при реалізації адвокаційних та інформаційних кампаній в своїх громадах.
До участі запрошуються люди з інвалідністю, ініціативні групи, організації громадянського суспільства, діяльність яких направлена на захист прав людей з інвалідністю. Перевага при відборі буде надаватися тим, хто подасть заявку на конкурс у партнерстві з представниками/цями місцевої влади, засобів масової інформації.
Для участі у проєкті необхідно заповнити анкету за посиланням та надіслати відео (тривалістю до 2 хвилин) або мотиваційний лист (до однієї сторінки А4) з короткою інформацією про Вас та Ваші ідеї щодо того, які місцеві рішення можуть бути прийняті на підтримку захисту прав й інтересів ЛзІ.
Зверніть увагу: тренінги пройдуть в онлайн форматі в листопаді – грудні 2023 року. Якщо Ви хочете взяти участь, будьте готові виділити свій час, адже це обов’язкова умова участі в проєкті.
Організатори, за потреби, забезпечують переклад тренінгів українською жестовою мовою.
Заявки на участь в проєкті приймаються до 12 листопада 2023 року включно.
Організатори залишають за собою право зв’язуватися лише з тими, хто буде відібраний до участі у проєкті та не пояснювати причини відмови. Інформація про результати відбору буде надіслана переможцям не пізніше 25 листопада 2023 року .
За більш детальною інформацією звертайтеся поштою grupa.vplyvu@gmail.com (тема в листі “Місцева адвокація для ЛзІ”).
Ця ініціатива стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Громадська організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” відповідальна за зміст публікації, але публікація не обов’язково відображає погляди USAID або Уряду США.
Від 16 жовтня 2023 року Росія обмежила в’їзд на свою територію для громадян України, які прибувають на територію РФ з інших країн. За рішенням уряду РФ, пропуск громадян України можливий лише через два пункти пропуску – аеропорт Шереметьєво (Москва) та пункт Лудонка на кордоні з Латвією. Російська сторона пояснювала прийняте рішення безпековими мотивами, але, ймовірно, воно є ще одним проявом політики примусової паспортизації українських громадян-жителів тимчасово окупованих РФ територій України. Передусім від нововведення постраждають ті українці, які виїхали на територію третіх країн, не отримали російських паспортів і для яких єдиним шансом навідати близьких на тимчасово окупованих територіях України є проїзд через РФ. Також суттєвим чином запроваджені обмеження торкнуться тих батьків і опікунів, які можуть їхати на територію РФ чи на окуповані нею території України для того, аби повернути на підконтрольну Уряду України територію примусово переміщених чи депортованих дітей, яких, за офіційними даними, налічується майже 20 000.
Після повідомлення РФ про намір обмежити в’їзд громадян України з території третіх країн двома пунктами пропуску, з’явилася інформація, що єдиний наземний пункт перетину, який був визначений РФ (Лудонка), буде закритий за рішенням уряду Латвії. Причиною називають загрози національній безпеці внаслідок збільшення пасажиропотоку через рішення РФ обмежити в’їзд на свою територію. Від 16 жовтня 2023 року Латвія закрила єдиний наземний пункт пропуску, через який РФ дозволяє в’їзд громадянам України. Крім того, за рішенням уряду Латвії також був закритий пункт пропуску «Педедзе».
Посольство України в Латвійській Республіці поінформувало українців про майбутні обмеження та попросило утриматися від поїздок до РФ, не роз’яснивши, що робити тим українцям, у кого в умовах окупації залишаються близькі чи тим із них, хто прагне забрати своїх примусово депортованих до РФ дітей.
Ми, представники організацій, що опікуються захистом прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, вважаємо рішення країни-агресорки щодо суттєвого необґрунтованого обмеження в’їзду для громадян України з території третіх країн протиправним і таким, що спрямоване на подальший тиск на українців, які перебувають в умовах окупації. Прийняте рішення негативно вплине на жителів тимчасово окупованих територій України та процеси повернення українських дітей, примусово переміщених на тимчасово окуповані території України чи депортованих на територію РФ.
Рішення влади Латвійської республіки щодо закриття єдиного наземного пункту пропуску, доступного для громадян України, погіршить становище українців, які постраждали внаслідок повномасштабної війни. Станом на 16 жовтня для українців залишається один шлях в’їзду до тимчасово окупованих територій України – через аеропорт Шереметьєво (РФ, Москва). Крім високої вартості авіаквитків і викликів, пов’язаних із обмеженням авіасполучення інших країн із РФ унаслідок повномасштабної війни, розв’язаної Росією проти України, для здійснення таких авіаперельотів встановлені ускладнені вимоги до документів, які подорожуючі громадяни України не завжди можуть виконати.
Такі обмеження не лише матимуть серйозний вплив на права та свободи громадян України, але й можуть прискорити процес примусової паспортизації, спричинивши соціальну та гуманітарну кризу.
Ми звертаємося:
– до Міністерства закордонних справ України та просимо вжити всіх можливих дипломатичних заходів для комунікації із Латвійською стороною щодо негативних наслідків закриття прикордонних пунктів у Педедзе та Вієнтулі, щодо необхідності забезпечення можливості для громадян України в’їхати до РФ і прослідувати до тимчасово окупованих територій України з гуманітарною метою;
– до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням через перемовини та взаємодію з національними інституціями прав людини в РФ і Латвії вжити всіх можливих заходів для захисту прав громадян України, які стикаються з обмеженнями вʼїзду на територію Російської Федерації та тимчасово окуповані території України, вчинити необхідні дії для врегулювання ситуації та забезпечення можливості для громадян України в`їжджати до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України.
Закликаємо міжнародних партнерів сприяти громадянам України в безперешкодному виїзді з території РФ, а також у поверненні через територію РФ до тимчасово окупованих територій України з гуманітарною метою.
