#ВпливовийПодкаст: Юлія Кішенко про освіту під час війни, школи в окупації та «Фестиваль думок»
У новому епізоді ВпливовогоПодкасту ми поговорили з Юлією Кішенко, менеджеркою освітніх програм БФ «Восток SOS». Юлія родом з Луганська. З 2014 року вона займається освітніми проєктами, допомагає школам, які були змушені виїхати з тимчасово окупованих територій. В цьому епізоді ви почуєте про:
Роль освіти у часи війни;
Життя вчителів в окупації;
«Фестиваль думок» як новий формат публічної дискусії на важливі теми.
Опис зображення: На картинці ліворуч зверху текст: “створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. Юлія Кішенко. Ліворуч знизу текст: “про освіту під час війни, школи в окупації та «Фестиваль думок”. Праворуч розміщене фото Юлії.
Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо забезпечення права осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на отримання пенсії”.
09 жовтня 2023 року народними депутатами зареєстрований Проєкт Закону про внесення змін до Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Документ стосується забезпечення права осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на отримання пенсії (реєстраційний номер 10137).
Законопроєктом пропонується у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців встановити особливу процедуру для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій території. Особливість полягає у наданні можливості особі, яка звертається за пенсією подати відповідну заяву в режимі відеоконференцзв’язку. Зазначимо, що люди, які мають кваліфікований електронний підпис, є користувачами застосунку “Дія” (тобто можуть скористатись “Дія.підпис”) вже зараз можуть отримати пенсійні послуги через Портал електронних послуг Пенсійного Фонду.
Передбачається, що на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду буде оприлюднено інформацію про порядок здійснення відеоконференцзв’язку. Під час його проведення особа має пред’явити необхідні документи, а також згодом надіслати ці документи на встановлену адресу електронної пошти. Під час відеоконференцзв’язку ведеться відеозапис, який зберігається. За результатами ідентифікації складається акт встановлення особи. Така ідентифікація прирівнюється до фізичної ідентифікації особи.
Слід зазначити, що станом на сьогодні процедура встановлення особи в режимі відеоконференцзв’язку застосовується з метою оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Одночасно з цим, механізм встановлення особи в порядку відеоконференцзв’язку вже напрацювався на рівні центральних органів влади (для прийняття відповідного Порядку), обговорювався з залученням представників/ць неурядових організацій.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо забезпечення права осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на отримання пенсії доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42919.
Опис зображення: На картинці зверху ліворуч текст “Made by ГРУПА ВПЛИВУ. Вікторія Золотухіна. Марія Красненко”. По центру фото ведучих. Внизу ліворуч текст “Новинні плітки за вересень”
У вересневому випуску Новинних пліток Вікторія та Марія розказують про:
плани реінтеграції деокупованих територій;
вимоги до облаштування місць тимчасового проживання переселенців;
результати програми “єВідновлення”;
нові можливості для отримання безоплатної правничої допомоги для переселенців.
Також у епізоді ви почуєте кілька важливих анонсів щодо роботи нашої команди. Більше новин у бюлетені за посиланням – https://www.vplyv.org.ua/archives/7959
Обкладинка інформаційного бюлетня. По центру зруйнований унаслідок артилерійського обстрілу будинок. Зверху ліворуч світло-жовтий текст на червоному фоні “Інформаційний бюлетень для внутрішньо переміщених осіб” праворуч зображення будинку текст “Вересень 2023”. Внизу праворуч світло-жовтий текст на червоному фоні “Бюлетень підготовлений командою Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. Нижче на білому фоні логотипи донорів та Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”
Стратегічні рішення
Урядова Стратегія відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій
Розпочалася робота над розробкою Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій України. Документ має стосуватися питань реалізації прав і свобод громадян, відновлення публічної влади і справедливості та включати соціальний, медичний та освітній компоненти.
Внутрішньо переміщені особи можуть також підтверджувати трудовий стаж зі слів свідків
Стаж роботи за відсутності документів може також підтверджуватися показаннями не менше двох свідків. Відповідна норма діє у разі, коли підприємства, установи, організації розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових дій. Свідками можуть бути люди, які знають заявника по спільній роботі на підприємстві, в установі, організації та мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Зазначене передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
З початку року держава компенсувала підприємцям 126 млн грн за працевлаштування понад 10 тис. ВПО
У межах діючої урядової програми за кожного працевлаштованого з числа ВПО держава виплачує роботодавцю компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати (6700 грн) упродовж двох місяців. Детальніше про те, як отримати компенсацію за працевлаштування ВПО, у нашому матеріалі.
Уряд встановив вимоги до облаштування місць тимчасового проживання ВПО
Затверджений Порядок функціонування визначає, де саме можуть облаштовуватись місця тимчасового проживання, передбачає регулярний моніторинг їх стану, облаштування, кількості мешканців і вільних ліжко-місць у місцях тимчасового проживання. Важливо, що до проведення такого моніторингу можуть залучатись представники громадських організацій. Вводиться перелік мінімальних вимог для місць тимчасового проживання. Наприклад, зазначено, що температура в приміщеннях місць тимчасового проживання підтримується відповідно до сезону, але в межах 18–25°C. Також не допускається облаштування більше чотирьох ліжко-місць в одному приміщенні.
У Мінреінтеграції у співпраці з обласними військовими адміністраціями оперативно вирішуватимуть проблеми з місцями тимчасового проживання
Завдяки алгоритму Мінреінтеграції у співпраці з обласними військовими адміністраціями будуть оперативно вирішуватися проблемні питання щодо місць тимчасового проживання. Обласні військові адміністрації вже надають інформацію щодо потреб у проведенні ремонтів у місцях тимчасового проживання для того, щоб привести їх у належний стан. До аналізу та моніторингу потреб у ремонті й облаштуванні будуть залучені й міжнародні організації.
Уряд змінив механізм компенсації витрат за прихисток переселенців
Змінами врегульовано механізм опрацювання даних із помилками, наданих охочими безоплатно розмістити у своїх житлових приміщеннях внутрішніх переселенців. А також – етапи опрацювання таких даних та їх повторного направлення для забезпечення виплат компенсації.
Уряд удосконалив умови підтримки бізнесу за програмою “5 – 7 – 9”
Для бізнесу на територіях зони високого воєнного ризику (деокупованих територіях) передбачають компенсацію відсотків за програмою “Доступні кредити 5 – 7 – 9 %” (до рівня 1 % – на перші два роки, 5 % – із наступного року на інвестиційні цілі та 3 % – на фінансування оборотного капіталу), збільшення терміну кредитування до 10 років на інвестиційні цілі тощо.
Громади додатково отримають 2,58 млрд грн на проєкти відновлення
Міжвідомча комісія щодо розподілу коштів Європейського інвестиційного банку погодила фінансування 139 регіональних проєктів та розподілила кошти ще по 16 вже погоджених проєктах на загальну суму 2,58 млрд грн. Пріоритет надається проєктам щодо відновлення, будівництва та модернізації об’єктів громадського призначення, соціальної сфери, культурної спадщини, житлово-комунального господарства, а також інших об’єктів, що мають значний вплив на життя громад.
На початок вересня 12 146 людей, що подали заявки, отримали від держави гроші для ремонтів квартир і будинків, що були пошкоджені у результаті російської агресії. Всього у рамках програми “єВідновлення” нині одержано понад 41 тис. заявок. Найбільше заяв надійшло з тих територій, які перебували під окупацією або ж розташовані поблизу кордону з Росією, а саме: Харківська – 7 тис. заяв; Ірпінська – 3 тис. заяв; Ізюмська – 1,6 тис. заяв; Миколаївська – 1,3 тис. заяв; Балаклійська – 1,3 тис. заяв. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України звертається до місцевої влади з проханням простимулювати пришвидшення роботи комісій.
Перелік будівельних магазинів та компаній, що можуть долучитися до програми “єВідновлення”, розширено
Розширення стосується категорій та МСС-кодів. Раніше учасниками програми “єВідновлення” могли стати компанії лише за трьома категоріями та МСС-кодами. Стати учасником може як великий бізнес, так і маленькі фізичні особи – підприємці на ринку.
Ради з питань ВПО вже утворені при 12 військових адміністраціях
До переліку адміністрацій, де утворено Раду ВПО, потрапили Чернігівська, Київська, Житомирська, Полтавська, Кіровоградська, Харківська, Донецька, Сумська, Миколаївська, Закарпатська, Волинська обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрація.
Уряд розтлумачив, які саме населені пункти вважаються такими, що розташовані на лінії зіткнення
У Постанові “Деякі питання визначення правового режиму на тимчасово окупованій території України” Уряд чітко визначив поняття “лінія зіткнення”, “адміністративна межа” між тимчасово окупованою територією та іншою територією України. Також у документі визначені критерії, відповідно до яких населені пункти можуть бути віднесені до таких, що розташовані на лінії зіткнення.
Безоплатну первинну або вторинну правничу допомогу можуть отримати ті, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях або за межами країни
Отримати роз’яснення з правових питань чи скористатися послугами юриста для складання процесуальних документів або представництва інтересів у суді можна:
надіславши заяву на електронну адресу центру з надання безоплатної правової допомоги;
звернувшись за телефоном +080021103 або подзвонивши в Telegram за телефоном +38(067)72-13-103;
написавши в Telegram-бот за адресою @LegalAidUkraineBot
По безоплатну правничу допомогу з початку повномасштабного вторгнення звернулося понад 11 тис. переселенців
Найчастіше звернення стосувалися встановлення факту належності документів, розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей тощо. Зі збірки успішних справ можна дізнатися 22 історії людей, які покинули власні домівки, рятуючись від війни, і яким вдалося владнати свої юридичні проблеми завдяки зверненню до системи безоплатної правничої допомоги.
Затверджено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих
Наказом Мінреінтеграції від 22 вересня 2023 року № 254 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
#ЗаконодавчіІніціативи щодо компенсації за пошкодження та знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України
#ЗаконодавчаІніціатива щодо мінімізації ризиків ухилення від кримінальної відповідальності осіб, які переховуються вiд органiв слiдства та суду, у разі проведення державної реєстрації смерті особи на підставі документів, виданих окупацiйною адмiнiстрацiєю РФ
#ЗаконодавчаІніціатива щодо приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України
#ЗаконодавчаІніціатива щодо гарантування прав внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання
#ЗаконодавчаІніціатива щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах
Звернення
Звернення правозахисних організацій щодо необхідності вдосконалення процедури отримання щорічної державної грошової допомоги для осіб, які позбавлені волі внаслідок агресії проти України
Звернення громадських організацій проти проведення виборів в Україні під час війни
Аналітичні документи
Правозахисники презентували Дорожню карту законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України
5 вересня, у перший день десятої сесії Верховної Ради України, експертки коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок війни, презентували Дорожню карту законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України.
Зібрані в цю карту законопроєкти перебувають на розгляді десятої сесії Верховної Ради України IX скликання. Серед них законопроєкти щодо “депортованих” або “примусово переміщених” українських дітей і порядок їхнього повернення в Україну, про виплати пенсій громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території або виїхали з неї, про законодавче унормування відповідальності за колабораційну діяльність та інші.
Законопроєкти у Дорожній карті розділені на три кольорові зони. У “зеленій зоні” – ті, що повністю підтримують представники Коаліції. У “жовтій зоні” – законопроєкти, що потребують доопрацювання. У “червоній зоні” – ті, що мають бути відхилені. Дорожня карта також була розіслана народним депутатам і журналістам для ознайомлення.
Коментар Марії Красненко щодо законопроєкту № 9591 та визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України
Заходи
У Києві відбувся Фестиваль думок 2023
На Фестивалі думок 2023 обговорили кроки, які потрібно зробити для успішної реінтеграції (де)окупованих територій. Представниці Коаліції організацій, що опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії проти України, презентували загальну візію реінтеграції звільнених територій. Окрему увагу приділили проблемам, з якими вже стикається держава на шляху до успішної реінтеграції, від освіти і документів, отриманих в окупації, до повернення на звільнені території тих, хто змушений був їх покинути через війну. Фестиваль – відкрита платформа для обговорення соціально важливих питань, де кожен може озвучити свою думку або отримати зворотний зв’язок. До окупації міста у 2022 році Фестиваль щорічно відбувався у Сєвєродонецьку. Організовує його Благодійний Фонд “Восток SOS” за підтримки Естонської організації MTÜ Mondo та Посольства Естонії в Україні.
19 вересня відбулася онлайн-кава з Тетяною Дурнєвою. На зустрічі Тетяна розказала в деталях про те, як ефективно впливати на прийняття рішень на місцевому та національному рівнях.
Цей інформаційний продукт створений ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому бюлетені, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.
Опис зображення: На картинці ліворуч зверху текст: “створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. Марія Красненко”. Ліворуч знизу текст: “про місію правозахисника, дитячі мрії та нові можливості для нових юристів”. Праворуч розміщене фото Марії.
У першому після півторамісячної перерви епізоді ВпливовогоПодкасту ми поговорили з нашою юристкою Марією Красненко. У цьому епізоді вона розповідає про те, як і чому стала правозахисницею. Ви також почуєте про:
особливості підходу до міграції ЄС та інших країн;
перспективні напрямки роботи для новоспечених юристів;
різні типи юристів, які працюють в українських неурядових організаціях
Хочете отримувати якісну інформацію, аналітику, корисні контакти в сфері прав ВПО? Залиште адресу своєї електронної пошти.
15 вересня 2023 року група народних депутатів зареєструвала в Парламенті Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах (реєстраційний номер 10059).
Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту, на думку ініціаторів, базується
на прогалинах Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та операційного плану до неї. Ініціатори законопроєкту вказують, що можливість реалізації деяких цілей Стратегії потребує належного фінансування. Автори вбачають, вирішення питання через закріплення у Законі України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” необхідності прийняття Урядом спеціальної програми. Мова йде про державну цільову програму соціалізації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб.
Зазначається, що програма обов’язково має передбачати заходи, спрямовані на соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб, їхню підтримку, захист прав та інтересів, а саме:
1) соціальних захист шляхом забезпечення:
повного та своєчасного нарахування та виплати соціальних виплат та пенсій;
спрощення механізму забезпечення пенсійних та соціальних виплат;
запровадження процедури віддаленої ідентифікації отримувачів пенсій та соціальних виплат.
2) житловий захист шляхом:
забезпечення постійним та доступним житлом;
формування фондів житла соціального призначення;
формування фондів житла для тимчасового проживання.
3) освітній захист шляхом здійснення:
заходів щодо професійного навчання/перенавчання;
підтримки зайнятості і самозайнятості, у тому числі шляхом реалізації відповідних позадержавних проектів та програм підтримки.
4) працевлаштування шляхом:
забезпечення розроблення та виконання місцевих програм сприяння;
запровадження співпраці між регіональними центрами зайнятості для підвищення кількості залучених до вже існуючих програм зайнятості.
5) медичне забезпечення шляхом забезпечення доступу до якісної медицини через виконання програм медичних гарантій;
6) підтримка та захист дітей, зокрема, шляхом забезпечення фінансування цільової підтримки дітей для здобуття професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої та вищої освіти; створення умов для їх соціальної інтеграції;
7) психологічна підтримка та реабілітація.
Фінансування витрат, пов’язаних із реалізацією заходів Програми, буде здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також інших коштів, у тому числі грантових, отриманих від міжнародних організацій, іноземних держав не забороненим законодавством шляхом.
Разом з тим, слід враховувати, що чинна Стратегія вже визначає конктерні заходи у соціальній та пенсійній, освітній та медичній сферах, забезпебачення житлом, працевлаштування тощо на різних етапах внутрішнього переміщення. Також конкретні заходи вже закріплено в окремих рішеннях Кабінету міністрів України. Стверджувати, що визначення необхідності розробки ще однієї програми вирішить питання фінансування конкретних заходів – не можливо. Одночасно з цим, слід відзначити необхідність комплексного оновлення Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Така робота вже триває на базі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах доступний за посиланням.
Стратегія державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та з операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках доступна за посиланням.
Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип “ГРУПИ ВПЛИВУ” помаранчевого кольору. Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах”.
За останній тиждень групами народних депутатів в Парламенті зареєстровані два законопроєкти щодо внесення змін до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” № 2923-IX. Один проєкт Закону стосується врахування права окремих категорій постраждалих громадян на отримання компенсації (реєстраційний номер 10053). Інший проєкт Закону – щодо розширення форм надання компенсації (реєстраційний номер 10063).
Обґрунтування необхідності прийняття обох законопроєктів, на думку ініціаторів, базується на прогалинах в Законі № 2923-IX. Прийняті зазначеним законом умови та механізми містять низку недоліків та відкритих питань, зокрема:
відсутня можливість отримати компенсацію тим, чия нерухомість була пошкоджена або знищена до 24 лютого 2022 року, або знаходилася на тимчасово окупованих територіях станом на цю дату;
відсутні положення стосовно надання компенсації тим, хто вже самостійно відновив або відновлює своє житло;
наявні неоднакові умови щодо розпорядження нерухомістю, відновлення або придбання якої здійснювалось із використанням компенсації (тривалий період заборони (п’ять років) на відчуження нерухомого майна, придбаного з використанням житлового сертифіката).
Проєктом Закону № 10053 пропонують:
розширити сферу дії Закону на постраждалих осіб, чия нерухомість була пошкоджена або знищена до 24 лютого 2022 року, або знаходилася на тимчасово окупованих територіях станом на цю дату;
доповнити коло осіб, які мають пріоритетне право на отримання компенсації, а саме: громадяни України, які є внутрішньо переміщеними особами відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
скоротити строк заборони з п’яти до одного року на відчуження майна, яке було придбане шляхом використання житлового сертифікату;
надати право постраждалим особам отримати грошову компенсацію для покриття витрат виконаних робіт у випадку виконання ремонту житла самостійно.
В свою чергу законопроєктом № 10063 ініціюють доповнення щодо надання компенсації шляхом перерахування грошових коштів:
для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, відновлення пошкодженої нерухомості та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;
за вже придбану будівельну продукцію та/або виконані ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти особи.
Грошові кошти пропонують перераховувати на рахунок із спеціальним режимом використання.
В свій час ми пропонували свій Аналіз механізму компенсації за пошкоджене та знищене нерухоме майно, який грунтується на нормах Закону № 2923-IX та враховує короткий огляд основних його положень та прогалин, які потребують подальшого врегулювання аби визначення. Наприклад, відсутність компенсації постраждалим від початку збройної агресії проти України, тобто періоду з 19 лютого 2014 року по дату повномасштабного вторгнення це суттєвий недолік всього механізму компенсації. Вирішення цього питання на законодавчому рівні сприятиме процесу відновлення прав постраждалого населення.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” щодо врахування права окремих категорій постраждалих громадян на отримання компенсації за пошкоджене та знищене житло за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42749.
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” щодо розширення форм надання компенсації за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42803.
Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчіІніціативи щодо компенсації за пошкодження та знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”.
До Міністерства з питань реінтеграціїтимчасово окупованих територій України
Ми, представники організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, та правозахисні організації звертаємося до вас з приводу реалізації особами, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їхніх сімей, права на отримання щорічної державної грошової допомоги, передбаченої п. 3 Порядку призначення та виплати допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1281 від 15 листопада 2022 року.
До нас звертаються члени сімей громадян України, які були незаконно затримані та позбавлені свободи представниками окупаційних адміністрацій Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України або російськими військовими, працівниками органів держбезпеки РФ тощо, та які, навіть після визнання їхніх рідних позбавленими особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, не мають можливості отримати щорічну грошову допомогу внаслідок того, що часто самі знаходяться на тимчасово окупованих територіях України та не мають відповідних банківських рахунків в українських банках. Разом з тим, отримання щорічної допомоги – це зазвичай майже єдина можливість оплатити передачу речей та продуктів до місць несвободи, правову допомогу та інші витрати, зокрема підтримку дітей, які залишилися без батьків.
Ми вважаємо, що в умовах правового режиму воєнного стану для забезпечення прав сімей на отримання щорічної допомоги, передбаченої п. 3 Порядку призначення та виплати допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їх сімей, необхідно внести зміни до даного Порядку та встановити можливість виплати щорічної допомоги на банківський рахунок третіх осіб, котрі знаходяться на підконтрольній Уряду України території та які уповноважені на отримання коштів членами сім’ї особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Таку особу член родини визначає в заяві до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Враховуючи вищевикладене, просимо внести зміни до п. 3 Порядку призначення та виплати допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1281 та викласти його в наступній редакції: «3. Щорічна державна грошова допомога надається особі, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або членам її сім’ї під час перебування такої особи в місцях несвободи шляхом перерахування Мінреінтеграції коштів на їх особові рахунки, відкриті в банківських установах, у розмірі 100 тис. гривень. Особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або члени її сім’ї можуть уповноважити в своїй заяві іншу особу на отримання щорічної державної грошової допомоги».
Кримська правозахисна група
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Центр прав людини ZMINA
ГО «Докудейз»
ГО «КримСОС»
БФ «ВОСТОК SOS»
ГО «Донбас СОС»
ГО «Регіональний центр прав людини»
ГО “Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»
БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»
ГО Центр громадянської просвіти «Альменда»
ГС «Дім прав людини«Крим»
БО «Фонд милосердя та здоров’я»
ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля»
Вибори і повномасштабна війна — несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю — і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов’язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану.
Україна — демократична країна з активним громадянським суспільством, яке виборювало своє право голосу та участі в системі державного управління через мирні акції протесту, неодноразово виступало проти фальсифікаторів виборів та зупиняло спробу вибудувати автократію в себе вдома під час Помаранчевої революції (2004) та Революції Гідності (2013–2014). Після 2014 року, національні вибори в Україні також були визнані демократичними, вільними та справедливими, як місцевими так і міжнародними спостережними місіями. Саме громадяни України і є основою її стійкості перед зовнішньою загрозою та спротиву повномасштабному російському вторгненню.
Українське суспільство чутливе до подвійних стандартів. Воно боролося та зараз воює за свої переконання. Ціна такої боротьби — життя військових і цивільних. Щодня. Без пауз і відпочинку. Українців точно не можна звинуватити в страху чи небажанні брати на себе відповідальність за долю своєї держави. Тож думку її громадян зараз повинні почути наші найщиріші партнери. Вибори не можна провести під час війни, тому що:
Вибори самі по собі не дорівнюють демократії, а формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму. Якщо конкурентна політична боротьба неможлива в умовах війни, то вибори точно не є вільними. Вибори — це не день голосування, а гучні дебати між різними таборами про кращу програму розвитку держави. Такий діалог буває вкрай гарячим і нестерпно відкритим, але тільки він забезпечує справжні демократичні процедури. В Росії та Білорусі формально відбувається голосування, а окремі кампанії міжнародні місії спостереження навіть називали “виборами”, однак там точно немає демократії. Цей процес деградації був повільним, але його безумовною складовою є відсутність альтернатив та імітація голосування. Подвійні стандарти й гнучкі цінності щодо оцінки самих режимів провокували їх до безкарності та жорстокості. Цей урок потрібно засвоїти.
Законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Частина 4 статті 83 Конституції України прямо забороняє припиняти повноваження парламенту й автоматично продовжує їх до обрання нового скликання після війни: “У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану”. Крім того, закони, які теж мають цілковиту легітимність та повинні виконуватися всіма, а не лише зацікавленими сторонами, прямо забороняють проведення будь-яких виборів, в тому числі президентських, в умовах війни. Всі органи влади зобов’язані працювати повноцінно, мати цілковиту легітимність та бути максимально згуртованими. Такі положення повністю відповідають принципам, за якими живуть й інші демократичні країни. Будь-які зміни до законодавства, спрямовані на те, щоб зробити вибори під час війни формально «законними», будуть суперечити духу Конституції та міжнародним стандартам.
Проведення виборів під час війни здатне підірвати національну єдність. Дезінформація, яку масово поширюють в Україні та світі росіяни, буде спрямована на підрив довіри до організаторів та учасників кампанії з метою делегітимізації процесу та його результатів. Розкол суспільства може бути спровокований тим, що в умовах війни справжні герої воюють і ризикують своїм життям, натомість політики цинічно борються за владу. Доки військові й волонтери в силу своїх щоденних пріоритетів не зможуть брати участь у кампанії не лише як виборці, а й як кандидати, це стане приводом для внутрішніх протистоянь і непорозумінь. Якщо громадяни України, які перебувають за кордоном, не зможуть реалізувати право голосу або стати кандидатами, які роблять посильний внесок у програму розвитку повоєнної України, це спровокує розкол між біженцями та місцевими.
Правовий режим воєнного стану законодавчо обмежує права і свободи, тоді як вибори потребують їх розширення та захисту. Ці стани — несумісні. Згідно зі статтею 64 Конституції України, в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод, внаслідок чого під час війни неможливо повністю забезпечити свободу слова і преси, що є запорукою вільної та чесної конкуренції на виборах. В умовах війни вся система державної влади, місцевого самоврядування, суспільство повинно бути сфокусоване на безпеці й обороні, а для цього потрібні ресурси: люди, фінанси, час на підготовку. Головним ресурсом в умовах війни є тотальна мобілізованість громадян та довіра між державою і суспільством. Спільний інтерес — перемога, а політичні баталії необхідно відкласти до мирного часу. В умовах війни держава та суспільство мають один пріоритет — вижити і вистояти проти людиноненависницького режиму.
Перед Україною постануть екстремальні безпекові та операційні виклики, які не можливо подолати жодними змінами до законодавства: знищена інфраструктура, фактична неможливість забезпечити повну безпеку всіх учасників процесу, необхідність забезпечити право голосу більше як 7 млн громадян, переміщених за кордон і всередині країни, та понад 1 млн захисників, складність залучення в умовах війни поліції — частини Сил Оборони України — для охорони виборів тощо. Оскільки ~20%, території нашої країни окуповані або є місцем бойових дій, ще ~20% перебуває в зоні безпосередньої досяжності артилерійських установок, а ракети і безпілотники запускають по всій країні, це створить безпрецедентні та невиправдані ризики. Україна як держава, де життя та здоров’я людей визначено найвищими соціальними цінностями, не може ризикувати життями мільйонів своїх громадян, коли Росія цілеспрямовано вчиняє ракетні атаки та жорстоко вбиває цивільне населення по всій країні. Ймовірна масована ракетна атака в день голосування унеможливить доступ громадян до дільниць та призведе до зриву процесу. Неможливість гарантій досягнути кінцевого результату виборів є зручним інструментом політичного тиску країни-агресора. Не слід також забувати про неможливість віддати свій голос у таких умовах людям з інвалідністю, в тому числі ветеранам та ветеранкам, які отримали інвалідність під час війни.
Українці підтримують продовження строку повноважень обраних органів влади до закінчення війни. Низка нещодавніх загальнонаціональних репрезентативних опитувань громадської думки чітко вказує, що народ України підтримує продовження терміну повноважень парламенту, навіть попри теперішнє невдоволення цією та деякими іншими інституціями, та підтримує проведення виборів саме після закінчення війни.
Проведення повоєнних виборів в Україні буде дороговартісним через наслідки війни з Росією. У воєнний же час такі витрати є невиправданими та цинічними, адже Україна все ще бореться за своє існування і потребує більше зброї та боєприпасів, оснащення лікарень та іншої гуманітарної допомоги.
Безсумнівно, вибори в Україні мають відбутися — але тільки після завершення війни і перемоги України, настання безпекових та інших умов, за яких такі вибори буде можливо організувати вільно, чесно, демократично і доступно. Ба більше, проведення виборів Президента й парламенту слід розвести в часі, інакше ми не матимемо навіть формальної системи стримування і противаг між гілками влади. Парламентські вибори не повинні стати апендиксом повноцінної президентської кампанії, а його обрання має відбуватися усвідомлено.
Враховуючи вищезазначене, заради забезпечення і подальшого розвитку справжньої демократії, ми закликаємо:
Верховну Раду України — не йти на такий небезпечний і необдуманий крок, як проведення виборів під час війни, а натомість терміново розпочати повноцінну експертну роботу над подоланням викликів у проведенні повоєнних виборів, заздалегідь розробити необхідні законопроєкти після інклюзивних дискусій та забезпечити принцип правової визначеності. Саме так Україна може підтвердити свою глибоку відданість демократії, в тому числі відновивши ширший процес виборчої реформи, який зараз призупинений;
Політичні партії — працювати над демократизацією і розвитком власних організацій, не поляризувати суспільні настрої з політичною метою та зосередитись на реформах і стратегії відновлення повоєнної України, як демократичної та розвинутої модерної держави;
Міжнародних партнерів України — збільшувати системну підтримку у військовій, гуманітарній та економічній сферах, щоб війна закінчилася якнайшвидше перемогою України, а демократичні вибори стали можливими.
Запрошуємо всіх зацікавлених публічно підтримати цю заяву та зупинити маніпуляції навколо теми проведення виборів в Україні під час війни.
Громадська організація “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”
ГО “Поряд з вами”
Українська фундація правової допомоги
ГО “Центр соціально-психологічної адаптації та юридичної підтримки”
ГО “Батьки в дії”
БО БФ “ФСІ “З країни в Україну”
ГО “Березнівська БРАМА”
Українська асоціація дослідників освіти
PERFECT ART GROUP NGO
CULTURAL ASSEMBLY NGO
Громадська організація “БСД”
ГО Народний Захист
ГО “На межі”
ГО “Нуль відходів Львів”
Громадська спілка UCMA
ГО ” Без Меж Плюс”
ГО “Буслав Січ” (м.Богуслав, Київська область)
ГО Інформаційно-освітній простір “ІНФОХАБ”
ГО “Країна рівності та правди”
Рівненська обласна організація Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА”
ГО “Спільно для дії”
БФ Західна фортеця
ВОГО Вінницький прес клуб
Незалежний антикорупційний центр NGL.media
Господарська некомерційна асоціація власників житла недержавних форм власності – Фонд “Сприяння”
ГО “Допомагай Сьогодні”
Київська школа енергетичної політики
04 вересня 2023 року Урядом в Парламенті зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей кримінального провадження у зв’язку з державною реєстрацією смерті відповідно до статті 17-1 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (реєстраційний номер 9673).
Приводом для подібної ініціативи стала необхідність мінімізувати ризики ухилення від кримінальної відповідальності осіб, які переховуються вiд органiв слiдства та суду, у разі проведення державної реєстрації смерті особи на підставі документів, виданих окупацiйною адмiнiстрацiєю РФ.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 284 КПК України підставою для закриття кримінального провадження є смерть підозрюваного, обвинуваченого, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру. Встановлення фактів смерті особи на тимчасово окупованих територіях України, здійснюється за спрощеною судовою процедурою відповідно до статті 317 ЦПК України. Проєктом Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України” (реєстраційний номер 9069) пропонуються зміни, які дозволять визнавати та підтверджувати державою в адміністративному порядку акти цивільного стану, зокрема смерті, що відбулись на тимчасово окупованій території України, на підставі медичних документів, що підтверджують факт смерті на цій території, або документів, що підтверджують вже проведення такої реєстрації, виданих окупаційною адміністрацією РФ. З огляду на зазначене, реальними є ризики ухилення від кримінальної відповідальності осіб, які переховуються вiд органiв слiдства та суду на тимчасово окупованих територiях України.
Законопроєктом пропонують визначити особливості кримінального провадження у зв’язку із запровадженням адміністративної процедури державної реєстрації смерті на підставі документів, виданих окупацiйною адмiнiстрацiєю РФ, а саме:
включити зміни до статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, які дозволять у випадку державної реєстрації на підставі актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій РФ території України зазначати у свідоцтві про смерть такі відомості;
право зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у разі проведення державної реєстрації на підставі актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій РФ території України;
право відновлення досудового розслідування після анулювання актового запису державної реєстрації на підставі актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій РФ території України.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей кримінального провадження у зв’язку з державною реєстрацією смерті відповідно до статті 17-1 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” детальніше за посиланням.
Проєктом Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України” детіьніше за посиланням.
Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип “ГРУПИ ВПЛИВУ” помаранчевого кольору. Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо мінімізації ризиків ухилення від кримінальної відповідальності осіб, які переховуються вiд органiв слiдства та суду, у разі проведення державної реєстрації смерті особи на підставі документів, виданих окупацiйною адмiнiстрацiєю РФ”.
