Останній у 2018-му році Бюлетень про виборчі права ВПО та трудових мігрантів! Номер – 12! У цьому випуску: заява Ребекки Хармс про те, що Україна включити переселенців у виборчий процес; офіційна заява передвиборчої делегації НДІ та Європарламенту в Україні; Харківська міська рада виступила за надання права вимушеним переселенцям голосувати на місцевих виборах; ЦВК схиляється до лібералізації процедури голосування на майбутніх національних виборах для переселенців з окупованого Криму та не підконтрольних Києву територій Донецької та Луганської областей та багато іншого.

Повний варіант бюлетеню №12 ось тут. З попередніми випусками можна ознайомитися тут.

Ця ініціатива реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проекту «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди уряду Великої Британії.  

Пропонуємо Вашій увазі український варант статті Promoting Electoral Participation of Internally Displaced Persons, розміщеній нещодавно на сайті Міжнародної фундації виборчих систем.

Внутрішнє переміщення залишається трагедією для мільйонів людей, вимушених залишити власні домівки через збройні конфлікти, зміни клімату чи природні лиха. Попри вжиття урядами багатьох держав заходів, спрямованих на пом’якшення негативних наслідків переміщення, інші уряди не бажають вирішувати відповідні питання і, як наслідок, громадяни цих країн не мають повноцінної можливості реалізувати усі свої права та отримати всі необхідні публічні послуги. Нерідко внутрішньо переміщені особи (ВПО) позбавлені права брати участь у виборах нарівні з іншими громадянами країни. У вересні 2016 року Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) опублікувала “білу книгу” під назвою Внутрішньо переміщені особи та участь у виборах: короткий огляд з метою привернення уваги до цього питання (яке нерідко залишається поза увагою) та поглиблення поінформованості зацікавлених сторін з цього приводу. У білій книзі також викладено 17 рекомендацій, покликаних сприяти впровадженню Керівних принципів з питань внутрішнього переміщення –основного міжнародного документа, присвяченого питанням внутрішнього переміщення, схваленого Комісією ООН з прав людини у 1998 році.

18 жовтня 2018 року IFES взяв участь у двох міжнародних заходах, приурочених 20-ій річниці підписання Керівних принципів. У Женеві (Швейцарія) Моніторинговий центр з питань внутрішньо переміщених осіб організував міждисциплінарну конференцію, учасники якої мали змогу обговорити шляхи врахування потреб ВПО під час розробки програм національного розвитку, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Старша міжнародна радниця IFES Ганна Робертс розповіла про залучення ВПО до політики та презентувала рекомендації, що містяться у білій книзі IFES. Представниця партнерської організації IFES – Громадського холдингу «Група впливу» Тетяна Дурнєва – представила практичне дослідження цих питань в українському контексті.

IFES вважає, що участь ВПО у виборах є ключовою умовою для примирення та запобігання маргіналізації цих людей. Наявність у ВПО «політичного голосу» є запорукою підвищення підзвітності та відповідальності урядових інституцій, зокрема і стосовно питань надання послуг та вирішення проблем ВПО. Забезпечення виборчих прав ВПО у їхніх рідних громадах чи у громадах фактичного проживання є передумовою розробки сталого рішення проблеми переселення ВПО. «Водночас, на практиці,  реалізація таких прав є досить складною і політично чутливою,» – наголосила Робертс, «особливо зважаючи на те, що ВПО можуть змінити баланс сил у певному виборчому окрузі та суттєво вплинути на результати виборів. Нерідко вважається, що ВПО представляють інтереси певної однієї партії – це відштовхує інші партії від вирішення питання забезпечення виборчих прав таких груп громадян».

На превеликий жаль, такий підхід віддзеркалює і нинішнє ставлення українських політичних еліт до понад півтора мільйони осіб, котрі були вимушені залишити свої домівки через збройний конфлікт на Донбасі та незаконну анексію Криму Російською Федерацією у 2014 році. З моменту початку конфлікту українська влада так і не спромоглася усунути законодавчі та практичні бар’єри, котрі стоять перед ВПО на шляху реалізації ними права голосу на місцевих виборах та права голосу на виборах в одномандатних округах за мажоритарним компонентом змішаної виборчої системи. «Аби відчути себе на рівних з іншими членами наших нових громад, нам потрібно мати можливість реалізувати своє конституційне право обрати наших місцевих лідерів», – заявила Дурнєва. «Спільно з IFES Україна «Група впливу» продовжить адвокаційну кампанію, спрямовану на забезпечення права голосу ВПО на всіх видах виборів. Наша мета – прийняття проекту Закону України № 6240.» Законопроектом № 6240 передбачається, що ВПО та інші мобільні всередині країни групи населення, такі як трудові мігранти та студенти, матимуть змогу проголосувати на виборах за теперішнім місцем проживання.

Система реєстрації постійного місця проживання або так звана «прописка», що залишилася в Україні майже без змін з радянських часів, є основним законодавчим та практичним бар’єром на шляху реалізації ВПО їхніх виборчих прав. Значна кількість громадян України проживають не за зареєстрованим місцем проживання. Зміна реєстрації постійного місця проживання – доволі тривалий і складний процес,і нерідко ВПО бракує необхідних документів для отримання нової «прописки». Окрім того, у разі реєстрації за новим постійним місцем проживання, ВПО ризикують втратити свій статус ВПО, а з ним – і доступ до гуманітарної допомоги та соціальних виплат.

Нещодавно IFES провів всеукраїнське опитування ВПО з метою дослідження рівня їхньої обізнаності та ставлення до політичного та виборчого процесу загалом, а також до участі у виборах в Україні зокрема. За результатами опитування було виявлено, що більшість ВПО інтегрувалися в нові громади. Водночас, більшість ВПО не готові розривати зв’язки з громадами, в яких зареєстровано їхнє місце проживання лише для набуття права на участь у місцевих виборах. Для багатьох ВПО важливим аргументом на користь збереження «прописки» на окупованих територіях є потенційна можливість брати активну участь у врегулюванні збройного конфлікту. ВПО необхідно мати можливість реалізувати свої виборчі права зараз і після мирного врегулювання конфлікту – у своїх рідних громадах чи за місцем їхнього теперішнього проживання. Їхній вибір не має жодним чином впливати на наявність статусу ВПО чи доступ до гуманітарної допомоги.

Відсутність у ВПО в Україні можливості брати участь у всіх видах виборах наразі є предметом двох справ, що перебувають на розгляді у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі. Ці справи були відкриті за позовами українських ВПО, які були позбавлені можливості взяти участь у місцевих виборах у 2015 році.

IFES також був представлений на круглому столі, присвяченому питанням ВПО, який відбувся у Аммані, 18 жовтня. У Йорданії організацію представляли старший міжнародний радник IFES Гаральд Йепсен, а також аналітик партнерської організації – Громадянської мережі ОПОРА – Олександр Клюжев. У заході, який був організований спільно Глобальним кластером з захисту та Центром Картера взяли участь професіонали більш ніж з 15 країн світу з досвідом роботи у гуманітарних місіях, програмах розвитку, у сфері захисту прав людини та виборчій сфері.

У своїй презентації, пан Йепсен звернувся до спостерігачів за виборами з тим, щоб вони приділяли більше уваги моніторингу участі ВПО у всіх аспектах виборчого процесу. «Більшість організацій зі спостереження за виборами розробили ґрунтовні керівні принципи моніторингу участі у виборах маргіналізованих та недопредставлених груп, зокрема жінок, представників національних меншин, людей з інвалідністю, водночас стосовно моніторингу участі у виборах ВПО таких принципів немає». Пан Клюжев, співавтор проекту Закону України № 6240 – сам ВПО з Донецька. «Немає ніяких суттєвих причин для того, щоб в Україні залишалися такі перешкоди для політичної участі громадян, які були вимушені залишити зону конфлікту. ВПО досить добре інтегрувалися у свої громади. Природньо, що вони хочуть брати участь у громадському житті та мати можливість голосувати на усіх видах виборів, зокрема і під час місцевих виборів. Ми сподіваємося, що майбутнє рішення Європейського суду з прав людини визнає неправильність рішень українських судів та змусить вітчизняних законодавців забезпечити можливість ВПО брати участь в усіх видах виборів.»

Конгрес місцевих та регіональних влад (Конгрес) Ради Європи (РЄ) здійснював моніторинг останніх місцевих виборів в Україні, що відбувалися у 2015 році, та у своїх рекомендаціях парламенту наголосив на необхідності забезпечення виборчих прав ВПО під час майбутніх місцевих виборів, що мають відбутися у 2020 році. 6 листопада 2018 року під час 35-ї пленарної сесії Конгресу, його учасники затвердили звіт “Виборчі права на місцевому рівні як елемент успішної довготермінової інтеграції мігрантів та внутрішньо переміщених осіб  у муніципалітети та регіони Європи”, до підготовки якого долучилися експерти IFES. Доповідач Йос Вінен (Європейська народна партія, Нідерланди) у своєму вітальному слові з жалем наголосив на тому, що Україна і досі не втілила в життя рекомендації Конгресу. Так, приблизно 2,5 – 3 мільйони громадян України позбавлені можливості брати участь у всіх видах виборів, оскільки вони проживають далеко від офіційного місця реєстрації постійного місця проживання.

Виступаючи під час пленарної сесії Конгресу у Страсбурзі, пан Йепсен наголосив на тому, що система «прописки» наразі є палицею на два кінці для українських ВПО. З одного боку, вони позбавлені можливості брати участь у всіх виборах за місцем реєстрації. З іншого боку, прописка визнається угрупуваннями, які здійснюють фактичний контроль над непідконтрольними Україні територіями. Це дозволяє ВПО мати доступ до окупованих територій та відвідувати родичів, які залишилися по інший бік. «Водночас», – наголосив Йепсен, – «першопричиною проблеми участі у виборах ВПО в Україні є система «прописки», яка у довгостроковій перспективі має припинити своє існування». Пан Йепсен також наголосив на тому, що з моменту початку вимушеного переселення громадян України IFES був залучений до спроб вирішення проблеми виборчих прав ВПО. У процесі розробки законопроекту № 6240, IFES та його партнери з громадянського суспільства провели низку консультацій з залученням усіх зацікавлених сторін. Зацікавлені сторони у сфері виборів погоджуються з тим, що будь-яке рішення, спрямоване на реалізацію виборчих прав ВПО має бути ретельно продуманим, аби запобігти потенційній загрозі доброчесності виборчого процесу загалом.

Як повідомила Міжнародна кризова група у своєму нещодавньому звіті, існує ризик того, що теперішня політика Києва стосовно громадян, яких торкнувся конфлікт та які перебувають по обидві його сторони, зокрема і ВПО, призведе до відчуження цих людей від власного уряду. Наприкінці своєї пленарної сесії Конгрес ухвалив резолюцію, у якій закликав Україну забезпечити можливість ВПО брати участь у всіх видах виборів. За підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid) IFES Україна продовжуватиме просувати ідею забезпечення виборчих прав ВПО в Україні. Наразі IFES Україна спільно з партнерською організацією «Група впливу» готує кампанію з просвіти виборців напередодні виборів Президента України, що мають відбутися у 2019 році, а також готує наступне опитування (зі зрізом станом на грудень 2018 року)ставлення ВПО до політичного та виборчого процесу та участі у виборах в Україні.  

Протягом двох днів, 13-14 грудня 2018 р., у Києві відбувався Національний марафон “Роль громадян у політичних реформах: Vox Civiun 2.0“. Це був дискусійний майданчик для народних депутатів України, партійців та експертів, щоб обговорювати головні виклики, які стоять перед країною напередодні року виборів.

Яка виборча реформа потрібна нашій державі? Які чинники її загальмовують? Як громадянське суспільство може вплинути на зміни? Які настрої та очікування домінують у суспільстві?.. Це лише – кілька питань, які обговорювали представники влади та експерти.

Загалом марафон відбувався у форматі панельних дискусій та теми “Пріоритети виборчої реформи”, “Фінансування політики напередодні виборів: напрями змін” та “Антикорупційна реформа: від кого залежить її успіх?”

Виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва взяла участь у першій дискусії. Вона зокрема відзначила, як своєрідну перемогу численні звернення місцевих рад на адресу керівництва Верховної Ради щодо потреби нагального розгляду законопроекту №6240 (щодо виборчих прав ВПО та трудових мігрантів).


Інший учасник дискусії, народний депутат, голова підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко у свою чергу розповів про перепони проходження законопроекту №6240, одним із співавторів якого він є. Крім того він відзначив, зокрема, професійну адвокаційну діяльність Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, що базується на роботі з одним важливим блоком виборчої реформи.


Захід проводився в межах проекту «Активна Громада: право вибору» від Інституту «Республіка» за підтримки Національного Демократичного Інституту (NDI) та фінансової допомоги американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Дискримінацією є пряме порушення прав людини, спрямоване на обмеження (пряма дискримінація) або ж навпаки – надання привілеїв іншій особі/групі осіб (непряма дискримінація). Однією із форм дискримінації є утиск – небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

Законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак:
– забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб;
– забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб;
– повагу до гідності кожної людини;
-забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися зі скаргою до:
– державних органів;
– органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
– Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
– суду.
Вона має право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Саме такими максимами ділилися співробітники обласної юстиції із відвідувачами бібліотечної системи “Київська обласна бібліотека для юнацтва” під час проведення спільно із партнерами – громадською організацією Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в межах проекту “Я МАЮ ПРАВО!” право-просвітницьких лекцій на теми “Протидія дискримінації та насильству у школі” та “Права внутрішньо переміщених осіб”.

Джерело: Головне територіальне управління юстиції у Київській області

Для підвищення рівня довіри до виборчого процесу, Центральна виборча комісія має розробити власну довготермінову комунікативну стратегію, спрямовану на стратегічне планування і реалізацію як внутрішніх, так і зовнішніх комунікацій, визначення завдань і пріоритетів інформаційної політики. Про це зазначили учасники круглого столу «Комунікації у виборчому процесі і прозорість адміністрування виборів», який відбувся 10 грудня 2018 року в рамках реалізації Координатором проектів ОБСЄ в Україні проекту «Посилення кібербезпеки і прозорості виборчих процесів в Україні», який реалізується за кошти урядів США та Норвегії.

Учасники заходу, напрацьовуючи рекомендації, зауважили, що ЦВК треба бути більш відкритою і змінити формати роботи зі ЗМІ. На думку експерта ОПОРИ Олександра Клюжева, членам ЦВК потрібно роз’яснювати журналістам свої рішення, проводити більше брифінгів.

На заході було презентовано результати соціологічного дослідження обізнаності і довіри виборців до виборчого процесу. Євген Побережний, спеціаліст з питань виборів та врядування Координатора проектів ОБСЄ в Україні, який презентував результати дослідження, зокрема, сказав, що оскільки телебачення є джерелом інформації про суспільно-політичні події для майже 80% українських виборців, існує нагальна потреба в розробці і запровадженні дієвих механізмів поширення просвітницької інформації для виборців на телеканалах, наприклад, 30 секунд на початку рекламного блоку. За його словами, телеканали дуже неохоче розміщують соціальну рекламу, особливо в період, коли можуть заробити на політичній рекламі.

Такої ж думки представниця ГО «Група впливу» Ольга Мартиновська. Вона показала кілька відеороликів про необхідність ухвалення законопроекту №6240, який дав би можливість голосувати за місцеву владу не тільки внутрішньо-переміщеним особам (4% населення), а й трудовим мігрантам, яких близько 10 млн осіб. «Ми не можемо пробитися з цими роликами на телебачення. Ні на комерційне, ні на суспільне», – сказала вона.

Крім того експерти, посилаючись на результати презентованого на заході дослідження, зауважили, що мережа інтернет є другим за значимістю каналом поширення інформації для більшості вікових груп (за виключенням 55 років і старше). За їх словами, використання можливостей інтернету може бути ефективним способом вирішення питань інформування громадськості, а також залучення молоді дот участі у виборах.

Голова правління, координаторка виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила, що комунікаційна стратегія – це тільки документ, а й процес. Вона порадила членам ЦВК брати участь у заходах, які проводять громадські організації. «А щодо відеороликів, то очевидно їх буде засилля. Можливо ЦВК оголосити, що комісія збирає всі пропозиції, щоб переглянути їх і дати свої рекомендації?», – сказала вона, додавши, що головне для ЦВК дати відповідь на питання: що таке ЦВК і що таке демократичні вибори.

Представниця ГО «Детектор медіа» Світлана Остапа зауважила, що ЦВК має стати більш активною щодо боротьби із замовними матеріалами (джинсою) на ТРК, оскільки парламент зазвичай обмежує право іншим державним органам під час виборів здійснювати перевірки ЗМІ. А такі матеріали масово з’являються на телеканалах і радіо під час виборів і впливають на вибір громадян.

Від учасників заходу також пролунали пропозиції щодо створення нового, більш сучасного сайту ЦВК, вони порадили зробити його більш клієнтоорієнтованим.

У заході взяли участь члени ЦВК, представники громадських організацій, керівниця департаменту комунікацій ЦВК Грузії та ін.

За матеріалами Детектор медіа

Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Громадським холдингом «ГРУПА ВПЛИВУ» запрошують на презентацію та подальше обговорення ключових результатів опитування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) щодо участі у виборах та політичних вподобань.

Презентація відбудеться 17 грудня 2018 року з 13:00 до 15:00 в малому конференц-залі готелю «Україна» (м.Луцьк, вул. Словацького, 2).

Репрезентативне національне опитування внутрішньо переміщених осіб спрямоване на вивчення їхнього рівня знань та ставлення до політичного і виборчого процесу в Україні. Це опитування відображає зміну політичних поглядів та позицій внутрішньо переміщених осіб з грудня 2016 року, коли проводилося аналогічне опитування.

Ключові результати презентує Надія Пашкова, старша координаторка проектів IFES в Україні.

Виконавча директорка ГО «Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва розкаже про адвокаційну кампанію «Кожен голос впливає» на підтримку законопроекту №6240 щодо виборчих прав ВПО.

Аза Голощапова, голова ГО «Переселенці Криму та Донбасу», розкаже про успіхи та перешкоди в інтеграції ВПО в Луцьку.

Будь ласка, підтвердіть свою участь до 12 грудня 2018 р., заповнивши анкету за посиланням.

Телефон для довідок: 050 477 0800 або 068 352 35 75

Презентація проводиться в рамках проекту «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” та Мережа хабів громадянського суспільства на Форумі організаційного розвитку громадянського суспільства. Захід відбувся 29-30 листопада у Києві.

Центральна виборча комісія України схиляється до лібералізації процедури голосування на майбутніх національних виборах для переселенців з окупованого Криму та не підконтрольних Києву територій Донецької та Луганської областей.

“Проблема в тому, що в нас виборча адреса прив’язана до місця реєстрації. І навіть якщо все-таки не вдасться затвердити законопроект №6240 про виборчі права внутрішньо переміщених осіб, то ЦВК схиляється до лібералізації цього питання”, – сказала голова ЦВК Тетяна Сліпачук в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.

Вона нагадала, що заяву про зміну місця голосування потрібно написати не пізніше ніж за 5 днів до дня голосування. “І в останні дні часто значно збільшується кількість таких людей. Завдяки реєстру виборців ми чітко розуміємо, в яких великих містах, районах, наприклад, Києва, це відбувається”, – зазначила Тетяна Сліпачук.

Згідно з процедурою, від моменту початку виборчого процесу переселенці приходять до найближчого зручного їм відділу ведення Державного реєстру виборців і зазначають, де вони хотіли б голосувати, а не за місцем реєстрації. Але з урахуванням того, що кожна виборча дільниця розрахована максимум на 2,5 тис. виборців, якщо у відділі ведення реєстру бачать, що зазначена цим громадянином бажана дільниця для голосування переповнена, йому пропонують як альтернативу інші схожі дільниці.

“Ми вже думаємо, як можна впорядкувати цей процес, зокрема за допомогою сучасних технологій. Але для цього потрібен час, тому на президентських виборах ми можемо ще не встигнути й намагатимемося зробити це на парламентських виборах”, – розповіла голова ЦВК.

Також вона зазначила, що в ЦВК наразі думають про те, як допомогти реалізувати своє право голосувати тим, хто приїде з території окупованого Криму.

“У 2014 році голосували понад 4 тис. громадян України, які проживають у Криму. Ми думаємо і про організацію цього процесу. Наприклад, організувати додаткові дільниці в Херсонській області”, – сказала Тетяна Сліпачук.

Нагадаємо, законопроект № 6240 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних усередині країни громадян)” було зареєстровано в парламенті ще 27 березня 2017 року.

Фото Укрінформ

Завдяки адвокаційній кампанії, що проводить спільно з партнерами ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», десять місцевих рад звернулися до Верховної Ради з приводу виборчих прав ВПО та підтримки законопроекту №6240.

Станом на кінець 2018 року на підтримку законопроекту №6240 висловлювалися Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська, Криворізька, Білгород-Дністровська, Харківська міські ради, а також – Шосткинська районна рада та Запорізька облрада. Загалом упродовж 2018 року 11 органів самоврядування звернулися до Верховної Ради з приводу підтримки законопроекту №6240 щодо виборчих прав переселенців!

Нагадаємо, що 27 березня 2017 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян».

Законодавчі зміни були розроблені та запропоновані народним депутатам експертами громадських організацій, які займаються питаннями реформування виборчого законодавства, а також тими, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Попри актуальність, законопроект №6240 досі не винесений на розгляд парламенту.

Попри свою нагальність, законопроект №6240 досі не винесений на розгляд парламенту.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” розбудовує коаліцію та проводить широку адвокаційну кампанію задля захисту прав внутрішньо переміщених осіб.