На сайті Верховної Ради нарешті опубліковано Порівняльну таблицю до Виборчого кодексу (з пропозиціями Президента України). Нагадаємо, 18 листопада ГО «ГРУПА ВПЛИВУ» ініціювала збір підписів під заявою щодо неприпустимості прийняття Виборчого кодексу без врахування положень про виборчі права внутрішньо переміщених осіб.

У новій редакції кодексу містяться норми, на яких тривалий час наполягав Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з партнерами про забезпечення виборчих прав ВПО! Фактично тут продубльовані положення Законопроекту №6240 , а саме – процедури, які полегшують громадянам, котрі мешкають не за місцем офіційної реєстрації, доступ до голосування на всіх видах виборів. Сьогодні це, як відомо, насамперед внутрішньо переміщені особи та трудові мігранти в межах країни.

Отже, в оновленому проєкті Кодексу йдеться про наступне:

«2. У разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою заяву, до якої додаються документи (копії документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця.

3. Зазначене у частині третій статті 8 цього Закону звернення щодо зміни виборчої адреси може бути подане виборцем до органу ведення Реєстру, повноваження якого поширюються на територію, до якої віднесено виборчу адресу, на яку змінюватиметься поточна виборча адреса виборця, не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу виборів або процесу референдуму, що проводяться на території, в межах якої виборець просить визначити його виборчу адресу. У разі, якщо на відповідній території одночасно проводяться декілька виборів (референдум), таке звернення може бути подане не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу тих виборів (референдуму), голосування на яких проводиться раніше, ніж голосування на інших виборах, які відбуваються одночасно.

У разі надходження звернення виборця щодо зміни виборчої адреси пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу відповідних виборів або процесу референдуму (із урахуванням особливостей щодо виборів та референдуму, передбачених абзацом першим цієї частини, які проводяться одночасно), орган ведення Реєстру приймає мотивоване рішення про відмову у внесенні зміни до його виборчої адреси, копія якого не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення направляється виборцю з одночасним повідомленням про можливість подання звернення щодо зміни виборчої адреси після завершення виборчого процесу відповідних виборів.

У випадку, передбаченому абзацом другим цієї частини, або у разі, якщо строки виборчих процесів з відповідних виборів (процесу референдуму) повністю або частково збігаються, виборець може подати звернення щодо зміни виборчої адреси після завершення виборчого процесу виборів, голосування на яких відбувається останнім.

4. У разі звернення щодо зміни виборчої адреси на підставі частини третьої статті 8 цього Закону, виборець зобов’язаний додати до заяви, зазначеної у частині другій цієї статті, копію документа, який підтверджує його фактичне проживання за вказаною ним адресою. Виборець обґрунтовує зміну виборчої адреси одним з документів, перелік яких зазначено у частині п’ятій цієї статті.

5. До документів, що підтверджують фактичне проживання виборця за адресою, зазначеною у заяві, передбаченій частиною 2 цієї статті, та належно обґрунтовують зміну виборчої адреси на підставах, передбачених частиною третьою статті 8 цього Закону, належать:

1. 1) договір оренди житла за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
2. 2) виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування документ, який засвідчує здійснення виборцем підприємницької діяльності за адресою житла, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
3. 3) документ, який підтверджує право власності на житло за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
4. 4) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
5. 5) документ, який засвідчує здійснення виборцем догляду за особою, місце проживання якої зареєстровано відповідно до Закону України “Про  свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
6. 6) документ, що засвідчує перебування виборця у шлюбі або у родинних відносинах із особою, місце   проживання якої зареєстровано  відповідно до Закону України “Про  свободу пересування та вільний  вибір місця проживання в Україні” за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою…».

Таким чином за такої процедури українські громадяни, які мешкають поза місцем офіційної реєстрації, отримають можливість подавати документи й голосувати на усіх видах виборів. Перешкоди на шляху до волевиявлення буде знято!

Розгляд Виборчого кодексу запланований на наступний тиждень (початок грудня). Передбачається, що у разі його ухвалення, він вступить у дію з 1 січня 2020 року.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» висловлює подяку усім колегам з громадського середовища за принципову наполегливу позицію щодо відновлення конституційних прав громадян й підтримку наших ініціатив. Також ми дякуємо Президентові та народним депутатам за внесення відповідних пропозицій у текст Виборчого кодексу й готовність закріпити усі згадані норми у вітчизняному законодавстві!

З надією чекаємо на голосування!

Фото

Робоча група Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку погодила правки до Виборчого кодексу щодо права голосування переселенців і внутрішніх трудових мігрантів на місцевих виборах. Голосування цього Кодексу в парламенті заплановано на перший тиждень грудня. Про це повідомила голова Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва під час круглого столу «Довгострокові рішення для внутрішньо переміщених осіб: подальші кроки», повідомляють «Донецкие новости».

Станом на сьогодні внутрішньо переміщені особи можуть голосувати на виборах президента України, а також на парламентських – але тільки за списки партій.

Дурнєва нагадала, що боротьба за конституційне право переселенців голосувати на місцевих виборах триває з 2014 року. «І коли наші міжнародні партнери вивчають ситуацію в Україні, вони відзначають, що це вже може бути прикладом широкої боротьби в 21 столітті за право голосу… Минулого тижня представник Євросоюзу Річард Тіббельс в черговий раз нагадав, що Україна все-таки може щось зробити для своїх громадян, які постраждали від збройного конфлікту. І ось одним з цих “щось” є – забезпечення виборчих прав. Україна обіцяла зробити до кінця цього року», – сказала Дурнєва.

22 грудня в Україні відбудуться місцеві вибори в об’єднаних територіальних громадах, але в них переселенці не зможуть взяти участь. «22 грудня понад 380 тис. виборців обиратимуть депутатів і голів в сільських, селищних та міських радах. Проте відбуватиметься без 4% виборців, які є внутрішньо переміщеними особами. І це повторюється з року в рік. І зараз крім традиційних виборів в рамках децентралізації проходять вибори щодо об’єднання територіальних громад. І ось 22 грудня вибори в 86 ОТГ пройдуть без участі переселенців», – продовжила Дурнєва.

Вона в чергове нагадала, що у Верховній Раді є законопроект № 6240 (був розроблений в 2016 році), «який вже став брендом боротьби ВПО за виборчі права». При цьому є висока вірогідність, що все його положення будуть враховані в доопрацьованому Виборчому кодексі. «Цей законопроект “підтягнув” проблему права голосу не тільки переселенців, а й людей, які проживають не за місцем реєстрації, – так званих внутрішніх трудових мігрантів. Тим самим документ підняв проблему необхідності реформи реєстрації місця проживання. У цьому законопроекті прописаний механізм, завдяки якому людина незалежно від реєстрації місця проживання може змінити виборчу адресу на ту громаду, в якій він зараз проживає. І тим самим він отримує право голосу не тільки на всеукраїнських виборах, але і на місцевих », – зазначила експерт.

У парламенті вже завершена робота над Виборчим кодексом, на який раніше президент наклав вето. «Президент вніс свої пропозиції і зауваження щодо вдосконалення Кодексу. І одне з таких зауважень стосується відсутності належного і реального механізму реалізації виборчих прав. Ми працювали в Комітеті ВР з питань організації державної влади, мiсцевого самоврядування та регіонального розвитку. Робоча група погодила зміни і фактично законопроект №6240 увійшов до Виборчого кодексу. Але проект доопрацьованого Кодексу досі не опублікований на сайті Верховної Ради. Тому ми не можемо говорити на 100%, що в цій боротьбі можна поставити крапку. Попереду ще буде голосування, яке анонсовано на перший тиждень грудня», – наголосила Дурнєва.

У ці дні у Варшаві відбувається щорічна нарада ОБСЄ з виконання зобов’язань держав-учасниць у людському вимірі (HDIM – Human Dimension Implementation Meetings). Менеджерка проектів Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Наталія Новикова розповіла про дві виборчі кампанії, які відбулися цьогоріч в Україні, про участь внутрішньо переміщених осіб у голосуванні й про потребу законодавчо врегулювати питання доступу до виборчих дільниць для всіх мобільних категорій громадян.


“Парламент України повинен внести зміни до законодавства для усунення правових та практичних бар’єрів, які не дозволяють внутрішньо переміщеним особам брати участь у всіх виборах за фактичною адресою, – сказала вона. – ВПО та інші мобільні громадяни повинні мати можливість реєструватися для голосування за фактичним місцем проживання відповідно до процедури, розробленої у законопроекті №6240. Водночас український уряд повинен усунути залежність виборчої адреси громадян до місця їхньої реєстрації. Влада має впровадити принцип реєстрації проживання на основі заяви громадянина про його адресу, як це в інших сучасних європейських державах”.

“Якщо зараз терміново не внести зміни до законодавства, то майбутні місцеві вибори знову відбудуться без участі внутрішньо переміщених осіб,” – сказала виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва в ефірі UA: Крим.

У свою чергу під час спілкування аналітик Громадянська мережа ОПОРА Олександр Клюжев прокоментував перспективи впровадження електронного голосування, з якими виступає команда Президента Зеленського. Не просто, за його словами, буде реалізувати такі задуми, але дискусію варто вже розпочинати й вона буде тривалою…

Основні ідеї законопроекту в простій інфографіці: зміна виборчої адреси без зміни реєстрації місця проживання, що дозволить брати участь в місцевих виборах.

Запорізька міська рада ухвалила Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України “Про прискорення розгляду проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)” (реєстр. №6240 від 27 березня 2017 року)”

Як відзначається у зверненні, “в Запоріжжі та Запорізькій області проживає близько 56 тисяч осіб, які покинули власні домівки внаслідок російської агресії та намагаються облаштувати своє життя в нових громадах. Значна кількість ВПО, відповідно до результатів соціологічних опитувань, не планують повертатися у свої колишні домівки й у нових місцях проживання облаштовують побут і життя з огляду на перспективи проживання саме у новій для них місцевості. Отже ця категорія виборців повинна мати можливість обирати депутатів місцевих рад та відповідних голів за місцем свого фактичного проживання”.

Запорізькі депутати нагадують, запропонований в законопроекті №6240 механізм надання можливості ВПО брати повноцінну участь у виборах відповідає стандартам політики щодо захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та міжнародним зобов’язанням.

Нагадаємо, рішення Запорізької міської ради є 13 за ліком зверненням органу місцевої влади щодо підтримки ініціативи відновлення усього комплексу виборчих прав ВПО (та трудових мігрантів). Раніше подібні звернення до Верховної Ради спрямували Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська, Криворізька, Білгород-Дністровська, Харківська міські ради, а також – Шосткинська та Попаснянська районні ради та Запорізька обласна рада!

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, як ініціатор адвокаційної кампанії на підтримку законопроекту №6240, висловлює подяку депутатам Запорізької міськради за відповідальну громадянську позицію!

Нагадаємо, 17 січня 2019 р. проект закону №6240 отримав схвалення від Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя й тепер очікується внесення документу на розгляд безпосередньо депутатами українського парламенту.

Завантажити текст Звернення.

В Страсбурзі відбулася робоча зустріч Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи з напрацювання положень звіту “Роль місцевих та регіональних органів влади у захисті внутрішньо переміщених осіб”.

Орієнтовно влітку буде оприлюднено звіт. А днями укладачі документу слухали думки експертів та практиків, чиї позиції та досвід знайдуть відображення у звіті. Від України були присутніми мер Миколаєва Олександр Сєнкевич та виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва.

За її словами, незабаром голова Верховної Ради Андрій Парубій отримає від Української делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи звернення про необхідність включення законопроекту №6240 до тижневого порядку денного!

“І якщо поки проекту №6240 нема в порядку денному ВРУ, але ми тримаємо політичні права ВПО в порядку денному на місцевому та міжнародному рівнях!” – відзначила вона.

“Внутрішньо-переміщеними особами люди можуть стати як в наслідок техногенних та природних катастроф, так і в наслідок військових дій. Саме на цьому українська делегація хоче зробити наголос, адже важливо розрізняти причини. На підтримку внутрішньо-переміщених осіб працює і Парламентська асамблея Ради Європи, що затвердила доповідь про «Гуманітарні потреби та права внутрішньо переміщених осіб в Європі», який був прийнятий у 2018 році. Наші делегації одним фронтом працюють на теренах Ради Європи та захищають інтереси України”, – зазначив Голова делегації України в Конгресі Володимир Прокопів.

На минулій сесії Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи українська делегація підняла питання внутрішньо-переміщених осіб, чим привернула додаткову увагу до ситуації в Україні та військової агресії з боку Росії.

Як відзначають у Українській делегації Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ, з 2015 року Рада Європи активізувала свою роботу щодо захисту біженців і мігрантів. Але на теренах ЄС не всі розуміють різницю між шукачами притулку та ВПО. Робота Конгресу спрямована на те, аби змінити цю ситуацію. У листопаді 2018 року на 35-й сесії було прийнято звіт, резолюцію та рекомендацію “Права голосування на місцевому рівні як елемент успішної довгострокової інтеграції мігрантів та ВПО в муніципалітетах Європи”.

Менеджерка проектів Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Наталія Новикова про зміну місця голосування на виборах Президента-2019. Круглий стіл «Три дні до виборів Президента: виклики, електоральні тенденції, громадський контроль», Київ, 28 березня 2019 р.

Стаття виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої у “Дзеркалі тижня“.

Ми усвідомлюємо значення свого голосу тільки коли мовчимо.

Малала Юсуфзай, пакистанська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру

Це було перед місцевими виборами у 2015 році. Тоді внутрішньо переміщених осіб ще часто називали “тимчасово переміщені”. З одного боку, ця “тимчасовість” підкреслювала, що нема рації наділяти її носіїв правом голосу в приймаючих громадах, бо “вони зараз нам оберуть мера, а війна скоро закінчиться і вони до себе додому в Донецьк/Луганськ/Крим поїдуть”. З іншого боку, це, так би мовити, дозволяло владі заплющувати очі на проблеми переселенців і чекати, поки “само розсмокчеться”, бо коли явище тимчасове, то влада не мусить шукати далекосяжних рішень.

Минуло майже п’ять років. Не “розсмокталося”. Внутрішньо переміщені особи, практично, повністю інтегрувалися в нових громадах і здебільшого не планують повертатися у вимушено залишені домівки. Вони й досі мають “прописку” на окупованих територіях, але фактично вже давно є членами інших територіальних громад. Правда, українське законодавство визначає належність до територіальної громади лише через зареєстроване місце проживання. І виборчою адресою також є адреса, за якою зареєстроване місце проживання, відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Отож, незважаючи на постійне (принаймні точно більше шести місяців) проживання в нових громадах, сплату податків і поступове “вростання корінням”, внутрішньо переміщені особи не можуть брати участі в місцевих виборах та обирати депутатів, голів місцевих рад за місцем фактичного проживання. Вони також не можуть голосувати в мажоритарних округах на парламентських виборах. Дехто намагався відстояти свої політичні права в судах. Однак суди переважно повторювали, що довідка про взяття на облік ВПО не може бути підставою для визначення виборчої адреси, що переселення має тимчасовий характер, що голосувати на місцевих виборах можуть лише зареєстровані члени громади… А тепер Європейський суд з прав людини готує рішення стосовно справ, які надійшли від громадян України за наслідками позбавлення їх можливості голосувати, що позивачі просять визнати дискримінацією.

Ще у 2015 році стало очевидно: без зміни законодавства проблему із забезпеченням виборчих прав ВПО не вирішити. Експерти Громадянської мережі ОПОРА та Громадського холдингу “Група Впливу”, за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем та із залученням правозахисних громадських організацій, запропонували народним депутатам проект законодавчих змін. Основна ідея полягала в тому, щоб спростити процедуру зміни виборчої адреси, відокремивши її від зареєстрованого місця проживання. Механізм передбачає надання виборцеві, який проживає не “за пропискою”, можливості звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців із заявою про зміну виборчої адреси. При цьому виборець має пред’явити документ, що підтверджує фактичне місце проживання (на вибір виборця — договір оренди житла, довідку про взяття на облік ВПО, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності тощо). 

Внаслідок тривалої роботи 27 березня 2017 року в парламенті було зареєстровано законопроект №6240 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)”, під яким поставили свій підпис 24 народних депутати з усіх фракцій, а також позафракційні. Але після цього процес уповільнився. Лише через майже два роки, і тільки з десятої спроби профільний комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя нарешті дав висновок щодо цього законопроекту. Однак члени комітету не наважилися сформувати чітку позицію стосовно документа й рекомендували парламенту визначитися шляхом голосування.

Про відсутність нових членів громад у списках виборців дедалі голосніше почали говорити депутати місцевих рад. Із заходу й сходу, з півночі й півдня країни стали надходити в центр заклики з проханням негайно забезпечити переселенців можливістю брати участь у місцевих виборах. З квітня 2018 року рішення про звернення до парламенту прийняли Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська, Криворізька, Білгород-Дністровська, Харківська міські ради, а також Шосткинська і Попаснянська районні ради та Запорізька обласна рада. І це тільки початок. Наприклад, від делегації України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи також готується аналогічне звернення.

У січні 2018 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла Резолюцію “Про гуманітарні наслідки війни в Україні” 2198(2018) і рекомендувала Україні “створити механізми забезпечення права голосувати внутрішньо переміщеним особам на всіх виборах, у тому числі на місцевому рівні”. Доступ до всіх прав, зокрема до голосування та управління місцевими справами, саме і є одним із довгострокових (а не тимчасових) рішень щодо внутрішньо переміщених осіб.

6 листопада 2018 року Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи на своєму 35-му пленарному засіданні проголосував за доповідь “Права голосу на місцевому рівні як елемент успішної довготермінової інтеграції мігрантів та внутрішньо переміщених осіб у муніципалітети та регіони Європи” .

27—28 лютого представники Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи організували вже безпосередньо в Києві конференцію на тему “Виборчі права внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні в Україні: посилення інтеграції та засад демократії”. Захід проводився у рамках обговорення подальшої діяльності відповідно до Рекомендації 419 (2018) та Резолюції 431 (2018) Конгресу Ради Європи з метою пошуку спільних рішень і можливостей для впровадження відповідних законодавчих змін, спрямованих на забезпечення участі ВПО у місцевих виборах. Конференцію організовували одразу два проекти Ради Європи — “Посилення демократії та довіри на місцевому рівні в Україні” і “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень” у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018—2021 роки.

Захід не минув непоміченим. Адже європейські партнери одностайно підкреслювали відповідальність українського парламенту за вирішення проблеми виключеності певної частини громадян із виборчих процесів. Доповідач Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Йос Вінен заявив, зокрема, що українська влада повинна ухвалити необхідні законодавчі зміни, щоби повною мірою забезпечити право внутрішньо переміщених осіб брати участь у виборах. Очевидно, доповідачі Конгресу Ради Європи обізнані з проблемами наших ВПО на шляху до виборчих скриньок і з механізмами вирішення цих проблем місцями краще, ніж члени українського парламенту. 

“Довгоочікуване прийняття цього законопроекту (№6240-ред.) спростить процес реєстрації виборця та дозволить усім громадянам України зареєструватися для голосування за місцем їхнього фактичного проживання”, — зазначив Йос Вінен. “Вирішення всіх цих проблем дало б конкретні вигоди не лише тим, хто не може повною мірою скористатися своїм виборчим правом, а й Україні та її подальшій демократичній консолідації”, — заявила віце-президент Конгресу Ради Європи Барбара Точе.

Законопроект №6240 включено в порядок денний десятої сесії Верховної Ради. Але чи вистачить політичної волі та совісті парламентаріям, аби переступити через свої страхи? Останні п’ять років вони здебільшого переступають через конституційні права громадян, які вже отримали назву “невидимі виборці”. Ані депутати місцевих рад, ані мери, ані депутати-мажоритарники не бачать цих громадян у своїх округах. Здається, їх у принципі ніхто не помічає. Хоча ні, — принаймні деякі штаби проводять соціологічні опитування, щоб дізнатися, за кого саме можуть голосувати переселенці. І вже за результатами досліджень, а не на основі Конституції України та міжнародних стандартів, вирішується, чи потрібно давати цим виборцям право голосу. Виникає таке відчуття, що внутрішньо переміщених осіб і жителів окупованих територій бояться всі. Такий собі “небезпечний електорат”. Матеріал для “схеми”, як можна зрозуміти зі слів міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, чи “якорі”, як неодноразово називав президент Петро Порошенко, але точно не повноцінні громадяни України. 

Попри всі бар’єри на шляху до реалізації права голосу на місцевих виборах, для голосування на президентських виборах у внутрішньо переміщених осіб перепон немає. Принаймні в першому турі. Законодавство дозволяє громадянам, які на день виборів перебуватимуть не за місцем реєстрації, змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Для цього слід не пізніше, ніж за п’ять днів до дати виборів (до 25 березня включно), звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців із мотивованою заявою про зміну місця голосування. Варто звернути увагу на маленьку деталь. У разі призначення повторного голосування (другого туру) процедуру подачі заяви слід буде повторити. Але часу для цього залишатиметься критично мало. І якщо дату кінцевого терміну прийому заяв про зміну місця голосування можна сказати вже зараз (до 15 квітня), то дата початку прийому заяв наразі невідома, адже спочатку мають бути встановлені результати першого туру. Якщо жоден кандидат не отримає на виборах президента більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, тоді ЦВК призначає повторне голосування на третю неділю після дня виборів (21 квітня). А доки результати не встановлені і другий тур не призначено, заяви про зміну місця голосування прийматися не будуть. Отже, вже зараз можна сказати, що значна кількість ВПО не зможе встигнути подати заяву повторно (просто навіть з огляду на “пропускну здатність” відділів ведення Держреєстру виборців, а також недостатню просвітницьку роботу з зазначеного питання). Громадські організації неодноразово звертали увагу ЦВК на цю перешкоду для мобільних всередині країни громадян, але змін до Постанови №893 “Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси” досі немає.

Водночас варто зауважити, що 5 вересня 2018 року ЦВК спростила зазначену процедуру для виборців, чия виборча адреса залишилася на тимчасово окупованій території (ТОТ). Тобто внутрішньо переміщеним особам і жителям ТОТ не потрібно надавати жодних документів, які обґрунтовують необхідність зміни місця голосування, — тільки паспорт із відповідною реєстрацією. Процедура справді проста і, за відсутності черг, зараз займає 15 хвилин.

Усього за два місяці, які минули від початку виборчої кампанії, заяву про зміну місця голосування подали 42 тис. 465 виборців, але, за словами керівника Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександра Стельмаха, близько 90% виборців приходять в останні тижні. З 1 березня відділи ведення реєстру виборців працюють навіть у вихідні дні, щоб забезпечити прийом заяв. Лідерами за кількістю змін місця голосування є Київ та Київська область, а також Донецька, Харківська, Дніпропетровська та Одеська області.

60% усіх, хто вже подав заяву про зміну місця голосування, становлять виборці з Донецької, Луганської областей, АР Крим та м.Севастополь. Ця тенденція природна й зрозуміла, оскільки для всіх тих, хто “прописаний” ” на тимчасово окупованих територіях, на відміну від “трудових мігрантів”, немає іншого варіанту реалізувати своє виборче право — тільки через подачу заяви про зміну місця голосування. З іншого боку, інформаційні кампанії, які проводять громадські організації, здебільшого спрямовані саме на цих виборців. Недавно вийшов відео-ролик, у якому вчений-релігієзнавець, в’язень сумління Ігор Козловський, журналіст Сергій Стуканов, юристка з Криму Ельміра Катакі та я, правозахисниця Тетяна Дурнєва з Донецька, звернулися до внутрішньо переміщених осіб із закликом змінити місце голосування, щоб мати можливість проголосувати на виборах президента України. Державні органи, на жаль, досі не розпочали досить широку просвітницьку кампанію для підвищення рівня участі громадян у виборах. Може, і не дуже хочуть? Виборці безпечніші невидимі….

А правозахисні організації тим часом наполегливо рекомендують внутрішньо переміщеним особам не відкладати подання заяви про зміну місця голосування і перевірити себе у списках виборців у приміщенні нової виборчої дільниці (з 23 березня). Тому що #КоженГолосВпливає.

Дзеркало тижня

Українська влада повинна повною мірою забезпечити право внутрішньо переміщених осіб з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму взяти участь у виборах.

Про це на конференції у Києві заявив доповідач Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Йос Вінен, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на прес-службу Конгресу.

“Конгрес закликає вжити необхідних законодавчих заходів, зокрема з урахуванням наступних місцевих виборів у 2020 році, з метою зробити участь ВПО у виборчому процесі реальністю”, – йдеться у повідомленні.

В рамках першого конкретного кроку парламент України повинен прийняти проект Закону № 6240, щоб “усунути існуючі бар’єри для повної участі ВПО у виборах відповідно до міжнародних стандартів”.

“Довгоочікуване прийняття цього законопроекту спростило б процедури реєстрації виборців і дозволило б всім громадянам України зареєструватися для голосування за місцем їх фактичного проживання”, – сказав нідерландський доповідач Вінен.

Окрім закону, існує також потреба у покращенні освіченості виборців та інформації для ВПО, забезпеченні якісних списків виборців та забезпеченні підготовки виборчих органів, зазначив Вінен.