Згідно з результатами дослідження психоемоційних бар’єрів в адаптації дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, проведеного командою ГО «Альянс нових мелітопольців», лише 34% опитаних вважають, що вони інтегрувалися в нові громади. Однією з причин такого показника, судячи з даних, є відсутність власного житла.

68% респондентів орендують житло, ще 2% проживають у родичів.

Крім того діти ВПО потребують підтримки розвитку особистісних ресурсів. Запит серед респондентів є на позашкільні заняття (26%) та заняття спортом (24%). В той же час лише 17% дітей потребують послуг психолога.

Ознайомитися з результатами дослідження

Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Слідкуйте за новинами проєкту на нашій сторінці в Facebook.

Громадські організації звертаються до Командувача об’єднаних сил, генерал-лейтенанта Кравченка Володимира Анатолійовича, з вимогою скасувати дискримінаційний наказ про обмеження пересування через КПВВ.

Ввечері 6 березня 2020 року в соціальній мережі Facebook на сторінці Операція об’єднаних сил з’явилась інформація про введення тимчасових обмежень для перетину лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях з 07:00 7 березня 2020 року відповідно до наказу Командувача об’єднаних сил. Згідно з публікацією, причиною заборони стало можливе поширення на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей випадків захворювання на гострі респіраторні захворювання, збудником яких, ймовірно, є коронавірус.

Обмеження на в’їзд на підконтрольну Уряду України територію стосуватиметься громадян, у яких при огляді на КПВВ будуть виявлені ознаки, схожі на симптоми ураження коронавірусною інфекцією. Водночас в оголошенні зазначається, що громадян України, які мають реєстрацію на підконтрольній уряду України території, у разі підозри на ураження коронавірусною інфекцією будуть доставляти до лікувального закладу. Для цього на кожному КПВВ чергує обладнана машина швидкої допомоги з медичним персоналом. А в разі, якщо такі люди мають реєстрацію на тимчасово окупованій території, їм буде не тільки відмовлено у наданні медичної допомоги, а й взагалі — у перетині КПВВ, за межами якого вони б могли самостійно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою.

Фактично в оголошенні Командування ОС попереджає громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, що їм не буде надана медична допомога і буде відмовлено у в’їзді на підконтрольну Уряду України території у разі, якщо вони матимуть будь-які симптоми, які можуть бути розцінені співробітниками прикордонної служби як симптоми коронавірусу.

Ми вважаємо, що наказ Командувача ОС є таким, що непропорційно обмежує права та свободи людини. Він порушує конституційні права громадян, передбачені статтями 24, 33 та 49 Конституції України, і у такий спосіб штучно поділяє громадян України на тих, хто має право на отримання медичної допомоги і може вільно пересуватися, і тих, хто цієї можливості позбавлений. 

На тимчасово окупованих територіях відсутня можливість отримати кваліфіковану медичну допомогу, пройти діагностику та тести на ураження коронавірусом тощо, що в поєднанні з неможливістю отримати медичну допомогу на підконтрольних уряду України територіях спонукатиме до незаконного перетину кордону України через неконтрольовані пункти пропуску та посилення залежності громадян України від країни-окупанта.

Окрім цього, наказ Командувача ОС створює додаткову напругу між мешканцями тимчасово окупованих територій та тими, хто проживає в населених пунктах, розташованих близько КПВВ. Оскільки коронавірус не має специфічної симптоматики, відмінної від ГРВІ, завданням українських органів влади є мінімізація ризиків, пов’язаних із можливим розповсюдження вірусу і піклування про власних громадян, які опинилися в окупації. Жителі тимчасово окупованої частини Донбасу в очах мешканців прифронтових територій не повинні ставати джерелом додаткової небезпеки.

Звертаємось до вас з вимогою скасувати Наказ щодо тимчасових обмежень щодо перетину КПВВ з 07.00 7 березня 2020 року та організувати надання невідкладної медичної допомоги громадянам, які її потребують і  перетинають КПВВ, незалежно від місця реєстрації.

Благодійний фонд “Восток-СОС”

Громадська організація “Донбас СОС”

Благодійний фонд “Право на захист”

Центр прав людини ZMINA

Кримська правозахисна група

Офіс з розробки гуманітарної політики України

Благодійна організація “Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Харківський інститут соціальних досліджень

Громадська організація “КримСОС”

Круглий стіл на тему «Формування у місті Козятині фонду житла для тимчасового проживання шляхом купівлі житла для внутрішньо переміщених осіб» був проведений за ініціативи Венери Михайської та інших переселенців, які переїхали до цього міста. На заході були присутні міський голова Олександр Пузир, його заступники Євген Малащук та Віталій Вечера, а також начальники відділів та спеціалісти міської ради.

За результатами круглого столу міська влада вирішила розпочати процес формування фонду тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. Відповідна інформація опублікована на сайті Козятинської міської ради.

На запрошення Козятинського міського голови в заході взяв участь начальник відділу Міністерства у справах ветеранів, тимчасово

окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Владислав Закаблук, який розказав про основні аспекти та результати реалізації Постанови Кабінету Міністрів України №769 від 4 жовтня 2017р. «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України».

Для обміну досвідом захід також відвідала представниця органу місцевого самоврядування, який вже пройшов етап подання заявки та купівлі квартир.  Вікторія Краснопір, директорка Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради розповіла представникам Козятинської міської ради про досвід формування фонду житла для тимчасового проживання у м. Житомир. Вона відповіла на величезну кількість практичних питань, що виникали у учасників під час заходу.

За результатами двохгодинного спілкування, за словами представників міської ради, механізм участі в програмі 70/30 став більш зрозумілішим. Міський голова сказав, що для підготовки переліку об’єктів та заходів, оформлення документів буде створена робоча група, яку очолить заступник мера Віталій Вечера. Попередньо Козятин планує цього року закупити дві квартири для внутрішньо переміщених осіб.

“Принципово важливо, щоб представники місцевої влади обмінювалися інформацією, досвідом, кращими практиками. Саме це відбулось в Козятині, коли в залі засідань міської ради проходила наша зустріч. Інформаційна та консультаційна підтримка з боку житомирської колеги та представника Міністерства відбувалась за принципом “рівний рівному” . Коли люди чують відповіді на прямі запитання, це значно знижує опасіння та сумніви, підвищує довіру та сприяє старту процесу. А для внутрішньо переміщених осіб, які шість років чекають на системні зміни в питаннях забезпечення житлом, навіть початок процесу вже важливий. Особливо хочу відмітити, що без активної участі самих переселенців, цей процес може бути дуже повільним або навіть не відбутися (як це можемо спостерігати в більшості населених пунктах України). Так, наприклад, в Житомирі тему забезпечення житлом ВПО системно і наполегливо декілька років просуває об’єднання переселенців ГО «Мир на долоні». В Козятині також тривалий час міську владу штовхала переселенка Венера Михайська, яка попередньо на наш тренінг з адвокації запросила заступника міського голови. Отже, позитивні зміни в житті внутрішньо переміщених осіб відбуваються, здебільшого, за умов співпраці та активності”, – додала Тетяна Дурнєва.

Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Слідкуйте за новинами проєкту на нашій сторінці в Facebook.

 

У Сторожинці, що в Чернівецькій області, вже більше 10 років пустує п’ятиповерховий будинок колишнього гуртожитку місцевого коледжу. У цьому ж місті мешкають 15 родин переселенців з Донбасу. З одного боку будівля, яку невблаганно руйнує час та природа, з іншого – родини, які потребують житла.

Тривалий час на потенційну можливість, яка логічно випливає з цих двох фактів місцева влада не звертала увагу. Допоки ініціативна група переселенців не звернулася до депутатів міської ради з пропозицією переобладнати будівлю гуртожитку для проживання переселенців. Така ідея виникла у мешканки Сторожинця Юлії Калашникової після участі в тренінгу з адвокації для ВПО, який був організований в Києві у жовтні 2019 року в рамках проєкту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень». На тренінгу Юлія почула про державну програму з фінансування тимчасового житла, за якою держава може надати 70% від необхідної суми на ремонт чи будівництво такого житла для ВПО. Інші 30% мають знайти в громаді.

«Ми запропонували зробити з цієї занедбаної будівлі житло для переселенців та інших категорій громадян, які його потребують. Гуртожиток має 38 квартир. Цього вистачить не тільки нам, переселенцям, але і учасникам бойових дій, яким також потрібно житло», –  зазначає Юлія Калашникова, голова ГО “Ми з України”, переселенка з Донецької області.

Було створено ініціативну групу з переселенців, яка організувала та провела круглий стіл за участі представників міської влади. На заході переселенці звернулись до Голови Сторожинецької ОТГ Миколи Карлійчука з пропозицією створити фонд тимчасового житла для ВПО, на що він запропонував зробити його на базі гуртожитку і дав розпорядження про початок роботи у цьому напрямку. Далі підготували звернення до місцевих депутатів з проханням підтримати ідею. Міська рада проголосувала “за” та направила вже своє звернення до обласної ради. Та ж має прийняти рішення про взяття на баланс гуртожитку. Наразі ця будівля знаходиться на балансі Міністерства освіти і науки України. В міністерстві не проти передати гуртожиток громаді, але лише після відповідного рішення Чернівецької облради.

 «Проблема в тому, що багато переселенців навіть не знають про таку можливість, як тимчасове житло. У випадку з громадою Сторожинця, вистачило простого звернення до міської ради від ініціативної групи, щоб запустит процес. Отримати кошти по програмі 70 на 30 реально. Більше того, чим активніше громади подаватимуть заявки на цю програму, тим більше центральна влада виділятиме на це коштів у наступні роки», – зазначила Марія Красненко, юристка ГХ «ГРУПА ВПЛИВУ», яка допомагала активістам Сторожинця готувати звернення.

Наразі ж ініціативна група переселенців з Сторожинця готує адвокаційну кампанію для того, щоб переконати депутатів обласної ради підтримати ідею гуртожитку для переселенців. Найближча сесія має відбутися цього місяця.

Нагадуємо, що в бюджеті на 2020 рік передбачено 20 млн грн на фінансування тимчасового житла для переселенців.

Детальніше про фінансування програми тимчасового житла читайте тут.

Більше про діючі житлові програми для переселенців читайте тут.

Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Слідкуйте за новинами проєкту на нашій сторінці в Facebook.

Коментар юристки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марії Красненко для інтернет-видання “Жизнь”

“На даний момент у питанні КПВВ мова стоїть не стільки у фактичній процедурі проходження (тут вже зроблені ряд позитивних моментів), як в контексті правового статусу таких пунктів. Слід розуміти, що КПВВ не є пунктами пропуску на державному кордоні чи пунктами розгортання у випадку надзвичайних ситуацій. Вони мають свої особливості і задачі, які на пряму впливають про знаходження тих і функціонування тих чи інших служб. Тому, підкреслюю, що наразі мова йде про визначення правового статусу, закріплення обов’язкових ознак кожного з КПВВ (пунктів надання медичної допомоги, проходження перевірок, іншого), а також визначення балансоутримувача й залучення відповідних коштів.

Попри чинне визначення військово-цивільних адміністрацій відповідальних за утримання – це наразі не є ефективним в повній мірі. Тому ми дуже сподіваємось, що найближчим часом питання визначення і закріплення статусу і балансоутримувача (з відповідним фін.забезпеченням) буде вирішено. Подібне позитивно вплине на якість для кожного громадянина і служб, організацій, які працюють на КПВВ.”

Інструменти локальної демократії – найкращий спосіб для громад створювати своє майбутнє. Утім, часто люди самі не знають, як їм під силу впливати на владу: організовуючи громадські слухання, подаючи власні ініціативи на конкурси громадського бюджету, звертаючи увагу на важливі питання за допомогою сервісу електронних петицій та іншими способами.

Проєкт «Маємо вплив в регіонах» виконувався в рамках проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Він презентував мешканцям громад, як, послуговуючись інструментами локальної демократії, змінювати життя своїх спільнот. У проєкті взяли участь 30 громад із шести областей України.

Читати (завантажити)

27-го лютого в Києві Мережа хабів громадянського суспільства спільно з представниками й представницями організацій-учасниць презентували результати майже річної роботи. Це проєкт “Маємо вплив в регіонах”, що мав на меті дослідити спроможності місцевих громад у забезпеченні громадян інструментами локальної демократії.

Досліджувалися окремі громади громади Закарпатської, Полтавської, Вінницької, Волинської, Донецької та Київської областей.

Досліджувався цілий спектр інструментів, який передбачено законодавством:
– електронні петиції;
– загальні збори;
– бюджети участі;
– громадські слухання та інші.

Під час презентації представники різних організацій, що були залучені в проєкт, ділилися своїм досвідом. Не скрізь органи місцевого самоврядування обізнані з деталями процедурам, які можна застосовувати на місцях. Серед ключових проблем, з якими стикаються громадяни при використанні інструментів локальної демократії – відсутність інформації, обмеження прав для внутрішньо переміщених осіб, осіб без реєстрації, іноземців, штучне звуження кола осіб, які належать до територіальної громади та можуть використовувати ці інструменти.

Усі аналітично-експертні висновки лягли в основу “Результати дослідження “Інструменти локальної демократії”. Проглянути чи завантажити його можна за цим посиланням. Інфографіки на кожну тему чи підтему є тут.
Нагадаємо, виконавцями проекту є ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БО “БФ” Центр громадський ініціатив” (м. Перечин), ГО “Точка доступу” (м. Краматорськ), ГО “Інститут аналітики та адвокації ” (м. Полтава), Вінницька обласна правозахисна організація “Джерело надії”, ОМ ГО “Волинський інститут права” (м. Луцьк).

Ініціатива виконується за підтримки проекту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

27 лютого 2020 року відбудеться презентація проєкту “Маємо вплив в регіонах” та результатів дослідження інструментів локальної демократії й тенденцій розвитку місцевої демократії в Україні.

У 2019 році команда Мережі хабів громадянського суспільства провела дослідження в 30 громадах 6 областей України щодо використання громадянами наявних інструментів локальної демократії. Було проаналізовано, як в громадах використовують 10 основних інструментів локальної демократії – загальні збори, органи самоорганізації населення, електронні петиції, громадські слухання, консультативно-дорадчі органи, місцеві ініціативи, доступ мешканців до засідань колегіальних органів, бюджет участі, звернення громадян та контрольно наглядові органи.

Дослідження продемонструвало, що серед ключових проблем, з якими стикаються громадяни при використанні зазначених інструментів локальної демократії – відсутність інформації, обмеження прав для внутрішньо переміщених осіб, осіб без реєстрації, іноземців, штучне звуження кола осіб, які належать до територіальної громади та можуть використовувати ці інструменти.

Дослідження “Інструменти локальної демократії” було проведено в рамках проекту ПРООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

У заході візьмуть участь представники команди Мережі хабів громадянського суспільства, експерти у сфері місцевої демократії та представники влади.

У випадку зацікавлення заходом та його тематикою звертайтеся на grupa.vplyvu@gmail.com

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» спільно з Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб проаналізував результати реалізації програми забезпечення ВПО тимчасовим житлом згідно Постанови Кабінету Міністрів України №769 від 4 жовтня 2017р. «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України».

З 2017 по 2020 включно загальна сума коштів, передбачених бюджетом на тимчасове житло – 105 млн грн. Всього за бюджетні кошти за три роки було придбано 271 квартира та 2 житлових будників.

Маріуполь став рекордсменом серед міст та ОТГ, які отримали кошти за цією програмою. За два роки місто отримало більше 35 млн грн. За ці кошти було придбано 183 квартири.

Переважну більшість коштів за програмою було розподілено між містами та ОТГ Луганської та Донецької областей.

«Як не дивно, але досі не всі органи місцевого самоврядування знають про можливість придбати, реконструювати чи оновити житловий фонд. Програма 70/30 допомагає місцевій владі побачити в нових мешканцях громади не тягар, в ресурс. Чим активніше зараз органі місцевого самоврядування будуть брати участь в розподілу субвенції, тим більше шансів на збільшення фінансування програми в майбутньому», – додає Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «ГРУПА ВПЛИВУ».

В рамках проєкту «Місцева адвокація для ВПО» ми активізуємо внутрішньо переміщених осіб співпрацювати з владою в їхніх нових громадах. Ми кажемо «не зволікай та повідом органам місцевого самоврядування про можливість ощасливити та підтримати родини ВПО, які потребують домівки!», – пояснює Вікторія Золотухіна, керівниця проєкту.

Більше інформації в інфографіці.

  Як отримати тимчасове житло для ВПО? Інфографіка

Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Слідкуйте за новинами проєкту на нашій сторінці в Facebook.

39 063 дітей. Саме стільки отримали статус постраждалих внаслідок збройного конфлікту. 99.7% або 38 972 з них зазнали психологічного насильства. 45% (17 481) всіх дітей, які отримали станом на 30 грудня 2019 року цей статус мешкають наразі в Луганській області. Ще 42% (16 235) дітей мешкають в Донецький області. Більше інформації в інфографіці, підготовленій командою ГХ «ГРУПА ВПЛИВУ».

“Звертаємо увагу, що не дивлячись на те, що порядок отримання статусу має діє однаково в усіх регіонах, на практиці ситуація відрізняється. Наприклад, в Києві спочатку потрібно звернутися до районного Центру соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей та написати заяву з проханням провести оцінку потреб сім’ї та отримати копію акту обстеження помешкання, де живуть діти. Тобто до служби у справах дітей, яка находиться в іншому приміщенні, треба приходити вже після отримання акту. Все це заплутує людей та ускладнює процес отримання статусу. Втім, вже 740 в Києві отримали такий статус. Нещодавно опублікований Закон про безкоштовне харчування дітей ВПО також надав стимул для подачі заяв на отримання статусу, оскільки це свідчить про збільшення уваги до проблем людей, що постраждали внаслідок війни”, – зауважила Тетяна Дурнєва.

Детальна інструкція, як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Слідкуйте за новинами проєкту на нашій сторінці в Facebook.