Цікаво було застати ажіотаж та обговорення в залі парламенту перед голосуванням за пенсійний закон
Те, що Верховна Рада не підтримала законопроект щодо виплат пенсії жителям тимчасово окупованих територій за основу, ні для кого не секрет.
Більш цікавим стало обговорення в залі парламенту перед голосуванням та ажіотаж опісля. Щодо цієї ініціативи вже було почуто багато: і про підтримку окупанта, і про зраду інтересів, і про мільярди в нікуди. Та є ряд речей, які треба знати, і якими часто маніпулюють.
1. «Ці люди» не підтримують Україну
Мені складно сказати, з чого робиться такий висновок щодо всіх людей. З того, що люди не можуть виїхати і живуть в окупації? Чи ми вже відкидаємо версію з країною-агресором? А чи всі в Сумській, Чернігівській, Закарпатській чи Київській області є на 100% патріотами? І чи це значить, що ми тепер перед виплатою пенсії будемо перевіряти на «детекторі патріотизму»? Не думаю. А депутатам окремо рекомендую уважніше придивитися до своїх колег, бо не одне місце в залі займають «просині» сили.
2. Де ми візьмемо скільки коштів?
Чесно кажучи, заява Мінфіну про те, що сума заборгованості по пенсіях складає 115 млрд і похоронить країну, є відверто маніпулятивною. Жодних офіційних підтверджень цьому наразі не має. Озвучені Пенсійним фондом дані – 80 млрд. Вже не 115, так? Хоча й ця цифра не є істиною.
Та навіть цифра у 80 млрд не буде потрібною одразу. Адже частина осіб звернутись за виплатами не зможуть, бо наразі мова йде тільки про мобільні категорії громадян, тобто тих, які зможуть системно виїжджати для підтвердження. Інша, вагома частина коштів є тією самою «заборгованістю», яка може бути розподіленою в часі.
Тут також не слід забувати, що поточна заборгованість по сплаті ЄСВ становить 17 млрд грн — і мова не йде тільки про непідконтрольні нам Крим чи Донбас.
Насамкінець, підкреслю: держава має право запровадити виплату коштів поетапно. Спершу відновити поточні виплати (значну частину з них люди вже отримують як ВПО), та здійснювати поетапну виплату недоотриманих сум. Не менш важливо, що закон може набувати чинності поступово: ВРУ має право встановити розумний строк, достатній для перерозподілу бюджету, забезпечення належної роботи органів та формування запиту на наступні періоди.
Подібний підхід не просто знайде кошти, а не буде накопичувати ще більше сум.
3. А як же відповідальність держави-окупанта?
Не кожен із нас є експертом в міжнародному гуманітарному праві, й це нормально. Але IV Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (1949) не має положень про обов’язок держави-окупанта платити пенсії цивільному населенню. Стаття 55 говорить про те, що держава-окупант зобов’язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами, якщо ресурсів окупованої території виявилося недостатньо. В свою чергу, стаття 59 передбачає обов’язок цієї держави погодитися вжити заходів, спрямованих на надання підтримки населенню окупованої території. Про пенсію тут не йдеться.
Тим більше, в умовах збройного конфлікту незалежно від наявності окупації держава, яка втратила контроль над частиною території, зобов’язана дотримуватися своїх зобов’язань у сфері забезпечення прав людини. Про це йдеться в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії».
Коротше кажучи, держава-окупант не відповідає за пенсію.
4. І трішки про міжнародний досвід. Якщо ви думаєте, що така ситуація скрізь.
За результатом численних скарг до Європейського суду з прав людини було ухвалене пілотне рішення у справі проти Сербії (2012), яким країну зобов’язали вжити всіх заходів для забезпечення виплати пенсій особам, які мешкають у Косові та мають право на сербську пенсію. Грузія ж продовжує виплату пенсій не лише зареєстрованим переселенцям, а й особам, які проживають на окупованих територіях Абхазії та Південної Осетії і зберегли при цьому грузинське громадянство.
І якщо згадати системну практику Росії щодо Грузії, Молдови, а тепер і України, щодо видачі російських паспортів, то пенсія є ще одним кроком для того, аби прив’язати людей до себе.
Маємо результат
Попри всі слова та спроби «зрозуміти» не менш важливим є результати голосування.
Зі 390 присутніх депутатів «за» проголосували 84, а проти — лише 13. 142 утрималися, а 51 не голосували зовсім. Тобто депутати не те, що проти — вони утримались.
Тож продовжуємо працювати. І чекаємо на системну інтеграційну політику, що захопить всіх жителів України, адже ми живемо в одній країні.
Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, НВ, 17 лютого 2020.
Фото
Підготовкою та розробкою такої проектної документації займаються спеціальні ліцензовані організації. Ціна питання – приблизно 1,5 млн грн за девятиповерховий будинок в 5000 кв. метрів житла. У самого кооператива таких коштів немає. І це питання наразі стало каменем спотикання. Маючи землю, ескізи, право на будівництво та проектну документацію кооперативу буде простіше залучити кошти на будинок та знайти зацікавленого забудовника. Без такої документації процес будівництва навіть не розпочнеться. Костянтин розповідає, що ця проблема з документацією переконала кооператив почати шукати нових партнерів.
“Ми спочатку думали, що будинок буде виключно для переселенців, але зараз ми зрозуміли, що потрібно дивитися ширше. Ми плануємо, що цей будинок стане своїм не тільки для переселенців, але і для учасників бойових дій, родин, які вже давно стоять на черзі на житло”.
Хоча цей проект може допомогти місту у вирішенні проблеми житла для місцевих мешканців, у міської влади 1,5 млн грн на проекту документацію наразі немає. Забудовники не готові інвестувати такі гроші, в не зовсім перспективний район міста. Міжнародні донорські організації або не працюють з житловими програмами, або ж працюють лише через профільні міністерства.
Наразі кооператив “Закарпаття – Донбас” активно шукає фінансування. Є звернення до народних депутатів, профільних міністерств, міської ради. Є сподівання на те, що держава або виділить цільові кошти на цю проектну документацію, або ж ці кошти надійдуть з міжнародних організацій. Ситуація складна, однак пройшовши такий непростий та тривалий шлях, Костянтин не планує припиняти пошуки її вирішення. І поки держава виділяє мільйони гривень на програми з тимчасового житла. Поки мільярди витрачаються на виплати адресної допомоги, яка, на думку чиновників, мала б компенсувати переселенцям оренду житла (смішно, бо це 442 грн на працюючу особу на місяць), жиловий кооператив переселенців, які хочуть побудувати собі постійне, своє, власне житло, залишається без допомоги.
“Ми по суті є першими, хто йде цим шляхом. І тому нам найважче, бо ті, хто буде йти за нашим планом, буде робити це швидше. Наша проектна документація стане спільною для інших проектів в інших містах. Її можна буде адаптувати під особливості інших проектів. Це буде швидше та дешевше. У нашому проекті ми маємо 60 квартир, а це мінімум 60 родин, які отримають власне житло. Але головне не це, а те, що наш приклад може стати моделлю для вирішення житлових проблем в інших регіонах України. А це тисячі, десятки тисяч родин, які отримають власне житло”.
Якщо хочете допомогти цьому проекту, поширте цю статтю у себе на ресурсі.
До речі, 
– переглянути цільове призначення тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб та передбачити можливість його використання як соціального житла для інших категорій громадян, що не є переселенцями.
– збільшити тривалість проживання у тимчасовому житлі для осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, участь яких в інших житлових програмах є ускладненою або неможливою.
– активно поширювати інформацію про успішно реалізовані програми з будівництва тимчасового житла для того, щоб мотивувати органи влади на місцях до подання відповідних заявок.
3 грудня у м. Новий Буг проведено конференцію з елементами форум-театру для обговорення шляхів вирішення житлової проблеми внутрішньо переміщених осіб. На заході обговорили можливості забезпечення ВПО Новобузької ОТГ соціальним та тимчасовим житлом.
Крім того, були презентовані результати соціологічного дослідження, щодо потреб у житлі «Оцінка потреб ВПО в житлі: види можливості, рішення». За даними дослідження, у Новобузькому районі проживає 107 сімей ВПО (256 осіб), які потребують вирішення житлового питання.
Станом на листопад минулого року жодна громада району не передбачила кошти на соціальне та тимчасове житло. Команда ГО “ФЛОКС” розпочала адвокаційну кампанію з інформування місцевої влади та мешканців громад про можливості, які існують завдяки діючим державним програмам з підтримки будівництва тимчасового житла для ВПО.
14 грудня у місті Мелітополі пройшов круглий стіл на тему «Комплексна допомога дітям постраждалим внаслідок конфлікту». За даними організаторів, ГО «Альянс нових мелітопольців», наразі у місті перебуває 550 дітей з числа ВПО.
З них лише 80 дітей отримали статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Однією з головних причин подібної ситуації є низька поінформованість батьків про можливості отримання цього статусу. Серед іншого на заході були презентовані результати дослідження психоемоційних бар’єрів в адаптації дітей з числа ВПО.
16 грудня в Києві команда організації «Сильні Люди Донбасу» провела зустріч на тему проведення адвокаційної кампанії з покращення житлових умов для переселенців, які мешкають в столиці.
За даними правозахисників, наразі у Києві проживає 153 тис. внутрішньо переміщених осіб. Значна частина з них через складні життєві обставини потребує покращення житлових умов. За результатами зустрічі на ім’я міського голови столиці Віталія Кличка направлено звернення з проханням посприяти у впровадженні програми 70% на 30% на території міста Києва.
“Переселенці, які мешкають в Києві є повноцінними членами місцевої громади. Велика кількість з них – це пенсіонери, особи з інвалідністю та особливими потребами, малозабезпечені та багатодітні сім’ї для яких забезпечення житлом досі залишається нагальним питанням”, – з тексту звернення до міського голови столиці Віталія Кличка.
У Білій Церкві команда організації переселенців «СОНЯХ» провела серію адвокаційних зустрічей для обговорення шляхів вирішення проблем ВПО, які мешкають у місті.
13 грудня було проведено Форум «Обговорення можливостей співпраці та реалізації Державних житлових програм для ВПО у Білій Церкві». На заході були присутні депутати міської ради, представники комунальних підприємств міста, громадські активісти. Учасники заходу презентовали обговорили діючі житлові програми для ВПО.
21 грудня на круглому столі на тему «Потреби в житлі та можливості їх задоволення для ВПО та УБД» за участі депутатів міської ради обговорили ситуацію з забезпеченням житлом переселенців – учасників бойових дій, які мешкають у місті.
26 грудня темою обговорення для учасників круглого столу стала міська житлова програма для ВПО, яку активісти пропонують прийняти для міста.
13 грудня у Кривому Розі пройшла зустріч на тему “Довгострокові рішення для внутрішньо переміщених осіб. Категорія: діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”. Серед учасниць заходу була Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО «Громадський холдинг «Група впливу», яка розказала про ефективні адвокаційні практики та досвід реалізації адвокаціних кампаній з захисту прав переселенців в інших регіонах України. Також на зустрічі були презентовані результати дослідження психоемоційних бар’єрів в адаптації дітей з числа ВПО.
24 грудня, на сесії Криворізької міської ради було затверджено міську програму захисту дітей, які постраждали внаслідок військових дій. Це перша подібна програма, затверджена в Україні. Відповідно до програми, діти, які мають офіційний статус постраждалих внаслідок військових дій, за кошти міського бюджету зможуть отримувати:
– щорічну грошову виплату розміром у 5000 грн;
– безкоштовний проїзд у міському транспорті;
– безкоштовне харчування у шкільних закладах;
– безкоштовні оздоровчі програми;
– 50% компенсації витрат на дитячий садочок;
– компенсацію витрат на лікування з розрахунку не більше 9000 грн на рік.
Ця програма стала результатом тривалої роботи місцевих правозахисників та громадськості. Команда громадської організації «Егіда – Центр» на початку цього року провела масштабне дослідження потреб родин, в яких є діти, постраждалі внаслідок військових дій. Станом на листопад 2019 року у Кривому Розі мешкало 2000 дітей з числа ВПО. Лише 21 з них отримали статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Основною причиною такого низького показника є необізнаність самих переселенців про існування цього статусу та недовіра до його практичної цінності. Висновки та рекомендації даного дослідження було покладено в основу програми, яку згодом затвердила міська рада. Наразі правозахисники планують кампанію з інформування населення про нові можливості та моніторинг виконання програми.
10 січня 2020 року в Полтаві пройшов круглий стіл на тему “Довгострокові рішення для переселенців”, учасники якого обговорили шляхи забезпечення прав дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Організатором виступила команда організації «Активна Громада» та ГО Інститут «Республіка». На заході обговорили травмуючі наслідки військового конфлікту на Сході України для дітей та роль держави у їх подоланні, умови та вимоги для отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій.
В Ужгороді було проведено чотири фокус-групи з переселенцями, які мешкають у місті. Участь у дослідженні взяло 50 осіб. Метою фокус-груп є аналіз поточної ситуації з забезпеченням переселенців житлом. Результати дослідження будуть презентовані на прес-конференції, яка відбудеться в Ужгороді 28 січня.
9 січня у м. Шостка пройшов круглий стіл на тему «Тимчасове житло для ВПО» за участі представників та представниць органів державної влади та місцевого самоврядування, представників та представниць ГО «Організація переселенців «Потрібні Люди», ГО «На Добро», ГО «Переселенці Донбасу на Сумщині», ГО «Спеціально для тебе», ГО АГРУ. Учасники озвучили свої пропозиції щодо реалізації державних програм з покращення житлових умов для переселенців в громадах. Серед інших рекомендацій, профільному міністерству учасники пропонують сформувати порядок реалізації державних житлових програм для ВПО, який би чітко визначав умови державної підтримки, вимоги до документів для участі у програмі, строки реалізації програми тощо.
Крім того, учасники круглого столу наголосили на необхідності перегляду пріоритетних критеріїв надання житла в частині виокремлення таких категорій як особи поважного віку (70+), одинокі особи. Всі рекомендації було надіслано Міністру у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Також учасники заходу звернулися до міських голів Сум, Конотопу, Путівля та Шостки з пропозицією долучитися до участі в державній програмі тимчасового житла для переселенців.
Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. 
