Виборці мають право голосувати на виборчий дільниці або за місцем перебування (вдома, в лікувальному закладі тощо). Підстав для голосування за місцем перебування – дві:

1) Виборець постійно не здатний самостійно пересуватися і в Реєстрі виборців є відповідна позначка (ПНСП), або ж

2) Виборець тимчасово не здатний самостійно пересуватися через стан здоров’я і має підтверджуючу медичну довідку.

З 2020 року виборець може подати до Державного реєстру виборців заяву про внесення змін до відомостей про постійну нездатність самостійно пересуватись через онлайн сервіси в Кабінеті виборців.

Алгоритм внесення змін до відомостей про постійну нездатність самостійно пересуватись:

1. Заходимо на сайт Державного реєстру виборців https://www.drv.gov.ua, у верхньому правому кутку обираємо “Кабінет виборця”;

2. Вам відкривається сторінка з переліком електронних сервісів ДРВ;

3. Обираємо пункт “Заяви та запити”;

4. Потім проходимо ідентифікацію за допомогою електронного підпису;

5. Якщо до цього Ви не заходили в цей сервіс, Вам необхідно буде на наступній сторінці ввести додаткові персональні дані (місце та дату Вашого народження), а також Вашу електронну скриньку. Дайте згоду на обробку персональних даних;

6. Далі на сторінці переліку звернень та заяв обираємо пункт 4. “Звернення про внесення змін до відомостей про постійну нездатність пересуватись самостійно”;

7. Далі Вам відкривається сторінка безпосередньо самої заяви. У верхньому полі Вам необхідно обрати: чи Ви хочете внести відомості і голосувати за місцем перебування, наприклад, вдома, або навпаки – Ви хочете видалити ці відомості і голосувати на дільниці;

8. Потім Ви вводите дані своєї виборчої адреси згідно зареєстрованого місця проживання або адресу фактичного проживання, якщо Ви змінили виборчу адресу;

9. Додайте підтверджуючий медичний документ. Практика показує, що Ви можете використати довідку МСЕК також і для видалення відмітки ПНСП;

10. Перевірте, щоб всі Ваші персональні дані були вірні. Вказання невірних даних може стати підставою у відмові. Після цього натисніть “Подати заяву”;

11. Для того, щоб заява була подана, Вам необхідно її цифровим шляхом підписати. Для цього сервіс знову попросить Вас ввести дані цифрового ключа.

Через декілька днів на Вашу електронну скриньку має надійти відповідь.

#КоженГолосВпливає

Даний захід реалізовано ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проекту “Доступні вибори” за фінансової підтримки Національного Демократичного Інституту.

Наталія Новикова, модераторка

Про організацію:

Організація займається захистом прав громадян та громадянок України, зокрема виборчих, та розвитком локальної демократії. Детальніше про організацію Ви можете подивитись на офіційній сторінці Facebook та сайті.

В рамках проекту “Доступні вибори” одним із завдань є підвищення інформаційної доступності політичних партій для осіб з інвалідністю. Виконавець/виконавиця має розробити Політику інформаційної доступності, яка буде направлена політичним партіям, та надавати консультаційну підтримку команді у питаннях інформаційної доступності.

Обсяг робіт:

Розробка рекомендацій (Політики) щодо інформаційної доступності передвиборчих кампаній та загальної діяльності політичних партій відповідно до українського законодавства, яке регулює виборчі процеси, та міжнародним практикам;

Надання рекомендацій та коментарів щодо методології аналізу доступності інформаційних ресурсів політичних партій та включення інтересів осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб у програми політичних партій та інші виборчі документи;

Консультування команди організації щодо питань інформаційної доступності політичних партій (за потреби).

Вимоги:

Попередній досвід аналітичних робіт в питаннях доступності та захисту прав осіб з інвалідністю;

Зацікавленість у захисті виборчих прав осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб;

Грамотність та уважність;

Наявність документів ФОП буде перевагою.

Пропонується:

Фінальний строк розробки рекомендацій – 30 серпня 2020. Виконавець попередньо затверджує структуру рекомендацій із замовником.

Консультування (за потреби) передбачено до кінця вересня 2020.

Резюме надсилати до 7 серпня 2020 включно на електронну скриньку grupa.vplyvu@gmail.com з темою листа Резюме на посаду експерта з прав ЛзІ. Резюме має містити приклади аналітичних робіт та мінімум 2 контакти попередніх роботодавців/замовників, які можуть надати рекомендації за потреби.

Відповідь буде надана лише кандидатам/кандидаткам, чий досвід буде відповідати умовам для виконання замовлення.

У цьому подкасті Наталка Новикова поговорила з Василем Закревським  про те, що потрібно зробити, аби Україна стала доступнішою для громадян та громадянок з інвалідністю.

Наталка: Вітаю наших слухачів та слухачок. Мене звати Наталка Новикова, я працюю в ГО “ГРУПА ВПЛИВУ”. Вже декілька років ми займаємось захистом прав громадян та громадянок, зокрема і виборчих прав. І сьогодні з нами буде дуже цікавий гость. Це – Василь Закревський. Вітаю Вас, Василю!

Василю: Здравствуйте!

Наталка: Василь – людина, яка представляє Україну в спортивному світі. Він є частиною збірної України по паратріатлону. Це – літній вид змагань, такий собі спринт, який включає плавання, перегони на велосипеді, аж 20 кіломентрів, та біг або перегони на кріслі колісному. Василь виступає в паралімпійських змаганнях з 2013 року в збірній, а загалом в спорті з 2011. Крім того, що Ви спортсмен та багато працює для представлення України в спорті, Ви також ще і інструктор з паратріатлону, професійний масажист. Ви – такий ідеальний громадянин: і спорт, і громадська діяльність, і робота. Розкажіть, як Ви потрапили в спорт та чому саме паратріатлон?

Василь: Начну с самого начала. Меня мама отправила на кружок плавания, чтобы избавиться от сколиоза. Я плавал-плавал и однажды тренер мне сказала: “Давай начнешь плавать не раз или два раза в неделю, а каждый день, потому что получается плавать и возможно участвовать в соревнованиях”. И с 2002 года я начал профессионально плавать и до 2012. Я брал участие в различных чемпионатах Украины. А вот уже в 2011 году тренер, Анжела Станиславовна Стельмах, мне предложила триатлон: “Так как этот вид спорта развивающий, давай попробуем”. В 2011-2012 Анжела Станиславовна познакомила меня с гайдом (ред. ведущий спортсмен в паралимпийском спорте), Романом Король. Он же являлся на тот момент в сборной по триатлону. Мы начали с акватлона – это бег и плаванье. Как сейчас помню: это было осенью 2011, был первый старт.

Наталка: Ви достатньо довго вже в спорті. У нашому попередньому подкасті я розповідала про обмеження, як існують в наших українських містах: це і архітектурна недоступність наших міст, і інформаційна, і багато процедурних складнощів, які для громадян та громадянок загалом складні, а якщо людина має інвалідність, то це ще більше навантаження. Я зробила припущення, що саме через ці складнощі, які людям з інвалідністю потрібно долати щодня, наші паралімпійці такі витривалі та сильні.

Чи це справді так? Взагалі, як спорт допомагає Вам в повсякденному житті?

Василь: То, что касается меня, то благодаря спорту у меня появляется уверенность в себе, в следующем дне и достижении поставленной цели. Как в спорте: есть старт, есть финиш. И к финишной арке необходимо прийти и максимально быстрее, и, помимо всего, с лучшим результатом. Если взять массовые забеги, которые активно сейчас проводятся в Киеве, точнее раньше проводились, сейчас не проводятся из-за карантина, то вот именно тот момент, когда бежишь с гайдом, многих зрячих людей, мотивирует то, что не видящий человек бежит в привязке с видящим, с гайдом, и обгоняет. Это позитивно получается.

Когда идешь к какой-то цели, чтобы дойти до этой цели есть какие-то трудности, например, идешь на тренировку, необходимо самому идти, с тросточкой. Общаешься с социумом. Не все люди понимают, что это такое, когда идет человек с тростью на тренировку. И недоступность наша из-за отсутствия тротуарных плиток, благодаря которым намного удобнее перемещаться, озвученные светофоры. Ну, можно и дальше-дальше продолжать.

Наталка: Ви постійно мешкаєте в Броварах. Розкажіть, як зараз ситуація у місті з архітектурною доступністю? От недостатньо цієї плитки тактильної. Що ще?

Василь: Если говорить про людей с нарушением зрения или отсутствием его, то лучше, чтобы тактильная плитка была. Естественно, когда ровная дорога, нужны какие-то ориентиры, а ориентиры не всегда есть. Соответственно пытаешься договориться с ближайшими людьми: “Проведите через светофор”, который не озвучивается. У нас есть они в Броварах, но их только два таких озвученных светофора на все 150 тысяч населения Броваров. Но я думаю, благодаря нашей организации ОНЛАИН и благодаря активистам, которые помогают мне и волонтерам, будем работать над доступностью. Чтобы доступность для незрячих и не только была более доступна в Броварах. Так как в Киеве немножко получше. Хотя не совсем получше: не везде есть светофоры (ред. звуковые), не везде есть тактильные плитки. На сегодняшний день, тактильная плитка – такая редкость. Бывал в многих странах – Турция, Европа – особенно в больших городах эта плитка везде. Даже в Турции, в Аланье, где у нас каждый год сбор, тактильная плитка везде. Это просто удобно. Можно максимально быть независимым человеком. У нас, к сожалению, в Украине это все развивается, но очень-очень медленно. Но я думаю, благодаря волонтерам и людям, которым это небезразлично, будет развитие.

Наталка: Я згодна, тільки разом ми зможемо створити таке суспільство, яке нам потрібно – інклюзивне суспільство, яке дуже важливо.

Василь: Сейчас создано очень много общественных организаций, и, к сожалению, все организации тянут одеяло на себя. И с полной уверенностью могу сказать, что когда идет объединение этих организаций в общую силу, в общий кулак, мы спокойно можем делать многие дела и большие дела. А если делать полезные вещи точечно там-там, то это одна из причин, почему у нас так медленно все продвигается в этой сфере.

Наталка: Це слушно зауваження, що необхідно об’єднуватись і тоді швидше і більше ефективно можна працювати. Ви сказали, що багато подорожуєте. Розкажіть, яке з відвіданих Вами міст є найдоступнішим та найінклюзивнішим? Яке місто необхідно як приклад взяти Україні?

Василь: В прошлом году у нас был старт в Токио, Япония. Если у нас хотя бы на 30% будет так, как в Токио, мы пойдем очень далеко, так как тактильная плитка там везде. Мы общались с многими и местными, и людьми, которые постоянно туда приезжают, это очень классно. Во-первых, озвученные светофоры везде, тактильная также, по Брайлю даже в лифтах везде все прописано. Тактильная плитка не только как в Европе везде обозначенная и к ней нужно подойти самим, тут она ведет даже к офисам, гостиницам. И если мы будем хотя бы на как в Японии делать по новым технологиям, то мы очень далеко пойдем.

Наталка: Це саме для людей з порушенням зору та незрячих – це ота дорога, яку людина може відчувати, не бачити, а відчувати на дотик.

Василь: Дополняя вышесказанное, даже в самой гостинице, где мы жили, было очень жарко. Утром +29, днем +35..+38, а ощущается как далеко за +40, потому что влажность очень большая, а температура воды – 30-32 градуса, очень жарко и тяжело. Но все равно там классно жить, потому что, во-первых, все чисто, во-вторых, даже для глухонемых во многих местах есть обозначения, для незрячих – тактильная плитка, для слабозрячих – яркие такие полосы (ред. маркирование), озвученные светофоры просто везде. Предупредительная плитка тоже везде присутствует, все в плитке. Я считаю, что Украине Япония – пример номер один.

Наталка: Розкажіть, от у нас скоро будуть вибори, вже точно будуть 25 жовтня. Чи берете Ви участь у голосуванні зазвичай?

Василь: Да, конечно, если я нахожусь на территории Украины. И как правило это осень или весна, да беру. Как все люди идем на выборы и ставим за нужного кандидата голос.

Наталка: Взагалі я багато всього читала, які є можливості, щоб робити вибори інклюзивними, як голосують особи з порушенням зору та незрячі в інших державах, про використання універсального дизайну в архітектурі дільниць, про друкування бюлетенів шрифтом Брайля, щоб людина могла сама прочитати, використання трафаретів з шрифтом брайля.

Наприклад, коли я була у навчальному візиті в Сполучених Штатах, там якраз проходили вибори. Я була в штаті Огайо і там використовували машинне голосування. По-перше, мене вразило, що там є волонтери-перекладачі з різних мов, тому що багато виборців-нещодавніх мігрантів, які ще не вивчили англійську або яким складно вивчити мову (наприклад, особи похилого віку дуже часто зустрічаються з цією проблемою). А від машин для голосування я була в захваті: звукове супроводження, яке дає виборцям з порушенням зору самостійно голосувати без сторонньої допомоги. Як Ви голосуєте? Ви берете з собою подругу або друга?

Василь: В последний раз я пошел со своей сестрой и мы проголосовали вдвоем. У меня таким образом. Хотя при этом (ред. в мире) есть бюллетень шрифтом Брайля, который необходимо заранее заказывать,со специальными дырочками, на которую нажимаешь и выпадет, именно за этого кандидата голосуешь и все правильно подписано. И к сожалению, нашей организации ОНЛАИН – Организация незрячих людей активных и независимых, еще никто ни разу не предлагал сотрудничество. Я, например, по Броварам приблизительно знаю адреса людей незрячих, которые там живут. Мог бы дать базу данных на основе договора какого-то и на этих участках можно заказывать такие бюллетени. А у нас все по-другому. Я просто не знаю.

Наталка: У нас просто такого немає і не друкують бюлетені шрифтом Брайля.

Василь: К сожалению, да, хотя я знаю выходы, где можно эти бюллетени печатать. Но ко мне никто не обращался по этому поводу.

Наталка: Якщо говорити про виборчий процес в цілому, що потрібно зробити державі та самим громадянам аби у нас вибори були доступними?

Василь: Первое – озвученные светофоры, второе – тактильная плитка максимально, где это возможно, хоть это и дорогостоящая услуга, но тем не менее, четвертое – если говорить про выборы, то печатать бюллетени шрифтом Брайля, можно и обычным бюллетенем пользоваться, но чтобы кто-то зрячий был.

Наталка: Але в цьому випадку в мене все ж таки питання. Ви берете з собою сестру, брата, але в мене, наприклад, іноді з моєю сестрою не співпадають погляди, і тут питання довіри.

Василь: для этого есть специально поставленный человек, именно для этих случаев, когда независимый человек проходит в кабинку с незрячим, и, например, я говорю, что голосую за такого-то кандидата. И он ставит галочку за того, кого я сказал. Да, тут конечно есть риск: кто знает, что это за человек?! Но тем тем не менее, для меня все люди добрые и хочется всем доверять.

Наталка: Розкажіть про свою організацію, чим вона займається?

Василь: Официально она существует с 2016 года. Называется ОНЛАИН, Организация незрячий людей активных и незавимых. У нас есть сайт http://onlain.com.ua. В рамках организации у нас есть несколько активностей. Одна из первых активностей, которая была даже раньше, чем создана организация, guide runner – это беговой клуб, где guide – сопровождающий, runner – бегущий и люди бегут в привязке. Потом, когда я понял, что нужно дальше развиваться, я создал организацию при помощи своих друзей, знакомых. В рамках организации есть такие активности: guide runner – бег, guide swim – плавание, guide walker – скандинавская ходьба, psychology in touch – психологическая помощь, health in touch – массаж. Все активности являются активными благодаря грантам или инвесторам. Когда нет каких-то инвесторов, соответственно не всегда проводятся активности, потому что тренерам нужно какую-то зарплату платить. Я не могу давать со своих денег зарплату, хотя я очень долго так и делал. Все основатели организации у нас с нарушением зрения или вообще не видят.

И у нас в организации есть guide dance (зрячий и незрячий в паре танцуют). Но она сейчас не активна, так как для этого нужно финансирование. Хотя 2 года назад у нас был очень прекрасный проект, полгода, в котором брали участие наши ребята благодаря Егору Егорову, у которого есть танцевальная школа “Премьер”. Совместно с ними у нас получился классный проект. У зрячих ребят были соревнования и наши открывали вечернюю программу. Это было просто эпично, когда люди все стояли и просто слезы наворачивались – было видно, что человек не видит, в темных очках, но все красиво, по парам.

Плюс у нас еще есть два психолога, Светлана и Наталья. И я стараюсь делать так, чтобы люди с нарушениям зрения и не только, предоставляли услуги обычным людям и получается большой результат и мотивационный, и психологический. Психологи незрячие, массажисты незрячие или с нарушением зрения. В клубе Guide walker, уже как отдельное юридическое лицо, тоже самое: люди с нарушением зрения или незрячие являются тренерами. Естественно, есть волонтеры-тренеры, которые помогают. У нас есть Руслан Рубель – основатель этого направления и организации, ведет это направление. Касательно плавания, guide swim, у нас тренер – пятикратный паралимпийский чемпион Алексей Федина. И он у нас основной в плавании. По бегу у нас тоже есть сейчас идея, чтобы тренер тоже был с нарушением зрения и волонтер, тоже тренер, который видит, потому что многие вещи необходимо видеть.

Наталка: Я Вас слухаю, дуже-дуже активна у Вас спільнота. Я дуже рада, що, по-перше, Ви поєднуєте біля себе людей і намагаєтесь давати роботи, і соціалізація йде, і підтримка психологічна і фізична. Мені дуже подобається Ваш підхід до Вашої роботи. І хотіла під кінець Вас спитати, в чому секрет Вашого успіху? Тому що те, що Ви розповіли – це успіх.

Василь: Не останавливаться на достигнутом, идти вперед. Никогда не задумываться, что будет после того или иного действия, потому что нужно всегда рисковать, нужно что-то делать, двигаться вперед и ни шагу назад. Потому что это действительно путь успеха и успех состоит в том, чтобы не бояться, а идти вперед и развиваться. Развитие, развитие и еще раз развитие.

Наталка: Я Вам дуже дякую, Василю. І з вами була я, Наталка Новикова, ГО “ГРУПА ВПЛИВУ”. І у мене був гість – Василь Закревський, паралімпієць, активний діяч, масажист. Бажаю Вам успіху у подальшій Вашій роботі і взагалі діяльності, і сподіваюсь, що ще більше будете отримувати нагород і на міжнародній арені, і більше досягати в нашому українському суспільстві.

Василь: Спасибо, до свидания и всего хорошего.

Даний подкаст підготовлено ГО “ГРУПИ ВПЛИВУ” в рамках проекту “Доступні вибори”, який фінансується Національним Демократичним Інститутом.

Громадська організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” відкриває 3 вакансії на короткострокову посаду аналітика/аналітикині. Обсяг робіт:  

• Розробка методології аналізу доступності інформаційних ресурсів політичних партій  та включення інтересів осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб у програми політичних партій та інші виборчі документи;
• Проведення інтерв’ю з представниками політичним партій щодо представлення осіб з інвалідністю в партіях (наразі узгоджується);
• Проведення моніторингу інформаційних ресурсів партій на національному та локальному рівнях щодо їх доступності для осіб з інвалідністю;
• Підготовка та надсилання запитів до політичних партій щодо врахування потреб осіб з інвалідністю та маломобільних громадян під час передвиборчих кампаній;
• Підготовка звітів (короткого та детального) щодо рівня доступності інформаційних ресурсів політичних партій та включення інтересів осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб у програми політичних партій та інші виборчі документи;
• Представлення результатів звіту (за потреби).

Вимоги:

• Попередній досвід аналітичної роботи;
• Зацікавленість у захисті виборчих прав осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб;
• Вміння зосередитися та обробляти великі об’єми інформації;
• Грамотність та уважність;
• Загальне розуміння виборчих процесів в Україні; 
• Неупередженість;
• Наявність документів ФОП буде перевагою.

Пропонується: Короткостроковий контракт 3 міс. – з середини серпня до середини листопада 2020. Гонорар складає 770-810 дол. в залежності від рівня досвіду. Резюме надсилати до 6 серпня 2020 включно на електронну скриньку grupa.vplyvu@gmail.com з темою листа Резюме на посаду аналітика. Резюме має містити приклади аналітичних робіт та мінімум 2 контакти попередніх роботодавців/замовників, які можуть надати рекомендації за потреби. Відповідь буде надана лише кандидатам/кандидаткам, чий досвід буде підходити для виконання замовлення.

23 липня 2020 року набрали чинності зміни до законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства. Зокрема зміни було внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, Виборчого кодексу України та ряду Законів України, зокрема “Про Центральну виборчу комісію”, “Про Державний реєстр виборців”. В повному обсязі зі змінами можна ознайомитись за наступним посиланням. Слід відзначити, що зміни торкнулись і забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю. Про них мова йде далі.

Розумні пристосування для учасників виборчого процесу

Доповненнями до статті 7 Виборчого кодексу України (далі – ВКУ) визначено, що з метою реалізації виборчих прав, виборці з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) мають право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі.

В свою чергу, п 8. статті 38 конкретизує право члена/членкині виборчої комісії, який має порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), на забезпечення виборчою комісією розумного пристосування у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у роботі виборчої комісії. Звертаємо увагу, що обов’язок забезпечення покладено саме на виборчу комісію.

Приміщення ДВК та приміщення для голосування

Розумні пристосування мають з’явитись на виборчих дільницях. Так, стаття 62 ВКУ відтепер визначає, що з метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) такий виборець в приміщенні для голосування забезпечується розумним пристосуванням (допоміжними засобами) у порядку та випадках, визначених Центральною виборчою комісією (далі – ЦВК). Нагадуємо, що приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення. У разі неможливості повного пристосування приміщень, органи на місцях (відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, керівники/керівниці закладів, установ, капітани суден, тощо) повинні організувати безперешкодний доступ до приміщень.

Таким чином, надалі ЦВК мають бути затверджені необхідні порядки, а члени/членкині виборчих комісій на місцях потребуватимуть ознайомлення з новими стандартами та проходження навчання. В свою чергу, нагадуємо, що нормативи облаштування приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування також встановлюються Центральною виборчою комісією.

Порядок ознайомлення зі списком виборців та голосування

Новації Виборчого Кодексу щодо забезпечення прав людей з інвалідністю торкнулись і процедур ознайомлення із попереднім списком виборців та усунення неправильностей у ньому. Так, у разі якщо виборець з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб. Така заява до органу ведення Державного реєстру виборців може бути подана також за допомогою електронних сервісів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Подібне визначено статтею 42 ВКУ. Нагадуємо, що виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно. Подати таку можна також за допомогою електронного сервісу.

Разом з тим, статтю 62 ВКУ також було доповнено вимогою адаптування однієї з кабін для таємного голосування для виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, у тому числі для осіб на кріслах колісних, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення згідно з вимогами, встановленими Центральною виборчою комісією. На даний момент вимоги не затверджені ЦВК.

Інформаційне забезпечення

Стаття 107, 162 (у новій редакції) та стаття 163 (доповнена новим абзацом) ВКУ відтепер передбачають, що інформаційні плакати та буклети партій, кандидатів/кандидаток на пост Президента України, виготовляються в доступних форматах, що забезпечують можливість ознайомлення з ними виборцям з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) із застосуванням розумного пристосування.

Розміщення ж матеріалів здійснюється з урахуванням можливості ознайомлення з ними осіб із порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та з урахуванням вимог, установлених Центральною виборчою комісією.

Термінологія

“внаслідок фізичних порушень” замінено словами “внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)

Зміни до Виборчого Кодексу врахували важливість термінології. Чинний Кодекс відтепер не містить визначення “внаслідок фізичних порушень”, “фізичних вад”. Зміни було внесено по всьому Кодексу.

“осіб з інвалідністю” замінено словами “виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)”

Також положення Виборчого кодексу України змінило не тільки термінологію, а й підхід щодо визначення переліку осіб щодо яких мають бути забезпечені додаткові дії (можливість скористатись допомогою для заповнення виборчого бюлетеню, наприклад) або забезпечене надання, здійснено доступ за допомогою розумного пристосування (наприклад, виготовлення матеріалів у доступних форматах). У даному випадку йде мова про інтереси людей з інвалідністю, виборців, що мають тимчасовий розлад здоров’я чи є особами похилого віку.

Висновки

Змінами до законодавства зроблено чергові кроки щодо покращення доступу виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) до участі у політичному житті, зокрема у виборах. Важливим є відображення коректної термінології, розширення переліку інформаційних матеріалів, які мають бути доступними (зокрема від кандидатів та кандидаток), забезпечення інтересів не лише виборців, а й членів та членкинь виборчих комісій (щодо забезпечення розумними пристосуваннями).

Важливою залишається робота Центральної виборчої комісії щодо підготовки підзаконних нормативних актів, що підлягатимуть прямому застосування виборчими комісіями різного рівня. Викликами й надалі залишатиметься імплементація даних норм на наступних місцевих виборах, що заплановані на 25 жовтня 2020 року, а також широке залучення людей з інвалідність як учасників та учасниць виборчого процесу.

На національному рівні владою запроваджено низку суттєвих позитивних змін щодо інтеграції внутрішньо переміщених осіб до приймаючих громад. Зокрема, положення Виборчого кодексу України передбачають можливість участі ВПО у місцевих виборах за новим місцем проживання.

Проте деякі інструменти локальної демократії для зазначеної категорії осіб зали- шаються недоступними в повному обсязі.

Детальніше у нашому новому дослідженні.

Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”.

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2017 р. No 769 “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України” передбачає порядок та умови надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на вирішення, зокрема, житлового питання переселенців.

Важливо, що 70 % вартості житла покривається державою через розпорядника – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Лише 30 % від цієї суми має знайти місцева громада. Такою можливістю вже скористалися громади Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Запоріжчини, Житомирщини та Львівщини. Інтерес у цій програмі є в значної кількості внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) та місцевої влади, проте участь у ній беруть не всі.

Детальніше про досвід участі громад у програмі тимчасового житла в нашому дослідженні.

Публікація підготовлена в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”

Коли: 28 липня з 14:00 до 15:00 на платформі Zoom

Під час вебінару ми розкажемо про інноваційні можливості для виборців, які живуть не за місцем реєстрації, або які не мають зареєстрованого місця проживання, але хочуть голосувати на виборах 25 жовтня.

Що буде 25 жовтня 2020 року? Вперше в історії України громадяни зможуть обирати місцеву владу (депутатів та голів місцевих рад) без прив’язки до “прописки”. Це означає, що близько 5,5 млн виборців зможуть нарешті реалізувати своє право голосу в тих громадах, де вони фактично проживають!

На вебінарі ми:

– детально зупинимось на останніх законодавчих змінах у сфері виборчих прав громадян, які проживають не за місцем реєстрації (внутрішньо переміщені особи, трудові мігранти);

– дамо відповіді на типові запитання щодо процедури зміни виборчої адреси та процедури визначення виборчої адреси для виборців, які не мають зареєстрованого місця проживання;

– розглянемо особливості заповнення онлайн-форми через Кабінет виборця.

Просимо зареєструватися, заповнивши анкету до 26 липня включно

Зареєстрованим учасникам та учасницям буде надіслано посилання на конференцію в Zoom.

Нагадаємо, що півтора мільйони внутрішньо переміщених осіб, більше мільйона виборців без зареєстрованого місця проживання та ще близько 3,3 мільйона внутрішніх мігрантів отримали можливість голосувати на місцевих виборах восени 2020 року.

Відповідні Постанови про порядок зміни виборчої адреси та про порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання набули чинності 1 липня цього року.

Ця ініціатива реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.

Люди з інвалідністю зацікавлені в політичних правах так само як і інші. І це головне судження, яке слід застосовувати, проте, враховувати додаткові потреби. Слід розуміти, що кожен повинен мати ефективну можливість брати участь у виборчих процесах без будь-якої дискримінації. Відповідно, люди з різними формами інвалідності мають мати рівне право голосувати, бути членом виборчої комісії (різного рівня), бути представником кандидата і самим балотуватись. Такі особи не можуть бути виключені або відсторонені від реалізації своїх виборчих прав. На цьому акцентують увагу і різні міжнародні документи у цьому нелегкому шляху до доступності. Ми розповімо лиш про частину з них, а саме документи Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи та Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

Документи ООН

Держави зобов’язані вживати позитивних заходів для подолання труднощів з метою забезпечення можливості їх громадянам взяти участь у відкритих чесних виборах. Відповідно, держави мають подолати перешкоди та забезпечити доступність об’єктів інфраструктури, інформаційних матеріалів та процедур для громадян з різними формами інвалідності, маломобільних громадян. Подібне закріплено в документах Організації Об’єднаних Націй, а саме:

Загальна Декларація прав людини як основний документ у сфері прав людини визначає, що воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.

В свою чергу, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ратифікований Україною 19 жовтня 1973 року передбачає, що кожний громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації і без необґрунтованих обмежень право і можливість, зокрема, голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців.

Хоча ці документи і визначають рівність виборчих прав усіх громадян, необхідним було прийняття Конвенції про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року та Факультативного протоколу. Україною Конвенція була підписана 13 грудня 2006 року та набрала чинності лише 6 березня 2010 року. З цього моменту державою взяті на себе зобов’язання щодо дотримання усіх положень Конвенції, включно зі статтею 29, що передбачає участь у політичному та суспільному житті. Саме дана стаття говорить, що держави-учасниці гарантують особам з інвалідністю політичні права й можливість користуватися ними нарівні з іншими та зобов’язуються:

забезпечувати, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, зокрема мали право та можливість голосувати й бути обраними, зокрема шляхом:

(і) забезпечення, щоб процедури, приміщення та матеріали для голосування були підхожими, доступними та легкими для розуміння й використання;

(іі) захисту права осіб з інвалідністю на участь у таємному голосуванні на виборах і публічних референдумах без залякування та на висунення своїх кандидатур для виборів, на фактичне зайняття посад і виконання всіх публічних функцій на всіх рівнях державної влади, сприяючи використанню допоміжних і нових технологій, де це є доречним;

(ііі) гарантування вільного волевиявлення осіб з інвалідністю як виборців та із цією метою – задоволення, коли це необхідно, їхніх прохань про надання їм якою-небудь особою за їхнім вибором допомоги в голосуванні;

сприяти створенню обстановки, в якій особи з інвалідністю могли б ефективно й усебічно брати участь в управлінні державними справами без дискримінації та нарівні з іншими, і заохочувати їхню участь у державних справах, зокрема:

(і) участь у неурядових організаціях та об’єднаннях, робота яких пов’язана з державним і політичним життям країни, зокрема в діяльності політичних партій і керівництві ними;

(іі) створення організацій осіб з інвалідністю і вступ до них для того, щоб представляти осіб з інвалідністю на міжнародному, національному, регіональному та місцевому рівнях.

Разом з тим, стаття 12 Конвенції говорить про те, що держави-учасниці мають вживати належних заходів для надання особам з інвалідністю доступу до підтримки, якої вони можуть потребувати під час реалізації своєї правоздатності. Отримання допомоги поширюється і на здійснення особою виборчих прав. В той же час, стаття 9 визначає вжиття державами належних заходів для забезпечення особам з інвалідністю доступу нарівні з іншими до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв’язку, зокрема інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів і послуг, відкритих або таких, що надаються населенню, як у міських, так і в сільських районах. Ця мета включає широкий перелік заходів з виявлення та усунення перепон і бар’єрів, що перешкоджають доступності, включно з навчанням.

Всі ці норми Конвенції напряму поширюються на виборчий процес і участь в ньому осіб з інвалідністю. В свою чергу, в Загальному коментарі №2 (2014) по статті 9. Доступність. відзначається, що особи з інвалідністю не змогли б однаково та ефективно реалізовувати свої права, якщо держави-учасниці не забезпечили належність, доступність та легкість для розуміння та використання процедури голосування, засобів та матеріалів для голосування. Важливо також, щоб були доступними політичні зустріч (збори) та матеріали, які використовуються та розробляються політичними партіями або окремими кандидатами, які беруть участь у виборах. В протилежному випадку, особи з інвалідністю стають позбавленими права брати участь у політичному процесі.

На жаль, Конвенція про права осіб з інвалідністю не реалізована Україною належним чином. Подібне, зокрема, визначено Комітетом ООН з прав людей з інвалідністю в заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України від жовтня 2015 р. щодо реалізації Конвенції. Комітет зазначає своє занепокоєння тим, що законодавство України не дозволяє громадянам та громадянкам з інвалідністю, чию правоздатність обмежено, повною мірою здійснювати своє право голосу. Комітет також зауважив, що виборчі матеріали не надаються в форматах, доступних для людей з порушеннями зору та глухих осіб та рекомендує внести зміни до відповідних законів, щоб люди з інвалідністю могли здійснювати своє право обирати та бути обраними незалежно від опіки чи інших режимів. Він також рекомендує забезпечити, шляхом законодавчих та інших заходів, доступність бюлетенів і виборчих матеріалів та виборчих дільниць. Наразі є оптимістичні сподівання на зміну таких підходів. Подібне грунтується на вимогах визначених у Виборчому Кодексі України та стратегічному плані ЦВК, в яких інклюзивність та доступність є одним із напрямків.

Практика Ради Європи

Попри ратифікацію 27 державами-членами Ради Європи та підписанням ще 18 країнами Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, Комісаром РЄ з прав людини озвучується повільний прогрес у забезпеченні прав людей з інвалідністю в різних сферах, в тому числі у реалізації виборчих прав. Незабезпечення виборчих прав державами-членами стали підставами розгляду низки справ у Європейському суді з прав людини (далі – ЄСПЛ). Слід зазначити, що Стаття 3 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає право на вільні вибори, де країни зобов’язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу. Саме порушення цих норм було визначено у справі Kiss vs. Hungary (2010), де встановлено, що люди з інвалідністю не можуть бути виключені з виборчого процесу, держави не можуть впроваджувати абсолютну заборону до будь-якої особи, яка перебуває під опікою, незалежно від її фактичних здібностей. Важливим є те, що держави повинні надавати вагомі причини застосування обмежень основних прав особливо вразливих ​​груп в суспільстві, наприклад, осіб з ментальною інвалідністю. Подібна ситуація мала місце і в справі María del Mar Caamaño Valle v. Spain, де в результаті подання третьої сторони – Комісара РЄ з прав людини та адвокаційних кампаній місцевих організацій, країною було надано можливість участі в виборах осіб з інтелектуальною інвалідністю.

Документи ОБСЄ

Визнаючи, що демократичні вибори є основою для легітимного управління, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (далі – ОБСЄ) спостерігає за виборами в усіх своїх 57 державах-учасницях, надає технічну допомогу з метою вдосконалення законодавчої та адміністративної бази для проведення виборів в конкретних країнах. Значна увага приділяється і питанню участі осіб з інвалідністю. Так, у 1991 році держави-учасниці ОБСЄ підтвердили свою підтримку участі людей з інвалідністю в політичному житті, вказавши в документі Московської наради Конференції ОБСЄ з людського виміру, що держави повинні «вжити заходів для забезпечення рівних можливостей людей з інвалідністю в повній мірі брати участь в житті свого суспільства» і «сприяти належній участі таких осіб в прийнятті рішень».

Вже у 2008 році Заключний документ 16-ї наради Ради міністрів ОБСЄ продемонстрував визнання державами-учасниками того факту, що «права людини найкраще дотримуються в демократичних суспільствах», а також підтримку «партнерства між різними зацікавленими сторонами в справі просування і захисту прав людини»; обидва ці висловлювання підкреслюють важливість прав людини (включаючи права людей з інвалідністю) та інклюзивного підходу.

Пізніше були розроблені рекомендації зі сприяння залученню людей з інвалідністю до політичних та суспільних процесів. Зокрема мова йде про доступне середовище, усунення правових та адміністративних бар’єрів, створення правових, політичних та інституційних рамок тощо. Повний список доступний за посиланням.

Додатково рекомендуємо ознайомитись з “Керівними принципи в сфері заохочення участі людей з інвалідністю в політичному житті”, а також з матеріалом ОБСЄ “Як допомогти людям з інвалідністю брати участь в політичному житті” у форматі спрощеної мови (доступний англійською та російською мовами).

Висновки

Міжнародно-правове та політичне регулювання, практика ЄСПЛ приділяють особливу увагу забезпеченню виборчих прав людей з інвалідністю. На сучасному етапі важливим є як розуміння неможливості виключення окремих категорій громадян та громадянок, так і сприяння людям з інвалідністю, які можуть піддаватись подвійній дискримінації (жінкам, представникам ромської національності, ЛГБТІ спільноти тощо).

Разом з тим, реалізація виборчих прав відповідно до міжнародно-правового регулювання, полягає не лише в можливості обирати та бути обраним, а й в тому, яка процедура застосовується, де відбувається голосування, інформаційної доступності тощо.

З огляду на ратифікацію Україною низки міжнародно-правових договорів, що визначають участь осіб з інвалідністю у виборчому процесі, надзвичайно важливим є реальне наближення до таких стандартів через закріплення їх на рівні нормативних актів та практичних дій.

Станом на початок січня 2020 р., статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, отримали 39 063 дітей. 99,7 % (38 972) із них зазнали психологічного насильства. 45 % (17 481) нині мешкають у Луганській області, ще 42 % (16 235) – у Донецькій.
На кінець березня 2020 року загальна кількість дітей, які отримали статус, зросла до 43 145.

Які умови надання цього статусу та як держава захищає права таких дітей читайте у результатах аналізу забезпечення прав та інтересів дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Аналіз підготували експерти ГХ «ГРУПА ВПЛИВУ» в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень».