Ми неодноразово відзначали, що Виборчий кодекс України передбачає позитивні норми щодо забезпечення виборчих прав осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення.

Однією з таких є відповідність приміщень дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування вимогам Кодексу, вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам. В свою чергу, нормативи облаштування приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування встановлюються Центральною виборчою комісією, а саме Постановою №164 від 08.08.2020 року “Про вимоги до приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування, нормативи облаштування приміщень дільничних виборчих комісій і приміщень для голосування, перелік та норми забезпечення виборчих комісій транспортними засобами, засобами зв’язку, обладнанням, інвентарем, іншими матеріальними цінностями, види послуг і робіт, закупівля яких може здійснюватися окружними та територіальними виборчими комісіями за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідного місцевого бюджету для організації підготовки і проведення відповідних виборів”.

Звертайте увагу, що у разі якщо приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення, відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, організовують безперешкодний доступ зазначених осіб до таких приміщень.

Однією з новацій цього року є наявність на сайті Державного реєстру виборців інформації про відповідність дільниць потребам громадян з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а саме щодо:

• наявності у будівлі ліфту (якщо приміщення розташоване вище першого поверху);
• оснащення пандусом;
• забезпечення можливості безперешкодного доступу до відповідних приміщень та вільного пересування у цих приміщеннях;
• відповідність вимогам щодо санітарних і технічних норм;
• відповідність державним будівельним нормам, а також нормативам облаштування цих приміщень, установленими Центральною виборчою комісією.

З огляду на це, ми закликаємо вас ознайомитись з цією інформацією та у разі недоступності дільниці звертатись до органів місцевого самоврядування щодо організації безперешкодного доступу до неї. Зразок заяви додаємо.

Наталка: Вітаю наших слухачів та слухачок. Мене звати Наталка Новикова, я працюю в ГО “ГРУПА ВПЛИВУ”. Вже декілька років ми займаємось захистом прав громадян та громадянок, зокрема і виборчих прав.

В своєму першому подкасті (посилання на нього Ви можете знайти нижче) я розповідала про аспекти доступності наших міст. І в контексті виборів ми можемо точно сказати, що в Україні поки що є і інформаційна, і процедурна, і транспортна недоступність, але в більшій мірі можемо бачити архітектурну недоступність. От якраз з останнім нам допоможе розібратись Тарас Щербатюк, Регіональний координатор громадських омбудсменів із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА.

Вітаю, Тарасе! Розкажіть, чим Ви в цілому займаєтесь як виборчий омбудсмен? Що входитть до вашої відповідальності?

Тарас: З 2019 року з’явилась нова інституція омбудсменів із захисту виборчих прав (ред. в межах діяльності Громадянської мережі ОПОРА). Основною нашою метою і завданням є захист виборчих прав громадян України. Є декілька напрямків, в яких ми працюємо саме в плані захисту виборчих прав: 1) Захист виборчих прав людей з інвалідністю, 2) Захист прав внутрішньо переміщених осіб, 3) Захист виборчих прав ув’язнених та інших категорій громадян загалом. Виборчі омбудсмени також займаються аналізом саме діяльності і органів влади, і правоохоронної системи – все, що стосується саме виборчих правопорушень, притягнення до відповідальності винних осіб за порушення виборчого законодавства. Ми такі собі спостерігачі, монітори за дотриманням саме виборчого законодавства.

Наталка: Тобто ви працюєте як безпосередньо і у виборчому процесі, так і у міжвиборчий період, коли вибори не відбуваються?

Тарас: Так-так.

Наталка: А от якщо ми переходимо до правового поля. Відповідно до Виборчого кодексу, це в нас перший такий виборчий великий документ, який описує взагалі весь процес виборів, всі аспекти, який був прийнятий нещодавно, в грудні попереднього року, саме виконавчі органи місцевої влади до 2025 року мають забезпечити доступність до приміщень виборчих дільниць та приміщень для голосування. От якщо ми представимо, що зараз 2025 рік, як з Вашої точки зору виглядає ця доступна дільниця?

Тарас: Ви ж знаєте, законодавство у нас майже ідеальне в плані архітектурної доступності. І органи влади нам це також підтверджують, що законодавство ідеальне.

Наталка: Нещодавно стало ідеальним, я би так сказала. Тому що Державні будівельні норми були прийняті, оновлені у 2018 році, тож воно поступово стає все кращим.

Тарас: Так-так. Зважаючи на це ми задались тоді питанням: законодавство майже ідеальне з 2018 року, люди з інвалідністю постійно про це говорять, постійно відбуваються певні зустрічі, в Україні створені комітети доступності при органах влади – тобто це питання на слуху. Але майже нічого не робиться. Ми задались питанням: а що ми можемо зробити, щоби зрушити ці питання? Ми побачили, що це питання майже нереально вирішити, якщо ми будем займатись якось точково. Візьмемо, наприклад, одну область і будемо там робити все це: наголошувати, зустрічатись з органами влади, з людьми з інвалідністю, іншими маломобільними групами населення, писати якісь скарги, заперечення щодо бездіяльності органів влади. Але в мене промайнула думка: щоб вирішити глобально це питання, потрібно глобально зайти з цим питанням. Тому ми вирішили, оскільки в нас є 25 виборчих омбудсменів, ми можемо сколихнути всю країну в цьому напрямку. І ми почали з 2019 року це робити. З різницею в один-два дні ми надіслали листи на обласні державні адміністрації, міста обласного значення, громади з роз’ясненнями виборчого законодавства, з роз’ясненням те, яка відповідальність буде у органів місцевого самоврядування, якщо не буде виконуватись законодавство. І другий лист, який ми надіслали – ми почали вивчати, скільки загалом є недоступних дільниць на всій території України. Оскільки, як ви знаєте, ні в державному реєстрі виборців, ні в якому іншому органі влади не знають відповідь на це питання: “Наскільки є доступними архітектурні дільниці?”. Це питання є загадкою мабуть і на сьогоднішній день. За результатами нашого того моніторингу ми побачили, що більше 10% виборчих дільниць в Україні є або взагалі недоступними, або малодоступними. І ми побачили, що саме 10% цих дільниць є проблемними, і що люди, які на них голосують, або стикаються з певними труднощами, або з проблемами під час голосування. В Україні близько 50% виборців, які приходять на голосування. І виникла думка: а можливо також і в доступності проблема? Люли банально не можуть прийти на дільницю. Вони знають, що вони не можуть потрапити туди. І вони просто не ходять на цю дільницю. А потім виникає питання: чому така низька явка виборців в Україні? Ми як правовики здатні виправити, допомогти маломобільним громадянам підготувати ті ж самі заяви, скарги, налагодити комунікацію з органами влади. І вже після того, як ми почали говорити про це по всій країні., до нас почали звертатись організації людей з інвалідністю на місцевому рівні з цією проблемою і з проханням допомогти. Перед президентськими виборами до мене масово почали звертатись саме люди з інвалідністю і вказувати на те, що їхні виборчі дільниці не є доступними, що вони не можуть голосувати і просять про допомогу. Вони почали вказувати, що питання більше там не в пандусах чи засобах доступності, а в тому, що дільниці масово розташовані на других поверхах, приміщення в будівлях, які не облаштовані ліфтами та іншими засобами доступності. І ми почали це питання також висвітлювати. Про те, що нас є дві складові цієї проблеми: недоступність виборчих дільниць через відсутність засобів доступності і те, що вони знаходяться вище першого поверху.

Наталка: А от тут я хотіла, щоб Ви допомогли деяким нашим слухачам, які просто іноді не замислюються. Якщо не має якихось проблем зі здоров’ям, вона (ред. людина) мобільна, в неї немає маленької дитини з візочком, то зазвичай людина не відчуває, що таке недоступна дільниця. От Ви сказали аспект – це не на першому поверсі, на другому і вище, відсутність пандусу проблеми створює для маломобільних громадян та осіб з інвалідністю. На що ще Ви звертаєте увагу, коли говорите про недоступну дільницю?

Тарас: Якщо ми говоримо саме про архітектурну доступність, то Ви правильно задали питання “Що саме для мене є доступна виборча дільниця?”. Коли ми почали цим питанням займатися, я одразу вирішив, що мені потрібно пройти цей шлях від дому, де проживає людина з інвалідністю, до приміщення для голосування. І визначити, які ж проблеми є на шляху цього слідування. І от коли ми пройдемо зараз віртуально цей шлях і Ви також зрозумієте, якою є доступна виборча дільниця і для мене, і загалом для більшості категорій населення. По-перше, транспортна доступність. Людина з інвалідністю та інші маломобільні групи населення мають можливість безперешкодно від свого дому потрапити саме до приміщення для голосування. В громаді, в місті повинен бути доступний транспорт для цих категорій населення. Потім, коли ми проходимо цей шлях, людина встає на зупинці, поблизу приміщення для голосування. Шлях слідування від зупинки територією, де знаходиться виборча дільниця, приміщення для голосування також повинен бути доступним: не повинно бути бордюр, вибоїн, інших перешкод, які не дозволяють безперешкодно рухатися до цієї будівлі.

Наталка: Я знаю дуже часто в школах, або в таких якихось установах, стоять такі клумбочки, вазони з квітами невеличкі, невеличка доріжка між ними йде – це дуже гарно, але для людей, які пересуваються на кріслах колісних або на милицях, це недоступно.

Тарас: Якщо продовжуємо наш віртуальний шлях, то людина доїжджає, (хай ця людина буде на кріслі колісному) до тієї самої хвірточки або входу на територію, де розташовано приміщення для голосування. Перед нами досить часто виникає такий бар’єр, бо ця хвірточка – шириною 70 см. Банально крісло колісне не може взагалі проїхати на територію. Тоді людина має шукати або інші входи, або ті ж самі службові, де проїжджає транспорт навчально закладу. Тобто вона відчуває на собі певну дискримінацію: “Чому я не можу як решта громадян потрапити так само як всі на дільницю через центральний вхід?”. Це проблема досить масштабна наразі в Україні. Потім людина проходить від входу на територію до будівлі, де знаходиться приміщення для голосування. Тут також може виникнути багато бар’єрів: ті ж самі вибоїни, бордюри, навіть інколи виникає так, що на території є сходові клітини, які також не обладнані пандусом. Варто також сказати про те, що така ситуація виникає на багатьох виборчих дільницях. Ми це вже бачимо під час нашого дослідження, про яке я скажу. Потім людина підходить до входу в будівлю і бачить високі сходи. Часто поряд з цими сходами немає ні пандусів, ні інших засобів, за допомогою яких людина потрапила б на виборчу дільницю.

Наталка: Підйомники я знаю у нас в Києві в метро на деяких станціях.

Тарас: Я би також до архітектурної доступності відніс не тільки пандусі, а й наявність банально дворівневих поручнів, в навчальних закладах часто не буває. На сходах немає маркування – це також дуже велика проблема. Після цього, ми припустимо, що людина якось піднялась або ж по пандусу, або за допомогою інших людей, до вхідних дверей. Виникає знову ж таки питання: “Яка ж ширина цих дверей?”. Ширина дверей має бути не менше 90 см, але в більшості випадків виникає проблема, що вони занадто вузькі. Або ж взагалі, вхідні двері нормативно все добре, але є поріг в дверях. Він буває от 5 до 10 см. Також є велика проблема, щоб потрапити до будівлі. І коли людина все таки потрапить у будівлю, де знаходиться до приміщення для голосування, виникає знов проблема, банально воно може бути розташовано дільниця на 2-3 поверсі.

Наталка: А іноді я пам’ятаю школу таку, і в нас був вестибюль, ти заходиш і направо і наліво йдуть сходинки, невеликі. Це не поверх, це буквально дві-три сходинки. Достатньо архітектурно гарно, але для людей, які мають якісь порушення здоров’я – це великий бар’єр.

Тарас: Так, другий-третій поверх – це зрозуміло. А в нас ще є велика проблема. Людина, яка пересувається на кріслі колісному потрапляє в приміщення для голосування, і раптовой ій потрібно у вбиральню. Вбиральні взагалі не обладнані для даної категорій населення. навіть іноді ширина самих дверей близько 70 см, Не кажу про те, що вбиральні повинні бути обладнані спеціальними засобами для зручності даної категорії населення. А іноді в школах, це навіть не іноді, а зачасту в школах у вбиральнях такі подіуми будують. Людина, яка немає інвалідності, загалом складно потрапити в ту кабіну. Я виділив самі основні аспекти, з якими людина з інвалідіністю та інші маломобільні групи населення зіштовхуєься, коли вони проходять цей шлях від дому до виборчої дільниці. Яка виборча дільниця ідеальна? Загалом, якщо цих проблем немає, які я назвав, коли людина пересувається до виборчої дільниці, то я би вважав, що ця дільниця майже ідеальна.

Наталка: Ну давайте отак загалом, як ви сказали: по-перше, це транспорт. Він має бути доступним. Я пам’ятаю тролейбуси, в них є такі порожики низькі, ще опускається такий невеличкий ліфт, коли людина на кріслі колісному може заїхати, який її піднімає і людина може сама проїхати безпосередньо у транспорт. Коли на вході немає всяких хвітроточок, шикарних вазонів з квітами, або вони розставлені достатньо широко, близько метра. Щоб дорога була без вибоїн, щоб сходинки, наприклад, дублювались з’їздами, щоб маркування було, до речі. Тому що для людей з порушенням зору це контрастне маркування дуже важливо.

Тарас: Я ще не зустрічав, мої знайомі також, щоб тактильна плитка була по ходу слідування саме на території освітнього закладу.

Наталка: Так, але це важливо. Це те, куди ми маємо рухатись, шоб наші і заклади, і інші установи були доступними. По дорозі перед входом має бути пандус. І пандус не такий, що потрібно як гору опановувати, він пологий має бути. Має бути два рівні поручнів, щоб людині і на кріслі колісному була зручно, і людина на милицях теж мала можливість триматись.

Тарас: Треба зазначити для наших слухачів, що пандус повинен бути під ухилом не більше 8%, а поручні, дворівневі, повинні бути на рівні 70 см. Це нормативна висота.

Наталка: Так, дійсно, щоб наші громадяни і громадянки звертали увагу, як це має бути, щоб дільниця була доступною, а не формальною (ред.формально-доступною). Потім ми бачимо вхід. Вхідні двері мають бути достатньо широкими, щоб не було тих порожків, як в нас люблять робити. І вже безпосередньо в самій будівлі мають бути або ліфти, або внутрішні підйомники, пандуси. Щоб людина могла обійти ці сходинки, якщо вони там є. А от в самій дільниці? Ви розбиради вже це питання?

Тарас: Так, в самій дільниці досить багато перешкод саме під час голосування. На кожній дільниці має бути кабінка для голосування, яка повинна бути доступною для людей з інвалідністю. В самій кабінці для голосування повинен бути розташований столик таким чином, щоб на ньому можна було проголосувати вільно та безперешкодно людині, яка пересувається на кріслі колісному. Я також хочу звернути увагу на освітлення. Освітлення має бути достатньо. Якщо освітлення не достатньо в самому приміщенні, то органи місцевого самоврядування мають попіклуватись, щоб додатково були встановлені лампи. Тому що для слабозорих людей то є виклик, коли вони заходять у кабінку для голосування, і дістають той виборчий бюлетень, надрукований 6-8 шрифтом, і вони банально не бачить, що там написано.

Наталка: Навіть я в окулярах дуже часто не бачу! Я ходжу по цій кабінці, повертаюсь у різні боки, щоб побачити, що там надруковано. Це дійсно велика проблема.

Тарас: Варто також зазначити (про це ми наголошуємо і Центральній виборчій комісії, і загалом, коли ми всі разом спілкуємось), що на кожній дільниці повинна бути відповідальна особа для комунікації саме з людьми з інвалідністю, щоб ця людина могла безперешкодно проголосувати. Тобто роз’яснити всі виборчі права, можливості, оскарження у випадку, якщо її права порушуються. Ну, і загалом для банальної допомоги, тобто направити, де знаходиться кабінка для голосування, навіть направити, де та ж сама вбиральня. Всі ми були на виборах і всі ми бачили, що інформація про кандидатів, політичні партії, інформація про порядок голосування, в цілому документація самої виборчої комісії знаходиться на недоступній висоті саме для людей, які пересуваються на кріслах колісних. Тобто вона знаходиться або занадто високо, або в недоступних місцях, до яких не може проїхати крісло колісне.

Наталка: Я пам’ятаю в коридорі, в цьому темному коридорі надруковані на не дуже якісному принтері листочки А4. Це для людини без порушення здоров’я складно прочитати, а для людині, якій необхідні якісь розумні пристосування, освітлення, відстань бути нормальною – це взагалі нереально.

Тарас: Освітлення в приміщеннях, де знаходиться ця інформація, має бути достатнім. Ну, і нині ж обговорюється інформація саме шрифтів. Інформація повинна бути надрукована саме таким чином, щоб слабозорі змогли прочитати цю інформацію безперешкодно. Ми нині можемо говорити, що ця інформація має бути доступною для людей незрячих, для людей з порушеннями слуху. Досить велика проблема саме для цієї категорії населення, над якою потрібно органам місцевого самоврядування працювати вже нині. Тому що з моменту незалежності до моменту останніх виборів що стосується інформаційної доступності ці люди зазнавали дискримінації.

Наталка: Ви сказали, що достатньо велика кількість виборчих дільниць не відповідають вимогам доступності та і взагалі потребам наших громадян. От, наприклад, моя дільниця в Києві знаходиться, як і більшість, в школі. І перед входом є декілька сходинок – наші “улюблені”. Я розумію, що ця дільниця недоступна, хоча вона на першому поверсі, але не всі громадяни зможуть туди дістатись. Що мені робити, куди звертатись? Який алгоритм дій?

Тарас: Ну, це цікаве питання. Питання яке ми почали обговорювати з організаціями людей з інвалідністю: “Що робити?”. І от коли ми нещодавно проводили комунікаційну зустріч з більшістю організацій людей з інвалідністю, де ми обговорювали стратегічний план нашої спільної діяльності, як саме забезпечити доступність виборчих дільниць, я сразу їм сказав: “Найперше людина повинна заявити, що виборча дільниця не є доступною. Якщо людина цього не заявить, органи влади нічого робити не будуть. Про це потрібно заявляти вже нині, не чекати початку виборчого процесу, не чекати часу за тиждень-два, коли людина схаменеться: “Ой, і правда, я хочу на виборчій дільниці цій проголосувати, а вона не є доступною”. За тиждень-за два ніхто проблеми цієї не вирішить. От зараз, скільки там залишилось три місяці, чи трохи більше, люди мають розпочати досліджувати, чи є ця виборча дільниця доступною для них, а також для їхніх родичів. Чи можуть вони безперешкодно пройти проголосувати на ній. Якщо вони виявлять, що там немає ні пандусів, ні поручнів, ні інших засобів доступності немає. Що, якщо вони прийдуть на виборчу дільницю, розвернуться і підуть назад додому, то вже нині треба писати листа до органу місцевого самоврядування з проханням забезпечити для вільної та безперешкодної реалізації свого права голосу на виборчій дільниця номер такий-то під час місцевих виборів 2020 року. Це самий перший крок, щоб я радив зробити. Оскільки наші виборчі омбудсмени розпочали роботу, я можу сказати, що ми вже визначили певні механізми, стратегію, як допомогти людям на місцевих виборах саме в плані із забезпечення доступності виборчих дільниць. Звернутись до обласного нашого виборчого омбудсмена. Ми допоможемо завжди підготувати той же лист звернення та потім контролювати його проходження в органах місцевого самоврядування. Дивитись наскільки на місцевому рівні влада готова забезпечувати саме безперешкодність на місцевих виборах. Це перший крок. Другий крок – це більш стати активнішим організаціям людей з інвалідністю саме на місцевому рівні. На обласних і місцевих комітетах доступності вже нині треба підняти питання щодо того, щоб органи місцевого самоврядування провели аналіз доступності виборчих дрібниць в плані наявності тих же самих пандусів, місця розміщення виборчих дільниць – розташування на першому або на другому поверхах. Вже почати вирішувати проблему щодо або переміщення з другого на перший поверх, або по фінансових ресурсах, можливостей для встановлення тимчасових мобільних пандусів, або постійних пандусів до будівлі, в яких будуть відбуватись голосування тих же самих виборців. Це першочерговий такий крок. Якщо ж людина прийде до виборчої дільниці у день виборів, і побачить, що незважаючи на всі її зусилля, всю роботу яку вона проводила разом зі своїми колегами, партнерами, вона виявить, що не має можливості, все ж таки, проголосувати на цій виборчій дільниці і потрапити до приміщення для голосування, я раджу одразу викликати правоохоронні органи фіксувати даний факт, вказувати, що вона піддається дискримінації, що вона не має можливості реалізувати свої права голосу через те, що місцеві органи влади діють або незаконно, або….

Наталка: Вони бездіяльні та не створили умови для того, щоб будь-яка людина змогла проголосувати. Тобто, якщо коротко повторити, то спочатку людині треба продивитись, промоніторити свою дільницю. Часто є приміщення для голосування і приміщення для комісій окремі. Якщо людина вже голосувала, то скоріш за все отам, де вона приймала участь у голосуванні на попередніх виборах, там дільниці будуть знаходитись і в цьому році. Друге – це подати звернення до органів влади з вимогою забезпечити безперешкодний доступ до виборчих дільниць. І в цьому можуть допомогти виборчі омбудсмени ОПОРИ, які знаходяться в кожній області. Третій аспект, те що зараз людина може робити – приймати більшу участь у діяльності цих комітетів доступності на міському або обласному рівні. Ну, а якщо в день голосування на місці фактично нічого не змінилось, або були якісь порушення, звертатись до поліції з заявою, що були порушені права громадяднина на безперешкодну участьу виборах. ось це такі аспекти, краткий алгоритм дій від мого колеги, гостя, Тараса Щербатюка. Тарасе, і наостанок хочу запитати. Я знаю, що у Вас в Черкасах вже ви багато працюєте, другий рік. Як зараз ситуація? Що було до початку вашої діяльності, що зараз у вас?

Тарас: У 2019 році у місті Черкаси до мене почали звертатись люди з інвалідністю саме з питанням, що їхні виборчі дільниці розташовуються на других поверхах. І ми розпочали кампанію, ще у 2019 році, за перенесення виборчих дільниць, приміщень для голосування з другого на перший поверх. І ми тоді ініціювали створення певної робочої групи за участі балансоутримувачів тих приміщень, де знаходяться приміщення для голосування. Ми проаналізували, наскільки можна перенести ці приміщення, наскільки це проблематично, оскільки це було за три чи чотири тижня до дати проведення виборів. І вже тоді побачили, ми напрацювали певні механізми, як це зробити досить швидко. Тобто ми зібрались робочою групою при міській раді, обзвонили всіх директорів шкіл, запитали в чому проблема саме перенесення з другого на перший поверх, і чи можливо розмістити на перший поверх? Чи є приміщення, яке відповідає певним нормативам? Нам повідомили, що є таке приміщення, але відразу нам було сказано, що “…ми не хочемо розміщати там, бо зроблений ремонт”. І тоді таким собі тиском саме з нашої робочої групи було роз’яснення, що ремонт-ремонтом, пофарбована підлога то є пофарбована, її завжди можна перефарбувати, але права виборців важливі. Потрібно перенести на перший поверх, тому що можливі позови до міської ради і що люди будуть скаржитись. Або ж ви переносите на перший поверх, або ж ви отримуєте певну кампанію за відновлення порушених прав виборців. Отаким чином ми працювали.

Наталка: Скільки дільниць Ви так змогли перенести?

Тарас: Ми загалом перенесли вісім дільниць протягом 2019 року. В принципі, по такій же саме процедурі ми почали працювати і по всій країні. Загалом близько 15-20 дільниць нашим виборчим омбудсменам вдалось перенести сам на перший поверх. Але це був тільки початок, це ми тільки почали роботу по доступності виборчих дільниць, ми почали напрацьовувати механізм, через те така маленька кількість виборчих дільниць, які нам вдалось перемістити. Якщо сказати за 20 рік, то ми продовжуємо цю кампанію. І вже за ініціативою виборчих омбудсменів почали створювати робочі групи з визначення проблематики доступності виборчих дільниць. І вже почались певні дії органів влади щоб забезпечити цю доступність. Я вже можу з упевненістю сказати. що ота робота, яку провели виборчі омбудсмени в 19 році, коли ми інформаційно закидали органи місцевої влади вимогами, запереченнями, скаргами. що доступність це важливо, її потрібно вирішувати, вона дає вже свої результати. Тому що коли ми в 20 році розпочали таку другу хвилю по доступності по всій країні, ми побачили, що органи влади готові з нами працювати, вони вже самі нас запрошують в ті ж самі комітети доступності, вони просять роз’яснити певні питання, вони говорять: “Ми готові, але допоможіть нам в цьому”.

Наталка: Це дуже добрий приклад, коли влада дослухається до громадських організацій. до експертів з громадськості. Мені здається, що більшість проблем можна вирішити силами активістів та влади – це ідеальна суміш успіху.

Тарас: Варто сказати. Цо ми не зупинили роботу в 20 році. Всі мабудь слідкували за сторінкою Громадських омбудсменів, де ми почали інформаційну кампанію спочатку цього року. Ми почали роботу саме з людьми з інвалідністю. Ми просили їх розповідати про проблематику, з якою вони стикаються під час виборів, під час голосування. Чому ми це робимо? Тому що, кому як не цій категорії населення знати ці проблеми. Ми можемо теоретично знати про них, багато розказувати, але якщо людина буде про це розповідати, це буде набагато кращий результат саме для органів влади, які почули цю категорію громадян. З липня місяця ми почали третій етап в цьому напрямку, ми почали по всій території країни досліджувати доступність виборчих дільниць шляхом польових досліджень. Ми розробили такі собі критерії доступності. Ну, не ми ми розробили, це було розроблено робочою групою ЦВК, ми взяли їх за основу, трохи свого добавили, і почали от дивитись, якими є виборчі дільниці по всій території України. На даний момент, ми проводимо моніторинг. Загалом буде досліджено близько 500-600 дільниць по всій території. І ми цю роботу почали, і ми вже бачимо, наскільки масштабною є проблема. Коли ми виїжджаємо у населений пункт і безпосередньо бачимо цю проблему. Не з відповідей органів влади, а безпосередньо. Насправді, нас ще чекає багато інших етапів, де ми будемо боротись за вирішенні цієї проблеми, і будемо спонукати місцеві виконавчої влади зробити акцент саме на вирішенні цих проблем, які є у людей з інвалідністю і маломобільних категорій громадян під час реалізації права голосу.

Наталка: Я тут з вами згодна, багато ще в нас роботи, але потрошки ми будемо лупати цю скалу і ми дійсно створимо інклюзивне суспільство, хоча би починаючи з цієї сфери – з виборчих дільниць. Я Вам дуже дякую, Тарасе, що Ви нам допомогли ще трошки розібратись взагалі в темі архітектурної доступності, ми затронули трошки тему інформаційної доступності. Я сподіваюсь, що наші слухачі, слухачки будуть активніше захищати свої виборчі права і права своїх родичів, знайомих. Якщо хтось нас слухав з органів місцевої влади, звертайтесь і до виборчих омбудсменів, і до нас, щоб ми дійсно створили такі виборчі дільниці, які відповідають потребам громадян. З вами була я, Наталка Новикова, і мій колега, Тарас Щербатюк, а за лаштунками команда ГРУПИ ВПЛИВУ!

Попередні подкасти Ви можете прослухати за посиланнями: 

Подкаст №1:



Подкаст №2:



Подкаст №3:



Дані подкасти підготовлені ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проекту “Доступні вибори”, який фінансується Національним Демократичним Інститутом.

Останній місяць літа був жарким для Центральної виборчої комісії (далі – ЦВК), адже повним ходом триває підготовка до місцевих виборів, що відбудуться відповідно до положень нового Виборчого кодексу та в умовах карантинних обмежень, оскільки уряд вже продовжив його до 1 листопада.

Так, ЦВК було прийнято 57 нормативно-правових актів, зокрема щодо початку виборчого процесу місцевих виборів та їх забезпечення, а саме окремих питань участі місцевих організацій політичних партій у формуванні виборчих комісій на місцевих виборах,  утворення та формування складу територіальних виборчих комісій та зміни до них, форми виборчої документації та порядку розгляду скарг, реєстрацію спостерігачів, а також питань бюджетування (зокрема субвенції місцевим бюджетам) тощо. Також були розроблені заходи та рекомендації, спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) під час проведення місцевих виборів, що в поточних умовах не можуть бути ігнорованими. З повним переліком нормативно-правових актів та їх текстом можна ознайомитись за посиланням. 

В зазначений період ЦВК також звернулась до Кабміну щодо забезпечення звичайних виборчих дільниць належними приміщеннями, оскільки до них надійшли неодноразові звернення про аварійність стану приміщень. В контексті реалізації виборчих прав осіб з інвалідністю належний стан будівлі для голосування є питанням можливості реалізації права голосу. Прийнята ЦВК Постанова №164 від 08.08.2020 року “Про вимоги до приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування, нормативи облаштування приміщень дільничних виборчих комісій і приміщень для голосування, перелік та норми забезпечення виборчих комісій транспортними засобами, засобами зв’язку, обладнанням, інвентарем, іншими матеріальними цінностями, види послуг і робіт, закупівля яких може здійснюватися окружними та територіальними виборчими комісіями за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідного місцевого бюджету для організації підготовки і проведення відповідних виборів” частково передбачає такі вимоги. Так, Постановою визначається, що придатними є ті приміщення, де забезпечено безперешкодний вхід, перебування в ньому і виходу з нього осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення. У разі неможливості пристосувати приміщення в повній мірі – відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування організовують безперешкодний доступ зазначених осіб до таких приміщень самостійно.

Одночасно з цим визначається, що для зручності осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), у тому числі для осіб на кріслах колісних та інших маломобільних груп населення, у приміщенні дільничної виборчої комісії та приміщенні для голосування символом доступності позначаються доступні й безпечні шляхи/напрямки та кабіна для таємного голосування. Також встановлено наступні вимоги:

• • облаштовується одна кабіна для таємного голосування зі встановленими параметрами, а саме шириною входу до неї не менше 110 см, глибиною кабіни 110 – 120 см, усередині якої встановлюється столик або поличка висотою не більше 75 см, з простором знизу не менше 67 см для можливості розташування крісла колісного. Така кабіна не повинна мати порогів і позначається символом доступності.

• • плакати, буклети кандидатів розташовуються у місцях зі штучним освітленням (за необхідності) та у спосіб, що повинен забезпечувати доступність для ознайомлення зі змістом виборців, у тому числі осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), осіб на кріслах колісних та інших маломобільних груп населення, а у разі неможливості дільнична виборча комісія забезпечує ознайомлення в інший доступний спосіб.

Також, ЦВК було затверджено Постанову №201 від 25.08.2020 року “Про Порядок подання виборцем заяви про уточнення попереднього списку виборців на звичайній виборчій дільниці з використанням мережі “Інтернет””, що зокрема визначає  процедуру подання виборцем заяви про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно. Це означає, що після ознайомлення з попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії (передається ДРВ не пізніше ніж за 11 днів до дня голосування) та виявлення неправильностей, виборець може звернутися із заявою в електронній формі до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців не пізніш як за п’ять днів до дня голосування.

Однозначно подібні вимоги можна розцінювати лише як перший етап забезпечення доступності дільниць та забезпечення можливості комунікації в електронному форматі, без необхідності особистого візиту. В подальшому (до наступних виборів) ми очікуємо більший пакет вимог до доступності приміщень (не тільки виборчих дільниць), що  врахує інтереси осіб з різними формами інвалідності. До місцевих виборів цього року ми очікуємо на вимоги до інформаційної доступності. 

Встигни стати рівноправним виборцем у громаді, де ти постійно мешкаєш, але не маєш офіційної реєстрації. До 10 вересня цього року зміни свою виборчу адресу, звернувшись до Держреєстру виборців у своєму населеному пункті або подай заяву через електронний Кабінет виборця на сайті drv.gov.ua.

Відповідно до законодавчих змін, не потрібно жодних документів, які підтверджують адресу житла, як то довідка ВПО, договір оренди та ін.

Поспішайте, часу лишилося зовсім небагато, і пам’ятайте, #КоженГолосВпливає

Для того, щоб проголосувати на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року в тій громаді, де ти проживаєш, потрібно до 10 вересня подати до Державного реєстру виборців заяву про зміну виборчої адреси:

– онлайн в Кабінеті виборця на сайті drv.gov.ua за наявності кваліфікованого електронного підпису (його також можна зробити онлайн і безкоштовно, наприклад, якщо ти маєш картку Приватбанку);.

– у паперовій формі – особисто або через уповноважену особу. Адреси відділів ведення Державного реєстру виборців можна знайти тут

Можливо, ти впізнаєш себе в цих історіях?



Або тут?



Зроби прямо зараз те, що забезпечить твій вплив на розвиток твоєї громади!

Детально про те, як подати заяву в паперовій формі або онлайн – в нашому вебінарі або у мультику

Команда ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” зацікавлена, щоб виборчі права кожного і кожної в Україні були захищені, тому ми вирішили розробити настільну гру, яка допоможе покращити знання виборців та влади щодо наявних проблем доступності міста і виборчих дільниць.  Вибори – це саме той день, коли ми можемо побачити добрих знайомих, старих друзів та подруг, але чи всі зараз можуть відвідати Вашу дільницю? Якщо відповідь “ні, тоді саме ця гра може допомогти реалізувати ідею доступної дільниці. Ми хочемо залучити партнерів та партнерок, які прагнуть, щоб їх міста чи села були доступними та комфортними, а самі мешканці, особливо виборці з фізичною інвалідністю та маломобільні громадяни, були активно залучені до позитивних перетворень.

Детальніше про гру:

Настільна гра “Доступні вибори” – освітній інструмент, який допомагає познайомитись в простій формі з виборчими процедурами, проблемами доступності на прикладі виборчої дільниці, інструментами місцевої демократії, побудовати партнерство заради вирішення загальних проблем. Гра розрахована на активістів та активісток, які навчаться інструментам взаємодії з владою, на представників місцевої влади – для розуміння потреб мешканців громади, для осіб з інвалідністю, які хочуть покращити доступність своєї громади, бути впливовими та краще розбиратися в своїх правах. Гра розрахована на команду з 4 або 6 осіб. 

Кого ми шукаємо:

Представниць/ків громадських організацій, тренерів/рок, фасилітаторів/рок, експертів/ток у виборчій сфері, захисті прав осіб з інвалідністю чи прав людини – тих, хто зацікавлена/ний у  розвитку доступності своїх громад та допомозі особам з фізичною інвалідністю захищати їх виборчі права. 

Головна умова відбору майбутніх модераторок/ів на даному етапі – можливість організації та проведення настільних ігор мінімум для 10 осіб з фізичною інвалідністю (2-3 ігри по 4 або 6 осіб) та надання звітності після ігор. Перевагою буде проведення ігор у гуртожитках, стаціонарних закладах охорони здоров’я та в інших місцях перебування виборців з опорно-руховими порушеннями, місцями, в яких утворюються дільниці – з виборцями, які можуть бути найбільш уразливами у захисті своїх прав. 

Що ми пропонуємо:

(і) 2-денне навчання по модеруванню настільної гри в Києві та подальша підтримка. Навчання заплановано на початок вересня 2020. Точна дата буде узгоджуватись. Модераторки/ри мають розбиратись у загальних виборчих питаннях, інструментах локальної демократії та взаємодії з владою, питаннях доступності;

(іі) фінансова підтримка, в тому числі гонорар модераторці/ру,  для проведення ігор для осіб з інвалідністю у регіонах, які оберуть самі модераторки/ри. Ігри мають бути проведені до жовтня 2020;

(ііі) настільна гра та інші матеріали передаються модераторам та модераторкам у постійне користування.

Через дуже обмежену кількість місць, просимо заповнити анкету до 17 серпня 2020 за посиланням: https://bit.ly/2D4onu0 . Особливу уваги просимо приділити опису, де саме Ви плануєте проводити ігри. Відповідь буде надана після 18 серпня 2020. 

Якщо у Вас виникнуть питання, просимо звертатись на пошту організації: grupa.vplyvu@gmail.com 

Про організацію: 

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” займається захистом прав громадян та громадянок України, зокрема виборчих, та розвитком локальної демократії. Детальніше про організацію Ви можете подивитись на офіційній сторінці Facebook та сайті. 

Команда проекту “Доступні вибори”, який реалізується ГО “ГРУПА ВПЛИВУ”, розробила настільну гру, яка має на меті ознайомити учасників та учасниць з виборчими процедурами, проблемами доступності та шляхам вирішення цих проблем в громадах.

Команда планує провести 3 групових тестування, які допоможуть зробити гру більш цікавою та ефективною для учасників та учасниць. Через те, що даний випуск гри направлено на підтримку виборців з порушенням опорно-рухового апарату, особливо на кріслах колісних, та вирішенням фізичних бар’єрів доступності виборчих дільниць громади, запрошуються представники саме цієї групи населення.

Тестування буде проходити в кінці серпня 2020 в живому режимі, в локації, яка буде відповідати стандартам доступності. Точна дата буде обговорюватись з учасниками та учасницями.  В першу чергу запрошуються учасники та учасниці у Києві, Київській, Чернігівській та Житомирській областях.

Тестова гра займає близько 2 годин та 30 хвилин обговорень. Організатори компенсують витрати за участь у фокус-групі.

Для участі заповніть, будь ласка, анкету: https://bit.ly/3a4tjei до 13 серпня.

Гра розрахована на команду з 4 або 6 осіб, також організатори забезпечують всі заходи для безпечного перебування учасників та учасниць.

Детальніше про гру:

Настільна гра “Доступні вибори” – освітній інструмент, який допомагає познайомитись в простій формі з виборчими процедурами, проблемами доступності на прикладі виборчої дільниці, інструментами місцевої демократії, побудовати партнерство заради вирішення загальних проблем. Гра розрахована на активістів та активісток, які навчаться інструментам взаємодії з владою, на представників місцевої влади – для розуміння потреб мешканців громади, для осіб з інвалідністю, які хочуть покращити доступність своєї громади, бути впливовими та краще розбиратися в своїх правах. 

Якщо у Вас виникнуть питання, просимо звертатись на пошту організації: grupa.vplyvu@gmail.com 

Про організацію: 

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” займається захистом прав громадян та громадянок України, зокрема виборчих, та розвитком локальної демократії. Детальніше про організацію Ви можете подивитись на офіційній сторінці Facebook та сайті.

Вітаю наших слухачів та слухачок. Мене звати Наталка Новикова, я працюю в ГО “ГРУПА ВПЛИВУ”. Вже декілька років ми займаємось захистом прав громадян та громадянок, зокрема і виборчих прав.

Ми продовжуємо серію подкастів про звичайних людей, які роблять надзвичайний вплив в своїх громадах.

Сьогодні маю можливість поспілкуватись з чудовою гостею – Марією Нікітіною, депутаткою Вижницької міської ради, це ОТГ у Чернівецькій області.

Вітаю, Маріє!

Марія: Вітаю!

Наталка: Чому взагалі Ви вирішили піти у місцеву владу?

Марія: Почнемо з того, що з 2010 року я була помічницею-консультантом депутата обласної Чернівецької ради. 2 роки я була консультантом. І тоді, напевно, я зрозуміла, що варто спробувати і самій стати депутаткою, спробувати зробити якісь зміни в себе в громаді, в своєму містечку, в своєму селі. Хоча до цього я вже займалася громадською діяльністю і, в принципі, певні зміни уже і тоді впроваджувались. Прийняти рішення – це найпростіше мені здається, тому що все складне починається потім згодом. Це було просто, ми їхали з другом спілкувались про якісь там політичні ситуації у нас в місті, в області, і він мене питає: “Слухай, ти не хочешь стати депутаткою? Балотуватися?”. І мені якось тоді так легко далося: “Чому б і ні?! Дійсно, давай спробуємо”. І ось в принципі так я і прийняла рішення.

Наталка: Розкажіть нашим слухачам та слухачкам, наприклад, що входить до Вашої відповідальності? Зараз ще йде процес децентралізації, не всі ще об’єдналися в територіальні громади, не всі ще знають, що це таке. Що Ви вирішуєте як депутатка кожного дня або на сесіях?

Марія: Дивіться, якщо територіальна громада об’єдналася, то з того моменту за всі бюджетні кошти відповідає депутатський склад та міська рада, апарат міської ради. І саме від того, наскільки активними будуть місцеві депутати і на скільки мудрими будуть їх рішення, від того залежить успішність, життєдіяльність громади і якість життя громадян в ній. Практично кожної сесії, яка в нас проходить, ми вирішуємо питання, для когось вони і не важливі, але для нас і нашої громади це важливо: це і відсоток податку на нерухоме майно, і відсоток єдиного податку, і забезпечення життєдіяльності міста і громади, це і комунальні підрозділи, і дуже багато таких поточних моментів. До прикладу, обласна рада цими питаннями не займається, Верховна Рада цими питаннями не займається, а ми, місцеві депутати, займаємось. Це і благоустрій, і дуже-дуже багато питань. Звісно, не всі громадяни розуміють в чому різниця між депутатом місцевої ради і депутатом, до прикладу, Верховної Ради. Дуже часто до нас звертаються з питаннями, які ми просто не в силах вирішити. І ми пояснюємо людям, що це не до нас, це до депутатів Верховної ради, а вони дуже гарно нам відповідають: “Ну вони ж далеко, а ви тут” (сміється). З місцевого депутата набагато більше спросу. І до того ж всього, всю роботу депутати виконують на громадських засадах, тобто безкоштовно. Про це варто говорити, тому що є люди, які цього не розуміють. І іноді звинувачують, що ви живете на наші сплачені податки, і ви нічого не робите, а мали б робити, тому що ми вас винаймаємо, але насправді не так.

Наталка: А от наприклад школи, лікарні, дороги – це найбільш популярні питання, мені здається. Це відноситься до депутатів міського рівня?

Марія: Звісно. Як раз Ви почали перелічувати школи, дороги і лікарні – це дуже болюче питання, як розпочався карантин. В принципі, Вижницька громада залишилась без медичних послуг, я маю на увазі ситуацію з COVID, оскільки в нас немає відповідного відділення, яке могло б приймати хворих на COVID, і всі наші пацієнти змушені були їхати або до обласного центру, або до сусіднього району. І я, мої колеги, громадські активісти, деякі представники старостатів, започаткували такий народний проект. Так його і назвали – “Народний проект”. Ми вирішили привести нашу районну лікарню до ладу, а саме: терапевтичне та дитяче відділення. Оскільки на той час вони були підготовлені для прийому хворих на COVID, якщо, до прикладу, інші лікарні будуть вже не в змозі приймати стільки хворих. На сьогоднішній день це все ще в стадії проекту і обговорення, оскільки це дуже дороговартісні роботи і коштів у громади немає, щоб це зробити самотужки. Ми почали збирати спонсорів, небайдужих людей, звичайних членів громади, які перераховували скільки мали змоги на рахунки громадських організацій для того, щоб цей проект було втілено. Наразі ми ще на такому початковому етапі, але я сподіваюсь, що він все ж таки буде реалізований.

Що стосується шкіл, то дуже багато було зроблено у попередні роки, щоб школи привести до ладу: були проведені заміни даху, вікон, проведення тепломереж, побудували котельні, облаштували входи пандусами для того, щоб могли діти з інвалідністю відвідувати школи і могли взяти участь в інклюзії. На жаль, ми не мали змоги забезпечити школи підйомниками або ліфтами, оскільки у нас двоповерхові школи практично в кожному селі, і це на сьогоднішній день велика складність для нас. Але, все ж таки, перші поверхи стали доступними.

Наталка: Мені прям так приємно слухати про це. Але якщо повертатись до виборчих перегонів. У вас було дві кампанії. Яким був процес? Чи це складно настільки, як думає пересічний громадянин, чи є якась система? Чи хтось Вам допомагав? Як Ви взагалі себе відчували під час перегонів?

Марія: Перша моя кампанія, це був 2015 рік, я про неї можу говорити просто безкінечно. Тому що вона була якась така крута насправді. В мене була дуже класна команда. В мене був політтехнолог, який мені дуже допомагав, були хлопці, які допомагали розносити листівки, ходили зі мною разом на зустрічі з громадами. Мій робочий день починався о 5 ранку. Ми виїздили на ринки сільські, де зустрічалися з громадою. Це було дуже цікаво. 2 тижні такого знаєте марафону, серйозного. І була цікава реакція людей. Я до сьогоднішнього дня згадую всі їхні вислови, питання, які вони задавали. До прикладу, була жінка, яка до кінця не могла зрозуміти, як я хочу бути депутаткою, якщо я пересуваюсь на інвалідному візку?! От стану я депутаткою і як я буду прибирати вулиці, як я буду вкручувати лампочки. І я довго їй пояснювала, що депутат – не той, хто вкручує лампочку, а він має забезпечити так роботу, щоб і лампочки були вкручені, і вулиці прибрані. Вона все одно цього не розуміла, вона дуже довго з нами сперичалась. Загалом, люди були доволі привітні. І я тоді набрала дуже багато голосів як для першого разу. Знаєте, молода дівчина, яка вперше йде на вибори, і ще від зовсім невідомої політичної сили на той момент. Мені це було дуже цікаво. Я навіть пам’ятаю, коли закінчилася передвиборча кампанія, це була п’ятниця, ми поїхали з командою до річки Черемошу. Мій політтехнолог набрав мені таку жменьку камінців і каже: “Кидай. В воду”. Я кажу: “Для чого?”. Він каже: “Ну, давай! Тобі треба тепер вивільнити всі емоції, ти ж набралася за два тижні”. І насправді воно мені дуже допомогло.

Вже друга кампанія була зовсім по-іншому, тому що це були вибори до об’єднаної територіальної громади і, в принципі, ті села, які об’єдналися, мене знали, я була впізнаваною. Зустрічі проходили зовсім простіше, тому що знаєте, населення 19 тисяч людей, не так і багато, і всі між собою знайомі: і в соц.мережах мене бачать, і по телебаченню вони мене знають. Зовсім було по-іншому. Хоча, ці перегони були більш жорстокішими з боку опонентів, до прикладу.

Наталка: А наскільки Ваша громада доступна для Вас? Наскільки Ваша рада, наприклад, архітектурно доступна? Тому що багато питань, багато страхів у людей, які мають інвалідність. Вони думають, що просто-напросто фізично буде недоступна їх рада. Як у Вас ситуація?

Марія: Так і є. Рада моя і на сьогодні є недоступною. Оскільки там доволі складно зробити доступність до входу. Це стара будівля, і треба дуже грамотно підійти до питання облаштування доступності. До прикладу, навіть якщо це буде підйомник, щоб він своєю вагою не зашкодив стіні. Тому що насправді дуже стара будівля. Але є і позитивні моменти. До прикладу, коли я тільки стала депутаткою, сесійна зала знаходилась на другому поверсі, і мої колеги-депутати носили мене на руках і на сесії, і на засідання комісій, і на погоджувальну раду. І це настільки було складно фізично, і для мене це було емоційно, психологічно складно. Чому? Тому що щоразу ти довіряєш своє життя іншій людині, яка може просто спіткнутися, не втриматися, полетіти по сходах. І ніхто не знає, чим це закінчиться. Так само не було доступної вбиральні. Сесії іноді тривали і по 8 годин, і по 7, і знаходитись весь час в сесійній залі і взагалі не скористатися вбиральнею – це ще той виклик. Згодом, ситуація змінилася: сесійну залу облаштували на першому поверсі, частково облаштували вбиральню, роботи ще будуть тривати, тому що насправді хочеться зробити все і одразу, але кошти вносять корективи.

Наскільки інклюзивна громада? Важко сказати, тому що, до прикладу, ми зробили декілька шкіл доступними для учнів, які відвідують інклюзивні класи. Але це тільки перші поверхи. Нам вдалось зробити кілька дільниць доступними для голосування осіб з інвалідністю. Якщо на минулих виборах у нас були виборчі дільниці вище першого поверху, тобто на другому поверсі, і виборців, які пересуваються на інвалідних кріслах колісних, заносили на другий поверх будинку культури Вижниці, то в цьому році вже буде зовсім по-іншому, тому що адресу виборчої дільниці змінено, і вона буде знаходитись в доступному приміщенні, яке облаштоване пандусом. Це вже плюс. Ми навіть з омбудсменом з виборчих прав, Василем Копіною, розробили рекомендації, як облаштувати виборчі дільниці, передали їх нашій міській раді. Ми сподіваємось, що наші рекомендації будуть враховані. Ще також є великим плюсом для нашої громаді в плані інклюзії і доступності – це те, що минулого року, в серпні місяці, ми отримали автомобіль для соціального таксі. Це облаштований мікроавтобус, який має підйомник, і може перевозити 3 осіб, які пересуваються на інвалідних кріслах колісних, і 3 супроводжуючих. Соціальне таксі працює, воно фактично щодня іздить по громаді і їздить в область, тому що є дуже великий попит на такі поїздки. Мене дуже тішить те, що деякі діти, які потребують реабілітації, як то плавання в басейні, заняття з лікарем ЛФК, отримали таку можливість, хоча б двічі на тиждень їздити в обласний центр і отримувати такі послуги.

Наталка: Це безкоштовно для мешканців громади?

Марія: Так, всі поїздки є повністю безкоштовними для осіб з інвалідністю. Такий транспорт особа з інвалідністю може замовляти двічі на тиждень. Звісно, бажано заздалегідь, тому що буває перенавантаження. В нас на сьогоднішній день 67 осіб, які потребують такого транспорту, які користуються ним. І насправді це дуже приємно, оскільки громадський транспорт є недоступний.

Наталка: Так, обсолютно я тут з Вами згодна. Я по Києву іноді йду і дивлюся. Коли я почала робити проект по доступним виборам, я стала дивитись на місто по-іншому. Як воно взалі забезпечує (ред.доступність). Це дуже-дуже складна ситуація. Коли розумієш, що Київ – велике місто, столиця, але людей з інвалідністю так мало на вулицях, так рідко зустрічаєш. І я розумію, що це не просто тому що їх тут немає. Це через те, що немає нормальних умов, коли людина могла бути вільною в своєму ж місті.

Сьогодні я подивилась статистику щодо представлення жінок і чоловіків у владі. Подивилась державну статистику по населенню, взагалі зрозуміти кількість. І у нас жінок більше, майже 52% – жінки. Пів нашої країни – жінки, але коли ми дивимось на владу, якщо взяти Парламент, наприклад, це тільки 12%. 12% нашого Парламенту – жінки. На місцевому рівні трохи краще – десь приблизно 18% у міських радах і 15% – в облрадах, в ОТГ – близько 17-19%, до 20%, але в ціломе це мало. В європейських країнах це більший відсоток. Іноді бувають парламенти, де жінок більше, ніж чоловіків. Там вже треба квоти вводити для чоловіків, а не для жінок (сміється). Чому у нас так? Чого не вистачає жінкам? Або які є складнощі? Що такого треба створити, зробити в Україні, щоб жінки більше балотувалися і йшли у владу, як Ви думаєте?

Марія: Ну, дивіться, я скажу з огляду на нашу громаду. У нас 29 депутатів, 7 з яких – жінки. Чому жінки менше представлені. Мабуть не через те, що вони не хочуть, або не можуть. На сьогоднішній день дуже часто жінки вимушені їхати за кордон, щоб забезпечувати свої родини. Не тільки жінки, чоловіки так само, але перед жінкою, є такий вибір: або вона забезпечує сім’ю і дбає про неї і більше нічим не займається, або вона має підтримку чоловіка і сім’ї і йде у займатися політикою. В селах, до прикладу, я маю на увазі попередні сільські ради, де були депутати, депутатки, то було більше жінок, бо тоді більше чоловіків їздили за кордон, а жінки залишалися вдома. Зараз ситуація дещо змінилась. Те що стосується міст, це питання участі жінок, це знову ж таки фінансова складова. Я знаю багатьох дуже активних, знаєте, сильних жінок, які могли зробити дуже круті речі в своїх містах, в селах, громадах, але вони не мають фінансової підтримки з боку чоловіка, сім’ї. І вони змушені всю свою діяльність спрямовувати саме на заробляння грошей.

Наталка: А можливо і партії також. Якщо партія б висувала жінок, підтримувала їх, це було б добре.

Марія: Так. До прикладу, у нас був такий досвід. Ми намагались долучати жінок до партії і до виборів. То, все ж таки, не дуже охоче вони йшли. Але я бачу зараз ситуація змінюється. До прикладу візьмемо Чернівці, де з’явилося дуже багато активних жінок, які вже сьогодні заявили про те, що вони готові йти на вибори, готові змінювати місто. Мені дуже приємно, тому що ще такої кількості жінок у передвиборчій кампанії я не бачила.

Наталка: Що Ви порекомендуєте тим жінкам, тим людям, які мають інвалідність, які ще не наважились піти у кандидати, кандидатки, але можливо хочуть?

Марія: Якщо хочете, то треба спробувати (сміється). Треба не боятися брати відповідальність на себе. Звісно, не буде все так гарно і райдужно, як того хотілося б, буде багато перешкод не тільки архітектурної бар’єрності чи транспортної. Треба бути сильним емоційно, сильно духовно, для того, щоб переносити всі ті труднощі й складнощі, які виникають в процесі роботи депутата, особливо місцевих рад. Треба розумітили для чого ти йдеш. До прикладу, якщо в тебе є якісь пункти, які ти розумієш, що крім тебе про них взагалі ніхто говорити не буде. В мене було так само, я розуміла, якщо я не буду говорити про питання осіб з інвалідністю, то про них ніхто не згадає, ніхто говорити не буде. То в принципі, треба брати на себе цю відповідальність і йти робити. Якщо в цьому році Ви не хочете, не можете, є якісь на то причини. Будуть наступні вибори, але готуйся до них. Треба готуватися, треба вчитися, треба бути фахівцем своєї справи, яку ти робиш. Тому відкиньте всі свої страхи, лінь і балотуйтеся!

Наталка: Дякую Вам, Маріє! Мені було дуже приємно поспілкуватись з Вами. Мені дуже радісно, коли в регіонах є дуже активні люди, які змінюють свої громади.

З вами була я, Наталка Новикова, і моя сьогоднішня чудова гостя Марія Нікітіна, депутатка Вижницької міської ради, Чернівецька область. А за лаштунками команда ГРУПИ ВПЛИВУ!



Попередні подкасти Ви можете прослухати за посиланнями:

Подкаст №1: Про вибори, толерантність та повагу

Подкаст №2: Розмова з Василем Закревським, параолімпійцем та громадським активістом

Дані подкасти підготовлені ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проекту “Доступні вибори”, який фінансується Національним Демократичним Інститутом.

Командувачу об’єднаних сил, 

генерал-лейтенанту 

Кравченку Володимиру Анатолійовичу

 

Копія: Прем’єр-міністру України 

Денису Шмигалю

 

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ 

щодо порушення прав людини при перетині лінії розмежування 

у Донецькій та Луганській областях

22 липня 2020 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 641, якою з 1 серпня 2020 р. скасовується необхідність встановлення застосунку “Дій вдома” при перетині КПВВ, а також проходження обов’язкової самоізоляції особам, які виїжджають з тимчасово окупованих територій через КПВВ. 

Однак незважаючи на норми зазначених актів, 31 липня 2020 р. на офіційній Фейсбук-сторінці Операції об’єднаних сил (ООС) було “уточнено” порядок пропуску осіб та транспортних засобів через лінію розмежування. У цьому повідомленні зазначено, що “громадяни України (крім тих, хто прибуває для участі в ЗНО) будуть пропущені лише за умови згоди на проходження самоізоляції, з використанням єдиного електронного сервісу «Дій вдома», або обсервації”. Окрім наведеного допису на офіційній сторінці ООС у соціальній мережі Фейсбук інших офіційних повідомлень з цього приводу не було. Згідно з моніторинговими даними БФ “Право на захист”, з початку серпня, виконуючи дане розпорядження Командувача ООС, представники Державної прикордонної служби відмовили у праві на в’їзд на підконтрольну Уряду України територію понад 300 громадянам України. 

При цьому з 1 серпня не вимагається встановлення застосунку “Дій вдома”, а також проходження обов’язкової самоізоляції особам, які виїжджають з тимчасово окупованої території Криму.

Ситуація, в якій Командувач ООС “уточнює” нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України таким чином, що вони припиняють працювати в окремих частинах, суперечить Конституції та законам України.  Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Статтею 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” визначаються виключні повноваження Кабінету Міністрів України у встановленні та припиненні карантину, визначенні необхідних заходів та їх виконавців, тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб тощо. При цьому, за своєю сутністю самоізоляція/обсервація як явища відносяться до правовідносин у сфері захисту населення від інфекційних хвороб та є протиепідемічними заходами. На даний час це питання регулюється вищезазначеною Постановою КМУ  № 641, якою передбачено, що вимога щодо проходження самоізоляції при виїзді з тимчасово окупованої території може встановлюватися Кабінетом Міністрів України. Ані зазначеною Постановою, ані іншими актами Кабінету Міністрів України на даний час такої вимоги не встановлено. Командувач ООС не наділений повноваженнями на встановлення будь-яких обмежень прав фізичних і юридичних осіб та покладення на них додаткових обов’язків, пов’язаних з профілактичними чи протиепідемічний заходами, оскільки їх встановлення віднесено до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, та всупереч Закону, перебирає на себе повноваження Кабінету Міністрів України у встановленні таких заходів. 

Крім цього, жодних публічних пояснень, обгрунтування рішення Командувача ООС не було надано ні до, ні після прийнятого рішення. Більш того – навіть саме рішення не було оприлюднено. Інформація про продовження дії обмежень для перетину КПВВ  із запізненням та у недостатньо ефективний спосіб була доведена до осіб, які виїжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областей. В результаті багато хто з них виявився необізнаним із ситуацією, що склалася і дезорієнтованим щодо того чи потрібно чи ні встановлювати застосунок “Дій вдома”. Зважаючи на те, що текст наказу Командувача ООС не було опубліковано для ознайомлення, підстави прийняття такого рішення, а також строк, на який діють такі обмеження залишається невизначеним.

Виходячи з наведеного ми, представники організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, закликаємо: 
 

• Оприлюднити текст наказу Командувача ООС щодо уточнення порядку пропуску осіб та транспортних засобів через лінію розмежування, а також надати обгрунтування підстав такого рішення, умови та строки такого обмеження.



• Врегулювати порядок перетину лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях, в умовах карантину, без застосування дискримінаційних норм стосовно громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях. 

 
Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Благодійний фонд “Восток SOS”

Кримська правозахисна група

Центр прав людини ZMINA

Громадська організація “Донбас СОС”

Громадська організація «Громадський холдинг «Група впливу»» 

Благодійний фонд “Право на захист”

В липні 2020 року Центральною виборчою комісією (далі – ЦВК) було проведено 5 чергових засідань та прийнято 25 нормативно-правових актів. Акти переважно стосуються підготовки до місцевих виборів, зокрема щодо подань кандидатур та форм подання про заміну членів виборчих комісій, змін складу територіальних виборчих комісій, форм посвідчень учасників та учасниць виборчого процесу, а також звернення до обласних військово-цивільних адміністрацій Донецької та Луганської областей стосовно надання висновку про можливість організації та проведення виборів тощо. Значна частина актів була також прийнята у зв’язку з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства”, а також змін до технічного завдання на створення автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Державний реєстр виборців” (на день публікації матеріалу на сайті ЦВК додатки та посилання щодо змін були відсутні). З повним переліком можна ж ознайомитись на сайті ЦВК у розділі “Нормативні акти”. 2 нормативно-правових акти ЦВК стосуються особливостей реалізації виборчих прав осіб з інвалідністю, зокрема, такими документами є:

1. Протокольне рішення від 8 липня 2020 року № 3 “Про організацію роботи з нагляду за реалізацією проєкту міжнародної технічної допомоги “Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні” та визначення його координатора”. Даним актом вирішено організувати роботу з нагляду за реалізацією проекту міжнародної технічної допомоги “Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні”, що реалізується Офісом Ради Європи в Україні, де ЦВК виступає бенефіціаром. Детальніше про проект можна прочитати за посиланням.
2. Постанова ЦВК 8 від липня 2020 року № 134 “Про Порядок перевірки факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно для організації його голосування на місцевих виборах за місцем перебування”

Даною Постановою затверджено Порядок перевірки факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно для організації голосування на місцевих виборах за місцем перебування, а також встановлюється форма журналу для реєстрації таких заяв. Зокрема визначається право членів/членкинь дільничної виборчої комісії перевіряти факт тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно (за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоров’я). Перевірку проводять визначені для цього члени та членкині дільничної виборчої комісії щодо фактів:

• • написання виборцем відповідної заяви – шляхом особистого відвідування за адресою, зазначеною у заяві виборця, та/або опитування такого виборця за вказаним ним контактним номером телефону;

• • видачі медичною установою довідки про стан здоров’я виборця, включеного до списку виборців на звичайній виборчій дільниці, що засвідчує факт тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно, – шляхом звернення до відповідної медичної установи із запитом про підтвердження достовірності виданої довідки про стан здоров’я виборця чи уточнення відомостей, зазначених у такій довідці;
  • необхідності дотримання постільного режиму виборцем, включеним до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному закладі охорони здоров’я, – шляхом звернення до керівника відповідного закладу охорони здоров’я із запитом про підтвердження факту призначення постільного режиму.

Тобто, це означає, що подана не пізніше 20:00 23 жовтня заява (поштою або через інших осіб) про голосування за місцем перебування (“на дому”) має мати всі підстави та бути обгрунтованою, адже щодо неї буде здійснюватись перевірка. Лише після перевірки буде прийнято рішення щодо включення до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування. У разі непідтвердження – приймається рішення про відмову. Попри те, що серпень є періодом канікул та відпусток, у діяльності ЦВК їх очікувати не варто. Короткий термін для підготовки місцевих виборів, які заплановані на 25 жовтня 2020 року, та значні зміни до виборчого законодавства, потребують від ЦВК прийняття ряду важливих та необхідних актів, в тому числі щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю – щодо інформаційної доступності, вимог до приміщень ДВК та приміщень для голосування, порядком та випадків забезпечення розумним пристосуванням, іншого. У зв’язку з цим, ми впевнені, що наступні місяці ми побачимо багато важливих актів.

Як ми працювали попри карантин

11-12 березня у Кривому Розі команда ГХ «ГРУПА ВПЛИВУ» розповідала місцевим активістам і активісткам, студентам та студенткам про існуючі інструменти локальної демократії, як механізм впливу на прийняття рішень на місцевому рівні. Що таке електронна петиція і як з її допомогою продемонструвати місцевій владі потреби громади? Як провести громадські слухання та навіщо вони потрібні? Чому потрібно брати участь у бюджеті участі? Це та багато чого іншого розказували учасникам тренінгу Марія Красненко та Ольга Мартиновська.

1 квітня експертки команди ГХ «ГРУПА ВПЛИВУ» провели першу за час карантину Zoom-конференцію з громадами, які беруть участь у проєкті для обговорення роботи в умовах карантину. На зустрічі обговорили плани щодо продовження в умовах карантину в регіонах адвокаційних кампаній, присвяченій участі громад в програмі тимчасового житла для переселенців.

8 квітня відбулася Zoom – конференція на тему: «Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». На зустрічі обговорили найбільш поширені у громадах міфи щодо статусу дитини, постраждалої внаслідок військових дій. Також учасники зустрічі обговорили інструменти для адвокації в умовах карантину. Більше про статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів за посиланням.



15 квітня відбулася Zoom – конференція на тему: «Інструменти локальної демократії: участь у прийнятті рішень». Учасники зустрічі обговорили важливість використання інструментів локальної демократії та поділилися власним досвідом та прикладом своїх громад у використанні цих інструментів. На зустрічі також було презентовано результати дослідження у 30 громад у Закарпатській, Полтавській, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Київській областях, яке було проведено командою ГХ «ГРУПА ВПЛИВУ» з метою виявлення наявних бар’єрів, які ускладнюють доступ громадян до процесу прийняття управлінських рішень та вирішення проблем місцевого значення. З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.

21 квітня відбулася Zoom – конференція на тему: «Доступ внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій до державних послуг за допомогою електронних сервісів». На зустрічі експертки ГХ «ГРУПА ВПЛИВУ» презентували огляд наявних в України електронних сервісів, які дозволяють отримати державні послуги в режимі онлайн. Ця тема отримала особливе значення з введенням карантину. Серед основних питань, які було обговорено учасниками та учасницями зустрічі, це питання умови використання електронних сервісів, інструменти ідентифікації особи, тощо. Детальніше можна ознайомитися за посиланням.

28 квітня відбулася Zoom – вебінар на тему: «Особливості реалізації виборчого права внутрішньо переміщених осіб». Взяли участь представники та представниці таких міст,як Київ, Полтава, Харків, Запоріжжя, Луцьк, Коростень, Козятин, Миколаїв, Ужгород, Сторожинець, Вінниця, Конотоп, Тернопіль.

На зустрічі Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГХ “ГРУПА ВПЛИВУ” розказала учасникам про нові можливості, які з’явилися у переселенців та інших мобільних категорій громадян у зв’язку з законодавчими змінами. Учасники обговорили нові вимоги до процедури голосування переселенців, шляхи зміни виборчої адреси з використанням онлайн- інстурментів. Детальніше про те, як змінити виборчу адресу за посиланням.



13 травня відбулася Zoom – вебінар на тему: «Як зробити інфографіку своїми руками?». Що таке інфографіка та навіщо вона потрібна та як працювати з графічними редакторами. Впродовж 1,5 години учасники вебінару ознайомились з тим, що таке інфографіка та навіщо вона потрібна, як писати текст для візуалізації та де шукати приклади і матеріали для створення інфографіки. Також учасники познайомились з роботою в програмі Adobe Illustrator.

15 червня відбулася онлайн-зустріч «Внутрішньо переміщені особи: участь у процесі прийняття рішень». На заході було презентовано звіт, що включає аналіз рівня доступу мешканців територіальної громади м. Полтави до участі у місцевому самоврядуванні через інструменти локальної демократії, що проводився на основі аналізу нормативно-правових актів та моніторингу офіційних веб-ресурсів. Також ми обговоримо залученість внутрішньо переміщених осіб та мобільних всередині країни громадян, до участі в прийнятті рішень в їх нових громадах. На заході були представникі/ці місцевого самоврядування, міжнародних організацій, ОГС, переселенці. Детальніше за посиланням.

17 червня відбулася онлайн-зустріч «Стан житлової політики в Сумській області щодо внутрішньо переміщених осіб». На заході було презентовано дослідження стану забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб у Сумській області. Детальніше за посиланням.

Слід відзначити, що аналіз включає в себе дані щодо фондів житла соціального призначення, формування фондів житла для тимчасово проживання ВПО, інших програм і способів забезпечення ВПО житлом на місцевому рівні. Обговоренню також підлягатимуть державні програми сприяння громад для забезпечення житлом ВПО та порядок участі в них. На заході були представникі/ці місцевого самоврядування, ОГС, переселенці.

23 червня відбулася дискусія «Житло для переселенців – виклики та можливості» частково в онлайн і офлайн форматі в м. Ужгород. На зустрічі учасники та учасниці обговорювали питання будівництва будинку на земельній ділянці, яку отримала від місцевої влади ГО «Закарпаття-Донбас». У 2016 році переселенці в Ужгороді заснували житлово-будівельний кооператив, який має на меті будівництво житла для ВПО. Прочитати історію переселенців, які вже четвертий рік будують власну багатоповерхівку в Ужгороді. За результатами заходу було домовлено провести спільну зустріч між ГО «Закарпаття-Донбас», міською радою та забудовниками.

Крім того, разом з командою ініціативної групи «Сильні Люди Донбасу» було відкрито онлайн фотовиставку дітей – ВПО з Луганської та Донецької областей. Сім історій разом з фотографіями було зібрано на спеціальному сайті. На сайті фотовиставки також доступна інформація про те, як отримати статус, результати досліджень, тощо. Сайт фотовиставки.



25 червня відбулася Zoom-презентація проєкту «Місцева адвокація для внутрішньо переміщених осіб». Команда ГХ “ГРУПА ВПЛИВУ” презентувала результати проєкту, що реалізовувався в межах гранту, наданого в межах проєкту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень». Впродовж 9 місяців в партнерстві з 16 громадами з різних куточків України учасники та учасниці реалізовували адвокаційні кампанії на захист прав людини внутрішньо переміщених осіб. Ключовими темами кампаній були право переселенців на житло, захист дітей, постраждалих внаслідок військових дій, участь у місцевих виборах, доступність інструментів локальної демократії. Серед досягнень проекту є прийняття Криворізькою міською радою програми захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій, запуск процесу участі громади в державній програмі тимчасового житла для переселенців у Шостці. Ще одним досягненням проєкту стало створення Консультативної ради ВПО у Запоріжжі. 17 липня розпочався процес відбору кандидатів у Раду ВПО в Запоріжжі.

У Сторожинці завдяки участі у проєкті було запущено процес участі місцевої громади у програмі тимчасового житла. Детальніше.

В Ужгороді переселенці, які вже четвертий рік будують власну багатоповерхівку, завдяки участі в проєкті розпочали адвокаційну кампанію для привернення уваги суспільства до своєї ініціативи. Детальніше.

До створення цієї ради долучилася в якості партнеру команда ГХ “ГРУПА ВПЛИВУ”.

З 28 червня по 31 липня проведено інформаційну кампанію з презентації звіту “Лідери змін у громадах”, в якому зібрані історії успіху, в яких люди, які стали внутрішньо переміщеними особами, змінили життя своїх нових громад. Це історії про переселенців, які будують власну багатоповерхівку (Ужгород), створюють консультаційну раду ВПО при міському голові (Запоріжжя) або допомагають дітям долати наслідки пережитого в результаті воєнних дій (Мелітополь). Це розповіді про вдалі приклади роботи з місцевою владою, коли завдяки переселенцям в громадах приймають програму з захисту прав дітей (Кривий Ріг), долучаються до державних програм соціального жила (Шостка та Сторожинець).

Ознайомитись з історіями можна за посиланням.