Цього тижня ми хочемо звернути увагу не на один, а на два законопроєкти, які нещодавно були зареєстровані у Парламенті. Мова йде про проєкти законів про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстраційний номер 8301) та (реєстраційний номер 8301-1)

Першим проєктом закону (#№8301) пропонується:  

– передбачити покарання у вигляді штрафу в розмірі від 17 000,00 грн. до 34 000,00 грн. або громадськими роботами на строк до 200 годин за: 

• публічне заперечення здійснення збройної агресії, тимчасової окупації;
• публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією, до невизнання поширення державного суверенітету України;

– передбачити покарання у вигляді штрафу в розмірі від 17 000,00 грн. до 51 000,00 грн. або громадськими роботами на строк до 240 годин за зайняття громадянином України посади (не посадової чи службової особи) у незаконних органах влади, у тому числі в окупаційній адміністрації; 

– доповнити частину третю статті 111-1 ККУ покаранням за здійснення пропаганди у закладах культури;

– передбачити у частині четвертій статті 111-1 ККУ можливість винятків для настання покарання, визначених законом;

– в частині п’ятій статті 111-1 ККУ доповнити місця вчинення злочину територією установ, підприємств та організацій;

– передбачити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої за здійснення на тимчасово окупованій території і на підставі законодавства, відмінного від законодавства України, професійної діяльності, пов’язаної з наданням послуг аудитора, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді, а також виконання повноважень нотаріуса або державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації прав, або наданням інших публічних послуг;

– виключити «добровільність» співпраці з державою-агресором в якості обов’язкової (необхідної) складової кваліфікування колабораційної діяльності.

 Другий законопроєкт (№8301-1) є альтернативним та передбачає внесення змін тільки по першим двом частинам статті 111-1 КК України. Ним передбачається встановлення покарання тільки у вигляді штрафу без громадських робіт. При цьому в частині другій максимальна сума штрафу збільшена до 85 000,00 грн.  

Підкреслимо, що подібні ініціативи торкаються дуже чутливої теми та можуть сприяти поширенню фейків, спекуляцій та зростанню рівня конфліктності в суспільстві. Законодавчі ініціативи щодо покарання за колабораціонізм мають підлягати особливій увазі та обговоренню для уникнення маніпуляцій та невірного трактування суті законодавчих змін. 

Детальніше: 

Проєкт Закону про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40894.   

Проєкт Закону про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41119. 

18 січня 2023 до Парламенту було внесено Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” щодо посилення захисту громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора (реєстраційний номер 8367).  

Основною метою законопроєкту є державна підтримка громадян України шляхом надання можливості реструктуризації заборгованості та недопущення збільшення боргів за житлово-комунальні послуги.

Проєкт Закону передбачає внесення змін до статті 1 та 2 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” та надає можливість громадянам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації:

• здійснити реструктуризацію заборгованості, яка виникла під час дії воєнного стану, за природний газ, за централізоване опалення та постачання гарячої води, за постачання електричної енергії, за послуги поводження з побутовими відходами. Для реструктуризації громадяни укладають з підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення боргу та своєчасну сплату поточних платежів. На період реструктуризації загальна сума платежів за житлово-комунальні послуги не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20 відсотків – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.
  
• здійснити списання заборгованості громадян за природний газ, за централізоване опалення та постачання гарячої води, за постачання електричної енергії, за послуги поводження з побутовими відходами за період ведення воєнних (бойових) дій на територіях, де розташоване їх житло. Списання заборгованості здійснюється у порядку, який буде встановлений Кабінетом Міністрів України.

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” щодо посилення захисту громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41196. 

30 грудня 2022 до Парламенту було внесено два законопроєкти про внесення змін до Кримінального кодексу України: 

• щодо здійснення примусової мобілізації в незаконні збройні чи воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території, та/або збройні чи воєнізовані формування держави-агресора (реєстраційний номер 8325).
• щодо насильницького вивезення особи в умовах збройної агресії (реєстраційний номер 8326).

Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку пропонують доповнити статтями 438-1 та 438-2. 

Стаття 438-1 встановлює відповідальність за насильницьке вивезення особи за межі території України в умовах збройної агресії у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років. У випадку якщо зазначене правопорушення було вчинене щодо двох і більше осіб, або щодо неповнолітньої особи, то покарання становитиме позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. 

Стаття 438-2 встановлює відповідальність за здійснення в умовах збройної агресії примусового призову в незаконні збройні чи воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території, та/або збройні чи воєнізовані формування держави-агресора (примусова мобілізація) у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до семи років. У випадку якщо зазначене правопорушення було вчинене щодо неповнолітньої особи або щодо кількох осіб, або шляхом підкупу, або поєднані з насильством щодо потерпілої особи чи її близьких, або з погрозою застосування такого насильства, то покарання становитиме позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна. 

Основною метою даних законопроєктів є захист суспільних відносин щодо забезпечення життя, здоров’я та прав і свобод громадян України, а також недопущення залучення українського населення тимчасово окупованих територій України до бойових дій з метою вчинення воєнних злочинів. 

Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо здійснення примусової мобілізації в незаконні збройні чи воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території, та/або збройні чи воєнізовані формування держави-агресора за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41096. 

Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо насильницького вивезення особи в умовах збройної агресії за посиланням: 

https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41094.

26 грудня 2022 року до Верховної Ради був поданий Проєкт Закону про внесення змін до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування адміністративної відповідальності громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, в населених пунктах на лінії зіткнення, є внутрішньо переміщеними особами (реєстраційний номер 8308). 

Наразі у ст.197  Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)  передбачена адміністративна відповідальність для громадян України у вигляді попередження: 

• за проживання без паспорта громадянина України; 
• за проживання з недійсним паспортом громадянина України; 
• за проживання громадян без реєстрації місця проживання. 

Також передбачений штраф від 17,00 грн. до 51,00 грн., якщо протягом року буде виявлене повторно одне із порушень зазначених вище. 

На думку ініціаторів законопроєкту, ведення збройної агресії РФ, проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях та прилеглих до лінії зіткнення, а також ускладнені умови перетину адміністративної межі та лінії зіткнення створюють суттєві перешкоди в частині дотримання багатьох обов’язків громадян України.  

Разом з тим, з аналогічною проблематикою стикаються громадяни України, які є внутрішньо переміщеними особами. Більшість з них втратила житло та не мають можливості повернутися до місця постійного проживання через ведення активних бойових дій.

Отже, проєктом закону вносяться зміни до ст.197 КУпАП щоб скасувати адміністративну відповідальність за цією статтею для громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, прилеглих до лінії зіткнення населених пунктах, є внутрішньо переміщеними особами. 

Проєкт Закону Закону про внесення змін до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, в населених пунктах на лінії зіткнення, є внутрішньо переміщеними особами доступний за посиланням.

05 грудня 2022 до Верховної Ради був поданий Проєкт Закону про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом РФ про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та РФ (реєстраційний номер 0181). 

До дати подання законопроєкту можливість здійснення поїздок на передбачених Угодою умовах (для цілей виїзду з території України на територію РФ) збережено лише для громадяни України – жителів прикордонних регіонів України, які є пред’явниками дійсних закордонних паспортів. Для громадян РФ – жителів прикордонних регіонів РФ передбачений Угодою спрощений порядок здійснення поїздок в Україну з 01 липня 2022 не діє через запровадження тимчасових обмежень. 

Територіально Угода стосується АР Крим, Донецької, Луганської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей. 

Угода передбачала, що жителі прикордонних регіонів можуть: 

• перетинати кордон не тільки на підставі закордонного паспорту, а і внутрішнього паспорту та деяких інших документів; 
• перетинати кордон у місцевих пунктах пропуску того регіону, жителями якого вони є; 
• перебувати на території суміжної держави тільки в межах регіону, в який вони в’їхали через місцевий пункт пропуску;
• переміщувати через кордон у місцевих пунктах пропуску товари, які не призначені для виробничої або іншої комерційної діяльності в певній кількості без сплати митних зборів і податків. 

На думку ініціаторів законопроекту, припинення дії згаданої Угоди сприятиме посиленню державного контролю в’їзду та перебування в Україні громадян РФ в умовах загроз національній безпеці України. Після припинення дії Угоди діятимуть звичайні правила перетину кордону на підставі закордонного паспорту із врахуванням особливостей встановлення воєнного стану та статусу РФ як держави-агресора. 

Проєкт Закону про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації за посиланням.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації за посиланням.

13 грудня 2022 року до Парламенту внесено Проєкт Закону про внесення змін до статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Проєкт стосується процедури використання коштів місцевих бюджетів територіальних громад, територія яких тимчасово окупована (реєстраційний номер 8283). 

На думку авторів, законопроєкт сприятиме покращенню соціально-економічного захисту осіб з тимчасово окупованих територій. Для досягнення цього пропонують встановити нові норми на період дії воєнного стану. Сільський, селищний, міський голова тимчасово окупованої територіальної громади щодо якої не прийнято рішення про утворення військової адміністрації, може приймати рішення про:

• затвердження місцевого бюджету та внесення до нього змін за поданням місцевих фінансових органів;
• затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;
• передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету без укладення договорів. 

Основною метою проєкту закону є створення можливості для тимчасово окупованих населених пунктів у яких не створено військову адміністрацію мати та використовувати кошти місцевого бюджету. Видатки із бюджету відповідної територіальної громади профінансують, в тому числі, виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ та комунальних підприємств; підтримку внутрішньо переміщених та/або евакуйованих осіб з тимчасово окупованого населеного пункту. 

Проєкт Закону про внесення змін до статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” щодо процедури використання коштів місцевих бюджетів територіальних громад, територія яких тимчасово окупована за посиланням.

06 грудня 2022 року до Верховної ради був поданий Проєкт Закону про застосування та дотримання норм міжнародного гуманітарного права в Україні (реєстраційний номер 8268).

Документом передбачена імплементація норм міжнародного гуманітарного права (МГП – це право війни, право збройних конфліктів) в національне законодавство задля посилення їх ефективності.

Метою даного законопроєкту є визначення правових та організаційних засад функціонування системи застосування норм МГП в Україні. Основне завдання – побудова механізму контролю за дотриманням норм МГП під час та після завершення військових дій.

Ініціатори пропонують:

• визначити основні джерела права у сфері МГП;
• встановити особливості застосування звичаєвого МГП;
• визначити повноваження та систематизувати діяльність державних органів щодо застосування МГП;
• уточнити статус Національного інформаційного бюро (створене відповідно до норм МГП в березні 2022 державне підприємство, яке підпорядковується Мінреінтеграції. Ключовою метою діяльності є збір усіма можливими способами та узагальнення даних про українських військовополонених, загиблих, зниклих безвісті, незаконно затриманих окупантами, у тому числі – і з-поміж мирного населення);
• утворити інститут Уповноваженого з питань дотримання міжнародного гуманітарного права;
• закріпити статус та особливості діяльності Комісії з питань застосування та дотримання норм МГП (дорачний орган при КМУ);
• передбачити постійний парламентський контроль за дотриманням МГП;
• встановити механізми поширення знань про МГП через:

1. формальну, неформальну та інформальну освіту;
2. вивчення МГП у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських;
3. вивчення МГП у закладах повної загальної середньої, передвищої, вищої освіти освіти.

Проєкт Закону про застосування та дотримання норм міжнародного гуманітарного права в Україні доступний за посиланням.

23 листопада 2022 року у Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до пункту 7 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”. Проєкт стосується забезпечення реалізації позичальниками права на обов’язкову реструктуризацію зобов’язань (реєстраційний номер 8220).

Законопроєктом пропонують:

• встановити відповідальність кредиторів за порушення порядку проведення обов’язкової реструктуризації зобов’язань позичальників. Відповідальність передбачена у вигляді фінансової санкції. Вона накладається Національним банком України. Розмір становить 10% від суми зобов’язань, які підлягають реструктуризації.
• надати позичальникам право звернення до суду з позовом до кредиторів про проведення обов’язкової реструктуризації зобов’язань;
• визначити механізм ефективного захисту прав позичальників. При реалізації має дотримуватись баланс інтересів кредиторів і позичальників.
• поширити можливість застосування реструктуризації на осіб, які мали прострочену заборгованість станом на 01 січня 2014 року.

Проєкт Закону доступний за посиланням.

Правовий аналіз питання кредитних зобов’язань позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (в запропонованих законопроєктах реєстр. № 7441-1, 7414 та 7437) за посиланням.

14 листопада 2022 у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасового порядку обстеження та оцінки пошкодженого житла внаслідок військової агресії Російської Федерації (реєстраційний номер 8204).

Проєкт закону спрямований на законодавче забезпечення прискорення обстеження пошкодженого житла громадян та його оцінки.

Результати такого обстеження та оцінки враховуватимуться для відшкодування державою суми коштів на відновлення житла, пошкодженого внаслідок військових дій.

Законопроєктом пропонують встановити, що проведення оцінки майна є обов’язковим, у тому числі, у випадку визначення розміру відшкодування вартості відновлення пошкоджених об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування надати повноваження проводити оцінку судовим експертам. Зазначені судові експерти повинні мати кваліфікацію щодо визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд та бути включеними до державного Реєстру атестованих судових експертів.

У випадку прийняття законопроєкту визначення розміру відшкодування вартості відновлення пошкоджених об’єктів проводитимуть на підставі укладеного договору із судовим експертом. Оцінку майна здійснюватимуть відповідно до положень (національних стандартів) про оцінку майна. Висновки про розмір відшкодування вартості відновлення пошкоджених об’єктів оформлятимуть звітом.

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо тимчасового порядку обстеження та оцінки пошкодженого житла внаслідок військової агресії Російської Федерації) за посиланням.

Огляд чинного законодавства та пропозицій по змінах щодо встановлення правових механізмів захисту майнових прав та інтересів постраждалих від збройної агресії проти України (житловий фонд) за посиланням.

10 листопада 2022 у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії (реєстраційний номер 8198). 

Законопроектом передбачається, що пенсія за віком та по інвалідності особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії призначається з дня, що настає за днем досягнення особою пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, незалежно від строку звернення за пенсією. Така норма доповнює Розділ XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та буде чинною на період дії воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування. 

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, буде визначатися Кабінетом Міністрів України.

Термін “тимчасово окупована територія” вживається у значенні, визначеному в Законі України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. 

На думку, ініціаторів законопроєкту його прийняття дозволить створити правові передумови для справедливого підходу до призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території, де ведуться бойові дії, та які з об’єктивних причин не можуть у встановлений законом строк та порядок звернутись за призначенням пенсії. 

Проєкт Закону “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40789.  

Аналіз судової практики у сфері пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб за посиланням: https://www.vplyv.org.ua/archives/6906