Безбар’єрність інформації охоплює багато аспектів. Умовно їх можна поділити на три категорії:

• візуальну;
• звукову;
• змістовну.

Здебільшого вони взаємопов’язані між собою, оскільки один медіаматеріал може містити різні формати. 

Ми вже неодноразово публікували матеріали, в яких розповідали про інформаційну безбар’єрність загалом і детальне роз’яснення як створювати доступні матеріали для осіб з різними видами порушень. 

Для зручності зібрали підбірку наших публікацій про те, що таке інформаційна безбар’єрність, як її інтегрувати в комунікаційну політику своєї організації, про використання коректної термінології щодо осіб з інвалідністю тощо:

• У чому різниця між цифровою й інформаційною доступністю — читайте за посиланням.
• Правила інформаційної доступності для сайту: «ГРУПА ВПЛИВУ» пояснює, що важливо знати.
• Про інформаційну доступність під час війни і як її забезпечити — за посиланням на сайті. 
• Що варто пам’ятати під час взаємодії з людьми з порушеннями зору — розповідали тут, а також у відео на нашому YouTube-каналі.

• Як взаємодіяти з людьми із порушеннями слуху та що про такі порушення варто знати — за лінком у матеріалі.
• Взаємодія з людьми, які мають психічні порушення — ділимося порадами на сайті.
• Про те, які бувають інтелектуальні порушення і чому вони — не причина обмежувати взаємодію з людьми, які їх мають, читайте за посиланням.
• Як правильно підбирати контрастні кольори для інформації на зображеннях — зібрали ресурси й поради в матеріалі.
• Про терміни, якими не варто називати людей з інвалідністю і чому — ділимося досвідом і порадами на сайті.

Опис зображення: На картинці по центру на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України помаранчевого кольору. В лівому верхньому куті текст помаранчевого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації сірого кольору. Посередині світло-блакитний текст на помаранчевому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива №11262 щодо зміни до механізму компенсації за пошкодження та знищення нерухомого майна”

Народними депутатами пропонуються зміни до механізму компенсації за пошкодження та знищення нерухомого майна. Законопроєкт зареєстрований 16 травня 2024 року за реєстраційним номером 11262. 

Ініціатори зазначають, що під час практичної реалізації механізму компенсацій у Комісій з розгляду питань щодо надання компенсації виникає ряд питань щодо розгляду заяв.

Законопроєктом пропонують: 

• визначити, які саме недостовірні дані є підставами для відмови у наданні компенсації;
• розширити перелік підстав для відмови у наданні компенсації, а саме:

• виявлення факту введення в експлуатацію після руйнування;
• подання заявником повідомлення у паперовій формі про відкликання заяви;
• виявлення факту знищення нерухомості не внаслідок збройної агресії РФ;
• набуття права власності на нерухомість після руйнування, крім випадків якщо право власності набуто у порядку спадкування або поділу майна;
• розширити перелік підстав для зупинення розгляду заяви, а саме: 

• неможливість забезпечити власником свою присутність (присутність свого представника) при складанні акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження;
• неможливість зв’язатися із заявником за телефоном та/або по електронній пошті вказаній в заяві;

• надати Комісії право приймати рішення про відмову в наданні компенсації у разі відсутності в повному обсязі інформації та/або документів, які стали підставою для зупинення розгляду заяви, їх неподання заявником протягом строку, який передбачений для розгляду заяви;
• визначити, що у разі якщо знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, то на один об’єкт нерухомого майна можна обрати лише один спосіб компенсації.

Подібні ініціативи є важливими з огляду на врахування практики впровадження, проте такі зміни потребуватимуть подальшої дискусії, зокрема з огляду на інші подані законопроєкти  з даного питання. 

Посилання:

• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” щодо врегулювання деяких питань розгляду заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44232 .

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку. Запропоновані зміни суперечать принципам демократичного суспільства і євроінтеграційним зобовʼязанням України.

Законопроєкт № 7033-д уже був предметом занепокоєння громадськості у березні 2023 року, але після значного суспільного розголосу зник з порядку денного. Однак на третій рік повномасштабного вторгнення Росії та воєнного стану парламентарі хочуть знову поставити його на голосування. Попри те, що раніше НАЗК виявило у проєкті корупційні ризики та рекомендувало його доопрацювати.

Створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня Росії та Білорусі і становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції. 

Крім того, проєкт закону пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і у мирний час.

По-перше, на час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема щодо мобілізаційних заходів.

По-друге, планується надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що “може зашкодити безпеці” у справах, розглянутих у відкритому засіданні. Це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики. Крім того, таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити. У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством. 

По-третє, пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень. Проблема не тільки у тому, що більшість цих відомостей і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди), що нівелює необхідність приховувати їх зараз. Водночас це положення може сприяти вилученню з судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень. До того ж відповідно до проєкту ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час, що є необґрунтованим та ускладнюватиме моніторинг судових рішень для громадськості.

Законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкриті дані не мають бути обмежені у судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному та ефективному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства.

Прийняття законопроєкту № 7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема тими, що мають значний суспільний резонанс.

Закликаємо Верховну Раду України відхилити законопроєкт № 7033-д, оскільки він шкідливий для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо в під час війни та після її завершення.

16.05.2024

Фундація DEJURE

Правозахисний центр для військовослужбовців “Принцип”
Харківський антикорупційний центр

Асоціація відкритих даних 

YouControl 

ВО “Автомайдан”

Центр прав людини ZMINA

Антикорупційний центр «Межа»

Рух ЧЕСНО 

Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)

Центр економічної стратегії

Антикорупційний штаб

Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації

ГО Платформа Громадський контроль

ГО “Центр демократичних реформ і медіа”

ГО “Платформа прав людини”

Медійна ініціатива за права людини

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

Харківський інститут соціальних досліджень

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

ГО “Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО «КРИМСОС»

ГО “Кримський процес”

Ukrainian Legal Advisory Group 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Адвокатська Дорадча Група

Спільнота OpenUp Ukraine 

ГО «Незалежна Антикорупційна Комісія (НАКО)»

ГО “Донбас СОС”

ГО “Фундація інституційного розвитку”

Опендатабот

9 травня 2024 року депутати Верховної Ради України 317 голосами підтримали Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» (реєстр. № 7283).

Законопроєкт був внесений на розгляд Парламенту ще у квітні 2022 року. Його метою було визначено забезпечення права громадян України на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, своєчасне і повне отримання інформації про органи й посадових осіб місцевого самоврядування.

Що змінилося?

Зміни насамперед визначають, як жителі громади можуть брати участь у розв’язанні питань місцевого значення. Серед чітко регламентованих форм участі для громадян:

• місцевий референдум; 
• загальні збори (конференція) жителів;
• місцева ініціатива;
• громадські слухання;
• участь жителів у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету;
• публічні консультації;
• громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
• консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування;
• інші форми участі, що не суперечать закону.

Завдяки цим змінам, затвердження статуту територіальної громади є обов’язковим. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у розв’язанні питань місцевого значення (крім референдуму й загальних зборів) у перерахованих вище формах.

Як це стосується переселенців? 

З 2014 року неурядовий сектор системно порушував проблему обмеження доступу переселенців до інструментів локальної демократії. Окремі громади у своїх статутах чи порядках, які регламентують такі інструменти, передбачали, що використовувати їх може значно ширше коло людей, зокрема переселенці. 

Відповідно до змін, жителем громади є громадянин чи громадянка України, які задекларували або зареєстрували місце проживання в територіальній громаді, або якщо їхнє фактичне місце проживання/перебування можна підтвердити довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО).  

Чому це важливо?

Відтепер статути територіальних громад і порядки, які визначають механізм використання форм участі, беззастережно поширюються на ВПО. Тож переселенці можуть ініціювати активності й користуватись всіма інструментами без винятків. 

Що далі?

Наразі законопроєкт очікує підпису Президента. Після публікації зміни набудуть чинності й потребуватимуть відповідного врегулювання на підзаконному рівні. 

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України має розробити методичні рекомендації щодо сприяння залученню жителів до  розв’язання питань місцевого значення, а також розвитку форм місцевої демократії. Міністерство юстиції ж своєю чергою має розробити низку нормативно-правових актів, зокрема:

• проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад»;
• проєкт наказу «Про внесення змін до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України».

Ми закликаємо вас відстежувати підписання Президентом цього законопроєкту й надалі вносити зміни до місцевих документів на рівні своїх громад.

До Верховної Ради України було внесено щонайменше одинадцять законопрєктів, які передбачають внесення до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Ми, представники правозахисних громадських організацій, вважаємо, що ці законопроєкти:

• не узгоджуються зі вже впровадженою державною політикою щодо внутрішнього переміщення;
• не мають фінансового обґрунтування;
• можуть спричинити штучне збільшення кількості ВПО та загострення складних життєвих обставин у вразливих груп населення;
• передбачають точкові зміни як відповідь на нагальні проблеми, зокрема й у наданні допомоги на проживання;
• вже врегульовані підзаконними нормативно-правовими актами.

Наголошуємо, що замість неузгоджених та дублючих існуючі закони змін нам потрібен єдиний документ, який би надавав комплексні відповіді на виклики внутрішнього переміщення. Таким документом є проєкт Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Цей проєкт Закону потребує реєстрації та підтримки у Верховній Раді України.

Наводимо ключові моменти та застереження від правозахисників щодо кожного законопроєкту:

7507 – пропонує звільнити ВПО на період дії воєнного стану від оплати житлово-комунальних послуг у місцях тимчасового проживання та скасувати обмеження щодо терміну розміщення. Уряд має передбачити порядок надання компенсації на оплату житлово-комунальних послуг власникам (балансоутримувачам) майна, що використовується для компактного поселення ВПО. Однак питання, які пропонують врегулювати ухваленням проєкту закону, вже врегульовані на рівні постанов Уряду.

8020 – пропонує на період дії воєнного стану надати ВПО право на безкоштовний проїзд на території всієї України усіма видами міського пасажирського транспорту. Забезпечення ж покладається на місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування. В той же час проєкт закону не запропонував варіанти надання компенсації витрат перевізникам та органам місцевого самоврядування. Зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат, що не відповідає дійсності.

9653 – пропонує встановити цільове призначення допомоги на проживання, визначити категорії отримувачів та індивідуальний фіксований розмір допомоги на особу, порядок призначення і підстави припинення. Фіксований розмір не враховує інфляційні процеси. Також невизначеними є джерела фінансування, що в разі їх відсутності може призвести до збільшення кількості судових проваджень через неможливість держави виконати взяті на себе зобов’язання.

10017 – пропонує визначити, що страхові виплати призначатимуться ВПО з тимчасово окупованих територій (далі — ТОТ) за наявності необхідних документів, які підтверджують право на такі виплати. У разі їх відсутності — на підставі даних, отриманих із різних баз даних і реєстрів у мінімальному розмірі (встановлює Пенсійний фонд України). Після надходження документів здійснюватиметься перерахунок. Містить дублювання вже діючих законів та неузгодженості. Зміни поширюються на обмежену групу з числа ВПО.

10059 – передбачає доручити Уряду ухвалити державну цільову програму соціалізації та інтеграції ВПО. Така Програма обов’язково має передбачати заходи із соціальної адаптації ВПО та їх інтеграції (у соціальній, житловій, освітній сферах, працевлаштування та медичного забезпечення тощо). Запропоновані зміни вже передбачені у чинній Стратегія державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року.

10235 – пропонує надати повноваження органам місцевого самоврядування в сфері передачі у власність безхазяйного нерухомого майна, придатного для проживання ВПО. Реалізація такої ініціативи потребує доопрацювання з урахуванням чинного законодавства України, зокрема положень Цивільного кодексу України.

10382 – пропонує визначити мінімальний розмір допомоги на проживання в розмірі 3000 гривень — для осіб з інвалідністю та дітей і 2000 гривень — для інших осіб; встановити строк отримання допомоги на проживання протягом воєнного стану або до задоволення потреб; встановити виключний перелік підстав непризначення або припинення виплати допомоги.

10405 – пропонує зарахувати ВПО до категорії працівників, які мають переважне право в залишенні на роботі при скороченні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці; звільнити ВПО від сплати мита та плати за надання адміністративних послуг за видачу паспорта громадянина України у разі втрати (пошкодження); звільнити ВПО від адміністративного збору за декларування/реєстрацію місця проживання. Зміни мають точковий характер, що не вплине на суттєве покращення становища ВПО.

11028 – передбачає надати пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна ВПО, які: досягли пенсійного віку; мають на утриманні дитину віком до 6 років; мають на утриманні двох неповнолітніх дітей; мають на утриманні дитину з інвалідністю; виховують без одного з подружжя дитину віком до 14 років; є особами з інвалідністю ІІІ групи. Законопроєкт дублює вже існучі.

11070 – пропонує надати повноваження Уряду встановити пільгові умови розрахунку орендної плати за державне майно для окремих категорій орендарів протягом воєнного стану та 36 місяців після його завершення. Пільгові умови розповсюджуються на сплату орендної плати за нерухоме державне майно в тому числі і під облаштування гуртожитків для тимчасового проживання ВПО, житло яких було знищене та/або розташоване в окупованих територіальних громадах та/або територіальних громадах, де проводяться бойові дії. Зазначені зміни є точковими і лише частково покращать становище ВПО без розроблення комплексних рішень.

11112 – пропонує надати право ВПО самостійно формувати свої потреби у персональному кабінеті в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, закріпити право ВПО на отримання компенсації за пошкоджене або знищене нерухоме майно та багато чого іншого. Уряд вже ухвалив відповідні рішення і труднощі полягають у виконанні ухвалених норм, їх фінансування та поліпшення умов програм.

Більше за посиланням

Інклюзія — це процес, що охоплює різні сфери нашого життя. Для багатьох однією з перших асоціацій є інклюзія в освіті.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про освіту», інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників.

Однак, це не лише про те, що відбувається під час уроків, лекцій чи практикумів. Процес інклюзії передбачає, що:

1. заклад освіти знаходиться поблизу місця проживання людини чи є можливість безперешкодно дістатися до нього;
2. відсутні фізичні бар’єри на шляху до будівлі та всередині неї;
3. всі учасники й учасниці освітнього процесу неупереджено ставляться до людини з особливими освітніми потребами;
4. всі учасники й учасниці освітнього процесу опановують навички безбар’єрної комунікації;
5. є фахівці й фахівчині, які можуть надати якісну допомогу під час організації навчання, налагодження комунікації тощо;
6. є належна матеріально-технічна база, яка задовольняє освітні потреби.

Інклюзія в освіті стосується не лише дітей з особливими освітніми потребами, а сам процес інклюзії має багато нюансів і передбачає усунення ряду бар’єрів на шляху до здобуття знань. Тож розповідаємо, що таке освітня безбар’єрність.

Згідно з Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору в Україні, освітня безбар’єрність передбачає створення рівних можливостей і вільного доступу до освіти. Зокрема це про освіту протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації й опанування додаткових компетентностей. 

У чому переваги безбар’єрності в освіті?

1. Для дітей/дорослих з особливими освітніми потребами — це можливість вільно обирати заклад освіти, встановлювати зв’язки з іншими жителями громади, допомагати всім учасникам й учасницям освітнього процесу дізнаватися про застосування різних підходів до отримання інформації, знань.
2. Для інших учнів/студентів/слухачів — це про розуміння того, що відмінності між людьми є нормою. Головне — вміння коректно пропонувати допомогу й надавати її, а також навички комунікації із представниками/цями різних соціальних груп.
3. Для закладу освіти — це охоплення освітніми послугами більшої кількості учнів/студентів, вдосконалення матеріально-технічної бази, необхідної для освітніх потреб різних людей, а ще це про репутацію безбар’єрного закладу освіти, та залучення фахівців, які допоможуть вдосконалити освітній процес в цілому.
4. Для близьких — відчуття належності до спільноти/громади, можливість вільно обирати заклад освіти для дитини, включеність у різні процеси, що відбуваються в закладі освіти та в громаді в цілому.
5. Для педагогів — опанування нових підходів викладання матеріалу, що може бути корисним і для інших учнів/студентів, і налагодження взаємодії з іншими колегами для обміну досвідом.
6. Для суспільства загалом — це формування неупередженого ставлення до людей з інвалідністю і не тільки, розуміння потреби безбар’єрного простору для всіх.

У сучасному світі, коли навчання для багатьох не завершується закінченням школи чи університету, важливо дбати про освітні потреби кожного й кожної. Часто це не вимагає значних матеріальних, часових чи людських ресурсів. Вивчаючи такі потреби, можна знайти рішення, які значно полегшать процес навчання для всіх.
Більше інформації можна знайти в інформаційному посібнику «Новий освітній простір (безбар’єрність)» за посиланням.

У квітневому випуску Новинних пліток ми розповідаємо про: 

• проєкт Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій;
• прийнятий депутатами законопроєкт № 9453, який розв’язує одразу декілька проблемних питань із призначенням пенсій, які виникли внаслідок російської агресії;
• наявні способи проходження ідентифікації для ВПО, які отримують пенсію через «Ощадбанк»;
• плани окупаційної влади відбирати житло на тимчасово окупованих територіях в українців, які не зареєструють право власності на житлову нерухомість у «Єдиному державному реєстрі нерухомості» РФ;
• інформаційний ресурс для ВПО від Державної служби зайнятості;
• резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи «Підтримка відновлення України»

• Spotify for Podcasters
• Apple Podcasts
• Google Podcasts
• MEGOGO Audio

Ми, представники та представниці організацій громадянського суспільства, правозахисники та правозахисниці, активісти та активістки, які працюють у напрямку захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, мігрантів, національних та етнічних спільнот, ЛГБТКІ+ людей та інших соціально незахищених груп, об’єднуємось та ініціюємо цей Маніфест як крок до інклюзивного суспільства, вільного від злочинів, вчинених із мотивів нетерпимості, де реагування на випадки дискримінації за будь-якою ознакою буде ефективним. 

Щоб досягнути цієї мети, потрібно привести національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії дискримінації та удосконалити відповідальність за вчинення злочинів на ґрунті нетерпимості.

Рівно три роки тому, 13 травня 2021 року, у Верховній Раді України був зареєстрований урядовий законопроєкт №5488, який покликаний удосконалити механізм реагування на випадки дискримінації та розслідування злочинів на ґрунті нетерпимості. Попри позитивний висновок головного комітету, попри внесення законопроєкту №5488 у порядок денний поточної сесії парламенту, попри надання проєкту статусу євроінтеграційного, він досі не розглянутий Верховною Радою України.

Проте саме цей законопроєкт має запровадити визначення поняття “нетерпимості” за різними ознаками, зокрема такими як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать (статева приналежність), вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова або інші ознаки. Вчинення правопорушення з мотивів нетерпимості за цими ознаками визначається такою обставиною, яка обтяжує відповідальність. Це дозволить належним чином враховувати мотив нетерпимості на етапі досудового слідства та судового розгляду справ.  

Прийняття законопроєкту №5488 створить новий ефективний механізм для притягнення до відповідальності за дискримінацію. Він передбачає можливість адміністративної відповідальності за різні прояви дискримінації, що значно підвищить швидкість та ефективність реагування на цей вид правопорушень і створить відчуття захищеності для багатьох громадян_ок, які стикаються з дискримінацією.

Водночас, ухвалення законопроєкту №5488 є невіддільною частиною виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом. Зокрема, у межах імплементації положень Рішення Ради ЄС 2008/913/JHA про боротьбу з певними формами та проявами расизму та ксенофобії за допомогою кримінального права ухвалення антидискримінаційного законопроєкту визначено пріоритетним завданням. Європейська комісія у звіті про розширення зазначила, що українське законодавство у сфері протидії злочинам на ґрунті нетерпимості не включає ознаки сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, хоч це і рекомендується Європейською комісією проти расизму та нетерпимості як пріоритетне питання.

Ми закликаємо Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити проєкт Закону №5488 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації» в першому читанні, забезпечити його доопрацювання та прийняття у другому читанні.

Ми впевнені, що для запуску дієвого механізму реагування на випадки дискримінації та розслідування злочинів на ґрунті нетерпимості держава має спрямовувати свої зусилля на: 

• зниження проявів дискримінації за ознаками етнічної належності, віку, статі, інвалідності, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, релігії чи переконань, тощо; 
• ефективне розслідування правопорушень, скоєних з мотивів нетерпимості, у тому числі на ґрунті гомо- і трансфобії;
• навчання співробітників/ць правоохоронних органів щодо шляхів превенції та реагування на правопорушення на ґрунті нетерпимості; 
• ініціювання та підтримку міжнародного співробітництва з країнами, що мають досвід у боротьбі з дискримінацією та злочинами на ґрунті нетерпимості, для обміну кращими практиками та підвищення ефективності українського законодавства.

13 травня 2024 року

ГО “Громадський рух Gender Stream” 

Центр прав людини ZMINA

ГО “Точка опори ЮА”

ГО “Інсайт” 

ГО “Театр змін”

Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез “

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО FIGHT FOR RIGHT 

БО “Інша”

ГО “Артикул 0”

Платформа громадських обʼєднань «Різні.Рівні» 

Liza Kuzmenko, Head of Women in Media NGO

ГО КИЇВПРАЙД

БФ “Гендер Зед”

ГО “ХАРКІВСЬКЕ ЖІНОЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ “СФЕРА”

ГО Українські ЛГБТ+ військові за рівні права

ВБО “Українська фундація правової допомоги”

ГО “Інкубатор демократичних ініціатив”

ГО “СПЕКТР ХАРКІВ”

ВГО «Гей-Форум України»

ГО “Донбас СОС”

МБО «Ромський жіночий фонд «Чіріклі»

ГО “Експертний ресурс Гендер в деталях” 

ГО “Інформаційно-просвітницький центр “ВІСь”

Інститут демократії імені Пилипа Орлика

Truth Hounds

ГО “АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ”

ГО «Асоціація ЛГБТ «ЛІГА»

Ініціатива “Феміністична Ложа”

БФ “Право на захист”

Данська рада у справах біженців 

ГО “Центр “Соціальна Дія”

ХОФ Громадська Альтернатива

Ми розробили серію методичних рекомендацій для проведення моніторингу органів державної влади та місцевого самоврядування. Нагадуємо, що моніторинговий візит здійснюється відповідно до Регламенту організації та проведення моніторингових візитів / безвиїзних перевірок із питань захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Пам’ятайте, ви здійснюєте парламентський контроль та маєте повно- важення на:

• безперешкодне відвідування підприємств, установ та організацій усіх форм власності (у тому числі їхніх засідань);
• ознайомлення та здійснення копій документів;
• здійснення опитування.

Більше у рекомендаціях

Методичні рекомендації щодо моніторингу управлінь соціального захисту населення

Методичні рекомендації для моніторингу територіальних органів Пенсійного фонду України щодо застосування законодавства у сфері пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб

Методичні рекомендації для моніторингу органів місцевого самоврядування / військових адміністрацій щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб

Методичні рекомендації розроблені ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Проєкту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» на запит та у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Безбар’єрність стосується всіх сфер життя й потрібна представникам різних вікових груп. Роз’яснювати, що це таке та як її дотримуватися особливо корисно для молоді, адже під час генерування ідей, розроблення та впровадження нових проєктів вона має розуміти, чому важливо залучати представників різних соціальних груп.

Саме тому наша експертка з доступності Марина Сташина-Неймет долучилася до розроблення освітнього серіалу «Інклюзивна молодіжна робота», який днями вийшов на порталі «Дія.Освіта»! 

У серіалі поєднаний теоретичний матеріал і практичні поради для роботи молодіжних просторів. 

«Я долучилася до написання тексту як самого серіалу, так і практичного посібника з однойменною назвою. Як молодіжна працівниця, можу сказати, що цей серіал розширить розуміння інклюзії, яке часто обмежене темою навчання дітей з інвалідністю. Практичні поради, які я давала з власного досвіду, базуються на викликах, з якими доводиться стикатися в роботі з різними групами молоді. Тут можна знайти відповіді на запитання “З чого почати?”, а також рекомендації з формування безбар’єрного простору з урахуванням індивідуальних потреб», — пояснює експертка «ГРУПИ ВПЛИВУ».

Переглянути його можна на порталі osvita.diia.gov.ua за посиланням.
Посібник до теми доступний за посиланням.