ПОЗИЦІЯ

коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, щодо відібрання окупаційними органами влади РФ майна громадян України

Наприкінці березня 2024 року окупаційна влада РФ на тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ) Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей України повідомила, що власники житла, розташованого на цій території, повинні зареєструвати право власності на житлову нерухомість у «Єдиному державному реєстрі нерухомості» (рос. «Единый государственный реестр недвижимости») РФ. У разі відсутності відповідного запису в реєстрі, або якщо житлове приміщення має ознаки «безхазяйного» (невикористання, невнесення плати за комунальні послуги протягом року), воно буде вилучене (привласнене) так званими муніципальними органами окупаційної влади РФ. У звʼязку із цим почастішали випадки, коли для запобігання вилучення майна українці роблять спроби виїзду на ТОТ України через територію РФ.

З метою внесення даних до зазначеного реєстру, для збереження права власності вимагається прибути на ТОТ України, після чого з паспортом громадянина РФ звернутися для внесення відповідних даних до реєстру. У такий спосіб країна-агресорка примушує українців повертатися на ТОТ і отримувати паспорти РФ. Росія продовжує нав’язувати українцям громадянство РФ, ця практика є широкомасштабною та системною. 

У зв’язку з ризиками відібрання окупантами житла, що знаходиться на ТОТ України, збільшилася кількість звернень до організацій Коаліції. Відтак вважаємо за необхідне висловити позицію щодо дій окупаційної влади РФ на ТОТ України, а також надати рекомендації громадянам України, які мають у власності майно на ТОТ.

1. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться на ТОТ, гарантується та охороняється законодавством України й міжнародним правом. Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно зі статтею 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за фізичними особами зберігається право власності та інші речові права на нерухоме майно, що знаходиться на ТОТ України, а набуття та припинення права власності на таке майно здійснюється відповідно до законодавства України та за межами ТОТ. 

Будь-які зміни щодо правового статусу та титулу житла можуть здійснюватися лише на підконтрольній Уряду України території, за рішенням державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Будь-які дії, вчинені окупаційними органами влади щодо житла на ТОТ України, є недійсними та не породжують жодних правових наслідків.

2. Україна не визнає та ніколи не визнає законним вилучення нерухомого майна окупаційною владою РФ. Згідно з окупаційним «законодавством», право комунальної власності на безхазяйне житлове приміщення встановлюється за рішенням суду, а після цього підлягає державній реєстрації. Проте будь-які видані органами окупаційної влади документи не мають юридичної сили в Україні та є недійсними. Йдеться зокрема й про судові рішення щодо визнання житла безхазяйним. Тож рішення окупаційного суду про визнання житлового приміщення безхазяйним і передача в комунальну власність не створюють правових наслідків в Україні, а також не позбавляють особу права власності на її житло, що знаходиться на ТОТ України.

3. Дії окупаційної влади РФ на ТОТ України щодо вилучення нерухомого майна громадян України – злочин. Росія порушила міжнародне гуманітарне право, поширивши своє законодавство на ТОТ України та відібираючи (експропріюючи) житлову нерухомість. Відібрання житлової нерухомості шляхом визнання її безхазяйною та передання в комунальну власність окупаційним структурам є порушенням міжнародного гуманітарного права. В умовах міжнародного збройного конфлікту привласнення нерухомості, що є незаконним і не виправдане військовою необхідністю, вважається грубим порушенням Женевських конвенцій 1949 року. Крім того, широкомасштабне знищення та привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю та вчинене незаконно, становить воєнний злочин відповідно до Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду. За ці дії також передбачена кримінальна відповідальність за статтею 438 Кримінального кодексу України («Порушення законів та звичаїв війни»). Так само порушенням законів і звичаїв війни є примус до отримання громадянства РФ.

4. Повернення на ТОТ України заради «перереєстрації» нерухомості загрожує життю та здоров’ю громадян України. Єдиний пункт пропуску у РФ для громадян України – аеропорт Шереметьєво (РФ, Москва). Повернення на ТОТ через нього супроводжується значними безпековими ризиками. Громадяни України вимушені тривалий час (іноді до декількох діб) знаходитися в зоні прикордонного контролю Шереметьєво для проходження «фільтрації». Особисті речі (зокрема й телефони та інша техніка) ретельно перевіряються, людей допитують про зв’язки та контакти в Україні, про родичів і знайомих. Часто громадяни України не можуть пройти «фільтрацію», натомість отримують заборону на вʼїзд в РФ, також це стає причиною для депортації. 

На території РФ і ТОТ України громадяни України можуть бути незаконно затримані окупаційними органами влади та спецслужбами РФ, існує ризик застосування до цивільних осіб катувань, звинувачення в шпигунстві чи співпраці із розвідувальними органами. Одним із багатьох прикладів є справа Леніє Умєрової, 25-річної кримчанки, яку 4 грудня 2022 року затримали силовики РФ після перетину грузинсько-російського кордону, коли вона намагалася повернутися до тимчасово окупованого Криму для догляду за батьком, яких хворіє на рак. Лефортовський суд Москви заарештував Умерову за звинуваченням у шпигунстві.

Поїздки на ТОТ не заборонені законодавством України, але можуть спричинити істотні ризики для особистої безпеки, життя та здоровʼя громадян України. Передбачити чи попередити дії окупаційної влади неможливо. 

Ми переконані, що дії окупаційної влади РФ щодо вилучення нерухомого майна громадян України на ТОТ не лише порушують законодавство України та норми міжнародного права, а й становлять воєнний злочин відповідно до Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду. Жодні дії окупаційної влади щодо житла на ТОТ України не визнаються Україною та світом, відтак право власності, наявне в громадянина України та розташоване на ТОТ майно, зберігається.

Ми закликаємо громадян України утриматися від поїздок на ТОТ України та територію РФ, отримання паспорта громадянина РФ з метою «перереєстрації» нерухомого майна. Попри те, що такі поїздки не порушують законодавство України, вони можуть загрожувати життю та здоров’ю громадян України.

З метою належної фіксації та розслідування злочинного вилучення нерухомого майна на ТОТ рекомендуємо: 

• відслідковувати, що відбувається із житлом на ТОТ України та збирати про це інформацію. Варто завести блокнот чи електронний документ із датою вилучення (експропріації) нерухомості та будь-якими іншими фактами, що допоможуть встановити хронологію подій, а згодом – факт порушення права власності на нерухоме майно;
• перевірити дані про право власності на житлову нерухомість, адже з технічних причин у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно може бути відсутня інформація про право власності. У разі відсутності необхідно здійснити кроки для внесення даних до Державного реєстру України. Наявність інформації в зазначеному реєстрі буде корисною в разі втрати документів, що підтверджують право власності. Водночас наголошуємо, що відсутність даних у реєстрі не позбавляє особу права власності.
• звернутися до правоохоронних органів України (національної поліції або прокуратури) із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу України («Порушення законів та звичаїв війни») або повідомити про порушення через сайт https://warcrimes.gov.ua/, бо нав’язування російського законодавства та незаконне вилучення власності на ТОТ України є злочинами. 

9 травня 2024 року

Центр прав людини ZMINA

Громадська організація «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО «Донбас СОС»

БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

ГО «КРИМСОС»

БФ «Право на захист»

БФ «Схід SOS»

Кримська правозахисна група

Опис зображення: прапор України в селі на блокпосту

Стратегічні рішення

Відбулася презентація проєкту Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій

Стратегія є комплексним документом, який окреслює ключові принципи та вектори державної політики щодо створення умов для повноцінної реінтеграції території та населення деокупованих територій у правовий, адміністративний, соціальний, культурний, інформаційний, освітній тощо простори України. Нині документ — на етапі погодження із центральними органами виконавчої влади.

Джерело

Розробляється Стратегія державної політики щодо забезпечення житлових прав окремих категорій ВПО на період до 2027 року

18 квітня відбулося перше засідання робочої групи з напрацювання пропозицій до Стратегії. На зустрічі обговорили проблемні питання, які має на меті вирішити Стратегія. Узгодили організаційні питання та подальший план роботи щодо поетапного напрацювання основних положень проєкту Стратегії. У засіданні взяли участь представники команди «Громадського холдингу «Група впливу», а також БФ «Право на захист» та інших міжнародних і вітчизняних благодійних фондів та організацій.

Джерело

Триває набір до резерву працівників/ць державних органів

За останніми даними, на інформаційно-комунікаційній платформі Резерву відновлення вже зареєстровано 2438 анкет кандидатів/ок. Із них 2229 — успішно зараховані до кадрового резерву.

Джерело

Евакуація

У двох територіальних громадах на Сумщині ухвалено рішення про обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб

Загалом планується вивезти 297 дітей із 52 населених пунктів Сумської області. Вони разом із батьками або іншими законними представниками будуть евакуйовані до безпечних регіонів.

Джерело

Соціальні виплати та допомога, пенсії

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 9453, який розв’язує одразу декілька проблемних питань із призначенням пенсій, які виникли внаслідок російської агресії

Основні зміни:

• спрощується механізм відновлення виплати пенсій для кримчан. Скасовано вимогу отримання інформації від Пенсійного фонду Російської Федерації (РФ);
• для визначення права на пенсію враховуватиметься страховий стаж, одержаний в інших країнах, навіть якщо з цією країною не укладено угоду щодо пенсійного забезпечення;
• до страхового стажу при призначенні пенсії в Україні не зараховуватиметься робота на країну-агресора після 2014 року.

Раніше наша команда разом із партнерами з Коаліції рекомендували до ухвалення закон у Дорожній карті законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України до 11 сесії Верховної Ради IX скликання.

Джерело

Взято за основу законопроєкт № 10017 щодо права ВПО на страхові виплати

Законопроєкт пропонує визначити, що страхові виплати призначатимуться внутрішньо переміщеним особам (ВПО) із тимчасово окупованих територій (ТОТ) за наявності необхідних документів, які підтверджують право на такі виплати. Зміни будуть поширені на обмежену групу з числа ВПО (виключно тих, хто перемістився із ТОТ) та не будуть застосовуватися до тих, хто перемістився з інших територій (як-от із зони активних бойових дій) чи у разі виникнення інших обставин. Наша команда разом із партнерами з Коаліції рекомендували доопрацювати й ухвалити цей закон у Дорожній карті законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України до 11 сесії Верховної Ради IX скликання.

Джерело

Способи проходження ідентифікації для ВПО, які отримують пенсію через «Ощадбанк»

Відповідно до заяв Мінсоцполітики пенсіонери, які стали ВПО до 24 лютого 2022 року та НЕ пройшли фізичну ідентифікацію, можуть зробити це зараз. Після проходження ідентифікації виплата пенсії буде продовжена. Для ідентифікації можна обрати будь-який зручний спосіб:

1. Особисто, звернувшись до відділення «Ощадбанку» або до сервісного центру Пенсійного фонду України (ПФУ) з документом, що посвідчує особу.

2. Через авторизацію в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою «Дія.Підпису».

3. За допомогою відеоконференцзв’язку через вебпортал ПФУ. Подати заявку на таку ідентифікацію можна за посиланням.

4. У закордонній дипломатичній установі (для пенсіонерів із-поміж ВПО, які перебувають за кордоном).

Як підготуватися до проходження відеоідентифікації, можна переглянути тут.

Джерело

Документи про склад сім’ї будуть враховувати при нарахуванні виплат ВПО

Акт обстеження складу сімʼї можуть видати Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), управителі дому або інші комунальні підприємства. Нині форма цієї довідки є довільною, але вона має бути затверджена, наприклад, місцевою владою.

Джерело

Особи з інвалідністю з-поміж ВПО отримають свої виплати з березня, навіть якщо заява буде оброблена у травні

На щотижневому засіданні Координаційного штабу з питань ВПО заявили, що під час автоматичного продовження виплат особам з інвалідністю з-поміж ВПО виникли технічні проблеми. Їх буде вирішено найближчим часом. Люди, які мають І та ІІ групи інвалідності, отримають свої виплати ВПО з березня, навіть якщо у них талон до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) у травні. Нагадаємо, що подати заяву на перепризначення виплат можна до 30 квітня. У такому випадку виплати ВПО будуть нараховані, починаючи з березня.

Джерело

У «Дії» можна оформити довідку та виплати ВПО на сім’ю

Сервіс для переселенців у застосунку «Дія» відновив свою роботу після оновлення. Тепер можна оформити довідку ВПО і грошову допомогу відразу на всю сім’ю в одній заяві. Люди, які виїхали за кордон або перебувають на ТОТ, не можуть отримати довідку ВПО і грошову допомогу. Цей сервіс доступний лише для громадян, які ще не мають довідки ВПО. Відновлення роботи сервісу є позитивним. Однак досі існують певні проблеми, які негативно впливають як на якість, так і на доступність цих послуг для ВПО. Більше про проблеми — в аналітичній записці.

Джерело

ВПО відтепер можуть дистанційно зняти обмеження зі своїх рахунків в «Ощадбанку»

Це рішення знімає існуючі обмеження для людей із ТОТ, які не могли користуватися своїми пенсіями та соціальними виплатами через встановлені ліміти по рахункам. Більше не потрібно звертатися особисто для того, щоб зняти ці ліміти. Достатньо пройти процедуру ідентифікації за допомогою відеодзвінка. Для призначення відеодзвінка потрібно заповнити заявку на сайті «Ощадбанку», обравши бажану дату та час. Зверніть увагу! Це єдине правильне посилання, яке розміщене на сайті «Ощадбанку». Будьте уважні, щоб не натрапити на шахраїв. Після реєстрації ви отримаєте інструкції. Детальніше — за посиланням.

Джерело

Освіта

Представництво президента в Автономній Республіці Крим підготувало довідку про умови вступу для жителів із ТОТ у 2024 році

У довідці надано інформацію про те, хто може вступати, куди для цього потрібно звернутися, спосіб звернення, умови вступу та багато чого іншого.

Джерело

Обговорюються нові механізми вступу до вишів абітурієнтів із ТОТ

Опрацьовується можливість впровадження дистанційних вступних іспитів на магістратуру для осіб, які перебувають на ТОТ і закінчують навчання на бакалавраті у переміщених вишах. Також обговорюється порядок визнання здобутих знань, одержаних на ТОТ, і спеціальні умови вступу для осіб, які проживають на таких територіях.

Джерело

Уряд здійснює реорганізацію закладів вищої освіти для створення потужних регіональних університетських центрів

Реорганізація торкнулась переміщеного Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту. На початку квітня Міністерство освіти і науки України оголосило паузу в процесі модернізації мережі на період вступної кампанії, крім випадків, коли реорганізацію було розпочато раніше.

Джерело

Житло

У квітні відбувся раунд громадських консультацій щодо законопроєкту «Про основні засади житлової політики»

Метою консультацій стало зібрання пропозицій для удосконалення законопроєкту. Серед запропонованих рекомендацій, які мають бути відображені в наступних законодавчих змінах, — зафіксувати відсоток коштів із державного бюджету чи місцевих бюджетів, які мають іти на створення житлового фонду соціального призначення, використовувати як соціальне житло гуртожитки тих закладів освіти, які підлягають скороченню чи реорганізації, та інше.

Джерело

Окупаційні адміністрації Донецької та Луганської областей відбирають житло: як діяти власникам житла, пояснено на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Насамперед не варто їхати на ТОТ для підтвердження права власності на майно. Це може бути небезпечно для здоров’я і життя. Попри наявність луганської чи донецької реєстрації, громадяни України будуть змушені проходити фільтраційну перевірку на території РФ. Перебування на ТОТ також може бути небезпечним. Адже в окупації доведеться затриматися на певний час, щоб підтвердити право власності. Незважаючи на те, що майно на ТОТ можуть привласнити, для України цей факт не матиме жодної юридичної сили. Рішення окупаційної влади за будь-яких обставин не буде визнане українською владою.

Джерело

Зайнятість і підтримка бізнесу

Від початку 2024 року держава виплатила роботодавцям 45 мільйонів гривень у рамках компенсаційної програми за працевлаштування 3300 ВПО

Розмір компенсації, яка виплачується роботодавцю за працевлаштування людини, яка отримала довідку ВПО після 24 лютого 2022 року, становить 8 тисяч гривень упродовж трьох місяців, за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю — упродовж шести місяців. Щоб отримати кошти, роботодавець має укласти трудовий договір (зокрема за сумісництвом), гіг-контракт із ВПО та подати заяву на отримання компенсації через «Портал. Дія» або в паперовій формі у центрі зайнятості разом із пакетом необхідних документів.

Джерело

Компенсація при працевлаштуванні ВПО: оновлено послугу на порталі «Дія»

Відтепер український бізнес може подати заявку на отримання компенсації від держави за працевлаштування переселенців за третій місяць роботи. А при працевлаштуванні ВПО з інвалідністю — також за четвертий-шостий. Це можна зробити на «Порталі Дія».

Джерело

Державна служба зайнятості створила інформаційний ресурс для ВПО

Метою створення цього ресурсу є покращення співпраці служби зайнятості, недержавних організацій і громадських об’єднань у наданні допомоги переселенцям, а також інформування ВПО щодо проєктів підтримки, які діють у регіоні їх проживання. За посиланням — перелік послуг, які надають для ВПО організації громадянського суспільства у сфері працевлаштування.

Джерело

З початку року 7 тисяч українців отримали ваучер на безкоштовне навчання

Ваучер — це документ, що видається одноразово та дає людині право безоплатно пройти навчання за затвердженим Міністерством економіки України переліком, який включає 124 професії та спеціальності. Для отримання ваучера потрібно подати заявку онлайн або особисто звернутися до найближчого центру зайнятості.

Джерело

Добірка з семи платформ, які допоможуть обрати або змінити професію

• Моя професія — допоможе обрати майбутню професію;
• Платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри — оцінить ваші схильності та вміння;
• Профорієнтаційний тест покаже, як ви ухвалюєте рішення і сприймаєте навколишній світ;
• Тест для пошуку професії проаналізує, які професії вас цікавлять і як ви оцінюєте свої знання в них;
• Профорієнтаційне тестування визначить вашу схильність до різних сфер професійної діяльності;
• Ентреграм — визначить рівень вашої підприємливості;
• ICDL — оцінка рівня навичок роботи з комп’ютером.

Ви також можете звернутися за консультацією у побудові кар’єрі до фахівців служби зайнятості.

Джерело

Відновлення та облік шкоди, її компенсація

Більш ніж 65 тисячам українців погоджено виплати за програмою «єВідновлення»

Майже за рік понад 86 тисяч українців звернулися по допомогу на поточні та капітальні ремонти житла. Підтверджено виплати 52,4 тисячам заявників на загальну суму 5,6 мільярдів гривень. Ще майже 13 тисяч українців подали заяви на отримання житлових сертифікатів за повністю знищене житло загальною сумою 10,1 мільярдів гривень.

Джерело

Понад 2 тисячі українців отримали нове житло в рамках програми «єВідновлення»

Три чверті власників житлових сертифікатів обрали квартири, і чверть — приватні будинки. Середня сума реалізованого сертифікату — 1,7 мільйонів гривень. За час дії програми громадяни подали вже 12,2 тисяч заяв на отримання компенсації, а 5,5 тисяч вже мають сформовані житлові сертифікати.

Джерело

Розпочав роботу Реєстр збитків для України

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (або Реєстр збитків для України, RD4U) є системою обліку заяв фізичних, юридичних осіб і держави Україна про відшкодування збитків, втрат і шкоди, заподіяних агресією РФ проти України. У Реєстрі також зберігатимуться докази, якими будуть обґрунтовані ці вимоги. Нині заяви про пошкодження або руйнування нерухомого майна приймаються через «Портал Дія».

Джерело

Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Підтримка відновлення України»

У резолюції Асамблея закликала до створення міжнародного компенсаційного механізму під егідою Ради Європи. Також закликала до створення міжнародного трастового фонду, куди будуть депоновані всі російські державні активи, що перебувають у володінні держав-членів та не членів Ради Європи, і до створення неупередженої й ефективної міжнародної комісії з розгляду претензій.

Джерело

Верховна Рада України у першому читанні ухвалила Закон про облік доказів і збір інформації про всіх громадян, життю та здоров’ю яких було завдано шкоди через війну

Законопроєкт № 10256 передбачає створення реєстру, який допоможе визначити пріоритети в наданні державної допомоги постраждалим. Облік стосується постраждалих, починаючи з 2014 року.

Джерело

Різне корисне

Затверджено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12 квітня 2024 року № 108 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Джерело

Аналітичні й інформаційні матеріали

Стаття: Хто з внутрішньо переміщених осіб отримає допомогу на проживання?

Вебінар: Хто з внутрішньо переміщених осіб отримає допомогу на проживання?

Аналітична записка щодо недоліків соціальних послуг, які надаються внутрішньо переміщеним особам онлайн

Стаття: Відповіді на основні питання щодо виплати допомоги на проживання (оновлюється)

Стаття: Щодо виплати пенсій громадянам України, які в умовах тимчасової окупації виїхали на підконтрольну Уряду України територію та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення РФ

Марія Красненко для Українське радіо про те, як держава та громади справляються з підтримкою та розміщенням ВПО

Стаття: Чому освітлення приміщень важливе та як зробити його інклюзивним

Стаття: Як подбати про інформаційну доступність у публічному просторі

Діяльність в 2023 році: річний звіт ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

Законопроєкти тижня

#ЗаконодавчаІніціатива № 11129 щодо вдосконалення питання виплати допомоги по безробіттю ВПО передпенсійного віку (за рік до пенсії) у період дії воєнного стану

#ЗаконодавчаІніціатива № 11147 щодо компенсації за пошкодження та знищення автомобільних транспортних засобів внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України

#ЗаконодавчаІніціатива № 11161 щодо компенсації знищеного чи пошкодженого майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих РФ

Подкасти

«Впливовий подкаст»: Ярослава Мозгова про тимчасово окуповану освіту

«Впливовий подкаст»: Катерина Жемчужникова про українське медіа до та під час війни

«Новинні плітки» за березень 2024 року

Цей інформаційний продукт створений ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому бюлетені, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID  чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.

Завантажити в форматі PDF

Під час планування публічних заходів важливо враховувати потреби різних аудиторій. Це допоможе зробити захід комфортним для учасників й учасниць та уникнути можливих бар’єрів. Кілька простих кроків й уважність до нюансів допоможуть провести максимально безбар’єрний захід.

Пропонуємо покрокову інструкцію, що саме потрібно враховувати під час планування та проведення офлайн-заходів.

1. Доступна форма реєстрації на захід. Насамперед варто пам’ятати про правила спрощеної мови: не обтяжувати форму складними реченнями, словами іншомовного походження, чітко формулювати запитання. Вибір шрифту не менш важливий. Допустимо виділення жирним, але спеціальні дизайни, шрифти із засічками чи курсив лише ускладнять заповнення. Зараз популярні анкети з автоматичним переходом до наступного запитання. Подбайте, щоби було достатньо часу не лише заповнити, а й перечитати вже написане. Найкраще, щоб апліканти могли переходити до наступного пункту через натискання кнопки «Далі» або «Наступне запитання».
2. Портрет майбутніх учасників/учасниць. Якщо захід відкритий для всіх, то варто в анкеті, крім іншого, уточнити, чи потрібні для учасників/учасниць додаткові послуги чи допомога під час заходу. Для цього можна запитати «Що зробить ваше перебування на заході комфортним?». Якщо отриманої відповіді недостатньо (наприклад, ви раніше не мали досвіду взаємодії з людьми з порушеннями опорно-рухового апарату), можна сконтактувати з аплікантом/кою для уточнення деталей. Імовірно, після цього потрібно буде залучити певних фахівців (наприклад, перекладача жестової мови).
3. Планування програми й активностей. Подбайте, щоб руханки, робота в групах тощо були комфортними й не створювали умов, коли хтось не може виконати вправу. Наприклад, не варто пропонувати руханку, де всі мають взятися за руки, якщо є учасники/ці з порушеннями рухової активності чи травмою руки. Якщо потрібно демонструвати фото, інфографіку, за потреби будьте готові описати словами їхній зміст. У разі показу відео, в якому акцент саме на візуальній складовій, потрібно також зробити до нього опис голосом.
4. Добирання до місця проведення заходу. За можливості надайте учасникам/цям інформацію про маршрути громадського транспорту, якими можна дістатися пункту призначення. Уточніть наявність низькопідлогового транспорту на цих маршрутах. Також підготуйте інформацію про пішохідні шляхи: чи є переходи, зокрема підземні, світлофори, круті спуски чи підйоми. Це важливо, якщо серед запрошених є люди з інвалідністю чи маломобільні громадяни.
5. Місце проведення заходу. Воно має бути з доступним входом, вбиральнею, конференц-залом, зоною для харчування, номерами (якщо захід кількаденний). Однак не завжди локація відповідає потребам. Тому важливо уточнити в учасників/ць, що їм треба для комфортного перебування, і шукати приміщення відповідно до потреб. 
6. Необхідне під час заходу. Простежте за тим, щоб учасники/ці отримали інформацію про наявні зручності, до кого можна звернутися за допомогою тощо. Якщо передбачена паперова форма реєстрації безпосередньо під час заходу, подбайте про:

• достатнє освітлення в місці реєстрації;
• розмір шрифту й контрастність тексту та фону у формі;
• щоби уникнути непотрібних скорочень, можна одразу видрукувати форму з необхідними даними, де учасникам/цям потрібно буде лише підписатися;
• будьте готові надати допомогу в заповненні форми.

7. Зворотний зв’язок й анкети оцінки події. Часто вхідні й вихідні анкети заповнюють безпосередньо на початку та наприкінці заходу. Їх можна робити як електронні, так і паперові. Якщо обираєте останній варіант, важливо використати рекомендації, наведені для форми реєстрації. У разі заповнення електронної анкети, учасники/ці мають отримати посилання на неї. Рекомендуємо створити QR-код, а також продублювати посилання на пошту чи в загальний чат заходу.

Ці кроки не є надто складними. Проте, послідовно виконуючи їх, ви зможете залучити більше людей на подію та зробити їхнє перебування комфортнішим. 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

щодо ветування Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» від 25.04.2024 

Шановний Володимире Олександровичу!

25 квітня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» (далі — Закон). Відповідно до проєкту Закону, зареєстрованого у Верховній Раді України ще у вересні 2022 року, пропонувалося внести зміни до статті 41 Кодексу  законів про працю України  (далі — КЗпП України) та визначити на законодавчому рівні додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за умови «вчинення працівником, який працює на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах критичної інфраструктури, проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, пов’язаного з його підтримкою держави-агресора». 

Утім, до другого читання зміст цього законопроєкту суттєво змінився: замість внесення вищезгаданих змін до статті 41 КЗпП України законопроєкт передбачив зміни до статтей 40, 43, 46, 142 КЗпП України, згідно з якими його дія поширювалася би не лише на працівників обʼєктів критичної інфраструктури. 

Зокрема цим Законом внесено зміни до статті 142 КЗпП України, відповідно до яких складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення про «надання працівниками інформації щодо наявних у них зв’язків з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України». Встановлення зазначених правил поведінки на підприємствах, в установах та організаціях, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури обов’язкове. При цьому, відповідно до запропонованих змін до статті 40 КЗпП України, невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі чи організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпП України, може бути підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Отже, ухвалений Верховною Радою України Закон передбачає, що на підприємствах, в установах і організаціях може бути встановлено (а на підприємствах, в установах і організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури мусить бути встановлено) правила трудового розпорядку, які зобов’язують працівника надати інформацію щодо його зв’язків із фізичними особами, які постійно проживають (перебувають, зареєстровані) на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України. Невиконання цієї вимоги є однією з підстав звільнення працівника (розірвання з ним трудового договору за ініціативою роботодавця).

Ми, представники організацій коаліції, що опікуються питаннями захисту людей, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, вважаємо, що положення Закону, ухваленого Верховною Радою України, створюють підстави для утисків та стигматизації людей, які, як і мільйони наших співгромадян, мають родичів і друзів серед мешканців тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, людей, які виїхали за кордон у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України й зареєстровані на тимчасово окупованій території. 

По-перше, вимога щодо повідомлення про «зв’язки» з мешканцями окупованих територій чи людьми, зареєстрованими на цих територіях, суперечить державній політиці реінтеграції цих територій, а також фактично переносить мільйони внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях, у категорію людей, «зв’язки» з якими слід сприймати як загрозу національній безпеці України та функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури України. Безсумнівно, злочини проти основ національної безпеки, зокрема колабораційні дії, належить ретельно розслідувати. Проте ці випадки мають розглядатися через призму національного кримінального законодавства, а не зміни до КЗпП.

По-друге, Закон не містить визначення «зв’язків із фізичними особами». Зараз незрозуміло, що мається на увазі: родинні зв’язки, контакти з колегами й друзями чи, може, підтримка зв’язків у соціальних мережах (як-от обговорення з невідомими людьми новин, поточної ситуації абощо). Невизначеність обсягу та змісту  поняття «зв’язки», про які має бути сповіщено роботодавця, очевидно порушує принцип правової визначеності й передбачуваності застосування правових норм. Таке положення фактично дозволяє роботодавцеві звільнити працівника безпідставно, адже з нього незрозуміло, які саме дії чи яку бездіяльність працівника роботодавець вважатиме «невиконанням правил внутрішнього трудового розпорядку». Це, в свою чергу, невідворотно призведе до судового оскарження рішень про звільнення з формуванням подальшої практики та поновлення працівників на займаних посадах.

По-третє, Закон чітко не пояснює, чи для задоволення вимоги повідомляти про «зв’язки» з громадянами України на/з тимчасово окупованій території України, якою може/має бути доповнено правила поведінки на підприємстві, в установі та організації, досить буде сповістити про саму наявність таких зв’язків, а чи роботодавець матиме право вимагати персональні дані людей, із якими ці «зв’язки» встановлено. Окремо важливо зазначити, що Закон не пояснює, що має робити роботодавець із повідомленою йому інформацією. Відсутність законодавчо встановленого порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за вчинення зазначеного у проєкті правопорушення, а також відсутність повноважень у роботодавця для проведення належного розслідування не відповідає приписам частини 2 статті 19 Конституції України, тому може призвести до необмеженості трактування цієї норми у правозастосовній практиці та порушення прав працівників.

По-четверте, вимога щодо обов’язкового доповнення правил внутрішнього трудового розпорядку на об’єктах критичної інфраструктури положенням щодо повідомлення працівниками інформації про «зв’язки» з мешканцями окупованих територій чи людьми, які там перебувають або зареєстровані, є непропорційним заходом державної політики для  захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії проти України. Справді, Закон приділяє особливу увагу питанням безпеки на підприємствах, в установах та організаціях, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, а також на об’єктах критичної інфраструктури. Проте лишається сумнів, чи адекватні та пропорційні запропоновані заходи заявленій меті. Якщо автори законопроєкту справді вважають, що будь-які «зв’язки» з мешканцями окупованих територій чи переселенцями несуть потенційну загрозу національній безпеці, то як бути з Силами оборони України — адже чимало українських воїнів не просто мають такі зв’язки, але й самі є переселенцями з окупованих територій, мають там рідних і близьких, воюють за повернення до свого рідного дому. Щодо об’єктів критичної інфраструктури, то таких об’єктів в Україні десятки тисяч у різноманітних секторах (паливно-енергетичний сектор, цифрові технології, захист інформації, харчова промисловість та агропромисловий комплекс, державний матеріальний резерв, охорона здоров’я, ринки капіталу та організовані товарні ринки, фінансовий сектор, транспорт і пошта, системи життєзабезпечення, промисловість, державна влада й місцеве самоврядування тощо). Ця вимога стосуватиметься сотень тисяч людей. Автори законопроєкту обгрунтовують свою особливу увагу до підприємств критичної інфраструктури тим, що «російські військові за сприяння колаборантів здійснюють мінометний обстріл промислових зон атомних електростанцій», а в перший день широкомасштабного вторгнення захопили Чорнобильську АЕС, і «за нформацією українських ЗМІ, такий “успіх” Росії в Чорнобилі був не випадковістю, а частиною тривалої операції Кремля щодо впровадження в українську державу секретних агентів». Отже, пропозиції народних депутатів запровадити правила, які стосуватимуться сотень тисяч людей, обґрунтовано інформацією з медіа про «секретних агентів», а не даними правоохоронних органів чи інформацією з вироків суду. 

Окрім питань до змісту Закону, можна говорити й про процедурні порушення під час доопрацювання законопроєкту до другого читання. Проголосований 25 квітня 2024 року Проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» (реєстр. № 7731) мав початково іншу назву — «Про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця» — і передбачав лише внесення зміни до статті 41 КЗпП України в частині, що стосується визначення «вчинення працівником, який працює на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах критичної інфраструктури, проступку, несумісного з продовженням даної роботи, пов’язаного з його підтримкою держави-агресора» однією з додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов. 

Відповідно до частини 1 статті 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», пропозиції та поправки до законопроєкту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроєкту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який Верховна Рада прийняла за основу. Головний комітет, як виняток, може ухвалити рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроєкту, інших структурних частин законопроєкту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було згадано у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроєкту у першому читанні. Такі пропозиції й поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроєкту.

Натомість при доопрацюванні тексту законопроєкту до другого читання суттєво збільшилася кількість норм КЗпП України, до яких вносяться правки (з пропозицій внесення правки до статті 41 КЗпП України до внесення змін до статей 40, 43, 46, 142 КЗпП України), суттєвої відмінності зазнали й самі пропозиції змін. Це очевидне порушення Регламенту Верховної Ради України. 

Відповідно до статті 94 Конституції України, Закон підписує Голова Верховної Ради України й невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

Ми, представники коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, звертаємося до Президента України з проханням застосувати право вето до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» від 25.04.2024 та повернути Закон до Верховної Ради України з такими пропозиціями:

• виключити з тексту Закону пункт 14 статті 40 КЗпП України;
• виключити з тексту Закону абзац перший частини другої статті 142 КЗпП України.

Ми вважаємо, що держава має всебічно сприяти підтримці зв’язків із жителями окупованих територій, а не ставити ці зв’язки «поза законом», адже підтримка зв’язків із нашими громадянами в окупації — не злочин. Такі законодавчі ініціативи й супутні обґрунтування руйнують реінтеграційну політику держави. Ми впевнені, що курс на реінтеграцію мешканців територій, які наразі перебувають під окупацією РФ, — найбільш прийнятний вектор розвитку демократичної держави. Зміна цього вектору, створення норм, що фактично прирівнюють українських громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, до злочинців, про «зв’язки» з якими необхідно повідомляти роботодавця, неприпустимі. Вони негативно впливають на наших співгромадян в окупації і на їхній спротив, який триває, попри дії країни-агресора. 

1 травня 2024 року

Центр прав людини ZMINA

ГО «Донбас СОС»

ГО «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”»

БФ «Право на захист»

БО «БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”»

ГО «КРИМСОС» 

Кримська правозахисна група

БФ «СХІД-SOS»

25 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали за межами України”. 

Важливими змінами є врегулювання питання виплати пенсій громадянам України, які в умовах тимчасової окупації виїхали на підконтрольну Уряду України територію та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Зокрема, це стосується внутрішньо переміщених осіб з АР Крим і м. Севастополь. Зараз отримання пенсії такими ВПО можливо тільки в судовому порядку. Закон, в свою чергу, передбачає, що для отримання пенсії потрібно буде лише повідомити орган Пенсійного фонду України про неотримання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.

Що ще зміниться для пенсіонерів? 

• врегульовано питання зарахування періодів трудової діяльності за межами України до страхового стажу особи;
• на законодавчому рівні врегульовано процедуру фізичної ідентифікації для всіх пенсіонерів. 
• виплата пенсії особам, які тимчасово проживають за межами України буде здійснюватись за умови проходження до 31 грудня кожного року пенсіонером фізичної ідентифікації; 
• розширено перелік підстав для припинення пенсії, а саме у разі не проходження фізичної ідентифікації у визначених випадках, а також у разі неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або в разі відсутності протягом 6 місяців підряд видаткових операцій за рахунком, на який пенсіонер отримує пенсію. 

Представники Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту постраждалих внаслідок збройної агресії росії проти України, до складу якої входять Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас СОС», ГО «КримСОС», БФ «Право на захист», БФ «Схід SOS», ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», БФ «Stabilization Support Services», Кримська правозахисна група вітають таке рішення парламенту та сподіваються на якнайшвидший початок реалізації положень Закону. Чекаємо на підпис та публікацію, а також оперативне оновлення необхідних постанов Кабінету Міністрів України.

Раніше представники Коаліції рекомендували до прийняття Закон у Дорожній карті законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України до 11 сесії Верховної Ради IX скликання.

У новому епізоді Впливового відео подкасту ми запросили на розмову донецьку журналістку, комунікаційну менеджерку Громадської мережі ОПОРА Катерину Жемчужникову. На початку нульових років в Донецьку почали з’являтись перші онлайн медіа. Попри тиск місцевої влади та високу конкуренцію з боку олігархічних видань, онлайн медіа зуміли зайняти свою унікальну нішу і створити навколо себе спільному активних громадян. Потім, в 2013-2014 роки саме ця спільнота співорганізувала спочатку Донецький Євромайдан, а потім і волонтерський рух на Донеччині. В цьому епізоді ви почуєте про перші кроки проукраїнської журналістики Донеччини, життя журналістів в умовах окупації, проблеми державної політики в сфері медіа та багато чого іншого.

Тифлокоментар: У затишній студії за круглим столом сидять троє людей. Стіни та меблі в темних тонах. Позаду стола праворуч стоїть торшер з абажуром бежевого кольору. Перед кожною людиною за столом – мікрофон і чашка білого кольору з написом «Залізність», наповнена чаєм. По центру сидить запрошена гостя Катерина Жемчужникова. Ліворуч від неї – ведуча подкасту Марія Красненко, праворуч – Вікторія Золотухіна. Коли гостя чи ведучі говорять, їх показують крупним планом.

Подкаст створений за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Більше у відео за посиланням.

Слухайте “Впливовий подкаст” на цих платформах:

• Spotify for Podcasters
• Apple Podcasts
• Google Podcasts
• MEGOGO Audio

Корисні джерела:

• Відеопроєкт першого і єдиного україномовного видання Донеччини NGO.donesk.ua “Просто люди” – інтерв’ю з цікавими донеччанами  
• Відеопроєкт першого і єдиного україномовного видання Донеччини NGO.donesk.ua “Стабильность и благополучие” – аналітично-гумористична передача про регіональні інфоприводи
• Дослідження ОПОРИ про культуру на ТОТ
• Донбас Медіа Форум

Чудові регіональні медіа Донеччини:

• https://novosti.dn.ua
• https://v-variant.com.ua

Чудові регіональні медіа Луганщини:

• https://tribun.com.ua

Розслідування і аналітика про події на Сході України

• Реп-мюзикл “Ти {Романтика}” про письменників розстріляного відродження.

Звіт 2023

Опис зображення: На картинці по центру на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України помаранчевого кольору. В лівому верхньому куті текст помаранчевого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації сірого кольору. Посередині світло-блакитний текст на помаранчевому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива №11161 щодо компенсації знищеного чи пошкодженого майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерації”

Народними депутатами пропонуються зміни до механізму компенсації за пошкодження та знищення нерухомого майна.  Законопроєкт зареєстрований 10 квітня 2024 року за реєстраційним номером 11161. 

Ініціатори зазначають, що наявність власного житла є важливим фактором інтеграції ВПО у нових громадах, оскільки таке забезпечує відносну стабільність та знімає численне фінансове навантаження. Водночас державні програми компенсації за пошкоджене або знищене на тимчасово окупованій території майно відсутні. Основна причина – це не можливість довести факт його руйнування чи пошкодження.  

Законопроєктом пропонують: 

• прирівняти пошкоджені об’єкти нерухомого майна, що розташовані на територіях на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих до зруйнованого та не проводити процедуру обстеження такого майна;
• встановити, що для отримання компенсації за таке майно при подачі заяви вимога надати документи (матеріали) фото- і відеофіксації об’єкта нерухомого майна до/після знищення/пошкодження не застосовується;
• передбачити відмову від права власності на таке майно на користь держави при подачі заяви на компенсацію. 

З приводу поданих пропозицій варто зауважити те, що 23 жовтня 2023 року Уряд розпочав реалізацію експериментального проекту. Під час нього використовуються продукти дистанційного зондування. Метою ж є встановлення самого факту знищення майна для надання компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна. Учасниками експериментального проекту стали виконавчий орган Мелітопольської міської ради, Запорізька обласна військова адміністрація. За результатом передбачається підтвердження зниження об’єкта.  Результати даного пілоту мають бути врахованими при прийнятті рішень у даному напряму.

Посилання:

• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” щодо компенсації знищеного чи пошкодженого майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43982. 

В даному матеріалі ми зібрали відповіді на питання, які стосуються призначення допомоги на проживання вперше або на наступний шестимісячний період. Відповіді згруповані за основними категоріями, а саме:

• щодо змін обставин, які впливають на призначення та виплату допомоги;
• щодо обрахунку доходів при призначенні допомоги на проживання;
• щодо допомоги на проживання окремим групам людей (члени сім’ї, що проживають окремо, студенти, особи передпенсійного віку, люди з інвалідністю, люди, які здійснюють діяльність як фізичні особи-підприємці).

Для ілюстративності ми наводимо приклади звернень. Водночас, відповіді наводяться в узагальненому форматі. Ситуація кожної сім’ї/людина потребує окремого розгляду. Саме тому ми рекомендуємо ознайомитись з текстом постанови КМУ №332, звертатись до органів соціального захисту населення або звернутись на Гарячу лінію, яка надає консультацію з цих питань. Їх контакти можна знайти в брошурі за посиланням.

Щодо змін обставин, які впливають на призначення та виплату допомоги

Ситуація: “Якщо в особи був депозит на момент звернення та їй відмовили в оформленні допомоги. Вона знімає кошти з рахунку. Чи має право подати заяву знову на допомогу?”

Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам не передбачає положень, якими заборонено повторне звернення у разі відмови. Майнові критерії (зокрема наявність депозиту у розмірі понад 100 тисяч гривень, купівля автомобілю з року випуску якого не менше п’яти місяців) стосуються періоду трьох місяців перед зверненням або самого періоду її отримання. 

Водночас, п. 7 Порядку визначає, що у разі невідповідності майновим критеріям допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням. Звернення після відмови орган соціального захисту населення може розглядати як нове звернення (таке, що вже не є “вперше”) та відмовити. 

У даному випадку ми рекомендуємо звертатись повторно та отримувати письмову відповідь органу соціального захисту населення. 

Ситуація: Працездатній особі припинено виплату, оскільки вона не сприяла своїй зайнятості. Чи має право звернутись на продовження виплати у разі працевлаштування?

Відповідно до п.5.1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, якщо людина не сприяла своїй зайнятості/не набула статусу безробітного протягом трьох місяців з дня призначення допомоги, виплата буде припинена. Порядок не передбачає можливості поновлення виплати. Водночас, сприяння зайнятості включає в себе не тільки працевлаштування, а й реєстрацію як фізичної особи – підприємця/взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, подання заяви для отримання допомоги на здобуття економічної самостійності/мікрогранту/гранту на створення або на розвиток власного бізнесу, ваучера на навчання або набуття статусу безробітного.

Щодо обрахунку доходів при призначенні допомоги на проживання

Ситуація: Які враховуються доходи для обрахунку середньомісячного доходу для осіб з інвалідністю 3 групи, якщо є пенсія і заробітна плата ?

Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначає, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги”.

Відповідно до цього Порядку, враховуються:

• заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;  
• грошове забезпечення військовослужбовців;  
• пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;  
• стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);  
• соціальні виплати, які призначаються органами соціального захисту населення;  
• допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;  
• грошові перекази, отримані із-за кордону;  
• дивіденди від цінних паперів; 
• інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.

Ситуація: Чи враховуються виплати 860 грн по народженню на дитину як сукупний дохід?

До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі соціальні виплати:  

• частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;  
• частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;  
• одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;  
• державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;  допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 
• допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
• компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;  
• компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
• державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:

– за дитиною з інвалідністю підгрупи А;  

– за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А;  

• пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;  
• тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”.

Цей перелік не є виключним. Ми закликаємо дивитись Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги для з’ясування тих виплат, які не будуть врахованими. 

Ситуація: Добрий день! Якщо чоловік перебуває у полоні, чи будуть враховуватися виплати допомоги?

Порядком призначення допомоги на проживання визначається, що під час обчислення середньомісячного сукупного доходу не враховується щорічна державна грошова допомога, яку отримує особа або один із членів її сім’ї, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Щодо допомоги на проживання окремим групам людей 

Значна частина звернень стосується особливостей, пов’язаних з видом зайнятості людини (наприклад, студенти, фізичні особи-підприємці), певним віком (зокрема, передпенсійного) чи роду діяльності. 

Ситуація: Добрий день! Студент денної форми навчання проживає окремо від батьків. Чи може він звернутись з заявою самостійно?

Відповідно до останніх змін (від 22 березня 2024 року)  діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і які не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто. Умовою є те, що вони мають мати фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи (людини, яка оформлює виплату допомоги на проживання на сім’ю).

Ситуація: Якщо ВПО не буде реєструватися як безробітна, а буде сплачувати за себе ЄСВ, чи буде призначена виплата на сім’ю?

Постанова №332 має широкий перелік заходів, які можуть розглядатись як сприяння зайнятості, зокрема шляхом шляхом працевлаштування/реєстрації як фізичної особи – підприємця/взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/подання заяви для отримання допомоги на здобуття економічної самостійності/мікрогранту/гранту на створення або на розвиток власного бізнесу/ваучера на навчання або набути статусу безробітного.

Таким чином, людина може відкрити ФОП 1 групи та сплачувати ЄСВ, що й буде розглядатись як сприяння зайнятості. 

Ситуація: Добрий День! Якщо людина ВПО, працююча, понад 55 років, проживає одна, орендує житло, своє пошкоджене. Чи можливо продовження виплат? Який критерій тут застосовується?

Відповідно до останніх змін (від 22 березня 2024 року) допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі заяви якщо середньомісячний сукупний дохід не перевищує 9444 гривень у разі, коли особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання. 

Якщо ви звертались за призначенням допомоги до внесення змін – зверніться з заявою  повторно. 

Ситуація: Підкажіть, якщо дитина з 1 групи інвалідності, дитині в березні нарахували, мамі ні. Мама має право подати заяву?

Згідно постанови КМУ №322 іншим членам сім’ї виплата допомоги може бути продовжена саме на підставі подання заяви на призначення допомоги. 

Ситуація: Маю інвалідність 2 групи. Виплата не була призначена. Чи треба подавати заяву?

Варто мати на увазі, що у разі коли виплату допомоги не було продовжено автоматично – слід звернутись із заявою. Це може бути спричинено розходженням даних у інформаційних реєстрах та базах даних.

Вебінар “Хто з ВПО може отримувати допомогу на проживання?”.

Протягом 2023 року наша команда направляла свої зусилля, час і ресурси на подолання викликів, впровадження необхідних державних рішень і висвітлення важливої інформації для організацій громадянського суспільства, влади та людей, які постраждали від війни.

У річному звіті ми хочемо поділитися з вами нашими напрацюваннями, результатами діяльності та важливими змінами.

Громадська організація «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”» – це люди, об’єднані спільними цінностями та місією: впливати для добробуту, захищаючи гідність і права людини на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

Наші цінності:

• Демократія
• Права людини
• Сталий розвиток
• Людська гідність
• Верховенство права
• Взаємодопомога та людяність
• Служіння
• Участь та інклюзія
• Відкритість і прозорість

Наша команда:

• Вікторія Золотухіна, виконавча директорка
• Тетяна Дурнєва, голова правління
• Ольга Мартиновська, бухгалтерка
• Марія Красненко, юристка
• Олеся Ляшук, юристка
• Олександр Кореньков, комунікаційний менеджер
• Марина Сташина-Неймет, експертка з доступності
• Оксана Красненко, літературна редакторка

Дякуємо всім, хто допомагав нам, зокрема Тетяні Боць, Ользі Вакало, Тетяні Кабаковій. Більше інформації про організацію за посиланням.

2023 рік у цифрах

• Інфографіки – 3 (містяться на сайті за посиланням).
• Мультфільми – 10 (містяться на ютуб-каналі за посиланням).
• Подкасти – 26 (містяться на сайті за посиланням).
• Інформаційні бюлетені – 12 (містяться на сайті за посиланням).
• Вебінари – 2  (містяться на сайті за посиланням).
• Тренінги – 2 (можете знайти у наших інформаційних бюлетенях за посиланням).
• Соціальні ролики – 2 (містяться на ютуб-каналі за посиланням).
• Аналітичні матеріали – 23  (містяться на сайті за посиланням).
• Короткий аналіз законодавчих ініціатив – 39 (можете знайти у наших інформаційних бюлетенях за посиланням).
• Публічні звернення та заяви –  9 (можете знайти у наших інформаційних бюлетенях за посиланням).
• Коментарі та матеріали для засобів масової інформації – понад 10 (можете знайти у наших інформаційних бюлетенях за посиланням).
• Командні онлайн-наради – понад 50.
• Коаліційні онлайн-зустрічі – понад 20.
• Участь в у публічних заходах – понад 15.

Участь у засіданнях координаційних штабів та робочих груп при державних органах влади

• Координаційний штаб з питань забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
• Координаційний штаб з питань деокупованих територій.
• Робоча група з питань працевлаштування та професійного навчання внутрішньо переміщених осіб.
• Робоча група з питань соціального та пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб та осіб, які перебували/перебувають на тимчасово окупованих територіях.
• Робоча група з напрацювання механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів.
• Робоча група з напрацювання пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави.

За рік 1,16 мільйона користувачів бачили посилання на наш сайт у результатах пошуку. На сайт організації завітали понад 30 тисяч унікальних користувачів. На сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» вдалося охопити 490 тисяч користувачів. Переглядів на відеохостингу «Ютуб» – 9,6 тисяч, 181 тисяча показів контенту каналу.

2023 рік у якісних змінах

Наша команда наполегливо працювала протягом року, щоби держава впроваджувала необхідні рішення для людей, які постраждали від війни. Так, завдяки спільним із партнерами зусиллям було:

• ухвалено Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та план заходів з її реалізації. Стратегія має на меті зниження впливу негативних наслідків внутрішнього переміщення, зумовленого збройною агресією проти України;
• ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо
  визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України». Закон впроваджує механізми підтвердження знань, отриманих молоддю на тимчасово окупованих територіях, що дасть можливість продовжити навчання або знайти роботу вже на підконтрольній Уряду території України;
• затверджено стандарти функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Це дає можливість визначати механізм утворення й обліку таких місць, а також мінімальні вимоги для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб;
• для внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися до 24 лютого 2022 року: 1) відновлено надання паперових пенсійних посвідчень; 2) відтерміновано строк проходження ідентифікації; 3) продовжено термін виплати допомоги на проживання;
• ухвалено Порядок проведення Пенсійним фондом України ідентифікації пенсіонерів за допомогою відеоконференцзв’язку. Відповідні зміни дадуть змогу пенсіонерам із числа внутрішньо переміщених осіб, які отримують пенсійні виплати через АТ «Ощадбанк», продовжити їх отримувати;
• удосконалено Порядок видачі ваучерів на навчання та збільшено оплату за виконання суспільно корисних робіт. Зміни спрямовані на підвищення економічної стійкості внутрішньо переміщених осіб, зокрема здобуття нової професії.

Фінансовий звіт за 2023 рік

• Надходження –  6 939 977,52 грн
• Видатки –   6 939 977,13 грн
• Програмна діяльність – 6 640 182,64 грн –  95,68 % 
• Адміністративні витрати – 299794,49 грн – 4,32 %

Щиро дякуємо за підтримку всім нашим партнерам з організацій громадянського суспільства, владі, медіа, Збройним силам України та донорам:

• Міжнародній фундації виборчих систем (IFES);
• Національному фонду на підтримку демократії (NED);
• Національному демократичному інституту (NDI);
• Проєкту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав
  осіб, постраждалих від війни в Україні».

Завантажити звіт в форматі PDF