Чому освітлення приміщень важливе та як зробити його інклюзивним
Чи помічали ви, що коли приміщення заливає яскраве денне світло, може знадобитися певний час на адаптацію до перепаду освітлення? Це може значно ускладнювати орієнтацію в просторі — навіть якщо людина буває в приміщенні щодня.
Якщо бракує світла там, де людина працює, це тривалий час надмірно напружує зір. А якщо працівник сидить спиною до світла і під час роботи закриває собою його джерело, доводиться обирати неправильне положення тіла — це може мати негативні наслідки для всього організму.
Під час розрахунку освітлення потрібно врахувати площу (ширина, довжина та висота стін), колір підлоги, стін і стелі, колір меблів. Це важливо тому, що світлі кольори здатні підсилити світло від ламп чи світильників, а темні навпаки — значно поглинають його. Не менш важлива роль належить плафонам чи декоративним елементам світильників. Наприклад, темні плафони так само поглинають світло, а матові приглушують його.
Постійна робота у приміщенні з недостатнім, чи навпаки надмірним освітленням позначається на психоемоційному стані людини.
Про що важливо пам’ятати, дбаючи про комфортне освітлення приміщення:
Його функціональне призначення. Якщо це робочий простір, то потрібна концентрація уваги. Через погане освітлення концентрація вимагатиме більшої напруги для очей.
Вибір кольорів для стін, підлоги, стелі, меблів. Чим темніші кольори, тим більше вони поглинатимуть світло й погіршують видимість дрібних елементів. Світлі кольори підсилюють ефект від освітлення. Однак важливо, щоби предмети інтер’єру, двері, колони (якщо такі є) виділялися за кольором і їх можна було легко помітити. Тому повністю відмовитися від темних відтінків чи обрати винятково світлі не варто. Також блискучі поверхні створюють бліки. Особливо небезпечними вони є на сходах, оскільки це заважає помічати перепади висоти.
Колір джерела світла. Жовте, зелене чи інше освітлення, що відрізнятиме приміщення від інших, виглядає привабливо. Однак краще обирати традиційне біле, тепле освітлення. Тривале перебування під впливом певного кольору може викликати втому, роздратування, відчуття пригніченості тощо. Крім того, кольорова підсвітка також впливає на орієнтування у просторі й також додатково напружує очі.
Чому важливо підбирати належний рівень освітлення?
Користь для зору та продуктивність роботи.
Настрій та самопочуття. Правильно підібране освітлення дає відчуття затишку й налаштовує на потрібний настрій.
Комфорт. Брак світла напружує нервову систему, а надлишок викликає перезбудження.
Безпека. Помітні сходи, гострі кути, колони тощо не ставатимуть перешкодою за умови дотримання контрасту й гарного освітлення.
Економічна складова. Правильно продумані джерела освітлення, їх кількість, можливість регулювати їхній рівень є екологічним рішенням, яке може також зберегти певні кошти.
Освітлення у приміщенні складається з кількох компонентів: природного денного світла, основного освітлення та локального підсвічування. З 2002 року в Україні діє міжнародний стандарт з освітлення ISO 8995 (https://www.iso.org/ru/standard/28857.html). Для різних типів приміщень, просторів і видів діяльності регламентовано норми освітленості:
100 Лк/кв. м – для коридорів, передпокоїв, зони відпочинку у житловому секторі та для офісних приміщень.
150 Лк/кв. м – для сходових прольотів та ескалаторів.
200 Лк/кв. м – для віталень, їдалень, санітарних кімнат.
300 Лк/кв. м – для торгових залів невеликих магазинів, адміністративної зони в офісах, вестибюлів ресторанів і готелів.
500 Лк/кв. м – для конференцзалів і торгових залів супермаркетів, кухні ресторанів.
Приклад освітлення малинового кольору та блискучої підлоги, що віддзеркалює його. У такому приміщенні важко орієнтуватися, особливо з яскравим денним світлом.
Приклад освітлення в червоних тонах із дзеркальними поверхнями.
Вітражна стіна у сріблястому кольорі.
Приміщення в темних тонах з освітленням жовтого кольору. Навіть із природним світлом у закладі складно орієнтуватися людям із порушеннями зору.
Ми вже багато розповідали про доступність інформації в електронному вигляді. Однак не менш важливо мати змогу так само безперешкодно отримувати її й у реальному житті.
Виходячи з дому, ми переважно покладаємося на свої знання про місцевість. За потреби, керуємося навігатором. Однак важливо, щоби була змога дізнатися про те, чи правильно ми знайшли пункт призначення через спеціальні вказівники.
Де розміщувати зовнішні інформаційні таблички й вивіски?
Інформаційна табличка на фасаді на рівні другого поверху виглядає красиво, але вона не буде функціональною. По-перше, якщо тротуар завузький, то не вистачить відстані, на яку треба відійти, аби прочитати її. По-друге, в такому разі люди з порушеннями зору й незрячі не зможуть ознайомитися з інформацією самостійно. Це не означає відмову від таких вивісок, проте варто подбати, щоби було альтернативне джерело інформації на висоті в 1,5 метра над рівнем землі.
Якщо будівля в глибині двору, то інформаційні таблички мають бути на паркані біля входу на територію закладу. При цьому не має бути перешкод — людина має мати змогу підійти до неї для прочитання тексту. Висота розміщення має бути 1,5 метра.
У темну пору доби ця табличка має бути освітлена.
Яка інформація має бути на зовнішніх інформаційних табличках?
Назва вулиці/провулку/площі та номер будинку
Назва установи/організації
Графік роботи
Зовнішній вигляд таблички/знаку (як внутрішньої, так і зовнішньої):
Літери й символи позначення/знаку мають бути контрастними проти фону й легко помітними.
Основа таблички/знаку не має бути прозорою. Далеко не завжди є щільнє кріплення до поверхні. Через це від зміни освітлення інформація стає нечитабельно: може подвоюватися, засвучуватися тощо.
Поверхня таблички/знаку не має бути глянцевою, адже від прямого освітлення процес зчитування інформації буде складнішим через бліки.
Аналогічно з вибором кольору з ефектом металік. Хай то фон чи власне текст, металічний блиск може стати бар’єром, оскільки інформація буде помітною винятково за умови освітлення всієї поверхні.
Розміщення інформаційних табличок у приміщенні:
Таблички, які інформують про призначення кімнати або її номер (зокрема міжнародні символи) потрібно розміщувати на рівні між 1,40 метра і 1,60 метра.
Для того, щоб табличку було видно навіть із відчиненими дверима, її варто розміщувати на дверній рамі, або прилеглій стіні, але не на самих дверях.
План приміщення, розклади, графіки роботи та інформаційні панелі мають розміщуватися на висоті 0,90–1,80 метра.
Яка інформація має бути на внутрішніх інформаційних табличках?
Номер кабінету.
Назва організації та структурного підрозділу. Якщо в будівлі лише одна організація, то достатньо назви структурного підрозділу.
Графік роботи/години приймання.
Прізвище, ім’я й посада працівника (якщо в кабінеті працює одна людина).
Говорячи про інформаційні таблички та знаки, потрібно пам’ятати про незрячих людей, які також можуть потребувати цієї інформації. Наявність шрифту Брайля частково розв’язує це питання. Однак оскільки далеко не всі незрячі володіють ним, варто подбати, щоб літери, цифри та знаки також можна було відчути на дотик.
Приклад поганої інформаційної таблички: прозорий фон, під різними кутами освітлення видно тіні від літер і цифр. Сама табличка на висоті близько двох метрів над рівнем землі.Приклад інформаційної таблички з текстом у кольорі металік на прозорому фоні, яку буде складно зчитати людям із порушеннями зору.Інформаційна табличка, на якій добре видно текст, а також візуально добре помітна наявність шрифту Брайля. Вся інформація жовтого кольору на синьому фоні
Кілька років тому в наше життя ввійшли два нові терміни — цифрова й інформаційна безбар’єрність. Подекуди їх вважають тотожними. Наприклад, коли кажуть, що є сайт, а отже немає інформаційних бар’єрів. Однак вони відрізняються за значенням.
Пояснюємо, що таке цифрова та інформаційна безбар’єрність та які між ними відмінності.
Цифрова безбар’єрність багатокомпонентна. Вона передбачає:
Доступ до швидкісного інтернету. Це допомагає як без значних часових затрат знайти інформацію, так і скористатися широким переліком можливостей онлайн.
Адаптивність сайтів, застосунків для використання з різних типів пристроїв є ознакою їх безбар’єрності. Наприклад, якщо ви відкрили сайт на телефоні, то він відображається в прийнятному для читання розмірі. Також чи можна застосунок встановити як на комп’ютер, так і на телефон різних виробників.
Відповідність вимогам вебдоступності не менше рівня АА. Це передбачає можливість переходити на різні сторінки, виконувати інші дії незалежно від способу отримання інформації (прочитавши чи прослухавши її), зрозумілість можливих дій, змоги керувати за допомогою мишки чи клавіатури тощо.
Можливість опанувати навички у комп’ютерних технологіях, навчатися програмування незалежно від віку, наявності інвалідності, місця проживання тощо.
Інформаційна безбар’єрність також передбачає можливість отримати певні знання тощо. Однак це більше про те, наскільки автори інформації передбачили різні формати її подачі та як це реалізували. Наприклад, про подію можна розповісти так:
написати текстом, який й можна прочитати або почути;
зобразити в одній чи кількох картинках, кожна з яких підписана й ці слова передають основну ідею;
зобразити у вигляді схеми послідовності подій;
відзняти відео, на яке накласти субтитри, аудіоопис того, що відбувається в кадрі.
Доступні формати подачі інформації дають змогу обрати для себе один (чи кілька) найзручніших способів. Адже не обов’язково мати порушення слуху, щоб дивитися відео з субтитрами. У громадському транспорті, щоб не заважати іншим та чути, що відбувається навколо, дуже зручно читати їх і не вмикати звук. Або коли немає можливості читати щось очима, однак ваші вуха вільні для прослуховування.
Об’єднує ці два види безбар’єрності зрозумілість інформації, можливість використовувати зручний спосіб та врахування потреб різних людей. Відмінність полягає в тому, що цифрова безбар’єрність вимагає ретельнішої підготовки, перевірки на етапі розроблення, технічної підтримки. Створення безбар’єрних інформаційних матеріалів дає змогу багато що створювати власноруч з мінімальною підготовкою — сучасні технологічні рішення допомагають пришвидшити цей процес.
Кожна людина має право на повагу до себе. Наявність інвалідності не робить її більше чи менше гідною. Ці ознаки є просто однією з характеристик, що формують наше уявлення про особу. Проте нерідко ми переносимо свої суб’єктивні переконання в публічний простір через фрази-ярлики, якими називаємо таких осіб.
Ми зібрали поширені вислови про людей з інвалідністю, які нерідко можна побачити в інформаційному просторі. Також спробували пояснити, чому їх не можна використовувати.
«Безбар’єрні люди». Безбар’єрність — це підхід у державній політиці. ТВона не про людей, а для людей. Тому прикметник «безбар’єрний» можна використовувати до таких слів, як простір, середовище, комунікація, тобто до неживих явищ.
«Люди з безбар’єрністю». Оскільки безбар’єрність є підходом, філософією суспільства, вона не може характеризувати людину чи мати прив’язку до неї.
«Інклюзивні люди/діти». Процес інклюзії — це про дії, а не про характеристику людей. Відповідно, прикметник «інклюзивний» допустимо використовувати до певних дій або просторів. Наприклад, інклюзивний дитячий майданчик, інклюзивний простір.
«Людина з інклюзією». Інклюзія є процесом, а отже не може бути особливістю людини. Допустимі формулювання «люди, що потребують інклюзивного навчання».
«Інклюзятко». Діти з особливими освітніми потребами перебувають на інклюзивному навчанні. Проте це можуть бути не лише діти з інвалідністю. Особливість освітніх потреб полягає в тому, в який спосіб, наскільки швидко та із застосуванням яких підходів дитина може засвоювати навчальний матеріал.
«Люди з обмеженими можливостями». Так говорити не варто, адже обмежені можливості є у всіх людей. Неможливість вирушити в навколосвітню подорож чи пройти 1000 км за день — теж обмежена можливість для багатьох.
«Люди з особливими потребами». Індивідуальні потреби кожного роблять нас особливими. Чашка кави зранку чи прогулянка перед сном — особлива потреба конкретної людини, тож такий вираз не може позначати чийсь фізичний чи психічний стан.
«Особливі люди». Ми всі особливі: не буває ідентичної зовнішності (крім близнюків), характеру (тут навіть близнюки мають відмінності), звичок і вподобань. Тому використання пандуса чи змога робити все лише однією рукою не є «особливістю». Це індивідуальна потреба людини.
«Особи з особливими можливостями». Талант також може належати до особливих можливостей. Навички за кілька хвилин розв’язати складну задачу чи намалювати портрет не можуть стояти поруч із фізичними та психічними порушеннями.
«Люди з вадами/люди з діагнозом/люди з порушеннями». Термін «вади» прийшов із медицини, як і діагноз. Проте прагнучи відійти від медичного трактування інвалідності та рухаючись до правозахисної, ми маємо припинити використовувати такі слова. Так, діагноз може бути в людини, але це її особиста інформація, яка не підлягає розголошенню. Проте, допустимо казати «людина з порушеннями зору/слуху/мовлення/опорно-рухового апарату», «людина з інтелектуальними/психічними/ментальними порушеннями».
Також нерідко можна почути термін «недієздатний». Це слово існує та його використовують, зокрема, юристи. Але недієздатність людини має визнати суд. Такими можуть бути не лише люди з інвалідністю. Крім того, побачивши когось вперше, ви не будете знати вичерпну інформацію про дієздатність особи. А казати «недієздатний», базуючись на припущеннях, — це про приниження людської гідності.
Незалежно від інвалідності, наявних надздібностей чи, навпаки, неможливості щось зробити, варто завжди пам’ятати, що на першому місці це — людина. Все інше — певні ознаки, за якими ми визначаємо спільне й відмінне, будуємо взаємодію й руйнуємо бар’єри. Термін «людина з інвалідністю» допомагає людиноцентричному підходу в нашій діяльності та дасть змогу зрозуміти її приналежність до певної групи осіб.
Порушення інтелектуальних функцій (їхня недостатність) викликає труднощі в навчанні та розумінні інформації. Це впливає на пізнання, мовлення, моторику особи, а також взаємодію з іншими людьми.
Інтелектуальні порушення спостерігаються у 1–3% населення (з них 90% мають легкий ступінь), згідно з даними програми «Нове правосуддя» від правозахисної організації «Права людини» та USAID. Причини можуть бути генетичними, але впливають також і зовнішні впливи під час внутрішньоутробного розвитку.
Труднощі, з якими стикаються особи з інтелектуальними порушеннями:
• Розуміння складної мови. Через обмежене розуміння матеріалу та знижені навички спілкування людині складно сприймати питань та відповідати на них.
• Вираження своїх переживань, думок або почуттів. Це може бути пов’язано з іншими фізичними та/або сенсорними порушеннями.
• Читання та письмо. Наприклад, якщо текст має складні терміни, фрази чи речення з кількома смисловими одиницями, його важко зрозуміти. Обмежений словниковий запас тягне за собою труднощі з написанням незнайомих чи певних форм вже знайомих слів.
• Заповнення форм, анкет чи інших бланків.
• Визначення часу. Тут йдеться як про навички користування годинником, так і власне про відчуття, скільки часу вже минуло.
• Дотримання інструкцій. Зокрема, через труднощі з читанням, визначенням часу тощо.
• Концентрація уваги. Особливо, якщо потрібно це робити тривалий проміжок часу.
• Усвідомлення соціальних норм. Наприклад, зчитування мови тіла, або ж коли треба робити щось по черзі.
Особливості взаємодії з іншими людьми:
• Поступливість, легко піддаватися впливу інших. Перебуваючи під тиском, такі особи можуть намагатися задобрити людей. Наприклад, якщо поставити їм одне й те саме питання двічі, вони можуть змінити свою відповідь, припускаючи, що перша відповідь є неправильною.
• Уникання зорового контакту або навпаки — тривале зазирання в очі, що може змусити інших почуватися незручно.
• Труднощі з розумінням наслідків своїх дій або емоційного впливу на інших.
• Надто буквальне сприйняття всього, що кажуть оточуючі. Тому важливо уникати метафор, жартів тощо.
• Нові ситуації можуть викликати стрес через незнання, як потрібно діяти та чого чекати від інших.
Основні правила спілкування з людьми з інтелектуальними порушеннями:
• Такі особи не є «вічними дітьми». Тому важливо це враховувати під час контакту й дотримуватися відповідного до віку тону розмови.
• Не говоріть зверхньо. Вступаючи в розмову, порушуйте ті ж теми, які б ви зачіпали в розмові з іншими. Однак важливо підібрати простіші слова та вирази — це допоможе швидше встановити контакт.
• Звертайтеся до людини, а не до того, хто її супроводжує. Не дозволяйте нікому розмовляти за особу з інтелектуальними порушеннями.
• Обмежте кількість учасників розмови, які можуть висловлювати багато різних думок. Це дезорієнтує людину з інтелектуальними порушеннями як у темі бесіди, так і в тому, до кого вона звертається.
• Люди з інтелектуальними порушеннями дуже різні за своїми вміннями та інтересами. Не робіть припущення, що їм бракує якихось навичок. Водночас порушення, які особа має, можуть значно впливати на ці сфери. Низький рівень навичок навчання не означає, що в людини немає цінних ідей і думок.
• Незалежно від здатності розуміти щось та виражати себе, людина має право на повагу до себе.
• Оберіть для спілкування місце, де ваш співрозмовник і ви почуватиметеся комфортно. Наприклад, у знайомому і бажано спокійному приміщенні.
• За можливості вимкніть або мінімізуйте візуальні чи слухові сигнали в приміщенні. Бажано спілкуватися в такому місці, де немає потоку людей.
• Завжди звертайтеся до людини на ім’я. Перед початком розмови переконайтеся, що її увага спрямована на вас.
• Поясніть простою мовою з короткими реченнями, що відбуватиметься на кожному етапі вашої взаємодії.
• Уникайте довгих, складних речень, спеціалізованої термінології тощо.
• Давайте додатковий час для відповіді. Це може зайняти до 15–20 секунд. Якщо людина не відповідає, спробуйте сформулювати запитання інакше.
• Якщо необхідно кілька разів повторити одне запитання, не бійтеся робити це.
• Якщо через порушення мовлення вам важко зрозуміти людину, попросіть показати, як вона каже «Так» чи «Ні». Після цього ставте їй питання «Так/Ні». Не питайте, «Ви розумієте?». Відповідь «Так» або кивок головою не обов’язково означає, що особа розуміє. Особи з інтелектуальними порушеннями схильні погоджуватися або відповідати «Так» на запитання або твердження, якщо:
вони не знають відповіді;
запитання занадто довге;
вони думають, що ви хочете почути ствердну відповідь.
• Важливо запитувати чи потрібна допомога у спілкуванні (електронні пристрої, книги, записник), через яку ви зрозумієте одне одного.
• Якщо людина використовує комунікаційний пристрій, переконайтеся чи вона має доступ до нього.
• Будьте обережні із займенниками «Я», «Йому», «Він» тощо. Переконайтеся, що людина розуміє кого чи що ви маєте на увазі під займенниками. Якщо це неясно, краще називати імена, предмети.
• Через труднощі в розумінні минулого, майбутнього та орієнтації в датах, згадуйте певні події з життя людини як орієнтир у часі. Якщо ви не знаєте багатьох подій із життя, чи вони не допомагають відповісти на запитання, можна спробувати пояснити щось, використовуючи годинник, календар чи інші допоміжні засоби з часовими межами.
• Формулюючи запитання, починайте їх зі слів «Хто», «Що» і «Де». Їх легше сприймати, ніж ті, що починаються зі слів «Коли», «Чому» і «Як».
• Спробуйте скоротити свою тезу чи питання і повторіть її інакше, щоби співрозмовник краще зрозумів вас. Допустимо копіювати манеру спілкування іншої людини. Наприклад, повторюйте певні частини речення.
• Проговоріть, що отриману інформацію ви не повідомлятимете третім особам (члену родини, опікуну тощо).
Про що важливо пам’ятати?
• Не приховуйте, якщо щось не зрозуміли під час розмови. Дайте це знати співрозмовнику.
• Попросіть повторити сказане або розгляньте альтернативні форми спілкування (технології, картинки, графіку, знаки, жести тощо).
• У ситуації, коли вам все одно не вдалося зрозуміти людину, визнайте це. Перепросіть, що так і не змогли розчути її слова. При цьому ставтеся з повагою і не допускайте образливих виразів, як-от «У тебе незрозуміла мова» чи «Ти заплутано говориш». Краще сказати «Я перепрошую, але мені зараз складно це зрозуміти».
• Після цього можна спитати дозволу в людини залучити члена сім’ї, опікуна або спеціаліста (психіатра, психолога, спеціального педагога) допомогти вам зрозуміти її.
Психічні порушення (психічні розлади) вражають почуття та поведінку людини. Попередити можна незначну частину психічних розладів, і майже всі можна лікувати. Загалом 25% усіх людей мають розлади психіки або поведінки в той чи інший момент життя, згідно з даними програми «Нове правосуддя». Причини психічних розладів складні та можуть залежати від спадковості, стресу, складних сімейних стосунків, фізичного стану тощо. Психічні порушення мають різні прояви в поведінці.
Особливості поведінки людей із психічними розладами:
уникання зорового контакту, або навпаки тривале зазирання в очі;
брак енергії;
труднощі з концентрацією під час роботи або спілкування;
тривожність, неспокій, невгамовність, важке дихання та помітна пітливість;
надмірна емоційність із плачем чи сміхом без причини;
труднощі зі швидкою чи короткою відповіддю на запитання;
сплутані або невпорядковані слова під час мовлення;
мовлення, яке містить абсурдні фрази;
нездатність запам’ятати, що людина щойно сказала чи що сказали їй;
слухові або зорові галюцинації — з боку це виглядає як бесіда з собою.
Варто зауважити, що проявлятися може як одна, так і кілька водночас таких особливостей. Деякі з них можуть виникати в певних ситуаціях чи під впливом якихось чинників.
Правила спілкування з людьми із психічними порушеннями:
Намагайтеся бути послідовними та передбачуваними, поводьтеся тактовно й обережно, зберігаючи при цьому спокій. Важливо не показувати своє хвилювання чи занепокоєння.
Слова та інтонація мають відповідати позам і жестикуляції. Говоріть так, щоби фразу не можна було інтерпретувати двояко. За потреби повторіть, що вже сказали раніше, або перефразуйте сказане.
Спрощуйте своє мовлення, одна тема — один вислів.
Ставте уточнювальні запитання. Використовуйте підсумкові фрази: «Якщо я розумію тебе правильно?», «Це те, що ти маєш на увазі?».
Терпляче очікуйте відповідей на ваші запитання, намагайтеся не прискорювати темп розмови.
Зберігайте максимально можливу емоційну й фізичну дистанцію, уникайте дотиків.
Допомагайте людині з порушеннями зберігати гідність. Не керуйтеся упередженнями про її можливості та не вимагайте більше, ніж вона може.
Мінімізуйте чинники, які можуть відволікати. Наприклад, не варто під час спілкування щось робити в телефоні — це впливатиме на фокус уваги співрозмовника чи співрозмовниці.
Чого не варто робити під час спілкування:
У присутності людини із психічними порушеннями не спілкуйтеся паралельно з іншими людьми, щоб ваші реакції на слова інших не давали приводу людині відчути глузування чи збентеження.
Не говоріть різко з людиною із психічними порушеннями. Важливо контролювати свій емоційний стан і залишатися нейтральним, навіть якщо вам щось не подобається в розмові чи поведінці. Не конфліктуйте, а особливо не починайте з цього спілкування.
Не підвищуйте голос, не залякуйте та не виховуйте людину.
Уникайте зверхнього або поблажливо тону.
Сарказм чи гумор у складних ситуаціях недоречні. Вони збивають з пантелику.
У присутності людини не говоріть про її психічний діагноз.
Загалом найважливіше — завжди зберігати спокій і бути терплячими. Людині потрібен час, щоб звикнути до вас і налаштуватися на діалог чи співпрацю.
Опис зображення: зруйнований фасад офісного центру в результаті ракетного удару по Києву.
Стратегічні рішення
У Верховній Раді України створено Тимчасову спеціальну комісію з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених осіб та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України
При комісії вже утворено робочу групу з вирішення житлових питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У фокусі її роботи – розроблення стратегії забезпечення ВПО житлом, створення фондів тимчасового житла для переселенців, проведення системного аудиту й інвентаризації усіх потенційно придатних для проживання приміщень, визначення стану використання кожного з об’єктів, обрахування вартості приведення кожного об’єкта до належного стану для проживання.
Минулого року Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) відкрило доступ до публічного дашборду кількісних показників ВПО. У дашборді наявна інформація щодо:
кількості зареєстрованих ВПО, зокрема на рівні регіонів України;
вікового та статевого розподілу зареєстрованих ВПО у розрізі регіонів України;
До 1 березня продовжено виплати на проживання для ВПО
6 січня 2024 року Уряд прийняв постанову про продовження виплат на проживання для ВПО. Виплату допомоги всім ВПО, які отримували її до 1 лютого, автоматично буде продовжено до 1 березня (без додаткового звернення).
З 1 березня 2024 року виплати буде продовжено автоматично ще на 6 місяців для ВПО з числа пенсіонерів, які отримують пенсію не більше 9444 гривень на місяць, осіб з інвалідністю I чи II групи, дітей з інвалідністю до 18 років, тяжкохворих дітей, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, батьків-вихователів і прийомних батьків.
Особи, які не належать до цих категорій, мають право звернутися до органу соцзахисту й отримати допомогу у разі відповідності майновим критеріям, регіону проживання, зайнятості тощо.
Пенсіонери можуть проходити ідентифікацію в Пенсійному фонді України через відеозв’язок
Зробити це можна через такі платформи, як Гугл Міт, Сигнал, Скайп, Телеграм, Вайбер, Вотсап, Зум (Google Meet, Signal, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom). Заяву на проходження відеоідентифікації можна подати через портал Пенсійного фонду України (ПФУ) або телефоном за номерами: 0800 503 753; 044 281 08 70; 044 281 08 71.
Кабмін продовжив терміни проходження фізичної ідентифікації ВПО, які отримують пенсійні виплати в АТ «Ощадбанк», до 31 березня 2024 року
Це стосується ВПО, яких було взято на облік до 24 лютого 2022 року. Крім фізичної ідентифікації в АТ «Ощадбанк» і ПФУ, пенсіонери можуть пройти процедуру фізичної ідентифікації через засоби відеозв’язку. Як це зробити – у мультику від Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ». Продовження терміну ідентифікації та запровадження процедури відеоідентифікації – це результат наших спільних зусиль і роботи в рамках Координаційного штабу з питань ВПО.
ВПО можуть отримати фінансову допомогу у розмірі 10 800 гривень від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців
Отримати допомогу можуть люди, які не отримували її раніше від міжнародних організацій, мають дохід, менший за 5400 гривень на члена родини. Зокрема, ті, хто належить до вразливих категорій населення.
Компенсації витрат за працевлаштування ВПО збільшено
Роботодавець, який працевлаштував ВПО, отримуватиме компенсацію впродовж трьох (раніше – двох) місяців. За працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю – до 6 місяців. Зміниться і сам розмір компенсацій. Якщо раніше вони виплачувались з огляду на суму 6700 гривень на місяць, то відтепер такі компенсації прив’язали до розміру мінімальної зарплати, яка з 1 січня 2024 року становить 7100 гривень, а з 1 квітня 2024 року становитиме 8000 гривень.
Держава запустила проєкт із пошуку робітників для відновлення країни
Проєкт спрямовано на сприяння пошуку роботи в транспортній галузі, галузі зв’язку, будівництва та у сфері відбудови загалом. Вже є вебсайт, на якому можна переглянути перелік пропозицій посад від роботодавців, залучених у відновлення регіонів, територій та інфраструктури. За даними порталу robota.ua, з моменту запуску кандидати подали 3300 відгуків і сконтактували з роботодавцями 9800 разів.
Верховна Рада України підтримала, а Президент України підписав законопроєкт, який впроваджує механізми підтвердження знань, отриманих молоддю на тимчасово окупованих територіях
Підписаний Президентом закон допоможе цим українським громадянам знайти роботу та продовжити освіту після виїзду з окупації або деокупації території. Наголошуємо, що йдеться не про визнання документів, виданих на тимчасово окупованих територіях. Всі освітні документи, видані в окупації, не визнаються Україною, не можуть бути підставою для продовження навчання, працевлаштування. Більше про закон і позицію Коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, за посиланням.
Німеччина надає додаткові 17 мільйонів євро на житло для ВПО
За ці кошти у 2024 році планується видати приблизно 400 нових пільгових житлових кредитів. Водночас Уряд підтримав розроблені Мінреінтеграції зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 451. Зміни пов’язані саме зі збільшенням фінансування Проєкту і продовженням строку його реалізації, а також встановленням пільгового періоду для позичальників, житло яких пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Уряд вніс зміни до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО
Серед ключових змін те, що місцева влада не може відмовити у взятті ВПО на облік громадян, які потребують житла для тимчасового проживання, навіть якщо в громаді на момент звернення немає доступного житлового фонду.
Уряд вніс зміни до Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) ВПО
Зміни передбачають уточнення стосовно кровного родства. Надано перелік близьких родичів, за яких компенсація не виплачується, а саме: чоловік/дружина, батько/матір, діти/онуки, зокрема і повнолітні.
Що вже зроблено та що планується зробити на законодавчому рівні у сфері відновлення
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінреінтеграції) презентувало законодавчі напрацювання у сфері відновлення, зокрема що стосуються компенсації за зруйноване житло й основні плани на 2024 рік. Більше інформації за посиланням.
Розпочалися виплати на капітальні ремонти житла, пошкодженого через російську агресію
Максимальний розмір компенсацій становить до 350 тисяч гривень за квартиру і 500 тисяч за приватний будинок. Гроші будуть надходити двома траншами. Спочатку 70 % від погодженої суми, згодом – ще 30 %. Звертаємо увагу, що після кожного траншу виплат необхідно буде надати звіт про виконані роботи.
Власники житлових сертифікатів через застосунок «Дія» можуть забронювати кошти для купівлі будинку або квартири
Таке «бронювання» коштів необхідне для того, щоб оповістити систему про плани власника сертифікату придбати житло. Протягом 5 робочих днів після подачі заявки надійде підтвердження в застосунку «Дія» про те, що кошти заброньовані. Після цього у власника сертифікату є 30 днів, щоб оформити угоду купівлі-продажу нового житла. Якщо людина не встигне за цей час – потрібно буде повторно подавати заяву на бронювання коштів у «Дії». Відповідно до останньої інформації нове житло за житловими сертифікатами придбали 95 українських родин. Також громадяни, приватний будинок яких був повністю зруйнований, зможуть отримати компенсацію на відбудову на власній земельній ділянці через «єВідновлення».
Удосконалено механізм підтвердження факту пошкодження іпотечного майна внаслідок війни
Відповідно до змін позичальник може звернутися до банку щодо призупинення платежів за іпотечним зобов’язанням, якщо предмет іпотеки було зруйновано або пошкоджено.
Куди звертатись, якщо вам навʼязують забудовника або посередника для отримання коштів на відновлення житла
Мінреінтеграції звертає увагу, що у випадку, якщо хтось навʼязує забудовника або іншого продавця нерухомості, наполягає на зверненні до конкретного нотаріуса або якогось посередника слід негайно звертатись до:
гарячої лінії з питань запобігання корупції Мінреінтеграції: (044) 351 48 00;
урядового контактного центру: 1545;
правоохоронних органів – Національної поліції: 102 та на спеціальну лінію Національного антикорупційного бюро України: 0800 213 200.
Фонд відновлення українських громад розпочав виділення коштів на проєкти
Мета фонду – дати поштовх відбудові житла й інфраструктури, розмінуванню, а також підтримати економічний розвиток громад, які постраждали від російської агресії. Зараз Фонд має у розпорядженні 5,85 мільярдів доларів. Протягом наступних п’яти років він має на меті залучити 300 мільйонів доларів. Вже прийнято рішення про виділення 4,6 мільйонів доларів на підтримку громад у Сумській області для розвитку сільського господарства й економічної стійкості.
Уряд розширив коло потенційних учасників Рад ВПО при місцевих органах влади
Відповідно до змін Ради ВПО отримали можливість залучення благодійних організацій. Зміни також передбачають визначення складу Ради ВПО, розширення переліку документів для кандидатів, які подаються у члени Рад ВПО. Також чітко визначено випадки, у яких достроково припиняються повноваження члена Ради ВПО.
Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» створив інтерактивну мапу існуючих в Україні Рад ВПО. У мапі зібрано детальна інформацію про кожну Раду ВПО, її контактну особу, номер документа, яким створена Рада, чисельний склад тощо.
Правила інформаційної доступності для сайту: «ГРУПА ВПЛИВУ» пояснює, що важливо знати
Інформаційна доступність – важлива складова, яку обов’язково треба враховувати під час публікації будь-якого контенту онлайн. Марина Сташина-Неймет – експертка з доступності «ГРУПИ ВПЛИВУ» – поділилася базовими порадами, які допоможуть зробити вебсайт доступнішим для людей з інвалідністю.
Розпочато попередній збір інформації на здавання зразків ДНК для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають за кордоном і бажають розшукати близьких осіб, зниклих безвісти на території України.
Попередні заявки приймалися до 15 січня 2024 року на електронну адресу hotline@dmsu.gov.ua.
Уряд зобов’язав місцеву владу подавати заяви про розшук дітей, які опинилися на тимчасово окупованій території або вивезені до Російської Федерації
Відтепер керівники районних у місті Києві держадміністрацій, а також виконавчих органів сільських, селищних, міських рад повинні подавати до органів Національної поліції заяви про розшук дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які примусово переміщені на територію держави-агресора або які залишилися на тимчасово окупованих територіях і з якими відсутній зв’язок або встановити конкретне місце перебування яких неможливо.
Оновлено актуальний перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією
Наказом Мінреінтеграції від 20 грудня 2023 року № 363 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Мешканці деокупованих територій можуть отримати безоплатну правничу допомогу
Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правничої допомоги за номером: 0800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00. Номер для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть приватне повідомлення на цій сторінці: https://t.me/+380677213103 (безкоштовні дзвінки з мобільного застосунку Телеграм). Звертаємо увагу, що правничу допомогу можуть також отримати ВПО, жителі тимчасово окупованих територій та інші особи.
Підбірка законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України
Правозахисники підготували підбірку законопроєктів, які стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України. Це 13 законопроєктів, які були подані восени цього року. Підбірка включає опис основного змісту проєкту, поточний статус його опрацювання, а головне – позитивних і негативних сторін. Документ є проміжним між дорожніми картами законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України. Такі дорожні карти правозахисники регулярно готують до сесій Верховної Ради України.
Якою є судова практика у справах щодо допомоги на проживання ВПО?
Звернення
Громадськість вимагає прозорих, змістовних та інклюзивних публічних консультацій щодо законопроєктів про лобіювання
У зверненні правозахисники вимагали від влади повернути внесені Національним агентством з питань запобігання корупції законопроєкти на доопрацювання. Однією з ключових вимог було виведення діяльності громадських організацій та адвокації з-під сфери регулювання законопроєктів про лобіювання. За словами Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, ця вимога була почута, і в законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання. 10 січня Верховна Рада України у першому читанні проголосувала за законопроєкт. Громадські організації закликають відправити на доопрацювання законопроєкт «Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».
У цій рубриці зібраний короткий аналіз законодавчих ініціатив, які стосуються захисту прав ВПО, подолання наслідків збройної агресії Росії проти України. Аналіз містить опис кожної ініціативи, її позитивні та негативні аспекти й рекомендації щодо покращення.
#ЗаконодавчаІніціатива № 10406 щодо сплати вартості комунальних послуг у випадку пошкодження чи знищення житла внаслідок війни
#ЗаконодавчаІніціатива № 10333 щодо врегулювання деяких питань простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану для ВПО, які втратили роботу або працездатність
#ЗаконодавчаІніціатива № 10359 щодо врегулювання звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки приватної форми власності, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України
#ЗаконодавчаІніціатива № 10334 про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо забезпечення майнових прав і спадкових прав на майно
#ЗаконодавчаІніціатива № 10382 щодо встановлення гарантій отримання внутрішньо переміщеними особами мінімальної допомоги на проживання протягом воєнного стану
#ЗаконодавчаІніціатива № 10405 щодо забезпечення реалізації ВПО права на працю та соціальний захист
Подкасти
«Впливовий подкаст»: Ольга Скрипник про кримський спротив, політичні переслідування в окупованому Криму та подвійні стандарти міжнародних організацій
Новинні плітки: Спецвипуск про ідентифікацію для пенсіонерів через відеозв’язок
Новинні плітки: Про зміни до порядку надання допомоги на проживання та новий підхід до обліку ВПО
«Впливовий подкаст» у 2024 році виходить у новому форматі. Відтепер ми не лише говоримо, а й показуємо наших спікерів і спікерок. Також під час перегляду доступні субтитри. Новий сезон присвячений деокупації та реінтеграції, підготовці держави та суспільства до вирішення викликів, які існують вже та будуть виникати в майбутньому. Першим гостем оновленого формату став Олександр Клюжев, з яким поспілкувалися про вибори після війни, виклики голосування за кордоном, важливість «періоду переможця» для інтеграції деокупованих територій.
Заходи
Вікторія Золотухіна на 12-му Форумі розвитку громадянського суспільства від Isar Ednannia: про способи надати сили голосу й залучити вразливих і недостатньо представлених груп до відбудови громад
Чотириденний тренінг з адвокації, взаємодії з владою та правових питань
Учасники й учасниці мали змогу почути від експерток «ГРУПИ ВПЛИВУ» про адвокацію та її основні етапи, разом проаналізувати проблеми й вибір теми для власної адвокаційної кампанії та розібрати відомі успішні адвокаційні кампанії.
Вебінар «Оновлення законодавства в сфері захисту прав ВПО»
У вебінарі зібрана інформація про зміни в порядку обліку ВПО, зміни до Порядку компенсації за працевлаштування ВПО, зміни щодо фізичної ідентифікації ВПО, які отримують пенсійні виплати, тощо.
Цей інформаційний продукт створений ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому бюлетені, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.
Методологія: Даний аналіз здійснено шляхом пошуку рішень в Єдиному державному реєстрі судових справ1. Рішення у даних справах прийнято протягом 2023 року. Категорія справ: адміністративні справи (з 01.01.2023 року); справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування); з них: внутрішньо переміщених осіб.
Мета аналізу: Вивчити судову практику (загальну кількість справ, основні позиції, аргументи сторін та суду, тенденції) щодо оскарження відмов у призначенні соціальних видів допомоги, а саме допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – ВПО). Результати будуть використані для подальшого узагальнення проблем у даному питанні.
Судами було прийнято приблизно 115 судових рішень, які стосувались соціального захисту ВПО. Переважна більшість судових рішень, а саме понад 100 з них – допомоги на проживання ВПО. Далі наводиться перелік основних категорій справ щодо оскарження відмов у призначення допомоги на проживання за якими ВПО зверталися до судів, а саме:
відмова у призначенні допомоги на проживання в розмірі, визначеному для осіб з інвалідністю, у зв’язку зподанням довідки МСЕК, дійної до дати початку карантину через COVID-19 та/або оголошення воєнного стану.
На період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (CОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення було передбачено продовження строку повторного огляду медико-соціальної експертизи. Карантин діяв до 30 червня 2023 року. В той же час, встановлено2, що повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення.У рішеннях Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/14329/23, справі №520/4422/23 підтверджено позицію, що до уваги має братись документ, який є продовженим на період до закінчення дії вказаних режимів.
“Відмова у призначенні допомоги на проживання в розмірі, визначеному для осіб з інвалідністю у зв’язку з поданням довідки МСЕК, дійсної до дати початку карантину через COVID-19 та/або оголошення воєнного стану. Що каже суд? До уваги має братись документ, який є продовженим на період до закінчення дії вказаних режимів.”
припинення виплат допомоги на проживання ВПО на підставі перебування за кордоном більше трьох місяців.
Постанову Уряду від 20 березня 2022 року №3323 (далі – Постанова КМУ №332) у липні 2023 року було доповнено нормою щодо припинення нарахування та виплати допомоги ВПО у разі перебування за кордоном. Строк перебування за кордоном не має перевищувати 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
В судовому порядку були оскаржені припинення з підстав перебування за кордоном до набрання чинності відповідних змін. У рішенні Одеського окружного адміністративного суду в справі за №420/16003/23 орган соціального захисту було зобов’язано призначити та виплатити допомогу. Обгрунтовуючи свою позицію суддя посилається на Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядок №332, які не визначають4 порядку чи підстав для припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи яких не скасовані.
Занепокоєння викликає позиція судді, яка полягає в тому, що перебування за кордоном строком більше трьох місяців є підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб. Відзначаємо, що чинна редакція Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” визначає серед підстав припинення виключно виїзд на постійне місце проживання.
“Припинення виплат допомоги на проживання ВПО на підставі перебування за кордоном більше трьох місяців. Що каже суд? Припинення виплат є протиправним. Людині має бути призначена та виплачена допомога. Важливо! Рішення стосувались оскаржень до набрання змін, якими встановлено припинення нарахування та виплати допомоги ВПО у разі перебуванн за кордоном.”
відмова у призначенні допомоги на проживання ВПО, які були обліковані до 24.02.2022 року та раніше не отримували щомісячну адресну допомогу за відсутності повторного переміщення
Постановою КМУ №332 (до змін у липні 2023 року) було визначено, що допомога не виплачується ВПО, які були обліковані до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до визначеного переліку5. Винятком були особи, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Органи соціального захисту населення відмовляли у призначенні допомоги на проживання з огляду на неотримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам і відсутність факту нового переміщення.
У рішенні Київського окружного адміністративного суду в справі за №640/21988/22, рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду в справі за №160/19557/23 визначається, що підставою також є облік на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке містилось посилання в п.2 Постанови КМУ №332 або переміщеним з такої території. Не передбачено такої підстави для відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам як відсутність повторного переміщення, що відображено у рішенні. Це підтверджується й висновком Верховного суду в справі за №160/12308/22. Визначеним було, що ВПО має право на допомогу на проживання незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщені особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії, є тимчасово окупованою та ця територія міститься в переліку, затвердженому Розпорядженням №204-р. При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 року отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Постанови №505, допомога на проживання, яка передбачена Постановою №332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.
“Відмова у призначенні допомоги на проживання ВПО, які були обліковані до 24.02.2022 року та раніше не отримували щомісячну адресну допомогу за відсутності повторного переміщення. Що каже суд? Відмова є протиправною у разі якщо ВПО на момент звернення проживала на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка». Важливо! Рішення стосувались оскаржень до внесення змін до Постанови КМУ №332 в липні 2023 року”
Загальні висновки:
Звернення до судів з оскарженням щодо призначення допомоги на проживання не носить масовий характер з огляду на 2.6 млн отримувачів допомоги у 2023 року. Більшість оскаржень від ВПО були задоволеними та стосувались відмови у призначенні допомоги ВПО, облікованих до впровадження воєнного стану, які не здійснювали повторне переміщення, а також скасування допомоги у разі перебування отримувача за кордоном. Переважна більшість проблемних питань, які виникали та вирішувались в судовому порядку наразі втратили свою актуальність з огляду на зміни до Постанови КМУ №332 від 11 липня 2023 року6. Судова практика також підтверджує актуальність внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, а також потреби надання періодичних роз’яснень органами соціального захисту на місцях.
Цей аналіз створений ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені у цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.
п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-п#Text
Перелік затверджено Розпорядження Уряду від 06 березня 2022 року №204-р “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка””: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-р#Text
Опис зображення: На картинці вверху по центру на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті текст помаранчевого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації сірого кольору. Посередині текст на помаранчевому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива № 10382 щодо встановлення гарантій отримання внутрішньо переміщеними особами мінімальної допомоги на проживання протягом воєнного стану”.
В Парламенті зареєстровано чергові зміни до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Проєкт за реєстраційним номером 10382 є ініціативою народних депутатів. У пояснювальній записці визначається, що зміни направлені на встановлення гарантій отримання внутрішньо переміщеними особами мінімальної допомоги на проживання протягом воєнного стану.
Текстом законопроєкту пропонується:
визначити мінімальний розмір допомоги на проживання в розмірі 3000 грн. – для осіб з інвалідністю та дітей та 2000 грн. – для інших осіб.
встановити строк отримання допомоги на проживання протягом воєнного стану або до задоволення потреб. Порядок такої ж оцінки має бути визначений Урядом.
встановити виключний перелік підстав не призначення або припинення виплати допомоги. Мова йде про зняття з обліку, повернення до покинутого місця проживання, перебування за кордоном, наявність житла (не менше 25 квадратних метрів на сім’ю) або отримання компенсації за пошкоджене чи знищене тощо.
На думку ініціаторів, внесення цих змін обумовлене постійними змінами до постанов Уряду щодо умови виплати допомоги на проживання. Попри однозначну важливість даної проблеми, вона потребує комплексного та виваженого підходу узгодженого між усіма (Міністерством соціальної політики, Міністерством фінансів тощо). Ми також звертаємо увагу на важливість комплексного внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, а також розробки, впровадженню програм зайнятості, забезпечення житлом.
Посилання:
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо виплати допомоги на проживання з урахуванням оцінки задоволення потреб та ступеню інтеграції внутрішньо переміщеної особи за місцем її фактичного проживаннядоступний за посиланням: http://surl.li/pesev.
інформаційний матеріал “Уряд оновив порядок надання допомоги на проживання та запровадив новий підхід до обліку ВПО” за посиланням: https://www.vplyv.org.ua/archives/8099.
«Впливовий подкаст» у 2024 році виходить у новому форматі. Відтепер ми не лише говоримо, а й показуємо наших спікерів і спікерок. Також під час перегляду будуть доступні субтитри. Новий сезон присвячений деокупації та реінтеграції, підготовці держави та суспільства до вирішення викликів, які існують вже та будуть виникати в майбутньому.
У першому випуску «Впливового відеоподкасту» Вікторія Золотухіна та Марія Красненко поговорили з Олександром Клюжевим, експертом з реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні. Переглянувши епізод, ви дізнаєтеся відповіді на питання:
Чому у нинішніх умовах вибори в Україні неможливі.
Яких виборчих реформ не вистачає.
Якими є ризики післявоєнних виборів.
Які можливі варіанти голосування українців за кордоном.
Чому важливо не згаяти «період переможця» на деокупованих територіях.
Ось лише кілька ключових тез з епізоду:
«Назвати будь-який процес словом “вибори” можна. Можна навіть процес із такою назвою зараз організувати, але це не будуть справжні вибори, які передбачені і Конституцією України, і Виборчим кодексом, і міжнародними стандартами».
«Демонстрація готовності продовжувати виборчу реформу та готуватись до післявоєнних виборів має бути сигналом про те, що влада не збирається консервуватись і в будь-який момент після виникнення відповідних умов буде готова провести вибори».
«Треба бути реалістами. Справжнє забезпечення можливості взяти участь у голосуванні українцям за кордоном буде тоді, коли у людей буде час визначитись, як вони будуть жити далі».
Тифлокоментар: У затишній студії за круглим столом сидять троє людей. Стіни та меблі в темних тонах. Позаду стола праворуч стоїть торшер з абажуром бежевого кольору. Перед кожною людиною за столом – мікрофон і чашка білого кольору з написом «Залізність», наповнена чаєм. По центру сидить запрошений гість Олександр Клюжев. Ліворуч від нього – ведуча подкасту Марія Красненко, праворуч – Вікторія Золотухіна. Коли гість чи ведучі говорять, їх показують крупним планом.
