14 квітня 2023 року до Парламенту народними депутатами України подано Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”(реєстраційний номер 9207). Проєкт стосується засад обов’язкової евакуації дітей. 

Законопроєктом висувають пропозицію доповнити Закон України “Про правовий режим воєнного стану” новою статтею 18¹, в якій визначити  правові засади обов’язкової евакуації дітей. Зокрема пропонуються наступні правила обов’язкової евакуації дітей в умовах воєнного стану:

• здійснюється виключно з населених пунктів в місцевості, де ведуться бойові дії;
• здійснюється за супроводом щонайменше одного з батьків або особи, яка їх замінює, іншого законного представника, відмова яких не допускається;
• здійснюється за рішенням обласних військових адміністрацій, за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України та Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення; 
• проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації;
• здійснюється з оповіщенням в строк, що не перевищує 24 години від дня прийняття рішення; 
• здійснюється з розміщенням в готелях, санаторіях, пансіонатах, тощо незалежно від форми власності. Плата за проживання та за житлово-комунальні послуги протягом періоду обов’язкової евакуації не стягується.

Визначається, що рішення про обов’язкову евакуацію повинне містити інформацію про:

• строки проведення евакуації дітей;
• збірні та приймальні пункти евакуації дітей;
• спосіб проведення евакуації дітей;
• державні органи з числа органів з евакуації, їх територіальні підрозділи, які залучаються до проведення евакуації дітей;
• контактні дані уповноважених осіб приймальних пунктів евакуації дітей.

Про таке рішення, для здійснення контролю за дотриманням прав дітей в ході проведення їх обов’язкової евакуації у дводенний строк з дня його прийняття повідомляють: 

• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
• Уповноваженого Президента України з прав дитини; 
• відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей.  

Евакуація може здійснюватися за участі громадських об’єднань, до статутних завдань яких віднесені питання захисту прав дітей та/або сприяння проведенню обов’язкової евакуації населення.

Порядок проведення евакуації дітей в умовах воєнного стану, порядок їх розміщення, а також фінансування заходів з такої евакуації має бути визначений Кабінетом Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності Законом. 

На думку ініціаторів Проєкту, його прийняття обгрунтоване тим, що первинне правове регулювання евакуації дітей в умовах воєнного стану має здійснюватися на рівні закону. На користь цього висновку свідчить і те, що засади евакуації виробничих потужностей та ув’язнених осіб визначаються саме на рівні закону. Мова йде про статті 8, 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Так само законом визначаються засади евакуації населення в умовах надзвичайних ситуацій, а саме статтею 33 Кодексу цивільного захисту населення України.

В свою чергу, незважаючи на важливість сфери регулювання Законопроєкту, він носить популістичний характер. Станом на дату реєстрації даного Проєкту питання евакуації населення (в тому числі дітей) в умовах воєнного стану на такому ж рівні врегульовані в законодавчих та підзаконних актах, а саме: 

• Законі України “Про правовий режим воєнного стану”, 
• Кодексі цивільного захисту населення, 
• Постанові Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 “Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій” зі змінами;
• Постанові Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 р. № 854  “Про утворення Координаційного штабу з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану” зі змінами. 

Зміни до Постанов були внесені, зокрема  29 липня 2022 року та  07 березня 2023 року в частині евакуації дітей. Крім того в квітні 2022 року набули чинності зміни до Кодексу цивільного захисту України в частині обов’язкової евакуації населення у разі виникнення загрози збройних конфліктів.  

З огляду на це існує необхідність визначення підстав та процедур обов’язкової евакуації, в тому числі, дітей через внесення відповідних змін саме до Кодексу цивільного захисту населення. За таких умов буде забезпечено можливість евакуації дітей не тільки в умовах воєнного стану, але й при виникненні інших загроз життю і здоров’ю населення. 

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”  щодо засад обов’язкової евакуації дітей. Детальніше за посиланням.

Опис зображення: На картинці блакитного кольору ліворуч графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору. По центру текст “#ЗаконодавчаІніціатива щодо засад обов’язкової евакуації дітей в умовах воєнного стану”.

У 2018 році Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” було визначено, що  будь-які акти видані на такій території є недійсним та не створюють жодних правових наслідків. Одночасно з цим, визначалось, що зазначене не поширюється на документи, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи. Фактично, вперше була визначена передумова до запровадження адміністративної процедури реєстрації факту народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. 21 квітня 2022 року даний Закон втратив чинність та встановлено єдине нормативне регулювання тимчасово окупованих територій згідно з Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. Однак, попри чисельні звернення та напрацювання правозахисників адміністративна процедура так і не була реалізована. 

07 травня 2022 року набрали чинності зміни до ч.3 ст.9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якими на законодавчому рівні повторно закріплено та розширено можливість застосування адміністративної процедури до державної реєстрації народження, смерті, шлюбу та його розірвання. Норми закону поширюються на всі тимчасово окуповані території (далі – ТОТ). Проте станом на квітень 2023 року процес впровадження процедури органами виконавчої влади не розпочато. У Верховній Раді України зареєстровано урядовий законопроєкт №9069 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України”. Даний законопроєкт однозначно підтримується громадськістю як такий, що має невідкладно бути прийнятим. Крім того, рішення органів судової влади підкреслюють необхідність впровадження з боку Парламенту та Уряд невідкладних змін  у цій сфері.    

В даному аналізі наводяться рішення судів різних інстанцій, які не приймають до розгляду справи про встановлення фактів народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ. Як наслідок, це впливає на реалізацією майнових та немайнових прав особи. Також, в документі представлено аналіз обгрунтування відмов, основні позиції та окремі висновки судів. 

1. Рішення Верховного Суду про встановлення факту реєстрації шлюбу на ТОТ.

16 листопада 2022 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі – КЦС у складі ВС) у справі №759/1443/22 скасував попередні судові рішення (відмови про відкриття справи про встановлення факту) та направив справу для розгляду до суду першої інстанції. Справа стосувалась встановлення факту реєстрації шлюбу на ТОТ. Так, КЦС у складі ВС визначив, що попередні суди дійшли помилкового висновку про те, що Цивільно-процесуальний кодекс України не передбачає можливості встановлення судом факту реєстрації шлюбу на ТОТ. 

Водночас, Суд зазначив наступне:

• Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
• Шлюб, укладений на ТОТ був недійсним і не створював юридичних наслідків, а тому у особи не було іншої можливості підтвердити факт реєстрації шлюбу, аніж звернутися до суду із заявою про встановлення юридичного факту.
• На час звернення до суду та вирішення питання про відкриття провадження вказані дії неможливо було здійснити в позасудовому порядку.

В свою чергу, скасовані судові рішення були мотивовані тим, що заява про встановлення факту реєстрації шлюбу на ТОТ органами, які не мали на це відповідних повноважень, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з неможливістю встановлення таких фактів у судовому порядку. Суд першої та апеляційної інстанції на підтвердження своїх позицій звертали увагу на  роз`яснення, викладені у п.1. Постанови Пленуму ВС України №5 від 31.03.1995 року. Відповідно до них в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

• згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки. Тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
• чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
• заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
• встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

2. Судові рішення про необхідність впровадження адміністративної процедури. 

В Єдиному державному реєстрі судових рішень за період від 07 травня 2022 року по 13 квітня 2023 року ми знайшли близько 600 ухвал у справах про встановлення фактів народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ із:

• відмовами у відкритті провадження у справі;
• залишенням заяв без руху;
• закриттям провадження у справі.

Переважна більшість таких ухвал прийняті після проголошення рішення КЦС у складі ВС.   

Позиція судів, які не приймають до розгляду справи про встановлення фактів народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ полягає в наступному:

• Справи про встановлення фактів народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ, належали б до юрисдикції суду якби:

• заявник не мав іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення: Київський районний суд м. Одеси справа №947/8819/23, Московський районний суд м. Харкова, справа №643/1119/23;  
• чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів: Солом`янський районний суд м. Києва, справа №760/6159/22, Комунарський районний суд м. Запоріжжя, справа №333/979/23.

Разом з тим, визначається, що звернення до суду з заявою про встановлення фактів народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ є передчасним (наприклад, рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/2945/23, рішення Мостиського районного суду Львівської області у справі №448/527/23) оскільки:

• відповідно до чинного законодавства наявна можливість здійснити державну реєстрацію народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ в будь-якому органі державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, справа №607/5316/23;
• станом на теперішній час законодавством визначено позасудовий порядок підтвердження факту народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ: Оболонський районний суд м. Києва, справа №756/9086/22. 

При цьому, Лист-роз’яснення КЦС у складі ВС від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації  актів цивільного стану більше не застосовується, оскільки містить методичні рекомендації, виходячи з норм діючого на той час законодавства та без урахування відповідних змін у законодавстві після 07 травня 2022 року, а отже не враховується: Франківський районний суд м. Львова, справа №465/6598/22. Також, у разі відмови компетентного органу у проведенні державної реєстрації народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу, така відмова (бездіяльність) може бути оскаржена в адміністративному порядку:  Київський районний суд м. Одеси, справа №947/4134/23.

В контексті питання, що розглядається особливу увагу слід звернути на окремі ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в справах №344/3090/23, 344/2028/23. Так, відділ ДРАЦСу м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовив у проведенні державної реєстрації смерті посилаючись на ч.1 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” та невідповідність свідоцтва про смерть формі визначеній МОЗ України згідно Наказу №545. Франківський міський суд Івано-Франківської області в окремих ухвалах вказав, що застосування органами ДРАЦСу норм Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” без одночасного врахування вимог ч.3 ст.9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, перешкоджає своєчасному захисту заявників у встановленому порядку державної реєстрації смерті близьких чи рідних їм людей та створює формальний підхід державних органів до громадян у воєнний час. Суд відреагув на зазначені порушення процесуальним засобом впливу – окремими ухвалами суду, які необхідно довести до відома керівника Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язав надати суду протягом одного місяця інформацію щодо належного реагування та проведення необхідного роз`яснення відповідним органам ДРАЦСу.

3. Висновки

• Станом на середину квітня 2023 року помічається тенденція збільшення  кількості судових рішень, які виключають можливість встановити факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві. 

Суди в своїх рішеннях звертають увагу на наявність законодавчих підстав здійснити державну реєстрацію в будь-якому органі державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». А також, апелюють до положення статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою визначається, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

• Судами зазначається те, що у разі відмови компетентного органу у проведенні державної реєстрації народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу, така відмова (бездіяльність) може бути оскаржена в адміністративному порядку. 

Маємо констатувати, що тенденція переходу від цивільного до адміністративного судочинства матиме негативні наслідки для всього процесу встановлення фактів, що мають юридичне значення та відбулись на ТОТ. Діяльність адміністративних судів заснована на дещо інших принципах, ніж ті, що існують у цивільному судочинстві. З позиції адміністративного судочинства органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відсутність чіткої адміністративної процедури може стати обґрунтуванням для визнання відмов (бездіяльність) у проведенні державної реєстрації народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу правомірними. В такому разі це унеможливлює підтвердження  фактів народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ.

Таким чином, врегулювання питання на законодавчому рівні та впровадження дієвої адміністративної процедури має визначатись одним з пріоритетних заходів держави. Безпосередньо від цього залежить можливість реалізації особою своїх прав. Також, фіксація державою фактів народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу вже сьогодні має важливе значення при формуванні політики щодо подолання наслідків війни.

З кінця 2022 року на робочих зустрічах з представниками влади ми озвучували проблему, яка виникла у внутрішньо переміщених осіб щодо отримання електронного пенсійного посвідчення.

Наприкінці березня ми письмово зверталися до влади з проханням вирішити  проблему оформлення пенсійного посвідчення для внутрішньо переміщених осіб та припинити порушення прав ВПО. 

«В своєму зверненні ми попросили владу терміново вирішити питання з електронними  пенсійними посвідченнями, які АТ “Ощадбанк” перестав випускати з початку повномасштабного вторгнення. Ми також наголосили, що потрібно взагалі прибрати дискримінаційну практику, коли пенсіонери – переселенці, що перемістилися до 24 лютого 2022 року, можуть отримувати виплати лише через мережу «Ощадбанку». На жаль, в державній політиці існує розділення на переселенців, які перемістились до та після 24 лютого 2022 року. На нашу думку, цього не повинно бути», – Тетяна Дурнєва.

Справа в тому, що після 24 лютого 2022 року було припинено випуск електронних пенсійних посвідчень для внутрішньо переміщених осіб. Нагадаємо, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” ВПО, які перемістилися до 24 лютого 2022 року, мають отримувати саме  електронні пенсійні посвідчення. Такі посвідчення одночасно є платіжними картками. 

На практиці, без посвідчення люди не могли скористатися тими правами та можливостями, які отримують пенсіонери. Наприклад, правом на безоплатний проїзд у пасажирському транспорті, пільги на придбання лікарських засобів в аптеках, або отримання ліків безкоштовно.

І ось сталося! 7 квітня Уряд прийняв Постанову №325. Нарешті вона вже опублікована на Урядовому порталі. Постанова скасовує на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування пункт про видачу виключно електронних  пенсійних посвідчень. Крім того, Пенсійний фонд має забезпечити оформлення пенсійних посвідчень ВПО, яким призначено пенсію, за їх зверненням відповідно до порядку, визначеного правлінням Пенсійного фонду України.

Тобто тепер пенсіонери – ВПО, які перемістилися до 24 лютого 2022 року, зможуть отримати паперові пенсійні посвідчення.

Опис зображення: На картинці світло-зеленого кольору по центру текст: “Результати роботи правозахисників:” Нижче на жовтому фоні текст “Уряд відновив можливість отримувати паперові пенсійні посвідчення для ВПО”. В нижньому лівому куті фото чоловіка похилого віку, в правому верхньому куті – жінки похилого віку.

У новому епізоді ВпливовогоПодкасту у нас в гостях Тетяна Дурнєва, Голова Правління ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», експертка з адвокації.

Життя Тетяни – це систематичні зміни та покращення світу навколо себе. До 2014 року Тетяна мешкала у Донецьку. Там вона займалась незалежним спостереженням за виборами та проводила авдокаційні кампанії, зокрема, домоглася заборони куріння на стадіоні “Донбас Арена” та інших в громадських місцях. Коли Таня переїхала в мікрорайон біля так званого «перехрестя смерті», на якому регулярно ставалися аварії, вона домоглася прийняття міської програми з безпеки дорожнього руху та встановлення світлофорів. Коли Тетяна пересіла з авто на велосипед, то вже за рік в Донецьку була прийнята концепція розвитку велоінфраструктури та з’явилися перші велодоріжки. Коли після переїзду з Донецька Тетяна не змогла проголосувати на виборах, вона запустила адвокаційну кампанію “Кожен голос впливає” і переселенці отримали право голосу у нових громадах.

Історія Тетяни – це серія успішних адвокаційних кампаній. В цьому епізоді ми згадали про кілька з цих кампаній, а також поговорили про: 

• Багатошаровість адвокації;
• Чому сниться Президент Зеленський;
• Як познайомитися з сусідами після переїзду.

Корисні посилання: 

• Про адвокаційну кампанію #КоженГолосВпливає, яку визнано “Адвокаційною кампанією року”.
• “Донецькі таємниці: маленькі секрети великих адвокаційних кампаній”

Опис зображення: На картинці ліворуч зверху текст: “створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. Тетяна Дурнєва”. Ліворуч знизу текст: “про велодоріжки у Донецьку, адвокацію та особисту мотивацію змінювати світ”. Праворуч розміщене фото Тетяни.

P.S. Наші подкасти, на жаль, наразі не мають повної текстової версії. Ми приносимо свої вибачення та будемо прагнути в найближчому майбутньому виправити цю ситуацію.

• Anchor
• Apple Podcasts
• Google Podcasts
• YouTube

В даній брошурі ми ділимося секретами успішної адвокації та надаємо опис конкретних дій на прикладі трьох кампаній, які були ефективними в Донецьку в 2007-2014 роки. Ми свідомо описуємо деякі подробиці кожного проекту, місцями цитуємо наші меседжі та слогани, тому що ми не проти, щоб ви використовували наші напрацювання у своїй успішній діяльності!

Щиро віримо, що наш досвід стане в нагоді активістам громадських організацій, ініціативним групам громадян та просто всім, хто вірить, що «невеличкій групі вдумливих людей цілком під силу змінити світ»**.

Завантажити в форматі PDF

Дана публікація здійснюється в рамках проекту «Демократизація, права людини і розвиток громадянського суспільства», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2013-2016рр.

Погляди та висновки, висловлені у цій публікації, належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.

* Бенефіціар (від фр. benefice — прибуток, користь) – одержувач визначених вигод, що виникають у результаті реалізації
проекту.
** Невеличкій групі вдумливих та ініціативних людей цілком під силу змінити світ. Зазвичай зміни так і відбуваються. Маргарет Мід

06 квітня 2023 року до Верховної Ради внесено Проєкт Постанови про щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році. 

Цьогорічна доповідь є особливою, бо зумовлена викликами, які постали перед Україною під час широкомасштабної війни. Документ ґрунтується на аналізі 42 485 звернень громадян України та вжитих заходів реагування. Оскільки наслідками російської агресії є значна кількість постраждалих цивільних громадян, то у центрі уваги доповіді знаходиться захист таких осіб. 

Зі свого боку ми пропонуємо ознайомитися із деякими рекомендаціями, які потрібно врахувати для поліпшення стану забезпечення прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. 

Так, на думку Омбудсмена, необхідно: 

• визначити на законодавчому рівні правовий статус осіб, які постраждали від збройної агресії, включно із термінологією; 
• здійснити категоризацію осіб, постраждалих від збройної агресії; 
• визначити механізм відшкодування завданої шкоди, включно з реституцією, компенсацією, реабілітацією, сатисфакцією та гарантіями неповторення;
• створити механізм збору та верифікації даних про цивільних осіб, яких було примусово переміщено на тимчасово окуповану територію (надалі – ТОТ) України чи депортовано до РФ;
• опрацювати алгоритм повернення дітей, які були депортовані на територію РФ та/або Республіки Білорусь; 
• визначити механізм взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування із забезпечення соціального захисту дітей після повернення;
• впровадити механізм пенсійного забезпечення осіб з ТОТ АР Крим та м. Севастополь;
• скасувати проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб (надалі – ВПО);
• вжити заходів щодо розробки та затвердження Державної цільової програми забезпечення житлом ВПО; 
• запровадити механізм визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання випускників з ТОТ України, які почали здобуття вищої та професійно-технічної освіти на тимчасово окупованій території незалежно від дати початку тимчасової окупації відповідної території;
• розробити та затвердити Програму комплексної соціально-психологічної реабілітації дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів на 2023–2028 роки. 

Це невелика частина рекомендацій озвучена Уповноваженим ВР України з прав людини до Парламенту, Уряду, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Кожна з них є нагальною та потребує безумовного реагування зі сторони тих кому вони адресовані. 

Детальніше із щорічною доповіддю Уповноваженого ВР України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році можна ознайомитися за посиланням: https://ombudsman.gov.ua/report-2022/. 

Проєкт Постанови про щорічну доповідь Уповноваженого ВР України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41703 

Опис зображення: На картинці на кораловому тлі схематичне зображення будівлі Верховної Ради України. Посередині праворуч логотип Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору.  Від центру і до низу картинки на жовтому фоні текст чорного кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році”.

З 30 березня по 1 квітня наша команда разом з партнерськими організаціями з різних куточків країни, провели сесію стратегічного планування.

Метою зустрічі було поділитися останніми напрацюваннями в сфері захисту прав людини, визначити нові напрямки роботи та підготували план на наступні кілька років.

В перший день ми працювали над портретом нашої правозахисної коаліції. Знайомились з новими організаціями, створеними переселенцями після лютого 2022 року.

Ми разом ділились викликами та досягненнями Року Незламності, провели аналіз поточної ситуації в сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб, працювали над візією та місією нашої коаліції. За результатами першого дня роботи були визначені основні напрямки роботи та стратегічні цілі коаліції.

Другий день сесії майже повністю був присвячений роботі з представниками влади. Разом ми шукали спільні точки дотику в нашій діяльності. Головним завданням було визначити проблеми, над вирішенням яких влада та громадськість могли б працювати як надійні партнери. 

Третій день був присвячений підведенню підсумків та творчості. Кілька годин кожен та кожна з присутніх присвятили живопису. Команда Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» дякує  нашим партнерам та донорам за таку можливість.

• 

• 

• 

• 

• 

Цей захід проведений за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії.

Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.

Опис відео: 

У двохвилинному відео представлена нарізка кадрів з того, як проходила Стратегічна сесія. Впродовж першої хвилини можна побачити, як учасники та учасниці обговорювали важливі питання, працювали в групах, нотували свої напрацювання на фліпчарті, представляли свої напрацювання та дискутували в загальному колі. Друга хвилина – це про відпочинок та творчість.

Тут показані руханки, короткі фрагменти діалогів між учасниками та учасницями, під час яких вони посміхалися. Також у відео ми показали, як проходила творча частина заходу, коли всі мали змогу відтворити на холсті картину заходу сонця на маковому полі, де здалека видно гори.

Останні 20 секунд – послідовна зміна кадрів з подякою донорам, логотипом “ГРУПИ ВПЛИВУ” та хештегом #МаюВплив, а також дисклеймером.

У березневих новинних плітках Марія та Вікторія обговорили:

• додаткові виплати для переселенців через портал єДопомога;
• експериментальний проєкт з надання соціальних послуг переселенцям у державних санаторіях;
• гранти від держави на створення або розвиток власного бізнесу;
• механізм компенсації за пошкоджене та знищене житло.

Більше інформації у нашому бюлетені – https://www.vplyv.org.ua/archives/7447

Хочете отримувати якісну інформацію, аналітику, корисні контакти в сфері прав ВПО? Залиште адресу своєї електронної пошти тут https://forms.gle/RvUGooA1Ryz79oZn8

Anchor – https://bit.ly/3GwNval

Apple Podcasts – https://apple.co/36uDDPE

Google Podcasts – https://bit.ly/3L0aQ4g

YouTube – https://youtu.be/sPQ-xMKsqWA

Опис зображення: На картинці зверху ліворуч текст “Створено «ГРУПОЮ ВПЛИВУ» Вікторія Золотухіна. Марія Красненко”. По центру фото ведучих. Внизу ліворуч текст “Новинні плітки за березень”.

В п’ятницю, 7 квітня, Уряд схвалив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. Це надзвичайно важливий документ, який має на меті зниження впливу негативних наслідків внутрішнього переміщення, зумовленого збройною агресією проти України.

Стратегія передбачає механізми реагування держави на виклики внутрішнього переміщення на всіх етапах, від евакуації до повернення переселенців до попереднього місця проживання та їх реінтеграції.

Основними цілями документу є:

• Реагування держави на виклики внутрішнього переміщення.
• Безпечна евакуація громадян із небезпечних районів і задоволення їхніх гуманітарних потреб.
• Адаптація ВПО на новому місці проживання.
• Інтеграція та розвиток ВПО у приймаючих територіальних громадах.
• Підтримка безпечного повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції.

Більше про мету та завдання Стратегії за посиланням – https://www.vplyv.org.ua/archives/7347

Ми особливо раді схваленню Стратегії, бо однієї зі співавторок проєкту цього документу є наша юристка, Марія Красненко.

“Даний документ є надзвичайно важливою декларацією позиції держави щодо внутрішнього переміщення. Разом з тим, одночасно з самою Стратегією прийнято операційний план на її виконання. Саме він передбачає конкретні дії влади, що важливо – на всіх рівнях, для досягнення відповідних показників. Попереду нас всіх чекає багато роботи, оскільки сам документ без консолідованих дій, в тому числі з залученням громадськості, нічого не буде вартим. Тому закликаю долучатись до реалізації на всіх рівнях, в тому числі працювати з місцевою владою.”, – Марія Красненко.

Розгорнута стаття на тему Стратегії буде згодом опублікована на нашому сайті.

Нещодавно в Парламенті зареєстровано Проєкт Постанови про звернення до Кабінету Міністрів України стосовно удосконалення засад формування державної політики щодо громадян України, які були вимушені покинути державу внаслідок бойових дій (реєстраційний номер 9115). 

Верховна Рада України доручає Кабінету Міністрів здійснити низку дій у сфері формування та реалізації державної політики в зазначеній сфері: 

• створити Координаційний штаб з питань повернення в Україну громадян України, які були вимушені покинули державу внаслідок бойових дій (далі – Координаційний штаб), як координуючий орган. На створення Координаційного штабу відведено три місяці з моменту прийняття постанови. 
• залучити до діяльності Координаційного штабу народних депутатів, представників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що формують та/або реалізують державну політику у суміжних сферах, міжнародних партнерів України, представників органів місцевого самоврядування, представників громадянського суспільства;
• за поданням Координаційного штабу схвалити довгострокову стратегію та план дій на її виконання.

Координаційний штаб планують створити при Кабінеті Міністрів України. Водночас, створення Координаційного штабу, фактично, дублюватиме окремі повноваження Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, які визначені відповідним Положенням. Зазначене призвело до пропозиції Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин запропонувати свою редакцію звернення. Таким чином доручення Кабінету Міністрів в оновленій редакції стосується:  

розроблення та схвалення довгострокової стратегії державної політики щодо захисту прав та інтересів громадян України, які зазнали негативних наслідків збройної агресії та вимушено перебувають за кордоном (далі – Стратегія);

розроблення та схвалення плану реалізації Стратегії із визначенням у ньому пріоритетних завдань і заходів, що сприятимуть поверненню з-за кордону громадян України.

Проєкт Постанови про звернення до Кабінету Міністрів України стосовно удосконалення засад формування державної політики щодо громадян України, які були вимушені покинути державу внаслідок бойових дій за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41546?fbclid=IwAR2qR9BPm8unrPSUVqcOU7HZCyOXQ4E9P1lRgXxonlGGDLhPvNijZFsANmM. 

Опис зображення: На картинці блакитного кольору ліворуч графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору. По центру текст “ЗаконодавчаІніціатива щодо громадян України, які були вимушені покинути державу внаслідок бойових дій”.