22 травня 2023 року набуде чинності Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” за № 2923-IX (далі – Закон).

Цей документ прийнято з метою встановлення механізму компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна через військову агресію Російської Федерації (далі – РФ) та збору інформації для майбутніх позовів України. Для реалізації положень Закону Уряд повинен затвердити план заходів та прийняти відповідні рішення, які необхідні для реального запуску абсолютно нових процесів, вперше закріплених на найвищому нормативному рівні. Оскільки врегульовані Законом питання є надзвичайно важливими нижче пропонується короткий аналіз основних його положень та прогалин, які потребують подальшого врегулювання аби визначення.

1. Компенсація надається за пошкоджені (такі, що можуть бути відновлені) та знищені (стали непридатними і їх відновлення неможливе) об’єкти житлової інфраструктури. Перелік таких об’єктів є виключним, а саме:

• квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки; 

а також

• об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки).
• складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

На момент їх пошкодження мали бути зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції. Щодо об’єктів мало бути отримано право на виконання будівельних робіт.

Важливо! Компенсація не поширюється на нежитлову нерухомість, транспортні засоби, предмети побуту. 

2. Компенсація надається за пошкоджене або знищене житло починаючи з 24 лютого 2022 року, тобто від дати повномасштабного вторгнення.

Важливо! Не передбачає компенсацію постраждалим від початку збройної агресії проти України, тобто періоду з 19 лютого 2014 року по дату повномасштабного вторгнення; 

3. Компенсація надається фізичним особам – громадянам України, а саме:

• власникам та їх спадкоємцям;
• замовникам будівництва та їх спадкоємцям;
• власникам спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особам, які сплатили часткову ціну такого об’єкта;
• особам, які здійснили інвестування/фінансування будівництва та їх спадкоємцям;
• членам житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього.

Важливо! Отримати компенсацію не можуть особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції”, особи, які мають судимість за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, а також  їх спадкоємці.   

Компенсація також надається окремим категоріям юридичних осіб, а саме: 

• ОСББ, 
• управителі багатоквартирних будинків,
• житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, 
• особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”. 

Важливо! Компенсація не надається юридичним особам – власникам житлової інфраструктури, юридичним особам, які набули право на отримання компенсації в процесі врегулювання кредитних відносин. Також, не поширюється на інші категорії фізичних осіб, які законно перебувають на території України, зокрема іноземців, осіб без громадянства;

В свою чергу, Закон передбачає можливість Уряду в Порядку надання компенсації за пошкоджене/знищене майно (який має бути затверджений) визначати додаткові категорії осіб. Наразі не є зрозумілим, як зазначене може бути реалізовано на практиці з огляду на положення Закону і його вищу юридичну силу.  

3. Компенсація надається за умови, що пошкоджене або знищене житло не знаходилося на тимчасово окупованій території України на дату повномасштабного вторгнення. 

Передбачено, що норми Закону не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що станом на 24 лютого 2022 року знаходилися на тимчасово окупованій території (далі – ТОТ). Визначається, що ТОТ є території відповідно до положень Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. 

Разом з тим, слід враховувати, що до дати повномасштабного вторгнення тимчасово окуповані території визначались двома різними нормативно-правовими актами. Вищезгаданий Закон стосувався АР Крим та м. Севастополь. Закон України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”  – частини Донецької та Луганської області відповідно. 

Водночас, норми про компенсаційний механізм не містять застережень про те, яке із формулювань ТОТ має застосовуватись. Таким чином, правова невизначеність може призвести до неможливості отримання компенсації за знищенні або пошкодженні об’єкти житлової інфраструктури, розташовані на окремих частинах Донецької та Луганської областей.

4. Рішення щодо компенсації приймається Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти. 

Рішення про надання або відмову в наданні компенсації, наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації прийматимуться Комісіями з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти (далі – Комісії). Такі комісії мають бути утворені виконавчим органом відповідної ради, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією (далі – виконавчі органи). 

Зазначається, що правовий статус Комісії це консультативно-дорадчий орган. Примірне положення про Комісію має бути затверджене Урядом. Таким рішенням можуть бути мінімізовані недоліки, допущені в нормах Закону, які регулюють діяльність Комісії. Серед яких:   

• відсутність правової визначеності щодо утворення Комісії. 

Згідно зі ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Таким чином, Закон допускає можливість створення Комісії не лише актом виконавчого комітету відповідної ради, але і рішенням будь-якого її відділу чи управління; 

• консультативно дорадчий статус Комісії. 

Рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів надання публічних послуг, пов’язаних з виконанням Закону, можуть бути оскаржені до суду (ст. 11 Закону). Поточний статус не дає чіткого розуміння, до якої саме категорії осіб, зазначених в ст. 11 відноситиметься Комісія та хто виступатиме відповідачем при оскарженні її рішень; 

• відсутність вимог до осіб, які можуть бути членами Комісії, їх правового статусу, умов щодо суб’єктів внесення кандидатур для включення до складу Комісії, обмежень визначених Законом України “Про запобігання корупції” стосовно членів Комісії, а також механізмів забезпечення прозорості роботи Комісії. 

Всі ці зауваження висловлювалися Національним агентством з питань запобігання корупції у Висновку антикорупційної експертизи щодо проєкту Закону. Проте вони не були враховані при доопрацюванні Закону. Як наслідок, такі прогалини можуть зумовити низку негативних наслідків, зокрема певні корупційні ризики та підвищення кількості помилкових рішень. Зазначене спричинятиме порушення прав громадян і збільшення судових спорів.

5. Компенсація надається у різні способи в залежності від того чи об’єкт є пошкодженим чи знищеним. Також, до уваги враховується суб’єкт звернення.

Так, за пошкоджені об’єкти нерухомого майна компенсація надається у вигляді:

• ремонтних робіт, у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт);
• надання будівельної продукції для виконання таких робіт.

Порядок надання має бути визначено Урядом. Станом на початок травня 2023 року такий документ не прийнято.  

За знищені об’єкти нерухомого майна компенсація надається у вигляді:

• надання грошових коштів
• фінансування придбання з використанням житлового сертифікату. 

Порядок надання має бути визначено Урядом. Станом на початок травня 2023 року такий документ не прийнято.  

В свою чергу, положення Закону чітко визначають умови надання кожного з цих видів компенсації. Так, грошові кошти:

• надаються для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. 
• надаються шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання
• мають бути використані для фінансування будівництва.

Важливо! Наразі не встановлено строк їх використання. На такі кошти не може бути звернено стягнення та накладено арешт.

Житловий сертифікат:

• надається для придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку, включно із інвестуванням/фінансуванням їх будівництва;
• може бути наданий в електронній(засобами Порталу Дія або на адресу електронної пошти) або у паперовій формі (на поштову адресу у разі подання заяви у паперовій формі та відсутності електронної пошти);
• використовується шляхом звернення до визначеної Урядом юридичної особи.

Важливо! Наразі строк використання сертифікату – п’ять років з моменту видачі. Сертифікат може бути використаний лише власником або його спадкоємцем. 

Придбана за сертифікатом нерухомість не може бути відчужена протягом п’яти років. 

Слід звернути увагу, що окремим отримувачам компенсації надається можливість обрати спосіб. Так, компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача – одним із зазначених вище способів. При цьому, компенсація за знищену квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, складову частину об’єкта будівництва (квартиру, інше житлове приміщення в будівлі), що після прийняття в експлуатацію є самостійним об’єктом нерухомого майна, надається виключно шляхом видачі житлового сертифікату. 

Як бачимо, з невідомих причин, Закон передбачає більш жорсткі умови для тих, хто отримав житловий сертифікат. Водночас, Закон не визначає строків протягом яких буде надано компенсації.  

6. Закон не встановлює чіткий розмір компенсації. 

Розмір компенсації буде розраховуватись індивідуально в кожному окремому випадку виходячи із загальної площі та вартості одного квадратного метра площі. У Законі не міститься методологія обчислення вартості одного квадратного метра. Методологія має бути визначена підзаконним актом. Станом на початок травня 2023 року такий документ не прийнято  

7. Порядок отримання компенсації складається з трьох основних етапів, а саме подання та розгляду заяви, прийняття рішення. 

Етап 1: подання заяви. Об’єкт обов’язково має бути внесений в Реєстр пошкодженого чи знищеного майна. Це ключова норма для всіх видів компенсації. Заяви на отримання компенсації можна подати під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його завершення. 

Якщо об’єкт було пошкоджено/знищено внаслідок замінування чи розмінування після завершення воєнного стану, то заяви можна буде подати до трьох років з моменту такого завершення. Заяву можна подавати незалежно від місця реєстрації/декларації місця проживання заявника або місця розташування пошкодженого/знищеного об’єкту: 

• онлайн через портал “Дія”;
• в паперовій формі через Центри надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Етап 2: розгляд заяви. Строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання. Строк може бути продовжено ще на 30 календарних днів. Продовження можливе у разі, якщо об’єкт знаходиться на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій. 

Також, Комісія може зупинити розгляд заяви, якщо:

• не подано або подано не в повному обсязі документи (відомості);
• наявні документально підтверджені відомості про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення злочину проти основ національної безпеки України.

Разом з тим, порядок отримання Комісією таких відомостей чинним законодавством не визначено. Отримання інформації з публічних джерел не зможе забезпечити рівний підхід.

Етап 3: прийняття рішення. Прийняте за результатом розгляду рішення протягом 5 календарних днів має погодити виконавчий орган. У разі незгоди рішення може бути оскаржене в суді.  

8. Реалізація положень Закону потребує розробки та затвердження ряду нормативно-правових актів. 

Кабінет Міністрів протягом двох місяців з дня опублікування Закону (23 лютого 2023 року) має забезпечити прийняття таких рішень. До такого переліку відносяться:

• Порядок надання компенсації за пошкоджене/знищене майно;
• Примірне положення про Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації;
• Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
• Порядок електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем; 
• Порядок надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна; 
• Порядок укладення договору про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до РФ щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна;
• Порядок надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна.

Водночас станом на початок травня 2023 року затвердженим є лише Порядок компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною  агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”.  

Висновки та загальні рекомендації:

Визначення компенсаційного механізму на законодавчому рівні є позитивною та очікуваною ініціативою з боку держави. В свою чергу, слід констатувати наявність ряду неузгодженостей та прогалин лише на нормативному рівні. На практиці, таких проблемних моментів може бути виявлено ще більше. Вони вимагатимуть оперативного додаткового врегулювання. 

В свою чергу, вже зараз необхідним є розширення компенсаційного механізму в частинах щодо: 

• знищеного/пошкодженого внаслідок збройної агресії проти України майна починаючи з 2014 року; 
• суб’єктів, які мають право отримати компенсацію (зокрема іноземців та осіб без громадянства), а також можливого порушення принципу верховенства права щодо відмови особам, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України. Оскільки, не всі санкції статей даного розділу містять таке кримінальне покарання як конфіскація майна.  

Необхідним є визначення статусу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти з метою забезпечення можливості оскарження рішень в суді. Також, усунення потребують потенційні корупційні ризики. Наразі законодавством не передбачено механізму отримання Комісією даних щодо осіб яким вручено підозру за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України. 

Ефективна робота механізму буде залежати від тих порядків та процедур, які додатково мають бути встановлені Кабінетом Міністрів України. Наразі, попри встановлені двомісячні строки, затвердженим є лише один з необхідних порядків. 

Одночасно з цим, держава вже сьогодні має розпочати процес пошуку рішень щодо іншого майна (транспортних засобів, побутових речей тощо), які були знищені або пошкоджені внаслідок збройної агресії проти України. Ряд таких ініціатив вже зареєстровано в Парламенті. 

Аналіз підготовлено ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому аналізі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.

Після початку збройної агресії проти України в 2014 році особливо гостро постало питання державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на окупованих територіях (зокрема фактів народження та смерті).

Більше 200 тисяч дітей, народжених з 2015 по 2022 роки на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей, не мають свідоцтв про народження.

З метою забезпечення підтвердження цих фактів у 2016 році була запроваджена спрощена судова процедура. Так, лише після ухвалення рішення суду в порядку окремого провадження громадяни України можуть отримати в органі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) свідоцтво про народження чи смерть особи.

Для жителів тимчасово окупованих територій діють:

• спрощена  судова процедура – для встановлення фактів народження і смерті особи;
• судова процедура – для встановлення фактів реєстрації шлюбу  чи розірвання шлюбу.

Однак єдина можлива на сьогодні судова процедура встановлення фактів народження фізичної особи та смерті не в змозі забезпечити успішний рівень реінтеграції населення тимчасово окупованих територій. 

Всього за період з 2016 до кінця 2022 на підставі рішень суду було видано більше 55 тисяч свідоцтв про народження та 101 тисяч свідоцтв про смерть, які відбулися в окупації.

Особливо гостро це питання постало після початку широкомасштабної збройної агресії проти України і обмеження виїзду українців з окупованих територій. 

Як наслідок, незадокументовані особи зазнають перешкод у доступі до освіти, медичного та соціального захисту тощо. В умовах воєнного стану вони не можуть отримати навіть гуманітарну допомогу.

Тривалий час міжнародні та національні організації виступають за необхідність забезпечення адміністративної (позасудової) процедури підтвердження актів цивільного стану, що відбулися в окупації. Відтак за ініціативи Міністерства юстиції України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в березні 2023 року був зареєстрований проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами” (№ 9069). 

Законопроєкт № 9069 пропонує:

• запровадити позасудову процедуру визнання та підтвердження державою актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій території (народження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу);
• передбачити спрощений  судовий порядок встановлення фактів  реєстрації шлюбу та розірвання шлюбу, що відбулись в тимчасовій окупації (для складних випадків);
• забезпечити надання закордонними дипломатичними установами України послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з використанням Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
• передбачити можливість перереєстрації актів цивільного стану, що були зареєстровані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України;
• закріпити принцип екстериторіальності щодо подачі документів, тобто можливість людині звернутись до будь-якого органу  ДРАЦС, у тому числі в електронному вигляді, а також скоротити строки розгляду окремих заяв.

Ухвалення законопроєкту № 9069:

• дозволить збільшити кількість реєстрацій актів цивільного стану, які відбулися під час окупації;
• cуттєво розвантажить суди;
• забезпечить доступ громадян України до реалізації прав та свобод (право на освіту, медичне обслуговування, соціальний захист, сімейні та спадкові права тощо);
• зменшить ризики безгромадянства для мешканців окупованих територій;
• дозволить мати апробовану процедуру верифікації сотень тисяч актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованих територіях;
• cприятиме успішній реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій;
• створить умови для оперативного отримання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому з органів ДРАЦС, у тому числі і за кордоном, незалежно від місця проживання або перебування особи;
• забезпечить можливість перереєструвати в Україні акти цивільного стану, зареєстровані в іноземних органах країни перебування, та  отримати документи українського зразка.

Ми звертаємось до народних депутатів України з проханням підтримати законопроєкт № 9069.

Детальніше в інфографіці

• 

• 

• 

• 

• 

• 

15 квітня 2023 року набули чинності зміни щодо  призначення пенсій особам, які проживають або проживали на тимчасово окупованій території або території ведення бойових дій.  Відтепер на період дії воєнного стану та три місяці після його завершення пенсія призначатиметься таким особам незалежно від дати звернення, а саме:

• за віком – з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;
• по інвалідності – з дня встановлення інвалідності;
• у зв’язку з втратою годувальника – з дня, що настає за днем смерті годувальника;
• за вислугу років – з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Зміни поширюються на осіб, які проживають або проживали на тимчасово окупованій території незалежно від дати початку окупації. Однак, це не стосується людей, які мали звернутися за призначенням пенсії до 24 лютого 2022 року.

Зазначені зміни однозначно спрямовані на забезпечення інтересів людей, які проживають/проживали в тимчасовій окупації чи зоні ведення бойових дій. Адже такі люди з незалежних від них причин не можуть вчасно звернутись до органів Пенсійного фонду України, в тому числі через їх веб-портал. Причинами цього є як труднощі або неможливість виїзду, так і відсутність спроможностей (необхідної техніки, поганий зв’язок, відсутність кваліфікованого електронного підпису тощо). 

За можливості рекомендуємо не відкладати звернення за призначенням пенсії. Наразі не передбачено окремого порядку щодо здійснення виплати накопичених сум пенсії за цей період. Після призначення пенсії її нарахована сума має бути включена у документи для виплат не пізніше одного місяця. Разом з тим, практика виплати недоотриманих сум пенсії  для внутрішньо переміщених осіб свідчить про можливість застосування окремих порядків, зокрема у разі обмеженого фінансування. За таких умов виплата сум пенсій може бути розтягнута. 

Звернемо вашу увагу на те, що звернутись за призначенням пенсії можна через портал електронних послуг Пенсійного фонду. Сервіс надається для застрахованих осіб, які авторизувалися на порталі за кваліфікованим електронним підписом (КЕП). КЕП можна отримати дистанційно через ряд банків (таких як “Приватбанк”, “Пумб”, “Укргазбанк”, “Укрсиббанк”, якщо ви є його клієнтом і користуєтесь онлайн сервісами), а також за допомогою “Дія. Підпис”. З огляду на це, закликаємо скористатись такою можливітю для забезпечення виплат Вам передбачених пенсійних виплат. 

Посилання: 

• Закон України “Про внесення зміни до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії” доступний за посиланням.
• Заява на призначення пенсії на порталі електронних послуг Пенсійного Фонду України доступна за посиланням.

Опис зображення: На картинці в лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ світло-жовтого кольору на темно-синьому фоні. В лівому нижньому куті графічне зображення терезів на світло-жовтому фоні. По центру на світло-жовтому кольорі хештег #ЗаконодавчіЗміни. Нижче на темному фоні текст “щодо пенсійного забезпечення людей, які проживають або проживали на тимчасово окупованій території, територіях бойових дій”.

Стратегічні рішення

Уряд схвалив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року

Стратегія має на меті зниження впливу негативних наслідків внутрішнього переміщення, зумовленого збройною агресією проти України. Вона передбачає механізми реагування держави на виклики внутрішнього переміщення на всіх етапах: від евакуації до повернення переселенців до попереднього місця проживання та їх реінтеграції.

Джерело

Зміни у плані заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму

План заходів з реалізації Стратегії актуалізували, враховуючи умови воєнного стану та того факту, що звільнення півострова може відбутися вже найближчим часом. Серед іншого в план включили нові заходи, наприклад, формування резерву працівників для комплектування судових, правоохоронних, державних органів, створення військової адміністрації для діяльності на території АР Крим.

Джерело

Евакуація

На Житомирщині створені додаткові безкоштовні місця компактного проживання для евакуйованих із Донецької області

Крім житла, евакуйованим громадянам одразу після прибуття надають гарантовані від держави грошові виплати, забезпечують гуманітарною допомогою. Також надається медична і психологічна допомога тим, хто цього потребує. Докладніше з інформацією про безкоштовну евакуацію до Житомирської області можна ознайомитися за посиланням.

Джерело

Оголошено примусову евакуацію дітей у 21 населеному пункті Донецької області

Евакуюють 126 дітей із тих населених пунктів, де безпекова ситуація залишається критичною. Примусова евакуація здійснюється у супроводі одного з батьків або ж законного представника. Крім того, місцева влада продовжує працювати над евакуацією тяжкохворих та осіб з інвалідністю.

Джерело

Соціальні виплати та допомога 

Евакуйовані громадяни можуть отримати грошову допомогу

Гарантовані грошові виплати зможуть отримувати як люди, які виїжджають евакуаційними потягами, спеціальними евакуаційними автобусами, так і ті, хто буде евакуюватись автомобільним транспортом. Одноразова фінансова допомога становить 2 тис. грн на дорослого і 3 тис. грн на дітей віком до 18 років та осіб з інвалідністю. При отриманні коштів обов’язково необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження дитини, для осіб з інвалідністю – відповідний підтверджуючий документ. Видача коштів забезпечується “Укрпоштою”.

Джерело

Переселенцям, які змінили місце реєстрації через “Дію”, потрібно звернутися до органу соціального захисту для продовження виплат

Якщо ви змінили фактичне місце проживання через мобільний застосунок “Дія”, ви можете зіткнутись із затримкою виплати допомоги на проживання. Для вирішення проблеми необхідно звернутись до органів соціального захисту на місцях. Нагадаємо, що оновлені послуги в “Дії” стали доступні внутрішньо переміщеним особам (ВПО) наприкінці минулого року. Зміни стали можливими зокрема завдяки активній адвокації правозахисних організацій.

Джерело

На Львівщині стартує пілотний проєкт щодо створення центрів соціального догляду

У межах пілоту передбачається створення стаціонарних центрів, в яких надаватиметься допомога найбільш незахищеним категоріям населення. Центри будуть підрозділами територіальних центрів соціального обслуговування чи центрів надання соціальних послуг. Орієнтовно у таких центрах буде розміщено 20–30 осіб.

Джерело

Пенсії

Пенсіонери – ВПО, які перемістилися до 24 лютого 2022 року, зможуть отримати паперові пенсійні посвідчення

7 квітня Уряд ухвалив Постанову № 325, якою на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення скасовується пункт про видачу виключно електронних  пенсійних посвідчень. Пенсійний фонд України має забезпечити оформлення пенсійних посвідчень переселенцям у паперовому вигляді. 

Джерело

Зміни щодо призначення пенсії особам з тимчасово окупованої або території бойових дій

Відтепер на період дії воєнного стану та три місяці після його завершення пенсія призначатиметься таким особам незалежно від дати звернення, а саме:

• за віком – з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;
• по інвалідності – з дня встановлення інвалідності;
• у зв’язку з втратою годувальника – з дня, що настає за днем смерті годувальника;
• за вислугу років – з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Джерело

Зайнятість 

Безробітні – ВПО можуть отримати в центрі зайнятості ваучер на навчання

Ваучер повністю або частково покриває вартість навчання у закладах освіти. Також він дає право на перепідготовку за робітничою професією, здобуття ступеня магістра на основі вищої освіти за іншою спеціальністю чи підвищення кваліфікації.

Джерело

Житло та житлово-комунальні послуги, компенсація за зруйноване/ пошкоджене житло

Переселенцям “заморозили” заборгованість за несплачені комунальні послуги у залишених ними домівках  

Відповідно до прийнятих Урядом змін, введена заборона на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій. Зміни поширюються на споживачів та/або членів їхніх сімей, які покинули своє місце проживання. Для того аби скористатись можливістю виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку необхідно надати довідку про взяття на облік ВПО у паперовій або електронній формі.

Джерело

Умови та порядок отримання коштів на ремонт житла, яке постраждало через війну

Завдяки прийнятому Урядом порядку кожен громадянин, чия квартира, приватний будинок чи кімната в гуртожитку були пошкоджені і які ще не були відновлені, зможе отримати кошти для ремонту свого житла. Реалізація механізму передбачається через послугу “єВідновлення” у мобільному застосунку “Дія”. 

Джерело

Різне корисне

Безкоштовний онлайн-курс “ProKrym: державна політика реінтеграції Криму” 

Метою курсу є ознайомлення з державною політикою щодо тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь, подій та процесів, які відбуваються на півострові, а також державною політикою щодо деокупації півострова та реінтеграції громадян із цих територій.

Джерело

Алгоритми дій для родин зниклих безвісти

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України підготувало алгоритми дій щодо найбільш актуальних питань. Їх розроблено на підставі запитів, які надходили на гарячі лінії Уповноваженого зі зниклих безвісти.

Джерело

Створено Координаційний штаб з питань забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Координаційний штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України. До складу Штабу як експертки увійшли представниці команди Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. На перших засіданнях розглядались, зокрема, питання щодо місць компактного проживання ВПО та пошкодженого або зруйнованого майна.

Джерело

Опублікована щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

У доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році особливу увагу приділено правам громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, зокрема ВПО. Автори доповіді наводять приклади порушення прав переселенців, відмови у взятті їх на облік та у призначенні грошової допомоги.

Джерело

Законопроєкти тижня

#ЗаконодавчаІніціатива щодо громадян України, які були вимушені покинути державу внаслідок бойових дій 

#ЗаконодавчаІніціатива щодо щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році

#ЗаконодавчаІніціатива щодо засад обов’язкової евакуації дітей в умовах воєнного стану

#ЗаконодавчаІніціатива щодо надання податкових пільг особам, яким внаслідок збройної агресії РФ та бойових дій на території України було завдано шкоду у вигляді викрадення чи знищення транспортних засобів 

Законодавчі зміни

#ЗаконодавчіЗміни щодо заборони стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на період воєнного стану

Аналітичні документи

Аналіз судової практики щодо встановлення фактів народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території

Результати роботи правозахисників

Уряд схвалив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року

Правозахисники брали активну участь в інформаційному висвітленні та адвокації проєкту Стратегії, а однією зі співавторок документа стала юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”.

Джерело

Уряд відновив можливість отримувати паперові пенсійні посвідчення для ВПО

Правозахисники озвучували на зустрічах із владою та письмово зверталися з проханням вирішити  проблему оформлення пенсійного посвідчення ВПО.

Джерело

Подкасти 

#НовинніПлітки за березень 2023 року

Більше новинних пліток можна послухати на сторінках Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” в YouTube, Spotify for Podcasters, а також у наших акаунтах на Apple Podcasts і Google Podcasts.

#ВпливовийПодкаст: Тетяна Дурнєва про велодоріжки у Донецьку, адвокацію та особисту мотивацію змінювати світ

#ВпливовийПодкаст: Аліна Павлюк про покарання за воєнні злочини та міфи навколо Римського статуту

Коментарі та інтерв’ю

Коментар Тетяни Дурнєвої для “Суспільне Новини” про результати фокус-групового дослідження проблем та потреб ВПО

Коментар Тетяни Дурнєвої для “Новости Донбасса” про вирішення проблеми оформлення пенсійного посвідчення для внутрішньо переміщених осіб та припинення порушення прав ВПО

Коментар Марії Красненко для “Свої” про Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року

Коментар Марії Красненко для “Новости Донбасса” про нову Стратегію державної політики для внутрішньо переміщених осіб до 2025 року

Публічні заходи  

Стратегічна сесія команди “ГРУПИ ВПЛИВУ” та партнерських організацій 

Стаття та відео про стратегічну сесію, яку команда Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” провела з 30 березня по 1 квітня.  

Завантажити в форматі PDF

Опис зображення: на бірюзовому фоні силуети жінки з дитиною жовтого кольору. Позаду них – палаючі будинки.

Яка мета цього посібника та як ним користуватися?

Посібник розроблено для консультантів (-ок) гарячої лінії Уповноваженого. Посібник складається із загального вступу, опису мінімальних стандартів якості роботи, а також загальних рекомендацій щодо консультування та співпраці. Основним практичним розділом є загальні рекомендації щодо консультування. Розділ поділено за основними сферами звернень, зокрема: реєстрація як ВПО, отримання соціальної допомоги чи пенсії, доступ до освіти, зайнятість тощо.

Його мета – запропонувати алгоритми відповідей за основними темами звернень у цих сферах. Ми розуміємо, що ці алгоритми не є універсальними та потребують вашого додаткового аналізу. Саме тому кожна зі сфер та алгоритми включають перелік питань, посилань на нормативно-правові акти, сценарії відповідей, які допоможуть зорієнтуватися в розмові з людиною та надати оптимальну відповідь. Звертаємо вашу увагу, що в кінці посібника містяться додаткові посилання на корисні матеріали, за допомогою яких можна підвищити рівень знань і дізнатися про останні оновлення в темі внутрішнього переміщення. 

Що таке гаряча лінія Уповноваженого та чому важлива її діяльність?

Гаряча лінія Уповноваженого створена влітку 2022 р. та є одним з інструментів Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб. Функціонування гарячої лінії Уповноваженого спрямовано на надання допомоги людям, а також моніторинг стану дотримання прав і свобод людини та громадянина на ТОТ України, ВПО. Її діяльність важлива для виявлення проблем і потреб громадян, які зазнали негативного впливу в результаті збройної агресії проти України. Робота гарячої лінії Уповноваженого дає можливість Секретаріату Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб збирати та аналізувати інформацію для прийняття відповідних змін і розроблення довгострокових рішень. Гаряча лінія Уповноваженого працює для мільйонів людей, які потребують кваліфікованої та оперативної допомоги у вирішенні питань, пов’язаних із переміщенням унаслідок агресії проти України.

Хто розробляв цей посібник?

До розроблення посібника було залучено експертів (-ок) у сфері захисту прав і свобод ВПО, зокрема таких організацій, як ГО «Донбас СОС», БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез», ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ». Посібник підготовлений за підтримки Проєкту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза II».

Завантажити в форматі PDF

В квітні 2023 року Урядом подано Проєкт Закону України “Про внесення змін до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (ПК України) щодо доступного іпотечного кредитування” (реєстраційний номер 9195).   Законопроєкт пропонує доповнити новою нормою перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. 

Так, до оподатковуваного доходу фізичної особи — позичальника не включатимуть суми, наданих відповідно до Умов забезпечення ПАТ “Українська фінансова житлова компанія” (Укрфінжитло) доступного іпотечного кредитування:

• компенсації першого внеску за кредитом, забезпеченим іпотекою; 
• частини процентної ставки; 
• частини суми повернення кредиту.

Станом на поточну дату зазначені вище суми підпадають під визначення додаткового блага. Відповідно, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та  військовим збором у розмірі 1,5 %.

Таке внесення змін до ПК України потрібне для реалізації прийнятої Кабінетом Міністрів України постанови “Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” доступного іпотечного кредитування громадян України” №856 від 02 серпня 2022 року. Постанова є частиною низки житлових програм для внутрішньо переміщених осіб та громадян, що втратили житло внаслідок війни. Доступне іпотечне кредитування відповідно до цього рішення Уряду здійснюватиметься Укрфінжитлом шляхом:

• надання кредитів, забезпечених іпотекою;
• компенсації частини процентної ставки за кредитами, забезпеченими іпотекою; 
• викупу прав вимоги за кредитами.

Детально із програмою доступного іпотечного кредитування можна ознайомитися на порталі “Дія” в розділі єОселя.  

Оскільки Законопроєкт направлений на врегулювання податкових аспектів забезпечення доступного іпотечного кредитування, то вважаємо, що його прийняття матиме позитивний вплив. Так, внесення змін до Податкового кодексу сприятиме поліпшенню житлових умов для населення. Також, це позитивно вплине на збільшення обсягу замовлень у будівельній сфері. 

Проєкт Закону сприятиме забезпеченню переселенців доступним житлом, а отже, допомагатиме їх адаптації та подальшій інтеграції на новому місці проживання. Зазначене в повній мірі співвідноситься із цілями Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року.  

Посилання:

• Проєкт Закону “Про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо доступного іпотечного кредитування громадян” знаходиться за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41743 
• Постанова КМУ  №856 “Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія доступного іпотечного кредитування громадян України” від 02 серпня 2022 року доступна за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-п#Text 
• Інформація про програму “єОселя” на порталі “Дія” за посиланням: https://eoselia.diia.gov.ua

Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору.  Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо внесення змін до Податкового кодексу з метою доступного іпотечного кредитування”.

Десятий рік триває збройна агресія Російської Федерації проти України. На тимчасово окупованих територіях України продовжують проживати мільйони українців. Країна-агресорка від початку окупації території Криму впроваджує політику нав’язування громадянам України російського громадянства. Таку політику Росія також продовжує реалізовувати на окупованих після 24 лютого 2022 року територіях. 

Питання нав’язування російського громадянства загострилося після 27 квітня 2023 року. Тоді президент Російської Федерації підписав указ, відповідно до якого громадянам України на тимчасово окупованих територіях надають вибір: отримати російський паспорт або документ іноземця (дозвіл від окупаційної влади на проживання на рідній землі). Ба більше, відомо також про знищення представниками окупаційної влади паспортів громадян України та примус до отримання російського документа.

30 квітня 2023 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець порадив виїжджати українцям, які перебувають в умовах тимчасової окупації. У разі відсутності такої можливості – отримувати російський паспорт задля виживання на ТОТ. Наступного дня Ірина Верещук, віцепремʼєр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, висловила іншу позицію: вона рекомендувала не брати російські паспорти на тимчасово окупованих територіях.

Ми – коаліція організацій, що опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, підтримуємо позицію щодо пріоритетності захисту та збереження життя громадян на тимчасово окупованих територіях. Визнаючи питання отримання паспортів країни-агресорки чутливим, вважаємо за необхідне підкреслити важливість злагодженої публічної комунікації представників державних органів влади України. Це є вкрай важливим в умовах чинної збройної агресії проти України та окупації частини її територій. Мільйони співгромадян перебувають у заручниках на територіях, що тимчасово зайняті ворогом, а також спираються у своїх діях і рішеннях на позицію представників України. 

Від 2014 року Україна послідовна в позиції щодо невизнання російських паспортів, виданих на тимчасово окупованих територіях. Європейський Союз також ухвалив рішення щодо невизнання паспортів РФ, що видані на таких територіях. Політика примусової паспортизації, яку проводить Російська Федерація проти громадян України, є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, внаслідок якого чимало громадян України можуть стати жертвами воєнних злочинів, зокрема й примусової мобілізації. 

Від початку тимчасової окупації території АР Крим і міста Севастополь, Російська Федерація послідовно створювала умови, в яких відсутність російського паспорта фактично унеможливлювала життя на тимчасово окупованій території: отримання соціальної допомоги, забезпечення права власності на житло та навіть отримання медичної, соціальної та гуманітарної допомоги можливо лише за умови наявності російського документа. Таку ж політику країна-агресорка провадить і на інших тимчасово окупованих територіях України (в Донецькій, Запорізькій, Луганській і Херсонській областях). 

Наголошуємо, зважаючи на наведені факти: питання отримання або відмови від російських паспортів на тимчасово окупованих територіях потребує злагодженої та уважної комунікації з боку органів державної влади України та їхніх представників. Водночас необхідно брати до уваги ситуацію на територіях, які тимчасово контролює Російська Федерація, а також умови, в яких там перебувають українці.

Громадська організація «Крим СОС»

Центр прав людини «ZMINA»

БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

БФ «ВОСТОК SOS»

ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» 

ГО «Донбас СОС»

Кримська правозахисна група

Опис зображення: в центрі картинки на темно-синьому фоні текст світло-жовтого кольору “Позиція щодо отримання громадянами України російських паспортів на тимчасово окупованих територіях”

14 квітня 2023 року до Парламенту народним депутатом України подано Проєкт Закону про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України (реєстраційний номер 9209). Проєкт стосується впровадження механізму надання податкових пільг особам, яким було завдано шкоду у вигляді викрадення чи знищення транспортних засобів внаслідок збройної агресії Російської Федерації та бойових дій на території України. . 

Законопроєктом пропонується доповнити Податковий кодекс України новою нормою із податковими пільгами в сфері імпорту транспортних засобів. 

Пільга полягає у звільненні від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком, ввізним митом операцій з імпорту транспортних засобів. До транспортних засобів відносять: автомобілі легкові; мотоцикли; такі, що призначені для перевезення 10 осіб i більше; такі, що призначені для перевезення вантажів. 

Скористатися пільгою зможуть фізичні та юридичні особи – резиденти України, яким внаслідок збройної агресії Російської Федерації та бойових дій, починаючи з 24 лютого 2022 року, було завдано шкоду у вигляді викрадення чи знищення транспортних засобів. 

При здійсненні імпорту для застосування пільги передбачається подання митним органам пакету документів, який включає:

• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні;
• звіт, акт чи висновок про оцінку, виконаний оцінювачем або експертом, яким встановлено, що транспортний засіб не підлягає відновленню.

Зазначається, що власники мають право використати пільгу таку кількість разів, що відповідає кількості викрадених (знищених) транспортних засобів, які належали вказаним особам на праві власності.

На думку ініціаторів Проєкту, його прийняття матиме позитивний вплив, оскільки: 

• слугуватиме інструментом часткового покриття шкоди та фінансової підтримки;
• надасть можливість придбати нові транспортні засоби з економією фінансових ресурсів;
• сприятиме безпеці – забезпечення мобільності, надання можливості для евакуації та вивезення сімей із небезпечних зон;
• сприятиме збереженню функціонування постраждалих суб’єктів господарювання, відновленню їх економічної діяльності.

Незважаючи на соціальну спрямованість законодавчої ініціативи, вимушені вказати на ряд недоліків, які її супроводжують. В період з квітня по липень 2022 року подібні пільги вже надавалися шляхом внесення відповідних змін до законодавства. З моменту їх скасування, законотворці періодично пропонують різні варіанти їх повернення. Так, у Верховній Раді зареєстровано вже щонайменше два законопроєкти №7652 та № 7653 з подібною ініціативою. Такі ініціативи вже є опрацьованими та передбачають внесення змін одночасно в податкове та митне законодавство. 

Також, виникає суттєве запитання до самого механізму впровадження пільг. Встановленням дати збройної агресії 24 лютого 2022 року виключається населення постраждале починаючи з 2014 року. Одночасно з цим, умовою про подачу заяви про вчинення кримінального правопорушення протягом одного місяця з моменту припинення бойових дій виключається і постраждале населення з 22 лютого 2022 року. Мова йде про постраждалих з населених пунктів, де бойові дії вже завершено в попередній період.   

На нашу думку, позитивний вплив матиме впровадження на законодавчому рівні механізму компенсації рухомого майна, втраченого в результаті збройної агресії Російської Федерації. Такий підхід дозволить підійти до вирішення питання комплексно. 

Проєкт Закону про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо надання податкових пільг особам, яким внаслідок збройної агресії російської федерації та бойових дій на території України було завдано шкоду у вигляді викрадення чи знищення транспортних засобів знаходиться за посиланням. 

Опис картинки: На картинці на кораловому тлі схематичне зображення будівлі Верховної Ради України. Посередині праворуч логотип Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору.  Від центру і до низу картинки на жовтому фоні текст чорного кольору “ЗаконодавчаІніціатива щодо надання податкових пільг особам, яким внаслідок збройної агресії РФ та бойових дій на території України було завдано шкоду у вигляді викрадення чи знищення транспортних засобів”.

У новому епізоді ВпливовогоПодкасту ми говоримо з Аліною Павлюк, адвокаткою, аналітикинею «Української правової консультативної групи» (УПКГ). Аліна разом з колегами працюють з наслідками війни в Україні. В рамках своєї роботи вони досліджують процеси правосуддя та злочинів, пов’язаних зі збройною агресією проти України. Також Аліна як адвокатка представляє інтереси постраждалих на національному та міжнародному рівнях.

В цьому епізоді Аліна розповіла про:

• різницю між «воєнними» та «військовими» злочинами;
• кількість ордерів на арешт, які можна очікувати від Міжнародного кримінального суду в Гаазі;
• міфи навколо наслідків ратифікації Римського статуту в Україні.

Ось лише кілька фактів, про які ви дізнаєтесь, прослухавши епізод:

• Національна система правосуддя після 24 лютого 2022 року зареєструвала близько 80 тис. проваджень про ймовірні воєнні злочини, вчинені російськими військовими на території України. Крім цього, близько 30 тис. проваджень було зареєстровано з 2014 року по 24 лютого 2022 року в окупованому Криму та на окупованій частині Донецької та Луганської областей.  
• За останній рік українські суди першої інстанції винесли близько 30 вироків російським військовослужбовцям за статтею 438 Кримінального кодексу України («Порушення законів та звичаїв війни»). Точна кількість вироків невідома, бо наразі судовий реєстр працює з обмеженим доступом.

Більше в епізоді за посиланнями: 

• Anchor

• Apple Podcasts

• Google Podcasts

• YouTube

Корисні посилання:

• Сторінка «Української правової консультативної групи»

• Безкоштовний курс «Міжнародне гуманітарне право»

Опис зображення: На картинці ліворуч зверху текст: “створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. Аліна Павлюк”. Ліворуч знизу текст: “про покарання за воєнні злочини та міфи навколо Римського статуту”. Праворуч розміщене фото Аліни.

Ви можете прочитати текстову версію епізоду або завантажити її в форматі PDF.

21 квітня Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану”.

Змінами передбачається заборона на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, де знаходиться житло.   

Зміни поширюються на споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання. 

Для того аби скористатись можливістю необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Документ надається виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку. Зробити це можна у паперовій або електронній формі. 

Також, можна надати  інші документи, що підтверджують відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів. Підтвердженням можуть бути документи з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо.

Разом з тим, наразі можуть виникати труднощі з фактичною реалізацію змін, адже управителі, надавачі послуг можуть бути неознайомленими із зазначеними нормами/нововведеннями. 

Також, слід розуміти, що заборона стягнення не є прощенням. Відповідно, після завершення воєнного стану житлово-комунальні послуги мають підлягати сплаті. Звісно, якщо на законодавчому рівні не будуть прийняті інші рішення.

Раніше Урядом було встановлено заборону на період воєнного стану щодо:  

• нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; 
• припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Корисні посилання

• Постанова КМУ від 5 березня 2022 р. № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану” доступна за посиланням.
• Постанова КМУ  від 21 квітня 2023 р. № 390 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206” доступна за посиланням.
• Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено Наказом Мінреінтеграції 22.12.2022  № 309 доступний за посиланням.

Опис зображення: У верхньому лівому куті на світло-жовтому фоні розміщений логотип ГРУПИ ВПЛИВУ синього кольору. По центру світло–жовтими літерами на синьому фоні текст “#ЗаконодавчіЗміни”. Нижче текст на світло-жвтому тлі “заборони стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на період воєнного стану”. В лівому нижньому куті на блакитному фоні графічне зображення терезів