Насамперед я би хотіла подякувати державним органам і нашим партнерам за ту відкритість і готовність до співпраці та бажання почути внутрішньо переміщених осіб. Хочу наголосити, що до вирішення тих проблем, про які я буду говорити, можуть долучитися не тільки державні органи влади, а й засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування, бізнес, громадські організації.

У своїх твердженнях я спираюся на результати двох фокус-групових досліджень, які наша організація провела у лютому та квітні 2023 року, і результати опитування представників та представниць обласних військових адміністрацій щодо тих проєктів і програм, які нині існують щодо працевлаштування ВПО. Загалом за результатами проведених досліджень можна впевнено говорити про те, що питання працевлаштування залишається з 2014 року на провідних позиціях серед викликів і потреб для внутрішньо переміщених осіб.

Питання працевлаштування йде відразу після питань пошуку житла і покращення його умов. Передусім це мала кількість відкритих вакансій у невеликих громадах, куди переїхали ВПО. Ця проблема актуальна для країни загалом, але у випадку з переселенцями вона лише загострюється. Чому? Кожен переселенець стає перед складним вибором. Переїхати у велике місто, де є робота, але вартість оренди житла значно вища, або ж залишитися у невеликій громаді і сподіватися лише на низькооплачувану роботу або нерегулярні підробітки, при цьому оренда житла низька або ж воно узагалі безкоштовне.

Ще одна проблема – відновлення бізнесу на новому місці. Представники бізнесу – внутрішньо переміщені особи говорять про те, що їм досить складно відновлювати або започатковувати його заново передусім тому, що вони втратили матеріальну базу. Підприємства або зруйновані, або ж залишилися на окупованих територіях. Тому зробити все з нуля, навіть маючи досвід, бажання, мотивацію, досить складно.

Окремо потрібно виділити проблеми переселенців передпенсійного віку. Існують певні стереотипи, що люди більш старшого віку можуть або неякісно виконувати свою роботу, або не бути такими активними. Тож багато хто віддає перевагу пошуку молодих спеціалістів, які, як їм здається, будуть кращими працівниками. Тому люди передпенсійного віку опиняються у складному становищі: вони ще не отримують пенсійні виплати за віком, а знайти роботу їм дуже складно. Також часто роботодавці відмовляють переселенцям через те, що бояться, що такі працівники влаштовуються ненадовго, і скоро повернуться до свого покинутого місця проживання. Роботодавці не зацікавлені брати на роботу людину на короткий період часу і надають перевагу місцевим, які живуть у тій чи іншій громаді. Ще одна проблема – внутрішньо переміщені особи говорять про брак інформації щодо вакансій. Це говорять переважно люди, які проживають у малих громадах. У великих містах є сайти з пошуку роботи, але коли йдеться про маленькі громади, навіть міські, то там інформації про вакансії недостатньо. Особливо, якщо людина невпевнений інтернет-користувач. Не вистачає інформації не тільки про роботу в громаді, а й про програми і проєкти, які існують для ВПО.

Складна ситуація із працевлаштуванням переселенців – вузькопрофільних спеціалістів. Люди були змушені приїхати вже на нові території, де схожих підприємств або спеціальностей, за якими вони працювали до переселення, взагалі немає. Така людина губиться, і їй потрібна підтримка на період, поки вона не знайде роботу або не опанує нову професію.

Ще один виклик – це складний психологічний, емоційний стан багатьох переселенців. Поширюються думки про те, що є переселенці, які не хочуть працювати, а хочуть жити на соціальні виплати, і тому не шукають роботу. На це потрібно відповісти, що вимушене переміщення є дуже кризовою ситуацією для людини. Іноді неактивність і небажання працювати – це не лінь, а складний емоційний стан. У людини просто немає мотивації. У цей момент дійсно важливо підтримувати, а не пригнічувати.

Враховуючи це, ми повинні підготувати комплексний підхід для вирішення зазначених проблем. Самі переселенці говорять, що їх мільйони, і всі вони різні, потрібно запроваджувати різні методи, тому що в усіх різні потреби, ситуації і досвід. Якщо говорити про навчання і перекваліфікацію таких людей, потрібно враховувати регіональний аспект. Тобто, якщо людина вже живе у певній громаді або регіоні, вчити її потрібно з урахуванням того потенціалу, який є у цієї території. Також важливою є грантова підтримка бізнесу, але люди наголошують на тому, що разом із грошима їм потрібні консультації та супровід бізнесу в перші пів року. Це дуже важливо, адже є люди, які вперше починають свою справу. Для них було б дуже добре, якби громада  надавала їм інформацію про статистику, про ринки збуту тощо. Дві поради до органів місцевого самоврядування: моніторити ринок праці у своєму регіоні і громаді, і давати інформацію про це людям. При цьому потрібно залучати переселенців до вирішення таких питань, як працевлаштування. Формати залучення можуть бути різні. Це можуть бути радники з питань ВПО, ради ВПО при місцевій адміністрації тощо. Головне – не приймати рішення щодо переселенців без самих переселенців.

Є також нагальні побажання від обласних військових адміністрацій. Наприклад, у рамках проєкту «Армія відновлення» потрібно збільшити та врегулювати розмір оплати праці залежно від кваліфікації людини та складності роботи. Зняти обмеження для переселенців для отримання ваучера на навчання, тому що є певні критерії, за якими можна отримувати ваучер на навчання, і було б добре, якби для внутрішньо переміщених осіб ці критерії були переглянуті. Розширити загалом перелік спеціальностей і професій, за якими можливо отримувати ваучер на навчання, проводити консультації та навчання для написання бізнес-проєктів, надавати психологічну допомогу, співпрацювати з громадськими організаціями та міжнародними  донорами.

Завантажити презентацію в форматі PDF

У новому епізоді ВпливовогоПодкасту ми запросили до себе Юлію Матвійчук, координаторку з адвокаційних питань БФ «Восток-SOS». Нині вона разом із командою фонду займається евакуацією із зони бойових дій, психологічною допомогою постраждалим від російської агресії, адвокацією і не тільки. Наприклад, лише з початку повномасштабної агресії проти України команда благодійного фонду евакуювала із зони бойових дій понад 46 тис. людей, зокрема й 5 тис. представників маломобільних груп населення. 

Прослухавши цей епізод, ви дізнаєтесь про те:

• Що потрібно брати із собою при евакуації.
• Чому люди відмовляються виїжджати із зони бойових дій і як їх можна переконати.
• У чому держава не допрацьовує для ефективної евакуації населення.
• Де знайти гроші для волонтерських проєктів та чому не варто приймати донати з росії та білорусі.
• Як допомагають центри інтелектуальної підтримки. 

Корисні контакти:

• Телефон гарячої лінії (евакуація, гуманітарна, юридична та психологічна допомога): 0 800 332 614 (безкоштовно); Viber: +38 (099) 710 48 72, +38 (099) 311 53 14; Telegram: +38 (096) 108 60 48.
• Сайт БФ «Восток-SOS».
•  Затишно space Черкаси (Безпечний простір для жінок і дівчат). Черкаси, б-р Шевченка, 250 (арка «Транзит»);  ПН–СБ 10:00–19:00; +38 (096) 388 08 81.
• Затишно space Запоріжжя. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 3; ПН–СБ 10:00–19:00; +38 (097) 021 41 53.
• Затишно space Кропивницький. Кропивницький, вул. Михайлівська, 53; +38 (093) 251 38 55.
• Затишно space Вінниця. Вінниця, вул. Василя Порика, 19 (приміщення 72); ПН–СБ 10:00–19:00; +38 (095) 877 26 36.
• Затишно space Миколаїв. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 79-А; ПН–СБ 10:00–19:00; +38 (099) 79 00 070.
• Затишно space Хуст. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41 (колишній Lego Club); ПН–СБ 10:00–18:00; +38 (097) 035 97 57.

• Anchor – https://bit.ly/3qWEBxL
• Apple Podcasts – https://apple.co/36uDDPE
• Google Podcasts – https://bit.ly/3L0aQ4g
• YouTube – https://youtu.be/jhob31xTFw8

Опис зображення: На картинці ліворуч зверху текст: “створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. Юлія Матвійчук”. Ліворуч знизу текст: “про евакуацію, інтелектуальну підтримку та фандрейзинг під час війни”. Праворуч розміщене фото Юлії.

На початку травня групою депутатів зареєстровано Проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їх міжпарламентських асамблей щодо засудження вчинених російською федерацією злочинів примусової депортації українських дітей (реєстраційний номер 9267). 

Ініціатори Проєкту Постанови пропонують:  

• закликати парламенти, уряди іноземних держав та міжнародні організації висловити публічну підтримку діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС), зокрема щодо розслідування і переслідування за злочини геноциду;
• закликати правоохоронні органи іноземних держав сприяти українським органам державної влади та МКС в зборі доказів щодо причетності російської федерації та її посадових осіб до примусової депортації українських дітей;
• звернутися до міжнародних організацій з проханням вжити всіх можливих заходів для передачі Комісару Ради Європи з прав людини та Комітету з прав дітей ООН повних списків депортованих дітей, починаючи з 2014 року. Мова йде також про дітей, усиновлених в російській федерації та тих, які отримали російське громадянство. Також, забезпечити їхнє повернення до України;
• звернутися до інституцій Ради Європи та Європейського Союзу, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Комітету ООН з прав дітей, Верховного комісара ООН у справах біженців, Верховного комісара ООН з прав людини, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародної організації з міграції та Міжнародного Комітету Червоного Хреста з проханням активізувати роботу з напрацювання міжнародних механізмів виявлення, захисту інтересів, повернення викрадених та примусово депортованих дітей додому і возз’єднання їх з родинами.

Слід зазначити, що депортація груп населення, незалежно від мотивів, заборонена Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 1949 року та є воєнним злочином. Насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу вважається злочином геноциду відповідно до статті ІІ Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 1948 року.  Учасницею Конвенцій є і російська федерація.

Водночас, згідно з даними державного порталу «Діти війни» майже 20 тисяч дітей були примусово депортовані на територію російської федерації. Згідно тих же даних повернути вдалось лише 361 дитину. 

Таким чином, в питаннях повернення до України депортованих дітей Уряд потребує загальної підтримки міжнародної спільноти. Звернення Парламенту направлено на досягненн саме цієї мети. Недоліком цього проєкту може стати не врахування рекомендацій висловлених Комітетом з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Так, Комітетом були запропоновані доповнення до Проєкту Постанови щодо примусової депортації дітей і на територію республіки білорусь. За наявною в Комітеті інформацією понад 1000 українських дітей перебуває на території республіки білорусь. 

Посилання:

• Проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їх міжпарламентських асамблей щодо засудження вчинених російською федерацією злочинів примусової депортації українських дітей знаходиться за посиланням.

Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо засудження вчинених російською федерацією злочинів примусової депортації українських дітей”

20 червня на Лондонській конференції з відбудови України Тетяна Дурнєва розказала про важливість залучення ВПО в процеси прийняття рішень та участь у майбутніх виборах і відновленні.

Дискусійна панель, на якій виступала Тетяна («A Vision for a Gender Responsive and Inclusive Recovery in Ukraine») за словами організаторів, мала на меті обговорити відновлення України із врахуванням гендерних факторів.

«ВПО, як ті, що були переміщені після повномасштабного вторгнення, так і ті, хто покинув свої домівки з 2014 року, повинні мати ключову роль у відновленні. Важливо, щоб вони мали можливість висловлюватися на всіх рівнях, включаючи їх нові громади та національний рівень. Залучення ВПО до процесів прийняття рішень допомагає зменшити ризик конфліктів, сприяє більш інклюзивному та відповідальному суспільству та гарантує комплексне і всебічне відновлення в Україні», – підкреслила Тетяна.

Нещодавно групою депутатів зареєстровано Проєкт Постанови про особливості законодавчого врегулювання засад забезпечення компенсацій для жертв збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстраційний номер 9280). 

Мета Проєкту полягає у необхідності визначення на законодавчому рівні основних принципів захисту прав громадян України, які були порушені внаслідок збройної агресії, за рахунок компенсацій від РФ.

Парламент шляхом прийняття Постанови пропонує:

І. Звернутися до всіх урядів країн світу із закликом зарезервувати не менше 10% заарештованих коштів РФ або коштів, отриманих від реалізації арештованих активів РФ для компенсації жертвам збройної агресії РФ. 

ІІ. Доручити Уряду у тримісячний термін підготувати та внести до Верховної Ради України проєкт Закону про забезпечення компенсацій для жертв збройної агресії РФ. У такому проєкті мають бути:

• встановлені основні принципи майбутніх правовідносин, які виникнуть після закінчення війни з РФ, у сфері отримання громадянами України компенсацій за отриману моральну шкоду; 
• передбачені норми, що закон не регулює правові відносини у сфері отримання від РФ реституції, реабілітації, сатисфакції та гарантії неповторення того, що сталося, зазначені у Резолюції ООН №60/147 від 16 грудня 2005 року; 
• визнання кожного громадянина України жертвою агресії за виключенням осіб, які підозрюються у вчинені або вчинили злочини проти національної безпеки України;
• визначення поняття “жертви агресії” як особи, яка зазнала шкоди від збройної агресії Російської Федерації, включаючи фізичну або моральну шкоду, душевне страждання, матеріальні втрати або суттєвий утиск її основних прав;
• визнання права жертви агресії на отримання компенсації за отриману моральну шкоду, яку завдала РФ починаючи з 20 лютого 2014 року;
• визначений зручний механізм подання заяви жертви агресії на отримання компенсації через центри з надання адміністративних послуг, через українські консульства за кордоном, або через електронний застосунок «Дія»; 
• передбачено створення Компенсаційного фонду для адміністрування розподілу компенсацій; 
• встановлено джерело отримання компенсацій жертвам агресії коштів, які належать РФ у сумі не менше 10% її ВВП; 
• визначити, що компенсації, які отримують жертви агресії, мають розподіляються між ними у рівних частках. 

Раніше ми повідомляли про реєстрацію в Парламенті Проєкту Закону про основні принципи забезпечення компенсацій для жертв збройної агресії Російської Федерації (реєстраційний номер 9279). Зазначений Проєкт Закону та Проєкт Постанови були подані одночасно в Верховну Раду. Жоден з документів не забезпечує комплексний підхід до зазначеної теми. Ми прогнозуємо, що найближчим часом в Парламенті будуть з’являтися також інші законопроєкти в сфері відшкодування моральної шкоди. Водночас в Україні відсутнє єдине розуміння термінології та механізму, направленого на компенсацію такої шкоди. Подібні чутливі та складні теми потребують щонайменше ґрунтовної дискусії, а не реєстрацію популістичних нормативно-правових актів. 

Посилання:

• Проєкт Постанови про особливості законодавчого врегулювання засад забезпечення компенсацій для жертв збройної агресії Російської Федерації проти України знаходиться за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41892. 
• #ЗаконодавчаІніціатива щодо забезпечення компенсацій для жертв збройної агресії Російської Федерації за посиланням: https://www.vplyv.org.ua/archives/7586 

  Опис зображення: На картинці ліворуч на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору.  Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо забезпечення компенсацій для жертв збройної агресії Російської Федерації проти України”.

Протягом 22–29 квітня 2023 року команда Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» у партнерстві з ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» провели серію фокус-груп із внутрішньо переміщеними особами. 

Вікторія Золотухіна, виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, презентуючі звіт, зазначила, що він є лише частиною роботи, яку організація проводить на постійній основі. Дослідження, зокрема фокус-групи з внутрішньо переміщеними особами проводилися раніше та будуть відбуватися і в подальшому для розуміння потреб постраждалого населення та шляхів їх вирішення.  З результатами усіх досліджень можна ознайомитись на сайті “ГРУПИ ВПЛИВУ” та на сторінках в соціальних мережах. 

Завданнями цього фокус-групового дослідження, за словами Вікторії Баласанян, соціологині ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, було виявити основні проблеми, потреби, які виникають під час інтеграції внутрішніх переміщених осіб, дізнатися, яким чином місцева влада реагує на їхні потреби та підтримує їхню інтеграцію, а також визначити основні підходи для реалізації  прав переселенців у різних сферах. 

За результатами фокус-груп виділені три групи викликів, які дуже часто обговорюються переселенцями і є нагальними. Це пошук житла та незадовільні умови проживання, це складність у працевлаштуванні та переміщенні бізнесу, і це фінансові труднощі, з якими стикаються внутрішньо переміщення особи. 

Житло

Однією з найбільш нагальних є проблема житла. В першу чергу це погані умови проживання у місцях короткострокового розміщення, особливо для родин з дітьми,  людей з інвалідністю. Другою проблемою є мала кількість житла для оренди, особливо в Дніпропетровській та Запорізькій областях. Останнім часом відбувається повернення у своє житло людей, що на початку повномасштабного вторгнення виїжджали на захід України або за кордон. Через це переселенці вимушені покидати орендовані оселі й екстрено шукати нове житло в умовах великого попиту та завищених цін. Високі ціни на оренду – це ще одна проблема. Вона актуальна для великих міст, де крім високої ціни оренди, внутрішньо переміщені особи змушені платити значну суму ріелторам. Дещо краще ситуація виглядає в невеликих громадах, проте там існує інша проблема – значно менше можливостей для працевлаштування. 

Ще один виклик, про який говорили люди, які вже 9 років є внутрішньо переміщеними особами – це упереджене ставлення. Іноді людям відмовляють в оренді житла, особливо з маленькими дітьми, домашніми тваринами.  

Робота та бізнес

На фокус-групах представники бізнесу заявляли про те, що дуже складно відновити бізнес на новому місці. Інвестиції, помешкання, обладнання дуже часто залишаються на тимчасово окупованих територіях, або на територіях, де ведуться бойові дії. На новому місці важко знайти подібні умови, немає необхідних приміщень тощо. Для деяких переселенців, які працювали раніше в державному секторі ситуація також складна, бо офіційно вони не звільнені, тому не можуть піти на нову роботу, але зарплату не отримують, або отримують значно меншу суму. Вразливою категорією є люди передпенсійного віку. Вони не мають такої підтримки як пенсійна виплата, а на роботу їх брати не хочуть через вік. Також роботодавці не бажають іноді брати внутрішньо переміщених осіб на роботу, побоючись, що ті скоро повернуться в свої громади. Значна частина респондентів повідомила про проблему з інформуванням щодо вакансій на місцевому рівні та загалом малої їх кількості в невеликих громадах. Окремі респонденти називали проблему відсутності мотивації до пошуку роботи у внутрішньо переміщених осіб, оскільки деякі з них ще проходять етап адаптації та мають сподівання повернутися додому, або формально продовжують працювати на попередній роботі. 

Фінансові труднощі 

Через  проблеми з працевлаштуванням і необхідністю орендувати житло, внутрішньо переміщені особи часто перебувають у скрутному матеріальному становищі. Про це казали як ті люди, що перемістились після 24 лютого 2022 року, так і ті, що перемістилися після 2014 року. Тобто за 9 років залишаються переселенці, які не змогли відновити свій попередній рівень життя, придбати житло. При цьому вони наголошували, що наразі часто пріоритет у наданні допомоги з виплатами і працевлаштуванням надається “новим” внутрішньо переміщеним особам.

Деякі респонденти повідомили про те, що вони змушені були переїхати з території, на якій формально зараз не ведуться активні бойові дії, але інфраструктура там сильно пошкоджена, що не дає їм змогу жити на тій території. Проте виплат вони не отримують. 

Як вирішувати проблеми?  Погляд внутрішньо переміщених осіб. 

Ми пропонували учасникам та учасницям фокус-груп обговорити підходи до вирішення зазначених в обговореннях проблем. Щодо підходів до здійснення виплат допомоги на проживання переважна більшість респондентів вважають все ж таки, що виплати на проживання потрібно залишити на весь період внутрішнього переміщення. Вони аргументували це тим, що ці виплати є необхідним мінімумом, який забезпечує держава для оплати комунальних послуг або для оренди житла, компенсуючи таким чином втрату власної домівки. Навіть якщо людина знайшла роботу, вона все одно є нестабільною, люди погоджуються на роботу за невелику зарплату, тому виплати в цій ситуації залишаються актуальними. Крім того виплати для переселенців – це певний доказ того, що держава про них пам’ятає та дбає. Однак були і ті, хто висловлював думку щодо необхідності зменшення або припинення виплат після завершення періоду адаптації (від півроку до одного року). Особливо, якщо це працездатна особа, у неї має бути стимул до пошуку роботи, інтеграції в громаду. Щодо підходів до призначення виплат допомоги на проживання, то більшість респондентів зійшлися на думці, що мають вживатися певні заходи з призначення та їх контролю. Частина переселенців вважає, що у держави є достатньо цифрових інструментів для відслідковування переміщень людини. Наприклад, можливо періодично підтверджувати фактичне місце проживання через мобільний застосунок “Дія”. Через “Дію” також можна було б проводити опитування переселенців, щоб актуалізувати не тільки геолокацію людини, але і її потреби. Інша частина респондентів висловила думку, що більш дієвими способами будуть або періодичні перевірки соціальними службами за фактичним місцем проживання переселенця, або періодичне подання заяви на призначення допомоги на проживання. Ці методи можуть поєднуватися: у великих містах може застосовуватись інструмент “Дія”, а у невеликих громадах старости можуть вести облік переселенців по своїм селам і подавати інформацію до відповідних структур своєї громади.

Стосовно підходів до вирішення питань зайнятості респонденти зауважили, що держава має виробити комплексний підхід і застосовувати його залежно від потреб і навичок людини. Наприклад, якщо це представники бізнесу, то це можуть бути програми, які допоможуть підприємцям зорієнтуватися в новому середовищі, зрозуміти, які є потреби у громаді, ринки збуту, аудиторії тощо. Місцева влада може організовувати навчання за професіями, які мають попит саме у регіоні чи населеному пункті. Важливим є розширення державних програм щодо стимулювання до створення нових робочих місць для внутрішньо переміщених осіб та заохочення роботодавців до соціального підприємництва. 

Підходи до вирішення питань житла. У випадку короткострокового розміщення внутрішньо переміщених осіб, респонденти зазначали, що проживання на базі шкіл, дитячих садків, закладів культури не є досить вдалим рішенням, тому що є люди з вразливих категорій, яким досить складно перебувати в таких умовах. Краще розміщувати або на базі реконструйованих готелів, санаторіїв, або все ж таки у модульних містечках. Також респонденти окремо зазначили про необхідність доступу до послуг психолога в місці компактного проживання переселенців, особливо у перші дні після переміщення. Щодо довгострокового житла, то і тут держава має виробити комплексний підхід в залежності від потреб і можливостей окремих людей. З однієї сторони варто запровадити або розвивати державні програми лізингового житла, різні пільгові і кредитні програми, з іншої сторони варто актуалізувати інформацію щодо житла в громадах. Це надасть змогу оперативно розуміти, які будівлі можна переобладнати та надати для проживання переселенцям. 

Більш детальна та додаткова інформація про результати дослідження у звіті та презентації.  

За словами Марії Красненко, юристки  ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, наведені в презентації проблеми та потреби внутрішньо переміщених осіб вже в значній мірі враховані в Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. Стратегія має п’ять цілей, з яких дві безпосередньо дотичні до наведених раніше викликів. Це адаптація переселенців на новому місці проживання та їх інтеграція, розвиток. В документі є ключові також завдання, які спрямовані якраз на створення умов і надання підтримки приймаючим громадам для задоволення базових потреб внутрішньо переміщених осіб. Тут і питання розміщення, і питання розробки місцевих програм працевлаштування або перекваліфікації. Також увага в цьому стратегічному документі звертається і на питання розроблення і запровадження програм зі сприяння розвитку релокованого бізнесу. Однак попри прийняття стратегічних документів та закріплених завдань на державному рівні, важливе залучення громадянського суспільства та самих внутрішньо переміщених осіб до реалізації всіх заходів з адаптації та інтеграції.

Дослідження проводилось командою Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Будь-які думки, висловлені в презентації та звіті, належать авторам і не обов’язково відображають погляди Національного фонду на підтримку демократії (NED).

На цьому тижні зареєстрований Проєкт Закону про внесення змін до статті 5 Закону України “Про судовий збір” щодо звільнення від сплати судового збору внутрішньо переміщених осіб (реєстраційний номер 9361). Проєкт має на меті спростити доступ до правосуддя, гарантії захисту прав яких визначені законодавством. 

Ініціатори Законопроєкту, народні депутати, пропонують доповнити норму Закону України “Про судовий збір”, якою встановлюються пільги щодо сплати судового збору. Так, внутрішньо переміщені особи (ВПО) звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях у справах за заявами по захисту своїх прав, передбачених окремими положеннями Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, а саме статтями 6, 7, 8, 9 . Пільга застосовуватиметься, серед іншого, до судових проваджень з приводу:  

• оформлення, обміну документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус;
• внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій РФ території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії; 
• реалізації прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
• забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. 

Стосовно подібних ініціатив слід зазначити наступне. Станом на дату реєстрації Проєкту Закону, в Законі України “Про судовий збір” містяться пільги, які хоч і не прямо забезпечують спрощення доступу ВПО до правосуддя, проте торкаються аспектів їх життя. Судовий збір не сплачують за наступними заявами: 

• про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
• про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди.

Такі заяви мають бути обгрунтовані збройною агресією та тимчасовою окупацією РФ території України та їх наслідками: поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, втрата документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно. 

Звісно, зазначений перелік є доволі обмеженим і потребує розширення. Водночас, подібна ініціатива вже мала місце. У вересні 2022 року, Проєктом Закону про внесення змін до Закону України “Про судовий збір” щодо звільнення від сплати судового збору деяких категорій осіб (реєстраційний номер 8021) пропонувалось надати пільгу ВПО у справах щодо порушення прав, визначених Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.  Даний Законопроєкт вже має висновки відповідних комітетів, зокрема Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики вказує на недоліки – відсутність фінансово-економічного обґрунтування. 

На жаль, в поточній ініціативі висновки не враховані. Відповідно до пояснювальної записки – реалізація положень цього проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України. Зазначене може призвести до того, що Проєкт Закону №9361 очікуватиме доля Законопроєкту №8021, який з вересня 2022 року перебуває на опрацюванні в комітетах. 

Посилання:

• Проєкт Закону про внесення змін до статті 5 Закону України “Про судовий збір” щодо звільнення від сплати судового збору внутрішньо переміщених осіб знаходиться за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42055. 
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про судовий збір” щодо звільнення від сплати судового збору деяких категорій осіб знаходиться за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40414. 

Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо звільнення від сплати судового збору внутрішньо переміщених осіб”

Новий випуск новинних пліток від Марії та Вікторії. На цей раз ми зібрали для вас ключові новини відразу за два місяці, квітень та травень. Серед найцікавішого: 

• пенсіонери – ВПО, які перемістилися до 24 лютого 2022 року, можуть отримати паперові пенсійні посвідчення.
• встановлено механізм державної компенсації за пошкоджене або знищене майно через агресію росії. 
• стартувала програма “єВідновлення”, яка надає допомогу на відновлення пошкодженого житла. 
• схвалено Постанову про першочергові кроки зі стабілізації та реінтеграції Донецької та Луганської областей. 

Більше інформації у нашому бюлетені. 

Хочете отримувати якісну інформацію, аналітику, корисні контакти в сфері прав ВПО? Залиште адресу своєї електронної пошти тут.

• Anchor
• Apple Podcasts
• Google Podcasts

Опис зображення: На картинці зверху ліворуч текст “Створено ГРУПОЮ ВПЛИВУ. Вікторія Золотухіна. Марія Красненко”. По центру фото ведучих. Внизу ліворуч текст на червоному фоні “Новинні плітки за квітень-травень”

Опис зображення: Дівчинка тримає в руках серце у кольорах прапора України. На задньому плані – палаючі будинки.

Стратегічні рішення

Уряд схвалив постанову про першочергові кроки зі стабілізації та реінтеграції Донецької та Луганської областей

При Донецькій і Луганській обласних військових адміністраціях утворюються координаційні органи з метою підготовки до дій одразу після деокупації тимчасово окупованих територій. Ідеться насамперед про розроблення детальних планів дій, формування кадрового резерву та матеріально-технічних запасів.

Джерело

Уряд схвалив утворення координаційних центрів з підтримки цивільного населення

Відповідно до Постанови центри будуть діяти при обласній, Київській та Севастопольській міських державних (військових) адміністраціях. Їхня діяльність буде спрямована на вирішення питань соціального захисту, зокрема забезпечення житлом і сприяння зайнятості постраждалого населення, надання психосоціальної, медичної та правничої допомоги.

Джерело

Соціальні виплати та допомога, пенсії 

У 2023 році будуть збережені соціальні виплати для внутрішньо переміщених осіб

Віцепрем’єр-міністерка – Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук вважає, що нині не можна стверджувати, що більшість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) вже отримали фінансову незалежність.

Джерело

Зайнятість

Нині держава пропонує переселенцям низку сервісів та послуг, спрямованих на сприяння у працевлаштуванні на новому місці проживання. Серед них, зокрема: підбір роботи, профорієнтаційні послуги, отримання ваучера на навчання тощо. Крім того, існують певні програми мотивації для роботодавців працевлаштовувати на роботу ВПО. Детальніше про нові можливості у цьому розділі.

Державна служба зайнятості пропонує нові можливості та послуги для переселенців

Це передусім послуги з працевлаштування, професійне навчання та надання ваучерів, набуття статусу зареєстрованого безробітного, надання грантів для створення або розвитку власної справи, надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування ВПО. 

Джерело

Як отримати ваучер на навчання переселенцям і ветеранам (інфографіка)

Ваучер надає право безоплатно пройти навчання у закладах освіти за затвердженим переліком професій і спеціальностей, а також перепідготовку за робітничою професією, підготовку за спеціальністю для здобуття ступеня магістра або магістра за іншою спеціальністю, спеціалізацію чи підвищення кваліфікації.

Джерело

Як і де переселенці можуть підтвердити свою кваліфікацію

Незалежно від того, чи є у вас диплом, для підтвердження кваліфікації потрібно подати до кваліфікаційного центру заяву, пройти співбесіду та процедуру оцінювання, отримати сертифікат встановленого зразка про присвоєння/підтвердження повної або часткової професійної кваліфікації.

Джерело

 Житло та житлово-комунальні послуги 

Уряд розширив перелік переселенців, які мають право на житло для тимчасового проживання

До переліку соціально незахищених категорій населення з-поміж ВПО, які мають право на отримання тимчасового житла, належать:

• особи з інвалідністю;
• особи віком понад 60 років;
• діти-сироти та позбавлені батьківського піклування;
• особи, які самостійно виховують дитину;
• сім’ї військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях;
• багатодітні та малозабезпечені сім’ї тощо.

Джерело

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України координуватиме компенсацію витрат за прихисток переселенців

Відповідно до змін виконавцем проєкту “Прихисток” стане Мінреінтеграції. Воно також буде держателем інформаційно-аналітичної системи обліку даних, пов’язаних із компенсацією за безоплатне тимчасове розміщення ВПО.

Джерело

Компенсація за зруйноване/пошкоджене житло

Запрацював механізм компенсації за пошкоджене та знищене нерухоме майно

22 травня 2023 року набув чинності Закон України № 2923-IX. Він встановлює механізм компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна через військову агресію Російської Федерації. 

Джерело

Уряд затвердив правила створення комісій з розгляду питань компенсації за знищене житло

Відповідно до Постанови  така комісія створюється органом місцевого самоврядування. До її складу можуть залучатись як представники державних органів, органів місцевого самоврядування, так і представники міжнародних та громадських організацій. Серед основних завдань комісії: 

• розгляд заяв про надання компенсації за знищене майно;
• надання консультацій щодо отримання компенсації; 
• встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації; 
• перевірка наявних документів та/або інформації;
• обстеження об’єктів компенсації; 
• допомога в поновленні або отриманні втрачених документів власності на майно та інші.

Джерело

Стартувала програма державної допомоги на відновлення пошкодженого житла

Програма “єВідновлення” спрямована на відновлення житлових будинків, які мають незначні пошкодження. Подати заявку на допомогу можна в мобільному застосунку “Дія”.  Розмір допомоги за один об’єкт не може перевищувати 200 тис. грн. Детальна інформація про те, як подати заявку, та подальший алгоритм дій –
в інфографіці.

Джерело

Уряд виділив 4,4 млрд грн на програму “єВідновлення” 

Гроші підуть на виплати компенсацій для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією.

Джерело

“єВідновлення”: за перший тиждень подано понад 10 тис. заяв про отримання допомоги

Понад 56 % заяв стосуються допомоги щодо відновлення квартири, 43,4 % – приватного будинку та менше 1 % – інших житлових приміщень. Найбільше заяв подали жителі Харківської (3554), Київської (2852), Миколаївської (870), Донецької (688) та Херсонської (649) областей.

Джерело

Різне корисне

Оновлено актуальний перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією

Наказом Мінреінтеграції від 15 травня 2023 року № 143 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Джерело

У низці міністерств та в одинадцяти областях буде створено посаду заступника з питань відновлення

Це стосується міністерств, які реалізовують проєкти відновлення, та областей, які найбільше постраждали від війни. За словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, створення посади заступників з відновлення у міністерствах та на місцях дасть змогу пришвидшити процес підготовки проєктів і зробити їх якіснішими.

Джерело

Законопроєкти тижня

#ЗаконодавчаІніціатива щодо оновлення державної регіональної політики в умовах відновлення регіонів та територій від наслідків повномасштабної збройної агресії проти України

#ЗаконодавчаІніціатива щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом для тимчасового проживання

#ЗаконодавчаІніціатива щодо забезпечення компенсацій для жертв збройної агресії Російської Федерації

#ЗаконодавчаІніціатива щодо внесення змін до Податкового кодексу з метою доступного іпотечного кредитування 

Аналітичні документи, інфографіки та звіти

Дорожня карта законопроєктів в сфері захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України 

Аналіз механізму компенсації за пошкоджене та знищене нерухоме майно

Аналіз законодавчих змін щодо оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання на тимчасово окупованій території

Інфографіка. Законопроєкт, який забезпечить адміністративну (позасудову) процедуру підтвердження актів цивільного стану,
що відбулися в окупації

Річний звіт за 2022 рік ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Подкасти

#ВпливовийПодкаст: Ольга Мартиновська про волонтерство, вибори та дітей Перемоги

Текстова версія #ВпливовийПодкаст з Марією Томак про деокупацію Криму та вплив кремлівських міфів на Заході 

Коментарі та інтерв’ю

Колонка Марії Красненко “Чому вже сьогодні ми повинні мати рішення щодо документів, виданих в окупації” для “Новое Время”

Коментар Марії Красненко для “Свої.City” за темою “Правозахисники просять ухвалити спрощену реєстрацію народження і смерті в окупації. Чому це важливо”

Заяви та звернення

Позиція щодо отримання громадянами України російських паспортів на тимчасово окупованих територіях 

Публічні заходи  

31 травня 2023 року відбувся вебінар, присвячений оновленню законодавства у сфері прав ВПО. У вебінарі експертки відповідали на питання щодо пенсійного забезпечення, компенсаційних механізмів за пошкоджене або знищене майно, оплати комунальних послуг в залишених домівках та процедури вступу до закладів вищої освіти для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій.

Завантажити бюлетень в форматі PDF

Цей інформаційний продукт створений ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому бюлетені, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.

Урядом зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (реєстраційний номер 9236). Проєкт стосується особливостей провадження господарської діяльності з надання деяких послуг у сфері енергетики та комунальних послуг в умовах воєнного стану.

Завданням Законопроєкту є врегулювання окремих питань ведення господарської діяльності на територіях України, де ведуться (велися) бойові дії або які є (були) фактично тимчасово окупованими. Мова йде про юридичних осіб, які надають послуги у сферах енергетики та комунальних послуг. 

Зазначене завдання пропонують вирішити шляхом надання повноважень Уряду на визначення:

• особливостей здійснення юридичними особами діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Ця сфера також включає виробництво, передачу, розподіл та постачання електричної енергії та транспортування, розподіл та постачання природного газу;
• особливостей надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
• порядку компенсації збитків, отриманих такими юридичними особами.

Після прийняття Урядом відповідних рішень, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, має затвердити порядок (порядки) про:

• облік послуг з транспортування, розподілу та постачання природного газу;
• виробництво, передачу, розподіл та постачання електричної енергії;
• виробництво теплової енергії;
• послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об’єднаною енергетичною системою України;
• централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. 

Передбачається, що компенсація збитків буде здійснюватись за рахунок коштів від відшкодування РФ матеріальної шкоди, заподіяної Україна.

Наразі Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” в частині здійснення відшкодувань юридичним особам містить дві норми. Визначається, що шкода у повному обсязі покладається на РФ як на державу, що здійснює тимчасову окупацію. Друга норма встановлює, що Україна всіма можливими засобами сприяє здійсненню такого відшкодуванню. Разом з тим, питання компенсації збитків у цьому нормативно-правовому акті не врегульоване. Зазначене питання в частині юридичних осіб в цілому потребує правового визначення. Необхідним є передбачення видів господарської діяльності, які дозволені для здійснення на території України, де ведуться (велися) бойові дії або які є (були) фактично тимчасово окупованими. Також визначення потребують принципи такого здійснення, відповідні правила та порядок, механізми компенсації тощо. 

Посилання:

• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” щодо особливостей провадження господарської діяльності з надання деяких послуг у сфері енергетики та комунальних послуг в умовах воєнного стану знаходиться за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41820?fbclid=IwAR1G9n5-SxZUf5v8HZ5YvQdSz4alMgJsjo7ScF4uCeJe0m99iPEAz0kuSQw. 

Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип ГРУПИ ВПЛИВУ помаранчевого кольору.  Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо особливостей провадження господарської діяльності з надання деяких послуг у сфері енергетики та комунальних послуг в умовах воєнного стану”.