Alexandr Korenkov – Page 30 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип “ГРУПИ ВПЛИВУ” помаранчевого кольору.  Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива № 10017 щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування”.

Урядом зареєстрований Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування (реєстраційний номер 10017).  

Метою прийняття документу є приведення широкого переліку нормативних актів у відповідність до профільних законів у сфері соціального та пенсійного страхування. Пропонується внести зміни й до статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Так, передбачається, що страхові виплати призначатимуться внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій за наявності необхідних документів, що підтверджують право на такі виплати. В разі їх відсутності – на підставі відомостей отриманих шляхом взаємодії між різними органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, інформації з різних електронних реєстрів. У разі ж відсутності необхідних даних –  страхові виплати призначатимуться у мінімальному розмірі. Перерахування розміру ж відбуватиметься після надходження документів для призначення виплат. 

Водночас, профільний Комітет ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин вказує на ряд недоліків. Так, відповідно до запропонованої редакції:

  • внутрішньо переміщені особи, які перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), а також у яких зруйноване або непридатне для проживання житло не зможуть отримати страхові виплати із використанням зазначеного механізму; 
  • інформаційна взаємодія між інформаційно-комунікаційними системами може створити умови, за яких персональні відомості про внутрішньо переміщених осіб будуть вільно оброблятися для реалізації цілей, що несумісні з цілями, для яких їх від початку збирали. 

Одночасно з цим, слід враховувати, що Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” потребує комплексного оновлення. Подібного ж характеру зміни (зокрема деталізований механізм призначення страхових виплат) може бути визначений на підзаконному рівні. 

Посилання:

  • Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування доступний за посиланням:  https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42727 

04 вересня 2023 року Президентом в Парламенті зареєстровано Проєкт Закону про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (реєстраційний номер 0225). 

Приводом для подібної ініціативи стало утворення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України та затвердження Статуту Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України Комітетом Міністрів Ради Європи в Резолюції CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року. 

Законопроєктом пропонують:  

  • приєднатися до Розширеної часткової угоди, яка набере чинності для України з дати отримання Генеральним секретарем Ради Європи повідомлення про приєднання.
  • імплементувати Резолюцію CM/Res(2023)3 та Статут Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України в законодавство України. 

Реєстр збитків – це міжнародна організація, платформа для міжурядової співпраці, яка діятиме в інституційних рамках Ради Європи. Він матиме статус юридичної особи, яка фізично буде розміщена у Гаазі в Нідерландах та матиме представництво в Україні.

До безпосередніх функцій Реєстру належатиме:

  • реєстрація заяв для подальшого розгляду та прийняття рішень;
  • прийняття та оброблення інформації з отриманих заяв; 
  • класифікація та систематизація поданих заяв;
  • оцінювання на відповідність вимогам щодо включення до Реєстру.

При цьому Реєстр не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків та вирішувати питання щодо розподілу будь-яких виплат чи компенсацій. Проте запровадження Реєстру стане передумовою для створення інституцій, які відповідатимуть і за ці питання. 

До Реєстру можна буде подати заяву про відшкодування збитків, які були спричинені міжнародно-протиправними діями РФ в Україні або проти неї з 24 лютого 2022 року.

Таку заяву зможуть подати постраждалі юридичні особи та громадяни, а також держава Україна в особі її державних або місцевих органів влади. Реєстр включатиме інформацію не лише про зруйноване чи пошкоджене майно, а й докази щодо інших видів завданих збитків, які підлягатимуть компенсації. Це і шкода фізичним особам, пов’язана із тілесними або психічними травмами, смертю близького члена сім’ї, вимушеним переселенням, втратою доходів та інші категорії збитків.

Як, коли і в якій формі можна буде подати заяву, поки не вирішено. Відповідний порядок мають затвердити органи управління Реєстром, коли їх сформують. 

Будь-яка держава-член або держава-спостерігач Ради Європи та Європейський Союзу, а також будь-яка інша держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року «Сприяння здійсненню правового захисту та забезпечення відшкодування збитків за агресію проти України», може приєднатися до Реєстру в якості учасника. Відомо про 44 держави, які виявили бажання приєднатися до цієї ініціативи як тільки її організаційні питання будуть вирішені. 

Посилання:

Опис зображення: На картинці на помаранчевому фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В правому верхньому куті логотип ГО “ГРУПА ВПЛИВУ” білого кольору. По центру текст чорного кольору на світло-жовтому фоні “#ЗаконодавчаІніціатива щодо приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України”

Від дати повномасштабного вторгнення кількість законодавчих ініціатив зросла в рази. Реєстрація великої кількості законопроєктів – це реакція на виклики та потребу врегулювання проблем, пов’язаних, зокрема, з воєнним станом і збройною агресією проти України. 

Від липня 2022 року ми щотижня ділилися з вами  короткими викладами законодавчих ініціатив у сфері захисту прав постраждалого населення. З метою розуміння потенційного правового врегулювання  у сфері захисту прав постраждалого населення команда Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” виокремила 30 законопроектів, які були внесені до Верховної Ради України (Далі – ВРУ) з липня 2022 року. В даній статті надана узагальнена інформація щодо тих проектів законів, які:

  • ухвалено та підписано Президентом;
  • взято за основу та готуються до другого читання; 
  • включено до порядку денного в питання, підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях;
  • включено до порядку денного в питання, які доручаються підготувати і доопрацювати для розгляду на сесії;
  • опрацьовуються у Комітетах ВРУ.

І.  П’ять законодавчих ініціатив стали законами/постановами та набрали чинності. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 7531) – Закон України від 27 липня 2022 року № 2456-IX. Відповідно до нього на період дії воєнного стану забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги (ЖКП) у територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції), або якщо стягнення за ЖКП здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 0163) – Закон України від 1 грудня 2022 року № 2783-IX. Відповідно до нього для України зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах у відносинах із Російською Федерацією (РФ) і Республікою Білорусь. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8088) – Закон України від 16 листопада 2022 року № 2764-IX. Відповідно до нього в умовах воєнного стану тимчасово окуповані території, дата початку і дата завершення тимчасової окупації визначатимуться Кабінетом Міністрів України (Кабмін); Уряд наділяється повноваженнями щодо можливості визначати, змінювати і скасовувати правовий режим тимчасово окупованої території під час дії в Україні воєнного стану; на адміністративній межі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України рішенням Кабміну може запроваджуватися тимчасовий прикордонний контроль.

Проєкт Постанови (реєстраційний номер 7549) – Постанова ВРУ від 15 серпня 2022 року № 2503-IX. Приводить у відповідність до законодавчо визначеного правового режиму “тимчасово окуповані території України”.  

Проєкт Постанови (реєстраційний номер 7369) – Постанова ВРУ від 30 серпня 2022 року № 2542-IX. Передбачає встановлення додаткових повноважень для керівників військових адміністрацій окремих громад Донецької області: здійснювати повноваження місцевих рад і їхніх виконавчих комітетів, місцевих голів; затверджувати тимчасову структуру виконавчих органів місцевих рад.  

ІІ. Включено до порядку денного. Взято за основу та готуються до другого читання три законопроєкти.

Законопроєкт (реєстраційний номер 7632). Він пропонує не нараховувати та не сплачувати податок на нерухоме майно (житлове та нежитлове), відмінне від земельної ділянки, починаючи з місяця, в якому відбулося руйнування об’єкта внаслідок збройної агресії незалежно від місця розташування зруйнованого об’єкта. Пільга надається протягом воєнного стану та наступних трьох звітних періодів після його завершення. Факт руйнування об’єкта має бути підтверджений актом огляду об’єкта, складеним органом державної влади (наприклад, Державною службою України з надзвичайних ситуацій або її територіальним органом) чи органом місцевого самоврядування. 

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ (ГНЕУ Апарату ВРУ) містить багато суттєвих зауважень, серед яких наявність потенційних корупційних ризиків, відсутність завершеного механізму податкового контролю. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 7473-д). Він пропонує виключити можливість отримання такого виду безоплатної вторинної правової допомоги, як захист для внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та обмежити коло питань, з якими ВПО можуть звертатися за безоплатною правовою допомогою. Водночас пропонується розширити коло отримувачів безоплатної правової допомоги, які звертаються за отриманням довідки ВПО. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ – у частині зазначених змін пропозиції оцінені позитивно. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8198). Він пропонує передбачити, що пенсія за віком та за інвалідністю особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, призначається з дня, що настає за днем досягнення особою пенсійного віку або відповідно до встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, незалежно від строку звернення за пенсією. Така норма буде чинною на період дії воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і протягом трьох місяців після його завершення. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, визначається Кабміном. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ загалом позитивний, за винятком окремих зауважень щодо впливу на бюджетні показники, а також необхідності уточнення строків звернення для призначення вказаних пенсій. 

ІІІ. Один законопроєкт включено до порядку денного в питання, підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях.  

Законопроєкт (реєстраційний номер 7507). Він пропонує закріпити безоплатне необмежене в часі право на проживання ВПО у місцях їх компактного поселення без оплати ЖКП. Порядок компенсації витрат на ЖКП власникам місць компактного поселення має визначити Кабмін. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ загалом позитивний, за винятком окремих зауважень щодо термінології та необхідності пояснень впливу на бюджетні показники, а також встановлення терміну для Кабміну для ухвалення порядку. 

ІV. Два законопроєкти включено до порядку денного в питання, які доручаються підготувати і доопрацювати для розгляду на сесії. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 7472). Він пропонує встановити вимогу щодо кандидата на посаду Уповноваженого ВРУ з прав людини: наявність знань і професійного досвіду в галузі прав людини щонайменше десять років на день обрання такого кандидата. Натомість скасувати віковий ценз щодо кандидатів. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 7572). Він пропонує встановити норми, які діятимуть у період воєнного стану та протягом трьох років після його завершення: 1) пільгові умови оподаткування податку з доходу фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором, і звільнення від сплати єдиного соціального внеску у разі безоплатного надання підприємствами, фізичним особам – підприємцям тощо послуг з ремонту пошкодженого житла; 2) зменшення ПДФО для самозайнятих осіб за добровільно перераховане майно (зокрема й кошти) для відновлення пошкодженого війною житла; 3) встановлення переліку об’єктів (житлових будинків) з відновлення житла (ремонт, капітальний ремонт) і переліку територіальних громад, в яких житло громадян пошкоджено внаслідок бойових дій. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній. 

V. Два законопроєкти очікують розгляду в першому читанні. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8268). Він пропонує: визначити основні джерела права у сфері Міжнародного гуманітарного права (МГП); встановити особливості застосування звичаєвого МГП; визначити повноваження та систематизувати діяльність державних органів щодо застосування МГП; уточнити статус Національного інформаційного бюро; утворити інститут Уповноваженого з питань дотримання міжнародного гуманітарного права; закріпити статус та особливості діяльності Комісії з питань застосування та дотримання норм МГП (дорадчий орган при Кабміні); передбачити постійний парламентський контроль за дотриманням МГП; встановити механізми поширення знань про МГП через формальну, неформальну й інформальну освіту; закріпити вивчення МГП у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських; передбачити вивчення  МГП у закладах повної загальної середньої, передвищої, вищої освіти. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ містить багато суттєвих зауважень. Концептуальним недоліком поданого на розгляд проєкту є відсутність у ньому самостійного предмету правового регулювання. Національне законодавство не може врегульовувати питання застосування та дотримання норм галузі МГП, яке включає як договірні норми, так і звичаєві, а може містити тільки деякі положення щодо імплементації норм МГП. Більшість повноважень органів державної влади у сфері дотримання норм МГП, які пропонують врегулювати в проєкті, уже передбачені в чинному законодавстві України. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 0181). Він пропонує припинити дію Угоди між Кабміном та Урядом РФ про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та РФ. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ – не заперечує проти ухвалення цього законопроєкту. 

VІ. Шістнадцять законопроєктів опрацьовуються у Комітетах ВРУ.  

Законопроєкт (реєстраційний номер 7706). Він пропонує звільнити ВПО від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % від вартості придбаного майна. Пільга діятиме у період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його завершення. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ загалом позитивний, за винятком окремих зауважень щодо термінології та необхідності пояснень впливу на бюджетні показники. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 7703). Він пропонує внести до профільних законів положення щодо обов’язкового повернення в Україну після запровадження воєнного стану для посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування. Щодо народних депутатів пропонують не нараховувати заробітну плату та не здійснювати виплати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній.

Законопроєкт (реєстраційний номер 7704). Він пропонує встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років для осіб уповноважених на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування, якщо вони не повернуться в Україну протягом десяти діб із дня введення воєнного стану. Кримінальна відповідальність не застосовується у разі наявності поважних причин, наприклад, відрядження, стихійного лиха, лікування тощо. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8020). Він пропонує у період дії воєнного стану надати ВПО право на безкоштовний проїзд на території всієї України усіма видами міського пасажирського транспорту: автобусами приміських і міжміських маршрутів, автомобільним транспортом загального користування у сільській місцевості, залізничним транспортом, зокрема внутрішньо районним і міжобласним. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ містить багато суттєвих зауважень, серед яких виникнення зобов’язань держави перед підприємствами транспорту у випадку встановлення державних регульованих цін на товари та послуги в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру. Відсутність компенсацій витрат органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади. Відсутність приписів, орієнтованих саме на соціально незахищені верстви населення. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8057). Він пропонує передбачити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на різні терміни із конфіскацією майна або без такої за: набуття в умовах воєнного стану громадянином України, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або станом на 23 лютого 2022 року був такою особою, громадянства держави-агресора та/або отримання паспортних документів держави-агресора; пропаганду, публічні заклики, поширення матеріалів із закликами щодо необхідності набуття громадянами України громадянства держави-агресора та/або отримання паспортних документів держави-агресора; вчинення дій щодо примушування громадян України до набуття громадянства держави-агресора або отримання паспортних документів держави-агресора, а також створення умов, за яких обсяг прав громадян України буде меншим, якщо вони не мають громадянства держави-агресора та/або паспортних документів держави-агресора.  

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ визначає, що така законодавча ініціатива викликає низку зауважень, зокрема, обмежує право громадянина України змінити громадянство. Порушує принцип справедливості через відсутність співмірності між вчиненим діянням та розміром і видом покарання за нього.

Законопроєкт (реєстраційний номер 8077). Він пропонує передбачити кримінальну відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої. Відповідальність передбачається за здійснення громадянином України на тимчасово окупованій території України на підставі законодавства держави-агресора професійної діяльності, пов’язаної з наданням послуг адвоката, аудитора, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді, а також виконання повноважень нотаріуса або державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, інших публічних послуг. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ – ідея законопроєкту потребує додаткової аргументації.

Законопроєкт (реєстраційний номер 8092). Він пропонує на період тимчасової окупації РФ території України зареєстрованим/задекларованим місцем проживання неповнолітніх осіб  вважати зареєстроване/задеклароване місце проживання їхніх батьків або інших законних представників чи одного з них, із ким проживає неповнолітня особа. Водночас змінами пропонує поширити механізм на осіб, місце проживання яких зареєстроване/задеклароване у житлі, що розміщене на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в оточенні (блокуванні). 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ загалом позитивний, за винятком окремих зауважень щодо термінології та необхідності визначення строку для оновлення підзаконної нормативно-правової бази. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8096). Він пропонує встановити адміністративну відповідальність за такі порушення: комендантської години у вигляді накладення штрафу від 340 до 680 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин; спеціального режиму світломаскування під час дії воєнного стану у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від 510 до 850 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин і на посадових осіб – від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до 6 місяців. Зазначені вище дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин і на посадових осіб – від 1700 до 3400 грн або виправні роботи на строк від шести місяців до одного року (доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 2102). Тимчасово, на час дії воєнного стану, відрахування у дохід держави із заробітку осіб, притягнутих до адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт на підставі відповідного рішення суду (судді), спрямовуються виключно на потреби Збройних Сил України. Також пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне порушення спеціального режиму світломаскування під час дії воєнного стану, що призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої (частина перша статті 1131 ККУ), а за вчинення тих самих дій особою, яка є представником влади або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, передбачити відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8165). Він пропонує передбачити, що пред’явлення позову до держави, яка визнана державою-агресором, допускається незалежно від наявності згоди компетентних органів держави, яка визнана державою-агресором. Йдеться, зокрема, про: залучення такої держави до участі у справі як відповідача або третьої особи; накладення арешту на майно, яке належить державі-агресору та міститься на території України; застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову; звернення стягнення на таке майно допускається незалежно від наявності згоди компетентних органів держави, яка визнана державою-агресором. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8204). Він пропонує встановити, що проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема й у випадку визначення розміру відшкодування вартості відновлення пошкоджених об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. Водночас на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його завершення надати повноваження проводити оцінку судовим експертам. Зазначені судові експерти повинні мати кваліфікацію щодо визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд і бути включеними до державного Реєстру атестованих судових експертів. У випадку ухвалення законопроєкту визначення розміру відшкодування вартості відновлення пошкоджених об’єктів проводитимуть на підставі укладеного договору із судовим експертом. Оцінку майна здійснюватимуть відповідно до положень (національних стандартів) про оцінку майна. Висновки про розмір відшкодування вартості відновлення пошкоджених об’єктів оформлятимуть звітом. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній.  

Законопроєкт (реєстраційний номер 8220). Він пропонує встановити відповідальність кредиторів за порушення порядку проведення обов’язкової реструктуризації зобов’язань позичальників. Відповідальність передбачена у вигляді фінансової санкції. Вона накладається Національним банком України. Розмір становить 10 % від суми зобов’язань, які підлягають реструктуризації. Крім того, законопроєкт пропонує надати позичальникам право звернення до суду з позовом до кредиторів про проведення обов’язкової реструктуризації зобов’язань, а також визначити механізм ефективного захисту прав позичальників. При реалізації має дотримуватись баланс інтересів кредиторів і позичальників. Поширити можливість застосування реструктуризації на осіб, які мали прострочену заборгованість станом на 1 січня 2014 року. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній.  

Законопроєкт (реєстраційний номер 8249). Він пропонує встановити, що до житлового фонду соціального призначення в обов’язковому порядку включаються: житло, яке увійшло до складу відумерлої спадщини (майно померлого, яке не відійшло спадкоємцям, зокрема у разі їхньої відсутності);  житло, яке є безхазяйним майном; житло, отримане територіальною громадою за договорами довічного утримання. Також законопроєкт пропонує розширити перелік категорій громадян, які мають право позачергового отримання соціального житла. Додаються дві нові категорії: сім’ї та одинокі матері/батьки з числа ВПО, які мають двох або більше неповнолітніх дітей;  громадяни, житло яких знищене або пошкоджене до непридатного для проживання стану внаслідок військової агресії РФ. Водночас планують доповнити кримінальну відповідальність за зловживання у сфері формування і використання житлового фонду соціального призначення. За найбільш серйозні зловживання передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 6 років зі штрафом до 510 000 грн. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній.  

Законопроєкт (реєстраційний номер 8283). Він пропонує надати повноваження сільському, селищному, міському голові тимчасово окупованої територіальної громади, щодо якої не прийнято рішення про утворення військової адміністрації, приймати рішення про: затвердження місцевого бюджету та внесення до нього змін за поданням місцевих фінансових органів; затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету без укладення договорів. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ – одноосібна реалізація відповідних бюджетних повноважень та відсутність механізму контролю несуть корупційні ризики. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8308). Він пропонує скасувати адміністративну відповідальність для громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, прилеглих до лінії зіткнення населених пунктах, є ВПО, за проживання без паспорта громадянина України; за проживання з недійсним паспортом громадянина України; за проживання громадян без реєстрації місця проживання. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8325). Він пропонує встановити кримінальну відповідальність за здійснення в умовах збройної агресії примусового призову в незаконні збройні чи воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території, та/або збройні чи воєнізовані формування держави-агресора (примусова мобілізація) у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років. Якщо зазначене правопорушення було вчинене щодо неповнолітньої особи або щодо кількох осіб, або шляхом підкупу, або поєднане з насильством щодо потерпілої особи чи її близьких, або з погрозою застосування такого насильства, то покарання становитиме позбавлення волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна. 

Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ –  законопроєкт не вирішує зазначеного завдання у повному обсязі та потребує комплексного підходу, а не криміналізації окремих проявів. 

Законопроєкт (реєстраційний номер 8326). Він пропонує встановити кримінальну відповідальність за насильницьке вивезення особи за межі території України в умовах збройної агресії у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 10 років. Якщо зазначене правопорушення було вчинене щодо двох і більше осіб, або щодо неповнолітньої особи, то покарання становитиме позбавлення волі на строк від 8 до 20 років.

 Висновок ГНЕУ Апарату ВРУ відсутній.

1. Звернулися за отриманням допомоги на проживання, проте, виплати не нараховуються. Що робити?

Є різні причини затримок із виплатами. Чи будуть мені платити допомогу? Урядовці запевняють, що всі кошти, які ВПО мали отримати, будуть перераховані у повному обсязі. Для зʼясування причини радимо звернутися до органу соціального захисту населення (де ви обліковані).

Зразок звернення доступний за QR-кодом. Звернутися можна особисто або поштою, зокрема й електронною. У разі невирішення проблеми, радимо звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини:

  • 0 800 501 720, 044 299 74 08
  • @ hotline@ombudsman.gov.ua
  • вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008

Або до профільних неурядових організацій:

  • ГО «Донбас СОС»: 0 (800) 309 110, (093) 500 69 18 (Viber)
  • БФ «Право на захист»: (099 / 068 / 093) 507 50 90
  • ГО «КримСОС»: (096) 224 01 23, (095) 277 53 55, (063) 077 16 19
  • БФ «Восток СОС»: (099) 710 48 72 (Viber), (096) 108 60 48 (Telegram)

2. Я вже маю довідку ВПО і збираюсь знову переїхати. Чи треба мені кудись звертатися?

Так, необхідно. У разі зміни місця проживання/перебування необхідно звернутися за новою довідкою.

Зробити це можна через:

  • орган соціального захисту населення;
  • центр надання адміністративних послуг;
  • уповноважену особу виконавчого органу місцевої ради;
  • мобільний застосунок «Дія».

Звернутись необхідно протягом 10 календарних днів після переїзду. Повторно подавати заяву та інші документи не потрібно.

Важливо! Візьміть із собою документ, що посвідчує особу. Раніше видана довідка буде вилучена.

Постанова КМУ №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб»

3. Я з громади, що нещодавно була включена до переліку громад, де ведуться бойові дії або які перебувають в окупації чи оточенні. Є різні причини затримок із виплатами. Чи будуть мені платити допомогу?

Так. Для цього вам необхідно подати заяву про надання допомоги на проживання через:

  • орган соціального захисту населення;
  • центр надання адміністративних послуг;
  • уповноважену особу виконавчого органу місцевої ради;
  • мобільний застосунок «Дія».

Якщо ви не отримували довідку внутрішньо переміщеної особи, одночасно подайте заяву про взяття на облік ВПО. Допомога буде призначена протягом 10 робочих днів.

Допомога буде виплачуватись із наступного місяця після включення громади до переліку.

Актуальний статус громад можна переглянути на цифровій мапі: map.edopomoga.gov.ua. Перелік громад не є фіксованим і постійно оновлюється.

Постанова КМУ №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

4. Як дитина, яка виїхала без супроводу батьків, може оформити довідку ВПО та допомогу на проживання?

Дитина віком від 14 років може подати документи на отримання довідки та виплату допомоги самостійно. Від імені малолітньої дитини звернутись за отриманням довідки та допомоги може:

  1. Особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (зокрема й хрещені батьки). Необхідно надати підтвердження сімейних, родинних звʼязків, яке видає служба у справах дітей за місцем звернення.
  2. Особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину. Необхідно надати письмову заяву одного із законних представників, завірену органом опіки та піклування.
  3. Особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування. Необхідно надати копію наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування в сімʼю.
  4. Орган опіки і піклування за місцем перебування дитини.

5. Перевірка фактичного місця проживання/перебування ВПО працівниками територіальних органів Нацсоцслужби. Що робити?

Вибіркова перевірка проводиться за рішенням керівника територіального органу Нацсоцслужби.

У разі вашої відсутності за фактичним місцем проживання/перебування в день перевірки необхідно протягом десяти календарних днів звернутись до органу соціального захисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.

Якщо ви не пройдете ідентифікацію, орган соціального захисту населення прийме рішення про припинення виплати допомоги з наступного місяця.

У разі припинення виплат — зверніться із заявою до органу соціального захисту населення.

КОРИСНІ КОНТАКТИ:

Цілодобова гаряча лінія Мінреінтеграції з кризових питань: 15-48
Гаряча лінія Уповноваженого з питань ВПО Мінреінтеграції: (066) 813 62 39
Система безоплатної правової допомоги: 0 (800) 21-31-03
Урядова гаряча лінія: 15-45
Гаряча лінія із соціальних питань: 15-39

Завантажити в форматі PDF

30 листопада 2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 року №1320 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо призначення окремих видів державної допомоги та соціальних стипендій” (далі – Постанова №1320). Постановою, серед іншого, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 №214  “Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану” (далі – Постанова №214).  

У документі наводиться аналіз призначення окремих видів видів допомоги починаючи з 01 січня 2023 року, в тому числі допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО). Огляд ґрунтується на аналізі нормативно-правових актів та звернень, що надходять на гарячу лінію Уповноваженого з питань ВПО Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та до організацій Коаліції громадських організацій, що опікуються питанням захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії проти України. 

  1. Щодо передбачених змін

Згідно зі змінами, на період воєнного стану, надання державних соціальних допомог та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на території територіальних громад, включених до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні або блокуванні (далі – Перелік). 

Особам, які не проживають на території територіальних громад, включених до Переліку, строк виплат державних соціальних допомог та пільг продовжується до 31 грудня 2022 року (включно).

Зміни стосуються таких видів державної соціальної допомоги та пільг:

  • державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;
  • допомога на дітей одиноким матерям;
  • допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
  • допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;
  • щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею;
  • тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;
  • тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату;
  • допомога на проживання ВПО;
  • державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
  • державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
  • пільги, які було призначено раніше.

Нововведення, визначені Постановою №214, передбачають, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад повинні повідомити про необхідність звернення з 01 січня 2023 року для оновлення документів шляхом надсилання інформації поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв’язку: 

  • пільговиків/одержувачів, строк виплати яким припиняється з 01 січня 2023 року; 
  • пільговиків/одержувачів, яким припинено виплату пільг у зв’язку з виключенням відповідної територіальної громади із Переліку;
  • одержувачів, яким припинено виплату у зв’язку з виявленням відомостей та/або отриманням інформації, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру. 

Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 №1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” набуде чинності лише 25 грудня 2022 року. Даним нормативно-правовим документом визначено механізм формування єдиного для всіх Переліку, який буде масштабуватись до рівня окремих населених пунктів, а не громад. Перелік планується оновлювати у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.

  1. Щодо проблем, які можуть виникнути в процесі реалізації змін

Враховуючи прийняті норми, ми вбачаємо наступні проблемні моменти, які можуть виникнути в процесі реалізації змін, а саме:

  • припинення з 01 січня 2023 року виплат пільговикам/одержувачам, яким виплати мають продовжуватися. 

У період між 25 та 31 грудня 2022 року має бути погоджений, прийнятий та доведений до відома структурних підрозділів з питань соціального захисту новий Перелік. Структурні підрозділи з питань соціального захисту мають опрацювати дані, зазначені в Переліку та виокремити категорії пільговиків/одержувачів, яким припиняються/продовжуються виплати та здійснити їх інформування. Відведений часовий проміжок на здійснення всіх перерахованих дій, ураховуючи поточні умови,  однозначно недостатній. 

  • встановлення різної правозастосовної практики щодо припинення/продовження з 01 січня 2023 року виплати допомоги на проживання ВПО. 

Змінами передбачено, що надання державних соціальних допомог та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на території територіальних громад, включених до Переліку. Зазначене положення поширюється на отримувачів допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб. Попри те, що певна кількість ВПО проживає на території територіальних громад, включених до Переліку, різним може бути трактування “проживання” на території цих громад. Наприклад, визначатись може фактичне проживання згідно довідки ВПО або проживання згідно зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

  • перевантаження структурних підрозділів з питань соціального захисту та органів Пенсійного фонду України. 

Змінами передбачено, що державна соціальна допомога та пільги будуть припинені з 01 січня 2023 року, а продовження відбувається з моменту звернення пільговиків/одержувачів. Крім того, пільговикам/одержувачам пропонують звертатися за продовженням отримання виплат з власної ініціативи без отримання відповідних повідомлень. Все це може призвести до одночасного звернення всіх пільговиків/одержувачів в умовах загрози обстрілів та відключення електроенергії. 

  • перевантаження інших державних/комунальних структур. 

Постановою №1320 встановлено, що пільговики/одержувачі, яким припинено виплати, зобов’язані подати заяву з необхідними документами. До таких документів, серед іншого, в залежності від виду державної соціальної допомоги та пільги, належать висновки лікарської комісії закладу охорони здоров’я, довідки до актів огляду медико-соціальною експертною комісією, рішення судів (виконавчі листи), довідки про здійснення кримінального провадження, довідки про перебування на примусовому лікуванні/у місцях позбавлення волі; повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) не встановлено. Причини виникнення проблеми аналогічні описаним в пункті вище. 

Як наслідок, зміна підходу щодо продовження соціальних виплат лише особам, які проживають на території громад, визначених Переліком, призведе до негативних наслідків. Зокрема, це вплине на отримувачів допомоги, оскільки може призвести до затримки в здійсненні виплат, які можуть становити суттєву або навіть основну частину доходу людини/сім’ї. Також, суттєво вплине на завантаження державних/комунальних установ, які працюють в обмежених умовах у зв’язку з критичною ситуацією в енергетичній сфері. Це також може спровокувати хвилю судових оскаржень. 

Пропозиції та рекомендації: 

Попри обгрунтованість встановлення вимог щодо звернення за призначенням  соціальних допомог та пільг, в умовах продовження воєнного стану зміни мають бути максимально орієнтованими на людей, враховувати спроможності органів державної влади та впроваджуватись в достатні часові рамки. Разом з тим, з огляду на зазначене, необхідним є внесення змін до Постанови №1320 та Постанови №214, а саме:

  1. Зміни в частині градації строків звернення за продовженням отримання виплат різними категоріями пільговиків/одержувачів. Наприклад, протягом січня 2023 року – представники малозабезпечених сімей, лютого 2023 року – одинокі матері. На законодавчому рівні достатньо затвердити механізм та правила. Алгоритм та графік зможуть самостійно запроваджувати державні установи на місцях із врахуванням кількості пільговиків/одержувачів по категоріям виплат в регіонах.
  2. Зміни в частині призначення державної соціальної допомоги та пільг з 01 січня 2023 року в разі встановлення права на продовження надання державних соціальних допомог та пільг та проведення перерахунку. 
  3. Зміни в частині продовження допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, як таким, які проживають/проживали на території територіальних громад, включених до Переліку.

Також необхідним є:

  1. Проведення попередньої роз’яснювальної роботи та організації процесу таким чином, щоб пільговики/одержувачі, які отримали повідомлення про необхідність звернення з 01 січня 2023 року для оновлення документів, мали змогу звернутися до державних установ у певний час: запис через застосунок/портал “Дія”, засоби телефонного зв’язку тощо.
  2. Забезпечення повної інформації в повідомленні про необхідність звернення з 01 січня 2023 року. Так, повідомлення має містити однозначний перелік необхідних документів, або посилання на електронні ресурси (сайти), де такий перелік розміщений.  

03 жовтня 2022 року в Парламенті зареєстровано законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо зареєстрованого місця проживання неповнолітніх осіб на період тимчасової окупації РФ території України (реєстраційний номер 8092).

Проєктом Закону, серед іншого, вносяться зміни до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні”, згідно з якими, на період тимчасової окупації РФ території України, зареєстрованим/задекларованим місцем проживання неповнолітніх осіб пропонується вважати зареєстроване/задеклароване місце проживання їх батьків або інших законних представників чи одного з них, з ким проживає неповнолітня особа.

Фактично аналогічний механізм внесення відомостей про зареєстроване місце проживання особи існує з 2021 року та відображається одночасно в Законах України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Змінами ж пропонують у вищеперерахованих законах залишити право на реєстрацію/декларування місця проживання, а порядок реалізації права перенести у профільний закон щодо декларування та реєстрації місця проживання.

Водночас, змінами пропонують поширити механізм на осіб, місце проживання яких зареєстроване/задеклароване у житлі, що знаходиться на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в оточенні (блокуванні).

Проєктом Закону визначаються основні положення, які стосуються даного питання, як-то інформаційні ресурси та документи, де будуть міститися відомості про таке зареєстроване/задеклароване місце проживання та на підставі яких здійснюється внесення таких відомостей.

Порядок внесення таких відомостей має бути прийнятий та опублікований Кабінетом Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності Законом.

Таким чинном Уряд підтримав ініціативу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яка направлена на реалізацію прав дітей на отримання довідки внутрішньо переміщеної особи та допомогу від держави. Мінреінтеграції як ініціатор законодавчої новації стежитиме за підтриманням цього Законопроєкту парламентарями.

Проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо зареєстрованого місця проживання неповнолітніх осіб на період тимчасової окупації РФ території України” за посиланням.

Останній актуальний перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають оточенні (блокуванні) на основі якого внутрішньо переміщеним особам здійснюють виплати за посиланням.

12 вересня Марія Красненко, Тетяна Дурнєва та Вікторія Золотухіна провели перший із серії вебінарів на тему “Відповіді на проблемні питання, які виникають у внутрішньо переміщених осіб”.

Проглянувши запис вебінару, ви маєте змогу отримати відповіді на такі запитання:

  • як отримати належну допомогу на проживання у разі подачі заяви через застосунок “Дія”?
  • до кого звернутися щодо затримки з виплатою допомоги?
  • що робити, якщо ви повторно переїжджаєте або повертаєтеся до покинутого місця проживання?
  • як оформити виплати на дітей, які перемістилися окремо від батьків?
  • що варто зробити, якщо вашу громаду включили до Переліку громад, де ведуться бойові дії, або які знаходяться в окупації або оточенні?

Вебінар організований ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.

Презентація

Термін реалізації: 01 жовтня 2021 – 30 вересня 2022.

Донор: Національний фонд на підтримку демократії (NED).

Мета: включити внутрішньо переміщених осіб до громад шляхом участі в місцевому самоврядуванні, доступу до місцевих програм і пільг. 

У зв’язку з повномасштабною війною росії проти України програмні плани проєкту були змінені. Команда проєкту зосередила свою увагу на інформуванні постраждалого населення про їх права та можливості, аналізувала законодавчі ініціативи та рішення місцевих органів влади для надання експертних рекомендацій владі.

Основні матеріали проєкту:

Аналітичний звіт “Внутрішнє переміщення: готовність приймаючих громад”

Аналітичний звіт “Тенденції інформування внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні”

Аналітичний звіт “Тенденції інформаційної доступності сайтів та соціальних мереж місцевої влади в умовах масового внутрішнього переміщення”

Відео “Нові виклики: цифрові послуги”

Відео “Нові виклики: доступ до суду та правова допомога в умовах воєнного стану”

Відео “Нові виклики: про медичне забезпечення для внутрішньо переміщених осіб”

Відео “Нові виклики: про зайнятість в умовах воєнного стану”

Відео “Нові виклики: про інформаційну доступність”Відео “Нові виклики: про особливості в період воєнного стану для осіб з інвалідністю”

У зв’язку з повномасштабною війною росії проти України програмні плани проєкту були змінені. Команда проєкту зосередила свою увагу на інформуванні постраждалого населення про їх права та можливості, аналізувала законодавчі ініціативи та рішення місцевих органів влади для надання експертних рекомендацій владі.

Основні матеріали проєкту:

Аналітичний звіт “Внутрішнє переміщення: готовність приймаючих громад”

Аналітичний звіт “Тенденції інформування внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні”

Аналітичний звіт “Тенденції інформаційної доступності сайтів та соціальних мереж місцевої влади в умовах масового внутрішнього переміщення”

Відео “Нові виклики: цифрові послуги”

Відео “Нові виклики: доступ до суду та правова допомога в умовах воєнного стану”

Відео “Нові виклики: про медичне забезпечення для внутрішньо переміщених осіб”

Відео “Нові виклики: про зайнятість в умовах воєнного стану”

Відео “Нові виклики: про інформаційну доступність”

Відео “Нові виклики: про особливості в період воєнного стану для осіб з інвалідністю”

Ви вже знаєте, що завдяки системній роботі правозахисних організацій, переселенці в минулому році отримали можливість голосувати на місцевих виборах. До речі нагадуємо, що вже скоро у Кривому Розі можуть оголосити про дострокові вибори міського голови і ВПО, які мешкають у місті, зможуть також взяти у них участь. Як це зробити, дивіться у нашому відео – https://www.youtube.com/watch?v=ydiPL9khiEE

Проте місцевими виборами участь переселенців у житті громади не обмежується. Як і інші жителі громад, ВПО повинні мати доступ до інструментів локальної демократії, програм та пільг, які діють в громаді. Попередні наші дослідження продемонстрували, що, на жаль, у більшості громад переселенці в повній мірі позбавленні таких можливостей.

Одна з ключових причин – застарілість діючих в громадах локальних актів. Більшість статутних документів приймалися ще до збройної агресії Росії та відповідно до появи внутрішнього переміщення, спричиненого нею. Тому інтереси переселенців там просто не відображені.Це потрібно змінювати.

У 72 громадах з різних областей України (крім окупованих частин АР Криму та м. Севастополя, Донецької та Луганської областей), ми проаналізуємо поточний стан включення ВПО до питань місцевого значення, відображення їх в локальних програмах.

На базі результатів дослідження та проведених фокус-груп будуть підготовлені рекомендації для законодавців щодо включення ВПО до їх нових громад.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України спричинило суттєві руйнації. Значна частина громадян України втратила та продовжує щодня втрачати своє житло та інше майно. Найбільшу матеріальну шкоду російська агресія завдала особам, які придбали транспортні засоби та/або майно, зокрема нерухоме, в кредит або іпотеку, але таке майно було знищено внаслідок ведення бойових дій або залишилось на окупованій території. Таким чином, вказані особи позбавлені можливості користуватися та розпоряджатись своїм майном, але зобов’язані сплачувати основну суму кредиту та нараховані проценти.

17 березня 2022  набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, яким передбачається на період воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування: 

(1) звільнення від відповідальності позичальників в частині сплати кредитної заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних (якщо інший розмір не встановлений договором); 

(2) звільнення позичальника від обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; 

(3) списання нарахованих з 24 лютого 2022 неустойки (штрафів, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання); 

(4) заборона збільшення процентної ставки за користування споживчим кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України (коли договором встановлена змінювана процентна ставка).

Разом з тим, вказаний закон № 2120-IX не торкається питань виплати основної суми кредиту та процентів за кредитом під час вказаного періоду. Як наслідок, позичальники будуть зобов’язані повернути всі належні суми кредиту та виплатити нараховані проценти за вказаний період, оскільки після закінчення тридцятиденного строку з дня припинення або скасування воєнного стану за невиплату відповідних сум таких позичальників може бути притягнуто до юридичної відповідальності.

Варіанти вирішення цього питання запропоновані у проєкті Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України” (реєстр. №7441-1),  який на даний момент прийнято за основу і готується до другого читання. Також врегулювання деяких питань в сфері кредитування передбачено в законопроєктах “Про внесення змін до Закону України “Про споживче кредитування” щодо врегулювання простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану” (реєстр. №7414) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій” (реєстр. №7437).

Законопроєкт 7441-1 покликаний врегулювати правовідносини між позичальником і кредитором, які виникають, серед іншого, у зв’язку із знищенням або пошкодженням певних категорій майна, яке (а) було придбано в кредит із розстроченням або відстроченням платежу, або (б) є предметом забезпечення за договором про споживчий кредит. Зокрема, передбачається, що в період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його припинення або скасування позичальник має право звернутися до продавця (кредитора) відповідного майна із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу, якщо таке майно відповідає одній з передбачених законопроєктом ознак. 

Також, позичальник не пізніше ніж протягом дев’яноста днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні має право звернутися до кредитора із заявою про прощення (анулювання) заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, який відповідає одночасно кільком визначеним законопроєктом спеціальним умовам. Подібна можливість звернутися до кредитора із заявою про прощення (анулювання) заборгованості встановлена і для договорів про споживчий кредит, предметом забезпечення за якими є певне, визначене законопроєктом нерухоме майно або автомобіль. 

Кредитор, після прощення (анулювання) заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу або договором про споживчий кредит, відповідно до зазначених у законопроєкті умов, набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону. 

Коли прощення (анулювання) заборгованості не здійснюється, обов’язок сплати позичальником грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) поновлюється з дня отримання позичальником відповідно до закону компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, нерухоме майно, що було предметом такого договору.

Заборгованість позичальника за кредитом, що підлягає прощенню (анулюванню) згідно зі змінами до ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування», вважається безнадійною заборгованістю та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ) у своєму висновку від 15.06.2022 року висловило до законопроєкту №7441-1 низку суттєвих зауважень, погоджуючись з якими, хочемо звернути увагу на наступні ключові застереження до тексту законопроєкту №7441-1.

Неузгодженість змін до різних законодавчих актів. Змінами до Податкового кодексу України (ПК) пропонується встановити, що податком на доходи фізичних осіб не оподатковується «сума боргу (кредиту) платника податку за кредитом, що підлягає прощенню (анулюванню) згідно з пунктами 8-16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» або пунктами 20-27 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України», зміни до яких передбачаються у цьому ж законопроєкті. Як зазначено вище, зміни до ст. 165 ПК говорять про прощення (анулювання) суми боргу (кредиту). В даному випадку може виникнути подвійне трактування норми, адже чітко не визначено, чи запропоновані положення ПК мають на увазі лише основну суму боргу (кредиту), чи вони також включають  і суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за таким боргом (кредитом), що підлягають прощенню (анулюванню). Пропоновані зміни до ЦК, Закону України «Про споживче кредитування» передбачають прощення й відсотків за відповідним кредитом, комісій та інших платежів, і саме таке трактування варто брати за основу. При цьому, для уникнення сумнівів, найкраще було би чітко прописати це в законопроєкті.

Крім того, віднесення заборгованості позичальника за кредитом, що підлягає прощенню (анулюванню) за новими положеннями, до безнадійної заборгованості не враховує негативні наслідки  для обсягів бюджетних надходжень з податку на прибуток підприємств. При цьому, як вказано у зазначеному вище висновку ГНЕУ, до проєкту закону, всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу України та ст. 91 Регламенту Верховної Ради України, не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (з відповідними розрахунками).

Недостатньо чітко визначена процедура взаємодії позичальника та кредитора. У визначених у законопроєкті випадках позичальник для звільнення від обов’язку сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу зобов’язаний надати кредитору підтвердні документи щодо належності йому певного виду майна, однак, визначення, які саме документи позичальник має подати, у законопроєкті відсутні. Доцільно визначити, які саме документи є достатніми для такого підтвердження, і внести перелік до відповідних положень законопроєкту. Те ж стосується і положень стосовно договорів про споживчий кредит.

Встановлені необґрунтовані вимоги щодо строків, пов’язаних з припиненням або скасуванням воєнного стану. У проєкті передбачається подання заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу та відповідними договорами про споживчий кредит не пізніше, ніж протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Воєнний стан, за своєю природою, це особливий правовий режим, який може вводитися як у країні в цілому, так і в окремих місцевостях. Відповідно, із-за можливої різної тривалості воєнного стану в окремих місцевостях України законодавчо має бути чітко визначено порядок дій в таких випадках. Більше того, окремі категорії громадян можуть бути обмежені в можливості подати відповідну заяву навіть після припинення чи скасування воєнного стану у зв’язку з військовою службою або відсутністю доступу до територій, на яких знаходиться майно, що може бути знищеним або пошкодженим. Тож, запропонований законопроєктом час видається недостатнім.

Законопроєкт встановлює джерело погашення кредитних зобов’язань, поповнення якого на даний момент є невизначеним. Законопроєктом визначається джерело, за рахунок якого фактично будуть погашені невиконані кредитні зобов’язання – це компенсації за знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації майно, порядок здійснення яких має бути встановлений законом. На даний момент відповідний механізм не було остаточно розроблено і впроваджено, немає визначених джерел, що будуть використовуватись для надання компенсації, та процедури наповнення коштів, з яких надаватиметься компенсація. Також не визначені часові рамки, в межах яких цей механізм почне наповнюватися та працювати.

Законопроєкт 7441-1 також залишає не врегульованими питання щодо податкових наслідків та компенсаторного механізму для кредитодавців, зокрема позикодавців, продавців, а також держави. Зазначена ситуація може призвести до негативних фінансових наслідків для кредитодавців, зокрема позикодавців, продавців, а також держави. З метою уникнення негативних наслідків, що можуть бути спричинені цим, слід приділити цьому питанню додаткову увагу. 

Водночас у Верховній Раді України зареєстровані ще два законопроєкти, які стосуються врегулювання питання кредитних правовідносин.

Зокрема, законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про споживче кредитування” щодо врегулювання простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану” №7414, який прийнято за основу і готується до другого читання, встановлює тимчасові, на період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після дня його припинення або скасування, заборони кредитодавцю (колекторській компанії та залученими ними до врегулювання простроченої заборгованості особами) на взаємодію з певними  споживачами (особами, які належать до однієї з категорій, передбачених частиною першою статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), які відповідним чином повідомили про бажання припинити взаємодію з кредитодавцем, їх близькими особами, представниками тощо та припис припинити врегулювання простроченої заборгованості у випадку отримання відповідного повідомлення. При цьому, абсолютна заборона на взаємодію з ініціативи кредитодавця не враховує зобов’язання кредитодавця, які передбачають взаємодію зі споживачем з питань інших, ніж кредитна заборгованість. Даний законопроєкт також не враховує, що особи, які не є військовослужбовцями, але наразі знаходяться на територіях, де ведуться бойові дії або тимчасово окупованих територіях України, також не мають технічної можливості здійснити погашення за кредитом і мають бути включені до переліку осіб, на яких поширюється дія норм, запропонованих законопроєктом. 

На опрацюванні комітету також знаходиться законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій” №7437, який також включає зміни до ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про іпотеку», направлені на звільнення позичальника від обов’язку сплати процентів протягом воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, за кредитом, виданим на території України кредитодавцем для придбання нерухомого майна або транспортних засобів, які були знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходяться на тимчасово окупованій території.

Законопроєктом також пропонується заборонити перенесення сплати процентів, які згідно з кредитним договором нараховуються у зазначений період, на період після закінчення тридцятиденного строку з дня припинення або скасування воєнного стану і рекомендує банкам та іншим фінансовим установам зарахувати до тіла кредиту проценти, сплачені до набрання чинності цим Законом позичальниками, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій.

Щоправда, текстом законопроєкту передбачається, що він набуває чинності лише з 01.07.2023 р., але не раніше дня його опублікування. В цьому контексті слід зазначити, що його чинні положення могли би бути корисними для багатьох осіб, чиє нерухоме майно або транспортні засоби були знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходяться на тимчасово окупованій території, вже зараз. 

Зазначені законопроєкти доцільно враховувати при розгляді законопроєкту №7441-1, оскільки за своєю суттю законопроєкт №7437 містить пропозиції щодо врегулювання кредитної заборгованості, що виникла унаслідок агресієї російської федерації, а законопроєкт №7414 має враховувати норми законопроєкту №7441-1 та навпаки. Наприклад, заборона взаємодії кредитора із позичальником по кредитній заборгованості по законопроекту №7414 має враховувати можливість повідомлення кредитором позичальника щодо прийнятих рішень по кредитній заборгованості по  законопроєкту №7441-1.

Попри те, що існує низка законопроєктів, які ставлять на меті врегулювання проблемних питань кредитних відносин під час дії правового режиму воєнного стану і після його завершення, ми вважаємо за необхідне звернути увагу на взаємозв’язок між списанням кредитної заборгованості та компенсацією за майно, яке було знищене чи пошкоджене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Станом на поточну дату у Верховній Раді України зареєстровано декілька законопроєктів, які пропонують різні варіанти виплати компенсацій (відшкодування шкоди) за майно, яке було знищене чи пошкоджене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Проте в жодному із законопроєктів не вирішується питання взаємозв’язку списання кредитної заборгованості та компенсацій (відшкодування шкоди). Для прикладу, варто звернути увагу на перелік осіб, які мають право на отримання компенсації за законопроєктом № 7198 (фізичні особи – громадяни України, які є, серед іншого, власниками пошкоджених та/або знищених об’єктів нерухомого майна, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків тощо, які здійснюють утримання відповідних будинків, щодо відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку). В той же час, законопроєкт № 7441-1 передбачає набуття права на отримання компенсації від держави кредитором після прощення (анулювання) заборгованості. Тож, для забезпечення ефективної роботи механізмів надання компенсації та прощення (анулювання) заборгованості варто забезпечити узгодженість та взаємодоповнення відповідних норм.

Таким чином, врегулювання наведених питань потребує їх оцінки в сукупності та вироблення комплексного механізму компенсації із врахуванням податкових наслідків та компенсаторного механізму для кредитодавців, зокрема позикодавців, продавців, а також держави. Необхідність додаткового аналізу та врегулювання наведених вище питань варто взяти до уваги при здійсненні доопрацювання відповідних законопроєктів.